Роль історичного краєзнавства у формуванні національно-патріотичних цінностей

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет природокористування та біоресурсів

Роль історичного краєзнавства у формуванні національно- патріотичних цінностей

Яценко Олена Юріївна

аспірантка 1 року навчання

Науковий керівник: Сопівник Ірина Віталіївна

доктор педагогічних наук, завідувачка кафедри соціальної роботи та реабілітації

Анотація

в статті розглянуто питання історичного краєзнавства як складової у формуванні патріотичних цінностей студентської молоді в історичній ретроспективі. Проаналізовано напрацювання вітчизняних дослідників. Проведено паралель між минулим та викликами сьогодення.

Ключові слова: регіоналістика, Батьківщина, традиції, історія, ідентичність.

історичний краєзнавство патріотичний

Актуальність теми. Суспільство останнього десятиліття, яке опинилось у вирі різномантних геополітичних змін, особливо з початком війни в 2022 році, започатковує тенденцію пошуку власних "коренів". Ми починаємо звертатись до історико-культурних надбань наших предків, а також плекаємо почуття патріотизму та гордості в своїх нащадках. Тому сьогодні питання історичного краєзнавства як формуючої ланки національно-патріотичних цінностей, а особливо національної ідентичності, лунає в досить новому вимірі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Невід'ємною частиною формування національно-патріотичних цінностей є історичне краєзнавство. Серед вітчизняних дослідників історичного краєзнавства: М.Грушевський, Д.Яворницький, Г.Бондаренко, В.Савчук, Л.Баженов, М.Костриця, П.Тронько, В.Бездрабко, О.Музиченко, В.Голубко, С.Качараба, А. Середяк, О.Реєнт, Я.Калакура, І.Коляда та Я.Камбалова.

Мета нашої статті: на основі опублікованих досліджень, визначити взаємозв'язок та роль історичного краєзнавства у формуванні національно - патріотичних цінностей в студентів.

Викладення основного матеріалу: Термін "історичне краєзнавство" має безліч трактувань. Проте, науковці дійшли до спільного визначення цього поняття. Так, Г.Бондаренко дає визначення: "...є такою галуззю історичного знання, яка всебічно вивчає історичний процес певного краю, населеного

пункту, життя і діяльності людей та історичних постатей" [1] В.Голубко, С.Качараба, А. Середяк не відділяють історичне краєзнавство від терміну "краєзнавство": "є складовою частиною краєзнавства, історичної регіоналістики, історичної науки загалом. Відтак, насамперед, визначимо статус, об'єктнопредметну сферу та завдання галузей наукових знань, невід'ємною частиною якого є історичне краєзнавство" [2]. До того ж, виходячи з самого поняття "краєзнавство", кожен може надати особливе значення і трактування з власного життєвого досвіду, адже термін включає в себе слово "край", а звідси ми розуміємо, що стосується дана історична галузь власного дому, або так званої "Малої Батьківщини". З плином часу, розвитку технологій, історичної науки, психології та культурного розвитку історичне краєзнавство включає в себе все більше складових, набуває більших функцій. Не можемо не погодитись з думкою плеяди вітчизняних дослідників, що історичне краєзнавство є регіоналістикою, яка охоплює всі сфери життя суспільства.

Погодьтесь, що під час будь якої розмови в колі малознайомих нам осіб, почувши назву рідного села, міста і т.д. ми відчуваємо радість. Не меншої уваги заслуговує діалектична особливість різних регіонів нашої держави, що особливо гостро зараз сприймає молодь. О. Уривалкін виділяє декілька джерел історичного краєзнавства: 1) джерела матеріальні (пам'ятки будівель, споруди, предмети, пов'язані з історичним розвитком науки та техніки, археологічні пам'ятки, витвори мистецтва, архітектурні ансамблі); 2) джерела писемні (стародавні рукописи, друки, акти органів державної влади і управління, інші письмові та графічні документи, рідкісні книги; з XX ст. - фото -, кіно-, відео-, аудіодокументи); 3) усні джерела (легенди, місцеві перекази, які передаються з покоління в покоління і пов'язані з рідним краєм).[3]

Аналізуючи інформаційний потік від ЗМІ та спираючись на власні спостереження, можемо дійти висновку, що в розрізі тривалого хронологічного відрізку надбання історичного минулого українців намагались стерти. Сьогодні ми зіткнулись з жахливим "винаходом" людства - війною. Країна, яка здійснила жорстокий напад на Україну мала на меті зруйнувати все українське, шляхом різноманітних інформаційно-психологічних операцій. Проте, як ми бачимо це дало зворотній результат. Війна консолідувала українське суспільство. Все більше громадяни нашої держави намагаються поринути в історичне минуле не лише всієї держави, але й власне, свого рідного краю.

І.Бех виділяє 7 наукових позицій у національно-патріотичному вихованні. Велику роль у становленні нового покоління він віддає освітянам: ".... За цей час розгорнувся потужний патріотичний рух. Освітяни одностайно долучилися до нього -- від заходу нашої України до сходу, від дошкілля до закладів вищої освіти Розвинена особистість утримує сильний потяг до самовизначення в межах великих цінностей. За такого стану вершинна цінність патріотизму стає нездоланним оберегом і її самої, і нації, що робить життя особистості високосмисловим. Тут буде місце і її доброчесності, і піклуванню, і відкритості, і толерантності, і справедливості. У свідомості такої особистості гармонійно співіснуватимуть героїчне минуле, теперішнє в кращих проявах, бажане майбутнє. У цьому житті-служінні вона стає по-справжньому великою. І ця велич залежить лише від енергії ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави."[4] 2022 рік - початок зміни мислення українського суспільства, побудова нового суспільства. в цьому процесі не останню роль відіграє держава. На освітянській ниві в нормативних документах також з'являється завдання та напрямки виховання патріота та громадянина, який включає в себе і складові історичного краєзнавства. Особливої уваги заслуговує Концепція національно - патріотичного виховання в системі освіти України, Наказ №527 від 06.06.2022 : "принцип національної, спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, природи, українського народу, шанобливого ставлення до його культури, історії, традицій; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

принцип культуровідповідності задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства: - принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів національно-патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якому організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту України та ефективного розв'язання життєвих проблем на основі сформованих цінностей;

принцип історичної і соціальної пам'яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.[5]

Висновки

Отже, історичне краєзнавство - як галузь історичної науки відіграє особливу роль у формуванні національно-патріотичних цінностей в молодому поколінні українського суспільства. Відбувається процес поєднання та порівняння минулого та сьогодення для виокремлення "українського" як окремого і самобутнього. Саме історичне краєзнавство відіграє важливу роль у формування української ідентичності.

Список використаних джерел

Бондаренко Г. Теоретичні та методологічні проблеми історичного краєзнавства /

Г. Бондаренко // Краєзнавство. -- 2011. -- № 3. -- С. 23-29.

Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник.

- Ч.І. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - 130 с.

Уривалкін О. Історичне краєзнавство : навч. посіб. / Уривалкін О. М. - Київ: КНТ,2006. - 296 с.

Бех І. Патріотизм як цінність. 7 наукових позицій в національно-патріотичному вихованні / І. Бех // Управління освітою EM MANAGEMENT EDUCATION. - 2018. - № 6 (402). - С. 6-12.

Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України є Наказ МОН України "Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України" №527 від 06.06.2022р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada /show/v0527729-22#Text.

Размещено на Allbest.ru