Інструментальні концерти львівських композиторів у ментальному просторі Галичини (1970–2000 рр.)
Вивчення феномену ментальності, смислового поля галицького художнього менталітету. Творчість представників старшого, середнього, молодшого композиторських поколінь львівської школи. Інструментальні концерти композиторів у ментальному просторі Галичини.
Рубрика | Музыка |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.09.2015 |
Размер файла | 87,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ключові слова: Ментальність, маргіналія, музична культура Галичини, культурно-ментальні традиції, львівська композиторська школа, національна самоідентифікація, інструментальна форма, жанр, концерт, концертність.
Аннотация
Вакула Н. О. Инструментальные концерты львовских композиторов в ментальном пространстве Галичины (1970 - 2000 гг.). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство / Львовская государственная музыкальная академия имени Н. В. Лысенко. - Львов, 2007.
В диссертации исследуется феномен ментальности, смысловой спектр галицкого художественного менталитета, реализуемый в концептуально-семантическом и лексическом пространстве инструментального концерта представителей трех композиторских поколений львовской школы последней трети ХХ - начала ХХІ веков: старшего (Д. Задор, Г. Ляшенко, М. Скорик, А. Никодемович), среднего (В. Каминский, Ю. Ланюк, О. Козаренко, О. Криволап, Б. Фроляк), младшего (Л. Сидоренко). В первом опыте научного исследования механизма влияния маргинального сознания на смыслообразующие процессы инструментальной музыки излагаются современные дефиниции философской категории ментальности и ее определяющего компонента - художественной ментальности - как системы, образующей своеобразную интеллектуально-духовную среду, актуализируемую разными видами искусства.
Благодаря сумме определённых признаков (тип эмоциональности; вербальность норм поведения) в ментальном пространстве Галичины синтезируются результаты психической деятельности нации, идеальные и материальные формы их реализации, что в дискурсе истории обретают статус ментальных ценностей, определяющих суть общественных идеалов. Психологический смысл галицкой ментальности раскрывается в проекции на художественную практику современных композиторов. Ментальная парадигма западноукраинского культурного ареала обусловила формирование концептуального пространства и принципов воплощения его на уровне системы концертных и камерно-ансамблевых жанров, а также на уровне смыслообразования - идеи национальной самоидентификации, возрождения духовных универсалий, обновления лирической сферы, иронической смыслоигри. В результате образовался полинациональный, динамичный, ассимилятивный тип культуры, прежде всего, музыкальной, в которой взаимодействие самоуглубленности и открытости реализуется через многогранный эстетический спектр концертности и богатство её жанровых персонификаций.
Концертность стремится к широким обобщениям и способна корреспондировать с этнопсихологическими и социологическими понятиями, которые по существу являются характеристиками ментального мира человека. В онтологическом определении концертность выступает феноменом, способным адекватно воплотить индивидуально-стилевую позицию автора. Уникальные с точки зрения концептуального и лексического решения произведения концертного жанра 80-90-х годов ХХ века засвидетельствовали существенные сдвиги в поэтике концертирования. Отказ от типологической нормативности цикла, свободное использование интонационно-стилевых знаков различных эпох, активные комбинации соотношения „солист-оркестр” превратили концерт в художественный символ с неограниченным диапазоном его семантической трансформации, в частности, синтезирования „жанрового архетипа" с особенностями других жанровых моделей: concerto grosso, sinfonia-concertante, концерт для оркестра, концерт-камерная симфония, концерт-дуэт, концерт-диалог, концерт-монолог. Панорама концертов представителей львовской композиторской школы последней трети ХХ - начала ХХІ веков демонстрирует виртуозную игру смысловыми знаками различных исторических эпох, в которой органично сосуществуют рационализм и предельно субъективные рефлексии. Образно-символический полифонизм, гибкость художественного сознания, процесс экстраполяции европейской символики и эмблематики в западноукраинский контекст, инспирированные национальной идеей, выступают сегодня мощным катализатором профессионального художественного творчества и исполнительства.
Ключевые слова: Ментальность, маргиналия, музыкальная культура Галичины, культурно-ментальные традиции, львовская композиторская школа, национальная самоидентификация, инструментальная форма, жанр, концерт, концертность.
Annotation
Vakula N. O. Instrumental concerts of Lviv composers in mental space of Halychyna (1970-2000). - Manuscript.
Dissertation for obtaining the academic degree of the Candidate (PhD) of Art Criticism in the speciality 17.00.03 - Music Art /M. V. Lysenko State Music Academy of Lviv. - Lviv, 2007.
The work investigates the phenomenon of mentality and semantic field of art mentality in Halychyna, realized in conceptual-semantic and lexical plane of the genre of instrumental concert of representatives of the three composer generations of Lviv school of the last third of the 20th - early 21st centuries: senior (D. Zador, H. Lyashenko, M. Skoryk, A. Nikodemovych), middle (V. Kaminskyy, Yu. Lanyuk, O. Kozarenko, O. Kryvolap, B. Frolyak), younger (L. Sydorenko). In this first scientific address to the mechanism of influence of the marginal consciousness on the sense-creating processes in instrumental music modern definitions of the multi-component category of mentality and its defining component - art mentality - have been outlined. Mental paradigm of Western Ukrainian cultural areal has determined formation of the new conceptual space and principles of its realization in the concert and chamber ensemble genres. On the sense-creating level these are the ideas of national self-identification, revival of spiritual universals, renewal of lyrical sphere, ironic sense-play. This resulted in the establishment of multi-national, assimilative type of culture, first of all, musical, in which interaction of self-awareness and openness realized through the aesthetic category of concertness. The panorama of unique by lexical and sense structure concerts of the representatives of Lviv composer school of the last third of the 20th century demonstrates the masterly play by the signs of various historic epochs , organic combination of rationalism and marginally subjective reflections and, thus, testifies to the creation of the new, brilliantly original stratum in the paradigm of concert genre.
Key-words: Mentality, marginality, music culture of Halychyna, cultural-mental traditions, Lviv composer school, national self-identification, instrumental form, genre, concert, concertness.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.
реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.
дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Становлення жанру в творчості українських композиторів. "Золотий обруч", як перший експериментальний зразок сюїти в творчості Лятошинського. Музична мова і форма Квартету-сюїти на українські народні теми. Розгляд сонатної логіки "польської сюїти".
дипломная работа [5,7 M], добавлен 11.02.2023Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010История Hip-Hop от 1970-х г.г XX века до 2000-х г.г XXI века. Ритмичный речитатив с четко обозначенными рифмами и ритм, задаваемый ди-джеем. Программирование ритма на драм-машине, сэмплинование, манипуляции с виниловыми пластинками и "бит-боксинг".
реферат [24,4 K], добавлен 26.02.2011Аналізуються сучасні форми театралізованих вокально-інструментальних жанрів, в яких можливе використання співу в естрадній манері. Окреслено, що мюзикл та рок-опера в західному просторі користуються більшою популярністю аніж у вітчизняній культурі.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Розглянуті погляди на явище імпресіонізму в проекції на формуванні картини світобуття. Описані наукові праці, що висвітлюють імпресіонізм в суміжних видах мистецтва. Визначаються найбільш типові складові імпресіонізму в контексті дискурсу даного поняття.
статья [21,5 K], добавлен 07.02.2018