Локальні особливості весільної обрядовості українців Республіки Башкортостан (на прикладі Альшеївского та Аургазинського районів)
Стаття присвячена дослідженню особливостей весільної обрядовості українців Республіки Башкортостан за матеріалами експедиційних записів автора здійснених у 2012-2016 роках. Збір цінного фольклорно-етнографічного матеріалу в районах Башкортостану.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.11.2020 |
| Размер файла | 23,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Локальні особливості весільної обрядовості українців Республіки Башкортостан (на прикладі Альшеївского та Аургазинського районів)
Максим Пилипак
"Інститут стратегічних досліджень Республіки Башкортостан"
кандидат історичних наук (Росія)
Анотації
Стаття присвячена дослідженню особливостей весільної обрядовості українців Республіки Башкортостан за матеріалами експедиційних записів автора здійснених у 2012-2016 роках, а також на основі аналізу наукової літератури, присвяченої цій проблематиці. Результатом проведеного дослідження є збір цінного фольклорно - етнографічного матеріалу в 5 районах Республіки Башкортостан. Загальна кількість опитаних респондентів склала понад 100 осіб. фольклорний етнографічний обрядовість
Ключові слова: весільна обрядовість, експедиція, традиційна культура, весільна атрибутика, регіонально-локальна специфіка, трансформація.
Максим Пилипак
Институт стратегических исследований Республики Башкортостан, кандидат исторических наук (Россия)
Локальные особенности свадебной обрядности украинцев Республики Башкортостан (на примере Альшеевского и Аургазинского районов)
Аннотация. Статья посвящена исследованию особенностей свадебной обрядности украинцев Республики Башкортостан по материалам экспедиционных записей автора осуществленных в 2012-2016 годах, а также на основании анализа научной литературы посвященной данной проблематике.
Результатом проведенного исследования является сбор ценного фольклорно - этнографического материала в 5 районах Республики Башкортостан. Общее количество опрошенных респондентов составило более 100 человек.
Ключевые слова: свадебная обрядность, экспедиция, традиционная культура, свадебная атрибутика, регионально-локальная специфика, трансформация
ABSTRACT
Maksym Pylypak
"The Institute of strategic studies of the Republic of Bashkortostan", candidate of historical Sciences (Russia)
Local features of the wedding ceremony of Ukrainians Republic of Bashkortostan (on the example of Alseyevsky and Aurgazin districts)
The article is devoted to the study of the features of wedding ceremonies of the Ukrainians of the Republic of Bashkortostan based on the materials of the expeditionary records of the author carried out in 2012-2016, as well as on the basis of analysis of scientific literature, which devoted to this problem.
The main purpose of the study is to analyze, detect and fix the local features of the wedding ceremony of Ukrainians in the context of the political and the ethnic environment. The object of the survey was rural settlements in historic places of compact settlement of Ukrainians in the territory of Bashkortostan (southwest, western and central parts of the republic). The result of the research is the collection of valuable folklore and ethnographic material of 5 districts of the Republic of Bashkortostan. The total number of interviewed respondents was more than 100 people. According to the results of expeditionary trips it became possible to find out that in addition to a number of well-known Ukrainian customs, wedding ceremonies of Ukrainians of Bashkortostan are characterized by regional-local specificity, which is directly connected with the territory origin ukrainian villages, namely, Podolsk, Chernigov, Kyiv, Kharkiv and Poltava provinces. The research showed that the structure of the wedding ceremony of Ukrainians, in the process of long-term ethnocultural interaction with representatives of other ethnic groups, was substantially transformed. At the same time, in most researched settlements, there were recorded the main stages of the wedding such as: inviting guests, cooking a lamb and a wedding tree, dressing up a bride with a scarf, meet the bride in a man's house. At the present stage of the study, the use of traditional wedding attributes, the names of its main participants, folk texts accompanying the rite, as well as beliefs and magic actions related to the prediction of future family life, have survived.
Key words: wedding ceremony, expedition, traditional culture, wedding attributes, regional-local specificity, transformation.
Науковий інтерес до вивчення весільної обрядовості українців Республіки Башкортостан, як малої етнічної групи в умовах поліетнічного середовища, пов'язаний з сучасними етнічними процесами і зникненням традиційних форм культури.
За кілька останніх років автору в складі фольклорно-етнографічних експедиції вдалося зібрати матеріал в декількох районах Башкортостану, а саме: Альшеївскому [16], Стєрлітамакському, Аургазинському (2012 р.), Міякинському (2013 р.), Уфимському і Чишминському (2016 р.). У результаті даних експедиційних виїздів був зафіксований матеріал по весільній обрядовості в понад 30 українських селах.
Метою дослідження є аналіз і виявлення локальних особливостей весільного обряду українців Республіки Башкортостан. Аналіз наукової літератури та архівних матеріалів дозволив зробити висновок, що інтерес до вивчення весільної обрядовості українців Башкортостану проявляли вчені-етнологи [1] і фольклористи, [2;11 ;12;13], які внесли вагомий вклад у вивчення проблематики. Водночас, зібрані нами польові записи підтверджують актуальність і наукову значимість вивчення весільної обрядовості на сучасному етапі.
Експедиційні матеріали показали, що українське весілля в досліджуваному регіоні традиційно складається з трьох етапів: передвесільного, власне весільного і післявесільного.
За традицією починалося весілля із сватання.
Традиційно сватати дівчину йшов батько нареченого і староста. Як правило, виступити в ролі старости запрошували близького родича - брата або дядька, який добре вмів жартувати, був балакучим. Варто відзначити, що часто староста, демонструючи свою винахідливість і гумор, міг починати розмову на будь-яку тему, поступово в розмові переходячи до основної мети візиту. У зв'язку з цим, під час сватання, нерідко спостерігалася певна варіативність у зверненні до господарів будинку. Так, у селі Золотоношка Стєрлітамакського району замість традиційної промови про овечку могли почати розмову про голубку: "Ось ми йшли, а тут у вас голубка сіла на кришу, а в нас такий голуб єсть!" [5].
Участь у сватанні близьких родичів підтверджує пісня, зафіксована вченими в другій половині ХХ століття:
Ой молодий Іване! (2)
Сватаєм тобі хороше,
Ой при отці, при матіноньці,
При всій життя без родиноньці [11].
Традиційно знаком згоди на шлюб виступав обмін хлібом-сіллю між сватами та батьками нареченої. Варто відзначити, що в традиційному весільному обряді українців після того, як дівчина прийняла хліб, вона повинна перев'язати сватів рушниками, а молодому - піднести хустку [14]. На питання: "Був такий звичай у Вас?" Респонденти-переселенці, посилаючись на погане матеріальне становище в повоєнні роки, стверджували про його відсутності: "По ходу весілля пов'язували дружків рушниками, а на сватанні нєт" [8].
Як показав польовий матеріал, бували випадки, коли дівчину йшли сватати без попередження. Якщо дівчина не погоджувалася виходити заміж, то хліб принесений сватами повертали.
Респонденти стверджують, що ще в повоєнний час в українських переселенців збереглася давня традиція, згідно з якою наречена під час сватання не була присутня, а перебувала в сусідній кімнаті або іншому місці: "Замуж я вишла в 1960 році, 10 січня. Свадьба тоді була настояща - українська! Приходили мене сватати женіх з дружками (одружені чоловіки - М.П.) з хлібом, горілкою, шуткували... Я сховалася, а потім вже мене покликали. Дала согласіє" - згадує Багуля Г.В. [8]. Згодом ця традиція вийшла з побуту. У цей день домовлялися про дату весілля і кількість гостей.
Через деякий час після сватання наречений і наречена запрошували на весілля гостей. Так, в Альшеївскому районі, наречена запрошувала на весілля тільки одну дружку, а інших гостей запрошував хтось із рідних, наприклад, тітка [4; 8].
На відміну від Альшеївского, у Стєрлітамакському районі запрошувати на весілля наречена їздила разом з подругою (дружкою) [7]. Дослідження показало, що в деяких районах аж до початку 80-х рр. ХХ ст. під час запрошення на весілля в одязі нареченого і нареченої збереглися окремі елементи народного костюму - вишита сорочка, вінок зі стрічками [8; 6]. У селі Степанівка Аургазинського району традиція запрошувати на весілля у вінку побутувала до кінця семидесятих років ХХ ст. : "Валя Мікілєнкова послєдня ходила у вінку і дівчат збирала. Послі неї всьо вже - ніхто" [10].
Перед весіллям, в п'ятницю, пекли коровай.
Традиційно для виготовлення короваю запрошували заміжніх жінок, які добре жили в шлюбі, мали дітей: "Коровай пекли тьотки. Розведеним пекти коровай запрєщалось" [4]; "У п'ятницю пекли - паляниця, розукрашували і місила та, хто ни вдова, а шо мужик є" [7]. Крім короваю пекли ще й шишки, які потім роздавали. Респонденти згадують, що по тому, яким виходив коровай, примічали, як будуть жити молоді. Навіть коли він не дуже вдавався, пекти новий було заборонено: "Перед свадьбою пекли коровай. Старалися, шоб коровай получився хароший, перепікати нельзя було" [4].
Більшість традицій пов'язаних з випіканням обрядового хліба - короваю, зберігалися в українських переселенців до середини ХХ ст. На сучасному етапі дослідження коровай або дивень готують дуже рідко, часто замість нього випікають звичайний хліб, а під впливом башкир і татар - "курник". "Наші діти замуж виходили - не сильно коровай пекли, тепер вже все покупне" - зазначила Коваленко М.М. [9].
Наступним передвесільним етапом був дівич-вечір.
Традиційно напередодні весілля в будинку нареченої збиралися її подруги - дружки:
Вимітай, братику, новий двір,
Застелай, сестриця, тесів стіл,
Так печи, матюнко, пироги,
Так печи, матюнко, на меду,
Я ж тобі дружочок наведу.
Наведу в хату ще й сіни,
Щоб мої дружочки все (всі) сіли [11].
За традицією дівич-вечір проходив у суботу: "В суботу починалися "дружбини" - гуляли, танцювали, співали" [8]; У суботу перед свадьбою були дружбини. Приходили ввечері дівчата, робили вінки, співали [9].
Також на дівич-вечорі дружки робили гільце. У росіян - "рєпєй". Такий термін вживають і українці; "У жениха наряжали сосну - рєпєй. Украшали його конфєтами. В кінці свадьби його розбирали, а у нівєсти була "квітка", перев'язана червоною лєнтою, яку вставляли в калач" [8].
У селі Золотоношка дівич-вечір має локальну назву "дівичичер". Тут до нареченої приходили її подруги і наречений з боярином. У цей вечір, крім весільного деревця для нареченої, робили букетик для молодого, який чіпляли йому до жакета.
У неділю починалося саме весілля. Товариші нареченого прикрашали весільний поїзд молодого стрічками, квітами, чіпляли дзвіночки до упряжі. Після цього молодий відправлявся до молодої. Зазвичай по дорозі йому влаштовували різні перешкоди, вимагали викуп. Відкупившись, наречений заходив до хати, де поруч з нареченою сидів її "охоронець" - молодший брат, з палицею в руках і продавав сестру: "продавав" брат, а в других - "малаї" (М.П. - діти), маленькі. Просять там, шоб дєнєг дали. Торгуюця, шоб дорожче "продати" /9].
Після викупу молоді вирушали до церкви або в сільську раду розписуватись. Згідно з традицією батьки благословляли молодих хлібом-сіллю та іконою.
Після вінчання або розпису молоді поверталися на обід, на якому подавали традиційні українські холодні і гарячі весільні страви: борщ, капусняк, капусту. Як правило, останнім блюдом на весіллях був кисіль, який виступав символом завершення застілля.
Давнім весільним обрядом, який існував в українських селах Республіки Башкортостан до середини ХХ ст. було прощання молоді з молодою: "Після обіду молодьож прощалась з нівєстою і на свадьбі більше не гуляла" [8].
Драматичним моментом у весільному обряді було пов'язування нареченої, оскільки вона прощалася з дівоцтвом, отримувала статус жінки. З нареченої знімали вінок, пов'язували голову хусткою.
Наступним етапом у весільному обряді було проводжання молодої в дім молодого. За традицією мати давала дочці придане: "Мені на свадьбу подарували ярку, а потім оказалось, шо то баран. Чотири подушки у мене було, три одіяла, дві простині. По обичаю придане треба було викупити у свах молодоїПри цьому шуткували, шо комод не проходить в двері. Для того, шоб він проліз, наливали горілки. Потім все це грузили на сані і їхали до молодого. Болєє зажиточні давали в придане овечок, яких забирали послє свадьби" [8].
Записи польового матеріалу показали, що до середини ХХ століття в весільному обряді українців села Казанка Альшеївського району існували звичаї, що стосуються перевірки цноти молодої. Варто зазначити, що на території України такі обряди зникли набагато раніше або зустрічаються спорадично [15].
Післявесільні звичаї пов'язані з шануванням батьків обох молодих з нагоди одруження сина (дочки), а також з входженням невістки в сім'ю чоловіка. Як показали польові записи, в українців-переселенців найвиразніше представлена циганщина і купання батьків нареченої: "Цигани шуткували, садили сватів у тачку і везли купати в калюжах, в річці. Веселяться і співають" [9]. Про побутування у минулому давнього обряду перезва згадали респонденти в Альшеївському районі: "Раньше ше ходили - "перезва" називаїця - від нівєсти до женіха, а потом - від женіха до нівєсти - вся свадьба. А зараз - прекратилось" /3].
В усіх досліджуваних населених пунктах третій день весілля проходив у жартівливій формі: "Первий день ми гуляїм в женіха, на другий день у нівєсти, а на третій день у нас самє таке - замічатільне, те шо до сих пор в нас сохранилося! У нас колок забиваїмо, курей крадемо - ходимо цілу ніч, батьків катаїмо, стіраїмо, поварів смалимо" /5].
Таким чином, аналіз наукової літератури та експедиційні записи показали, що весільний обряд українців Республіки Башкортостан у процесі тривалої етнокультурної взаємодії з представниками інших етносів істотно трансформувався. Заразом і на сучасному етапі дослідження побутують основні етапи весілля, традиційні назви його головних учасників, а також цілий ряд локальних обрядових дій.
Джерела та література
1. Бабенко В.Я. Украинцы Башкирской ССР: поведение малой этнической группы в полиэтничной среде. Уфа, 1992. 260 с.
2. Брянцева Л.И. О взаимосвязях русского и украинского свадебного фольклора современной Башкирии // Фольклор народов РСФСР. Уфа, 1975. С.181-186.
3. Експедиційні записи Пилипака М.А. і Чернієнко Д.А. від Марченко (Бабченко) В.К. в с. Казанка Альшеївського району Республіки Башкортостан, липень 2012 р.
4. Експедиційні записи Пилипака М.А. і Чернієнко Д.А. від Марченко Р.А. в с. Казанка Альшеївского району Республіки Башкортостан, липень 2012 р.
5. Експедиційні записи Пилипака М.А. від Головань В.Ф. в с. Золотоношка Стерлітамакського району Республіки Башкортостан 21.10.2012 р.
6. Експедиційні записи Пилипака М.А. від Педаш Л.П. в с. Золотоношка Стерлітамакського району Республіки Башкортостан, жовтень 2012 р.
7. Експедиційні записи Пилипака М.А. від Сморщок В.П. в с. Золотоношка Стерлітамакського району Республіки Башкортостан, жовтень 2012 р.
8. Експедиційні записи Пилипака М.А. і Чернієнко Д.А. від Багулі Г.В. в с. Казанка Альшеївского району Республіки Башкортостан, липень 2012 р.
9. Експедиційні записи Пилипака М.А. і Чернієнко Д.А. від Коваленко М.М. в с. Казанка Альшеївского району Республіки Башкортостан, липень 2012 р.
10. Експедіційні записи Чернієнка Д.А. від Калитай (Сохненко) З.Г. в с. Степанівка Стєрлітамакського району Республіки Башкортостан, липень 2012 р.
11. Завези од мене поклон в Україну... Фольклор українців Башкортостану. Уфа: Изд-во Филиала МГОПУ им. М.А. Шолохова в г. Уфе, 1999. 167 с.
12. Карпухин И.Е. Фольклорно-этнографические взаимовлияния свадеб русских и украинцев Башкортостана (по наблюдениям и записям 1950 - 1990 гг.) // Украина. Башкортостан: связь времен. Уфа, 2001. С. 92-110.
13. Песенный фольклор украинских переселенцев в Башкирии / Сост. В.Я. Бабенко, Ф.Г. Ахатова. Киев-Уфа: Изд-во "Музична Україна", 1995. 240 с.
14. Пилипак М.А. Українське весілля Східного Поділля середини ХХ - початку XXI століття: монографія. - К. : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України; Уфа: Уфимська філія МДГУ ім. М.О. Шолохова, 2015. 210 с.
15. Украинцы / отв. ред. Н.С. Полищук, А.П. Пономарев. - М. : Наука, 2000. 535 с.
16. Черниенко Д.А., Пилипак М.А. Село Казанка и украинцы Альшеевского района. К 120- летию села Казанка, 30-летию народного украинского фольклорного ансамбля "Чаровницы " / общ. ред. В.Я. Бабенко. Уфа: ИЦ Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2012. 134 с.
REFERENCES:
1. Babenko V. Ya. Ukraintsy Bashkirskoy SSR: povedenie maloy etnicheskoy gruppy v polietnichnoy srede. Ufa, 1992. 260 s.
2. Bryantseva L.I. O vzaimosvyazyakh russkogo i ukrainskogo svadebnogo folklora sovremennoy Bashkirii // Folklor narodov RSFSR. Ufa, 1975. - S.181-186.
3. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. i Chernijenko D.A. vid Marchenko (Babchenko) V.K. v s. Kazanka Aljshejivsjkogho rajonu Respubliky Bashkortostan, lypenj 2012 r.
4. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. i Chernijenko D.A. vid Marchenko R.A. v s. Kazanka Aljshejivskogho rajonu Respubliky Bashkortostan, lypenj 2012 r.
5. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. vid Gholovanj V.F. v s. Zolotonoshka Sterlitamaksjkogho rajonu Respubliky Bashkortostan 21.10.2012 r.
6. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. vid Pedash L.P. v s. Zolotonoshka Sterlitamaksjkogho rajonu Respubliky Bashkortostan, zhovtenj 2012 r.
7. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. vid Smorshhok V.P. v s. Zolotonoshka Sterlitamaksjkogho rajonu Respubliky Bashkortostan, zhovtenj 2012 r.
8. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. i Chernijenko D.A. vid Baghuli Gh.V. v s. Kazanka Aljshejivskogho rajonu Respubliky Bashkortostan, lypenj 2012 r.
9. Ekspedycijni zapysy Pylypaka M.A. i Chernijenko D.A. vid Kovalenko M.M. v s. Kazanka Aljshejivskogho rajonu Respubliky Bashkortostan, lypenj 2012 r.
10. Ekspedicijni zapysy Chernijenka D.A. vid Kalytaj (Sokhnenko) Z. Gh. v s. Stepanivka Stjerlitamaksjkogho rajonu Respubliky Bashkortostan, lypenj 2012 r.
11. Zavezy od mene poklon v Ukrajinu...Foljklor ukrajinciv Bashkortostanu. Ufa: Izd-vo Filiala MGOPU im. M.A. Sholokhova v g. Ufe, 1999. 167 s.
12. Karpukhin I. Ye. Folklorno-etnograficheskie vzaimovliyaniya svadeb russkikh i ukraintsev Bashkortostana (po nablyudeniyam i zapisyam 1950 - 1990 gg.) // Ukraina - Bashkortostan: svyaz vremen. Ufa, 2001. S. 92-110.
13. Pesennyy folklor ukrainskikh pereselentsev v Bashkirii / Sost. V. Ya. Babenko, F.G. Akhatova. Kiev-Ufa : Izd-vo "Muzychna Ukrajina", 1995. 240 s.
14. Pylypak M.A. Ukrajinsjke vesillja Skhidnogho Podillja seredyny ХХ -pochatku XXI stolittja: monoghrafija. K. : IMFE im. M. T. Ryljsjkogho NAN Ukrajiny; Ufa : Ufymsjka filija MDGhU im. M. O. Sholokhova, 2015. 210 s.
15. Ukraintsy / otv. red. N.S. Polishchuk, A.P. Ponomarev. M. : Nauka, 2000. 535 s.
16. Chernienko D.A., Pilipak M.A. Selo Kazanka i ukraintsy Alsheevskogo rayona. K 120-letiyu sela Kazanka, 30-letiyu narodnogo ukrainskogo folklornogo ansamblya "Charovnitsy " / obshch. red. V. Ya. Babenko. Ufa: ITs Ufimskogo filiala MGGU im. M.A. Sholokhova, 2012. 134 s.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Етнічна специфіка греків Приазов'я (урумів-тюркофонів, румеїв-еллінофонів) в історичній ретроспективі в контексті етнокультурної взаємодії з іншими народами на матеріалі весільної обрядовості. Зміни в сучасному весільному ритуалі маріупольських греків.
реферат [33,3 K], добавлен 20.09.2010Вирощування ярої та озимої пшениці, городництво та особливості обробки грунту. Випасання та догляд за худобою в різних районах України. Розвиток садівництва, найпоширеніші культури, збирання врожаю в садах. Поширення бджільництва серед селянства.
реферат [33,7 K], добавлен 29.11.2009Развитие культуры и искусства, системы образования в Янаульском районе Республики Башкортостан. Природные условия и важнейшие минеральные ресурсы территории. Флаг и герб муниципального района. Проведение различных общереспубликанских мероприятий.
реферат [10,1 K], добавлен 24.10.2015Причини і наслідки переселення українців по території Російської імперії кінця XVIII - початку XX ст. Дослідження кількісного складу українського етносу в у Лівобережній, Правобережній Україні та Новоросії. Розселення українців у Австро-Угорській імперії.
реферат [36,1 K], добавлен 29.10.2010История развития, археологические и природные памятники, характеристика Давлекановского района. Социально-экономическое и культурное развитие района: промышленность, строительство, социальная и медицинская помощь населению, спортивные достижения.
реферат [48,6 K], добавлен 11.12.2009Історичні типи української сім'ї. Українська родина ХХ століття. Рівні родинних стосунків. Характеристика сімейних відносин в родині. Стосунки між чоловіком та жінкою, батьками і дітьми. Ставлення до людей старшого віку. Норми сімейної обрядовості.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 07.10.2014Опис найрозповсюджених на Україні художніх промислів: вишивки, виробництва художніх тканин, килимарства, різьбярства, гончарного мистецтсва. Особливості мисливства, рибальства, художньої обробки шкіри. Розвиток народного промислу художньої обробки металу.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 29.11.2009Фольклористика - наука про народну творчість. Витоки і еволюція українського фольклору. Народна творчість і писемна література. Дещо про фольклористичну термінологію. Характерні особливості усної народної творчості. Жанрова система українського фольклору.
реферат [34,8 K], добавлен 22.01.2009Аспекти розвитку народних звичаїв та побуту населення Слобожанщини протягом XVII-XIX століть. Житло на Слобожанщині, місцеві традиції народного будівництва. Особливості народного вбрання слобожан. Традиції харчування українців. Свята та обряди Слобожан.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 14.05.2011Українській системі харчування, як і системі харчування кожного етносу, притаманні своєрідні звичаї, пов'язані з приготуванням страв, харчові заборони, обмеження, певні смакові стереотипи у меню повсякденних та обрядових трапез.
реферат [367,2 K], добавлен 12.02.2003
