Фольклорні традиції Чернігівщини

Фольклорний танець у структурі народної художньої культури як пласт культурної спадщини народу, що відбиває його естетичний характер, систему духовно-моральних цінностей, образів-ідеалів. Дослідження традиціїй Чернігівщини, їх регіональна специфіка.

Рубрика Краеведение и этнография
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2024
Размер файла 14,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Фольклорні традиції Чернігівщини

фольклорний танець культурний спадщина

Михальська Марія Олександрівна,

здобувачка

В Україні протягом багатьох століть формувалася своєрідна танцювальна культура, яка, попри все, має своєрідну локальну та регіональну специфіку, оскільки розвивалась під впливом різних чинників, починаючи від природного середовища й закінчуючи геополітичним розміщенням тієї чи іншої території України.

Фольклорний танець у структурі народної художньої культури є найдавнішим пластом культурної спадщини кожного народу, відбиваючи його естетичний характер, систему духовно-моральних цінностей, образів-ідеалів. Його художньо-виразні засоби несуть у собі інформацію про етнос, передаючи багатовікові традиції наступним поколінням. Дослідження особливостей фольклорних традицій у хореографії окремих етнографічних зон та територій є важливим напрямом сучасної хореології, яка ставить завдання накопичити та систематизувати інформацію про регіональні особливості народного танцю.

Фольклорні традиції Чернігівщини також мають регіональну специфіку, яка вирізняє їх поміж інших. Аналіз наукової літератури засвідчив, що фольклорний танець Чернігівського регіону досліджували переважно епізодично в межах вивчення загалом усього пласту хореографічного надбання Поліської етнографічної зони (І. Антипова, В. Годовський, Т. Повалій, В. Гордєєв та ін.). Це зумовлює актуальність теми нашої роботи.

Чернігівщина територіально належить до етнографічної зони Східного Полісся. На думку Т. Повалій [3, 144], народна творчість Полісся є своєрідним феноменом, характерні риси якого вирізняють його серед інших. Ця своєрідність детермінована специфікою географічного розташування (переважно рівнинна та болотиста місцевість, вкрита лісами й луками), клімату, який вплинув на календарну обрядовість, традиційних занять місцевого населення (землеробство). Значний вплив на фольклорні традиції Чернігівщини справили сусідство з Білоруссю, Польщею. Усі ці фактори стали визначальними у формуванні регіональної специфіки фольклорних традицій у межах Чернігівської області.

Науковці вказують, що народна творчість Чернігівського Полісся вирізняється багатством та насиченістю архаїчними елементами слов'янської культури, самобутністю календарно-обрядових і родинних звичаїв та обрядів. Регіональні особливості наявні в обрядовій пісенності, музичному фольклорі та танцювальних традиціях. Крім того, дослідники вказують, що навіть у межах Чернігівщини наявні локальні відмінності: етнографічні ознаки та музично - стильові риси в різних частинах області не однорідні. Та все ж можна виокремити й спільні риси фольклору, зокрема, фольклорного танцю, які властиві для всієї території Чернігівського Полісся.

Загалом фольклорні танці на теренах Чернігівського Полісся можна поділити на обрядові та необрядові (побутові). Обрядова танцювальна традиція зазнала протягом свого існування певних змін, хоча й відмічається збереження автентичних форм: давніх хороводів, які виконували під час свят весняного та літнього календарного циклу; великодніх традицій; великої кількості танцювальних елементів в обрядах різдвяного циклу. На відміну від календарно-обрядових танців, родинно-обрядовий танцювальний фольклор зазнав структурних змін, втративши ознаки хороводів, танцювальні обрядодії набули гопакових, козачкових або полькових рис.

Щодо побутових танців, то за ритмом, інтонацією і темпом виконання інструментального супроводу традиційними фольклорними танцювальними формами на Чернігівщині є передусім полькова, козачкова, гопакова, гопако - во-козачкова [4, 92], а також танці напливового походження (польські, білоруські, російські) [1].

Розглянемо специфіку обрядових та побутових танців Чернігівщини на прикладі хороводів та польок.

Обрядові хороводні форми на Чернігівщині збереглися у вигляді хороводів, що супроводжують календарно-обрядові свята: веснянки, купальські обряди, проводи зими. У звичаях родинного циклу хороводи збереглися як елемент весільних обрядів. Хороводи Чернігівщини мають специфічну пластичну інтонацію: спокійна, врівноважена композиція, граціозні та завершені рухи, плавність, неспішність ходи, простота виконання. Малюнкам хороводів притаманні кола, змієподібні та прямі лінії. Рівнинний рельєф Чернігівського Полісся, завдяки якому танцювальне поле виконавців не мало природних обмежень, вплинув на форму хороводів: переважають одно - та двоключові, вертикальні та горизонтальні хороводні форми у вигляді кола, напівкола та кола із солістами («Кривий танець», «В'юнок», «Еліпсис» тощо) [2, 143].

Серед побутових танців найбільш поширеною фольклорною танцювальною формою на Чернігівщині дослідники вважають польку (чернігівська полька, поліська полька, полька-полісянка й ін.) [1]. Чеський танець у ХІХ столітті набув неабиякої популярності в Україні, сформувавши автохтонні регіональні відмінності в структурі та манері виконання. Зокрема, для Чернігівщини в польках характерною є достатньо складна техніка виконання, яка поєднує активні рухи, що мають широкий діапазон (легка ажурна хода, вибиванці, парні повороти, викрутаси, притупи, присядки, трясучки, оберти на місці та просування по горизонталі, кружляння) з невимушеністю положення голови та корпуса. Хореографічна лексика польок зумовлена музичним супроводом і сюжетом. Сюжет зазвичай будується за принципом змагання (перепляс) поміж парами чи групами [3, 146].

Загалом, підсумовуючи, можемо констатувати, що фольклорні хореографічні традиції Чернігівщини зберегли риси автентичності. Для фольклорного обрядового танцю цього регіону характерні легкість, неспішність, простота виконання. Щодо композиційної побудови, то вона зумовлена сюжетом танцю і танцювальною музикою. Обрядові фольклорні хореографічні форми зазвичай мають простий сюжет, без прикрас, з невеликою кількістю та варіативністю кроків. Водночас побутові танці характеризуються більш складним сюжетом, технічно більш складні у виконанні та володіють широким діапазоном рухів.

Література

1. Мартинів О.О. Українська танцювальна культура у географічно-етнологічному розрізі етнохореографічнихфронтирів. InternationalJournalofInnovative Technologies inSocialScience, 2021. №2 (30). URL: https://media.neliti.com/media/publications/413222-ukrainian-dance-culture-in-geographical-64a93596.pdf (дата звернення: 26.04.2023).

2. Отич О.М. Народний танець. Українське мистецтво у полікультурному просторі: навч. посіб. / за ред. О.П. Рудницької. Київ: ЕксОб, 2000. С. 141-169.

3. Повалій Т.Л. Теорія та методика викладання українського народного танцю: навч. посіб. Суми: Повалій К.В., 2015. 250 с.

4. Хай М. Мелогеографічні особливості структури танцювально-приспівкових форм у традиції українців. Студії мистецтвознавчі. Київ: ІМФЕ НАН України, 2007. №2 (18). С. 86-99.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виявлення та вивчення пам'яток історії і культури Криму часів античності та середньовіччя. Дослідження історії формування історико-культурної спадщини даного періоду. Оцінка сучасного стану, охорони та використання об’єктів дослідження в туризмі.

    курсовая работа [63,5 K], добавлен 03.12.2010

  • Вивчення районування України і впливу регіонів, що історично склалося, на особливості народної творчості як різних видів художньої діяльності народу. Регіональні відмінності в житлі і національних вбраннях. Вишивка, її історія і регіональні відмінності.

    реферат [55,2 K], добавлен 12.01.2011

  • Культурне життя Чернігова кінця 19 – початка 20 ст. Театральне і музичне життя міста. Видавнича діяльність К. Транквіліона-Ставровецького, його творча спадщина. Родина Коцюбинських і громадська бібліотека. Бібліотечне краєзнавство в Чернігівській області.

    реферат [41,9 K], добавлен 11.01.2011

  • Калина як символ дівочої краси, ніжності, символ кохання, щастя. Поширеність калини на теренах України. Фольклорний образ калини, її зв'язок із календарними та родинно-побутовими обрядами. Відтворення символу у вишивці на сорочках, рушниках.

    презентация [2,8 M], добавлен 29.10.2013

  • Історія та розвиток українського народного танцю. Український танець як складова частина народно–сценічної хореографії, її національний колорит. Історія розвитку українського костюму. Методика постановки хореографічної роботи, характеристика рухів.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 30.09.2014

  • Вивчення традиційно-побутової культури народу. Відомості з етнографії українського народу. Походження, процес формування, характерні риси побуту, галузі традиційної матеріальної і духовної культури. Риси етнічної неповторності та національна свідомість.

    реферат [27,6 K], добавлен 22.01.2011

  • Характеристика найбільш відомих пам`яток садово-паркового мистецтва, їх роль у розвитку нових напрямків екології, значення у житті та вихованні особистості. Місце садово-паркових територій як об'єктів з особливим статусом охорони та їх значення.

    курсовая работа [54,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Систематичний огляд видів рослин, які мають етноботанічне значення. Етноботанічна характеристика окремих видів рослин як конвалія, лілея, підсніжник, ряст, сон-трава. Використання етноботанічного матеріалу у виховній роботі по біології в школі.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Історія заселення і формування держави, демографічні показники королівства Бельгія. Національний склад і характер народу, релігія і традиції, особливості побуту, сімейні стосунки. Культурні досягнення і відмінності Фламандського і Валлонського регіонів.

    курсовая работа [259,2 K], добавлен 17.03.2015

  • Виховне і пізнавальне значення українських обрядових пісень. Народницький підхід до дослідження української народної пісні, її особливі риси та мудрість. Жанрове багатство народної музики, що відповідає результатам розмаїтості її життєвих функцій.

    доклад [27,5 K], добавлен 22.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.