Маловідомі сторінки життя та творчості фольклориста Юрія Цехміструка

Размещено на http://www.allbest.ru

МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ФОЛЬКЛОРИСТА ЮРІЯ ЦЕХМІСТРУКА

Богдан СТОЛЯРЧУК,

доцент, професор кафедри

музичного фольклору

Інституту мистецтв

Рівненського державного

гуманітарного університету

У статті розглядається діяльність учителя, диригента, фольклориста Юрія Цехміструка, який разом із Філаретом Колессою затісував народні пісні Волині 1936-1937років із фонографом.

Ключові слова: спів, диригент, фонографічні записи, концерт, архів.

фольклорист мелодія фонограф рукописний

В статье рассматривается деятельность учителя, дирижера, фольклориста Юрия Цехмиструка, который вместе с Филаретом Колессой записывал народные песни Волыни 1936-1937 годов с фонографом.

Ключевые слова: пение, дирижер, фонографические записи, концерт, архив.

The article deals with the activities of Yuriy Tsekhmistruk - the teacher, conductor, folklorist, wich together with Filaret Kolessa recorded folk songs of Volyn of the 1936-1937 years with a phonograph.

Key words: singing, conductor, phonographic records, concert, archive.

Вступ

Постановка проблеми. Проблемою сьогодення є дослідження української народної творчості призабутих митців, які зробили вагомий внесок у розвиток фольклористики нашого краю. У зв'язку з цим означена публікація присвячується рукописній збирацькій спадщині Юрія Цехміструка - видатного музичного діяча, педагога, диригента, інспектора народних хорів куратор її Луцького шкільного округу в Рівному 1937 року, вчителя та завуча місцевої музичної школи, а також одного з найактивніших документалістів народної творчості міжвоєнних часів.

Юрій Цехміструк певною мірою був фахово підготовлений до широкої акції збору музичного фольклору із суто науковою метою. Користуючись можливостями службових відряджень, він об'їхав із фонографом майже все тодішнє Волинське воєводство, відвідавши майже півсотні місцевостей і зробивши понад 700 записів творів не лише вокальної, а й вокально-інструментальної та інструментальної музики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні фольклористичний доробок митця, віднайдений завдяки старанням дослідника Б. И. Столярчука, складають два загальні зошити текстових записів, картотека нотних транскрипцій деяких мелодій до них та кільканадцять фотографій народних виконавців, зроблених, очевидно, самим Ю. Цехміструком. Матеріали були зібрані ним у 1936-1937 роках на завдання Варшавського Центрального фонографічного архіву під безпосереднім керівництвом видатного польського етномузиколога, засновника та керівника цього архіву Юліана Пуліковського (1908-1944 рр.). Досліджувалися матеріали практично на всій території Волині в тодішньому адміністративному значенні цього поняття, тобто в колишньому Волинському воєводстві, що нині охоплює Волинську, Рівненську та північ Тернопільської області.

Відмінною особливістю заходу Центрального фонографічного архіву було записування народно-музичних творів на спеціальні, циліндричної форми валики, за допомогою фонографа - першого в історії звукозаписувального пристрою, який дозволяв зафіксувати живе звучання усномузичних творів.

Відомо, що Юрій Цехміструк брав активну участь у конкурсі серед учителів на записування народних мелодій у Волинському воєводстві, оголошеному на початку 30-х років саме кураторією Луцького шкільного округу в Рівному, та навідувався з цього приводу до Філарета Колесси у Львові.

Отже, увесь збирацький доробок Юрія Цехміструка донедавна вважався цілковито втраченим разом із безцінними зібраннями Центрального фонографічного архіву. На щастя, вцілілі текстові чернетки збирача певною мірою допомогли відновити його збирацьку діяльність.

Виклад основного матеріалу

Вивчаючи в Рівненському обласному державному архіві матеріали про видатних людей нашого краю в галузі мистецтва, я натрапив на особову справу свого колишнього вчителя, фольклориста, диригента Юрія Антоновича Цехміструка. У матеріалах зазначається, що «Георгій (Юрій) Антонович Цехміструк, син селянина містечка Киликієва Волинської губернії Острозького повіту (нині Славутського району Хмельницької області - автор), народився 10 квітня 1895 року, православного віросповідання, навчався з 1912 у Волинській Свято-Федоровській церковно-учительській школі, в якій і закінчив курс навчання в 1915 році і за відмінної поведінки показав добрі успіхи. На основі положення церковної школи від 1 квітня 1902 року йому присвоєно звання вчителя початкового училища» [1]. Із розповіді його сина Георгія Юрійовича стало відомо, що Юрій Цехміструк до Другої світової війни один рік навчався у Краківській консерваторії, а згодом за сімейними обставинами змушений був перервати навчання.

Ще з часів навчання у Рівненській музичній школі (початок 60-х років) пам'ятаю невисоку на зріст людину, скромну і привітну, ввічливу і щиру. Юрій Антонович викладав теоретичні дисципліни. Ось архівна довідка від 21 лютого 1940 року: «Дана тов. Цехміструку Юрію Антоновичу про те, що він від 1 жовтня 1917 по 1940 роки працював учителем народних шкіл Рівненського району безперервно до останнього часу». З 1 по 15 грудня 1940 року - був безробітним. Із вересня 1941 року Юрій Цехміструк призначений учителем співу в Рівненській гуманістичній українській гімназії імені Т. Г. Шевченка, азі березня 1942 року в зв'язку з реорганізацією рівненських шкіл був призначений учителем музики в школі і працював там до кінця свого життя.

У газеті «Волинь» від 4 червня 1942 року зазначається: «31 травня 1942 року, неділя. Хор окружної «Просвіти» в Рівному під проводом Ю. Цехміструка влаштував концерт, у репертуарі якого були такі пісні, як «Засяло сонце золоте», «Зеленая ліщинонька», «Котилася зірка», «Туман хвилями лягає», «Ой, чи пора», «Птичий хор» [2].

У цій же газеті від 6 листопада 1942 року повідомляється, що «1 листопада в неділю відбувся концерт учнів Рівненської середньої музичної школи імені М. Лисенка. Фортепіано ведуть Антонович, Згожельська, Жук, Рудіна, скрипка - Шимановський, солоспів - Намчині, духові - Магрита, сольфеджіо - Цехміструк» [3].

Узимку 1992 року під час екзаменаційної сесії я зустрівся зі своїм давнім колегою, викладачем музично-педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту (нині гуманітарного університету) Костянтином Олексійовичем Устенком. Він показав мені записи під назвою «Волинські народні пісні» з архіву Ю. Цехміструка, датовані 1937 роком. Нотний матеріал був записаний у саморобному зошиті, меншому за поштовий конверт. У папці з матеріалами містилося близько двохсот народних мелодій, зафіксованих на території Рівненської та Волинської областей, а також товстий зошит із текстами пісень (понад півтори тисячі) переважно польською мовою, фотографії людей, від яких записувалися пісні.

Також ми натрапили на два листи, датовані початком 1963 року, написані Д. О. Немченком до Ю. А. Цехміструка. Як виявилося, Дмитро Олексійович працював інспектором шкіл, диригентом Рівненського музично-драматичного театру. У рік згаданого листування він був диригентом Вінницького муздрамтеатру. Що ж поєднувало цих двох людей?

Цитую уривок із першого листа: «Будучи в Києві, я майже остаточно домовився з директором видавництва образотворчого мистецтва та літератури тов. Біляковою Юлією Олександрівною про видання збірки пісень поліських - вашого запису і пісень сучасного Полісся - мого запису. Адже для упорядкування збірки треба дуже багато часу і клопотів. Проспект збірки я вже надіслав у видавництво. Згідно з цим проспектом численні комісії будуть засідати і вирішувати - чи запланувати збірку, чи ні».

А ось уривок із другого листа від 9 квітня того ж року: «Вчора я ходив до І. Молдовіна (рецензент видавництва). Він ще не переглянув усіх пісень, але говорить, що окремі зразки пісень - досить цікаві. Дуже придирливий до біографій пісень, правильного оформлення їх запису. До кожної пісні повинна бути відповідь: хто записав, від кого, село, район, область і рік» [4].

Ще у листі Д. О. Немченка мою увагу привернула наступна згадка: «У збірці «Волинські народні пісні для мішаного хору» (упоряд. Ф. Колесса), виданій у Рівному в 1937 році й знайденій мною у бібліотеці консерваторії, є такі прізвища записувачів пісень, як О. Жук і А. Жук. Цікаво, це помилки, чи було два Жуки на Рівненщині? Хто такий С. Каль- муцький, М. Дуліб, І. Гіпський, К. Тимощук?».

Іван Гіпський, який у 1937 р. екстерном закінчив педагогічний факультет Варшавської консерваторії, все життя працював учителем музики і співів: спочатку в загальноосвітній, а згодом - у музичних школах та педагогічному інституті. Був організатором і диригентом багатьох колективів, зокрема Кременецького вчительського хору, відомий як співак-соліст, композитор; у 1935-1937 роках співпрацював із журналом «Muzyka Polska», куди надсилав матеріали й про музичне життя Кременеччини (№ 4, 1935; № 23, 1936; № 6, 1937).

У 1938 р. І. Гіпський представив широкому загалу свої перші фотодокументи народної пісенності, про що засвідчує облікова картка від 31 жовтня 1938 р., та впродовж одного дня на трьох валиках записав 13 вокальних мелодій. Про подальшу його діяльність відомості відсутні, однак можна припустити, що на досягнутому І. Гіпський не зупинився.

Созонтій (Сергій) Кальмуцький керував хором у Рівненській гімназії, його наступником став Юрій Цехміструк.

Ці прізвища були зазначені у збірнику, який упорядкував Ф. Колесса. Збірник нараховував 12 пісень та був підписаний самим Ф. Колессою: «Високоповажному професору П. Козицькому з висловом глибокої пошани передає Філ. Колесса».

Із листів відомо, що Юрій Антонович знав Філарета Колессу особисто і разом із ним записував пісні з фонографом.

До речі, збереглися фотографії поліського костюма одного з лірників, чиї пісні записував Ю. Цехміструк [5].

У листі від 9 листопада 1997 р. професор Львівського вищого музичного інституту ім. М.

Лисенка Богдан Луканюк представив мені додаткові відомості про Юрія Цехміструка, що стали доповненням нашої розмови з цього приводу, яка відбулась у Рівному на кафедрі музичного фольклору, де професор читає дисципліни з фольклору.

Про збиральницьку діяльність Юрія Цехміструка, який був окружним інспектором народних хорів Волинського воєводства, працівником кураторі!' шкільної округи в Рівному, у замітці «Рятуйте народну пісню і музику» в тижневику «Wolyn» (№ 5, 1938) зокрема зазначалося: «Окружний інспектор народних хорів пан Юрій Цехміструк має у своєму розпорядженні вже понад сімсот оригінальних, переважно обрядових пісень Волинського населення на фонографічних валиках, які вислав до Фонографічного архіву...». Фактично він передав записи 425 народних музичних творів, записаних за 38 днів (V-VI, VIII, 1936; IV-V, ІХ-Х, XII, 1937) на 126 валиках [5].

Юрій Цехміструк - упорядник збірника (19 пісень) під назвою «Wolyn» (Katowice, 1938), що вийшов у серії «Biblioteczka Piesni Regionalnuch», «Народні хори на Волині в тижневику «Wolyn» (№ 52, 1933).

У статті «З історії збирання волинського музичного фольклору в міжвоєнний період» професор Б. Луканюк зазначає: «...На початку 30-х років відділ позашкільної освіти кураторїї Луцької шкільної округи в Рівному оголосив серед учителів конкурс на записування волинських народних мелодій. Хто вийшов його переможцем і чи був узагалі такий - встановити не вдалося, однак за короткий період часу було зібрано понад 300 (за іншими даними - понад 500) записів та видано дві збірки пісень... Іншу збірку, але дещо пізніше, видав Ф. Колесса, включивши до неї обробки чотирьох пісень з Рівненського повіту, трьох - із Кременецького, двох - із Дубенського, по одній - із Луцького та Володимир-Волинського (одна пісня не має географічної паспортизації) повітів. У примітках композитор вважав за обов'язок вказати записувачів аранжованих народнопісенних мелодій, а саме:

І. Гіпського, М. Дулібу, С. Кальмуцького, А. Жука, К. Тимошука, завдяки чому збереглися відомості бодай про кількох учасників конкурсу» [7].

Помер Ю. А. Цехміструк 17 грудня 1968 р. та був похований у Рівному.

У 1995 році до 100-річчя від дня народження Ю. А. Цехміструка було видано дві збірки народних пісень Рівненської та Волинської областей у його записах «Ой на горі ряст цвіте» та «Ой зійдися, родинойко» (упорядники - Людмила Гапон-Січкарук, Ельжбета Рижик, Богдан Столярчук, Костянтин Устенко).

Нині готується повне видання записаних Юрієм Антоновичем пісень за редакцією професора Львівської музичної академії ім. М. Лисенка Богдана Луканюка. Свідченням цього є його лист від 6 лютого 2002 року: «Вчора отримав передані Вами нові матеріали про Ю. Цехміструка та вже бігло їх переглянув. Перші враження такі: ноти - це тільки чернетки тих мелодій, котрі ми вже маємо у картотеці, отже, наявні тексти записів 1937 р. не мають своїх мелодій. Тож перед нами постає нелегке питання: що робити? Чи включати нові матеріали в збірник, чи ні? З одного боку, для нас, музикантів, відсутність мелодій зовсім знецінює всі оці нові матеріали і возитися з ними ніби й немає сенсу. Однак, з іншого боку, якщо вже сказано «а» (в збірник мають бути включені всі записи 1936 року), то треба казати і «бе» (додавати записи 1937 року, нехай лише текстові), - тим більше, що є задум видати все з архіву Ю. Цехміструка й у такий спосіб зробити йому пам'ятник, хоча б для історії. Видання повних записів за 1936 рік було б нелогічним без повного видання записів за 1937 рік, а перевидати лише мелодії, хай у новій редакції, - означає «повернуть усе на круги своя». Тут є над чим замислитися і Вам, і мені» [8].

Кілька років тому з ініціативи Богдана Луканюка та автора цих рядків на будинку № 22, що на вулиці Соломії Крушельницької в м. Рівному, де упродовж 1960-1968 років разом із сім'єю проживав відомий диригент, фольклорист і музикознавець, колишній педагог Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. Миколи Лисенка Юрій Антонович Цехміструк, з ініціативи Рівненського обласного краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців було відкрито меморіальну дошку.

Із цієї нагоди було проведено мітинг, який відкрив викладач інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету Богдан Столярчук. Про життєвий, педагогічний і творчий шлях маестро згадували директор Рівненської музичної школи № 1 Микола Калітинський, голова краєзнавчого товариства Іван Пащук, син Георгій, а також правнучка Аліна, учениця Рівненської гуманітарної гімназії. Дошку освятив отець Юрій Велігурський, а студентський ансамбль «Воли- няни» під керівництвом Людмили Гапон виконав пісні, записані фольклористом.

Висновок

Представлена публікація включає маловідомі матеріали про Юрія Цехміструка, відновлюючи таким чином пам'ять скромному подвижнику на ниві вітчизняної музичної етнографії. Звичайно, відновлюється не лише історична справедливість. Рукописна фольклористична спадщина Юрія Цехміструка має набагато ширше науково-пізнавальне значення, вона якнайкраще характеризує дієву роль і самовідданість нашої інтелігенції в боротьбі за утвердження рідної культури.

Список використаної літератури

1. Державний архів Рівненської області, ф. 165, р. 33, оп. 2, од. зб. 165.

2. Концерт учнів // Волинь. - Рівне, 1942. - 6 листопада.

3. Луканюк Б. З історії збирання Волинського музичного фольклору у міжвоєнний період / Б. Луканюк // Традиційний музичний фольклор Волині : зб. статей і матеріалів. - Кременець, 1997. - С. 5-9.

4. Луканюк Б. Лист до Б. Столярчука / Б. Луканюк. - 2000. - 6 лютого.

5. Луканюк Б. Лист до Б.Столярчука / Б. Луканюк. - 1997. - 9 вересня.

6. На конкурсі у Рівному // Волинь. - Рівне, 1942. - 4 червня.

7. Немченко Д. О. Лист до Ю. А. Цехміструка / Д. О. Немченко. - 1963. - 9 квітня.

8. Столярчук Б. Записувач пісень Волинського Полісся / Б. Столярчук // Волинські дзвони. - Рівне, 1999.-Вин. З,-С. 79-81.

9. Столярчук Б. Слідами Філарета Колесси / Б. Столярчук // Мелодії душі. - Рівне, 1993. - С. 33-34.

10. Столярчук Б. Юрій Цехміструк -- збирач волинських пісень / Б. Столярчук // Мистецтво у духовному відродженні України: традиції, перспективи : матер, наук. конф. «Волинські обереги». - 2003.-С. 62-67.

Размещено на Allbest.ru