Організація національно-культурного життя поляків Чортківщини у 1989-2017 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація національно-культурного життя поляків Чортківщини у 1989-2017 рр.

Володимир Ткач

Основною метою відродження римо-католицьких громад є забезпечення духовних потреб поляків району, а національно-культурні товариства розширили можливості польської громади краю через освіту, культуру та збереження національної самобутності.

Наша увага зосереджена на відродженні римо-католицьких громад та становленні національно-культурних товариств Чортківського району, які стали організаційними осередками відродження полонійного руху.

У дослідженні розглядаються тенденції основних напрямків діяльності національно-культурних товариств та проводиться прогноз щодо подальшого розвитку польської громади району.

Мета - виявити тенденції та закономірності етнонаціональних процесів, що мають вплив на розвиток польської громади у Чортківському районі.

У статті аналізується діяльність польської громади Чортківського району Тернопільської області. Аналіз дає змогу дослідити демографічні і соціально-економічні характеристики, які мають вплив на формування польської громади. У дослідженні значна увага приділяється діяльності польських національно-культурних товариств району.

За останні роки кількість поляків в Тернопільській області помітно скоротилася: з 6704 осіб у 1989 р. (всесоюзний перепис населення) [7, с. 3] - до 3856 осіб у 2001 р. (всеукраїнський перепис населення) [8, с. 3]. У відсотковому співвідношенні польська громада Тернопільської області скоротилась на 42,48 %. Ця тенденція збереглася і для досліджуваного Чортківського району, де чисельність поляків зменшилася на 247 осіб: з 563 у 1989 р. - до 316 у 2001 р., що склало зменшення на 43,87 %. Як бачимо, темпи скорочення польського населення району вищі від середнього показника по області. Щодо структури польського населення району, у розподілі місто - село - дещо переважає сільське населення.

Зі здобуттям незалежності України, поляки отримали можливість повноцінного культурно-історичного розвитку, адже наша держава з перших днів свого існування гарантувала усім народам, що її населяли, збереження національної самобутності, вільного віросповідання та розвитку мов національних меншин.

Польське духовне відродження в Чортківському районі розпочалося з організації релігійної громади при костелі Святого Станіслава у Чорткові (опікувався організаційними питаннями єпископ Маркіян Трофим'як) [10, с. 1]. У подальшому відновлено католицькі храми ще у десяти селах району [9, с. 2]. Мережу релігійних громад Чортківського району подано у таблиці.

Поряд із громадами в Чорткові, діють два римо-католицькі монастирі - монастир згромадження сестер святого Домініка у Чорткові (жіночий) та чоловічий монастир домініканського ордену в м. Чортків.

За ініціативи місцевої учительки Марії Пустельник, для забезпечення культурно-освітніх потреб польської спільноти Чортківщини, у 1993 р. зареєстровано Польсько-українське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича, а в 2014 р. у Чорткові утворено громадську організацію «Центр культури і мови польської» (керівник - Іванців Наталія Романівна). З 1999 р. офіційного статусу набула місцева суботня школа польської мови. Вихованці якої беруть активну участь у різних конкурсах з популяризації польської культури. Так, 2003 р. учениця школи Ірина Брунда у Варшаві, на конкурсі молодих поетів, отримала найвищу нагороду - «Золотого Шершня» за власні три вірші. Цей конкурс проводила організація «Молоді Полонія».

За роки роботи досить помітною є географія контактів польських товариств Чортківщини. Так, у листопаді 2004 р. до Чорткова завітав війт ґміни Корчина (біля Кросно) Ян Зих [13, с. 5]. А вже наступного товариство із польськими друзями провели акцію «Збережи життя дитині», де зібрано кошти на лікування місцевого учня Миколи Чупуна.

У 2010 р. учениця суботньої школи Олена Промчук отримала диплом ІІІ-го ступеня на конкурсі молодих читців. Того ж року учениця школи Ілона Поселюжна здобуває на цьому ж конкурсі І місце й отримала в подарунок нетбук. У 2011 р. учениця суботньої школи Ілона Поселюжна отримала І місце у середній віковій групі на конкурсі «Креси» [1, с. 5]. У 2012 р. учень цієї ж школи Василь Брода здобув І місце в молодшій віковій групі.

Завдяки давнім контактам голови польсько-українського культурно-освітнього товариства імені Адама Міцкевича Марії Пустельник, учні суботньої школи та члени товариства мали змогу проводити щоліта канікули у Польщі, де могли глибше пізнавати мову, культуру і традиції Польщі. Географія виїздів різноманітна, починаючи від Кам'яної, Івоніча, Мичковців, до наступних кілька виїздів у Краків, у Варшаву [12, с. 5]. Учні брали участь у культурно-освітній програмі, профінансованій Міністерством культури Польщі у Мєсціску біля Познані.

Значну увагу польські організації приділяють збереженню польських могил. Так, у рамках акції «Могилу прадіда врятуй від забуття», до Чорткова приїхала делегація з міста Явожина-Шльонська на чолі з бургомістром Гжегожем Гжегожевічем [11, с. 5]. Учнівську молодь очолювали учителі Анна Рись, Вєслав Дибель та Даріуш Любер. Польські активісти Чортківщини намагаються розвивати в Україні полонійні традиції. Так, у січні 2016 р. на базі суботньої школи проведено захід з оплатком, ламанням хліба [2, с. 4]. У гостях у поляків перебував міський голова Чорткова Володимир Шматько.

Польсько-українське культурно-освітнє товариство активно співпрацює з Чортківською молодіжною громадською організацією «Ініціатива». Разом з нею у 2010 р. в Чорткові організовано і проведено фестиваль міжнародного партнерства «Дружба без кордонів» [16, с. 5]. На цей фестиваль приїхали делегації і мистецькі колективи з багатьох польських партнерських міст: Корчини, Завадського і Добродзеня.

Важливою віхою історії товариства і школи є соціально-благодійна діяльність і допомога дітям з особливими потребами. Стараннями Польсько-українського культурно-освітнього товариства зорганізовано збір грошей для вихованців Чортківського районного громадського об'єднання батьків дітей-інвалідів «Лебедята» [6, с. 4]. Це було можливе завдяки жертовності і доброзичливості директора приватної гімназії ґміни Роги Підкарпатського воєводства та його дружини: подружжя Яна та Анни Доленговських.

Уже доброю традицією в суботній школі став приїзд на свято Миколая гостей із Польщі. У грудні 2014 р. прибула делегація з партнерського міста Ополя, група харцерів (скаутів - примітка автора) на чолі з керівником загону Міхалом Венгляжом [3, с. 5]. У важких погодних умовах вони долають по 700 кілометрів у два боки, щоб організувати свято.

У 2016 р. до Чорткова завітав драматичний театр товариства імені Александра Фредо «Fredreum» [14]. Польські гості показали чортківчанам прем'єру «Pierwsza lepsza», яка тепло була зустрінута місцевою публікою.

Ряд заходів проведено в Чорткові новоутвореним «Центром культури і мови польської». У квітні 2017 р. в місті пройшов конкурс декламаторів віршів Яна Бжехви [5], де були долучені читці із Копичинець та Залісців. Організатори нагородили учасників цінними подарунками від генерального консульства Республіки Польщі у Луцьку.

У жовтні цього ж року в Чорткові проведено наукову конференцію «В обороні незалежності на східних землях Речі Посполитої в 1918-1944 рр.» [4]. У науковому зібранні взяли участь науковці з Польщі та Львова.

Щороку польські товариства відзначають День незалежності Польщі. У 2017 р. Польсько-українське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича на святкування запросило гостей із «Надзбручанського товариства польської культури і мови» на чолі із Іваном Пєйком [15]. На заході учні обох районів декламували вірші та виконували польські класичні твори.

Підводячи підсумки діяльності польської спільноти Чортківщини, ми бачимо, що в районі за останні роки діяльність польських організованих об'єднань набула ознак системності та високого організаційного рівня. До усіх заходів, що проводяться в районі залучаються гості з Польщі (географія обширна), а чи представники місцевих органів влади. Чортківський район за останні роки став регіональним центром для польських організацій з сусідніх районів.

Щороку місцеві активісти урізноманітнюють заходи та змістовне наповнення матеріалу. Запорукою тому є навчання польської молоді в університетах Польщі, яка повернулася на Чортківщину. Прослідковується обернена пропорція - число мешканців польської національності зменшується, а активність місцевих організацій зростає. Можливо, це можна пояснити активною допомогою польських урядових і неурядових організацій, які активно залучають молодь з України (в тому числі і українського походження) до пізнання польської культури та заохочують вивчення польської мови.

Список використаних джерел

поляк культурний осередок

1. Брунда І. Грунтовні знання - запорука перемоги! // Чортківський вісник. 2001. 2 вересня. № 34(187). С. 5.

2. Брунда І. Коли ділишся оплатком і душею - знаходиш щирого друга // Чортківський вісник. 2016. 15 січня. № 01(400). С. 4.

3. Брунда І. Польсько-українська приязнь багато років поспіль під егідою Святого Миколая // Чортківський вісник. 2014. 19 грудня. № 48(348). С. 5.

4. Іванців Н. У Чорткові відбулася конференція істориків // Волинський монітор. URL: http://www.monitor-press.com/ua/extensions/s5-tab-show/5970-1953.html (дата звернення: 12.10.2017).

5. Іванців Н. У Чорткові діти декламували поезію Яна Бжехви // Волинський монітор. URL: http://www.monitor-press.com/ua/extensions/s5-tab-show/5466-18410.html.

6. Іванців О. Шість років партнерства і дружби//І плюс. 2010. 27 травня. № 18 (224). С. 4.

7. Інформація Головного управління статистики у Тернопільській області. Розподіл постійного населення польської національності за рідною мовою по районах, містах та селищах міського типу (за даними перепису населення 1989 року). № 11-05/89 ПІ від 01.12.2017 р. 3 с.

8. Інформація Головного управління статистики у Тернопільській області. Розподіл постійного населення польської національності за рідною мовою по районах та містах (за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року). №11-05/90 ПІ від 01.12.2017 р. 3 с.

9. Інформація Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації. № 01-634/01-12 від 06.12.2017 р. 2 с.

10. Оліх А. Маркіян Трофим'як відзначив ювілей // Волинський монітор: 2017. URL:http://www.monitor-press.com/ua/extensions/statti-ua/5453-18343.html (дата звернення: 25.04.2017).

11. Петренко Г. Друзі з Польщі у Чорткові // Голос народу. 2015. 7 серпня. № 30 (8527). С. 5.

12. Петренко Г. Подорож, що залишається в серцях назавжди // Чортківський вісник. 2015. 10 липня. № 24(373). С. 5.

13. Погорецький В. «Простіть - і надасться вам...» // Голос народу. 2005. 7 жовтня. № 41(8009). С. 5.

14. Полянська М. До Чорткова завітали актори найстаршого в Польщі театру//Волинський монітор: електрон. версія газ. 2016. URL:http://www.monitor-press.com/ua/extensions/s5-tab-show/4885-171028.html (дата звернення: 19.10.2016).

15. Пустельник М. Спільне свято: поляки Чорткова та Гусятина разом відзначили День Незалежності Польщі//Волинський монітор: 2017. URL: http://www.monitor-press.com/ua/extensions/s5-tab- show/6076-19731.html (дата звернення: 16.11.2017).

16. Чех М., Брунда І. Незмінний вірний друг і соратник - Польща. Візит Західних друзів зі шляхетними намірами та День Незалежності Польщі у Чорткові // Чортківський вісник. 2016. 18 листопада. № 45(444). С. 5.

Размещено на Allbest.ru