Вплив повстанських пісень 1940-1950 рр. на формування національної самосвідомості молодого покоління

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Науково-дослідний інститут українознавства

Вплив повстанських пісень 1940-1950 рр. на формування національної самосвідомості молодого покоління

Дворніцька Л. В.,

науковий співробітник

Йдеться про те, що в наш час головними завданнями закладів освіти є виховання свідомого громадянина, обізнаного з історією держави, звичаями і традиціями рідного народу та формування особистості, налаштованої на осмислення моральних та культурних цінностей. Усім вищезгаданим критеріям відповідають повстанські пісні, тому метою нашого дослідження є аналіз повстанських пісень 1940--1950рр. і дослідження впливу повстанського фольклору на формування особистості реципієнта. Застосовуючи методи аналізу, синтезу, узагальнення, індуктивний та дедуктивний ми виявили, що у процесі вивчення повстанських пісень можна отримати інформацію про час та місце й обставини певних історичних подій, скласти уявлення про світоглядні позиції вояків УПА та особливості менталітету українців. Повстанські пісні є тим засобом, який сприятиме звеличенню українського бойового духу, консолідації нації, підвищенню рівня патріотичної свідомості та духовності молодого покоління.

Ключові слова: повстанські пісні, УПА, світогляд, кордоцентризм, духовність, виховання, менталітет, етнічнімаркери.

самосвідомість повстанський пісня

Нині молоде покоління шукає нові ідеали патріотичності, постаті, на які хотілося б бути схожими, хоче слухати нові пісні, в яких би відображалося героїчне минуле нашої країни, шукає нові історичні факти, які звеличують Україну та її народ. У наш буремний час вкрай важливо включати в навчально-виховний процес твори, що сприяють формуванню патріотичних почуттів і національної свідомості, спонукають до осмислення моральних та культурних цінностей, містять у собі відомості про певні історичні події. На нашу думку, всім вищезгаданим критеріям відповідають пісні періоду національно-визвольних змагань. Адже, як зазначає В. Кульчицький, «...повстанська творчість/.../ мала на меті вивести українську молодь з духовної кризи, сформувати світогляд молодої людини так, щоб вона духовно усвідомила приналежність до своєї нації [6, с. 71]. Ті ж завдання стоять і перед сучасними педагогами та психологами, тому саме зараз досить актуальною є поставлена проблема: як вивчення повстанських пісень 1940-1950 рр. сприяє формуванню національної самосвідомості особистості.

Об'єктом дослідження є пісні УПА 40-50 рр. XX ст. та праці мовознавців, істориків, літературних критиків, поетів і композиторів, присвячені вивченню повстанського фольклору.

Предметом дослідження є виховний потенціал пісень УПА.

Мета дослідження: на основі аналізу повстанських пісень 1940-1950 рр. та праць істориків, літераторів, музикознавців і педагогів, визначити, як повстанський фольклор впливає на формування особистості реципієнта.

Для досягнення поставленої мети у нашій роботі передбачено такі завдання:

визначити, які світоглядні позиції та особливості менталітету українців відображено в піснях доби національно-визвольних змагань;

проаналізувати смислове навантаження етнічних маркерів (зокрема топосів, фітонімів та зоонімів), використовуваних у піснях УПА;

схарактеризувати вплив вищезгаданих творів на світосприйняття реципієнта;

з'ясувати, як учителі загальноосвітніх шкіл можуть використати виховний потенціал повстанських пісень 1940-1950 рр.

Джерельна база дослідження: пісні УПА 40-50 рр. XX ст. Праці істориків, мовознавців, музикознавців та літературних критиків, присвячені вивченню впливу повстанських пісень 1940-1950 рр. на формування особистості читача.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що художні засоби й етнічні маркери, вживані авторами пісень національно-визвольних змагань, розглядаються як засоби посилення впливу на реципієнта.

В усі часи філософи, педагоги, психологи приділяли чимало уваги засобам, які сприяють формуванню національно свідомої особистості. Про вплив української народної пісні на процес самоідентифікації юних громадян нашої держави та рівень духовності реципієнта будь-якого віку писали як знані митці, просвітителі й педагоги минулих років (Б. Грінченко, М. Драгоманов, Ф. Колесса, І. Огієнко, К. Ушинський, Т. Шевченко та ін.), так і сучасні дослідники, такі як В. Андрущенко, О. Дєдуш, В. Кульчицький, Р. Осипець, Л. Стрюк, М. Чайка, Л. Філоненко тощо. Зокрема Ф. Колесса так характеризував вплив народних пісень на реципієнта- українця: «Народні пісні пробуджують любов і повагу до рідного слова. Українська народна поезія пронизана гуманними і свободолюбивыми ідеями, розвиває і піднімає все, що тільки є хорошого і прекрасного в душі людській, тому має освітній і виховний вплив на маси» [5, с. 245-246]. І. Огієнко зазначав: «...наші пісні/.../ мали великий вплив на стару й нову українську літературу/.../ і матимуть ще немалий вплив з ростом української національної свідомості» [11, с. 9].

У наш час головними завданнями закладів освіти є виховання свідомого громадянина, патріота, обізнаного з історією державотворення, звичаями і традиціями рідного народу, формування особистості, налаштованої на осмислення моральних та культурних цінностей. У «Методичних рекомендаціях щодо національно- патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» зазначено: «В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва» [10]. Сучасні вчені й педагоги повинні приділяти чимало уваги дослідженню впливу фольклору на формування національної свідомості молодого покоління. М. Чайка та С. Чайка наголошують: «Народнопісенна творчість відіграє значну роль у вихованні/.../ в особистості високих моральних, естетичних та світоглядних якостей» [13, с. 329-331].

Дослідники народної творчості не оминають увагою пісні УПА, які досить довгий час перебували під забороною і не були відомі широкому загалу слухачів та читачів. Нині, коли з'явилася можливість безперешкодного дослідження вищезгаданого матеріалу, історики, українознавці, педагоги, композитори та упорядники збірок повстанського фольклору чимало уваги приділяють класифікації пісень УПА, побіжно даючи характеристику ритмомелодики, тематики й основних образів повстанської пісенної творчості. На думку Л. Білозуб, фольклор періоду національно- визвольних змагань - це переважно твори, «...тексти яких часто нагадують історичні пісні, а наспіви, запозичені з відомих мелодій/.../. Ці пісні передають захоплення красою, мужністю, сміливістю, нескореністю духу/.../ звернені до пам'яті славних предків («Ми, українські партизани, - потомки славних козаків»)» [1, с. 107].

3. Лавришин чимало уваги приділив дослідженню ритмомелодійних особливостей вищезгаданих пісенних творів і схарактеризував тематику й основні мотиви та образи повстанських пісень, зокрема наголошуючи: «... тема й мотив повстання проти окупантів, поневолення й тиранії - найбільш видна ознака повстанського жанру. В повстанських піснях висловлюється одвертай заклик до боротьби, до помсти ворогам України, але також і любов до Батьківщини та відданість її революційним провідникам (Бандері, Чупринці та іншим)» [9, с. 58].

Слід зазначити, що, вивчаючи тексти пісень УПА, можна отримати інформацію про місце, час та деякі суттєві подробиці певних подій періоду національно- визвольних змагань. Наприклад, досить легко визначити час створення пісні «І шумить, і гуде» (40-і рр. XX ст.), звернувши увагу на перелік ворогів, з якими веде боротьбу воїн УПА: «Україна не ддя вас, гітлери і Сталіни// В Україні Самостійній буде жить народ вільний!// Чи то лях, чи москаль, чи румун, мадяр, німак -// Всі покинуть Україну, як пізнають наш кулак» [9, с. 448]. Порівняймо з рядками іншої пісні, вочевидь, створеної у 20-і рр. XX ст., коли народ України боровся з військом Денікіна і Червоною Армією: «До бою за волю ми сміло підем//1 білу й червону Москву проженем,// Щоб в краю щасливім, в землі тихих вод// Був паном лицарським Вкраїнський народ» [4].

Треба відмітити, що вказівки на час або місце певної події в деяких випадках зустрічаються або в назвах повстанських пісень («Тридцять сьомий рік минає», «Ой там, під Львовом» тощо), або в текстах (наприклад, перелік населених пунктів, біля яких вела бої сотня Хріна, вміщений у пісні «Ми сотня лемківська завзята» (1946 р.): «Мов буря, гуляють хрінівці,// Побідно проходять Гічвиці,// Яселко, Завадку й Команчу,// Морохів й також Колониці.//1 знає про них вже Кожушне -// Там в ворога гармати взяли,// Середнє, Мокре і Кам'яне,// Де зграї ворожі прогнали» [4]). Вищезгадані відомості вчитель-словесник може використовувати на інтегрованих уроках (література-історія-географія), у процесі вивчення повстанського фольклору подаючи учням інформацію щодо дислокації та пересування з'єднань УПА.

Досліджуючи тексти фольклорних творів періоду національно-визвольних змагань, можна скласти чітке уявлення про світоглядні позиції вояків УПА. Наприклад, у багатьох піснях присутня ідея соборності («Впаде зона, що ділила// Наддніпрянців й галичан» [4]), інформація про територіальні претензії упівців («...де Сян, де Карпати, де Крим, де Кавказ// Вкраїна - вкраїнцям, а зайдам всім - зась!» [4]), заклик до свободи та незалежності («Най буде Вкраїна свобідна навік!// З Кубані до лемків - держава одна!» [4]).

Історики, що досліджують ідеологію ОУН(б), також відмічають наявність вищезгаданих ідей у програмі українських націоналістів. Зокрема П. Гай-Нижник зазначає: «II Великий збір ОУН(б) у 1941 р. став на шляху революційної боротьби започаткуванням нового етапу дороги до тих же самих найвищих і незмінних ідей українського націоналізму. Вінцем цієї боротьби мало стати національне і соціальне визволення українців/.../. Невід'ємною частиною цієї ідеології була й ідея Соборності, яку влучно відображав один з кличів ОУН(б): «Від Кавказу по Сян - буде наш Лан. Його власником - український народ!» [3].

Щодо виховного потенціалу пісень ОУН, В. Кульчицький говорить: «...художня творчість про героїчну діяльність організацій національного спрямування є важливою складовою виховного процесу, оскільки реально відображає історичні події, характеризує безпосередніх учасників визвольного руху, дає змогу розкрити їхнє світобачення та психологію...» [6, с. 71].

Проте слід зазначити, що, не зважаючи на досить велику кількість праць, які характеризують тематику та виховне значення пісень УПА, мало уваги приділено етносимволіці повстанських пісень. Досить часто, з метою посилення впливу на реципієнта і досягнення максимально можливого контакту з «національною душею» [8, с. 3], автори повстанських пісень використовують певні слова-символи (зокрема топоси, фітоніми й зооніми: гай, ліс, лан, яр; сосна, береза, дуб, калина, бук, пшениця, мак, волошки; орлята, соловейко, зозуля, крук; кінь, гадюка, лев і т. ін.). Саме такі етнічні маркери, що з'явилися у народнопоетичній творчості в одну з найдавніших міфологічних епох - у період мезоліту (оскільки саме тоді сформувалася «...перша відносно оформлена система культів тварин, рослин, природних стихій» [7, с. 20]), споконвіку побутують у колективному несвідомому української нації і знаходять своє вираження у фольклорних творах. Наприклад, у пісні УПА «Ой піду я, піду та поміж ланами» (про чотового (пізніше - сотенного у курені Ема) Беркута родом із Сокальщини, який загинув у 1944 р.) фітоніми (мак - символ сну і смерті, блават - символ несправджених надій, пшениця - символ родючості, багатства, а в деяких випадках - переродження, береза - символ душевного смутку [2]) одночасно виконують декілька функцій. Вищезгадані рослинні символи є і засобом творення образу родючої української землі, і нагадуванням про плинність людського життя, і уособленням певного настрою ліричного героя: «Ой піду я, піду та поміж ланами,// Нарву я пшениці й маку з волошками.// Та піду я дальше в глибини лісами// Аж туди, де стежки сходяться ярами.// Під хрестом з берези - спільна там могила,// А в ній спочивають стрільці Беркута./.../ На хрест я віночок виплету з блаватів,// У стіп покладу я волошків і маків» [4].

Виражений у повстанських піснях і властивий українському народу кордоцентризм. На думку В. Пахаренка, «...одна з конститутивних і найпомітніших рис українського менталітету - це кордоцентричність, панівна емоційність. Звідси доброта, лагідність, м'якість, привітність, а також запальність, певна стихійність українців...» [12]. Серце повстанця чутливо реагує на суспільні події, життєві негаразди (розлуку з рідною домівкою, сім'єю, коханою): «Сиджу я в лісі під кущами,// Бачу своє рідне село// В ріднім селі чути співають,// А в мене серденько звело» [4]. Душа ж мужнього вояка, незважаючи на тяжкі випробування, є чутливою до рідної пісні, що допомагає долати труднощі та є розрадою в горі: «Заспіваймо пісні, товариші мої,// Заховаймо журбу на самім серця дні.// Заспіваймо пісні, товариші мої,// На журбу ворогам, на радість Вітчизні// Скиньмо смуток з душі, любі товариші,// Заспіваймо пісні на розраду собі» [4].

Вельми популярні в часи національно-визвольних змагань, пісні УПА не втрачають своєї актуальності й нині, в період українського національного відродження. Наприклад, пісні «Там, під Львівським замком», «Повіяв вітер степовий», «Буде нам з тобою що згадати» та ін. стали широковідомими завдяки майстерному виконанню Тараса Чубая (гурт «Плач Єремії», проект «Наші партизани»), а на честь пісні «Лента за лентою» (виконавці - Тарас Чубай і гурт «Скрябін») названо патріотичний фестиваль (Львів, 2010 р.), започаткований громадською організацією «Етновир». Активіст українського культурного опору у пост-радянські часи Тарас Компаніченко доносить до нас те, що ми колись знали та забули. Під час Революції Гідності він дав десятки концертів на Майдані, виконував пісні військового циклу («Марш січових стрільців», «Йде січове військо», «Ми сміло в бій підем» та багато інших).

З усього вищесказаного можна зробити висновок: у повстанських піснях 1940-1950 рр. виявляється широка гама людських почуттів та особливостей менталітету наших співвітчизників (зокрема притаманна українцям кордоцентричність, повага до старших, любов до рідної землі тощо) та світоглядні позиції мужніх вояків (прагнення до консолідації суспільства, свободи й незалежності рідної країни і т. ін.).

Досить часто з метою посилення впливу на реципієнта автори повстанських пісень застосовують етнічні маркери (зокрема топоси, фітоніми й зооніми), що споконвіку побутують у колективному несвідомому української нації і знаходять своє вираження у фольклорі. Такі пісні сприяють формуванню в реципієнта оптимістичного світобачення, збагачують слухача духовними якостями. На нашу думку, ознайомлення учнів загальноосвітніх навчальних закладів із пісенною творчістю вояків УПА 1940-1950 рр. сприятиме, консолідації нації, підвищенню рівня патріотизму молоді та укоріненню нових поколінь у грунт духовності. Повстанські пісні є тим засобом, який допоможе звеличити український бойовий дух, підсилити міць українського вільнодумства й допоможуть у формуванні національної самосвідомості молодого покоління.

Список використаних джерел

Білозуб Л. М. Українська народна пісня як засіб формування національної свідомості майбутніх акторів / Л. М. Білозуб // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2014. - Вип. 36. - С.107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua / UJRN/Pfto_2014_36_18.

Войтович В. М. Українська міфологія. -К.: Либідь, 2002. - 664 с. -Режим доступу: http://proridne.net/yKpaiHCbKa%20 міфологіяКітІ.

Гай-Нижник П. П. «Тільки вповні Суверенна Українська Держава може забезпечити українському народові свобідне життя» (яку державну модель прагла створити ОУН(б) у 1941-1943 рр.) І П. П. Гай-Нижник // Гілея. - 2015. - Вип.97 (№6). - С.61-71.

Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/ 2015doc. derzhava_oun_l.php.

За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. - Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. - 316 с. - Режим доступу: http://proridne.com/content/ пісенники/За%20волю%20України.

Колесса Ф. М. Музикознавчі праці / Ф. М. Колесса. - К.: Наукова думка, Зч.- 1990. - 592 с.

Кульчицький В. Й. Національно-виховний потенціал повстанської творчості першої половини XX століття / В. Й. Кульчицький // Вісник Житомирського державного університету. -2011. - Вип.55. Педагогічні науки. -С.71-74.

Лановик М. Б. Українська усна народна творчість: підручник для студ. вищих навч. закладів / М. Б. Лановик, 3. Б. Лановик. - Київ: Знання-Прес, 2001. - 591 с. - Режим доступу: http://www.e- reading.club/bookreader.php/10065 54/ Lanovik-Ukrainska_usna_ narodna_tvorchist.html.

Липа Ю. Призначення України / Юрій Липа. - Львів: Просвіта, 1992. - 272 с. - Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/lib/ lipa_yuriy/l.html.

Літопис Української Повстанської Армії. - Т.25: Пісні УПА / ред. і упор. 3. Лавришин. - Торонто, 1996; Львів, 1997. - 554 с.

Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/ books/12809/file.pdf.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного

виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. - Режим доступу:http://mon.gov.ua/ usi-novivni/novini/2015/06/16/

naczionalno-patriotichne-vixovannya.

Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. - К., 1991. - 272 с. - Режим доступу: http://elib.nplu.org/ view.html?&id=323.

Пахаренко В. Генеза Шевченкової етики / Василь Пахаренко // Дивослово.-2013.-№5.-С.37.

Размещено на Allbest.ru