Методика організації слухання та інтерпретації музики в початкових класах

Художня та музична інтерпретації на уроках музики. Сприйняття музики в початкових классах. Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку. Методика підготовки дітей молодшого шкільного віку до слухання музичного твору.

Рубрика Музыка
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2012
Размер файла 48,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За результатами дослідження Н. Ветлугіної музично-творчі прояви молодших школярів незначні. Вони можуть виявитися в імпровізації мелодії, стимулом створення якої є малюнки, слова, вигадані дитиною, який-небудь випадок із життя. Інші діти слухають і повторюють цю мелодію. Трохи пізніше дітям можна запропонувати закінчити (дотворити) мелодію, яку розпочав вихователь. Можливі й завдання додому - дитина повинна придумати свою пісню. [7].

Музичний розвиток молодших школярів буде успішним за умови врахування суперечності між особистістю дитини з властивими їй музичними нахилами та участю в колективній музичній діяльності. Розв'язання проблеми розвитку музикальності школярів, які мають різні задатки і різну підготовку, в умовах колективних занять є одним з основних завдань учителя музики.

РОЗДІЛ II. ПОНЯТТЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МУЗИКИ В МЕТОДИЦІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

2.1 Поняття інтерпретації

Інтерпретація музики - це індивідуально-образне тлумачення виконавцем об'єктивної композиторської інформації, що характеризується рисами ідеально-уявного бачення предмета трактування.

Ціннісною ознакою виконавської інтерпретації є художність. Вона, як інтегральне явище, є раціональною сутністю ознак, властивостей, характеристик і структурних елементів, за допомогою яких музика виявляється як суспільна свідомість і мислення, як засіб пізнання і відображення дійсності, як художня форма і художній зміст, як художній процес і художній образ, що викликає у слухачів образні уявлення, інтелектуальну реакцію, асоціативне мислення, уяву, фантазію, натхненність, пробуджує почуття та емоції, естетичні переживання; несе конкретну образну інформацію, виступає об'єктом пізнання, приносить естетичну насолоду. Художність - це потенціал твору, а не об'єктивна реальність, і фіксується та здійснюється вона тільки у процесі художньо-інтерпретаційного виконання.

Особливо відмітимо визначення iнтерпретацiї О. Котляревської, яка найповніше розкрила смисл цього термiна. На її думку,“ iнтерпретацiя - це специфiчна форма індивідуально-творчої культурної діяльності, спрямованої на розкриття сенсу музичного твору”. Вона розглядає iнтерпретацiю в багатоаспектному розрiзi як засiб пiзнання типiв мислення рiзних епох, як засiб втiлення особистого свiтосприйняття з позицiй “Людина-Свiт”, “Людина-Свiт людини”.

2.2 Художня та музична інтерпретації на уроках музики

Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світу.

Художня інтерпретація передбачає глибоке проникнення в зміст музичного твору, виявлення ціннісного ставлення до музики, відтворення набутого досвіду в усій його цілісності. Невід'ємною складовою досвіду, зокрема виконавського, є уміння, що зумовлюють здатність належно виконувати певні дії. Виконавський досвід є сукупністю знань і навичок, які безпосередньо впливають на продуктивність процесу професійної діяльності. Знання виступають особливою формою духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності виконавця, шляхом глибокого усвідомлення авторської концепції. Навички - це дії, складові частини яких у процесі формування виконавської інтерпретації стають автоматичними на основі застосування знань про відповідний спосіб дій, шляхом цілеспрямованих вправлянь. На відміну від навичок, уміння характеризуються як готовність до свідомих і точних виконавських дій. У становленні художньої інтерпретації уміння, як складний процес аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, зумовлюють створення і закріплення асоціації між завданням, необхідним для його виконання, та застосуванням знань на практиці. Формування умінь художньої інтерпретації має такі стадії:

· ознайомлення з музичним твором, усвідомлення його змісту;

· опанування драматургії твору;

· самостійне виконання музичної концепції.

Музична iнтерпретацiя, виконавська iнтерпретацiя - це життя в музицi, переживання, iснування - екзистенцiя: з початком, розвитком, кульмiнацiєю та закiнченням. Різні розділи музичної форми - тобто складові композицiї твору є аналогiєю композицiї “життя”. А ноти, динамика, музичнi iнтонацiї, смислова кульмінація, динамічна кульмінація - це змiст “життя”. Є рiзнi варiанти iнтерпретацiї, проте основа одна: можна надавати рiзних вiдтiнків змiсту, розставляти по-рiзному акценти, придiляти бiльше уваги рiзним моментам, подiбно звукорежисеру, та все ж, змiст, сенс, мета, призначення твору в цiлому єдині, композицiя запрограмована композитором, а через нього, в свою чергу, Богом, вiдтак кульмiнацiя буде саме там, де їй належить бути. С. Рiхтер стверджував: “... я намагаюся бути об'єктивним, наче дзеркало”. Саме в “мiсiонерських” творах найглибше вiдчувається переживання “життя” (наприклад, концерти, сонати С.В. Рахманiнова): ніби бачиш, споглядаєш сутнiсть, iстину “ життя ” згори, з висоти орлиного злету, ніби Бог споглядає згори своє творiння. Справжнє натхнення, осяяння яскраво проявляється в момент виконання музичної інтерпретаціії через артистизм, що гармонiчно доповнює музично-сценiчне виконання (за умови досконалої виконавської технiки), що є суттю передачi iстини слухачам, зашифрованої в голограмi музичного тексту композитором.

Як бачимо, в музикознавствi термiн “iнтерпретацiя”, попри різні вiдтiнки, визначають як художнє тлумачення музичного твору в процесi його виконання. Але це художнє тлумачення здiйснює саме творча особистiсть митця, якщо ми маємо на увазi самодостатню художньо-творчу особистiсть, з багатим, насиченим духовним потенцiалом. Як відзначав Л.М. Толстой: “Писання моє є увесь я”. Цей вислів можна перефразувати стосовно виконавця-iнтерпретатора так: “Виконання твору - це мiй iндивiдуальний погляд, моє особистісне ставлення до музичного твору композитора”. Якщо ж ми маємо справу зi студентами вищих навчальних закладiв, то в них особистiсть майбутнього митця ще тiльки формується у творчiй взаємодiї з особистiстю вчителя.

В процесі роботи над музичною iнтерпретацiєю відбувається творча самореалізація учня та педагога, пiд час якої розкриваються сутнiстнi сили особистості, а саме: iндивiдуальнi особливості (темперамент, характер), а також духовний потенціал (особливості світосприйняття, цiннiснi орiєнтацiї, спрямованість особистості, духовно- естетичний тезаурус). Духовний багаж особистості, її духовний потенціал, iндивiдуальнi особливості - цей багатогранний комплекс й вiдрiзняє справжнього митця від звичайного майстра, що знає свою справу, відрізняє живу та яскраву iнтерпретацію від шаблонної. Ту саму інтерпретацію, яка є живим спогляданням істини, що не потребує доказів, оскільки є результатом інтуїтивного осягнення. Тому ще раз привертаємо увагу до потреби накопичення музично-естетичного тезаурусу для того, щоб музична інтерпретація могла набути “онтологічного статусу”, бо, як казав ще Л.М. Толстой: “ З нічого не вийде нічого”. Але, говорячи про музичну інтерпретацію, слід дати правильне роз'яснення цього поняття. Психолого-педагогічна література дає різні визначення поняття “музична iнтерпретацiя”.

Так, за М. Чернявською: “Музична інтерпретація - це особлива форма (ідеальна) музичного твору, його існування в саморозвитку, в діяльності та через діяльність окремої людини. Пiд iнтерпретацiєю розумiємо тiльки акт духовної дiяльностi”. Видатний пiанicт С.Є. Фейнберг вважав, що це “активний творчий процес, в якому воля композитора має стати власною волею iнтерпретатора”. Н.П. Корихалова розглядає iнтерпретацiю як процес, що є похiдним вiд двох факторiв, i визначає кiнцевий результат - створення виконавської трактовки, яка втiлюється в рядi конкретних одноразових виконаннь. На думку музикознавця, iнтерпретацiя у вузькому розумiннi є сприйняттям будь-якого твору мистецтва.

Перше похiдне, вiд чого залежить iнтерпретацiя, на думку Н.П. Корихалової, це сам виконавець. Друге похiдне - об'єктивнi умови, якi сприяють iснуванню твору: музичнi iнструменти, змiни основних тенденцiй виконавського мистецтва, традицiйнi форми суспiльного музикування тощо. В. Москаленко розглядає iнтерпретацiю з позицiї загального музичного iнтерпретування, тобто, у всiх музикантiв, виконавцiв, що творчо мислять. Вiн вважає, що музична iнтерпретацiя є “вживання у внутрiшнiй художнiй свiт твору, коли останнє стає для iнтерпретатора немовби своїм, що зараз твориться”. С.М. Мальцев формує поняття “iнтерпретацiя” як виконавську або авторську концепцiю стосовно таких виражальних засобiв, як темп, динамiка, артикуляцiя фразування, акцентування. Правда, далi С.М. Мальцев застерiгає, що вiн вiдходить вiд розумiння цього поняття як тлумачення образно- смислового змiсту музичного тексту.

Таким чином,організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

ВИСНОВКИ

Отже, на основі вивчення наукової літератури та її аналізу, узагальнення, спостереження вдалося зробити наступні висновки: розвиток музичного сприймання дітей - складне завдання вчителя, який повинен не лише яскраво виконати твір, а й словесно інтерпретувати його, вміло застосовувати методи розповіді й бесіди. Крім загально дидактичних методів, є й інші, що стосуються саме музичного виховання: метод вибору підхожих визначень, метод порівняння, метод музичних колекцій, ігровий метод, співаннях фрагментів музичних творів, призначених для слухання, використання інших видів мистецтва.

Одним із завданням даної курсової було довести, як слухання музики впливає впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.

Ми пришли до висновку, що слухання музики - це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.

Музичний репертуар в загальноосвітніх школах систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей молодшого шкільного віку.

Зроблено висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей молодшого шкільного віку.

У курсовій роботі виявлено, слухання музики та її інтерпретація найбільш сприяють музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.

Музичне сприймання, будучи основою всіх видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток школярів.

Отже, необхідно привчати дітей молодшого шкільного віку слухати музику, намагаючись не тільки емоційно, а й свідомо її сприймати. Так, наприклад, навіть розвиток сприйняття близьких за характером п'єс привчає їх почути в кожній з них щось особливе, притаманне тільки цьому творові, аби виявити це у власному виконанні. Знайомство з музичними творами різних жанрів і стилів дозволяє виявити характерні особливості старовинної і класичної музики, складні й синкоповані ритми сучасної музики. Відповідний аналіз музичних п'єс сприяє усвідомленому сприйманню й розвиває активність музичного мислення. Передумовою реалізації цього принципу є відбір музичного репертуару, засвоєння якого дозволяє організувати всі види музичної діяльності молодших школярів.

Усі форми музичних занять із школярами мають сприяти їхньому духовному розвитку, пізнанню світу, формуванню світогляду, вихованню моралі. На вирішенні цього завдання спрямовується творча ініціатива вчителя, його знання і досвід, любов до дітей і до музики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллин А. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе.- М.,1983

2. Алиев Ю. Настольная книга школьного учителя-музыканта. - М.: ВЛАДОС, 2002. Андрєєва О. Основи музичної грамоти. - К., 1978

3. Апраксина О. Методика музыкального воспитания в школе.- М.,1983

4. Бєлкіна

5. Е., Масол Л. Мистецтво (підручник). 3 клас. - К.: Нова книга, 2003.

6. Васина-Гроссман В. Первая книжка о музыке. - М, 1988

7. Верещагіна А., Жовчак З. Методика викладання музики у 1 класі . - К., 1987.

8. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1978. 256 с.

9. Ветлугіна Н. Музичний словник .- М., 1985.

10. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

11. Вчимося музики. Збірник пісень для 1-4 класів /Упор. М.Яскулко. - Х., 2003.

12. Гадалова І.М. Методика викладання музики у початкових класах. - К., 1994.

13. Гумінська О. Уроки музики в загальноосвітній школі.- Т.,2003

14. Дверій Р.Є. Музика (зошит-посібник) 1 клас. - Т.: Богдан, 2004.

15. Державний стандарт початкової загальної освіти. Галузь "Мистецтво”// Початкова школа.- 2001.№1., с. 28-54.

16. Дмітрієва Л., Черноіваненко Н. Методика музичного виховання в школі.-М., 2000

17. Зильберквит М. Мир музыки. - М.,1988.

18. Кабалевський Д. Прекрасне пробуджує добре. - К.,1982.

19. Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. - К., 1980.

20. Кабалевський Д.Б. Воспитание ума и сердце: Книжка для учителя. - М.: Просвещение, 1984р.

21. Книга о музыке: Популярные очерки / Сост. Г.Головинский, М.Ройтерштейн. - М., 1988.

22. Колесса Ф. Шкільний співаник.- К., 1991.

23. Леонтович М. Практичний курс навчання співу - К., 1989.

24. Лобова О.В. Музика (підручник). 2 клас. - К.: Школяр, 2003.

25. Лобова О.В. Музика (підручник). 3 клас. - К.: Школяр, 2004.

26. Лобова О.В. Музика (підручник). 4 клас. - К.: Школяр, 2004.

27. Лужний В. Музика (посібник). 1 клас. - К.: Педагогічна думка, 2001.

28. Масол Л., Ганнусенко Н., Комаровська О., Ничкало С., Оніщенко О., Рагозіна В. Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. / Інформаційний збірник міністерства освіти і науки України. - 2004. - №10. - С. 9-32.

29. Масол Л., Очаковська Ю., Беземчук Л., Наземнова Т. Вивчення музики в 1-4 класах. Частина перша. - Х., 2003

30. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2004. - №10. - С.4-9.

31. Михеева Л. Музыкальный словарь в рассказах. - М., 1988.

32. Музика / Авт.-упорядники М.О.Володарська, Є.С.Каневський. - Харків: Фоліо, 2005. - 319 с. - (Дитяча енциклопедія).

33. Музика: Дит.енцикл. / Авт.-упорядники А.С.Кленов. - К.: Школа, 2005. 367 с. - (Я пізнаю світ).

34. Музика в школі. Вип. 1-16. - К.: Музична Україна.

35. Музыкальное образование в школе./ Под ред. Л.В.Школяр. - М., Академия, 2001

36. Никитин А., Войнова А. Учитель и музыка. - М., 1966.

37. Островський В., Сидір М. Вчимося музики. 1, 2, 3 класи. Посібники-зошити. - Т.: Богдан, 2002.

38. Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики.4 клас. Посібник-зошит. Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2003. - 72 с.

39. Павленко О. Музична хрестоматія. 2 клас. - К.: Ранок, 2003. .

40. Павлюченко С. Елементарна теорія музики. - К., 1980

41. Печерська Е. Уроки музики в початковій школі. - К., 2001.

42. Побережна Г, Щириця Т. Загальна теорія музики. - К.: Вища школа, 2004.

43. Попова Т.В. О музыкальных жанрах.- М.,1981

44. Програми для початкової загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. - К.: Початкова школа, 2006.

45. Психология: Словарь / Под общ. Ред. А. В. Петровского, Г. М. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

46. Ригина Г. Уроки музыки в начальных классах.- К., 1979.

47. Ростовський О.Я. “Методика викладання музики в початковій школі”. - Навчально-методичний посібник. Тернопіль, Навчальна книга - Богдан 2001р.

48. Співи та музика./ За ред. М.Гордійчука. - К.,1969.

49. Способин И.В. Музыкальная форма. - М., 1980.

50. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей // Избр. труды: В 2-х т. - Т. 1. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - 42-222 с.

51. Шацкая В. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества. - М., 1975

52. Энциклопедический словарь юного музыканта/ Сост. В. Медушевский, О.Очаковская. - М., 1985.

53. Юцевич Ю. Музика. Словник - довідник. - Т., 2003.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Слухання та сприйняття музики в початкових класах. Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок. Вікові особливості та музична характеристика дітей. Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуару.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 28.03.2016

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Ритмічні, ручні знаки та методи їх застосування за системою Золтана Кодая на уроках музики у загальноосвітніх школах. Застосування системи формування та розвитку ладового відчуття у дітей молодшого шкільного віку. Аналіз експериментально-дослідної роботи.

    курсовая работа [7,0 M], добавлен 22.06.2014

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.