Дослідження обрядів і вірувань румунів Буковини у праці Д. Дана "Народні вірування буковинців"

З огляду на вищезазначене, що людина може своїми діями впливати на майбутню долю, у традиційному суспільстві Буковини була вироблена ціла низка заборон (табу). Їхня недооцінка або нехтування заборонами могла мати, за повір'ями, негативний результат для людини. Крім магічної складової таких вірувань, вони іноді відігравали і виховну роль у громаді. Згідно із записами Д. Дана, селяни вірили, що “недобре підмітати увечері, також виносити сміття з хати, бо в іншому випадку підмітається і виноситься щастя назовні” (№ 94). Або: “якщо у п'ятницю стара діва постриже нігті, тоді вона не вийде заміж ніколи” (№ 97). У переддень свят, коли готували пшеницю з маком, “недобре куштувати з нього до вечері, бо в протилежному випадку того будуть кусати блохи цілий рік” (№ 215). У перший тиждень великого посту “не можна ткати, бо вважали, що на ніч прийде св. Тоадер і сплутає ремізки” (№ 248). Вірили у те, що “недобре ходити в північ, тому що тоді зустрічають людину нечисті духи і ведуть її втопити до коловороту або, щонайменше, кинуть у колючки, щоб над нею позбиткуватися” (№250). “Якщо хтось вночі кличе з-за вікна, не потрібно відповідати, ні виходити назовні на перший голос, бо може покалічитися, померти, або оніміти, тому що той, хто кличе, є нечистим. Якщо ж на подвір'ї кличуть тричі, тоді можна відповісти чи вийти надвір, бо він є чистим” (№ 579).

У “Народних віруваннях буковинців” є кілька прикладів, які розкривають світоглядні уявлення людей тієї епохи, в яких зберігалися ще анімістичні погляди. Тобто віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею. Вони припускали, що коню, поки живе, “людина здається за розміром велетнем, тому він йому підпорядковується, і тільки коли помирає, бачить його справжню величину, жалкуючи, що слухався людини” (№ 375). Згадаємо також корову, яка знає людину, що відібрала у неї молоко, і йде до неї. Віра в чудодійну силу певних трав також належить до первісної доби. Вона, однак, збереглася до кінця ХІХ ст. і навіть довше (до середини ХХ ст.). Вірили, що той, хто володіє залізною травою, торкаючись будь-якого замка, відкриє його (№ 550). Казали, що “грабіжники ставлять під язик “зілля розбійника”, яке дуже рідко зустрічається і росте в чистих місцях, воно їм допомагає відкрити будь-які двері і все, що вони вкрали, ніколи не знайдуть” (№ 955).

Священник Д. Дан зареєстрував не дуже утішні для духівництва вірування буковинців. Якщо сільський житель, пише він, зустрічає в дорозі священника, каже, що “це принесе йому невдачу і вірить у те, що якщо перейде дорогу впоперек зможе покращити наслідки цієї зустрічі” (№ 61). Ще одне повір'я: “Коли хтось зустрічає на своєму шляху священника, вважає, що це поганий знак і вірить, що може пом'якшити наслідки цієї зустрічі, коли кине священнику навздогін голку, шпильку, солому або щось інше” (№ 124). У такому відношенні до християнського кліру вбачаються наслідки вікового протистояння язичництва з православ'ям.

Господарські турботи (спорудження хати, ведення господарства, перший вихід з плугом у полі) також породили цілий комплекс вірувань. Вони не залишились поза увагою дослідника, який зафіксував народні вірування населення Буковини кінця ХІХ ст., чим доповнив колекцію етнографічних відомостей своєї епохи разом з іншими дослідниками.

Висновки

“Народні вірування буковинців” Дімітрія Дана привертають нашу увагу не вперше, тому що тематика його етнографічного дослідження широка.

Наші попередні роботи не охопили їх комплексно. У запропонованій статті ми спробували проаналізувати записи дослідника у сфері сімейної обрядовості (участь дівчат у танцях, значення непочатої води, процес заручин, вінчання, весілля, народження дитини, її захист, хрещення), поховального обряду, народної медицини, захисту тварин тощо.

Дослідження підкріплено перекладом вірувань з румунської мови, пов'язаних з народною медициною.

Праця “Народні вірування буковинців” не була видана окремою книгою, тому не має систематизації, але широко розкриває вірування людей цього регіону майже в усіх сферах життя традиційної громади. Вона дозволяє створити певне уявлення про світогляд людини тієї епохи і відстежити процес її еволюції. Вона доповнює етнографічні дані, зібрані на Буковині іншими етнографами. Ця праця цінна ще й тим, що написана людиною, яка жила в тому середовищі багато років і досконало знала звичаї та обряди народу.

Додаток № 1

F oita Gazetei Bucovinei.

Credinte poporale bucovinene adunate de Dimitrie Dan paroh m Lujeni.

Листок “Буковинської газети”.

Буковинські народні вірування, зібрані Димітрієм Даном - священником з Лужан

вірувань, пов'язаних з народною медициною The Romanian text is presented in the style and grammar of 1894-1895..

224. Se crede, ca daca mananca cineva pane din locul ros de soared, apoi nu va avea dureri de dinti.

224. Вірять, що той, хто вкусить хліб у місці, де гризла миша, не буде страждати від зубного болю.

356. Se crede, ca daca le cad copiilor dintii, e bine sa-i iae si sa-i arunce m pod, zicand: Sorecut, na-ti un dinte de os si tu da-mi unul de otel, s-apoi dintii ce li-or cresce vor fi foarte tari.

356. Вірять, коли у дітей міняються зуби, треба їх кинути на горище, приговорюючи: “Мишеня, на тобі кістяний зуб, а ти верни мені зуб сталевий ”, тоді зуби, які виростуть, будуть дуже міцними.

382. Cojile de ou nu se arunca m foc crezandu-se c-apoi ar peri puii din oule de sub closce, dupa altii, ca din cenusa lor se nasce pecingenea.

382. Шкарлупи використаних яєць не викидають у вогонь, вірячи, що тоді загинуть курчата під квочкою, згідно з іншими віруваннями - з їхнього попелу народжується стригучий лишай.

395. Lemnul de soc nu-l arde nime, crezandu-se, ca la dincontra respectivul ar ave durere de masele.

395. Бузину ніхто не палить, інакше у тієї людини зіпсуються кутні зуби.

434. Se crede, ca pecingingea se lecuiesce ungandu-se cu smoala din lulea sau ciubuc.

434. Вірять, що стригучий лишай пройде, якщо змазати його смолою з люльки чи чубука.

460. Poporul crede, ca daca da unui greu bolnav un alt nume, decum are el din botez, acela se va msanatosa.

Народ вірить, якщо важкохворому поміняти ім'я, яке він отримав при хрещенні, тоді він вилікується.

Se crede, ca daca are cineva junghiuri este bine a spala limba clopotului bisericii si apoi a se spala cu acea apa.

461. Вірять, що при кольках потрібно промити язик церковного дзвона й умитися цією водою.

464. Se crede, ca puscheiul de pe limba se trece, daca cel ce-l are spune altuia: am puscheiu pe limba, ear celalalt mtreaba: cand? la ce primul zice: acum, ear al doilea scuipesce si zice: acum sapeara!, cea ce trebuie sa se faca de trei ori.

464. Вірять, що пипоть на язиці проходить, якщо людина, яка його має, каже іншій: маю пипоть на язиці, а та питає: коли?, на що перша відповідає: тепер, тоді друга плює і каже: тепер, щоб згинув!, це треба повторювати три рази.

467. Se crede, ca nu este bine a calca m locul unde s-a tologit vre-un cal, caci la dincontra ar capata pecingini, dupa altii trantitura (buboia pe calcaiu picioarilor).

467. Вірять, що недобре ступати на те місце, де валявся кінь, у іншому випадку можна отримати стригучий лишай або - п'яткову шпору (нарив на п'ятці).

479. Se crede, ca mireasa, care voiesce sa nu aiba curand copii, ї-si ajunge acest scop, daca ie la cununie m san atate nuci fripte, pe care apoi le-ngroapa m pamant cati ani voiesce sa fie fara de copii.

479. Вірять, якщо наречена не хоче одразу мати дітей, тоді під час вінчання вона ставить за пазуху стільки смажених горіхів, скільки років не хотіла б бути мамою, а потім закопує їх у землю.

492. In ziua de Iordan pe timpul sintirei apei este obiceiul de a aprinde nisce petice, a caror ramasiti se strang, crezandu-se ca ele ar fi de leac cand se afuma cu ele cei ce au junghiuri In urechi.

492. На Йордана під час освячування води існує звичай запалювати ганчірки, їхні залишки збирають, вірячи, що їхнім димом можна обкурювати тих, у кого кольки у вухах, тоді біль пройде.

501. Se crede, ca daca un copil noaptea nu poate dormi, apoi e bine a lua de la o scroafa cu purcei baliga de-a purceilor asa ca sa nu simteasca scroafa, si sa se puie sub perina copilului si apoi el va dormi asa de bine cum dorm purceii.

501. Вірять, що коли дитина вночі не може спати, треба тихо взяти від льохи з поросятами гній, щоб свиня не почула, і покласти під подушку дитини, тоді вона буде спати так добре, як спить порося.

506. Se crede, ca daca la apucat pe cineva frigurile este bine a lua un pesce mic aflat In maruntaele altui mai mare, a-l usca, pulverisa s-apoi a be acel praf si frigurile Il vor lasa.

506. Вірять, якщо у когось почалася гарячка, треба знайти маленьку рибку у нутрощах великої риби, висушити, розтерти і потім дати випити цей порошок хворому, тоді гарячка пройде.

509. Se crede, ca daca se face vre-un leac pentru un bolnav apoi acela nu trebuie sa scie de dansul, caci la dincontra nu folosesce.

509. Вірять, коли готують якійсь ліки для хворого, той не повинен знати про них, інакше ліки не допоможуть.

526. Se crede, ca daca se taie cineva la vre-un dejet apoi e bine a pune pe locul taiet painginis, care astampara curgerea sangelui.

Вірять, що при порізі пальця треба накладати на те місце павутину, яка зупинить кров.

Se crede, ca daca are cineva vre-un buboi, care nu vre sa sparga, apoi se ie o broasca se frange In doua si se pune Inca fiind calda si sangeranda pe buboi, care apoi se sparge.

527. Вірять, якщо у людини не дозріває фурункул, треба взяти жабу, розірвати її навпіл і прикласти ще теплою на фурункул, який потім нариває.

535. Se crede, ca daca are cineva durere de sele este bine ca ursul sa-l calce s-apoi li vor trece durerea.

535. Вірять, якщо у людини хвора спина, то треба, щоб на неї наступив ведмідь, тоді біль пройде.

543. Se crede, ca daca sufera cineva de vre-o boala, apoi este bine sa se scoale Inainte de rasaritul soarelui, sa se Imbrace Intr-o ca- mesa curata, sa iee o oala noua, pe care a platit cat i s-a cerut pe ea, si sa mearga la moara fara sa vorbeasca ceva sau sa fie vazut de cineva si sa iee stropi de pe roata morii cu care sa se spele pe Intreg trupul, s-apoi se vindeca.

543. Вірять, якщо людина чимось хворіє, то треба встати вранці, до сходу сонця, одягнути чисту сорочку, взяти з собою новий горщик, за який заплачено, скільки просили, мовчки і щоби ніхто не бачив піти до млина, набрати краплі води з колеса млина, ними омити все тіло, тоді вона одужає.

545. Se crede, ca pentru a dezbara pre un betiv de bautura rachiului easte bine a pune unui mort un ban In gura, care a treia zi scotindu-se din gura lui sa se spele si sa se puie In rachiu s-apoi sa se dee betivului sa bee din el si Indata se va vindeca de patima sa.

545. Вірять, що від алкоголізму можна вилікувати так: поставити у рот покійнику монету, через три дні вийняти її і покласти у горілку, потім дати цю горілку випити п'яниці, тоді він одразу вилікується.

555. Cel ce are galbanari se vindeca daca i se da sa Inghiteasca cu ceva molii sau paduchi de om In vre-o bautura dintr-un paharut de ceara.

555. Людина може вилікуватися від жовтяницю, якщо з'їсть міль чи людські воші, запиваючи їх зі склянки з воску.

557. Spre a fi scutit de gIlci este bine aInghiti 3 flori de ciobotica cucului.

557. Щоб вилікувати запалення мигдаликів, треба проковтнути 3 квітки зозулиного черевичка.

560. Copiii cei slabi este bine ai scalda Intr-o scaldatoare facuta din spini de holera s-apoi se Intrarmeaza.

560. Кволих дітей добре купати у відварі з нетребою колючою, тоді діти міцніють.

562. Buricul unui copil nou nascut se leaga cu o ata de canepa de toamna si nu de vara, caci se crede, ca In alt fel acei copii nu vor ave urmasi asa cum canepa de vara n-are semanta.

562. Пуповину новонародженої дитини в'яжуть ниткою з осінньої коноплі, а не літньої, бо вірять, що така дитина не буде мати послідовників, тому що літні коноплі не мають насіння.

Daca au copii samca, se cumpara o oala noua, se ie copilul tocmai cand are convulsii din covata si deasupra lui se Intoarce covata cu gura In jos, apoi se isbesc oala de ea si facandu-se asa se crede, ca se vindeca.

Коли діти хворіють на самку (авестица, стріга) купують новий горщик, забирають малюка у конвульсіях з корита, над ним перевертають корито отвором униз, потім розбивають горщик об лохань, вірячи, що так дитина одужає.

Spre a vindeca copiii de samca este bine de a lua noua picioare de oaie a le fierbe Intr-o zi de post cu apa neInceputa Intr-o oala noua si ai scalda Inainte de rasaritul soarelui Inaintra icoanelor, Inainte de amiaza-zi In mijlocul casei si Inainte de apusul soarelui langa usa si apoi imediat sa se verse scaldatoarea afara; daca nu se vindeca de odata, apoi se mai scalda ast-fel lunia, miercurea si vinerea.

Щоб вилікувати дитину від самки, треба взяти дев'ять овечих ніг, зварити їх у пісний день у непочатій воді в новому горщику, скупати дитину до сходу сонця перед іконами до півдня посередині хати і перед заходом сонця біля дверей, після цього швидко вилити цю воду на подвір'я. Якщо дитина не одужала одразу, тоді її купають ще у понеділок, середу та п'ятницю.

Daca se frige cineva cu foc este bine a se unge cu sau nemuiet In apa de rarunchiul oaei si a se presara cu baliga de oaie pulverisata.

При опіках треба змастити уражене місце жиром з нутрощів вівці, який не був змочений водою, та присипати розтертим у порох овечим гноєм.

Arsura de foc se tamaduieste luand o bucata de slanina si varandu-se In ea ovas care apoi se pune Intr-o strachina cu apa si se aprinde ovasul, untura apoi se pune la arsura.

Опік лікують так: беруть шматок сала, натиканий вівсом, ставлять його у миску з водою і запалюють овес, потім

577. Spre a fi lecuit de muscдturд de cane turbat trebuie a pulveriza lemn de tisa si a be acel praf cu apa sau cu alta ceva.

577. Щоб вилікуватися від укусу скаженої собаки, треба стерти тисову деревину, і цей порошок пити з водою чи чимось іншим.

583. Daca cineva nu poate muri sa se radice din pat si sa puie jos, s-apoi indata va muri.

583. Якщо людина не може померти, її треба піднятися з ліжка і сісти на підлогу, тоді вона одразу помре.

589. Limbricii se pot curati fierband mizga de soc strujita-n jos, s-apoi ei ies in jos, daca socul se strujeste-n sus, apoi limbricii ies pe gura.

Щоб очиститися від глистів, треба варити стружку від бузини, вистрижену вниз, тоді вони виходять низом, якщо бузину стрижуть уверх, тоді глисти виходять ротом.

Facandu-se cuiva rau si neputand sa verse este bine a fierbe planta numita cornisor si sa toarne din acea fiertura atata intr-o lingura cat tine unghia mezinului si s-o bee si pe loc se va usura.

590. Якщо людині погано, але вона не може блювати, треба зварити плаун річний (Lycopodium annotinum), налити того відвару у ложку з ніготь мізинця, і випити, тоді одразу очиститься.

652. Daca are cineva panetecarie, apoi e bine sa iee cheag frecat cu lapte dulce si asa s-a lecui.

652. При діареї треба випити розтертий сичуг з парним молоком, тоді вилікується.

688. Dacд-l doare pre cineva mijlocul, este bine sд se ungд cu unturд de arici topitд si-i trece durerea.

688. Якщо у людини болить поперек, треба змащувати його топленим смальцем з їжака, тоді біль пройде.

690. Daca a baut cineva atata rachiu incat se aprinde aceasta intransul se zice, ca se poate scoate de la moarte, daca-i scurge in gura baliga de cal.

Якщо людина отруїлася горілкою, тобто “загорілася”, кажуть, що її можна врятувати від смерті, якщо вижати їй у рот кінський гній.

Spre a dezbдra pe cineva de bдutul rachiului se zice, cд e bine a pune un sip cu rachiu mtr-un mormдnt, unde sд stee trei zile si trei nopti s-apoi sд dee aceluia sд bee din el zicдnd: asa sд bee N. rachiu cum a baut mortul si respectivul m vechi nu va mai bea rachiu.

691. Щоб відлучити людину від алкоголю, треба покласти пляшку горілки у могилу, де вона має стояти три доби, потім дати п'яниці випити, примовляючи: “Щоб так Н. пив горілку, як випив покійник”, і ця людина не буде пити горілки більш ніколи.

Daca are cineva durere de ochi e bine sa iee mantus adeca un peste mic, carele se aflд m somn, sд se lege c-o atд si sд se topeascд la soare s-apoi sд se ungд cu acea unturд la ochi si se va vindeca.

Коли болять очі, треба взяти налим (мень) (Lota lota), тобто маленьку рибу, вибрану з нутрощів сома, прив'язати ниткою і топити на сонці, потім тим жиром змащувати очі, і вони вилікуються.

Se zice, cд gutunariul se trece, dacд se afumд, cel ce-l are, cu pene si busuioc.

Кажуть, що нежить проходить, якщо людину обкурити димом з пір'я та васильку.

Dacд are cineva viermele cel mare mlдuntru se poate cotorosi de el, dacд ia o cдciulie de usturoi, o ceapд albд si un cдrbune aprins si le piseazд pe toate aceste pe dosul scaunului, scurge acea apд mtr-un pдhar s-apoi o be.

Щоб позбутися великого черв'яка у нутрощах, треба взяти головку часнику, білу цибулю і палаючу головню, місити їх на звороті стільця, потім вилити цю воду у склянку і випити.

713. Se crede, cд dacд pre cineva nu-l pot desbдra cu nici un mijloc de la bдutul rachiului, sд iee o inimд de tarcд, s-o usuce, frece si sд i-o dee de bдut cu rachiu, apoi el de sigur nu va mai be rachiu.

713. Вірять, якщо людину ніяк не можуть відлучити від алкоголю, треба взяти серце сороки, висушити його, розтерти і дати випити разом з горілкою, тоді ця людина більше не буде вживати алкоголю.

715. Dacд vede cineva primдvara pentru mtдia datд cucul pe o creangд uscatд, apoi se zice, cд acela mtreg anul va tot boli.

715. Кажуть, хто побачить навесні вперше зозулю на сухій гілці, буде цілий рік часто хворіти.

723. Durerea de inima se poate lecui, dupa credinta poporului, cu untura de cuc.

723. Серцеву хворобу можна вилікувати, за народним віруванням, смальцем зозулі.

730. Daca i-se da cuiva par de capra salbatica m mдncare, apoi capдtд o pдntecдrie, care-i causeazд moartea.

730. Якщо людині додають до їжі волосся дикої кози, вона отримає таку сильну діарею, яка приведе до смерті.

732. Se crede, ca daca mananca cineva noua pasarele numitepescдrusi, acela nu va inbatrani.

Вірять, якщо з'їсти дев'ять чайок, то ніколи не постарієш.

Dacд are cineva durere de cap sд prindд un pescдras, sд-l taie si sд punд la cap carnea lui mcд caldд si-i va trece durerea.

733. Коли болить голова, треба зловити чайку, порізати її і прикласти до голови м'ясо ще теплим, тоді біль пройде.

741. Batucelul se zice, ca se tamaduiesce daca se pune coada culiserului in foc s-apoi la batucel.

741. Мозоля, кажуть, проходить, якщо взяти ручку копистка, розігріти на вогні і приставити до мозолі.

753. Se crede, ca frigurile se lecuiesc, daca respectivul ce le are se afuma cu cuibul unei randunele.

753. Вірять, що лихоманка минає, якщо хворого обкурити гніздом ластівки.

781. Untura de cane bauta cu apa sa fie leac pentru oftiga.

781. Собачий смалець, випитий з водою, лікує від сухот.

806. La ziua de mtдiu Mai merg femeile m vre-o poeanд, unde se asazд pe earbд verde, beu si mдnдncд sapoi sapд earba lui Tatin, care apoi e bunд de vдtдmдturд.

806. Першого травня жінки виходять на галявину, сідають на зелену траву, випивають та їдять, після чого викопують зілля Татіна, яке лікує внутрішні хвороби.

814. Daca dor pe cineva ochii e bine a-i freca cu ud de om.

Коли болять очі, їх треба змащувати людською сечею.

La cas de durere de cap e bine a pune la frunte si ceafa frunze de curechiu verde sau si murat.

815. Коли болить голова, треба прикласти до лоба і шиї листя зеленої або квашеної капусти.

817. Cel ce are nadusala se lecuiesce daca fierbe rдdдcinд de coada soarecului si be acea zama.

Людина, що страждає від задишки, може вилікуватися, якщо зварить коріння деревію і вип'є цей відвар.

Tusa se trece daca se rade hrean pe razatoare se amesteca cu zahar sau miere si se manдnca.

818. Кашель проходить, якщо вишкрібти хрін через терку, змішати його з цукром або медом та з'їсти.

822. Durerea de dinti se vindeca daca se pun lipitori la gingini.

822. Зубний біль лікується прикладанням п'явок до ясен.

878. Se crede, ca nu e bine a se culca cu fata-n sus, c-apoi diavolul i-se pune ca o peatra pe piept, asa ca nu se poate scula.

878. Вірять, що недобре лягати спати на спині, бо тоді диявол кидає каменем у груди так, що і не встанеш.

885. Daca se da unui copil nou nascut intдiu lapte acru s-apoi abie sa suga, acel copil pдna la batrдnete nu va fi nici cдnd bolnav.

885. Якщо дати новонародженій дитині спочатку кисле молоко, а потім материнське, тоді ця дитина до старості не буде хворіти.

898. Daca o femeie este bolnava si crede, ca i-a facut alta apoi o cheama pe respectiva la sine si daca ii da ea celei bolnave apa de baut din mдni, apoi ea se lnsanatoseaza.

898. Якщо якась жінка захворіла і вірить, що їй наврочила інша жінка, тоді кличе її до себе, якщо та дасть хворій напитися води з рук, вона одужає.

922. Se zice, ca cel ce se scalda in vinerea mare sau pasti, este sanatos peste tot anul.

922. Кажуть, що той, хто скупається у Страсну п'ятницю чи на Великдень, буде здоровим цілий рік.

942. Daca are vre-o femeie sau fata nisce bube pe trup, apoi se vindeca spalдndu-se cu apa neinceputa, care apoi trebuie a o turna inainte de rasaritul soarelui in crucile drumului, daca trece peste acea apa mai intдi o vita sau cдne, apoi boala ceea nu se prinde de nime, daca trece insa un om, apoi se prinde de dдnsul.

942. Якщо у жінки чи дівчини на тілі з'явилися нариви, то вони лікуються, вмиваючись непочатою водою, яку потім треба вилити перед сходом сонця на роздоріжжя. Якщо через цю воду першими пройдуть тварина чи собака, тоді хвороба ні до кого не причепиться, якщо ж пройде людина, тоді вона перейде до неї.

989. Daca are cineva buboaie pe trup e bine sa se spele cu lapte dulce pe trup incepдnd de la frunte in jos s-apoi sa dee acel lapte unei catele de baut si se va vindeca.

989. Якщо на тілі з'явилися чиряки, тоді треба вимити коров'ячим молоком все тіло зверху вниз, а потім це молоко дати випити сучці, тоді вилікуєшся.

990. Unsori si bauturi m contra boalelor se fac numai cand scade lumina, si niciodata cand cresce lumina, caci m timpul din urma boalele ar cresce.

990. Мазі та напої від хвороб можна робити тільки тоді, коли світло згасає, їх заборонено робити, коли світло стає яскравішим, адже в такому випадку хвороби посилюються.

Размещено на Allbest.ru