Досвід художньої комунікації у професійній діяльності вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.134

Чжоу Геян, аспірантка факультету мистецтв

Анотація

музичний художній твір ціннісний

У статті піднімаються проблеми ціннісного ставлення до явищ музичного мистецтва. Діалогічний підхід до пізнання музичних явищ розглядається як спосіб винайдення особистісного художнього смислу. Аналізується сутність художньої комунікації, підкреслюється її діалогічна природа. Особливості художньої комунікації висвітлюються крізь призму специфіки музичного мистецтва. Наголошується на унікальності музичної мови, здатної передавати почуття, недоступні для вербальних засобів.

Акцентується увага на можливостях виразного слова, доцільності використання вербального еквівалента в професійній практиці вчителя музики. Наголошується на необхідності спрямування свідомості на осмислення значень, закодованих у творах музичного мистецтва. Підкреслюється, що набуття досвіду художньої комунікації в професійній діяльності вчителя музики ґрунтується на вдосконаленні основних видів музичної діяльності- творення, відтворення та сприймання.

Ключові слова'- художня комунікація, інформація, музична інтонація, процес, принцип діалогу, особистісний смисл.

Аннотация

С позиции профессиональной практики учителя музыки рассматривается выразительный потенциал художественного слова, акцентируется на целесообразности использования вербального эквивалента музыкальных образов в музыкальной практике. Указывается на необходимость формирования опыта осмысления значений, зашифрованных в произведениях музыкального искусства. Коммуникация между творцом и аудиторией рассматривается как процесс передачи художественных ценностей. Подчёркивается, что становление опыта художественной коммуникации базируется на основных видах профессиональной деятельности учителя музыки: создании, воссоздании и восприятии.

Ключевые слова- художественная коммуникация, информация, музыкальная интонация, процесс, принцип диалога, личностный смысл.

Summary

The problems of the valuable relation to the phenomena of musical art are raised in the article. The principle of dialogue is seen as a means of searching for personal artistic meaning. The analysis of the essence of artistic communication is presented. Features of artistic communication are given through the prism of the specifics of musical art. Attention is focused on the uniqueness of the musical language, which manifests itself in the ability of music to transmit the subtlest shades of feelings.

The article highlights the functions of the most important stages of the artistic communication process: the creativity of the composer, the performer's activity, the perception of the listener. It is specifically indicated that the features of the transfer of artistic information are due to the intonation nature of musical art. The defining argument is the understanding of intonation as the main way of artistic representation of reality in music. The importance of understanding of the musical work as a cultural phenomenon is noted. The article presents various scientific approaches to the interpretation of the essence of the musical work. It is emphasized that the formation of the experience of artistic communication is based on the main types of professional activity of the music teacher- creation, recreation and perception.

Key Words-' artistic communication, information, musical intonation, process, principle of dialogue, personal meaning.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Значні зміни в житті сучасної людини впродовж останнього століття зумовили трансформації в різних сферах суспільної діяльності. Сьогодні визначальним фактором в багатьох справах виступають процеси комунікації. Вважається, що комунікація є запорукою успішності у професійній сфері. В галузі освітньої практики комунікація розглядається як основна форма педагогічного процесу. З позицій мистецької освіти центральною ланкою педагогічної системи виступає художня комунікація. Унікальною мовою художньої комунікації володіє музичне мистецтво, здатне розкривати недоступні для вербальних засобів почуття та враження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій... Розуміння комунікації як важливої категорії, що характеризує особливу форму суспільної свідомості та людської діяльності, зумовило різнобічність дослідження цього унікального явища: у філософському контексті (М. Бахтін, М. Бубер, Ю. Габермас, К. Ясперс ), у психологічному аспекті (Х. Алдер, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, В. Петрушин, К. Роджерс, С. Рубінштейн, Ю. Цагареллі), в соціальному ракурсі (П. Бурдьє, А. Єрмоленко, Г. Почепцов, М. Фуко), у мистецькому вимірі (Ю. Борєв, О. Берегова, М. Бонфельд, В. Медушевський, Є Назайкінський). Як невід'ємний компонент художньо-творчої діяльності, комунікативні процеси різнобічно досліджено в контексті фахової підготовки майбутнього вчителя музики (О. Горбенко, Н. Гузій, Л. Масол, М. Михаськова, Н. Мозгальова, О. Олексюк, Г. Падалка, Л. Паньків,Є. Проворова, Сє Фан, О.Щербініна, О. Щолокова). Водночас, художня комунікація залишається найменш дослідженою проблемою в галузі професійної освіти, потребуючи глибокого вивчення та осмислення.

Формулювання цілей стані... Мета статті полягає в обґрунтуванні художньої комунікації як базового компонента професійної діяльності музиканта, окресленні шляхів набуття досвіду художньої комунікації в умовах професійної діяльності вчителя музики.

Виклад основного матеріалу... Досліджуючи феномен мистецтва, науковці різних історичних періодів підкреслювали його комунікативну перевагу над іншими формами суспільної свідомості. В руслі сучасних тенденцій гуманізації суспільства мистецтво набуває особливої ваги як фактор становлення творчої особистості зі сформованим емоційно-ціннісним ставленням до дійсності, високим рівнем духовності та художньої культури. На думку вчених, сила впливу мистецтва на особистість значною мірою визначається здатністю до розуміння художньої мови певного виду мистецтва та ефективністю художньої комунікації. Підкреслюючи значимість комунікативної системи для управління процесом засвоєння художніх цінностей, вчені розглядають художню комунікацію як «здійснення інтелектуально-творчого взаємозв'язку автора та реципієнта, передачу останньому художньої інформації, що містить певне ставлення до світу, художню концепцію, стійкі ціннісні орієнтації» [1, с. 318]. Відтак, сутність художньої комунікації полягає в організації полісуб'єктної взаємодії, заснованої на ціннісно-смисловому сприйнятті художнього твору.

Здавна музичне мистецтво визнавали універсальним засобом комунікації. Універсальність комунікативних можливостей музичного мистецтва пояснюється специфікою музичної мови, неможливістю перекодування музичної знакової системи. Здатність музики до безпосереднього вираження емоційних переживань, відображення духового стану людини через особливим чином організовану інтонацію зумовлює розуміння інтонації як найважливішого, основного засобу художнього відображення дійсності в музиці. Відбиваючи нескінченне розмаїття особистісних ситуацій, музична інтонація виступає важливим носієм художнього змісту у процесі виконання та сприймання. Специфічна природа музичного мистецтва визначила відмінності й в структурі музичної комунікації. Традиційно процеси художньої комунікації включають такі різновиди взаємовідношень як «суспільство-художник», «художник-твір», «твір-реціпієнт». Втім, опосередкованість та процесуальність музичного мистецтва потребує обов'язкової участі виконавця в художньо-комунікаційному процесі задля передачі художньої інформації.

Усвідомлення інтонаційної сутності музичного мистецтва сприяло визначенню музичної комунікації як складної системи, в якій сучасні дослідники виокремлюють такі основні цикли: «музична творчість як фахова діяльність, в процесі якої уява переробляє життєві враження, що перетворюються у музичний матеріал; музичний твір як специфічний продукт фахової діяльності, суб'єктивований у процесі творчості; музичне виконання як співтворчість композитора й виконавця; та музичне сприйняття як художньо-комунікативна взаємодія» [2, с. 6].

Вважається, що вихідним моментом художньої комунікації є творчий процес втілення художнього задуму. У такому контексті особливого значення набуває розуміння поняття музичного твору. У науковій літературі музичний твір розглядається як «матеріально зафіксований ідеальний художній об'єкт, створений композитором на базі існуючих в культурі можливостей та засобів, що володіє здатністю зберігати свою інваріантну структуру, і водночас -- завдяки виконавцям, слухачам та конкретним умовам пристосовуватись до ситуації та історично розвиватись» [3, с. 28]. Виходячи з інтонаційності музичного мистецтва, музичний твір розглядають як «самостійну інтонаційну концепцію, що розкривається у суспільній художній практиці, цілісність якої виявляється у діалектичній сполученості рухливо-інваріантної основи і потенційної безмежності особистісно-відокремлених або колективно-усуспільнених її інтерпретацій» [4, с. 22]. Тлумачення музичного твору не тільки як об'єкта, але й суб'єкта, підкреслює діалогічний характер його пізнання. У процесі діалогу між твором і особистістю, що його пізнає, виявляються різні аспекти художньої ідеї та музичного смислу.

Глибинне осягнення музичного смислу найповніше здійснюється у процесі виконання. Посідаючи центральне місце у комунікативній тріаді «композитор-виконавець-слухач», музикант-виконавець виконує важливі функції під час музично-виконавської інтерпретації -- озвучування нотного тексту та тлумачення змісту музичного твору. Процес інтерпретації музичного твору вчені розглядають як «комунікативну форму» (В. Москаленко), результат взаємодії особистостей композитора, виконавця та слухача, відображений в звучанні конкретного твору. Специфіка музичного мистецтва зумовлює можливість розглядати виконання музичного твору в динаміці, спостерігати послідовність відтворення художньої інформації. Як спосіб комунікації, виконавство відтворює художній смисл, що включає соціально значимий досвід ціннісного ставлення виконавця до світу, подій та явищ життя. Виконавці кожного нового покоління інтерпретують музику попередньої епохи відповідно до сучасного бачення.

Незважаючи на складність повноцінного словесного відтворення музичного змісту, вчені припускають існування вербального еквівалента музичної мови, підкреслюючи його значимість для вчителя музики, критика, пересічного слухача. Наголошується, що «це слово про музику, яке перестає бути словом повсякденної або наукової мови і стає художнім еквівалентом мови музичної. І це, звичайно, і є та мета, до якої має прагнути кожен, хто намагається інтерпретувати музику словом» [5, с. 210]. Можливості виразного слова посилюються за умов осягнення існуючої спільності між видами мистецтва. Досвід видатних педагогів-музикантів вказує на ефективність залучення широких мистецьких знань у практику музичного навчання. Звернення до художніх метафор, використання мистецьких аналогій виступає чинником цілісного осягнення музичних творів.

Багатогранність музичних явищ потребує продуктивного музичного діалогу, який передбачає спрямування свідомості на осягнення і осмислення тих значень, якими володіє музика. Комунікація між митцем та аудиторією розглядається дослідниками як процес передачі естетичних цінностей, прилучення реципієнтів до сфери художньої культури. Вважається, що художня комунікація під час музичного сприймання є одним із потужних чинників формування ставлення особистості до світу, розвитку його духовного потенціалу, здатності до емпатії. Продуктивність подібного діалогу вимагає уміння домислити почуте, зрозуміти сприйнятий текст твору та осмислити авторську ідею у відповідному культурному контексті. Таким чином, слухач перестає просто сприймати інформацію і стає інтерпретатором музичного смислу, закладеного у творі.

Розглядаючи проблеми музичного смислу, вчені виділяють певні рівні його пізнання: переживання, раціональне осягнення, трансцендентне бачення. На рівні переживання виникають емоційні стосунки між слухачем і музикою, що дозволяє людині зафіксувати наявність смислу. На раціональному рівні слухач осягає смисли, відображаючи їх у свідомості. Свідомість виділяє й підкреслює те, що є значимим для слухача, з якими цінностями це пов'язано. На трансцендентному рівні фіксується смислова відкритість музики, а символічне начало насичує зкзистенцію смислом. Оскільки музика вирізняється високим творчим потенціалом, неможливо обмежити поле слухацької інтерпретації, встановити контроль над смислом, який митець вкладає в твір. Отже, шлях істинного пізнання музичних явищ пролягає через художню комунікацію.

Висновки

Узагальнення результатів проведеного аналізу дає підстави стверджувати, що найважливішими сферами виявлення художньої комунікації є процеси творення, відтворення та сприймання. В галузі професійної діяльності вчителя музики означені процеси виступають основою навчально-виховного процесу. Усвідомлення сутності художньої комунікації як засобу формування системи духовних цінностей актуалізує проблему вдосконалення професійних умінь вчителя музики в зазначених видах діяльності та опанування методів цілеспрямованого формування досвіду художньої комунікації у процесі музичного навчання. Специфіка музичного мистецтва зумовлює необхідність ґрунтовного вивчення механізмів художньої комунікації в системі музичної освіти. Цим визначаються перспективи наукових розвідок у даному напрямку.

Список використаних джерел і літератури

1. Борев Ю. Б. Эстетика / Юрий Борисович Борев. -- Москва: Политиздат, 1981. -- 399 с.

2. Проворова Є. М. Методичні засади формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя музики: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / Проворова Євгенія Михайлівна. -- Київ, 2008. -- 19 с.

3. Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции / Евгений Владимирович Назайкинский. - Москва: Музыка, 1982. - 319 с.

4. Москаленко В. Г. Творческий аспект музыкальной интерпретации (к проблеме анализа): Исследование / Виктор Григорьевич Москаленко. -- Киев: Изд-во Киев. гос. конс., 1994. -- 157 с.

5. Бонфельд М. Ш. Введение в музыкознание: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Морис Шлемович Бонфельд. -- Москва: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. -- 224 с.

Размещено на Allbest.ru