Аналіз музичного твору "Ночь"
Творчість композитора Михайла Іпполітова-Іванова. Зміст літературного тексту хорового твору "Ночь". Структура музичної форми, ладотональність, гармонія, метроритм та гомофонно-гармонічна фактура твору. Теситурні умови і характер співочого дихання.
Рубрика | Музыка |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.10.2012 |
Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальний аналіз
Автором музики до твору "Ночь" є Михайло Михайлович Іпполітов-Іванов.
Народився майбутній композитор у Гатчині, поблизу Петербурга. Початкову музичну освіту здобув у музичних класах для малолітніх півчих при Ісаакієвському соборі в Петербурзі (1872-1875), потім в Петербурзькій консерваторії, в якій в 1882 році він закінчив клас композиції Н. А. Римського-Корсакова. З 1882 по 1893 роки працював у Тифлісі (нині - Тбілісі) як керівника заснованого ним відділення Російського музичного товариства, оперно-симфонічного диригента та викладача музичного училища. З 1893 року на запрошення Чайковського Іпполітов-Іванов - професор Московської консерваторії, а в 1906-1922 роках - її директор. У 1899-1906 роках диригент Московської приватної російської опери Сави Мамонтова і Опери Зіміна, а з 1925 - Великого театру. Під його керівництвом вперше були виконані наступні опери: "Царська наречена", "Кощей Безсмертний" та ін. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Педагогічна діяльність: серед його учнів А.М. Баланчивадзе, С.Василенко, Р. Глиэр, А.Гольденвейзер, Р. Меликян, К. Закарян, К. Игумнов.
У своїй творчості орієнтувався на вчителя - Н. А. Римського-Корсакова. Використовував російський, грузинський і тюркський фольклор. В області гармонії не був новатором. Переважна увага приділяв жанру опери.
Нагороди, звання: Народний артист СРСР, 1922. Орден Трудового Червоного Прапора. Ім'ям М. М. Іпполітова-Іванова названі музичні школи в Москві, Гатчині, музична школа № 1 в Костромі, а також Державний музично-педагогічний інститут (Москва).
Його перу належать такі книги: "Грузинська народна пісня та її сучасний стан", 1895. "Вчення про акорди, їх побудову і розвязання", 1897. "50 років російської музики в моїх спогадах", 1934.
Твори: оперы"Руфь", 1887."Азра", 1890."Ася", 1900."Измена", 1910."Оле из Нордланда", 1916; оркестрові твори "Симфония", 1907, поэма "Мцыри", 1924."Яр-Хмель", 1881. Увертюра."Кавказские эскизы", 1894."Иверия", 1895."Музыкальные картинки Узбекистана", 1934."Каталонская сюита", 1934."Юбилейный марш", 1931, твори для камерно-інструментальних ансамблей Соната для скрипки і фортепіано, Струнний квартет, Фортепіанний квартет; духовні твори, романси.
Відомостей про автора літературного тексту немає. Пераклад зробив Михайлов Михаіл Ларіонович, російський поет, перекладач, прозаїк, публіцист, знавець европейської літератури.
Музична творчість М.М. Іпполітов-Іванова відноситься до романтичної епохи. Він робить опору на пісенність, як першооснову жанрів хорової музики. Композиторам-романтикам притаманне прагнення до мініатюр, де музика виражає почуття, настрій людини. За допомогою музичної мови розкривається чарівний світ природи. Такою мініатюрою є хоровий твір "Ночь", в якому завдяки поєднанню поетичного тексту та музики відтворюється краса нічного пейзажу.
Хоровой жанр: хор a cappella
Жанр твору: хорова мініатюра.
Зміст літературного тексту хорового твору "Ночь":
Тихо ночь наступает порой, звездный покров расстилая, тихо гаснут лучи за горой в синеве исчезая.
Тени ночные скользят по земле, сумрак таинственный стелется всюду, волной ветерок пролетит в полутьме, листвой зашумит сад зеленый повсюду, и тихо кругом, тихо в небе и в сердце моем.
Тихо звезды сияют во мгле, меркнет луна убегая, тихо ночь пролетит по земле, мирный сон навевая.
Стаи волнистых летят облаков, точно бегут от волненья и бури, и быстро мелькнет средь небесных миров падучая звездочка темной лазури, и тихо кругом, тихо в небе, и в сердце моем.
Загальний характер твору - ліричний.
Музично-теоретичний аналіз
Структура музичної форми
Музична форма твору є засобом вираження змісту через сукупність засобів музичної мови. Музична форма хорового твору "Ночь" куплетна. Композитор слідує за поетичним текстом, що веде до строфічності. Твір складається з двох куплетів. Перший і другий куплети побудовані на тотожному матеріалі.
Ладотональність
Основна тональність тональність хорового твору "Ночь" Es-dur. Відхилення в тональності - переважає відхилення в тональність першого ступеня спорідненості c-moll.
Тональний план:
Тональність |
Es |
c |
Es |
c |
Es |
c |
Es |
c |
Es |
|
Такти |
1 |
2 |
3-7 |
8 |
9-11 |
12-15 |
16-20 |
21 |
22-24 |
Гармонія
Тонка та виразна гармонічна мова відображає картину нічної природи. За структурою гармонія не складна. Світле і легке злиття голосів утворюють насичену і водночас прозору музичну тканину.
Гармонічний план:
Метроритм
Ритм є складовою частиною системи елементів музичної мови. Значення ритмічного рисунку для виразності музичних образів дуже велике. Особливо це стосується ритмів, характерних для різних жанрів. Ритміні групи виступають в них носіями образів, які творить композитор. Ритмічний малюнок хорової партитури "ночь" є досить складним. Характерні ритмічні фігури - пунктирний ритм, наявність пауз, розбіжність ритмічного малюнку і літературного тексту між хоровими партіями.
Наприклад:
Розмір 6/8. Це складний розмір, основою якого є простий тридольний розмір 3/8. Найчастіше всі тридольні розміри вживаються у музиці ліричного характеру, що видно в хоровому творі "Ночь".
Темп Allegretto quasi andantino - помірний. Andantino- дещо жвавіше ніж Andante, Allegretto-дещо повільніше, ніж Allegro. Не змінюється протягом твору. Наприкінці куплету в 23-24 тактах, композитор пропонує уповільнити темп - Rallentando.
Фактура твору гомофонно-гармонічна. Один голос виконує головну роль, а решта - утворює гармонічний супровід, тобто акомпанемент. Мелодія у верхньому голосі, гармонічний бас в нижньому та звуки акорду в середніх голосах.
Наприклад:
Мелодія виразна. Їй притаманна рівновага між підйомами та спадами, в яких стрибки змінюються плавним рухом у протилежному напрямку. Переважає плавний хвилеподібний розвиток, який народжує гнучку і пластичну мелодичну лінію.
Основним структурним елементом побудови мелодії є речення. Перший куплет складається з двох речень, які в свою чергу діляться на фрази, що утворюють єдину лінію мелодичного розгортання.
Наприклад:
I речення - Тихо ночь наступает порой, звездный покров расстилая, тихо гаснут лучи за горой, в синеве исчезая.
I фраза - Тихо ночь наступает порой, звездный покров расстилая; (Iмотив - Тихо ночь наступает порой; IIмотив - звездный покров расстилая)
II фраза - тихо гаснут лучи за горой в синеве исчезая; (Iмотив - тихо гаснут лучи за горой; IIмотив - в синеве исчезая)
В 14-15 тактах відбувається секвенційне переміщення мелодичного мотиву. Кроком секвенції є велика секунда у низхідному напрямку, що послаблює напругу, яка відчувається в поетичному та музичному матеріалі.
В 18-19 тактах відбувається точна повторність музичної побудови. При зовнішній незмінності це проведення має внутрішню динаміку і сприймається як подальший розвиток мелодичної лінії.
Кожен мотив має свою місцеву кульмінацію. Кульмінація другого речення, зокрема друга фраза стає загальною кульмінацією і перевершує своєю напругою образ першого речення. Мелодична кульмінація досягається плавним гамоподібним рухом, кількома висхідними мелодичними хвилями. Загальне розкриття образу, настрою відбувається в 23-24 тактах. Наявність цезур на які вказують паузи та ритмічний малюнок допомагають сприймати музику, відчути образ.
В партії С відбуваються стрибки на ч.4, ч.5:
В партії А плавна мелодична лінія:
В партії Т відбуваються стрибки на ч.4, ч.5:
В партії Б переважає відбуваються стрибки на ч.4, ч.5:
III. Вокально-хоровий аналіз
Тип хору: мішаний.
Вид хору : чотириголосий.(С, А, Т, Б)
Діапазон хорових партій:
Загальний діапазон:
Теситурні умови зручні для всіх хорових партій.
Характер звуковедення: звуковедення плавне, мяке, на legato. Характер звука - світлий, м'який, ніжний, прозорий, зібраний, прикритий, акуратний, що передає відчуття нічного спокою і тиші, але в 16-19 тактах більш насичений, яскравий, світлий, що веде до кульмінації. Атака звуку м'яка, проте чітка.
Характер співочого дихання - спокійний, легкий, ціпкий. Дихання вільне завдяки невеликим фразам в партіях та наявності великої кількості пауз.
Стрій. Стрій - це чистота інтонування інтервалів і акордів в хорі. Він буває мелодичним(горизонтальний) і гармонічним(вертикальний). Звуки, що йдуть послідовно один за одним, складають мелодичні інтервали. Вони утворюють звукову горизонталь музики. В мелодичному строї партії С переважає позиційна нерівність при виконанні висхідних і низхідних мелодичних стрибках. Зустрічаються стрибки на ч.4, ч.5, які необхідно інтонувати стійко.
Всім хоровим партіям необхідно вірно інтонувати секунди. Інтервал м2 потребує особливої уваги, під час співу м2^ простежується тенденція верхнього звука до підвищення, що викликає підвищення строю, тому верхній звук висхідної м2 слід подавати якомога ближче, вузько.
Під час співу м2v спостерігається тенденція до пониження строю. Тож, нижній звук слід інтонувати як умога вище, гостро.
Велика секунда в мелодійної формі - основний інтервал плавного мелодичного руху в діатоніку. З цієї причини інтонування великий секунди відбувається часто не по лінії її власної виразності, а на основі "руху за гамою": секунда представляється початком мажорній або мінорній гами. Велика секунда виступає не як пасивний інтервал у гамі, а як самостійний виразний інтервал і прослуховується особливо чітко. Мала і велика секунди, взаємодіючи, зіставляючи один з іншого, дають різноманітні можливості трансформації мелодичного образу і модулювання; разом з тим це зіставлення є яскравим мелодійним орієнтиром для слуху.
Наприклад:
В мелодичному русі голосів поширеним є інтервал терції. Терція дає відчуття ладу. Гармонійна терція завдяки своїм особливостям має право бути зарахованою до найбільш яскравим консонансу. Слід зазначити, що III щабель ладу несе в собі всі властивості тонічної терції, хоча б тоніка була відокремлена від неї гармонійно або мелодично (по вертикалі або горизонталі).
Емоційна сила терцового тону, яка пов'язана з мажором і мінором, велика і використовується часто для фіксування або концентрації важливих моментів мелодії.
У найбільш яскравій формі велика терція (як інтервал або як терцового тону) виявляє мажорність в зіставленні з малою терцією, яка в свою чергу особливо яскраво виявляє свій мінорний характер.
Наприклад:
Мелодичний стрій
Гармонічний стрій
В хорових партіях зустрічаються стрибки на інтервали ч4, ч5. Ці інтервали інтонуються чітко, стійко. Гармонічна квінта в залежності від стилю може здаватися "порожнім" інтервалом, якщо акордова система висловлювання викликає потребу заповнення інтервалу хоча б в іншому регістрі. Очікуваний звук надає акорду той чи інший модальний відтінок, як терцового тон акорду, що підсилює очікування і підкреслює порожнечу. Квінта в мелодійній формі так само своєрідно проявляється в російській народній пісні і в російській класичній музиці. Загальна виразність цієї квінти характеризується відкритістю, основним значенням інтервалу для мелодійного розспіву.
Наприклад:
Аналізуючи партитуру твору, слід відмітити, що стрибків на широкі інтервали (секста, септима) не спостерігається.
Для того, щоб не допустити підвищення чи пониження строю, диригенту необхідно вірно будувати розучування твору:
1. Диригент не повинен допускати ні найменшої фальші в співі хору. Будь-яка неточність в ладі негайно має бути зазначена, роз'яснена і виправлена, так як фальшиве спів руйнує хорову звучність.
2. При роботі над твором з точки зору ладу, керівні співаки хорових партій за вказівкою диригента відзначають в нотах важкі і "небезпечні" по строю місця. За цим відмітками співаки повинні будуть з особливою ретельністю і чуйністю поставитися до виконання зазначених диригентом місць.
3. Важкі й небезпечні по строю місця зустрічаються у кожної хорової партії. Крім зроблених в нотах позначень, диригенту необхідно в цих місцях допомагати співакам жестами: якщо потрібна напруга до підвищення - таким жестом буде повільний рух пензля витягнутої руки знизу вгору; при напрузі до пониження потрібно те ж рух руки, але зверху вниз. Рухи ці повинні бути повільні і напружені. Але диригент не може все ж з повною точністю вказати, наскільки саме треба підвищити чи понизити звук. Змінюючи висоту звуку, співаки повинні привчатися строго контролювати цю зміну, прислухаючись до загального акорду. Свої вказівки диригент повинен пристосовувати до сильних частин такту, до логічних наголосів слова.
4. Бажано, щоб співаки мали саме широке теоретичне знання інтервалів, безпомилково впізнавали їх зміст і вміли виконувати їх відповідним цього змісту способом.
5. Диригенту необхідно грунтовне знайомство з побудовою та поєднанням уживаних акордів, щоб при роботі з хором вміти користуватися повідомленими тут вказівками по вертикально-гармонійному строю.
Для співаків бажано знайомство з будовою і способами виконання тризвуки, його обернень, а також домінантсептакорду і його обернень.
Ансамбль - одна з найбільш цікавих, складних і вищих категорій всякого, а тим більше колективного, хорового виконавського мистецтва.
Ансамбль у хоровому мистецтві означає врівноважене звучання всього хору, хорових партій і голосів окремих співаків, повний технічний і творчий контакт і єдність між ідейно-художнім змістом партитури і диригентсько-творчою виконавською експозицією.
Ансамбль вимагає від співака хору вміння знаходити правильну відповідність у звучності за силою і тембром з виконавцями своєї партії. Співаки партії повинні знайти "своє місце" в звучності всього хору, знайти правильну відповідність в ансамблі всього колективу, диригенту необхідно регулювати силу звуку як окремих співаків, так і цілих партій. Результатом цього буде злитість, єдність у звучанні всього колективу.
Ансамбль хору в широкому сенсі слова є сукупністю приватних ансамблів, куди входять ансамбль інтонаційний, тембровий, динамічний, метроритмичний, агогічний, дикційний, теситурний.
Загальний ансамбль всього хору - природній.
Метроритмической ансамбль грунтується на єдиному відчутті темпу, метру і ритму усіма співаками, на синхронному збігу голосів по вертикалі, одночасному взятті дихання, вимові слів.
Артикуляційний ансамбль означає повну єдність дикції (вимови) і штрихів при ритмічній дисципліні. Для його досягнення важливі: єдина манера вимови голосних і приголосних звуків, початку і закінчення фраз, початку і зняття витриманих звуків. Особливої уваги вимагають приголосні. Виконання таких поєднань ускладнюється, якщо вони розташовуються перед паузою - зняття повинно бути гранично точним, можливе перенесення закінчень на початок наступної частки.
Між партіями і групами часто застосовується диференційований артикуляційний ансамбль. Наприклад, в жіночому хорі - один текст, у чоловічому - інший, у кожній партії свій поетичний текст.
Динамічний ансамбль пов'язаний з врівноваженням звучання голосів у окремих пертіях за силою звучання в загальному ансамблі. Необхідно звернути увагу на посилення і затихання звуку при виконанні кожного мотиву, виконуючи загальне посилення звуку в кульмінаційній зоні кожної фрази.
Наприклад:
Дикційні труднощі: у розкритті образу важливу роль грає дикція. Текст слід вимовляти м'яко, співучо. Звернути увагу на приголосну "т" ("тихо, тени, таинственній" і ін), в 15-19 тактах швидке вимовляння тексту, чітка артикуляція звуків. Приголосні переносяться до наступного складу: "зве_здны_йпо_кро_вра_ссти_лая".
Тембри голосів і нескінченна різноманітність їх нюансів залежать від характеру вимови тексту, його образно-смислового втілення в співі. Це ансамблеве завдання є одним з найбільш важливих у колі виконавських засобів, що характеризують хор як єдиний у своєму роді.
Синтез музики і літературної мови є надає перевагу хоровому жанру над іншими музичними жанрами з точки зору емоційного впливу на слухача.
Основним контрольним засобом визначення ансамблю у всіх елементах хорової звучності є перш за все музичний слух і художній смак диригента-хормейстера, а також уміння учасників хору з'єднувати, зливати звучання свого голосу з хоровою партією, а партію врівноважувати у звучанні з усім хором. Тому диригент хору повинен виховувати в співаків почуття ансамблю, пам'ятаючи, що це один з найважливіших елементів хорової звучності.
творчість іпполітов іванов хоровий
IV. Виконавський аналіз
В хоровій партитурі зустрічаються динамічні позначки, які направлені на розкриття художнього образу твору. Динаміка музичного твору "Ночь" рухома.
Динамічний план:
Тихо ночь наступает порой, звездный покров расстилая,
тихо гаснут лучи за горой в синеве исчезая.
Тени ночные скользят по земле, сумрак таинственный стелется всюду,
волной ветерок пролетит в полутьме, листвой зашумит сад зеленый повсюду,
и тихо кругом, тихо в небе и в сердце моем.
Тихо звезды сияют во мгле, меркнет луна убегая, тихо ночь пролетит по земле, мирный сон навевая.
Стаи волнистых летят облаков, точно бегут от волненья и бури,
и быстро мелькнет средь небесных миров падучая звездочка темной лазури,
и тихо кругом, тихо в небе, и в сердце моем.
Кожна музична фраза має свою змістовну вершину - кульмінацію, яка збігається з наголошеним складом найважливішого за змістом слова, речення, логічного наголосу. Цей момент виконується найбільш звучно, підкреслено. Звуки після кульмінації, які являють собою закінчення фрази, виконуються тихіше, спокійніше.
Кульмінація другого речення, зокрема друга фраза стає загальною кульмінацією і перевершує своєю напругою образ першого речення. Мелодична кульмінація досягається плавним гамоподібним рухом, кількома висхідними мелодичними хвилями. Загальне розкриття образу, настрою відбувається в 23-24 тактах.
Наявність цезур на які вказують паузи та ритмічний малюнок допомагають сприймати музику, відчути образ.
Диригентські труднощі полягають в тому, що необхідно передати за допомогою невеликого і м'якого жесту на legato образ нічної природи, її краси, спокою і тиші. У диригентському жесті повинні відбиватися всі відтінки виконання твору. Основні диригентські труднощі: маленька амплітуда жесту, витримані звуки на 1долю, показ пауз. Необхідно провести вступ басової партії в 2 такті та 8 такті. В 16-19 тактах збільшення амплітуди жесту, зміна динаміки при підході до кульмінації. Закінчення на "р",зменшення жесту, м'якість. Зняття та ауфтакти м'які з затримкою, віддача легка, плавна. Твір виконується a cappella, тому диригент повинен добре настроїти хор. При наданні тону повинен подати звук вступу чітко, впевнено, спокійно, без поспіху, щоб хор вступив вчасно, чітко і вірно. Показ правильного дихання є основою успіху при виконанні твору "Ніч". Диригентський показ початку виконання повинен бути активним. Дихання дається в тому ж темпі, динаміці і характеру, яким є початок твору. Це допомагає виконавцям почати твір звуком потрібної сили і у відповідному характері.
У цьому хоровому творі музика гармонійно поєднується з літературним текстом. Як слова, так і звуки передають красу нічної природи, її умиротворення і спокій. Дуже добре поєднується текст і динамічні відтінки. Переходячи від p до f композитор зображує нічний спокій та швидкоплинні моменти нічного пейзажу.
Розучуючи і виконуючи даний твір хор дістає дуже важливі якості: акуратний зібраний звук, м'яке і плавне звуковедення, вміння змінювати динаміку з p на f, голосові навички - спів на високих і низьких звуках. Диригент так само набуває важливі якості: вміння тримати хор на p, вміння показати жестом зміну динаміки, вступ різних партій, набуває м'якість, легкість, плавність жесту, за допомогою чого має розкрити образ даного твору.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.
реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018 Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.
курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009