Традиційне скотарство українського населення Східної Галичини

Провідне місце в традиційному скотарстві і надалі належало ВРХ. Також українські селяни Східної Галичини займались розведенням овець, свиней, кіз, рідше коней. У досліджуваний період посилюється господарська роль коней. Цей факт сприяв поступовому витісненню вола як тяглової сили. Одночасно на тлі зростання чисельності ВРХ синхронно зменшувалась питома вага овець у господарствах українців краю. Це у свою чергу спричинило зниження ролі вівчарства в забезпеченні сировиною домашніх промислів та ремесел, які поступово занепадали внаслідок зростання масштабів фабричного виробництва.

Прикметною рисою господарства українського населення Східної Галичини був його натуральний чи напівнатуральний характер. Молочне господарство підпорядковувалося передовсім потребам забезпечення сім'ї продуктами харчування. На ринку реалізовували переважно продукцію тваринного походження.

Торговельне значення традиційного скотарства досліджуваного регіону визначалось підпорядкованістю економічним інтересам Австро-Угорської імперії та Другої Речі Посполитої, а також попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках. Рівні вивозу та ввезення худоби і м'яса залежали від суспільно-політичних (військові дії) і соціально-економічних (світові кризи) обставин. Якщо в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. основу торговельного скотарства складав збут ВРХ живої ваги, то у міжвоєнний період - м'яса і молочних продуктів.

Наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. запроваджується практика травосіяння, вживаються заходи для підвищення якості лугів. Кількість природних пасовищ у регіоні була достатньою, проте більшість із них перебувала у володінні сільських громад, а відповідно, була нічия. Це призводило до занедбання пасовищ. Тому доводилося часто випасати не лише на природних пасовищах, але й на сіножатях.

Вільний випас худоби без пастуха у природних умовах спорадично зберігся у межах гірських територій (Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина). Для рівнинно-низинних територій прикарпатської частини Східної Галичини (Покуття, Опілля, Західне Поділля, Надсяння) характерна практика колективного громадського, а також індивідуального випасу.

Основу скотарства українського населення Східної Галичини у досліджуваний період становили стійлова та пасовищна системи кормо-забезпечення, причому, як засвідчують польові етнографічні матеріали, остання була визначальною. Екстенсивному характеру розвитку скотарства відповідало збереження традиційних способів годівлі домашніх тварин та догляду за ними.

Велике значення у скотарському господарстві Східної Галичини відігравали обряди та вірування, пов'язані з літньо-осінніми святами, в яких переважали аграрні мотиви. Вони мали забезпечити високу молочність корів і овець, захистити худобу від хвороб і нещасних випадків. Натомість зимові обряди мали забезпечити здоров'я, плодовитість і молочність худоби в наступаючому році. Через магічні дії селяни намагалися покращити й збільшити жирність і якість молока.

Враховуючи обширність західного етнографічного регіону та слаборозвинуту соціально-економічну інфраструктуру, можна констатувати недостатність науково-ветеринарного догляду за домашніми тваринами та забезпечення їх професійним лікуванням в разі потреби. Тому в лікуванні худоби селяни зазвичай зверталися до народних методів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Випасняк А. Традиційне скотарство українського населення Галичини кінця ХІХ ? початку ХХ століття: кількісно-якісні аспекти / А.І. Випасняк // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Історія. ? Вип. Х ?ХІ. ? Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. ? С. 71 ? 77.

2. Випасняк А. Роль української сільської інтелігенції у розвитку традиційного скотарства Східної Галичини (1900 ? 1939 рр.) / Андрій Випасняк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. ? Серія: Історія. ? Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. ? Вип.1. ? С. 73 ? 77.

3. Випасняк А. Особливості торговельного скотарства українського населення Галичини (80-ті рр. ХІХ ? поч. ХХ ст.) / Андрій Випасняк // Мандрівець. ? 2008. ? №1. ? С.27 ? 32.

4. Випасняк А. Особливості традиційних господарських будівель українського населення Східної Галичини кінця ХІХ ? 30-х рр. ХХ ст.: етнічні риси і локальна специфіка / Андрій Випасняк // Наукові записки. Історичні науки. ? Острог: Вид-во Національного ун-ту «Острозька академія», 2008. ? Вип. 10. ? С. 130 ? 138.

5. Випасняк А. Ігрові традиції пастушої культури українського населення Східної Галичини в 20 - 30-х рр. ХХ ст. / А. Випасняк // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. ? Серія Історичні науки: Збірник наукових праць. ? Вип.6. ? К.: Вид-во НПУ ім. М. Драгоманова, 2008. ? С.262 ? 267.

6. Випасняк А. Тваринницьке господарство в житті населення Східної Галичини в 20-х ? 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах польових досліджень) / А.І. Випасняк // Ґілея: Збірник наукових праць. ? К., 2008. ? Вип.13. ? С.121 ? 125.

7. Випасняк А. Релігійно-магічні елементи народної ветеринарії українського населення Східної Галичини (30-ті рр. ХХ ст.) / Андрій Випасняк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. ? Чернівці: Рута, 2008. ? Вип. 380 - 381. ? С.160 ? 163.

8. Випасняк А. Стан традиційного скотарства українців Східної Галичини у міжвоєнний період (1918 - 1939 рр.) / Андрій Випасняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Вип.17: Українсько-польсько-білоруське сусідство: ХХ ст. / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. редколегії Я. Ісаєвич, упор. М. Литвин, В. Футала. - Львів, 2008. - С.333 - 340.

Размещено на Allbest.ru