Українські лікувальні замовляння: вербально-акціональні універсалії, символіка та семантика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українські лікувальні замовляння: вербально-акціональні універсалії, символіка та семантика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми дослідження визначається потребою об'єктивного вивчення духовної спадщини нашого народу. Утвердження української державності неможливе без прискорення процесу національно-культурного відродження, що з одного боку стимулює наукове осмислення духовної історії нашого народу, з іншого - сприяє виникненню спекулятивних псевдонаукових теорій і кон'юнктурних підходів до розв'язання визначеної проблеми. Останнім часом помітно виріс інтерес до міфології, зокрема до проблем символотворення. Культура мислиться як символічний універсум, що насичує і змістовно наповнює дійсність. Новітнє неомодерне творення символів, привнесених з іншого культурного середовища, в умовах глобалізації витісняє національно значимі культурні явища, робить їх маргінальними.

Повернення до національних традицій передбачає відтворення самого принципу причетності до священного, яке проявлялось у всіх сферах життя наших предків, і зокрема, в етномедицині, етнопсихології. На вірі у могутність сили слова, мови виникли традиційні лікувальні обряди, чий культурний феномен привертав увагу багатьох дослідників. Українські замовляння, якими ці обряди супроводжувались, є унікальним зразком архаїчного мислення і несуть у собі потужні міфотворчі потенції. Проведене в даному науковому дослідженні вивчення словесних кодів замовлянь та їх семантичних ключів, дозволяє простежити внутрішній взаємозв'язок явищ звичаєво-обрядової культури українців, осмислити їх на рівні кодів національної культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми «Національне відродження й етнографічна спадщина», досліджуваної «Етнологічним центром» Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

Метою пропонованого дослідження є системне дослідження замовляння та його структурно-змістових елементів, що дає змогу реконструювати основні напрямки лікувальних ритуалів українців, а також їх концепцію, акціонально-вербальну символіку.

Відповідно формулюються основні завдання роботи:

- в контексті реконструкції світоглядних уявлень українців дослідити міфоритуальну спрямованість замовлянь, як застиглої міфологізованої форми;

- дослідити специфічні засоби формоутворення лікувальних текстів, визначивши їхній внутрішній зміст, який проявляється у створенні відповідної емоційної атмосфери під час магічного лікування, вербальних моделях правильної поведінки персонажу замовляння (учасника обряду);

- з'ясувати змістовну природу замовлянь, а саме роль інакомовностей у структурі і символічній системі текстів, визначити ступінь закодованості (невеликі за обсягом твори несуть у собі досить широке значення);

- дослідити роль особи знахаря у проведенні відповідних ритуалів; показати, що ритуальне встановлення/відновлення межі у замовляннях відбувається на зразок космічної міфічної прамежі, простежити зв'язок есхатологічних уявлень українців з текстами лікувальних замовлянь;

- показати на прикладах, що суть магічного цілительства полягає не лише у лікуванні тіла людини, але і його уявного двійника, з чим пов'язане поняття душі/духа;

- визначити основні мотиви магічного знешкодження хвороб;

- довести, що міфологізація процесу лікування проявляється у двох основних аспектах: участі позитивних міфологічних персонажів - сонця, місяця, зірок, християнських святих і т. п., які уособлюють боротьбу із силами зла; і в зображенні хвороб, як негативних персонажів хтонічного світу;

- визначити функції числа і числівника, а також структурні ознаки повторів, що можуть заміняти число;

- проаналізувати роль астральних світил у змістовій і текстовій структурі замовлянь.

Об'єктом дослідження є українські лікувальні обряди.

Предметом дослідження є семантика лікувальних обрядів, які проявляються у характерних мотивах і образах текстів замовлянь.

Хронологічні межі. У роботі аналізуються етнографічні записи лікувальних обрядів і текстів замовлянь, здійснених впродовж кінця ХVІІІ - ХХ ст.

Географічні межі дослідження охоплюють території сучасних Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Житомирської областей, фрагментарно представлені також матеріали з інших регіонів України (Карпати, Слобожанщина, Південь).

Наукова новизна отриманих результатів. Полягає у введенні до наукового обігу нових фактологічних даних - польових етнографічних матеріалів автора, а також маловідомих текстів замовлянь та описів лікувальних обрядів (з архівних джерел), які вперше досліджуються не лише як явище етномедицини, а й з точки зору етнопсихології. З метою посилення сугестивно-психологічного впливу на людину у замовляннях ретельно підібрані не лише ключові слова, але й окремі звуки, вживання яких, на думку сучасних психологів, діє на людину заспокійливо.

Інший аспект новаторства проявляється у теоретичних підходах до розв'язання проблеми: 1) дослідження формотворення замовлянь має з'ясовувати не лише способи його формальної організації, як от: вступ, основна частина, закріпка, й дрібніші формоорганізуючі елементи - звуки, слова, словосполучення, образні засоби, а й вивчити їхню змістовну і символічно-образну наповненість, зв'язок з обрядом; 2) з'ясування контекстуального значення окремих мотивів і образів передбачає комплексний підхід у відтворенні символіки лікувальних обрядів українців, що дає можливість частково реконструювати магічні операцій під час обряду замовляння. Крім цього проведено узагальнення і систематизацію наукових праць українських вчених, присвячених проблематиці замовляння; створено покажчик характерних мотивів, базових кліше українських замовлянь.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у її історично-пізнавальній ролі, а саме у концентрації фактичного матеріалу і авторських висновків стосовно лікувально-магічної практики українців. Відповідні теоретичні узагальнення дослідження можуть бути використані при підготовці спеціальних навчальних курсів з фольклористики та етнології, культурології. Отримані результати наголошують також на важливості слова як матеріалізації думки, що актуалізує цілий ряд мовних проблем, як на побутовому так і на державному рівні.

Особистий внесок здобувача полягає у спробі об'єднання наукових ідей представників різних теоретичних напрямків, а також авторському підході у дослідженні замовлянь, який передбачає детальний структурний аналіз традиційних лікувальних текстів. Це дає можливість глибше зрозуміти зміст окремих магічних обрядодій, що до цього часу не мали пояснень.

Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданні Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Основні положення дисертації апробовані на трьох міжнародних конференціях: «Проблеми досліджень усної історії східноєвропейських сіл 1920-1940 років» (Черкаси, 1998); «Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура» (Київ, 2000); «Символ, міф, обряд: традиції і сучасність» (Київ, 2000); чотирьох міжвузівських міжнародних науково-практичних семінарах з проблем сучасної семіотики «Знак. Символ. Образ», які проходили у Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького, а також на засіданні осередку Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченко у Черкасах (Черкаси, 2002).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, загальних висновків, додатків. Список використаних джерел та літератури містить 151 позицію. Повний обсяг дисертації складає 186 сторінок.

Основний зміст дисертаціїї

міфоритуальний хвороба замовляння лікувальний

У вступі обґрунтовується тема, її актуальність, наукова новизна, визначається предмет та об'єкт вивчення, хронологічні та географічні межі наукового пошуку, мета і завдання дослідження, форми практичного використання і наукова новизна запроваджених результатів, викладаються принципи добору фактичного матеріалу.

Перший розділ - «Джерельна база, історіографія та методологія дослідження традиційних замовлянь» містить два підрозділи. У першому підрозділі «Джерельна база та історіографія питання» зазначається, що в історії вивчення замовлянь можемо виділити три періоди, які відповідно до методів дослідження мають декілька основних напрямків. У першому періоді (наприкінці ХVІІІ - початку ХХ ст.) замовляння лише згадується у контексті міфологічних уявлень слов'ян. Такий підхід простежується у працях О. Буслаєва, О. Афанасьєва, М. Костомарова, В. Даля, П.Єфименка, О. Фамінцина, Ф. Рильського, С. Максимова, О. Потебні, ранніх роботах Д. Зеленіна. Відомими збирачами і популяризаторами народної творчості (в тому числі і замовлянь) вважаються А. Чепа, В. Милорадович, Я. Новицький, П.Єфименко, Г.Іллінський, В. Кравченко, П. Нестеровський, Л. Туркевич. Одним з найвідоміших дослідників першого періоду є П. Чубинський. Власні фольклорно-етнографічні дослідження та залучення порівняльного матеріалу роблять його праці енциклопедичним посібником народної культури .

Перші дослідження семантичних особливостей замовлянь і їхній зв'язок з давніми віруваннями репрезентуються працями П.Іващенка, М. Крушинського, В. Мансікки, В.Міллера. Фундаментальною теоретичною працею, що узагальнила широке коло питань народної словесності, стала монографія М. Познанського. Автор наукової розвідки досить докладно проаналізував досвід своїх попередників . У наступних розділах дослідник акцентував увагу на структурних особливостях і характерних мотивах замовлянь, порівнюючи їх із семантично однорідними текстовими фрагментами інших індоєвропейських народів.

Початок другого періоду знаменується науковою розвідкою М. Грушевського. Вчений розглядає замовляння як окремий жанр народної творчості і наголошує на їх архаїчності і самобутності. Разом з тим, на думку М. Грушевського, замовна традиція відноситься до сфери широких запозичень . Проблеми проходження замовляння побіжно торкається також І. Огієнко.

Інтерес до замовляння як жанру народної творчості знову активізується лише на початку 60-х років ХХ століття. Основними науковими напрямками етнографічних досліджень в цей період є: 1) реконструкційний напрямок, що вивчає замовляння як пратекст з притаманними йому архетипами; 2) обрядовий напрямок - замовляння розглядається як синкретичний жанр, на основі чого вивчаються твори календарного циклу; 3) психологічний напрямок, де текст уявляється кодом, за допомогою якого реалізуються приховані можливості підсвідомого впливу на психіку інших людей.

Одним з перших представників реконструкційного напрямку вважається В. Топоров. У ранніх працях вчений намагається відтворити два типи архаїчних текстів - «від черв'яків» і «любовні замовляння», а також проміжні мотиви, які насичують той чи інший праобраз. Вчений враховує не лише семантичний, але й фонетичний і морфологічний рівень вивчення текстів, що передбачає нові методи інтерпретації фольклорних творів . Традиції методологічної школи, започаткованої В. Топоровим, продовжують М. Лекомцева, Т. Свєшникова, Т. Агапкіна, Є. Новік. Оригінальним видається дослідження І. Чернова, який намагається відтворити загальну модель замовного тексту, виділяючи при цьому декілька основних структурних типів .

Цікавими видаються наукові студії замовлянь В. Петрова. Основні питання наукового пошуку якого торкаються проблем структури замовлянь і взаємозв'язку слова і дії. Паралельна організація замовного тексту вбачалась вченим не лише у його формальній конструкції, а розглядалась як наслідок архаїчних світоглядних уявлень .

Окремий напрямок другого періоду складають дослідження, присвячені взаємозв'язку слова і обряду. Таким методологічним підходом визначаються праці В. Соколової, Л. Виноградової, С. Дмитрієвої. Е. Померанцевої, Г. Барташевич.

Дослідження сучасної замовної традиції становлять собою унікальні відомості про передачу сакрального знання і принципи використання текстів у традиційній медицині, що передбачає вивчення замовляння як психічного феномену. Одним із перших дослідників даної проблематики є Г. Попов, О. Сидоров. Дослідження попередників продовжує В. Харитонова. Особливий тип виконання замовлянь, їх специфічна ритміка та інтонація сприяють, на думку В. Харитонової, зануренню знахаря і хворого в особливий психічний стан, названий дослідницею «зміненим станом свідомості» (ЗСС) .

Характерною ознакою наступного періоду є методологічна різнобічність наукових методів дослідження. Разом з тим, простежується спадковість наукових традицій у плані реконструкції первісних вірувань на матеріалі замовлянь. Відтворення первинного значення мотивів і образів замовляння розглядає у науковому коментарі до збірки М. Москаленка М. Новикова. Шляхом поділу на смислові групи дослідниця відтворює значення основних образів українських замовлянь. Методологічну проблему вивчення образу як самодостатнього явища вирішує М. Гримич, де замовляння розглядається у загальному світоглядному контексті українців .

На тісний взаємозв'язок вербальних і невербальних методів лікування звертає увагу З. Болтарович, Н. Вархол, Т. Шевчук, Г. Бондаренко. Суттєвим доповнення у дослідженні первісної семантики українських замовлянь виступають публікації О. Юдіна, В. Мойсеєнка.

На територіальні відмінності у лікувальних обрядах акцентує увагу С. Швидкий. Коло інтересів вченого окреслює історія розвитку, регіональна специфіка і сучасний стан функціонування замовної традиції південної Слобожанщини .

Відповідної уваги заслуговує також дисертаційне дослідження О. Павлова. Дослідник намагається осмислити замовляння як культурний феномен. Аналізуючи магічні вербальні компоненти традиційної культури, О. Павлов торкається загальнофілософських проблем і користується методологією філософського ірраціоналізму, а також «взяті за світоглядну основу антропологічні концепції ХХ ст. (передусім феноменологічних підхід у тлумаченні людини)» .

Мета і завдання роботи реалізуються у другому підрозділі «Визначення основних понять та методологія дослідження». Методи дослідження визначаються завданнями, що виникли у процесі написання дисертації. Одним з основних методів, що використовується у роботі як провідний є палеонтологічний метод (визначення В. Проппа ), за допомогою якого науковий пошук ведеться діахронно і наскрізно, охоплює різнорівневі й різнобічні культурні явища. Це дає можливість уточнити недостатньо досліджені фольклорні аспекти, важливі для розуміння загальної культурної ідеї. До основоположних методів можемо віднести структурний, який передбачає вивчення того чи іншого явища синхронно у безпосередньому зв'язку з його структурою або контекстом. Порівнюючи контекстуальні значення замовлянь, формулюємо певні узагальнення, які в окремих випадках набувають форми робочих гіпотез. Серед інших методів дослідження, які використовуються фрагментарно, зазначимо методи лінгвістичного трансформаційного аналізу, порівняльно-історичний.

Концептуальні засади дослідження базуються на таких принципах: 1) всебічному висвітленні основних формотворчих елементів лікувальних текстів і з'ясуванні їхньої семантичної ролі; 2) дослідженні змістової природи замовлянь на прикладі мотивів і образів.

Заглиблення у внутрішню сутність замовного тексту - контексту можливе через детальний аналіз його структурної будови: звукової, словесної, синтаксичної організації, а також поетики, ритміки і тоніки, що дозволяє уявити текст як цілісну систему, прослідкувати його зв'язки з ритуалом. Подібний підхід дозволяє виявити методи і прийоми психотерапевтичного впливу на хворого, визначити ступінь архаїчності окремих текстів. Крім цього, аналіз внутрішньої текстової організації дає змогу більш рельєфно уявити деякі власне жанрові особливості формотворення замовлянь, символіку поетичних і синтаксичних фігур, засоби їхньої художньої організації, а також зв'язок текстів з обрядами супроводження. Вивчення змістової природи замовляння передбачає наявність відповідних моделей його творення, тобто основних складових, завдяки яким замовляння проявляється як жанр народної обрядової культури. Кожен мотив замовляння образний за своєю природою, він формує образ, задає відповідний стереотип поведінки чи схему його використання, підкреслюючи таким чином його моделювальні властивості. Наприклад, Михайло-Рихайло (персонаж замовляння) має зарубати змія - іншої моделі поведінки не передбачається; вода, використання при обмиванні хворого/покійного, має бути вилита у глухий кут; зав'язана мотузка спалюється тощо.

«Системна характеристика українських лікувальних замовлянь» складає зміст другого розділу, який поділяється на два підрозділи. У першому підрозділі «Замовляння як явище народно-побутової традиції і магічної практики» лікувальні тексти розглядаються як явище традиційно-побутової культури українців. Основна увага зосереджується на взаємозв'язку замовляння з ритуалом, класифікаційних особливостях, основних жанрових формах, стратегії, термінології, структурі, правилах поведінки знахаря і хворого після обряду магічного лікування. Другий підрозділ - «Специфічні жанрові і структурно-змістові особливості замовних текстів» присвячено формальній організації ритуальних лікувальних творів. Існуюча сталість замовлянь зумовила відповідну збереженість архаїчних текстів, особливо їхню ритміку і поетику. Основна мета виголошення лікувальних замовлянь (вплив на психіку хворого) реалізується за допомогою ритуальної дії, форми мовлення (ритму) і його образного обрамлення. Звідси насиченість замовлянь метафорами, гіперболами, порівняннями. Якими б майстерними не були форми передачі думки, вони не мають самостійного художнього завдання, а підпорядковуються загальній ідеї виголошення тексту.

Основною формою будови ритуальних текстів є речитативна, що полегшує вимову самого тексту, надає йому ритмічності, у зв'язку з чим змінюється форма слова, варіюється розташування наголосу залежно від смислової логіки замовляння. Характерною рисою лікувальних текстів є повторюваність окремих слів, фраз, невеликих за обсягом текстових фрагментів, що поєднується з варіюванням слів і рядків. Відповідні загукування є складовою частиною всіх архаїчних текстів, які не так щільно насичені художніми образами, але кожен образ є конкретним і значущим.

Однією з основних фігур архаїчної поезії виступає паралелізм, від якого походять інші тропи, зокрема метафора, метонімія, порівняння, гіпербола. У замовляннях паралелізм проявляється як форма будови тексту, де перша частина фрази описує бажаний результат, який має діяти як паралель до іншої її частини. Походження метафор у замовляннях пояснюється табуюванням окремих назв, пов'язаних з потойбічним світом. Підміна сутності іншим ім'ям призвела до метафоричних уособлень, що проявляється у міфологічних назвах астральних світил, природних стихій, елементів ландшафту, рослин, тварин тощо.

Міфологічна картина всесвіту, його дуальності, у замовляннях зафіксована антитетичними висловами, що приховані у фразах розпізнання і вигнання хвороби: «не сама я прийшла - три ангели привела» (сам - не сам); хвороба відсилається «на сухі ліси» - «болота, очерета» (сухий-мокрий); «сонце мені в вічі, місяць мені у плечі» (зад-перед) і т. п.

Суттєвою структурною ознакою замовлянь є діалог. За визначенням М. Бахтіна, діалог неоднорідний за своєю природою, оскільки несе внутрішнє протиріччя між «своїм» і «чужим» словом. Замовляння як міфологічний пратекст виступає цілісним утворенням і має дифузний характер, отже категорії суб'єкта і об'єкта є умовними для міфопоетичного твору, оскільки вони явно не конфліктують між собою, або цей конфлікт послідовно розв'язується. Функціонування замовляння як монологу (суб'єкта) передбачає існування іншої сторони (об'єкта), до якої воно звернене, отже форма діалогу приписує адресату вигідний стереотип поведінки, що проявляється у текстах як розмова з небесними світилами, святими, міфологічними персонажами.

Застосування етнолінгвістичних методів в етнології дозволяє надати дослідженню більш цілісного і завершеного характеру. Аналіз перекладених текстів дає змогу помітити, що при перекладах (у зв'язку із зміною хоча б одного слова) слабшає міфоритуальна спрямованість замовляння, порушується внутрішня цілісність, притаманна цьому жанру. Отже, у замовляннях форма є не лише засобом вираження змісту, але й виступає його частиною, маючи при цьому відповідне семантичне навантаження. Виразниками такої цілісності виступають синтаксичні фігури (звертання, слова-констатації, однорідні члени речення, повтори, протиставлення), за допомогою яких уточнюється і розширюється зміст замовляння, утаємничується його сутність, підсилюється магічність окремих образів, часу, місця проведення обряду.

Вивченню «Символіки характерних світоглядних мотивів, образів, понять у текстах українських лікувальних замовлянь» присвячено третій розділ дисертації, який поділяється на три підрозділи. У першому підрозділі «Вербально-символічні позначення хвороб та лікувальної магії» досліджуються причини міфологізації лікувального акту. Процес міфологізації відбувається у специфічному «міфопоетичному культурному середовищі, яке визначається особливим типом світобачення і світорозуміння, - боротьбою конструктивного космічного принципу з деструктивною хтонічною стихією в описі етапів послідовного створення і становлення світу». Тексти лікувальних замовлянь в цьому аспекті аналогічно до етіологічних міфів складаються з двох основних частин. Перша - описує прояв хвороби і характеризується процесом її пошуку і впізнання, друга частина складається із судження позитивного характеру - знешкодження і послідовного висилання-знищення хвороби. Міфологізація хвороб відбивається також у специфіці їх текстового зображення: у замовляннях вони змальовуються як потойбічні істоти, які бувають видимими чи невидимими, можуть розмовляти, боятися вогню, води, їх можна налякати тощо. З уявленнями про об'єктивну сутність хвороби пов'язані прийоми її знешкодження.

Одним з важливих елементів лікувальної магії є визначення моделі поведінки хворого після його одужання. Через участь у сеансі лікування хворий має стати здоровим, тому на час переходу з одного стану в інший його поведінка (як лімінальної особи) чітко регламентована. Як правило, заборонялось впродовж трьох чи семи днів позичати щось з хати, сваритись, мати статеві відносини, давались певні рекомендації стосовно режиму харчування.

У другому підрозділі розглядається «Понятійно-образна система ритуальної «лімінальності» і табуйованих розмежувань». Міфологічна семантика межі проявляється у ритуалах, пов'язаних з важливими подіями життя людини: народженням, хрещенням, весіллям, смертю, хворобою / одужанням. Крім візуальних засобів, наявність межі позначали вербально, шляхом замовлянь і заклинань, які слугували магічними оберегами її недоторканості. Акт магічного зцілення можна розуміти як нове народження, що досягається символічним проходженням через смерть. Хворий, подібно до ініційованого, знаходиться на межі (часовій, просторовій), де відбуваються відповідні ритуали. Про семантичні особливості замовляння як ритуально-словесного уособлення межі свідчить також і час їх виголошення.

У текстах замовлянь зустрічаються згадки про ритуально-символічні дії, пов'язані з обмеженням, основний принцип яких полягає у створенні замкнутого простору шляхом уявного оборювання, огороджування і обв'язування суб'єкта/об'єкта, тобто діями, що були обов'язковими для ритуального виконання. Констатація сталості і нерухомості встановленої межі полягає в її остаточному замиканні від ворожих сил за допомогою «ключа і замка». Використання цього символу передбачає існування іншого, семантично спорідненого з ним мотиву «закривання/відкривання». Закривання дверей/воріт розуміється в цьому плані як встановлення межі і, навпаки, відкривання - як її порушення. Міцність межі порівнювалась з міцністю дверей/воріт/порогу, тому вони часто зображувались «дубовими», «залізними». Саме ця якість набувала провідного значення у проведенні обряду, пов'язаного з ритуальним «одужанням», і асоціювалась зі здоров'ям дитини. Утвердження непорушності межі у замовляннях відбивається в образі каменя / стовпа.

Тема смерті у ритуальних текстах має особливе значення, формує специфічний «сюжет» і образну систему замовлянь. Необхідність замовляння як лікувального акту викликана захворюванням, отже знахар має відшукати причину недуги, що передбачає його уявну подорож до потойбічного світу - одвічного місця перебування хвороб. З іншого боку, у потойбічному світі нема старіння і вмирання, тому тут зцілюються всі хвороби, що пояснює як мотив подорожі у замовляннях, так і ритуальне використання могильної землі, кістки, речей покійного, культових предметів поховального ритуалу в обрядовій лікувальній практиці. Подорож до світу пращурів зображується стисло, але складається враження повного і докладного її опису. Подібна диспропорція між текстом і його обрядовим смислом пояснюється тим, що опис складається зі слів-символів, які називають імена сакральних об'єктів. Тому замовляння можемо уявити кодом, або упорядкованим набором знаків-символів, що складають при розшифровці основний прихований його зміст. Слова-образи фольклорного потойбічного світу знаходяться у тісному взаємозв'язку за іншими міфологічними поетичними фігурами. Зв'язуючим елементом в такому випадку виступає фактор руху, який проявляється у мотивах подорожі, переправи через ріку мостом, бродом, за допомогою коня, відсилання хвороби на вітер, болота, піски, побажання провалитися, зникнути тощо.

Магічні лікувальні дії передбачають входження хворого у коло сакральних об'єктів, міфологічних персонажів. Так, при тяжких захворюваннях розігрувалась містерія тимчасової смерті, де імітація воскресіння ототожнювалось з одужанням. У дисертаційній роботі простежуються також паралелі між словесним описом виходу хвороби з тіла людини та ініціацією шамана / знахаря. Дослідники шаманізму зазначають, що ініційований буквально відчуває, як його тіло розривають, перебирають і потім знову складають. На нашу думку, детальний перелік у замовляннях органів тіла хворого (кістки, «сустави», печінка, серце, жили, ноги, руки, очі, вуха, зуби, голова, нігті) є словесним розтином тіла хворої людини з метою його очищення, вербально хвороба «знімається» з кожного органу.

Вивченню світоглядних уявлень українців на матеріалі замовлянь присвячений третій підрозділ «Семантика чисел і числівників та образів астрального світу у контексті обрядово-міфологічних уявлень українців». Контекстуальна роль числа у замовляннях, зумовлюється його символічною насиченістю, яка пояснюється значенням рахування в освоєнні давньою людиною навколишнього середовища (число як спосіб упорядкування простору і часу). Постійність семантичних характеристик числа (послідовність у рахуванні, цілісність/неподільність, здатність збільшуватись/зменшуватись) пояснює його застосування у міфах як символу основних космологічних характеристик. Число в цьому аспекті є концентрацією магічного. Вживання числа у замовляннях не випадкове, оскільки воно виконує функцію захисту, - доводить статичність міфологічної космологічної схеми. Міфологізації числа сприяє також його здатність точно і лаконічно описувати процеси, пов'язані зі зменшенням-збільшенням, загадуванням-вгадуванням, які становлять одну з основних засад магічного лікування. Поступове зменшення сили хвороби передбачає збільшення життєвої сили і навпаки, засобом вгадування перераховуються основні причини її походження і можливі варіанти відсилання. З прийому «збільшення-зменшення» виникають деякі види слів-метафор і гіпербол («ліс-лісище», «уроки-урочища», «відьми-відьмища», «переляк-перелячище», «дуб-дубище», «гризь-гризище», «матка-матище»), що лаконічно позначають чисельне перерахування граничних міфологічних ознак і сприяють нагнітанню психічної атмосфери. Такий процес нагадує психологічний прийом «снігової кулі», коли емоції хворого поступово доводяться до крайньої напруги, навмисне створюючи дуже складну проблему, негайне вирішення якої (раптове зняття напруги) зумовлює позитивний психічний стрес. Утвердження позитивного елементу відбувається за допомогою слів із семантикою кінця, які повторюються певну кількість раз.

Операція з числами у замовляннях сприяє утворенню розгорнутих класифікацій: причин виникнення хвороб, місць їх відсилання, міфологічних схем багаторівневого світоустрою. Причини походження вказують на місце, особу, тварину чи предмет, що спричиняють захворювання. Виникнення і функціонування подібних структур у замовляннях сприяє розвитку абстрактного мислення. Існування відповідних числових схем має обов'язкову прагматичну настанову - створення зразків для кращого запам'ятання, відтворення і сприйняття тексту. Такими числами найчастіше виступають три, сім, дев'ять, дванадцять, або відповідні математичні операції - три/сім/дев'ять раз по три/сім/дев'ять.

Символізм числа проявляється також в образах астральних світил. Словесний опис будь-якого процесу, що стосується безпосередньо людини, перекладається на мову космогонії. Тому у замовляннях досить часто зустрічається міфопоетичний опис астральних світил і елементів ландшафту. Утаємниченість замовлянь зумовлює виникнення паралельних текстових конструкцій: зображення людини як космосу і навпаки. Космологізація людини передбачає існування відповідних рівнів, подібних космічним - хтонічного та ієратичного. Прикладом можуть слугувати замовляння від зубного болю, а саме словосполучення типу: «мертвець во гробі, місяць на небі, камінь в морі», «заєць у полі, а риба в морі, місяць на небі» і т. п. Хтонічні сили уособлюють «негативні» міфологічні персонажі - хвороби, «вороги», «відьми» тощо. Вищий рівень уявляється в образах астральних світил, атмосферних явищ, християнських святих. Таким чином, прагматична мета сакралізується, попадаючи у силове поле замовляння як частки міфу.

Визначення необхідного часу для зцілення пов'язане зі знанням найсприятливішого періоду для лікування, що співвідноситься з астральними явищами - сходом сонця, сяйвом місяця, появою зорі. Виголошення замовляння у період, коли відлік часу набуває особливих сакральних характеристик, відіграє суттєву роль у лікувальному процесі, надає впевненості у позитивному результаті, оскільки визначений часовий відрізок (схід-захід, ніч) втілює собою зразок закономірності, невідворотності і ритмічності природних явищ, а також становить критичну точку, межу переходу одного космічного стану до іншого, діаметрально відмінного за людським сприйняттям (світло-темінь). За межами визначеного періоду ймовірна випадковість (незакономірність), оскільки момент вибору є найбільшою концентрацією не лише хтонічного, але й закономірного, яке зароджується, викристалізовується у ньому. Цим, на нашу думку, також пояснюється широка вживаність образів астральних світил, зокрема сонця, місяця і зорі у міфології, де вони прирівнюються до символічних світових небесних центрів, регуляторів космічного порядку і часу.

Основні результати дослідження узагальнені у висновках.

- Магічне лікування передбачає вплив на психіку людини.

- Основні види традиційного лікування проявляються у мотивах: звертання до вищих сил і міфологічних персонажів; магічного знешкодження хвороб; символічної зміни подоби хворого (одягання навиворіт сорочки, називання його іншими іменами, уявне посмертне відспівування); констатації абсурдності хвороби (рубання каменя, молотіння залізного жита, наявність зубного болю у мертвого, зустрічі трьох братів - ведмедя, морського каменя, зайця, покійного, місяця тощо).

- Кожен мотив замовляння є динамічним за своєю природою, він реалізується в образах, які відрізняються відповідною статичністю і мають семантичне навантаження.

- Процес одужання пов'язаний з есхатологічними уявленнями, символічним проходженням через смерть.

- Тексти лікувальних замовлянь подібно до етіологічних міфів складаються з двох частин - пошуку/впізнання хвороби та її знешкодження. Міфологізація процесу лікування проявляється також в участі позитивних міфологічних персонажів, які уособлюють боротьбу з силами зла - хворобами.

- Картини потойбічного світу проявляються у мотивах подорожі, сну, переправи, наведення мостів, обрядових містеріях тимчасового вмирання.

- Використання числової символіки сприяє створенню відповідних смислових шаблонів, які створюють зразки для кращого запам'ятання і виконання текстів.

- Космологізація людини передбачає існування відповідних рівнів - нижчого і вищого, що сакралізує в цілому процес традиційного лікування і сприяє втаємниченню інтимних сфер її існування.

- Сакралізація процесу замовляння як обряду пронизує його формальну структуру, в тому числі синтаксичну організацію, і проявляється у нероз'ємній єдності змісту і форми.

Проблема вивчення традиційної вербальної медицини не вичерпується обсягом даної роботи. Комплексний підхід дослідження світогляду українців на прикладі замовлянь пропонує залучення до обговорення теми широкого кола фахівців - етнологів, філософів, мовознавців, істориків, що сприятиме поглибленню знань у сфері народних звичаїв, магії і ритуалів, дозволить прослідкувати оригінальність символіки замовлянь, визначить їх місце у контексті східнослов'янської міфології та фольклору.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1. Темченко А.І. Контекстуальна семантика число три в українських замовляннях // Етнічна історія народів Європи. - 2002. - №13. - С. 38-41

2. Темченко А.І. Синтаксичні фігури замовлянь як сугестивно-психологічний медіатор // Народна творчість та етнографія. - 2002. - №4. - С. 104-111

3. Темченко А.І. Міфологічні пари «вода-молоко», «вогонь-залізо», «сіль-очі» у магічно-обрядовій практиці українців (на матеріалі замовлянь до худоби) // Український селянин. - 2002. - №6. - С. 27-30.

4. Темченко А. І. Образи потойбічного світу в українських замовляннях // Всі ми діти твої, Україно! Інформаційно-методичний збірник. - К., 2001. - Випуск 6. - С. 60-63.

5. Темченко А.І. Функції слів-заборон у структурі українських замовлянь // Вісник Черкаського університету: Серія філологічні науки. - Черкаси, 1999. - №11. - С. 104-110.

6. Темченко А.І. Семантика поетичних фігур в українських замовляннях // Вісник Черкаського університету: Серія філологічні науки. - Черкаси, 2000. - №15. - С. 135-145.

7. Темченко А.І. Поетика українських замовлянь // Питання літературознавства. - Чернівці, 2000. - №6 (63). - С. 40-44.

8. Темченко А.І. Астральна символіка в українських замовляннях // Гуманітарний вісник: Серія іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. - Черкаси, 2000. - №4. - С. 296-299.

9. Темченко А.І. Символи-обереги черкаських будинків (кінця ХІХ - поч. ХХ ст.) // Записки Осередку Наукового Товариства ім. Шевченко у Черкасах: Праці історико-філософської, політологічної, філологічної та культурологічної секцій. - Том. 1.: Зб. наук. статей / За ред. А.Г. Морозова, А.Ю. Чабана, В.В. Масненка, В.Т. Поліщука. - Черкаси: РВВ. ЧДУ. - 2002. - С. 100-102.

Размещено на Allbest.ru