Перші цілеспрямовані палеоетноботанічні розшуки на Більському городищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Перші цілеспрямовані палеоетноботанічні розшуки на Більському городищі

С. А. Горбаненко (Київ)

2017 р. Більська археологічна експедиція ІА НАН України (керівник - Д. С. Гречко) проводила комплексні дослідження Більського археологічного комплексу, розташованого між рр. Ворскла і Суха Грунь (Котелевський р-н, Полтавська обл.) (рис. 1) на ділянці валу в ур. Царина Могила. Дослідженнями 2016 р. виявлено частину згорілого заглибленого приміщення, над яким після припинення його функціонування був насипаний вал. Попередньо отримано підтвердження існування тут поселення у УІІ-У ст. до н. е. Розглянуту споруду, що була перекрита валом, дослідники попередньо датують другою чвертю - серединою УІ ст. до н. е.

Перші палеоетноботанічні матеріали, опубліковані Б. А. Шрамком, походять з розкопок кінця 1960-х рр.: оприлюднено знахідку обгорілих зерен, зразок 1 (№ 508/19-68; яма 3, зольник 19, Західне укріплення, друга половина УІІ ст. до н. е.), і відбитків на кераміці, зразок 2 (№ 206/19-67; яма 1, там само; визначення співробітників Всесоюзного інституту рослинництва: М. М. Якубцинер, Р. Х. Макашева, М. В. Лукьянова, В. Н. Лисова, Р. А. Удачина). На пропозицію Б. А. Шрамка, у 1970-х рр.

З.В. Янушевич визначила склад обвуглених зернівок зі зразків 508/19-68 з ями 3, зольника 19, гл. 1,2 м і № 235/19-67, з ями 1 того самого зольника, з гл. 2,5 м (друга половина VII ст. до н. е.). В обох випадках у суміші переважали зернівки двох культур: пшениці двозернянки і ячменю плівчастого, сягаючи майже половини. Домішку складали зернівки пшениць спельти і м'яких голозерних, ячменю голозерного та насінин гороху. У несуттєвій кількості знайдено також зерна і насіння трьох бур'янів: мишію (Setatiasp.), гірчака березкоподібного (Polygonumconvolvulus),споришу звичайного (Polygonumaviculare).

Про обвуглене просо з Більського городища згадував лише Б. О. Шрамко. Але серед відбитків на фрагментах кераміки просо абсолютно переважає. Наприклад, на 15 фрагментах з Більського городища знайдено 85 відбитків зернівок проса і лише 8 відбитків зернівок ячменю плівчастого, 2 - пшениці двозернянки, 1 - насінини гороху.

Дослідження палеоетноботанічних матеріалів на Більському городищі поновлено у 1990-х рр. під час роботи українсько-німецької археологічної експедиції; тоді об'єктом досліджень стали вироби з глини з відбитками зернівок і насіння культурних рослин і бур'янів. Матеріал частково збирав С. А. Скорий за 1993, 1999-2001, 2004 рр., визначення здійснила Г. О. Пашкевич. Збір даних за 2000, 2001, 2008 рр. провів С. А. Горбаненко, визначення здійснила Г. О. Пашкевич (підготовлено до друку в рамках планової теми відділу раннього залізного віку).

За понад столітній період розкопок городища і близько 50-літній - палеоетноботанічних досліджень у 2017 р. вперше було застосовано методи цілеспрямованого забору ботанічних зразків методами флотування ґрунту із заповнення об'єкту8. Такі методи добре себе зарекомендували на переважній більшості пам'яток археології, у тому числі й ранньозалізного віку9. Суттєва відмінність методів флотування полягає в тому, що отримані матеріали є прямим відображенням зернового господарства. В той же час знахідки скупчень апріорі редуковані, а палеоетноботанічні розшуки за відбитками на виробах з глини слід аналізувати з цілою низкою зауважень, про що красномовно свідчать результати попередніх досліджень.

Матеріали і методи. Об'єктом для забору ґрунту було обрано заповнення приміщення 1 під валом в ур. Царина Могила, дослідження якого були завершені у 2017 р. (рис. 1). Для отримання репрезентативної вибірки було взято ґрунт з різних шарів заповнення загальною масою понад 120 кг (близько 12 стандартних відер). Основною метою фільтрації були пошук і забір дрібних біологічних решток, які зазвичай складно або й неможливо отримати класичними методами археології. (Того самого сезону аналогічні роботи проведено також зусиллями Скіфської археологічної експедиції ХНУ ім. В. Н. Каразіна під керівництвом І. Б. Шрамко і С. А. Заднікова).

Для флотації необхідно мати ємність, у якій можна перемішувати зразок ґрунту й воду для подальшого забору легкої фракції з поверхні води. Для промивання необхідно мати сітку, крізь яку відфільтрувати розчинну фракцію для отримання нерозчинної, яку надалі необхідно перебрати вручну. Для цього можна використовувати звичайну антимоскітну сітку з коміркою близько 1x1 мм і таз значних розмірів. Результатами промивання стало кілька цікавих дрібних знахідок у 2-5 мм: дві бісерини і риб'ячий хребець з отвором.

Активну участь у фільтрації ґрунту взяли А. А. Корж (СДПУ ім. А. С. Макаренка) та Г. Іванова (КНУКіМ). Надалі матеріал надійшов на ручне перебирання. За результатами флотування відібрано близько 20 мл палеоетноботанічних матеріалів. Це значні показники насиченості - близько 250 зернівок / стандартне відро. За природною збереженістю за 5-бальною шкалою, отримані матеріали слід оцінити в 1 бал (рис. 2).

Палеоетноботанічний матеріал визначено завдяки морфологічним особливостям зернівок, їх порівнянню з раніше визначеними аналогічними зразками, широким колом публікацій на цю тему. Зернівки бур'янів ідентифіковано за атласом бур'янів.

Результати ідентифікаційного аналізу наступні (рис. 2). Загальна кількість палеоетноботанічних решток становить 3060 од. З них визначенню підлягають 2553 од. зернівок культурних рослин і бур'янів. До культурних рослин належать зернівки: 1929 проса (Panicummiliaceum), 361 ячменю плівчастого (Hordeumvulgare), 140 жита (Secalecereale), 94 пшениці двозернянки (Triticumdicoccon); ще 507 сильно поруйнованих фрагментів зернівок, більших за просо, ідентифікації не підлягають (Cerealia). Бур'янів знайдено 29 од.: 15 мишію (до виду не визначено; Setatiasp.) і 14 гірчака або споришу (до виду не визначено; Polygonumsp.).

За результатами аналізу складено палеоетноботанічний спектр (ПБС) зернівок культурних рослин за кількістю. Відповідно у ньому враховано лише зернівки злакових культурних рослин (рис. 3). Наголосимо, що такий спектр є лише відображенням співвідношення кількості матеріалів, себто лише констатацією факту; його не слід сприймати за кінцевий результат встановлення зернового господарства.

Рис. 1 - Місце знаходження Більського городища і забору зразків: 1 -- карта України; 2 -- Полтакська обл.; 3 -- Більське городище; 4 -- приміщення 1

Рис. 2 - Палеоетноботанічні матеріали з приміщення 1: 1 - просо; 2 - ячмінь плівчастий; 3 - жито; 4 - пшениця двозернянка; 5 - мишій; 6 - гірчак або спориш

Рис. 3 - Палеоетноботанічний спектр за кількістю (ПБС_К). Скорочення: P. m. - Panicum miliaceum (просо); H. v. - Hordeum vulgare (ячмінь плівчастий); S. c. - Secale cereale (жито); T. d. - Triticum dicoccon (пшениця двозернянка). Над стовпчиками дано: % / од

Рис. 4 - Палеоетноботанічний спектр за масою (ПБС_М)

Результати та їх інтерпретація. Оскільки переважна більшість дослідників сприймає кількісні показники як кінцевий результат, що майже завжди приводить до хибних висновків про беззаперечне переважання проса (кількісні показники становлять абсолютну більшість), для інтерпретації отриманих результатів потрібен інший підхід. Ми використовуємо індексацію зернівок з урахуванням різниці в масі, в основі якої лежить співвідношення маси зернівок злакових культурних рослин, а за базову одиницю взято найменшу зернівку - просо (1 зернівка ... злакової культурної рослини = п зернівкам проса): просо - 1, ячмінь плівчастий - 5,5, пшениця двозернянка - 6,2, жито - 4,8. Перерахунок можна проводити безпосередньо з кількості зернівок або з їх відсоткового співвідношення (ПБСК). Однак отримані результати (ПБСМ) обов'язково мають бути відображені лише у відсотковому співвідношенні. Показники, отримані шляхом такого перерахунку, відрізняються від кількісних у тому числі набагато меншим розкидом крайніх даних (рис. 4).

За даними, отриманими у результаті перерахунку, найбільші показники продемонстрували ячмінь плівчастий і просо (майже по 2/5 частки зернового господарства); жито і пшениця двозернянка мають показники близько 1/10 частки (див. рис. 4).

ПБСМ з ур. Царина Могила широко представлений двома з трьох найдавніших культурних рослин: ячменем плівчастим і просом (майже 4/5), і доповнений третьою - пшеницею плівчастою. Втім, до зернового господарства входило також і жито. Високі показники означеної вище «тріади» (винятково або з абсолютним переважанням над іншими злаковими) присутні на пам'ятках півдня Східної Європи з другої половини VI тис. до н. е. до кінця II тис. до н. е. включно.

У I тис. до н.е. носії скіфських традицій суттєво розширили асортимент злакових, однак дослідники підкреслюють важливу роль саме трьох «найдавніших» зернових культур. Певним узагальненням розглянутого комплексу знахідок з палеоетноботаніки може бути такий висновок: «... результати аналізу обвугленого зерна та відбитків на кераміці дозволяють дійти висновку, що основними вирощуваними рослинами скіфської епохи в лісостепу були пшениця двозернянка і плівчастий багаторядний ячмінь, меншою мірою - м'яка й карликова пшениця, жито і просо». Зауважимо, що Г.О. Пашкевич до основних вирощуваних злакових зараховує також і просо. Подальші дослідження загалом не суперечать означеним (в цілому - доволі всеосяжним) висновкам.

Не суперечать цим висновкам і матеріали з ур. Царина Могила.

Отже, ячмінь плівчастий і просо (а також пшениця двозернянка) - чи не найдавніші вирощувані культурні рослини, що мали надзвичайно широке розповсюдження. За ранньозалізного віку вони відомі на всій території півдня Східної Європи; далі, у лісовій зоні, зернівки цієї «тріади» взагалі були чи не єдиними культурними злаковими. За відбитками на кераміці з Хотівського городища нами встановлено теж лише три види зернівок культурних рослин. Отже, важлива роль цих злакових цілком закономірна і підтверджена фактичним матеріалом. Це твердження особливо актуальне для лісової зони.

Дещо іншу картину демонструє аналіз розповсюдженості жита: для I тис. до н. е. питання про його вирощування залишається найскладнішим. Так, у монографії 1976 р. З.В. Янушевич писала, що перші достовірні знахідки культурного жита щонайменше на території сучасної Молдови походять з матеріалів черняхівської культури.

Разом з тим жито було відоме античним поселенцям не пізніше IV ст. до н. е.19 На скіфських пам'ятках нижнього Дніпра знахідки зернівок жита також нечасті. З матеріалів 12 пам'яток археології (9 поселенських і 3 курганів) серед 120 відбитків виявлений усього 1 відбиток жита; з господарського комплексу з Лисої Г ори (обвуглене зерно) жита не виявлено. Лише на поселенні Мала Рублівка (Полтавська обл.) виявлені в основному обгорілі зернівки жита (56 з 64); в одній з проб Більського городища жито було зафіксоване у незначній кількості. Але на карті знахідок культурних рослин скіфського часу (у тому числі на античних пам'ятках; усього 103 пам'ятки), наведеній у тій самій статті Б. А. Шрамка і З. В. Янушевич, знахідки жита позначені на 24 пам'ятках: 7 - вище межі степу й лісостепу, 17 - нижче. Додамо, що дослідженнями на Северинівському городищі (межа степу й лісостепової зони за часів його існування) у ПБСМ також встановлено наявність жита, масова частка якого там становила майже третину.

За даними О.Ю. Лєбєдєвої, на Середньому Дону за скіфських часів жито було відсутнє, провідна роль належала просу, дві других культури - плівчастий багаторядний ячмінь і пшениця двозернянка вирощували у меншому обсязі. Можливо, вирощувався й горох. Тим не менше, за даними, отриманими нами впродовж останніх років, жито було також і на скіфоїдних і городецьких пам'ятках лісостепової зони Подоння.

Для періоду середньовіччя збільшення питомої частки жита в посівах вважається показником підвищення рівня розвитку землеробства, поліпшення агротехнічних можливостей. Ця теза знаходить широке підтвердження в матеріалах різних культур того періоду. Одночасно з широким розповсюдженням залізних деталей на знаряддя для обробітку ґрунту, за палеоетноботанічними матеріалами спостерігається і збільшення частки жита, оскільки для доброї врожайності воно вимагає якісного обробітку ґрунту. Однак якісний обробіток ґрунту є обов'язковим для отримання гарного врожаю. Тим не менш, жито може обійтися і без цього; очевидно, різниця у якості обробітку ґрунту повинна позначитися на врожайності. Взагалі жито - рослина, що перешкоджає нормальному росту інших рослин; вона може «заглушити» не тільки однорічні, але навіть і багаторічні бур'яни. У зв'язку з чим практично не вимагає до себе жодної уваги від хлібороба. Таким чином, крім врожаю, корисні дії від вирощування полягають ще і в очищенні полів від бур'янів, а також накопиченні деяких корисних елементів.

Додамо, що виявлені бур'яни - типові антропохори, а їхня в цілому незначна кількість свідчить на користь того, що навколишні поля були доволі чистими. Не виключено, що це свідчить про початковий період засвоєння потенційної ресурсної зони навколо поселення.

Література

палеоетноботанічний спектр землеробство

1. Могилов О. Д., Панченко К. І. Розвідки на поселеннях Більського городища // АДУ 2015 р. 2016. С. 137-139; Вони ж. Розвідки на селищах Більського городища в 2015 р. // Археологічні дослідження Більського городища. 2015. Київ; Котельва, 2016. С. 170-204.

2. Ржевуська С. С. Культові комплекси в оборонних спорудах Більського городища (за матеріалами розкопок 2016-2017 рр.) // Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. К., 2017. С. 56-59.

3. Гречко Д. С., Крютченко О. О. Дослідження в ур. Царина Могила в 2016 р. // Археологічні дослідження Більського городища - 2016. Київ; Котельва, 2017. С. 80-97.

4. Sramko B. A. Der Ackerbau bei den Stдmmen Skythiens im 7-3. Jahrhundert v. u. Z. // Slovenska Archeologia. 1973. T. ХХІ, 1. S. 154-157.

5. Шрамко Б. А., Янушевич З. В. Культурные растения Скифии // СА. 1985. № 2. С. 50-55.

6. Янушевич З. В. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтноботанические исследования. Кишинев, 1986. С. 23-30.

7. Янушевич З. В. Там же, 1986. С. 32.

8. Пашкевич Г. А. Палеоботаническое исследование материалов из раскопок Бельского городища // Черненко Е. В., Ролле-Герц Р. А. и др. Исследования совместной Украинско-Немецкой археологической экспедиции в 2004 г. К., 2005. С. 90-96.

9. Гречко Д. С., Горбаненко С. А. Перший досвід фільтрації ґрунту на Більському городищі (ур.Царина Могила) // Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. К., 2017. С. 130-134.

10. Болтрик Ю. В., Горбаненко С. А., Кублій М. В., Сергєєва М. С., Яніш Є. Ю. Северинівське городище скіфського часу: біогосподарський аспект досліджень // Археологія і простір. К., 2015. С. 155-192 (АДІУ. Вип. 4 (17)).

11. Горбаненко С. А. Городище Циркуни: палеоетноботанічні дослідження // Старожитності раннього залізного віку. К., 2017. С. 456-464 (АДІУ. Вип. 2 (23)).

12. Веселовський І. В., Лисенко А. К., Манько Ю. П. Атлас-визначник бур'янів. К., 1988. 72 с.

13. Базові поняття див.: Кравченко Н. М., Пашкевич Г. А. Некоторые проблемы палеоботанических исследований (по материалам Обуховской территориальной группы памятников I тыс. н. э.) // Археология и методы исторических конструкций. К., 1985. С. 177-190.

14. Горбаненко С. А. Сельское хозяйство до образования Киевской Руси // Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства: Материалы междунар. науч. конф., посвящ. 110-летию со дня рожд. И. И. Ляпушкина (1902-1968) (3-5 декабря 2012 г., Санкт-Петербург). СПб, 2012. С. 106-109.

15. Янушевич З. В. Указ. соч., 1986; PashkevichG. A.

16. Archaeobotanical studies on the northern coast of the Black Sea // Eurasia antiqua. 2001. В. 7. Р. 511-567; Пашкевич Г. А. Культурные растения Украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материалам): Дис. ... д- ра биол. наук в форме науч. докл. К., 1992. 46 с. тощо.

17. Шрамко Б. А., Янушевич З. В. Указ.соч., переклад наш. Див., напр.: Пашкевич Г. А. Указ соч., 1992. С. 32-34; тощо.

18. Крім окремо вказаних випадків, літературу щодо загального огляду див.: Горбаненко С. А. Вказ. праця. 2017.

19. Кравченко Е. А., Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пефтіць Д. М., Полідович Ю. Б., Сергєєва М. С., Шелехань О. В. Хотівське городище (новітні дослідження). К., 2017. Рис. 94; 98.

20. Янушевич З. В. Указ. соч. 1976. С. 133.

21. Янушевич З. В. Указ. соч. 1976. С. 134-137; Шрамко Б. А., Янушевич З. В. Указ. соч. Табл. 6.

22. Лебедева Е. Ю. Итоги археоботанических исследований на Среднем и Нижнем Дону в 2001-2003 гг. // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху (Тр. Потуданской экспедиции ИА РАН, 2001-2003 гг.). М., 2004. С. 119-126.

23. Lange E. The development of agriculture during the first millennium AD. // Geologwka Foremngens і Stockholm Forhandlmgar. 1975. 97. P. 115-124.

24. Культурная флора СССР: Т. 2, ч. 1. Рожь. Л., 1989.С. 276.

25. Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. Рослинництво: підручник. К., 2001. 2.1.2.2.

Размещено на Allbest.ru