Весільні обрядові пісні та колядки Мараморощини: типологія етномузичних кордонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 784.692.5 (477.87)

Весільні обрядові пісні та колядки Мараморощини: типологія етномузичних кордонів

Ганна Пеліна

В статті розглядаються ареали розповсюдження обрядових наспівів (весільних та колядних) в межах історичної зони Мараморош. Виявлено, що за показниками дворядкових колядок (5+5+3)2 та весільних наспівів територія ділиться на два великих утворення: високогірний та долинний, які за характером переходу формують «стиковий» тип кордону. В той же час, на прикладі однорядкових колядок 5+5+4 між цими двома діалектними групами утворюється «перехідний» тип кордону.

Ключові слова: ареал, кордон, колядки, весільні пісні, Мараморощина.

Пелина А. Свадебные и колядные напевы Мараморощины: типология этномузыкальных границ. В статье рассматриваются ареалы распространения обрядовых напевов (свадебных и колядных) в пределах исторической зоны Мараморош. Обнаружено, что по показателям двустрочных колядок (5+5+3)2 и свадебных напевов территория делится на два больших образования: высокогорный и низкогорно-долинный, которые по характеру перехода формируют «стыковый» тип границы. В то же время, на примере однострочных колядок 5+5+4 между этими двумя диалектными группами образуется «переходный» тип границы.

Ключевые слова: ареал, граница, колядки, свадебные песни, Мараморощина.

Pelina G. Wedding ceremonial songs and koliadkas of Mara- morshchyna: typology of the ethno-musical borders. The article covers the habitats of disseminating ceremonial songs (wedding ones and koliadkas) within the historical region Maramorosh. It was discovered that according to the indications of the two-line koliadkas (5+5+3)2 and wedding songs the territory is divided into two large formations: highland and lowland ones which with the inherent passage form the “butt-joint” type of a border. At the same time on the examples of one-line koliadkas 5+5+4 forms the “temporary” type of a border between these two dialectal groups.

Keywords: area, borderland, carol songs, wedding songs, Maramorosh.

Сучасні етномузичні дослідження часто торкаються проблеми вивчення просторових характеристик традиційної музики. Встановленням територіальних відмінностей займається музична ареалогія, яка фіксує в географічному просторі область розповсюдження конкретних (заданих) явищ музичної культури.

Параметрами ареалогічних досліджень можуть стати жанр, тип структури, сукупність виконавських прийомів та ін. Наступним важливим і ще не до кінця вивченим аспектом етномузичних досліджень залишається проблема визначення типів кордонів, які знаходяться між різними ареалами і ці ареали розділяють.

Кордон -- це лінія, яка розділяє два якісно різних простори. Різновиди кордонів визначають за характером переходу від однієї зони до іншої. Всього їх може бути три:

Стиковий тип кордону передбачає різку зміну/бар'єр складових однієї культури і початок іншої.

Перехідний тип кордону передбачає поступову зміну однієї культури на іншу, змішання її складових в пограничній зоні (зокрема, збільшення кількості типів, які належать обом територіям). Ця проблема була розроблена в українському етномузикознавстві Ганною Коропніченко [8, 9].

Фронтирний тип кордону передбачає «поглинання», освоєння однією культурою іншу, можливо, асиміляцію домінуючою (вкоріненою) культурою більш слабку [10, с.12].

Розповсюдження етномузичних особливостей чи відмінностей часто співвідноситься з географічною структурою певної території. До природних факторів, які можуть об'єднувати або розділяти ареали, в першу чергу відносяться гори і ріки. Але в певних випадках адміністративні чи державні кордони також стають фактором, який впливає на формування тих чи інших територіальних відмінностей традиційної музики За даними сучасних лінгвістичних досліджень, адміністративні кордони відіграють вагому роль у функціонуванні певної територіально-мовної цілісності: утворені державні кордони стимулюють зміни в діалекті між поділеними частинами вже через п'ятдесят років, оскільки блокують хвилі мовних інновацій. В той час як старі політичні кордони, які втрачають свою актуальність, умовно зберігають відмінності ще протягом двохсот років [6, с.103]..

Через ряд причин, історико-географічна територія Мараморош в Закарпатті є доволі унікальною зоною, яку слід вивчати в аспекті кордонів та погранич. Своєрідність цього регіону обумовлена географічним положенням і рельєфом, а також історичною долею та етнічним складом. Мараморош -- назва північно-західного комітату (адміністративна одиниця) Угорського королівства, який проіснував з 1385 по 1945 рік [16]. Зараз історична територія, на якій колись знаходився Мараморош, належить двом сучасним державам: Україні (частина Закарпатської області) та Румунії (повіт Марамуреш). За даними археологів, на цій території ще з IX століття проживали слов'яни та волохи/влахи (предки сучасних румунів). На даний час тут проживають дві етнічні групи -- українці та румуни.

Власне назва Мараморош (Марамуреш) похідна від румунського mare -- великий та Муреш -- ріка, один з лівих притоків Тиси, яка тече в центральній частині Румунії. Таким чином, історичну назву комітату можна трактувати як великий Муреш, велика ріка.

Рельєф Мараморощини неоднорідний: в північно-східній частині він високогірний (більше 1500 метрів), а в південно-західній -- низькогірний (300-400 метрів) та долинний [3, 11, 12]. Ландшафт зони формується також рікою Тисою, яка розрізає зону на дві частини: північну (українську) та південну (румунську) частини. Державний кордон, встановлений у 1945 році, було протягнуто уздовж природного бар'єру -- річки Тиси. Кордон було проведено без урахування етнічного фактору, тому частина сіл, заселених румунами, опинилася у складі України, а більше десяти сіл з українським населенням -- у складі Румунії [14, с.37].

Виникає закономірне питання: як формуються етномузичні ареали Мараморощини і яку в цьому роль відіграли природно-географічний рельєф та адміністративний кордон?

Дослідженням Мараморощини ґрунтовно займався Володимир Гошов- ський [4, 5], який розділив традиційну музику Закарпатської області на вісім музичних діалектів. Однак, його позиції по відношенню до особливостей побутування традиційної музики Мараморощини потребують уточнення. По-перше, наукові висновки В. Гошовського були обмежені лише територією північної (української) Мараморощини. Можливо, дослідник не мав можливості вивчати територію, яка знаходилася за межами СРСР. Подруге, в його розпорядженні був недостатній об'єм чисто українського матеріалу. Тому сумніви викликає запропонована В. Гошовським внутрішня диференціація закарпатських музичних діалектів. Так, вчений визначив два музичних діалекти у межах історико-географічної зони Мараморош: «марамороський» і «гуцульский», відмітивши, що «кордон між двома діалектами можна провести з максимальною точністю» [4, с.53]. Однак, якщо звернутися до такого беззаперечного (за Гошовським) критерію відмінності, як «гуцульський» колядковий тип 55г4, виникає питання, чому він розповсюдився і на територію долини річки Тересви -- зони, на якій, за даними вченого, функціонує вже «марамороський діалект»? Таким чином, в завдання нашої статті входить:

1. Окреслити ареали розповсюдження обрядових наспівів цілої історичної зони Мараморош, включаючи румунську частину, заселену українцями.

2. Визначити типи кордонів, які розділяють ареали Мараморощини, та виділити основні фактори, які могли вплинути на формування відмінностей між ареалами.

Фольклорний матеріал було поділено за вже відпрацьованою методикою ареальних досліджень на «тотожні» та «опозиційні» елементи традиції [8, 9]. «Тотожні» показники формують спільний фон. «Опозиційні» структурні елементи і будуть визначати типи кордонів.

Інтегральним (тотожним) матеріалом виявились весільні приспівки коломийкової форми 4+4+6₂, які функціонують не тільки на всій території історичної зони Мараморош, але і за її межами. Такому суцільному «пануванню» коломийкових ритмічних структур в Карпатах Володимир Гошов- ський дав визначення «коломийкове мислення» [5, с.151].

Ритмічна схема:

Чі - я і - се , ку - ра - гов - ця, що ся те - пер ши - є,

Та най бу - де чі - я хо - че най щас - ли - во жи - є.

Опозиційність елементів традиційної музики може виявлятися в наявності або ж відсутності елементів традиційної культури (жанрів, типів та інш.) Як побачимо далі, у високогірній частині Мараморощини функціонують обрядові ладканя, а в низькогірній і долинній вони зовсім відсутні.

Опозиційність також проявляється в протиставленні різних за структурою мелотипів чи ритмів: наприклад колядковий тип «вінчованя» (структура 5+5/5+5+3) та колядковий тип Б-1 (структура 5+5+3/5+5+3).

Матеріал співставлення. З основних обрядових жанрів нам вдалося записати колядки двох типів: однорядкової форми з базовим віршем 5+5+4 (за класифікацією В. Гошовського -- тип А-1) та дворядкової форми з базовим віршем 5+5+3 (за класифікацією В. Гошовського -- тип Б-1) і їх ритмічні різновиди. А також весільні обрядові наспіви: ладканя (структура вірша 7₄; 4+4+3₂; 5+5+7₂) та приспівки (структура вірша 4+4₄ ; 4+3₄).

Колядки

Однорядкові колядки типу А-1 (55г4) базуються на такій ритмічній схемі:

Йа в ca - ду, в са - ду, й а в ви - но -- гра - ду, ой дай Бо -- же!

Для цього типу колядок характерна ритмічна форма aab; мелодична abc; віршова абр.

Запис Г. Пеліної, с. Підплеша, Тячівського р-ну Закарпатської області

Колядки цього ритмічного типу поширені на значній площі Мараморощини -- на всій високогірній (долини річок Біла Тиса та Вішеу), а також низькогірній частинах.

Дворядкові колядки типу Б-1 з віршем 5+5+3₂ мають три основних різновиди та, відповідно, три зони локалізації.

а) Колядкові типи з переритмізацією в другому рядку розповсюджені в низькогірній частині Мараморощини. Для цього типу колядок характерна ритмічна форма aab/acb, мелодична abc/def, віршова абв/где.

Ритмічна схема:

Йа в са - ду, в са - ду, й а в ви - но -- гра - ду, зе - ле - не,

Зе - ле - не ви -но, вне- ді - лю pa - но сад- же- не!

б) Такий самий колядковий тип без переритмізації в передостанньому сегменті побутує в долинній зоні української та румунської частини Мараморощини. Ритмічна форма aab/ааЬ, мелодична abc/def віршова абв/где. Ритмічна схема:

Іш - ла ді - вонь -ка ра - но, в не - діль- ку, зе - ле - не,

Зе - ле - не ви - но. в не - ді - лю ра - но сад - же - не!

в) Дворядкові колядки редукованої форми (з втратою приспіву) 55/553 ритмичної форми аа/ааЬ, мелодичної ab/cde, віршової аб/вгд зустрічаються тільки у високогірній (як північній, так і південній) частинах Мараморощини.

Таким чином, дворядкові та однорядкові колядки в цілому поділяють територію Мараморощини на високогірну, низькогірну та долинну. Але, як показало наше дослідження, діалект високогірної частини виявляється абсолютно резистентним (непроникним) для фольклорних типів 553₂, які розповсюджені в низькогірній та долинній частинах і утворюють між собою «стиковий» тип кордону. В той же час тип 55г4, характерний для високогірної зони, опосередковує плавний перехід від високогірної до низькогірної зони («перехідний» тип кордону). В зоні переходу (низькогірна частина) тип 55г4 змішується з типом 553₂.

Весілля

Весільні наспіви чіткіше поділяють зону Мараморощини на дві частини - високогірну та низькогірну-долинну: в високогір'ї розповсюджені весільні «ладканя». Ладканя - це наспіви декламаційної манери виконання з се- ми-(неподільною), одиннадцяти (4+4+3) та сімнадцяти-складовою (5+5+7) структурою вірша. Їх ритуальна функція -- коментування кожної обрядової дії. Вони зустрічаються у високогірній частині Мараморощини (по обидві сторони Тиси).

а) Семискладові ладканя з неподільною структурою вірша мають ритмічну форму аЬ/ba, мелодичну аЬ/cc¹, віршову аа/бб.

б) Одинадцятискладові (4+4+3) ладканя мають ритмічну форму abc/ade, мелодичну аЬс/ade, віршову абв/где.

Ритмічна

Та за цві - ли фі - я - лоч -- ки за - цві -- ли

У - сі го - ри - до -- ли- ноч- ки - по - кри- ли

в) Ладканки с 17-складовою структурою вірша (5+5+7) мають ритмічну форму ааЬ/aab, мелодичну аЬс/abc, вішову абв/где.

Ритмічна схема:

Ой із-за го - ри з за - ви -- со -- ко - ї, яс - ний мі - сє - чик ся - є,

А з за дру -- го -- ї, май ве - ли - ко - ї мо - ло - дий ко нем гра -- є.

В низкогір'ї абсолютно відсутні ці типи наспівів, як і сам термін «ладканя». Тут розповсюджені семи-восьмискладові наспіви, які виникають частіше ситуативно і виконують функцію «приспівок» до інструментального супроводу. Відмітимо, що тип 44₄ часто просто версія 43₄ за рахунок дроблення останньої силаби:

Ритмічна форма цих приспівок ea/aa/aa/aa або ab/ab/ab/ab, мелодична Qb/cd/a₁b/cd, віршова аб/вг/дг₁/еж.

На прикладі весільних наспівів поділ високогірного та низькогірно- долинного ареалів утворює «стиковий» тип кордону.

Таким чином, приходимо до висновку, що колядний і весільний жанри по-різному ділять територію, а їх ареали не зовсім співпадають. В цілому, за показниками весільних та колядних типів, територія Мараморощини ділиться на два великих ареали, на формування яких вплинули висотні яруси, а не річкова система чи адміністративний кордон. Поділ території Мараморощини на «високогірну» і «долинну» підтверджується і даними лінгвістичних досліджень. Зокрема, закарпатський діалектолог Іван Панькевич розділяв говори Мараморощини на «високогірний» і «долинно-марамороський» [13, с.347].

Не досліджена раніше територія «південної» (румунської) Мараморощини стала продовженням високогірної і низькогірнодолинної традицій «північної» (української) частини. За певними ознаками українські села в румунській частині Мараморощини представляють консервативне утворення традиційної культури.

етномузичний кордон колядка весільний мараморош

Література

1. Белогурова Л. Принципы организации смоленского этномузыкального ландшафта/ Л.Белогурова //Мир традиционной музыкальной культуры : Сб. трудов. - Москва : РАМ им. Гнесиных, 2008. - Вып. 174. - С. 176-205.

2. Барток Б. Народная музыка Венгрии и соседних народов/Б. Барток. / Перевод Г. П. Косей; вступ. ст. И. В. Нестьева. - Москва: Музыка, 1966. - 79 с.

3. Гірські вершини України. Карпати. - Режим доступу: http mountain. land. kiev. ua/1.

4. Гошовський В. Українські пісні Закарпаття /В.Гошовський. - Львів, 2003. - 446 с. : нот.

5. Гошовский В. У истоков народной музыки славян. Очерки по музыкальному славяноведению/ В. Гошовский. -М. : Советский композитор, 1971. - 304 с.

6. Гриценко П. Ю. Простір і час у лінгвістичній географії / П. Ю. Гриценко // Проблеми сучасної ареалогії. -- К., 1994. -- С. 102-110.

7. Колесса Ф. Музикознавчі праці / Ф.Колесса // Старинні мелодії українських обрядових пісень (весільних і колядок) на Закарпатті. - К. : Наукова думка, 1970. - С. 368-397.

8. Коропніченко Г. Традиційні колядні наспіви Київщини в контексті дослідження перехідних зон / Г. Коропніченко // Проблеми етномузикології. Збірник наукових праць. - К., 2009. - Вип. 4. - С. 131-153.

9. Коропніченко Г. Перехідна зона як об 'єкт мелогеографії. За матеріалами весільних наспівів межиріччя Тетерева та Ірпеня / Г. Коропніченко // Проблеми етномузикології. - Київ, 1998. - С. 137-165.

10. Кочан В. Феномен пограниччя у соціокультурному вимірі. Автореф. дис. ... канд. філос./наук. кер. О. А. Габрієлян. - Сімферополь, 2008. -- 19 с.

11. Кубійович В. Мармароська котловина / В. Кубійович // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. - Львів: НТШ, 1994. - Т. 4. - С. 1475.

12. Кубійович В. Мармаросько-Буковинська верховина/ В. Кубійович // Енциклопедія українознавства. Словникова частина / Гол. ред. В. Кубіович. - Львів: НТШ, 1994. - Т. 4. - С. 1475-1476.

13. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Звучаня і морфологія. - Praha, 1938. - 549 с.

14. Леньо П. Етнокультурні процеси в середовищі українців Марамарощини / П. Леньо //Народна творчість та етнографія. -- К., 2010. -- №3. -- с. 36-47.

15. Народні пісні подкарпатських русинов. Зобрали: [Д. Задор, Ю. Костьо, П. Милославський] факс. вид. - Ужгород : Карпати, 1992.- Ч. 1. - 112с. :нот.

16. Мараморощина // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник- довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К-О. - 2011. - С. 81-82

17. Мацієвський І. До вивчення народної музики маргінальних українських територій // П'ята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько- володимирських) та суміжних земель : Матеріали /ред.-упоряд. Б. Луканюк. - Львів, 1994 (15-16 грудня). - С. 68-69.

18. Мурзіна О. І. Регіональна характеристика українського фольклору / О. І. Мурзіна // Лекції з теорії української традиційної музики. Підручник. [рукопис]

19. Мушинка М. Голоси предків /М. Мушинка. - Пряшів, 2002. - 256 с.: нот. Марамо- рощина // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К-О. - 2011. - С. 81-82.

20. Томашівський С. Етнографічна карта Угорської Руси. - «Сборник по славяноведению», ІІІ, СПб, 1910, с. 12

Размещено на Allbest.ru