Черевоногі молюски крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи та їх стратиграфічне значення

5. Вперше досліджено особливості впливу різних фаціальних обстановок на таксономічний склад черевоногих молюсків. Найбагатші угруповання знайдені у перевідкладеному ориктокомплексі середньоальбського віку (фосфоритоносна верства), піщаних і алевритових осадах нижнього сеноману (незвиська світа), кампану (вербізька світа), нижнього та верхнього маастрихту (потелицька і львівська світи відповідно). Підвищення вмісту вапна у водах спричинювало видове збідніння комплексів та зменшення їхньої чисельності до повного зникнення у висококарбонатних седиментах.

6. Встановлено, що найсприятливіші умови для розвитку угруповань черевоногих молюсків виникали на початкових стадіях трансгресії (середній альб - ранній сеноман) і на завершальних стадіях регресії (кампан - маастрихт) та зафіксувалися у розрізах найчисельнішими угрупованнями сеноманського (36 видів з 17 родин і 25 родів) і маастрихтського (79 видів з 24 родин і 35 родів) віків. Поглиблення палеобасейну та встановлення стабільної глибоководної седиментації з одночасним існуванням карбонатно-мулистого дна були несприятливими для існування черевоногих, тому в таких осадах (середній сеноман - ранній турон) їхні представники відсутні. З'ясовано, що оптимальним середовищем існування черевоногих молюсків були умови теплого мілкого моря з піщано-глинистим, відносно м'яким субстратом дна та великою кількістю рослинної їжі.

7. Вперше оцінено ступінь подібності черевоногих молюсків Волино-Поділля до одновікових фаун інших регіонів. За видовим складом вони найбільше подібні до фаун Польщі (29%) і Донбасу (22%), а найменше - до фаун Швеції (0,8%) і Швейцарії (0,7%). Цей факт та широкий розвиток представників надродин Pleurotomarioidea, Stromboidea, Fasciolarioidea, Volutoidea, Turritelloidea і Trochoidea підтверджують існування широких зв'язків Волино-Подільської ділянки з іншими частинами Середньоєвропейської палеобіогеографічної області.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бакаєва С.Г. Черевоногі молюски сеноманських відкладів Волино-Поділля // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2002. - 17. - С. 197-201.

2. Бакаєва С.Г. Поширення та умови існування черевоногих у маастрихтських відкладах Волино-Поділля // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. - Київ, 2004а. - С. 101-105.

3. Бакаєва С.Г. Черевоногі молюски з відкладів середнього альбу Поділля // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2004б. - № 4. - С. 61-73.

4. Бакаєва С. Стратиграфічне поширення черевоногих молюсків у крейдових відкладах Волино-Поділля // Палеонтологічний збірник. - 2004в. - № 36. - С.67-74.

5. Бакаєва С. Представники родини Cerithiidae (Gastropoda) кампану-маастрихту Львівської мульди // Палеонтологічний збірник. - 2005. - № 37. - С. 30-36.

6. Бакаєва С.Г. Поширення черевоногих молюсків у маастрихтських відкладах Волино-Поділля // Тези доповідей VIII Наукової конференції молодих вчених і спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК „Нафтогаз України” (Львів, 7-9 жовтня 2003 р.). - Львів: Ліга-Прес, 2003. - С. 4-5.

АНОТАЦІЯ

Бакаєва С. Г. Черевоногі молюски крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи та їх стратиграфічне значення. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2007.

У дисертації викладені результати вивчення систематичного складу черевоногих молюсків з крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. З'ясовано їхнє значення для розв'язання стратиграфічних і палеогеографічних проблем. Монографічно описано 125 видів черевоногих з 33 родин та 61 роду, з яких 23 види на дослідженій території виявлені вперше. Досліджено зміни таксономічної структури угруповань та оцінено видове багатство черевоногих молюсків в альб-маастрихтському часі. Виділено й охарактеризовано три етапи розвитку фауни черевоногих: альб-сеноманський, турон-коньяцький та сантон-маастрихтський. Вперше виділено шість комплексів черевоногих, кожен з яких характеризує певний стратиграфічний підрозділ. Виявлено залежність видового багатства черевоногих від певних фаціальних обстановок. Досліджено залежність екологічної структури угруповань від палеогеографічних обстановок в окремих ділянках палеобасейну та її зміни впродовж крейдового періоду. Встановлено ступінь фауністичної подібності крейдових черевоногих Волино-Поділля до ізохронних регіональних фаун Європи.

Ключові слова: черевоногі молюски, крейдові відклади, Волино-Поділля, стратиграфія, палеогеографія, палеоекологія.

АННОТАЦИЯ

Бакаева С. Г. Брюхоногие моллюски меловых отложений Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы и их стратиграфическое значение. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2007.

В диссертации изложены результаты изучения систематического состава брюхоногих моллюсков из меловых отложений Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Выяснено их значение для решения стратиграфических и палеогеографических проблем. Монографически описаны 125 видов брюхоногих моллюсков, которые принадлежат 33 семействам и 61 роду, из них 23 вида на изученной территории выявлены впервые. Определены изменения таксономической структуры сообществ и оценено видовое богатство брюхоногих моллюсков в альб-маастрихтское время. Выделены и охарактеризованы три этапа развития фауны брюхоногих: альб-сеноманский, турон-коньякский и сантон-маастрихтский. Впервые выделены шесть комплексов брюхоногих, каждый их которых характеризует отдельный стратиграфический диапазон. Выяснена связь видового богатства Gastropoda с конкретными фациальными обстановками. Прослежена зависимость экологической структуры сообществ от палеогеографических обстановок в отдельных участках палеобассейна и ее изменения на протяжении мелового периода. Определена степень фаунистического сходства меловых брюхоногих моллюсков Волыно-Подолья с изохронными региональными фаунами Европы.

Ключевые слова: брюхоногие моллюски, меловые отложения, Волыно-Подолье, стратиграфия, палеогеография, палеоэкология.

ANNOTATION

Sofiya H. Bakayeva Cretaceous Gastropods from Volyn-Podillya Part of the East-Europеan Platform and Their Stratigraphical Importance. Ї Manuscript.

The Ph. D. thesis on speciality 04.00.09 - Paleontology and Stratigraphy. - Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The results of research of the systematic composition of Cretaceous gastropods from Volyn-Podillya part of the East European platform are revealed in the thesis. Their importance in resolving stratigraphical and paleogeographical problems has been shown. There are 125 gastropods species described monographically. They belong to 33 families and 61 genera. 23 species were recorded in the region for the first time.

Changes of taxonomical structure of communities have been defined and the specific abundance of gastropods in Albian-Maastrichtian time has been evaluated. Three phases of the development of gastropods fauna have been separated and described. Albian-Cenomanian phase is characterized by the prevailing of gastropods from the order Archaeogastropoda and families Pleurotomariidae and Trochidae. Avellana cassis, A. telegdii, Oolitica tuberculatocostata, Solariella sobetskii are dominant species for this phase. During Turonian-Cognacian phase gastropods communities were not developing within the study area of the paleobasin. It has been caused with the global changes of the biota evolution and regional palaeogeographical processes, which have led to disadvantageous conditions for gastropods existence. Santonian-Maastrichtian phase is characterized by the prevailing of Mesogastropoda and gradual increasing of Neogastropoda. The following families are represented in the most full measure: Aporrhaidae, Turritellidae, Cerithiidae and Volutidae. Dominant species for this phase are Drepanocheilus substenoptera, Aporrhais pyriformis, Avellana inversestriata, Cerithium binodosum, Calliomphalus (C.) inaequecostatus.

Research of the stratigraphical and geographical distribution of taxa was made for the first time and six gastropods assemblages were detected in the region. Each of them characterizes a separate stratigraphical range that permit to correlate them with other regions.

Particular influence of different facies conditions on the gastropods taxonomical composition has been explored. The most various gastropods communities occur in sandy and clayey deposits of Lower Cenomanian (phosphorite bearing layer and nezvys'ka suite), Campanian (verbizh suite), Lower Maastrichtian (potelych suite) and Upper Maastrichtian (l'viv suite).

Changes of communities's ecological structure in the Cretaceous have been considered and relations between the group distribution and palaeogeographical conditions have been found out. The most optimal conditions for gastropods development were presented during an initial stages of transgression and final stages of regression and were confirmed in sections by numerous communities of Cenomanian (36 species, 25 genera, 17 familiae) and Maastrichtian (79 species, 35 genera, 24 familiae). An increase of the sea depth and an establishment of stable deep-water sedimentation with a soft calcareous-muddy substrate were disadvantageous for gastropods existence, therefore their representatives in the sediments of such stages are absent. The research of gastropods distribution has showed that the most numerous their communities occur in the sublittoral sediments. The high percentage of phytophagan and infauna in each of them confirms shallow water (inner shelf) rich with plant vegetation, and not very firm sandy-clayey bottom substrate.

Grounding on the comparison of Cretaceous gastropods from Volyn-Podillya and European isochronal regional faunas, their faunistic similarity had been evaluated. Their specific composition mostly resembles faunas of Poland (29%) and Donbas (22%); lower resemblance has been established to faunas of Germany (11%), Hungary (7%), Netherlands (4%), England (2%), France (1,5%), Sweden (0,8%) and Switzerland (0,7%). This fact along with wide development of representatives of superfamilies Pleurotomarioidea, Stromboidea, Fasciolarioidea, Volutoidea, Turritelloidea and Trochoidea confirm an existence of broad relations between Volyn-Podillya area and other parts of Central European palaeobiogeographical province in the Cretaceous.

Key words: Gastropods, Cretaceous, Volyn-Podillya, stratigraphy, paleogeography, paleoecology.

Размещено на Allbest.ru