Краєзнавчі студії П.М. Добровольського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Краєзнавчі студії П.М. Добровольського

Regional studies of P.M. Dobromskiy

добровольський студія краєзнавчий чернігівський

Матвієнко Д. М.,

аспірантка кафедри історії України, Навчально - науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (Україна, Чернігів),

Matviyenko D. M.,

postgraduate student of the Department of History of Ukraine, Educational Scientific Institute of History and Social sciences disciplines them. O. M. Lazarevsky, National University "Chernihiv Collegium" them T. Shevchenko

(Chernihiv, Ukraine),

Робота присвячена комплексному дослідженню діяльності українського історика, краєзнавця, архівіста та управителя Чернігівської губернської архівної комісії Петра Михайловича Добровольського. Актуальність теми полягає у зростанні інтересу до витоків української історії.

Проведено дослідницьку роботу щодо вивчення діяльність вченого у краєзнавчій сфері на основі «Трудів Чернігівської губернської вченої архівної комісії» та «Чернігівських єпархіальних відомостей».

Простежено етапи формування краєзнавчих студій П. М. Добровольського під час його роботи в архівах Чернігівської Консисторії та Єлецького монастиря.

Проаналізовано праці вченого присвячені відомим релігійним особистостям, архітектурним культовим спорудам та історії селищ Чернігівської губернії.

Ключові слова: краєзнавство, П. М. Добровольський, архів, Чернігівська губернія, вчена губернська комісія, історія, Консисторія, монастир.



The work is devoted to a comprehensive study of the activities of the Ukrainian historian,local historian, archivist, and Manager of the Chernihiv provincial archival Commission Peter Dobrovolsky. The relevance of the topic lies in the growing interest in the origins of Ukrainian history.

The research work on the study of the scientist's activities in the field of local lore on the basis of the “Works of the Chernihiv provincial scientific archival Commission”was carried out.

The stages of formation of local history studios Of p. M. Dobrovolsky during his work in the archives of the Chernihiv Consistory and the Yelets monastery are traced.

The author analyzes the works of the scientist devoted to famous religious figures, architectural religious buildings and the history of settlements in Chernihiv province.

Keywords: local history, P. M. Dobrovolsky, archive, Chernihiv province, scientific provincial Commission, history, Consistory, monastery.



Початок XX ст. був періодом зростання інтересу чернігівських науковців до історії рідного краю. В 1896 році утворюється вчена архівна комісія. Вже у наступному році члени цієї організації створюють історичний музей.

В 1899 р. Петро Михайлович був обраний членом Чернігівської архівної комісії. У липні 1902 р. обіймав посаду скарбничого ЧАК, Згодом, у вересні 1902 р. обраний управителем справ [1, с. 198].

А. В. Верзилов присвятив працю «Біографічний нарис» життю вченого. Він навів детальну інформацію щодо дитинства та діяльності Добровольського в археологічній, краєзнавчій та громадській сферах наголошуючи, що «ценным в Петре Добровольском было умение заинтересовать стариной общество, связать научные интересы с современностью» [1, с. 197].

Корноухов Є. О. у некролозі присвяченому Петру Михайловичу акцентував увагу на роботі вченого у сфері дослідження церковної історії та збереженні цінних архівних матеріалів [21].

Стисло біографію Добровольського висвітлили у своїх роботах Коваленко О. Б. [20], Ясь О. В. [25], Курас Г М. [22] зазначивши інформацію про освіту та публікаторську діяльність вченого у місцевих періодичних виданнях, але не приділяючи достатньої уваги краєзнавчій діяльності.

Велику частину своєї наукової творчості Петро Добровольський присвятив вивченню історії чернігівського краю. Першочерговою джерельною базою для науковця були документи, що надійшли до архіву ЧАК та рукописи подаровані комісії [23, с. 43].

Вчений зазначав, що «записывающий этнографические материалы должен воздерживаться от привнесения в собираемый им материал своего субъективного взгляда» [24, с. 25].

Ще за часів роботи у Духовній Консисторії він видав першу краєзнавчу роботу яка написана під враженням від відкриття мощів Св. Феодосія Углицького. В 1899 р. вийшла брошура Добровольського «Пам'ятки часів святителя Феодосія у Чернігівському Єлецькому монастирі» [11].

Ця робота свідчить про безпосередню роботу вченого в архівах Консисторії та Єлецького монастиря, а також про вміння Петра Михайловича читати рукописи XVII ст. з яких він виокремив царські грамоти, листи Святителя, універсали гетьмана Мазепи.

А. Верзилов вважав, що «ценным в Петре Добровольском было умение заинтересовать стариной общество, связать научные интересы с современностью» [1, с. 23].

До цього ж періоду можна віднести праці присвячені Святителям Димитрію Ростовському та Феодосію Углицькому:

1. «Книги Святителя Димитрія, митрополита Ростовського» (1899 р.). Саме Петро Михайлович знайшов у бібліотеці Єлецького монастиря 2 старовинні книги латинською мовою які судячи з підпису на обкладинці належали Святійшому і були збірниками праць римського філософа [7];

2. «Милостиве слово царів Іоанна та Петра Олексійовичів» присвячена Феодосію, архієпископу Чернігівському у відповідь на його чолобитню щодо церковних справ Чернігівської єпархії (1900 р.) [8];

3. «Опис господарства Єлецького монастиря, складений Святителем Димитрієм Ростовським» (1900 р.) [10];

4. «З життя двох святителів Феодосія - архієпископа Чернігівського та Димитрія - митрополита Ростовського» (1900 р.) [6]. Робота створена на основі аналізу знайдених господарських чернеток та нотатків написаних Димитрієм Ростовським;

5. «Лист Патріарха Московського Адріана до гетьмана Мазепи про посвячення Св. Феодосія в сан архієпископа» (1900 р.) [13];

6. «Документи, що відносяться до особистості Святителя Феодосія Архієпископа Чернігівського» [3]. У роботі надано 3 знайдені грамоти кін. XVII ст., які містили переклади на російську мову творів Феофіла патріарха Антіохійського, Григорія Двоєслова, філософа Олімпіадора та ін.;

7. «Давня ікона часів Святителя Феодосія Архієпископа Чернігівського» (1902 р.); При огляді церковних речей Єлецького монастиря Доброволь- ським була знайдена Донська ікона Божої Матері. Вивчивши напис на ній Петро Михайлович зазначив, що вона створена у XVII ст., написана на липовій дошці і прикрашена різьбленням та вінцями. Вона належала послушнику святителя Феодосія Олексію Павловичу [5];

8. «Старовинна ікона Богородиці що належала до часів земного життя Святителя Феодосія Архієпископа Чернігівського» (1902 р.). Ця праця була опублікована у «Чернігівських губернських відомостях» і доповнювала інформацію про Донську ікону Божої Матері [16].

Було з'ясовано що Олексій Павлович якому належала ікона займайся канцелярськими справами при Св. Феодосію та висвітлено його коротку біографію [16].

9. «Печера Святителя Феодосія Архієпископа Чернігівського та її перше розширення» (1902 р.). Він помер в 1696 р. і був похований біля Борисо- Глібського храму. Існує легенда ніби після відспівування покійного склеп не закривали протягом 40 дні задля того, щоб весь цей період проводити службу [12].

Праці Петра Михайловича присвячені Дими- трію тісно переплітаються з працею А. Н. Єфимова. Якщо перший намагався тільки висвітлити біографію та церковну діяльність митрополита намагаючись не оцінювати постать на свій лад, то другий висвітлював своє відношення та оцінку Ростовського зазначаючи позитивні риси проповідей митрополита [21, с. 872].

Невдовзі після погребіння біля могили Феодосія відбулось чудесне зцілення від тяжкої хвороби Преосвященного Іоанна Максимовича. Як вдячність він наказав не закривати труну Святителя та «устроить над ним в фундаменте храма каменную палатку или пещеру с нарочитой входной лестницей изнутри ее» [12, с. 707].

До гроба Феодосія стікалось все більше нужденних і слава про зцілення поширювалась по всьому регіону. Маленька печера вже не могла вмістити всіх бажаючих. Науковці того періоду зазначали, що розширення відбулось в 1855 р. за архієпископа П. Подлинського.

Але Петро Добровольський вивчивши велику кількість архівних матеріалів дізнався, що перше розширення відбулось набагато раніше - 13 серпня 1824 р. при архієпископі Л. Бакшевському [12, с. 708].

Як доказ було наведено цитату зі «Справи кафедрального собору за 1824 р.». І тільки через 30 років було проведено друге розширення.

Ще однією віхою у доробку вченого є праці присвячені селам Чернігівського краю. Інформація була надана у вигляді архівної довідки.

В 1904 р. було опубліковано працю присвячено церкві села Ситий - Будь. Праця складалась з двох частин. Текст написано на основі знайденої справи Консисторії XVIII ст. Надано коротку історію села, зазначалось, що церква заснована в 1726 р. за підтримки Преосвященного Іродіона.

Вивчивши старі карти та плани Добровольський з'ясував де саме розташовувалась церква та цвинтар. Зберіглись і акти з детальним описом церковного майна та проблеми які виникали під час будівництва. Так, наприклад, згадувалось, що місяць відбувались сварки між місцевими жителями та священником щодо місця розташування майбутньої церкви [18, с. 784].

Праця Петра Михайловича «Село Бакланова Муравейка Чернігівського повіту» була написана на основі літопису приходу і складалась з двох частин. Вчений зазначив, що вивчення історії селищ є дуже важкою справою бо окрім метричних книг, клірикових відомостей та циркулярних указів в церковних архівах нічого не зберігалось [15, с. 2].

Така ситуація почала змінюватися лише за- вдаки розпорядженню Св. Синоду 1863 р. про обов'язкове створення приходських літописів. Завдяки інформації з цих літописів було створено Іс- торико - статистичний опис Чернігівської єпархії під редакцією Філарета Гумілевського. Але і ця праця не була повною, так як про деякі села інформації дуже мало, а про деякі взагалі відсутня

Одним з таких селищ «без історії» стало Бакланова Муравекйка. Про дату та історію заснування селища матеріалів не зберіглось тому Петро Михайлович змушений був збирати інформацію у самих селян. За переказами жителів воно засноване в 1625 р. [15, с. 2].

Приблизно вченому вдалось датувати побудову храму, так як у ньому зберігались дерев'яні фігури XVII ст. Далі Добровольський наводить перекази села Бакланова Муравейка та список священників, що служили у храмі базуючись на інформації офіційних приходських книг [15, с. 3].

Село Семешкове раніше належало Феодосію Углицькому. Всі свої розвідки вчений представив у праці «Розыск о Семешковском имении Святителя Феодосия». Було знайдено оригінал універсалу про належність села Святителю. Також спілкуючись зі старожилами вдалось з'ясувати місцерозташуван- ня будинку, парку та святого джерела [14, с. 524].

В 1902 р. у Трудах ЧАК було опубліковано працю «Юріївська Божниця» в с. Староградка біля Остра. Ця праця присвячена історії Остерського Городця та храму, а також про зусилля місцевих жителів зберегти будівлю старовинної кам'яної споруди [19].

Також на початку XX ст. вчений видав працю «Старовинні українські тракти». Добровольський зазначив причину через яку і розпочав написання роботи. «На скудость сведений о направлении старых трактовых дорог в Малороссии жаловались многие, даже Русов в «Описании Черниговской губернии» [17, с. 65].

Випадково до рук Петра Михайловича потрапило старовинне видання «Любопытный месяцеслов на 1775 год». Цей календар описував 28 старовинних українських трактів. Ця інформація була без- сумніву дуже цінною, бо була взята з якогось більш давнього джерела [17, с. 76].

Вивчивши всі шляхи, вчений вперше звернув увагу тогочасних науковців на те, що більшість з них мають направлення від Глухова. Петро Михайлович зробив висновок, що це абсолютно логічно, так як місто було резиденціє Скоропадського та великим торгівельним центром [17, с. 77].

Окремою віхою у доробку Петра Добровольського було вивчення історії не релігійних споруд. Так, в 1902 р. видано працю «Об учереждении в Черниговской епархии епархиального древнех- ранилища» [9]. Присвячена цій установі праця не була випадковою бо вчений саме тут знаходив багато джерел для своїх подальших робіт.

Добровольський неодноразово зіштовхувався з проблемою поганого збереження та навіть знищення дуже цінних церковних матеріалів тому схвально описував подію заснування давньосховища. Він так визначив його функції: «В предотвращение на будущее время случаев утраты и уничтожение церковних вещей» [9, с. 394].

Також Петро Михайлович вважав, що створення такої установи надасть можливість усім небайдужим до історії рідного краю вивчати та висвітлювати нові факти з життя церкви [9, с. 396].

Ще однією працею цієї категорії була «Дом при колокольне Черниговского кафедрального собора (архивная справка)». Вчений зацікавився цією темою готуючи матеріал про візит Катерини II. В одному зі знайдених документів Добровольський знайшов згадку про цю будівлю. «В одной связи с соборной колокольней тянется длинный каменный двухэтажный дом, принадлежащий кафедральному собору» [4, с. 527].

З'ясовано, що будівництво було розпочате за служіння Іраклія Комаровського, архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського (1752 - 1761 рр.). Завершено в 1765 р. єпископом Кирилом Ляшевецьким [4, 528].

В 1790 р. Чернігівський архієрей був змушений переїхати до Троїцько-Іллінського монастиря, а будівля була віддана під приміщення «присутственных мест г. Чернигова» [4, с. 529].

Завдяки знайденим матеріалам Петру Михайловичу вдалось дізнатись, що архів Кафедрального собору в той час не був переміщений у зв'язку з переїздом, бо у всьому місті не знайшлось великого приміщення саме для збереження цінних документів. А в 1860-х рр. в це приміщення перенесено ще й архів Чернігівської духовної консисторії. Вчений планував у наступній своїй роботі більш детальніше висвітлити історію цього архіву [4, с. 531].

В 1907 р. під час вивчення рукописів і стародруків Новгород - Сіверського Спасо-Преобра- женського монастиря, які зберіглись у поганому стані, вчений знайшов серед них витратну книгу за 1777 р. Цікава вона тим, що завдяки ній можна отримати детальну інформацію про настоятеля монастиря ігумена Евстафія Пальмовського та його видатки при пересуванні зі всією своєю свитою до Чернігова. Окрім шляхових витрат, до переліку додано кількість приношень, тобто подарунків грошима та продуктами, усім особам з якими спілкувався ігумен у Чернігові. Таких людей було дуже багато, слід згадати службовців з консисторії та семінарії, півчих, келійників і багатьох інших [2, с. 179].

Завдяки знайденій книзі з'явилась можливість детально висвітлити життя настоятеля монастиря Евстафія Пальмовського. Він був сином Слуцько- го священика і прийшов до манистиря у 1753 р. Був скарбничим Костромського архієрейського дому і архімандритом Шуйського монастиря. В 1771 р. служив на флоті. Далі був призначений настоятелем Саввіна Сторожевського монастиря. В 1776 р. знову повернувся до Чернігова настоятелем Іллінського монастиря, а на початку 1777 р. переведений до Новгород-Сіверського монастиря. Такий різноманітний життєвий шлях, на думку Добровольського, свідчить, що «он хорошо знал все порядки существовавшие тогда в епархиальном управлении, знал к кому следует пойти раньше, а к кому позже, кому сколько дать и что принести» [2, с. 180].

У своїй роботі Петро Михайлович навів уривок з книги витрат за грудень 1777 рік у якому наведені чіткі ціни на товари того часу. Відвідуючи Чернігів ієромонах обов'язково привозив подарунки церковним службовцям. Вивчивши надану Добро- вольським виписку ми можемо зробити висновок, що більше 60 % витрат включають саме презенти, такі як вино та пиво. Проаналізувавши працю «Выписка из расходной книги Новгород-Северского монастыря за 1777 год» можливо зробити висновок про характер монастирського життя кін. XVIII ст. [2, с. 183].

Петро Добровольський зробив неоціненний внесок у розвиток краєзнавства Чернігівщини, всебічно та ґрунтовно висвітлив біографії видатних діячів, історію церковних та світських установ міста та губернії базуючись на раніше невідомих матеріалах Святійшого Сеноду, Московського, Санкт - Петербурзького, Київського та Чернігівського архівів.



Список використаних джерел

1. Верзилов А.В. П. М. Добровольський (біографічний очерк) / А. В. Верзилов //Труди Чернігівської губернської архівної комісії. - Чернігів., 1911 - Вип.8- С.195-204.

2. Добровольський П. М. Выписка из расходной книги Новгород-Северского монастыря за 1777 год // Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии..- Чернигов, 1908. - Вып.7. - Отд.2. - С.179 - 184.

3. Добровольський П. М. Документы, относящиеся к личности Святителя Феодосия, Архиепископа Черни- говскаго // ЧЕИ. - 1903. - № 8 - 9. - Часть неофициальная. - С. 252 - 255.

4. Добровольський П. М. Дом при колокольне Черниговского кафедрального собора (архивная справка) // ЧЕИ. - 1904. - №15. - Часть неофициальная. - С. 527 - 531.

6. Добровольський П. М. Древняя икона времени Святителя Феодосия, Архиепископа Черниговскаго // ЧЕИ.

- 1902. - № І1. - Часть неофициальная. - С. 367 - 368.

6. Добровольський П. М. Из жизни двух св. Феодосия, архиепископа Черниговского и Димитрия, митрополита Ростовского / П. Добровольський // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. - 1900. - № 2.

- С. 53 - 56.

7. Добровольський П. М. Книги Святителя Димитрия, Митрополита Ростовскаго // ЧЕИ. - 1899. - № 22.

- Часть неофициальная. - С. 770 - 772.

8. Добровольський П. М. Милостивое слово царей Иоанна и Петра Алексеевичей преосвященному Феодосию, архиепископу Черниговскому в ответ на челобитную его о церковных делах Черниговской епархии // Черниговские епархиальные известия. - 1900. - № 23. - С. 704 - 705.

9. Добровольський П. М. Об учереждении в Черниговской епархии епархиального древнехранилища // ЧЕИ.

- 1902. - № 10. - Часть неофициальная. - С. 394 - 396.

10. Добровольський П. М. Опись хозяйства Черни- говскаго Елецкаго монастыря, составленная Святителем Димитрием (Ростовским) // ЧЕИ. - архи. - № 7. - Часть неофициальная. -- С. 228 - 230.

11. Добровольський П. М. Памятники времен святителя Феодосия Углицкого в Черниговском Елецком- Успенском монастыре // ЧЕИ. - 1898. - № 21. - Часть неофициальная. - С. 800 - 803; №22. - С. 840 - 843.; №23. - С. 934 - 940.; 1899. - №2. - С. 76 - 80.; №4 - С. 142 - 145.; №5. - С. 178 - 183.

12. Добровольський П. М. Пещера Святителя Феодосия, Архиепископа Черниговскаго, и первое расширение // ЧЕИ. - 1902. - № 21. - Часть неофициальная. - С. 707 - 710.

13. Добровольський П. М. Письмо Патриарха Мо- сковскаго Адриана к гетману Мазепе о посвящении Св.Феодосия в сан архиепископа // ЧЕИ. - 1900. - № 4.

- Часть неофициальная. -- С. 139 - 140.

14. Добровольський П. М. Розыск о Семешковском имении Святителя Феодосия // ЧЕИ. - 1900. - № 18. - Часть неофициальная. -- С. 523 - 528.

15. Добровольський П. М. Село Бакланова Муравей- ка, Черниговского уезда: (Ист. очерк, по летописи прихода) // Черниговские губернские ведомости. Часть неофициальная. - 1904. - № 3587, № 3594. - С.1 - 3.

16. Добровольський П. М. Старинная икона богоматери, принадлежащая ко времени земной жизни Святителя Феодосия Архиепископа Черниговского // Черниговские губернские ведомости. Часть неофициальная.

- 1902. - №2873. - С.1 - 2.

17. Добровольський П. М. Старинные украинские тракты // Земский сборник Черниговской губернии. - 1900. - №5. - С.63 - 77.

18. Добровольський П. М. Церковь и приход в с. Сытой - Будь (архивная справка) // ЧЕИ. - 1904. - № 20.

- Часть неофициальная. - С. 707 - 713., №22. - Часть неофициальная. - С. 783 - 788.

19. Добровольський П. М. Юрьевская Божница // Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. - Чернигов, 1902.-Вып.4-С.71-93.

20. Коваленко О. Добровольський Петро Михайлович // Бібліографічний довідник „Українські архівісти”.

- К., 2007. - Вип. 1 (ХІХ ст. - 1930-ті рр.). - С.192-193.

21. Корноухов Е. Памяти Петра Михайловича Добровольского: (Некролог). / Е. Корноухов // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. -1910.-№24.- С.871-875.

22. Курас Г.М. Церковная история в научном наследии Черниговской губернской ученой архивной комиссии (1896-1919) [Електронний ресурс] // Город cn.ua. - 2009. - Режим доступу: http://www.gorodxn.ua/city/knigi- o-chermgove/750-chemigovskaja-eparhija.html

23. Морозова А. Публікаторська діяльність членів Чернігівської губернської вченої архівної комісії / А. Морозова // Сіверянський архів: Науковий щорічник. - 2007. - Вип. 1. - С. 42-48.

24. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. - Чернигов, 1903. - Вып. 5. - Отд. 1. - 409 с.

25. Ясь. О. В. Добровольський Петро Михайлович / О. В. Ясь// Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ;Інститут історії України НАН України. - К.: Наук. думка, 2004. - Т. 2: Г - Д. - С. 420



References

1. Verzylov A.V P. M. Dobrovolskyi (biohrafichnyi ocherk) / A. V Verzylov //Trudy Chernihivskoi hubernskoi arkhivnoi komisii. - Chernihiv., 1911 - Vyp.8- S.195-204.

2. Dobrovolskyi P. M. Vypiska iz raskhodnoy knigi Novgorod-Severskogo monaslyrya za 1777 god // Trudy Chernigovskoy gubernskoy uchenoy arkhivnoy komissii..- Chernigov. 1908. - Vyp.7. - Otd.2. - S.179 - 184.

3. Dobrovolskyi P. M. Dokumenty. otnosyashchiyesya k lichnosti Svyatitelya Feodosiya. Arkhiyepiskopa Chernigov- skago // ChEI. - 1903. - № 8 - 9. - Chast neofitsialnaya.- -S.252-255.

4. Dobrovolskyi P. M. Dom pri kolokolne Chernigov- skogo kafedralnogo sobora (arkhivnaya spravka) // ChEI. - 1904. - №15. - Chast neofitsialnaya. - S.527 - 531.

5. Dobrovolskyi P. M. Drevnyaya ikona vremeni Svyat- itelya Feodosiya. Arkhiyepiskopa Chernigovskago // ChEI.

- 1902. - № 11. - Chast neofitsialnaya. -S.367-368.

6. Dobrovolskyi P M. Iz zhizni dvukh sv. Feodosiya. arkhiyepiskopa Chernigovskogo i Dimitriya. mitropolita Rostovskogo / P Dobrovolskiy // Pribavleniye k Chernigov- skim eparkhialnym izvestiyam. - 1900. - № 2. - S. 53 - 56.

7. Dobrovolskyi P M. Knigi Svyatitelya Dimitriya. Mitropolita Rostovskago // ChEI. - 1899. - № 22. - Chast neofitsialnaya. - S. 770 - 772.

8. Dobrovolskyi P. M. Milostivoye slovo tsarey Ioanna i Petra Alekseyevichey preosvyashchennomu Feodosiyu. arkhiyepiskopu Chernigovskomu v otvet na chelobit- nuyu ego o tserkovnykh delakh Chernigovskoy eparkhii // Chernigovskiye eparkhialnyye izvestiya. - 1900. - № 23. -

S. 704 - 705.

9. Dobrovolskyi P M. Ob ucherezhdenii v Chernigovskoy eparkhii eparkhialnogo drevnekhranilishcha // ChEI. - 1902.

- № 10. - Chast neofitsialnaya. - S. 394 - 396.

10. Dobrovolskyi P. M. Opis khozyaystva Chernigovskago Eletskago monastyrya. sostavlennaya Svyatitelem Dimitriyem (Rostovskim) // ChEI. - arkhi. - № 7. - Chast neofitsialnaya. -- S. 228 - 230.

11. Dobrovolskyi P M. Pamyatniki vremen svyatitelya Feodosiya Uglitskogo v Chernigovskom Eletskom- Uspenskom monastyre // ChEI. - 1898. - № 21. - Chast neofitsialnaya. - S. 800 - 803; №22. - S. 840 - 843.; №23.

- S. 934 - 940.; 1899. - №2. - S. 76 - 80.; №4 - S. 142 - 145.; №5. - S. 178 - 183.

12. Dobrovolskyi P. M. Peshchera Svyatitelya Feodosiya. Arkhiyepiskopa Chernigovskago. i pervoye rasshireniye // ChEI. - 1902. - № 21. - Chast neofitsialnaya. - S. 707 - 710.

13. Dobrovolskyi P M. Pismo Patriarkha Moskovskago Adriana k getmanu Mazepe o posvyashchenii Sv.Feodosiya v san arkhiyepiskopa // ChEI. - 1900. - № 4. - Chast neofitsialnaya. - S. 139 - 140.

14. Dobrovolskyi P. M. Rozysk o Semeshkovskom imenii Svyatitelya Feodosiya // ChEI. - 1900. - № 18. - Chast neofitsialnaya. -- S. 523 - 528.

15. Dobrovolskyi P. M. Selo Baklanova Muraveyka. Chernigovskogo uyezda: (Ist. ocherk. po letopisi prikhoda) // Chernigovskiye gubernskiye vedomosti. Chast neofitsial- naya. - 1904. - № 3587. № 3594. - S.1 - 3.

16. Dobrovolskyi P. M. Starinnaya ikona bogomateri. prinadlezhashchaya ko vremeni zemnoy zhizni Svyatitelya Feodosiya Arkhiyepiskopa Chernigovskogo // Chernigovs- kiye gubernskiye vedomosti. Chast neofitsialnaya. - 1902.

- №2873. - S.1 - 2.

17. Dobrovolskyi P. M. Starinnyye ukrainskiye trakty // Zemskiy sbornik Chernigovskoy gubernii. - 1900. - №5. - S.63 - 77.

18. Dobrovolskyi P. M. Tserkov i prikhod v s. Sytoy - Bud (arkhivnaya spravka) // ChEI. - 1904. - № 20. - Chast neofitsialnaya. - S. 707 - 713. №22. - Chast neofitsialnaya. S. 783 - 788.

19. Dobrovolskyi P. M. Yuryevskaya Bozhnitsa // Trudy Chernigovskoy gubernskoy uchenoy arkhivnoy komissii. - Chernigov. 1902.-Vyp.4-S.71-93.

20. Kovalenko O. Dobrovolskyi Petro Mykhailovych // Bibliohrafichnyi dovidnyk „Ukrainski arkhivisty”. - K., 2007. - Vyp. 1 (KhIKh st. - 1930-ti rr.). - S.192-193.

21. Kornoukhov E. Pamiaty Petra Mykhailovycha Dobrovolskoho: (Nekroloh). / E. Kornoukhov // Prybavlenye k Chernyhovskym eparkhyalnbim yzvestyiam. -1910.- №24.- S.871-875.

22. Kuras H.M. Tserkovnaia ystoryia v nauchnom nasledyy Chernyhovskoi hubernskoi uchenoi arkhyvnoi komyssyy (1896-1919) [Elektronnyi resurs] // Horod cn.ua.

- 2009. - Rezhym dostupu: http://www.gorod.cn.ua/city/ knigi-o-chernigove/750-chernigovskaja-eparhija.html

23. Morozova A. Publikatorska diyalnist chleniv Chernigivskoi gubernskoi vchenoi arkhivnoi komisii / A. Morozova // Siveryanskiy arkhiv: Naukoviy shchorichnik.

— 2007. - Vip. 1. - S. 42-48.

24. Trudy Chernigovskoy gubernskoy arkhivnoy komissii. - Chernigov. 1903. - Vyp. 5. - Otd. 1. - 409 s.

25. Ias. O. V Dobrovolskyi Petro Mykhailovych / O.V Yas// Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. / redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in.;Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

— K.: Nauk. dumka, 2004. - T. 2: H - D. - S. 420

Размещено на Allbest.ru