Наддністрянський (українсько-молдавський) новорічний обряд „оранки". Нотатки про синтетичну природу фольклору

На усно-писемному пограниччі балансують популярні пісні з тією ж трійковою ритмікою: „Стоїть явір над водою” (що її академічні музиканти грають виключно „із затакту”) або „Думи мої, думи мої”, де народні ямби в останній силабогрупі раптом обертаються повільним „вальсом”.

¦¦¦ Показовими є численні записані в сучасних фольклорних експедиціях „легенди”, що являють собою авторизований переказ популярних фільмів, книжок тощо. Або (інша сторона тієї ж медалі): „професійні” Олекси Довбуші в кожному верховинському селі - і не кидаймо каміння в „самодєлку”, бо вони-то якраз знаменують народження нової, хай і небеззаперечної, але сучасної форми спілкування з історією, що ця форма вже мало стосується фольклору, а викликана самою цікавістю, попитом суспільства на історичне.

Замість висновків

Розвиваючи (радше більше перефразовуючи) думку Б. Луканюка, висловлену в приватній бесіді й пізніше читану в його старому машинописі: в комплексі ознак традиційна усна музика важко піддається картографуванню - якщо взагалі піддається; це слід робити поелементно, а потім, виявивши, як між собою корелюють отримані ареали - робити висновки, яка їх сума є визначальною для певного локусу, з поправкою на його історію. І це можуть бути елементи абсолютно другорядні для сусідів, але ключові для певної компактної території. І навіть не етномузичні.

Приміром, Онуфріївським, Олександрійським та Петрівським районами сучасної Кіровоградщини пролягав до 1870-х діючий чумацький шлях - то в прилеглих селах маємо потужну традицію чумацьких пісень, натомість навкруги ці твори незнані взагалі. Або в церкві певного села півстоліття служив людяний регент - і місцева лірична манера, природньо, зазнала суттєвих змін, набувши стилістичних рис церковного співу.

Надпоказовими тут стають ареали окремих ознак - та ліпше не випадкових, супутніх (бо невідомо, як інтерпретувати результати найдетальнішого картографування). Ознаки (стильові чи й, ширше, етнокультурні) мають бути обрані дослідником, що або вже бодай частково розуміє їх генезу, або прагне саме це з'ясувати. Коли певне явище очевидно корелює з певним істори- ко-культурним періодом і ясно, на якому з етапів і в який спосіб воно стало невід'ємною частиною усної традиції - полірівневого історико-географічного транскультурного міксу-консерванту, котрий, втім, безперервно, хоч і дуже повільно, трансформується - отримуємо більше уявлення про сукупну динаміку формування фольклору в часі й просторі.

Подібно до того, як лінгвістика будує багаторівневу систему, визначаючи, приміром, індоєвропейську мовну сім'ю, а в її складі романо-германську мовну групу, балто-слов'янську мовну спільність, окрему національну мову та її діалекти й говірки, - етномузи- кологія мусила би в ідеалі вибудувати струнку систему, де об'єднавчі та розрізнюючі елементи етномузи- чної лексики, граматики й фонетики будуть (мали би бути) чітко прив'язані до певних - усвідомлених і бодай приблизно датованих історико-культурних подій та етнічної географії. На даному етапі розвитку науки про усну культуру це надзавдання вже не здається аж настільки нереальним. Принаймні, етномузичні артефакти, що виникли впродовж кількох останніх століть, цілком піддаються аналізу. Системне уявлення про ранньотрадиційну етнічну культуру дає структурна типологія, коли дружить із мелогеографією та ме- лоареалогією. Але застосовувані тут методики дослідження беруть до уваги передовсім найтиповіші явища, логічно полишаючи осторонь одиничне - та в тих поодиноких (іноді відверто химерних, синтетичних) зразках, що колись виникли на перехресті культур і дивом збереглися до ХХІ ст., часом, як у голограмі, сконцентроване знання, вже недоступне в інший спо

32 Який стає можливим тільки за чіткого уявлення про нормативне, типове. Але «ошибка или обращение с правилом на грани риска и есть та зона, где возникают и развиваются животворные элементы искусства. (...) Для образования сіб. Такі зразки не можна ігнорувати, вони потребують окремого вивчення, якнайретельнішого всебічного аналізу32, бо Нове знання найлегше відкривається на перехресті наук, методик, поглядів і шкіл.

Жемчужины в раковине, лежащей на дне океана, нужна песчинка - что-то неправильное, инородное. Совсем как в искусстве, где истинно великое часто рождается не по правилам» [Шнитке, 1987, с. 68-69].

Список бібліографічних посилань

Бессараба, 1916 - Бессараба И. В. (упор.) Материалы по этнографии Херсонской губернии. Собрал И. В. Бессараба // Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской Академии Наук. Том 94. Петроград, 1916. С. 369.

Гнатюк, 1914 - ГнатюкВ. (упор.) Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк. Т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін.). „Етнографічний збірник” т. XXXVI). Львів, 1914.

Гошовський, 1971 - Гошовский В. У истоков народной музыки славян. Очерки по музыкальному славяноведению. Москва, 1971. С. 210-261 Гумільов, 1990 - Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. Ленинград: Гидрометиздат, 1990. С. 445-446.

Іваницький, 1990 - ІваницькийА. Українська народна музична творчість. Київ, 1990.

Іваницький, 2007 - Іваницький А. Історична Хотинщина. Вінниця: Нова книга, 2007. С. 81.

Квітка, 1923 - Квітка Климент. Ритмічні паралелі в піснях слов'янських народів. Ритмічна форма АВВА в будуванні строфи. „Музика”.

1923, № 1. С. 19-23.

Клименко, 2013 - Клименко І. Алгоритм монографічного вивчення ключових слов'янських обрядово-пісенних форм («макротипів») на прикладі колядок з віршем 5+5+3 // Проблеми етномузикології. Вип. 8. Київ, 2013. С. 45-63.

Клименко, 2017. - Клименко И. Украинские и белорусские обрядовые мелоареалы как ядро славяно-балтского раннетрадиционного массива // Вопросы этномузыкознания, №2(15). Москва: Российская академия музыки им. Гнесиных, 2016. С. 53-90.

Колядки, 1965 - Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ: Наукова думка, 1965. С. 598-599.

Курочкін, 1995 - Курочкін О. Українські новорічні обряди. «Коза» і «Маланка». Опішнє, 1995.

Лисенко - Лисенко М. Зібрання творів в 20 томах. Том XV. №» 1

Луканюк, 1980 - ЛуканюкБ. К критике музыкальных текстов народно-песенного творчества (О веснянке «Вийди, вийди, Іванку) // Актуальные проблемы современной фольклористики. Сб. статей и материалов. Ленинград, 1980. С. 83-107.

Луканюк, 1994 - Луканюк Б. Культуро-жанрова концепція С. Людкевича: До постановки питання [початок] // Четверта Конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Упоряд. Б. Луканюк. Львів, 1993. С. 7-14; те саме [закінчення] // П'ята Конференція дослідників народної музики... Львів, 1994. С. 7-11.

Луканюк, 2013 - Луканюк Б. До питання про пісенні форми з удвоє збільшеними ритмічними групами // Проблеми етномузикології. Вип. 7. Київ, 2012. С. 26-35.

Малинка, 1902 - Малинка А. (упор.) Сборник материалов по малорусскому фольклору. Чернигов, 1902. С. 156.

Пропп, 1989 - Пропп В. Фольклор и действительность. Москва: Наука, 1989. 233 с.

Роздольський, 1907 - Галицько-руські народні мельодії, зібрані на фонограф Йосифом Роздольським, списав і зредагував Станіслав Людкевич : Ч. 1-2. Львів, 1906, 1907 (1908). (Етнографічний збірник Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові : Том XXI)

Рубцов, 1962 - Рубцов Ф. Интонационные связи в песенном творчестве славянских народов. Львів, 1962.

Терещенко, 2016а - Терещенко О. Веснянки передстепового Правобережжя. Кропивницький, 2016. С. 10-13 (.№№ 1-6).

Терещенко, 2016б - Терещенко О. «Меланка» в передстеповому й степовому Правобережжі та на Східному Поділлі (порівняльна розвідка).

// Проблеми етномузикології. Вип. 11. Київ, 2016. С. 28-49.

Франко, 1980 - Франко І. Наші коляди // Зібрання творів у 50-и томах. Київ: Наукова думка, 1980 р. Т. 28, С. 7-41.

Шнитке, 1984 - Шнитке А. Лето 1984 г. Нужен поиск, нужны изменения привычного [Интервью] // Советский джаз. Москва, 1987. С. 68-69. Zegota, 1839 - ZegotaPauli. Piesni ludu ruskiego w Galicyi, zebral Zegota Pauli. Т. I, Львів, 1839.

Нотні приклади

Нотації виконано автором статті за польовими записами Олександра й Наталі Терещенків, інше зазначене при нотах

Размещено на Allbest.ru