Формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття у майбутніх учителів музичного мистецтва

Визначення умов формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття у майбутніх учителів-музикантів. Специфіка музики ХХ ст., її нетрадиційна новаторська музична мова і музичні жанри. Пошук різноманітних форм, зіставлення педагогічних принципів.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.11.2018
Размер файла 26,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ СПРИЙНЯТТЯ І ВИКОНАННЯ МУЗИКИ ХХ СТОЛІТТЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Клюєва Сніжана Дмитрівна

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Періоди оновлення суспільства завжди глибоко впливають на перебудову світогляду і психології людей, духовне життя в цілому. Тому не дивно, що докорінні зміни, що відбуваються в нашій країні, висунули комплекс нових вимог до результатів педагогічної діяльності. Серед різноманітних засобів формування особистості педагога важливе місце належить мистецтву, зокрема музиці. Як специфічна форма суспільної свідомості, що в концентрованому вигляді відображає цінності минулого і сучасного, музика узагальнює багатовіковий досвід духовно-емоційного ставлення до світу і допомагає людині глибше пізнати себе, свій внутрішній світ. Проблема людського досвіду викликає дослідницький інтерес по декількох підставах. Насамперед вона є насущною практичною проблемою нашого часу. Її актуальність визначена соціальною ситуацією перехідного періоду, головною ознакою якого стала триваюча колізія між старим і новим досвідом. Музичний досвід можна визначити як - суму знань, умінь, навичок, музично- слухових уявлень, асоціацій, отриманих у взаємодії людини з музикою, що дозволяє адекватно судити про музику, розуміти її мову i забезпечує, у підсумку художньо-естетичний розвиток особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останній час проблема сприйняття музики збагатилась новими багаточисельними дослідженнями в галузі музичної психології, музикознання, музичної педагогіки. Серед них особливої уваги заслуговують фундаментальні роботи В. І. Петрушина; окремі статті Ю. Б. Борева, В. Ю. Григорьєва, Д. В. Житомирського та ін. У роботах розкривається складна структура музичного сприйняття, різноманітні форми і методи організації цього процесу, як комплексної художньо-творчої діяльності, де взаємодіють емоційні й інтелектуальні, продуктивні і творчі акти, певний досвід, що зливаються в цілісний процес осягнення музичного твору.

Мета статті - визначити умови формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття у майбутніх учителів- музикантів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Музика ХХ століття несе інформацію про сучасну нам епоху, відображаючи засобами музичної мови думки, події, дух, які пронизували минуле століття. Це музичне коло культури досить складне за музичною мовою (у порівнянні з музикою ХУІІІ - ХІХ століть), полістилічне за художніми напрямами і школами, що, безумовно, потребує від студентів більшого інтелектуального напруження, певного слухового і загальнокультурного досвіду. Виконання - глибоке розуміння усвідомлення авторської концепції та ії передача в процесі відтворення музики. У процесі виконання музичного твору людина ніби вводитися в неповторний світ композитора, створюються умови для формування індивідуального досвіду сприйняття і виконання музики певних художніх напрямків в контексті певної історичної епохи.

Мистецтво ХХ століття, як і кожної історичної епохи, багатообразне і докладно відображає складну, суперечливу, строкату картину життя сучасної людини і людства. Сьогоднішній день перетворюється в історію і поступово складається система уявлень про різноманітну культуру еволюції ХХ століття. Специфіка музики ХХ століття, відрізняючись розмаїттям художніх напрямків, нетрадиційною новаторською музичною мовою і музичними жанрами потребує пошуку різноманітних форм, зіставляючи традиційні і нетрадиційні педагогічні принципи та прийоми. Суспільною характеристикою ХХ століття являється загострення протирічь між добром і злом, милосердям і насиллям. Кульмінаційною точкою епохи з'явилась війна, змінивши не тільки політичну картину світу, але й світогляд цілого людства сучасності.

Сучасна історія дає приклади і протилежного характеру - приклади небувалих злетів людського духу. Швидкими темпами розвивається наука і техніка. Богоподібна могутність і убога бездуховність, величезна самопожертва і моральне виродження, віра в прогрес і переконливість у сліпому ірраціоналізмі історії - усі це риси портрета людини ХХ століття, роздираючого протиріччями і конфліктами свого існування. І всього цього не може минути мистецтво. Матеріальна сторона культури розвивалась і продовжує розвиватись у ХХ столітті з небаченою раніше інтенсивністю. Прогрес науки і техніки несе нові досягнення, до яких людська свідомість вимушена бути адаптованою, неминуче при цьому змінюватись.

Так багатократне прискорення темпів пересування створило людину найбільш мобільною, розширило його уявлення про всесвіт. З технічним прогресом пов'язане виникнення нового виду художньої творчості - кіно, синтезуючого театр, літературу, образотворче мистецтво і музику. Можливість тиражування записів - зробила музику заочно доступнішою, розширила коло її слухачів. Збільшилась кількість творів і стилів. Звукозапис породивши нові види музичної творчості - електронну і конкретну музику, без електронного підсилення не обходитися також сучасна естрадна і рок-музика [6]

На відміну подібних технічних винаходів вплив фундаментальних наукових відкриттів на культурну свідомість відбувається повільно, але поступово ці факти втілюються у свідомість людей, перебудовуючи їхню свідомість, їхню психологію, і ця перебудована свідомість створює нове мистецтво. Складний характер має також художнє переломлення соціально-історичних процесів. Новаторство у всіх областях мистецтва, відновлення його - такі гасла молодих бунтарів від мистецтва, творців естетики експерименту, творців мистецтва «майбутнього». Під цими гаслами народилися самі «ліві» творчі напрямки - кубізм і футуризм, примітивізм і абстракціонізм так званий «авангард».

У сучасній музичній мові нове виразне значення набуває сфера урбаністичних звучань, використовувана як антитеза гуманістичному початку. У музичному творі і його соціальному контексті закладені і помножуються специфічно-спрямовані структури специфічного впливу, здатні сприймати і переборювати естетичну інформацію і введення її потім у більш широке коло особистого досвіду. Цей механізм виявляється в реалізації найважливіших соціальних функцій музики. «Слухова панорама» сучасного світу поширилась, стала життєвою потребою і класична і докласична, і народна, і сучасна музика.

Художня творчість великих композиторів не може бути відірвана від реальності. Хоче, чи ні того автор, він - частина свого суспільства, свого години, а його дій використовують виразну мову музики, мову культури, являючись засобом спілкування. У дійсному художньому творі обов'язково з'ясовано зв'язок з минулою культурою, її засобами і формами, зв'язок з дійсністю, її художнім відображенням. Композитор завжди прагне виявити художню ідею, свій особистий погляд на світ, але він не може зробити лише через систему виразних засобів [6].

Музичне сприйняття - складний інтегрований, художньо-дослідницький процес поступового заглиблення слухача в естетичний зміст твору, утворення нових зв'язків і взаємозалежностей підсистем. У структурі досвіду музичного сприйняття взаємодіють результати перцептивних та інтелектуальних, репродуктивних і творчих актів, що дає змогу вважати його більш широким поняттям. Воно зумовлене рівнем розвитку музичних, творчих здібностей сприймаючого, включає його минулий досвід, який закріплений у пам'яті у виді уявлень і знань про музику. До основних особливостей музичного сприйняття належить: єдність емоційного і розумового компонентів, аперцепція, асоціативність, структурність, константність, предметність, цілісність, категоріальність. Специфіка музики ХХ століття, відрізняючись розмаїттям художніх напрямків, характеризується нетрадиційною новаторською музичною мовою і музичних форм, жанрів потребує пошуку різноманітних форм, зіставляючи традиції і нетрадиційні педагогічні принципи та прийоми. У творчості композиторів ХХ століття формується інша музична мова, збагачена експресивною виразністю концентрованого впливу, а також концептуальними побудовами, які пов'язані зі змінами просторовочасових рядів, включенням історичного години. Цей музичний шар культури досить складний за музичною мовою, полістилистичний за художніми напрямками і школами, що, безумовно, потребує від студентів більшого інтелектуального напруження, певного слухового і загальнокультурного досвіду [6].

На заняттях в класі основного музичного інструмента (фортепиано) зі студентами треба аналізувати особливості музичної мови музики: незвичайне звучання (дисонанси, важка гармония); система запису (раціональне скорочення, нові записи, засоби розшифровування); імпровізаційна фактура (виконавець-інтерпретатор).

Для емоційно-осмисленого осягнення творів сучасної музичної мови пропонуємо використовувати наступні методичні прийоми і засоби, яки сприяють накопиченню досвіду сприйняття і виконання новоі за мовою музики ХХ століття: теоретичний аналіз музичного твору перед початком розучування; повільне вслуховування в нові гармонії, «настроювання слуху»; анологія, упрощения гармонічної мови; багаторазове прослуховування твору; звернення до поліфонії в атональнії музиці; «випуклість» образів виконуємого твору; чітка музична драматургія, аналіз i самоаналіз інтерпретацій музичних творів; накопичення слухових еталонів [5].

Однією з форм формування музичного досвіду є відвідування філармонічних концертів і театральних вистав з послідуючим аналізом. Пропонуємо приклад такої форми роботи - «Концерт-роздум». Наприклад, твори Я. Сибеліуса (Симфонічна поема «Сага»), М. Равеля (сюіта «Матушка-Гусиня»), О. Скрябіна («Поема екстаза»). Всі твори написані композиторами у ХХ столітті. До прослуховування концерту студенти спільно з викладачем провели творчо-пошукову роботу по вивченню творчості композиторів і детальному художньому аналізу цих творів.

Для студентів старших курсів пропонуємо форму лекції-концерту «Світ Прокоф 'євської літератури». Аналізуються підручники, монографії про життя і творчість композитора, здійснюсться самостійна творчо-пошукова робота студентів з метою визначення літературних першоджерел, з яких було створено оперні і балетні лібретто. В класах фортепіано та вокалу проводиться робота по вивченню оперно-балетних транскрипцій та оперних арії. Після першого етапу підготовки, доцільно провести «круглий стіл» для кола пошуковців, де розглянути характерні риси творчого портрету композитора для досконалого і поглибленного вивчення особливостей музичної мови музики С. Прокоф'єва. Після проведення бесіди з виконавським складом широкому колу слухачів пропонується лекція-концерт «Світ Прокоф 'євської літератури».

Таким чином, формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття здійснюється в історичному, культурологічному, біографічному контексті; широко впроваджується принцип інтеграції усіх музично-теоретичних дисциплін, спільного дослідження і «відкриття» стилістичних, образно-інтонаційних особливостей творчої манери різних композиторів, ведучих художніх ідей і способів їхньої реалізації. Реалізація цих умов сприяє ефективному формуванню у студентів-музикантів досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття.

учитель музикант педагогічний жанр

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Алиев Ю. Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта / Ю. Б. Алиев. - М.: Владос, 2003. - 286 с.

2. Андрос Є. Сприймання. Філософський енциклопедичний словник / Є. Андрос. - К.: Абрис, 2002. - 744 с.

3. Арановский М. Музыкальный текст: структура и свойство / Марк Арановский. - М.: Композитор, 1998. - 329с.

4. Выготский Л. С. Психика, сознание, бессознательное / Лев Семёнович Выготский // Психология сознания. - СПб.: Питер, 2001. - С. 31-46.

5. Долматова М. П. Генезис філософсько-психолого-педагогічного поняття категорії досвіду у педагогічній науці / М. П. Долматова // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. - К.: Освіта, 2016.- № 1 (7).- С. 23-30.

6. Дубинец Е. О. О претворении средневекового художественного канона в музыке ХХ века: На примере творчества Арво Пярта и Юрия Буцко 70-80-х гг. / Е. О. Дубинец. - М.: МГК им. П. И. Чайковского, 1993. - 125 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.