Демографічна характеристика населення грецьких селищ Сартана та Старий Крим за матеріалами метричних книг державного архіву Донецької області

Метричні книги, як основний документ поточного обліку населення. Демографічні показники населення грецьких селищ Сартана та Старий Крим, відтворені за матеріалами метричних книг. Щомісячний розподіл народжень. Особливості церковного діловодства.

Рубрика Краеведение и этнография
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2013
Размер файла 89,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Демографічна характеристика населення грецьких селищ Сартана та Старий Крим (за матеріалами метричних книг державного архіву Донецької області)

Васик О.В

Метричні книги, як основний документ поточного обліку населення, цікавить дослідників, в першу чергу, як джерело, яке містить щорічні відомості щодо природного руху населення. Джерело, яке дозволяє виявити особливості народжуваності, шлюбності та смертності, які характерні для різних територій, а також пояснити існування таких особливостей.

До питань демографічної поведінки населення частіше зверталися історики, лікарі, економісти-статистики. Дослідники К.А. Андрєєва та Т.Е. Маковецький займалися складанням «таблиць смертності», але при цьому відмічався недолік даних відносно числа смертей немовлят [1]. Дані метричних книг, як додаткове джерело, використовувалися в історико-демографічному напрямку дослідження, який представлений роботами В. Кабузана, Я. Володарського [2,315-321] та інших.

У фонді № 216 Державного архіву Донецької області зберігається 25 справ метричних книг грецького населення за 1867 1920 рр. «Георгиевская церковь Екатеринославской духовной консистории с. Сартана Мариупольского уезда Екатеринославской губернии. Метрические книги записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших»[3], та у фонді № 217 20 справ метрик за 1862 1918 роки «Успенская церковь Екатеринославской духовной консистории с. Старый Крым Мариупольского уезда Екатеринославской губернии, благочиния 1-го округа Екатеринославской епархии. Метрические книги о рождении, браке и смерти»[4]. Метричні книги містять важливу інформацію для науковців, які займаються демографічною історією регіону. Метричнізаписи щодо народжених, тих, які укладали шлюб та померлих, можуть бути використані як статистичні показники грецького населення.

У пропонованій статті розглядатимуться демографічні показники населення грецьких селищ Сартана та Старий Крим, відтворені за матеріалами метричних книг за 1895 рр. Всі книги містять записи, здійснені за типовою схемою: народження, шлюб і смерть.

Інформація аналізованих метричних книг вважається нами цілком достатньою за своєю значущістю і за обсягом, а інформаційний масив цих документів дозволяє відтворити демографічну ситуацію грецьких селищ Сартана та Старий Крим.

Метричні книги, безумовно, доволі складно вивчати. По-перше, відзначимо, що текст важко читати, особливо в метриках раннього періоду, коли вони були рукописними і розкреслювалися від руки. Із 1885 р. метричні книги почали вести на бланках і священику залишалося лише правильно їх заповнювати. Крім того, метричні книги дійшли до нас не в повному обсязі. Враховуючи незадовільний стан метричних записів, що збереглися, велика інформативна частина метрик так і залишиться невідомою науковцям. Однак, будь-яка подія все одно лишає по собі інформаційний слід. Оскільки кожний метричний запис мав порядковий номер, реальну кількість актів, що їх містила книга, можна встановити за номерами тих записів, що збереглися, за підсумковими щомісячними записами, а також за даними екстрактів і відомостей.

Стосовно метричних книг грецького населення, в нагоді науковцям, які займаються демографічної історією регіону, стануть зведені відомості. Наприкінці кожного року метричні книги греків містили зведену відомість, в якій зазначалася кількість новонароджених, одружених, померлих. Також зазначалося, у якому віці та від якої хвороби помирали. Якщо в родині народжувалася двійня або близнюки, це обов'язково позначалося у зведеній відомості. Факт народження позашлюбної дитини також відображався у метричній книзі, а потім ця інформація вносилася до відомості.

Із цієї відомості дуже чітко простежується смертність серед малюків, дітей у віці до одного року. Зведена відомість грецьких метричних книг містила примітки, де зазначалися хвороби, від яких найбільше померло людей за рік. Подавалися дані щодо осіб, померлих неприродною смертю. Така відомість обов'язково підтверджувалася підписами священика та помічника, а наприкінці вся справа скріплювалася печаткою [5].

Звичайно, кожний акт містив унікальну інформацію і відтворити її не можна, однак знання про загальну кількість записів дозволить відтворити окремі демографічні показники. У ряді випадків записи, що втрачені в одному екземплярі, наявні в дублетному, що дозволяє відтворити й унікальну інформацію.

Розглянемо інформацію метричних книг грецького населення у тій послідовності, яка представлена у метриках народжені, ті, які укладали шлюб, та померлі у 1895 році. Матеріали метричних книг дозволяють деталізувати деякі аспекти традиційної демографічної поведінки селян, зокрема, у сімейно-шлюбній сфері.

Постійні записи у метричних книгах вели священики Георгіївської та Успенської церков. Із цих записів бачимо, що за вказаний рік народилося 134 та 318 малюків у с. Старий Крим та с. Сартана відповідно.

Природній приріст населення у селищах як різниця між кількістю народжених та кількістю померлих складає у середньому 50 та 139 осіб у с. Старий Крим та с. Сартана.

Більшість народжених за даними метрик обох селищ були чоловічої статі. Вони перевищували кількість народжених жіночої статі на 17% у с. Старий Крим та 33% с. Сартана. Щомісячний розподіл народжень за 1895 р., який зафіксований у метричних книгах с. Сартана та с. Старий Крим, показує збільшення народжуваності у старокримців восени (25 хлопчиків та 24 дівчинки), а сартанців навесні (63 та 39 відповідно). Значно рідше діти народжувалися у старокримців влітку (12 хлопчиків та 14 дівчаток), у сартанських селян взимку (37 та 30 відповідно). Отже, «зимових» та «літніх» дітей було набагато менше. Народжених влітку-восени батьки зачинали в осінньо-зимовий період, коли позаду були найбільш важкі сільськогосподарські роботи: посів, догляд за висівками та збір врожаю. Крім того, з біологічної точки зору, зачинати дітей вважається кращим саме в осінньо-зимовий період, коли організм батьків повний сил, які накопичені навесні та влітку, і, таким чином, можна чекати на здорове потомство [6,47]. Цей фактор відігравав значну роль, враховуючи те, що смертність серед немовлят була досить високою.

Таблиця 1. Щомісячний розподіл народжень у селищах Сартана* та Старий Крим** Маріупольського повіту Катеринославської губернії 1895 р.

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Кількість народжень

с. Сартана

2

35

8

26

28

17

31

42

42

17

0

0

с. Старий Крим

9

5

9

13

10

8

12

6

17

26

6

13

% від загальної кількості

с. Сартана

0,1

11

5,1

8,2

8,8

5,3

9,7

13,2

13,2

5,3

0

0

с. Старий Крим

6,7

3,7

6,7

9,7

7,4

5,9

8,9

4,4

12,6

19,4

4,4

9,7

Розраховано і складено: * Метрическая книга записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших Держархів Донецької області. Ф. 216. Оп. 1. Спр. 9; ** Метрическая книга о рождении, браке и смерти Держархів Донецької області. Ф. 217. Оп. 1. Спр. 9

Таким чином, розподіл народжуваності, який отримано нами за даними метричних книг, співпадає з традиційною селянською поведінкою (шлюби та зачаття дітей після завершення сільськогосподарських робіт), що свідчить про достовірність джерела, однак, мінімум народжень у грудні серед сартанців може бути обумовлений іншими причинами особливостями церковного діловодства.

У грудні оформлювалися щорічні звіти, після цього, священики у перший тиждень січня повинні були відправляти метричну книгу за попередній рік до консисторії, знявши з неї копію. Виготовлення копії потребувало достатнього часу, до того ж потрібно було підготувати іншу звітну документацію, тому можливо, що священики частину подій, які відбулися у грудні не вносили до метрики, яка була вже підготовлена для перевірки та «закрита» до строку. Таким чином, вірогідно, що частина інформації щодо народжених у грудні місяці попадала до нової метричної книги, де вони вже датувалися січнем місяцем [7,64].

Кількість народжених близнюків серед грецького населення становить по одному випадку. При цьому це були хлопчики, народжені весною.

Можливо це можна пояснити тим, що смертність серед близнюків була значно вища від загальних показників смертності немовлят, тому такі діти частіше за все помирали до хрещення, а відповідно, і до реєстрації у метричній книзі.

Рідко зустрічалися серед народжених позашлюбні діти. Усього нами виявлено три подібні випадки лише серед поселян с. Сартана. У двох випадках народжені були хлопчики, в одному дівчинка. Дізнатися про народження саме таких дітей, стало можливим лише завдяки ретельному вивченню метричних книг с. Сартана, де, на жаль, відсутня зведена відомість за рік, на відміну від с. Старий Крим.

Народженим дітям давали близько 60 чоловічих та 50 жіночих імен. Серед чоловічих імен немовлят с. Сартана частіше за все зустрічаються Василь, Іван, серед жіночих Євдокія та Ксенія [8]. Стосовно немовлят с. Старий Крим треба відзначити, що хлопчиків частіше називали Костянтин, а дівчаток Марія [9]. Рідше зустрічаються у греків вказаних селищ такі чоловічі імена, як Симеон, Ігнатій, Іларіон, Єфрем, Лазар, Анастасій, Сократ, Ісідор, Ставрій, Власій, Савва, Євстафій, Спиридон, Аверхій, Петро, Антоній, Ксенофонт, Афанасій, Харлампій, Авксентій, Павло, Лев, Порфірій, Полікарп, Димитрій та ін, та жіночі Раїса, Киріакія, Христина, Євгенія, Катерина, Олімпіада, Надія, Маргарита, Ірина, Таїсія, Антонія, Феодосія, Агнія, Степаніда, Євпраксія та ін.

Метричні книги містять досить цікаву інформацію стосовно укладання шлюбів грецькими поселянами. Нами виявлено 100 шлюбів, які були зареєстровані у с. Сартана та с. Старий Крим. Кількість шлюбів сартанців перевищує кількість шлюбів старокримців на 62%.

На прикладі метричних книг нами була простежена залежність шлюбів від пори року селищ Сартана та Старий Крим. Розподілення у метричних книгах записів за місяцями року дозволяє встановити сезонність укла дення шлюбів. Сартанські поселяни частіше всього весілля справляли восени, на відміну від старокримців, більшість шлюбів яких припадає на весняну пору року.

Місяць

р ¦ Сартана и Старий Крим |

Розраховано і складено: * Метрическая книга записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших Держархів Донецької області. Ф. 216. Оп. 1. Спр. 9; ** Метрическая книга о рождении, браке и смерти Держархів Донецької області. Ф. 217. Оп. 1. Спр. 9

Рис. 1. Сезонні коливання шлюбів за матеріалами метричних книг селищ Сартана* і Старий Крим** Маріупольського повіту Катеринославської губернії (1895 р.)

Отже, дані метричних книг показують, що більшість шлюбів укладалася після завершення сільськогосподарських робіт, в останні місяці осені (жовтень листопад), а також навесні (квітень травень). В обох простежених випадках шлюби не укладалися в грудні і березні, а також у червні та серпні.

У традиційному селянському суспільстві сезонність шлюбів пов'язана із циклом сільськогосподарських робіт. На те, що одруження залежало від пори року, звертали увагу, зокрема Х. Паллі [10,92], Б. Миронов [11,89-90], І. Венецький, який зазначав, що на сезонність шлюбності впливають особливості релігійного календаря, свята, періоди заборон і обмежень, повір'я і традиції, періоди високих і низьких трудових навантажень у сільському господарстві [12,16].

Середній вік греків с. Сартана, які укладали шлюб, складав для чоловіків 21 рік, для жінок 19 років. Найменший вік укладання шлюбу для чоловіків становив 17 років (було зареєстровано лише 2 випадки), а для жінок 16 років (10 шлюбів). Більша частина сартанських поселян укладали шлюб у віці від 20-30 років (27 % від загальної кількості зареєстрованих шлюбів), серед чоловіків 75%, а серед жінок 34%. Кількість шлюбів, які укладені чоловіками у віці до 18 років становить 3 випадки, жінками 24. З цього випливає, що значна кількість жінок створювали родини не досягши зрілого віку.

Все менше зустрічаються шлюби серед чоловіків та жінок віком старше 30років. Нами виявлено один шлюб, де і чоловік, і жінка були такого віку. Треба зазначити, що це подружжя укладало шлюб вдруге. Серед чоловіків, які уклали шлюб у віці старше 30 років знайдено 2 випадки, серед жінок також 2 шлюби. Як правило, «пізні» шлюби укладали вдови та вдівці. У метричних книгах наявні 3 випадки, коли вдруге одружувалися вдові чоловіки та 1, коли вдруге шлюб укладали овдовілі жінки. Третіх шлюбів серед сартанських поселян не виявлено.

Але не були винятком одруження старшого чоловіка з молодшою дівчиною. У метриках знайдено 11 шлюбів, коли чоловік був старше за жінку більш ніж на 5 років. Виявлено 1 шлюб, коли чоловік був старшим за жінку на 15 років. У цьому випадку для чоловіка шлюб був не перший, перша дружина померла, а для дівчини шлюб був першим. Метричні книги не вказують на номер шлюбу між греками, але вказівка «холост» та «девица» говорить про укладання першого шлюбу між людьми. Кількість шлюбів, коли жінка старша за чоловіка більш ніж на 5 років становить 2 випадки. В одному шлюбі жінка була старша за чоловіка на 13 років, в іншому на слід зазначити, що в обох випадках шлюб було зареєстровано незаміжніми людьми. Шлюбів, які б були укладені сартанцями у віці старше 35 років, не виявлено.

Стосовно шлюбної ситуації греків с. Старий Крим, ситуація наступна. Середній вік вступу у шлюб для чоловіків складав 28 років, для жінок 23 роки. Найменший вік укладання шлюбу для чоловіків-старокримців становив 19 років (зареєстровано 2 випадки), для жінок 15 років (1 шлюб).

Значна частина старокримців виявляли бажання укладати шлюб у віці від 20-30 років (39 % від загальної кількості зареєстрованих шлюбів). Кількість шлюбів, які укладені жінками у віці до 18 років, становить 6 випадків, чоловіками не виявлено. Так само, як і в с. Сартана, значна кількість старокримських поселянок створювали родини не досягши 18 років.

Укладання шлюбу серед населення грецьких селищ здійснювалося по досягненню повноліття, вік якого було встановлено у 1830 році: громадянське 18 років і 16, та церковне 15 і 13 років. Шлюб, який було укладено до досягнення церковного повноліття, вважався недійсним та підвергався розірванню. Подружжя, яке уклало шлюб до вказаного строку (наречений від 15 до 18 років та наречена від 13 до 16 років), розлучали ще до громадянського повноліття, якщо наслідком шлюбного проживання не була вагітність або народження дитини. Правлячий архиєрей міг благословити на шлюб у тому, випадку, якщо нареченому або нареченій залишалося не більше півроку до громадянського шлюбного повноліття [13].

Все менше зустрічаються шлюби серед чоловіків та жінок віком старше 30 років. Метричні книги старокримців подають інформацію про укладення 5 шлюбів, коли обом з тих, які укладали шлюб, було за 30 років. Причому 2 з таких шлюбів було зареєстровано вдруге. На жаль, у метричній книзі не зазначено причину укладання шлюбу вдруге, чи то у зв'язку з тим, що обидва наречених овдовілі, чи в результаті розлучення. На відміну від метрик неправославного населення, акти реєстрації громадянського стану представників православного населення не містять окремої частини про розлучених, де можна було б перевірити подібну інформацію. Чоловіками старше 30 років укладено 8 шлюбів, жінками 5 випадків подібних шлюбів.

Нами виявлено один шлюб, укладений між чоловіком у віці 45 років, та жінкою 37 років. Треба зазначити, що це подружжя укладало шлюб втретє. Причому у графі нареченої зазначено «вдова», стосовно чоловіка подібний запис відсутній. Знайдено один випадок одруження відставного солдата у віці 69 років та жінки у віці 40 років. Зазначимо, що для обох молодят шлюб було укладено вперше.

Значна частина шлюбів (46%) була укладена між чоловіком та жінкою, різниця у віці яких становила більш ніж 5 років (старший чоловік). І лише один шлюб, де жінка була старша за чоловіка на 7 років та укладала шлюб вдруге. Виявлено 1 шлюб, коли чоловік був старше за жінку на 15 років. У цьому випадку шлюб для обох був першим.

Отже, розділ метричної книги, який містить відомості щодо шлюбів, відрізняється високою достовірністю, що неодноразово підкреслювалося дослідниками [14,44; 15, 95]. Високий рівень достовірності даних пояснюється низкою причин. По-перше, у даному випадку ця демографічна подія співпадала з церковним таїнством, що зменшувало вірогідність втрати інформації. Крім того, укладання шлюбів не лише змінювало сімейним стан людини, але і його соціальний стан, тому до реєстрації шлюбів ставилися з великою увагою.

Досить цікаву та корисну інформацію містять метричні книги померлих греків. Усього за 1895 рік у селищі Сартана померло 179 осіб (112 чоловіків та 67 жінок), у с. Старий Крим 80 осіб (48 чоловіків та 32 жінки). Помирали здебільшого чоловіки: 63% чоловіків та 37% жінок серед сартанського населення; серед старокримців 60% чоловіків та 40% жінок. Сартанські поселяни найчастіше помирали навесні та влітку (48%), а старокримці взимку (36%). Найменша кількість померлих як у с. Сартана, так і в с. Старий Крим простежується в осінній період 20% та 16% відповідно. Якщо враховувати щомісячну кількість померлих, найбільш високий показник у с. Сартана був у квітні місяці (13%), у с. Старий Крим у січні (20%).

У сучасній демографії прийнято виділяти окремо коефіцієнти смертності немовлят (від 0 до 1 року) і дитячої смертності (від 1 до 15 років) [16,197], решту об'єднаємо у 10-річні інтервали, як подає нам зведена відомість с. Старий Крим.

метричний книга народження демографічний

Таблиця 2. Вікова структура смертності селищ Сартана* та Старий Крим** Маріупольського повіту Катеринославської губернії 1895 р.

Інтервал

с. Сартана

с. Старий Крим

Інтервал

с. Сартана

с. Старий Крим

1895

%

1895

%

1895

%

1895

%

До 1 року

68

37,9

-

-

45-50

2

1,1

1

1,3

Від 1 до 5 років

45

25,1

55

68,7

50-55

3

1,6

-

-

Від 5 до 10 років

7

3,9

5

6,3

55-60

5

2,8

-

-

10-15

4

2,2

3

3,7

60-65

4

2,2

1

1,3

15-20

6

3,4

3

3,7

65-70

5

2,8

2

2,5

20-25

3

1,6

-

-

70-75

4

2,2

1

1,3

25-30

8

4,5

2

2,5

75-80

1

0,6

3

3,7

30-35

-

-

1

1,3

80-85

3

1,6

-

-

35-40

6

3,4

3

3,7

Усього

179

80

40-45

3

1,6

-

-

Розраховано і складено: * Метрическая книга записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших Держархів Донецької області. Ф. 216. Оп. 1. Спр. 9; ** Метрическая книга о рождении, браке и смерти Держархів Донецької області. Ф. 217. Оп. 1. Спр. 9

Дані показують, що в загальній віковій структурі смертності переважає смертність немовлят і дитяча смертність.

З метричних книг видно, що чоловіки обох населених пунктів доживали до поважного віку частіше, ніж жінки. Серед сартанських поселян чоловіків померло у віці старше 80 років, старокримських 1 випадок. В обох селищах серед померлих жінок віком старше 80 років не виявлено. Прикметний лише один випадок, коли чоловік із с. Сартана помер у віці 90 років від старості. Частіше за все помирали діти віком до 10 років.

Вони складали 67% від померлих у с. Сартана та 75% у с. Старий Крим. Особливо високою була дитяча смертність у віці до 5 років: 63% у с. Сартана та 69% с. Старий Крим. У с. Сартана смертність малюків до року складала 37,9%.

Окрім кількісних даних стосовно народжених, тих, які укладали шлюб та померлих, метричні книги містять цінну інформацію щодо причин смерті. Однією з колонок метричної книги є графа «от чего умер», де обов'язково заносилися відомості про хворобу померлого або причини смерті, якщо вона була відома. Якщо ж хвороба не була встановлена, священиком робився запис наступного змісту «от болезни». Дуже часто хвороби не були визначені серед померлих немовлят та малюків, тоді писали «от младенчества». Більша частина мешканців вказаних селищ помирала від хвороб. Кількість померлих природною смертю (від старості або, як зазначалося у метричних книгах, «натурально») складала: 21 особа у с. Сартана, у с. Старий Крим 7 осіб. Серед старокримців, крім хвороб, 2 особи померли від ран та ушибів, серед сартанців було вбито 1 людину, 1 померла від побоїв та ще одна втопилася. Метричні книги дають нам назви близько 25 захворювань, від яких помирали мешканці селищ. Більша частина сартанців померли від невизначеної хвороби, яку, як вже зазначалося вище, називали просто «болезнь», 23% від загальної кількості померлих у даному селищі. Подібних записів у метриках поселян с. Старий Крим нами не виявлено. В обох населених пунктах досить розповсюдженою серед малюків була хвороба, яку називали «младенчество» 36% сартанців та 51% старокримців. Досить загрозливим був туберкульоз («сухота», «чахотка»). Від цієї хвороби загинуло 13 осіб з обох селищ. Крім того, значна кількість померла від таких захворювань, як віспа та кір. Питома вага померлих від віспи по обох селищах склала 10% від загальної кількості померлих. Майже 3% жінок померли від пологів. З виявлених нами записів у метричних книгах серед померлих жінок від пологів 2 було по 19 років, 2 жінки були у віці старше 25 років, та 3 після 30 років. У багатьох випадках точно встановити причину смерті не можна було, що пояснюється як слабкістю тодішньої медицини, так і станом медичного обслуговування. Звідси знаходимо у метричних книгах такі визначення причин смерті, як: «кашель» 4 випадки, «пронос» 2, «водяной» 2, «опух» 1, «параличь» 1, та.

Отже, аналіз демографічних показників селищ Сартана та Старий Крим, здійснений за допомогою метричних книг, дає уявлення щодо особливостей соціального та родинно-побутового стану сільського населення наприкінці ХІХ ст. Таким чином, ще раз доведено, що метричні книги містять у собі величезний інформаційний потенціал, який може бути використаний і науковцями, які вивчають метрики як історичне джерело, і дослідниками, які займаються вивченням демографічної історії регіону. В цілому, не звертаючи уваги на втрати, які пов'язані з особливостями зберігання метричних книг, обсяг інформації, який міститься у метриках є достатнім для використання цих даних при реконструкції історикодемографічних показників окремих населених пунктів.

Джерела та література

1. АндреевК.А. О таблицях смертности. М, 1871 г.; Маковецький Т.Е. Таблицы смертности и рождаемости киевского населения, составленные по метрическим книгам. К, 1881 1886.

2. Володарский Я.Е., Кабузан В.М. Демографические проблемы истории СССР досоветского периода Историческая демография: проблемы, суждения, задачи. М.: Наука, 1989. С. 315-321.

3. Державний архів Донецької області. Ф. 216. Оп. 1. Спр. 9.

4. Там само. Ф. 217. Оп. 1. Спр. 9.

5. Там само. А. 125.

6. Заднепровский А.И. Население прихода Богородицкой церкви в 1873 1883 гг. Новые страницы Донбасса: Статьи. Книга 6. Донецк, 1998. С. 45-51.

7. КнязеваЕ.Е. Метрические книги Санкт-Петербургского консисториального округа как источник по истории лютеранского населения Российской империи

8. нач. XX вв.: СПб., 2004 С. 97.

9. Державний архів Донецької області. Ф. 216. Оп. 1. Спр. 9

10. Там само. Ф. 217. Оп. 1. Спр. 9.

11. Палли Х.Э. О некоторых методических вопросах обработки источников по исторической демографии ЭССР на ЭВМ // Математические методы в историко-экономических и историко-культурных исследованиях. М.: Наука, 1977. С. 82-98.

12. Миронов Б.Н. Традиционное демографическое поведение крестьян в XIX начале XX вв. // Брачность, рождаемость, смертность в России и СССР. Сб. статей. Под ред. А.Г. Вишневского М.: Статистика, 1979. С. 83-104.

13. Венецкий И.Г. Статистические методы в демографии. М.: «Статистика», 1977. 208 с.

14. Цыпин В. Церковное право. Доступний з: http://www.klikovo.ru//

15. Миронов Б. Н. О достоверности метрических ведомостей важнейшего источника по исторической демографии России XVIII начала XX вв. // Россия в XIX ХХ вв. Сборник статей. СПб, 1998. С. 44.

16. Валегина К. О., Кащенко С. Г. К вопросу о возрасте вступления в брак населения Олонецкой губернии в конце XIX начале ХХ вв. // Историография и источниковедение отечественной истории. Сборник научных статей и сообщений. В.2. Спб, 2002. С. 95.

17. Борисов В.А. Демография М.: Издательский дом NOTA BENE, 1999. 272 с.

18. Державний архів Донецької області. Ф. 216, 217. Оп. 1. Спр. 9.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості поняття етнос і народ. Історія формування та національний склад Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим. Етнічні конфлікти на території Причорноморського району у сучасний час. Проблема консолідації українського суспільства.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.04.2014

  • Історія заселення Північного Причорномор'я та Миколаївщини зокрема. Кількість та розміщення національних меншин на даній території області. Актуальні проблеми духовного розвитку етнічних спільнот Миколаївщини. Сучасна демографічна ситуація в регіоні.

    реферат [32,6 K], добавлен 16.04.2014

  • Наукова сутність проблеми географічного дослідження етнічного складу міського населення. Аналіз взаємозв’язку між містом та етносом. Вплив урбанізації на етнічні спільноти. Міста як центри консолідації етносу. Вивчення етнічного складу населення міста.

    реферат [23,4 K], добавлен 10.03.2010

  • Єврейський народ як складова частина населення Російської імперії та Півдня України. Культурний розвиток євреїв на чужій території. Характеристика побуту, одягу, їжі та обрядів єврейського населення. Особливості соціальної організації та самоврядування.

    реферат [23,9 K], добавлен 25.09.2010

  • Поселення та житло, народний одяг, харчування, побут і звичаї, сім’я. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу.

    реферат [14,7 K], добавлен 07.11.2003

  • Аспекти розвитку народних звичаїв та побуту населення Слобожанщини протягом XVII-XIX століть. Житло на Слобожанщині, місцеві традиції народного будівництва. Особливості народного вбрання слобожан. Традиції харчування українців. Свята та обряди Слобожан.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 14.05.2011

  • Чеські землі з кінця IX століття. Населення Чехії до початку XIII століття. Грунтувавання внутрішнього ладу на початках слов'янського права і побуту. Посилення приливу німецьких колоністів, а разом з тим вплив німецького права і побуту. Чеська історія.

    реферат [20,1 K], добавлен 11.06.2008

  • Характерні особливості зрубної культури, конструкція курганів. Типи поховальних споруд, інвентар. Сабатинівська та Білозерська культура. Могильник біля с. Донське, у с. Донське, біля с. Зеленогірське (Новокленове). Ґрунтовий могильник Ташли-Баїр.

    реферат [19,5 K], добавлен 16.05.2012

  • Політика радянської влади зі знищення церков, особливості закриття церков на Рівненщині, їх руйнування у 1950-1960-х рр. Руйнування комуністами святих місць, ікон, придорожніх хрестів. Поширення опору населення закриттю ти нищенню церков на Рівненщині.

    творческая работа [1,6 M], добавлен 08.06.2012

  • Історія заселення і формування держави, демографічні показники королівства Бельгія. Національний склад і характер народу, релігія і традиції, особливості побуту, сімейні стосунки. Культурні досягнення і відмінності Фламандського і Валлонського регіонів.

    курсовая работа [259,2 K], добавлен 17.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.