Походження назви Жаб'є

Розгляд переказів та припущень про походження назви Жаб’є. Аналіз формування палеолітичного святилища "Дзембрінська підкова" у Чорногорі. Дослідження капищ по Верховинщині. Особливість знаходження зображення китайської вази із 4 маленькими жабами.

Рубрика Краеведение и этнография
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 27.12.2018
Размер файла 5,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Походження назви Жаб'є

Краєзнавчі нариси.

Про походження назви Жаб'є існують різні перекази та припущення. Назву Жаб'є виводять: від утікача на прізвище Жабка з низинних територій; від болотистої прибережної місцевості,де весною водилось багато жаб; - від прадавнього гуцульського, аналогічного українсько - литовському бо-жеству вогню “Ра” - “Габіє”, до якого молилися предки.

З історичних джерел. Відомо, далеко ще до часів Київської Русі неписа-ний закон предків забороняв убивати жаб. Жаба - істота, яка живе, як амфі-бія, у двох стихіях. У процесі свого розвитку жаба проходить трансформа-цію: із пуголовка, який може жити лише у воді, перетворюється на дорослу особину, спроможну існувати у воді і на землі. Тобто у предків вона симво-лізує посередництво між цими природними стихіями. Жаб вважали “дітьми землі”, символом весни, родючості, вологи й дощу. Жаба - хоронителька рі-чок, озер,головиць, володарка води. Гуцули іменували жабу просто “паннов”, нерідко поміщали жаб в молоко, і воно не скисало.

Саме з сивої давнини прийшло до нас загадкове Жаб'є! Від древніх віків і по наш час, під дією небесних сил, даний ритуал проходить у час літнього сонцестояння. Щороку по требту Чорногора на Зелені свята проходить верви-ця паломників більша , ніж по райцентру Жаб'є на День міста, 28 серпня на Першу Пречисту .

Палеолітичне святилище “Дзембрінська підкова” у Чорногорі було зформо-ване на торговому Транс - Карпатському шляху через найвищі перевали Схі-дних Карпат з головним каменем “Жаба” (у народі ще - “Вухатий Камінь”) . Згодом на честь жаби - покровительки роду часів матріархату, на цьому шля-ху засноване поселення Жаб'є.

Краєзнавча довідка про поселення. Із-за Австро-Угорщини поселення бу-ло рекордсменом, як на село- найбільша територіальна одиниця (гміна), пло-щею близько 600 кв. км., найбільша кількість жителів - більше 15 тисяч мешканців. жаб'є палеолітичний святилище ваза

Найвисокогірніше село Віпче, під г. Біла Кобила, розташувалося на високому перевалі на висоті 1250 метрів і є одним з найвищих гірських поселень в Украънських Карпатах.

Сьогодні Жаб'є - Верховина, є найменш чисельним райцентром області по кількості населення - більше 6 000 жителів.

У Жаб'є часто приїздили і приїздять відпочивальники - подихати гірським повітрям, настояним на полонинських травах, позбирати в лісах гриби - яго-ди - а найдосвіченіші мандрівники брали тут низький старт перед Чорного-рою - до Попівана. Далі по хребту - і аж до Говерли з Петросом...

Іван Франко про Жаб'є. У 1884 р. Франко організував екскурсію студен-тської молоді по Гуцульщині. Молодий вчений, у свої 28 років, перейшов пішки, проїхав кінно, на возах, потягами, усі сучасні Українські Карпати: від рідного міста Дрогобич на Бойківщині, до піднебесся гуцулів - хребта Чорно-гора. Перейшов,як організатор та керівник першої карпатської пластунської студентської експедиції,та ще більше 50 люфтівників. З Ворохти штурмували Чорногору, зійшли на Жаб'є - Ільці, до вчителя Теофіла Кисілевського. Із Жаб'я Іван Франко, з керманичами, здійснив екстремальний сплав по річці Черемош до Кутів.У Коломиї провів масований пластунський молодіжний форум, на якому серед науковців мав головний виступ. По поверненні на Дрогобиччину, Іван Франко з однодумцями опублікував наукові матеріали даної експедиції з презентацією власного “Гімну люфтівника - Сонце по небу колує”.

Ось уривок з даних матеріалів про Жаб'є:

Ось Жаб'є, гуцульська столиця, Нема, мовляють, села понад Жаб'є, більшого лиха шукати дарма, Чиж люд той зовсім воно заб'є?

Де паслися вівці гуцульські колись, Воли там жидівські пасуться . Ті ж, що перед ними магнати тряслись Тепер перед жидками трясуться.

Документ - письмова згадка про Жаб'є - Верховину. Є стара гуцульська притча: шоби виносити важлику думку і втілити її в життя, треба переночу-вати з цією думкою в голові не одну ніч. Після 5 курсу географічного факу-льтету Львівського державного університету я, з однокурсниками, як і всі випускники альма - матері, проходив тримісячні офіцерські курси підвищен-ня кваліфікації на базі гарнізону у м. Славута. Там у соборі в архівах мене цікавили документи про наш край - Гуцульщину. Через роки прийшло раді-сне повідомлення від курсанта - географа Богдана Яворського, зараз моло-дого вченого географа, що працівники славутського державного архіву на-трапили на документ - письмову згадку про Жаб'є - Верховину. Один з пра-цівників виконав давнє моє прохання і передав його через п. Богдана Явор-ського. Адже, відомо, що польська цензура нищила всі основні архіви стосо-вно українськості духу. А колись княжеградська Славута - стала тоді пери-ферійним поселенням із запиленим у соборі сховищем стародруків. Отак ру-копис, переписаний і поновлений в кінці ХІХ століття вцілів і повернувся до нас, нащадків опришків.

На підтвердження пропоную Вашій увазі цей документ про Жаб'є, на який нераз посилалися науковці, та власний переклад з польської.

Ще одне підтвердження назви Жаб'є. До епохи верхнього палеоліту - 50-20 тис. років до н.е. - на теренах України відносять перші археологічні зна-хідки у вигляді кам'яних статуеток жіночих божеств. У древній релігії най-першою ідеєю божества була, безсумнівно, ідея Великої Богині-Матері. Ве-лика кількість статуеток і малюнків з її зображеннями з'явилася у Старій Європі в період з 9 500 по 3 500 рр. до н.е. У Західній Європі ці зображення з'являються з 4 500 по 2 500 рр. до н.е., і у меншій кількості. Богиня представлена триєдиним образом: як діва , як мати і як баба.

За минулі роки прикарпатськими етнологами, під керівництвом Миколи Кугутяка, на Гуцульщині досліджено 22 капища палеоліту. Я мав честь брати участь в деяких з них на Верховинщині. “Дзембрінська підкова” на Чо-рногорі (з головним каменем “Жаба” (у народі - “Вухатий Камінь”) з 17-ма пам'ятками на г.Смотрич та 23-ма пам'ятками - на г. Ілюхова). На світлині 1 зображення Жаби: велика голова,чітко виражені очі і дві передні лапи. У першу світові війну москалі зруйнували праву лапу.Зробили виїзд військової дороги на сідловину, і далі -на Попіван.

Інші капища по Верховинщині: Писаний Камінь, Синиці, Лелькова, Сокі-льський, Лада, Лудова, Угорське, Ротило, Гаджіна, Кедроватий, Довбушів Сідец, Попіван (де стоїть будівля обсерваторії), г. Дземброня і багато інших.

Могутність тотемів на давних зображеннях підкреслювалася разом з Ладою ще комахами і тваринами, це:бджоли, метелики - древні жіночі символи відродження (( у критській культурі часів Міноса метелик був найпопулярнішим зображенням, що перетворилося згодом у зображення подвійної сокири. А з тварин найчастіше зустрічаються: олень, ведмідь, заєць, їжак, собака, жаба і черепаха.

Працюючи над архівами з Інь-Янь, я віднайшов зображення китайської вази із 4 маленькими жабами, що підтверджує переселенський характер древньої культури з теренів пра - Європи.

Ю. П. Кречуняк.

Рис 1 . Вид на капище “Жаба”-“Вухатий камінь”.

Рис 2 . Вид на капище “Жаба”-“Вухатий камінь”. Художники з першими роботами.

Рис 3. Карта - схема: сучасна Верховина. Автор: Ю.П. Кречуняк. Видали: волонтери Оксана Сорохан, Роман Клим та районна ГО “Патріоти Гуцульщини”( Іван Шкіндюк, Василь Тупилюк.)

Рис 4 .Вид Верховина.”Ось і Жабє, гуцульська столиця”.Іван Франкo. З журналу.

Рис 5. Світлина дараба на р. Ч.Черемош.

Рис.6 Вид з Жаб'я на гору і хребет Чорногора

Рис 7 . Таріль - орнамент, герб, писанки, вислів І.Франка, колектив Ванджураків - Ілюків, автор-Михайло Мандзюк,Отинія.

Архів переклад князів Любартовичів Сангушків в Славуті, ст.- 27,28,29, виданий накладом власника під керівництвом З.Л.Радзімінського, при допо-мозі П. Скобельського і Б. Горчака.

Том І з трьома таблицями, літографованими 1366-1506 роками у Львові з друкарні Інституту Ставропігійського під орудою Й. Тарнавського.

1887 р. cт. 28. ХХІХ 31 серпня 1424 року.

Свидригайло,князь чернігівський,надає Максимові Драгосиновичови в роз-порядження:Косів з монастирем у волості Снятинській,Березово та Жаб'є над Черемошем із зобов'язанням шоби організував службу війсь-кову.

В імя Бога нашого, Амінь.

Речі,котрі зараз відбуваються,щоби не пропали в забуття, подібно тому, як мали би бути відомими в майбутньому, або вічністю аркушів були підтверджені, а саме, ми,Свидригайло, він же Болеслав, з божою милістю, князь чернігівський і інших земель, на гласність, підтверджену цим листом кожному доброму нинішнім і потім в майбутньому цього листа читаючому і слухаючому, кому буде в тому потреба, бо звернувши увагу на вірну службу нашого вірного слуги на ім'я Максима, або Влада Драгосиновича, що нам вірно прислужився, і продовжує вірно служити, даємо і дали йому село на ім'я Косів з монастирем на річці на Рибниці у волості Снятинській, а на річці Черемош дві поляні:Березово і Жаб'є, а також дарували навічно і непорушно йому і його дітям, і його нащад-кам, і його намісникам, це перше назване село з тими, з всіма нажитками, що здавна проживають там,що є у своїх границях:вздовж,впоперек й округло, що охоплює в ньому межі:з Рожнова через поле впоперек,через устя потоку Волового і на устя потоку Ходосова,толокою до гори Волиці, вздовж дубини,по нижній край дубини,на верх Волиці,толокою до пасіки, а толокою впоперек на стіжки в Пістинь на верх Воловця.

А також йому даємо, і дали, все з млинами, з полями, з ріллею, з сіножатями, з луками, з пасовищами, з водами і з їх витоками, з ріками, з потічками, з криницями і з їх витоками, з озерами, з мочарами, з всякими текучими і стоячими водами, з лісами. з гаями, з дібровами, з хащами, з дубниками, з березняками, з бортями, з пасіками, з корчів'ям, з лозою, з горами і з малими гірками, з долинами і з ловами звіриними і потоковими.

Має утримувати і вживати, і споживати, вільний продати і заставити, віддати, замінити на свої вигідніші пожитки він і його діти, і намісники, а те село перше назване має давати крім права волоського ші доходи, що з полонин має, а з кожного податку оплачувати грішми польськими краківськими щорічно, а також вищеназваний Влад має виставити служити, в разі потреби, списом і двома стрільцями і його намісники також мають служити описану службу нам і нашим нащадкам також.

А на підтвердження тому нашому жалуванню, казали смо прикласти нашу печатку.

Це си стало в Острозі, у четверг, 31 августа місяця року 1424 від Різдва Христового. І цей лист вийшов з рук Івашка, підскарбного, а писав Ванько.

Оригінал пергаментний, збережений неповністю. Печатка відлетіла, зберігся по ній тільки шнурок, зєднуючий, кольору білого, червоного, зеленого.

З архіву ХХ Чорторийських. Спис дипломатів, № 350. Дивись:Данилович. Скарбник №1398.

Документ цей передрукований з погрішностями в Актах, що відносяться до Історії полуднево- західної Русі.

Том І,№ 15. Писано при оригіналі, але про зсилку на Акт не згадується.

Зміст. ст.195. Буква Ж: Жаб'є ХХІХ.28.5). В Галіції східній, в повіті Косівському, над Черемошем.

Світлини . Архів про Жаб'є.

Презентація виставки у краєзнавчому музеї у Верховині: учасники Микола, Людмила Рибен-чуки, Юрій Кречуняк та гості: Микола Княжицький, Іван Шкіндюк. Китайська ваза з 4 -ма жабками-символами.

Ваза.4 жабки.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальні відомості про населений пункт Волиця. Історія виникнення, походження назви. Аналіз природних умов та ресурсів. Найважливіші історико-культурні пам’ятки та об’єкти. Традиційні ремесла та звичаї. Легенди, перекази пов’язані з населеним пунктом.

    творческая работа [1,5 M], добавлен 01.03.2013

  • Аналіз лексики, пов’язаної з акціональним планом східнослобожанського весілля. Святкування сватання неодруженими і одруженими учасниками весілля. Назви на позначення передшлюбних обрядів, які разом з обрядами шлюбного дня складають ритуал одруження.

    реферат [33,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Історична спадщина міста та походження назви "Борщів". Опис Борщева як промислово-розвинутого містечка в період 1805-1815 рр., освітньо-культурна діяльність. Давні та пронесені крізь віки традиції фольклору, реконструкція старовинних будівель та храмів.

    доклад [32,2 K], добавлен 22.12.2011

  • Походження назви міста Краматорська. Ведичне життя невеличкого міста у Донецькій області. Загадкове місце розташування Краматорська. Духовний наставник краматорських кришнаїтів. Енергетичний вихор божественної енергії. Пожертви на лікування тяжко хворих.

    контрольная работа [12,4 K], добавлен 14.07.2011

  • Острів "Хортиця" як найбільший остров на Дніпрі. Загальні відомості про Хортицю: її географічне положення, версії про походження назви острова, характеристика відомих історичних подій, що відбулися на Хортиці (особливості епохи Запорізької Січі).

    реферат [27,1 K], добавлен 16.03.2011

  • Загальні відомості про населений пункт Кременець. Історія виникнення, походження назви. Найважливіші події з історії села. Найважливіші історико-культурні пам’ятки та об’єкти. Сучасний стан туристичної інфраструктури. Легенди та перекази про Кременець.

    научная работа [31,8 K], добавлен 24.03.2013

  • Загальні географічні відомості, історія заснування та походження назви міста Бершадь, а також опис основних історичних пам'яток. Опис архітектурних споруд пана Януша Збаражського на території Бершаді. Характеристика водних ресурсів бершадського краю.

    доклад [1,1 M], добавлен 18.11.2010

  • Теорії про дату заснування та походження назви міста. Українське коріння перших поселенців. Будівництво Харківської фортеці. Перші вулиці та площі. Хронологія основних подій зміни статусу Харківської землі. Сучасний розвиток та дійсність міста Харкова.

    курсовая работа [45,2 K], добавлен 24.04.2014

  • Карпатський етнографічний район та його складові. Народний одяг Лемківщини. Гіпотези походження назви "гуцули", оригінальність культури. Основні риси культури Галичини, господарство Буковини. Кліматичні умови українських Карпат, природоохоронні об'єкти.

    реферат [31,1 K], добавлен 20.04.2010

  • Коротка історична довідка появи міста Гуляйполе. Походження назви міста. Дві гімназії в степовому Гуляйполі. Головні особливості архітектури будівель в місті. Видатні особистості міста. Роль діяльності Нестора Івановича Махно в розвитку Запорізького краю.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 22.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.