Аналіз документів і матеріалів особистого наукового архіву Федора Кіндратовича Вовка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз документів і матеріалів особистого наукового архіву Федора Кіндратовича Вовка

А.Д. Франко,

О.О. Франко

Федір Кіндратович Вовк (Волков) - доктор природничих наук (1905), дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, професор “honoris cause” Петербурзького університету, лауреат великої Золотої медалі ім. Семенова- Тяншанського та французького ордену Почесного легіону, є одним з основоположників української археології, етнології та антропології.

Федір Вовк народився 18 березня 1847 р. в с. Крячківці Пирятинського повіту Полтавської губернії у сім'ї офіцера, походив з давнього козацького роду. Закінчивши 1865 р. Ніжинську гімназію, Ф. Вовк вступив до щойно відкритого Новоросійського університету в Одесі, де два роки навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету, а в 1867 р. перевівся на те ж саме відділення Київського університету, який закінчив 1871 р.

1873р. у Києві засновано Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. В основному воно займалося збиранням фольклорних та етнографічних матеріалів. За час існування товариства (1873-1876) його члени зібрали, підготували до друку і видали сім томів у дев'яти книгах досліджень під назвою “Труды этнографическо-статистической экспедиции в Юго-Западный край...”, які до цього часу не втратили свого наукового значення.

З притаманною молодості енергією Ф. Вовк з головою поринув у цю роботу. Він підготував і двічі видавав “Програму Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства для збирання відомостей з етнографії”, опублікував декілька статей про народні назви рослин в Україні і їх застосування у народній медицині, про ярмарки, орнамент та ін. [10. Ф. 1, оп. 1, спр. 178-183].

Ф. Вовк був одним з організаторів одноденного перепису населення Києва 1873 р. і III Археологічного з'їзду того року. На з'їзді він виступив з повідомленням “Відмінні риси південно-російської орнаментики” [6]. Ця праця протягом довгого часу була єдиним дослідженням українського орнаменту. В ній автор не лише спробував систематизувати матеріал, зробити висновки, вивчити закономірності орнаментики (особливо у вишивках на одязі), а й простежити джерела і шляхи впливу на досліджувані ним візерунки, їхню кольорову гаму.

Під час еміграції Ф. Вовк здійснював тривалі подорожі з метою історичного та етнографічного дослідження українського населення Добруджі, ремісників Болгарії, займався музейними, етнографічними та археологічними колекціями Відня, Риму, Неаполя, Флоренції, Берна, Женеви, Цюріха та Парижа.

Збираючи цінні матеріали, він створив та опублікував в “Киевской Старине” під псевдонімом “Кондратович” та “Лупулеску” історично-етнографічні нариси “Задунайська Січ (за місцевими спогадами і оповіданнями” (1883) та “Російські колонії в Добруджі (історико-етнографічний нарис” (1889). 1890 р. вчений надрукував у Болгарії працю “Свадбарските обреди та славянските народи”.

З 1887 р. Ф. Вовк постійно проживав у Парижі. Незважаючи на сорокарічний вік та бідність, він наполегливо навчався в Антропологічній школі при Сорбонні, спочатку як слухач, а потім як активний член Паризького антропологічного товариства. Дослідник ознайомився з працями західноєвропейських вчених П. Брока, Л. Манувріє, А. і Г. Мортільє, Е. Тайлора, І. Гаммі [Амі] і багато в чому став їхнім послідовником. Він слухав лекції і проводив наукові дослідження в Школі вищих досліджень, Музеї історії природи, Музеї Трокадеро.

Майже щорічно, влітку, як член Паризького антропологічного та доісторичного наукових товариств, а також Товариства наукових екскурсій у Парижі, Ф. Вовк виїжджав в етнографічні, географічні, археологічні екскурсії та експедиції по Європі [10. Ф. 1, спр. 84].

1892 р. вийшла робота Ф. Вовка з етнографії “Шлюбний ритуал і обряди на Україні”. У фонді вченого збереглися рукописні та опубліковані матеріали весільних обрядів народів Росії, Франції, Ірландії, Італії, Іспанії, Сіцілії, Туреччини, Німеччини, Пруссії, Індії, Америки, Японії та багатьох інших країн і народів [10. Ф. 1, спр. 106-123, 143-148, 151-157]. Учений розглядав ці обряди в історичному аспекті, вивчав літописний та фольклорний матеріал. архів вовк археологія етнологія

Влітку 1875-1876 рр. Ф. Вовк виїжджав у Київську і Волинську губернії в археологічні експедиції під керівництвом В. Антоновича, де одночасно зібрав значний фольклорний і етнографічний матеріал, підготував до видання “Кобзар” Т. Шевченка, який вийшов у Празі 1876 р. із забороненими в Росії творами.

Ф. Вовк був активним членом київської “Громади”, завданням якої було збудження самосвідомості, збереження мови і звичаїв українського народу. Разом з М. Драгомановим, С. Полинським, О. Терлецьким, М. Зібером, Ф. Вовк організував друкарню у Відні, потім у Женеві, видавав і переправляв на Україну заборонену літературу.

Після арешту дружини з дітьми Ф. Вовку вдалося перебратися за кордон (Тульча, 1879; Бухарест, 1880-1882; Женева, 1883-1887; Париж, 1887-1905), де він підтримував зв'язки з діячами різних політичних напрямків. Про це свідчать його конспекти.

Був одним із організаторів українського політичного клубу в Петербурзі, підтримував зв'язки з українською групою Державної думи. За його сприяння, через О. Шульгіна в 1917 р. велися переговори з Тимчасовим урядом про автономію України.

На початку 90-х років, поглиблено зайнявшись етнографією, антропологією і археологією, він поступово відійшов від активної участі у визвольному русі, проте до кінця життя брав участь в українському громадському житті.

У французьких, російських і українських журналах вчений надрукував низку оригінальних праць про побратимство, легенди про Наполеона в Росії, амулети кримських татар, рибальство та поховання (у санях, човнах, бересті, кошиках, камінні, підвішеному стані) і т. ін.

Виступаючи в пресі, вчений знайомив французьку і світову наукову громадськість з досягненнями вітчизняної наукової думки в галузі археології, етнографії та антропології. Незчисленні рецензії, резюме, огляди тощо нової літератури в галузі цих наук, які з'явилися в Росії та за її межами, зробили ім'я Ф. Вовка відомим у широких наукових колах. Він став членом паризьких товариств: Антропологічного, Історичного, Доісторичного, львівського Наукового товариства ім. Шевченка; співредактором “Етнографічних збірників”, які видавав разом з І. Франком та В. Гнатюком у Львові; Празького наукового товариства, кореспондентом французького історичного журналу, чеського енциклопедичного словника Отто, Великої французької енциклопедії, а також інших журналів і газет. 1899 р. разом з І. Франком Ф. Вовк став редактором журналу “Матеріали до українсько-руської етнології”. В одній з перших програмних статей журналу він дав оцінку тодішньому стану етнології, поставив завдання і вказав шляхи її розвитку, створив і опублікував програми до збирання етнографічних матеріалів, оприлюднив низку археологічних статей про розкопки В. Хвойкою Кирилівської палеолітичної стоянки.

Зацікавившись фундаментальною працею чеського історика А. Нідерле “Людство в доісторичні часи”, Ф. Вовк переклав її на російську мову і видав 1898 р. у Петербурзі під редакцією Д. Анучіна [13].

1900 р. Ф. Вовк був одним з організаторів Всесвітньої виставки в Парижі, Міжнародного з'їзду фольклористів і Конгресу з доісторичної археології, що відбулися майже одночасно і були присвячені відкриттю виставки. Вчений багато зробив для створення російського етнографічного відділу виставки та популяризації його експонатів (російських, українських, прибалтійських, башкирських та ін.). При виставці Ф. Вовк читав курси лекцій. Тут також функціонував міжнародний університет, який мав чотири секції: французьку, англійську, німецьку і російську. Останню очолили І. Мечников та М. Ковалев- ський. У роботі секції взяв участь Ф. Вовк з доповідями “Наука неписьменних в Україні” [10. Ф. 1, спр. 86, 304а] та “Про народні знання загалом і на Україні зокрема”, які вчений доповідав у вересні 1900 р. на з'їзді фольклористів, а на Міжнародному конгресі доісторичному археології та археологічної антропології він виступав з рефератом про індустрію в неолітичний період [4]. З коментарем виставки фотографій з розкопок Кирилівської стоянки в Києві В. Хвойки, Ф. Вовк першим висловив думку про датування пам'ятки мадленським періодом на підставі орнаменту на знайденому там бивні мамонта, що підтвердили дослідники цього періоду доктори А. П'єтта, А. Мортільє та інші авторитети [10. Ф. 1, спр. 36].

Наприкінці 90-х рр. Ф. Вовк наполегливо займався антропологічними дослідженнями і за наукові успіхи отримав від Паризького антропологічного товариства велику медаль П. Брока та річну премію Годара.

У 1902-1905 рр. на запрошення І. Мечникова та М. Ковалевського Ф. Вовк викладав слов'янську та порівняльну етнографію, антропологію і археологію в Російській Вищій школі суспільних наук у Парижі. В архіві вченого збереглися конспекти деяких його лекцій [10. Ф. 1, спр. 282].

1905 р. в Сорбонні за працю “Скелетні видозміни ступні у приматів і людських расах” Ф. Вовк отримав ступінь доктора природничих наук [10. Ф. 1, спр. 429, арк. 4].

Протягом чотирьох років (1903-1906) у канікулярний час за дорученням Паризького антропологічного товариства, етнографічного відділу Російського музею і Наукового товариства ім. Шевченка Ф. Вовк досліджував в історичному, антропологічному та етнографічному аспектах українське населення Галичини, Буковини і Закарпаття. Зібраний матеріал учений надрукував в паризьких, львівських і петербурзьких наукових виданнях, популяризував в лекторських аудиторіях Парижа, Львова, а потім Петербурга; створив етнографічні колекції у Російському музеї, охоронцем якого він став незабаром після переїзду до Петербурга (1905). Дванадцять років працював Ф. Вовк у Російському музеї, збираючи етнографічний побутовий матеріал слов'янських народів, виїжджаючи в Чехію, Галичину та різні куточки України. У Російському етнографічному музеї (Сакт-Петербург) і сьогодні зберігаються колекції, зібрані вченим, найбільш повні з них - по Україні. Збереглися і архівні документи (листування, описи етнографічного матеріалу), які характеризують діяльність Ф. Вовка у створенні музею.

У 1906-1907 рр. Ф. Вовк був одним з організаторів і викладачів Вільної вищої школи ім. П. Лесгафта та Педагогічної академії Ліги освіти в Петербурзі (1907-1912). З 1907 р. він приват-доцент, а потім доцент та доктор “honoris causa” кафедри географії Петербурзького університету, голова Антропологічного товариства, дійсний член російських Антропологічного і Географічного товариств, заступник голови Товариства допомоги бідним студентам ім. Т. Шевченка в Петербурзі.

1908 р. вчений відкрив Мізинську палеолітичну стоянку, про яку доповів на XIV Археологічному з'їзді в Чернігові. Як президент Російського антропологічного і член Паризького антропологічного товариств, Ф. Вовк брав участь у конференції Доісторичного французького товариства, що відбулася 1910 р. 17 січня 1911 р. учений виступив з доповіддю “Нові напрямки в антропологічних науках і найближчі завдання антропології в Росії”, яка була обґрунтована еволюційною теорією Ламарка і Дарвіна. Ця доповідь надрукована в “Бюлетені французького антропологічного товариства [10. Ф. 1, спр. 4].

У вересні 1912 р. Ф. Вовк виступив з доповіддю і опублікував статтю про розкопки Мізинської палеолітичної стоянки на Міжнародному антропологічному з'їзді в Женеві [10. Ф. 1, спр. 39]. З'їзд прийняв єдину міжнародну систему антропологічних вимірів, вироблену ще в 1907 р. на конгресі в Монако і запропоновану з'їзду Ф. Вовком.

З 1910 р. вчений - редактор Щорічника Російського Антропологічного товариства при Петербурзькому університету, в якому публікувалися археологічні і етнографічні матеріали. Особливо багато уваги приділялося дослідженню побуту і соціальних відносин народів Сибіру, Океанії, Африки. Етнограф зібрав колекцію африканських, південноамериканських і ескімоських масок і амулетів.

Як активний член Російського Географічного конгресу, вчений був організатором ХІ Міжнародного географічного конгресу, який відбувся в Петербурзі 1916 р. і одним з упорядників “Географічного нарису Російської імперії”.

Велику роботу проводив Ф. Вовк у комісії з вивчення народностей Росії. Так, він розробив опитувальну анкету та програму збору етнографічних і антропологічних даних, за якою почали надходити відомості, етнографічні матеріали. Перша світова війна перешкодила вченому і Комісії завершити цю величезну роботу.

1916 р., як підсумок багаторічної праці Ф. Вовка та його учнів, вийшли у світ дослідження “Етнографічні особливості українського народу” і “Антропологічні особливості українського народу”. За ці дві праці вчений отримав велику золоту медаль Російського Географічного товариства і звання доктора “honoris causa” антропології і етнографії від Петербурзького університету.

29 листопада 1916 р. французький уряд нагородив Ф. Вовка орденом Почесного Легіону, бажаючи підкреслити цим значення розвитку наукових зв'язків між Росією і Францією. 19 жовтня 1917 р. Вчена рада Київського університету обрала його завідувачем кафедрою географії та етнографії. 29 червня 1918 р. у м. Жлобині під Гомелем по дорозі до Києва він захворів на запалення легень. На 72 році життя Ф. Вовк помер. Його поховали на сільському кладовищі. Наукова і науково-популярна спадщина вченого налічує 628 робіт. Колекції і матеріали, зібрані ним, викликають великий інтерес і є цінним джерелом для дослідників.

Наукова спадщина Ф. Вовка в його архіві.

Спадщину вченого можна поділити на розділи: археологічні дослідження, антропологічні студії, етнографічний доробок, педагогічна діяльність.

На ранньому етапі наукових досліджень Ф. Вовка переважають науково- популярні статті, пізніше - аналітичні праці. У них учений підкреслював необхідність розробки планів і систем досліджень, встановлення єдності наукових засобів та методів досліджень, узгодження фіксації і наукової обробки результатів і їх видання, а також прийняття практичних заходів - скликання нарад, конференцій і т.д.

Ф. Вовк як вчений належав до західноєвропейської еволюційної школи. Представниками цієї школи були Е. Тайлор (Англія), Ю. Ліпперт (Німеччина), Л. Морган (США), Манувріє, А. Мортільє і П. Брок (Франція), Д. Анучін та М. Ковалевський (Росія). Ф. Вовк був визнаний як західноєвропейський, російський і український вчений з великими знаннями, досвідом та ерудицією.

Археологічні дослідження

Перше серйозне знайомство Ф. Вовка з археологією сталося, очевидно, під час ІІІ Археологічного з'їзду в Києві (1874), хоча й до цього він цікавився старовиною. На з'їзді Ф. Вовк мав можливість познайомитися з такими видатними вітчизняними археологами та істориками як О. Уваров, П. Павлов, Д. Іловайський, М. Костомаров; з іноземними вченими А. Рамбо (з Франції), Ф. Ромером (з Австро-Угорщини), М. і О. Колларами (з Чехії), сербом С. Новаковичем, поляком Дзіялковським, румуном Д. Попазоглу, французом Л. Леже та багатьма іншими. Влітку 1875 і 1876 рр. Ф. Вовк виїжджав в Київську і Волинську губернії на розкопки, якими керував Б. Антонович.

Постійно проживаючи в Парижі, подорожуючи Європою, Ф. Вовк знайомився з археологічними експонатами музеїв Цюриха, Відня, Риму, Неаполя, Праги та інших міст, слухав лекції в Антропологічній школі при Сорбоні, зокрема, з археологічних дисциплін. Збереглися конспекти праць професора Сирета з неоліту, професора Моухе про добу міді-бронзи, конспекти робіт П. Брока з палеоліту, анотація лекцій з археології Кавказу, передісторії Франції [10. Ф. 1, спр. 72-80].

Ф. Вовк проводив дослідження в музеях та інститутах Парижа, писав рецензії, відгуки, резюме про досягнення вітчизняної археології, виїжджав у наукові експедиції [10. Ф. 1, спр. 84]. Особливий інтерес вчений виявив до вивчення дольменів і 1886 р. опублікував статтю про дослідження цих монолітів [10. Ф. 1, спр. 54, 55]. На одному з фото, які зберігаються в архіві, Федір Кіндратович разом з археологом Жабуньовим досліджував мегаліти. Є фотографії дольменів у Франції, на Майорці та інших місцях.

1890 р. у Парижі в Археологічному бюлетені Ф. Вовк опублікував рецензії на книгу М. Багалія “Загальний нарис стародавностей Харківської губернії”, Б. Ханенка “Стародавності Придніпров'я” (1900), зробив огляд роботи Археологічного конгресу в Києві (1899) дав рецензію на книгу Ф. Брикнера “Людина в її минулому і сучасному” резюме праці В. Деметрикиєвича “Доісторичні корони з бронзи” (1901), Л. Фішера “Неолітичне поселення у

Відні” (1897), Л. Лейнера “Скульптури і символи озерних стоянок біля озера Констанс” (1899). Вчений дав рецензію, а потім переклав на російську мову і видав у Петербурзі під редакцією Д. Анучіна книгу Л. Нідерле “Людство в доісторичні часи” (1898) [10. Ф.1, спр. 56, 57].

Документи фонду свідчать про велику дослідницьку роботу вченого над результатами розкопок В. Хвойки. Ф. Вовк першим звернув увагу на помилку в датуванні Кирилівської стоянки і визначив час пам'ятки мадленською епохою. Завдяки публікаціям Ф. Вовка в зарубіжних журналах, палеолітичні пам'ятки України здобули світове визнання і стали широко відомі.

Оцінки вченим результатів розкопок В. Хвойки під Верем'єм, Стетівкою, Трипіллям містили досить значну наукову інформацію. Публікації здійснювалися в “Матеріалах до українсько-руської етнології” (Львів) [10. Ф. 1, спр. 48], що видалися Ф. Вовком разом з І. Франком 1899 р.

1908 р. Ф. Вовк відкрив Мізинську палеолітичну стоянку [7], а з 1909 р. постійно, з невеликими перервами, проводив там розкопки зі своїми учнями П. Єфименком, Л. Чикаленком, В. Сахаровим, С. Руденком, А. Носовим, Б. Крижанівським, П. Семеновим, В. Шульгіним, М. Рудинським.

У фонді вченого зберігаються матеріали з розкопок Мізина 1912, 1913, 1916 рр., деякі з них опубліковано. Підсумкам розкопок у 1912 і 1913 рр. присвячені звіти Ф. Вовка і Л. Чикаленка для Археологічної комісії.

Активна участь Ф. Вовка в Російському археологічному товаристві відображена в протоколах засідань, звітах та інших документах товариства. 17 березня 1909 р. Ф. Вовк виступив у Петербурзі на засіданні Російського археологічного товариства з доповіддю “Палеоліт в європейській Росії і стоянка в с. Мезині Чернігівської губернії” у якій інформував про стан вивчення палеоліту в Європі і дав оцінку дослідженням стоянок цієї епохи в Росії [11].

У вересні 1912 р. Ф. Вовк доповідав на Міжнародному антропологічному з'їзді в Женеві про розкопки Мізинської стоянки [21]. За ці дослідження вченого нагороджено міжнародною премією Кана. Пізніше Мізинську палеолітичну стоянку досліджували М. Рудинський [15], І. Підоплічко, І. Шовкопляс [18], С. Бібіков, В. Сергин [16] та інші вчені.

Антропологічні дослідження

Маючи добру підготовку на природничому відділенні Київського університету, в Антропологічній школі при Сорбоні Ф. Вовк займався дослідженнями в “Музеї історичної природи”, Музеї Трокадеро, Школі вищих досліджень.

В архіві вченого збереглися конспекти лекцій з антропології, серед яких - анотації лекцій Е. Амі (Hamy) і А. Мортінє [10. Ф. 1, спр. 76-78], документація, відбиває діяльність Антропологічного товариства при Петербурзькому університеті (протоколи засідань, дискусій, програми, запрошення, оголошення листування із зарубіжними фірмами з приводу замовлень антропологічних інструментів, антропологічного муляжу і моделей). У фонді відклалася унікальна колекція фотографій антропологічних типів людей багатьох народів світу: фінів, німців, євреїв, народів Південної Європи, Середньовічної Азії - бухарців, сартів, узбеків, калмиків, киргизів, орочів та ін. Багата колекція фотографій українського населення, є фото мозку М. Ковалевського, порівняльна таблиця ваги і об'єму мозку видатних особистостей. Рукописні автографи й варіанти опублікованих монографій Ф. Вовка з антропології: “скелетні видозміни ступні у приматів і в людських расах”. “Антропологічні особливості українського народу”, “Антрометричні досліди українського населення Галичини, Буковини та Угорщини”, доповідна записка в Академію наук “Про організацію антропологічного вивчення слов'янських племен”, програми для збору антропологічного матеріалу.

Етнографічні дослідження

Ф. Вовк одним з перших застосував науковий метод в етнографії і звернув увагу на побут, особливості, а не тільки на фольклор, як було до того принято. У фонді відклалися численні етнографічні документи: програми для збору етнографічного матеріалу, автографи (чернетки) нарисів “Задунайська Січ (за місцевими спогадами і оповіданнями)” (1883), “Російські колонії в Добруджі (історико-етнографічний нарис)” (1889), записи з етнографії Болгарії, замітки з малюнками краєвидів Тульчі, Катерлеза, Дунавця та ін., унікальні колекції фотографій і публікацій весільних обрядів народів світу; автографи записок та бібліографічних карток, що характеризують надзвичайно широке коло етнографічних питань (домобудівництво, господарський інвентар, засоби пересування, ремесла, торгівля, хліборобство, народна медицина, календар, релігійні обряди, ігри, культура, побут та багато ін.), матеріали для складання етнографічних карт, чернетки “Програми для збирання відомостей про весільні обряди у великоросів та інородців у Східній Росії” (1911), автограф і верстка праці “Етнографічні особливості українського народу” (1916).

Вчений збирав відомості про народний календар, народну медицину і знахарство, народну математику, науку неписьменних [10. Ф. 1, спр. 255, 242, 244, 323], вивчав релігійні вірування і дохристиянські обряди [10. Ф. 1, спр. 244, 323, 400-405].

Ф. Вовк досліджував культуру та побут малих народів Росії - вогулів, айнів, ногайбаків, черемисів, самоїдів. Збереглися фото, замальовки типажів, будівель, окремих предметів побуду [10. Ф. 1, спр. 9].

Педагогічна діяльність

Педагогічну діяльність Ф. Вовк розпочав ще у київський період життя (приватні уроки, гуртки молоді) і продовжував її на еміграції у Женеві і Франції. У Парижі він давав уроки, зокрема, в родинах Гольштейнів, Корсакових, а з 1900 по 1905 р. викладав у Російській вищій школі суспільних наук. В архіві зберігаються чернетки конспектів лекцій з археології, етнографії та антропології, які він читав у вищій Російській школі суспільних наук, рукописи статей “Про організацію антропологічних досліджень слов'янських племен”, “Слов'яни”, “Програма антропологічних досліджень учнів”.

З 1906 р. Ф. Вовк - один з організаторів і викладачів Школи П. Лесгафта і Ліги Просвіти в Петербурзі, а з січня 1907 р. - приват-доцент та доктор “honoris cause” Петербурзького університету. Багато зусиль доклав учений, намагаючись створити кафедри антропології і етнографії в Петербурзькому і Київському університетах. Збереглися обґрунтування, записки, листи про необхідність створення окремих кафедр та центру вивчення слов'янських народів. А також чернетки конспектів лекцій з фізичної антропології, історії антропології, етнографії, автограф статті “Антропологія і її університетське викладання” [10. Ф. 1, спр. 19]. 17 січня 1911 р. Ф. Вовк зробив доповідь на засіданні антропологічного товариства при Петербурзькому університеті, де визначив нові напрямки в антропологічних науках і найперші завдання антропології в Росії [10. Ф. 1, спр. 11]. Він виховав цілу плеяду послідовників, серед яких академік П. Єфименко, вчені А. Носов, М. Рудинський, С. Руденко (останній змінив свого вчителя на посаді викладача антропології, археології та етнографії в університеті і охоронця фондів у Російському музеї). В архіві збереглися звіти вчених та його учнів за 1908-1917 рр., які характеризують Ф. Вовка як надзвичайно чуйного і уважного вихователя, що передавав учням знання, багатий досвід і любов до своїх предметів [13].

Перелік основних документів фонду

Матеріали про дослідження в 1908-1916 рр. Мізинської палеолітичної стоянки: автограф опублікованої статті вченого “Палеолітична стоянка в с. Мезині Чернігівської губ.” (1913), креслення, плани, фотографії, звіти Ф. Вовка та його учнів П. Єфименка та Л. Чикаленка, відбитки та коректурні гранки статей “З приводу наших неолітичних знахідок з керамікою домікенського типу” (1900), “Палеоліт в європейській Росії і стоянка в с. Мезині Чернігівської губ.” (1913), а також статей та їх варіантів про розкопки в 18931914 рр. В. Хвойки в Україні, автографи і відбитки відгуків і рецензій на археологічні праці, огляд археологічних конгресів, з'їздів, виставок, конференцій. Матеріали, пов'язані із збиранням етнографічних матеріалів для Російського музею ім. Олександра ІІІ в Петербурзі та ін.

Матеріали з дослідження творчої спадщини Т. Шевченка

Ф. Вовк був ініціатором і редактором багатьох видань “Кобзаря” та художньої спадщини Т. Шевченка. Збереглися гранки вступної статті

О. Сластіона “Т. Шевченко - художник” з правками Ф. Вовка, численні фотографії художніх творів Т. Шевченка, репродукції, листівки і оригінал фотографії Кобзаря кінця 50-х років ХІХ ст. Як член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Ф. Вовк працював над вдосконаленням статуту, зберігав запрошення на засідання, протоколи листування та ін. В останній період життя у Петербурзі його обрано заступником голови Товариства Т. Шевченка для допомоги українським студентам. В особистому фонді збереглися фінансові звіти товариства, списки членів, протоколи, заяви та ін.

Біографічні документи: автобіографія зі списком праць для конкурсу на заміщення посади завідувача кафедрою географії та етнографії Київського університету (1917 р., автограф, 5 аркушів, російською мовою); щоденники (уривки) за 1880-1888 рр.; біографічні нотатки в блокнотах, на календарях і окремих аркушах; описи подорожей, відвідувань музеїв Риму, Неаполя, Флоренції та інших міст; заповіт, у якому Ф. Вовк розпорядився подарувати свій архів і бібліотеку майбутній Українській Академії Наук (1915 р., автограф, 2 аркуші, російською мовою), значний матеріал про суспільно-політичну діяльність вченого з відомостями про участь у київській “Громаді”, його діяльність в Румунії, Придунав'ї і Женеві; про нагляд російських жандармських агентів за діяльністю Ф. Вовка у Парижі, про відвідування ним таємних зборів, про громадську діяльність, спрямовану на створення та функціонування Вищої російської школи суспільних наук у Парижі (1901-1905), школи П. Лесгафта (1906) і Ліги просвіти у Петербурзі, участь у гуртку і О. Герцена, товаристві допомоги пораненим та інвалідам Першої світової війни.

Службові документи (статут, правила, розклад лекцій, вирізки з різних газет та журналів) про створення і функціонування Вищої російської школи суспільних наук у Парижі. Листування, розклад лекцій та інші документи Петербурзького університету, протоколи засідань Антропологічного товариства, звіти, щоденники, креслення та інша документація, пов'язана з розкопками Мізинської палеолітичної стоянки; документи міжнародних археологічних та антропологічних з'їздів, конгресів, конференцій; відомості про наявність у фонді рукописів інших осіб, зокрема І. Франка “Селянська хата. Уваги і квестіонар” (автограф), рукописи та автографи статей етнографів В. Богараза, А. Веретильника, А. Глушкевича, М. Дикарева, В. Дзюбанюка, В. Зуєва,

І. Кунстлера, Д. Клеменца, Л. Костикова, П. Литвинової, А. Прасолова, Ю. Талько-Гринцевича, П. Тарасевського, Д. Ухтомського та інших осіб; рукописи не встановлених авторів праць з історії козацтва в Україні і Задунав'ї, записи пісень, казок, віршів та оповідань.

Образотворчі матеріали: фотографії Ф. Вовка 1871 та 1890-х років, останніх років життя, сімейні, фотографії процесу антропологічних вимірів, фотографії І. Франка, Г. Галагана, М. Ковалевського, М. Лисенка, М. Костомарова, Г. Мортільє; фото та листівки кобзарів; малюнки Ф. Вовка: портрети 120- річного козака А. Коломийця, краєвидів Італії, Швейцарії, Франції (акварель, олівець), авторські сатиричні малюнки, колекції лубочних картин, карикатури на російських міністрів та жандармів, серія кольорових плакатів з сатиричним зображенням монархів Європи, в тому числі Миколи ІІ; листівки та фотографії експонатів російських і європейських музеїв; етнографічні ілюстрації, численні фото типажів населення Росії, Галичини, Буковини, європейських і азійських країн, ілюстрації з газет і журналів, малюнки та фото археологічних розкопок.

Колекції: матеріалів про весільні обряди народів світу; сатиричних журналів за 1880-1906 рр. європейськими мовами; українські і російські газети “Діло”, “Рада”, “Стража”, “Киевськая мысль” за 1905-1915 рр., окремі номери французьких антропологічних, історичних та палеонтологічних журналів, вирізок з журналів і газет про революційні події, студентський рух та ін. Газети “Речь” (1916 р., 4 липня, № 151), “Неделя” (1916 р., 12 лютого, № 5), “Известия” (Мінськ, 1917 р., 2 грудня, № 11, видання Комітету об'єднаних робітників зем- союзу Західного фронту), “Биржевые новости” (1912 р., 10/23 травня, № 12980), “La Petite Querre” (1887, 27 лютого, № 5), “Киевлянин” (1906 р., № 107, 109), “Revue de la Semaine” (1899 р., 2 грудня, № 95) - про студентські рухи. Газетні і журнальні матеріали французькою, російською та іншими мовами про терор, вбивства Олександра ІІ (1881), шефа жандармів генерала Селівестанова (1890), Столипіна (1911), замах на генерала Вітте (1906), вбивство ерц-герцога Франца- Фердінанда: римська газета “Телеграфул” (1884, 7 квітня, № 3567), “Московские ведомости” (окремі числа за лютий-травень 1901), “Киевлянин” (1901), “Сын Отечества” (окремі числа за 1899) та ін.

Листування. Ф. Вовку писали: Авижоніс П. С. (9, 1903-1913), Адлер Б. Ф. (11, 1907-1914), Азонлау (1, 1900), Айліо (1, 1915), Акимов С. (1, 1915), Аксельрод П. Б. (1, б/д), Алексанрова Є. П. (10, 1902-1905), Александрович Ю. С. (1, 1910), Александровський А. (1, 1899), Алексеева Є. (1, б/д), Алешо О. Г. (11, 1910-1915), Allion F. (2, 1906), фр., Алова (2, б/д), Алчевська Х. (16, 1903-1915), Ананьєв (2, 1897), Ангелова (2, 1884), Andre Richard (1, 1904), нім., Андриевский В. (10, 1908-1909), Антова (1, б/д), Антрокольський С. (1, 1896), Антокольський М. М. (27, 1891-1901), Антонович- Мельник К. (8, 1908-1910), Антонович А.** і Антонович Є. (1, 1907), Антонович- Геркен А. В. (2, 1900), Антоні (6, 1901-1903), Анучін Д. М. (37, 1895-1917), Антонелі Г. (1, 1892), Аборе З. (25, 1879-1908), Арборе (“бабушка”), (5, 1884), Арборе Є. (5, 1885), Арборе К. (11, 1884-1907), Арьборе-Раллі Деметри (2, 1901 1902, Арборе-Раллі З. (1, 1879), Аркадський Жак (10, 1890-1900), a'Argo Valley (6, 1889), Армашевський П. І. (1, б/д), Арістов О. (1, 1887), Арсеньев В. (4, 19131914), Артюхов Є. С. (18, 1912-1916), Anger A. (1, б/д), Achelis (2, 1896), Афанасьев С. І. (6, 1907-1912), барона де Бай (42, 1894-1907), Бакрадзе С. З. (7, 1894-1900), Бакуринська О. (1, 1889), Балицький П. (2, 1909-1915), Bancalari Oberst (1, 1898), Баранович О. (1, 1916), Барвинський О. (9, 1891-1903), Bart Auguste (4, 1896), Баталін А. (1, б/д), Батуєв (1, 1912), Батуріна Ольга (1, 1889), Баулер Н. Я. (4, 1888-1891), Бачинський Ю. (1, 1902), Бачинський С. Є. (1, 1906), Bachelet (Корсаков С.) (2, 1889-1900), Бекетов П. (23, 1902-1906), Белик Н. (1, 1910), Бекер Б. (1, 1902), Белецький Є. (1, 1910), Begouen (8, 18961900), Beliard Marce (1, б/д), Берг Л. (15, 1917-1918), Беренштам-Рубисов В. Л. (2, 1881-б/д), Беркос М. і П. (1, 1892), Бернадський К. (8, 1897-1898), Біляшевський М. Ф. (49, 1899-1917), Blim Charles (1, 1902, Блок ? 1, 1901), Biron Goutout (4, б/д), Биковський Л. (5, 1915-1917), Бітнер фон (2, 1914), Boyer Paul (4, 1897-1901), Blond Philippe (1, 1896), Bloch dr. (1 1909), Бобринський А. (1, 1914, Bogisic Pohl (1, 1908), Боголюбов А.П. (2, 1910), Богословаська З. (3, 1903), Бодуен де Куртене (2, 1897-1910), Бонапарт Роланд, принц (1, 1899), Bonnet (2, 1909-1912), Bonnier (1, 1902), Бонч-Осмоловського Гл. (3, 1912), Борисов Г. (1, 1911), Боткин Є. С. (41, 1895-1914), Ботняк Є. (2, 1903), Боханов А. (1, 1904), Богишич В. (10, 1892-1905), Брамер Є. К. (14, 1887-1894), Браунов П. (6, 1906-1912), Le Braz (1, 1893), Бубновой К. 1, Бугьель В. (3, 1900),

Листи В. Антоновича до Ф. Вовка опублікував його онук Марко Дмитрович Антонович у журналі “Український історик”, 1989. - № 1-3.

У звірці листування з оригіналами брала участь науковий співробітник архіву Інституту археології НАН України Ж. Кононенко.

Булгакова (1, 1879), Boulem (3, 1896-1899), Boulanger C. (6, 1900-1904), Бунак (1, 1912), Burgand (1, б/д), de Bustros (2, 1900-1901), Бялиницький-Біруля (8, 1911-1918), Васенберг Д. С. (1, 1886), Васильківський С. (2, 1902-1913), Варяцин А. М. (1, 1913), Вебере (53, 1885-1892), Walter Stough (2, 1895,1889), Walter H. (4, 1901-1902), Zeite de Vasconallos Z. (7, 1900-1903), Вейнбег М. (2, 1900-1906), Величко Г. (5, 1891-1893), Веретельник А. (7, 1900-1903), Вернадський В. (4, 1914-1917), Verneau M. (8, 1894-1897), Винниченко Ф. (2, ), Винтер О. (1, 1913), Висоцкий М. (2, 1889-1890), Височанський П. (2, 1917), Visto E. (1, 1900), Виташенський М. (1, 1913), Верещинська А. (47, 1884-1892), Verneau (3, 1901), Арманд В. (1, 1893), Вестермак (1, 1893), Велтер Н. (1, 1901), Воден Ал. (7, 1898), Ворм Рене (5, 1901-1902), Вознесенська Є. К. (3, 1900), Волкенштейн Л. (46, 1879-1899), Волкова О. Ф. (10, 1884-1886), Волков Д. К. (67, 1883-1884), Волкова-Коваленська Н. Д. (8, 1908-1913), Волкова Х. І. (97, 1880-1893), Волков В. (51, 1886-1909), Волков Ю. Ф. (62, 1886-1918), Волкова О. Ю. (242, 1892-1918), Волкова Г. Ф. (25, 1902-1918), Волк М. (1, б/д), Вульт де (1, 1898), Волховський (О. 1, 1904), Гаврилов В. (6, 1880), Гальперин К. (13, 1901-1906), Ганкевич (1, 1905), Гедоз (56, 1896-1909), Гендрі Ал. (2, 1898 1899, Гамі (1, б/д), Гаркушенко М. (2, 1909), Гарматій Л. (5, 1903-1906), Hayashe (1, 1901), Hay (2, 1895-1903), Гебер Ж. (1, б/д), Гезе В. Е. (12, 1902 1906, Гелиар (2, 1893-1895), Генчев П. (3, 1890-1895), Герасимович М. І. (1, 1915 , Герве Г. (1, 1896), Герлюзіон Ем. (1, б/д), Герцен Н. (1, 1892), Гейцк П. В. (2, б/д), Гінзбург І. Я. (3, 1894-1906), Гиршфельд М. (2, 1900-1908), Гіро Л. (9, 1900 1905), Гладилович Д. (6, 1891), Гладново Н. (1, 1900), Гиро Л. (9, 18791912), Гербу (1, 1904), Гнатюк В. (109, 1897-1914) Листування Федора Вовка з Володимиром Гнатюком. Упоряд та коментарі В. Наулка,

Н. Руденко, О. Франко. Передм. В. Наулка, Львів-Київ 2001. 216 с.

Франко О. Неопублікована епістолярія Михайла Грушевського з Федором Вовком [огляд] // Михайло Грушевський і Західна Україна. - Львів. 1995. - С. 15-17; Наулко В. Листування Михайла Грушевського та Федора Вовка // Листування Михайла Грушевського. - Київ; Нью-Йорк; Париж; Торонто. - 2001. - Т. ІІ. - С. 94-221., Гнатюк Є. (1, 1912), Гольштейн О. (59, 1886-1911), Гольштейн О. (4, б/д), Гольштейн Вл. (15, 18851890), Гольштейн М. (2, 1887-1890), Гольшдмідт С. (1, б/д), Голоскевич Г. (2, 1910), Голийчук Ф. (1, 1904), Голинський К. (7, 1881-1882), Годен (1, б/д), Гоман Е. (1, 1894), Готьє (1, 1906), Годен Г. М. (1, б/д), Гордєєв Дм. (1, 1916), Глушков (1, 1884), Глобов Н. М. (1, б/д), Городців В. (2, б/д), Гошкевич В. (1, 1903 , Голинський К. (7, б/д), Гранат А. (2, 1914), Гранат І. (3, 1912-1917), Грандидьє (1, 1901), Гранже (1, 1888), Грабовський П. (2, 1904), Греков Е. (1, 1905), Григора А. (31, 1884-1888), Григор'єва А. А. (6, 1898-1918), Горб-Ромаш (6, 1886-1896), Грінченко Б. Д. (12, 1894-1906), Грушевський М. С. (76, 1896-1913* Грушевська М. (1, 1903), Годор (1, 1889), Грузиненко Г. П. (13, 1897-1899, Грушкевич Я. (2, 1906), Гігліолі (1 б/д), Гедоз А. (2, 1903), Гуже І. (1, б/д), Гузе Е. (2, 1902), Гебхар (1, 1908), Гуляєв (1, 1911), Гуляницький А. І. (2, 1900), Гуррень (1, 1801), Гутчинсон (1, 1901), Гюільє (1, 1905), Гурин В. І. (41, 1885-1899, Гурин Д. С. (99, 1881-1890), Гуррен (8, 1892-1888), Quyer (5, 1909), Hrdeicka A. (1, 1912), Давид Ж. (2, 1902-1903), Давидов Г. Л. (1, 1914), Данилевич І. (1, 1903), Данилевич В. Е. (3, 1908-1909), Дашкевич В. (10, 1888-1894, Дюро А. (1, 1901), Даникер Й. (5, 1895-1913), Демитрикиєвич (1, 1903), Дешамр М. (6, 1897-1898), Дерез (1, 1911), Діаманті Г. (3, б/д), Джериковська Є. (1, 1902), Дзюбинський (1, б/д), Дике (1, 1899), Дикарєв М. (23, 1894-1899), Добренов С. (1, б/д), Добровольський П. П. (1, 1908), Доманицький В. (5, 18991908), Дорошенко В. (1, 1902), Дорошенко Д. І. (1, 1916), Дорошенко П. (1, 1908), Дорошевський Т. С. (1, 1909), Драгоманова Л. (1, 1887), Драгоманов М. (3, б/д) Листи М. Драгоманова до Ф. Вовка зберігаються в Інституті рукописів Наукової бібліотеки НАН України ім. В. Вернадського., Дриць (6, 1898-1902), Делич В. (1, 1911), Дюран-Гревиль Е. (10, 1889-1897, Дюер У. (1, 1903), Дуб яга М. М. (3, 1907-1912), Дудич С. (1, 1906), Дуарандо (1, 1898), Дунечку (2, 1879), Дюск Поль (3, 1892-1898), Дусунковська Е. (2, 1900-1902), Дубль А. (3, 1901-1903), Дюро (1, 1902), Дяченко Д. (2, 1915), Елькінд А. (2, 1918), Ейснер О. (2, 1911), Євриінов В. (11,1901-1903), Єленова А. (11, 1889-1896), Єфименко О.Я. (4, б/д), Єфименко П. П. (9, 1910-1914), Єфремов С. (1, 1913), Жмиградський М. (3, 1900), Журба Г. (3, 1883-1884), Жебунев Л. (2, б/д), Жюррежю (1, 1893), Житецький Г. (8, 1907-1909, Забіла Н. П. (9, 1908-1917), Засулич В. (2, 1885), Зверев П. (1, б/д), Зехм Е. (1, 1909), Зеленський І. (1, б/д), Земна І. (1, 1895), Зибер М. І. (1, 1880), Зильберштейн (1, 1906), Зибр (2, 1893-1908), Зимин (1, б/д), Знаменский В. А. (1, 1917), Золотарев Д. (9, 1913-1918), Зубрицький М. (2, 1905-1906), Земятченський П. (1, б/д), Заборовський (1, 1913), Завалишина М. (2, 1912), Заленський В. (1, 1904), Заклинський Б. (11, 1880-1913), Зандукелі М. (3, 1907-1908, Зарецький І. (1, б/д), Ільїна А. (1, 1912), Іностранцев К. (1, 1908), Іохельсон В. (1, 1899), Іванов Е. В. (1, б/д), Іванівський А. (4, 1901-1910), Іванівський В. (1, б/д), Іванівський П. (1, б/д), Кадетський Л. (1, 1915), Каллаш Ф. В. (2, 1908), Каменський Вл. І. (3, 1911), Каменська (1, б/д), Кайндль (1, 1899), Капіца Л. (1, 1914), Кирилов Н.В. (3, 1910), Гарєєв Н. (3, 1911), Карлович (1, 1897), Карсаково Е. (27, 1887-1902), Карсаков Н.В. (4, 1891-1894), Карський Е. (1, 1908), Карджев Н. (1, б/д), Кисельт А.М. (1, 1896), Карсакова С. (3, 1889-1890), Картельна (1, 1891), Каришева Н. (6, 1902-1903), Кацнельбоген М. (2, б/д), Квитка К. (1, 1915), Klaatsch H. (1, 1902), Клеменц Д. (4, 1895-1909), Клозель Ф. І. (1, б/д), Клименко А. І. (4, б/д), Кибальчич Т. (2, 1905), Кистяковський Б. (4, 1889-1887), Киприян В. (1, 1911), Кирмидчи Н. (19, 1911-1917), Кисилевич О. (1, 1913), Бобринський В. (3, 1913), Ковалик М. В. (3, б/д), Ковалевський М. М. (18, 1891-1909), Ковалем А. (1, 1915), Коллен Еміль (1,1894, Колосов О. (1, б/д), Колубовський Я. Н. (10, 1896-1912), Комаров М. (2, 1888-1897), Косл М. (1, 1908), Кондратковський М. (4, 1882), Кондратенко М. Ф. (13, 1910-1915), Конш Гжижмайло Л. (1, 1895), Кочан Ж. (1, 1887), Кордье Н. (1, 1901), Кордуба М. (11, 1896-1903), Коробова А. (2, 1884-1885), Коцюбу (1, 1889), Корольчук О. (1, 1912), Кравченко В. (4, 1909-1912), Краснов А. (1, 1901), Кримський А. (5, 1899), Корсун А. (1, 1913), Корш Ф. (1, 1908, Коса М. (5, 1903-1909), Коктик-Кац М. М. (2, 1883-1915), Клименко А. І. (4, б/д), Козак І. А. (43, 1882-1887), Котельников В. Г. (1, 1911), Костилева Н. (2, 1900, Кошак П. (2, 1904), Коцюбинський М. (5, 1909), Кошель З. (1, б/д), Кросс Ф. С. (15, 1893-1897), Кревецький Н. (1, 1912), Криз М. (10, 1896-1896), Крижанівський Б. (10, 1914-1915), Крип'якевич І. (1, 1905), Крушельницький А. (1, 1900), Кудашева К. (1, 1892), Кузеля З. (18, 1904-1908), Кузів І. (1, б/д), Кулик Д. (1, 1903), Куликовський Д. (4, 1894-1900), Курбас Н. (1, 1905), Купфер І. (1, 1915), Кутепов Р. (1, 1917), Кушнір В. (3, 1906), Лавиць А. (5, 1897-1902), Лабль Поль (1, 1901), Лавров (7, 1894-1899), Лазаревський О. М. (4, 1897-1899), Ландау Є. (1, 1910), Ланціка А. (1, 1914), Ландер Ю. (17, 18861890), Ландер І. К. (17, 1885-1888), Лебедев М. М. (11, 1910-1912), Лаврент'єв (1, 1885), Лапшина І. І. (1, б/д), Латишев В. (1, 1915), Лебединцев Ф. Г. (9, 18821883), Леже Л. (2, 1890-1893), Ленчевський Л. (2, 1913), Левицький В. (1, 1894), Левицький М. (1, 1910), Ле Гранд Е. (2, 1903), Леонтьєв П. (5, 1903-1904), Лесевич В. (5, 1903), Летурно Ш. (2, 1900-1902), Литвинов Б. Н. (1, 1908), Литвинов В. (1, 1900), Литвинова П. Я. (39, 1896-1903), Литовський Ф. (1, 1913), Лимановський Б. (1, 1882), Линиченко И. А. (1, 1914), Листопад Гр. (2, 1907), Ладыженська В. (8, 1910-1914), Лозинський (3, 1906-1914), Лотоцький О. (7, 1910-1912), Лубенц Д. (2, 1911), Лоссковая В. (1, б/д), Лукич В. (4, 1893-1908), Лукиянович Д. (1, 1913), Локунин В. (1, б/д), Лукомський В. (1, 1910), Луцкий О. (1, 1904), Львович И. В. 1, 1909, Лониси 2, 1891-1897, Люр (1, 1905), Ляскоронський В. Е. (27, 1896-1900), Ляскоронаская К. Е. (1, 1898), Ляхотський /Кузьма/ 15, 1894-1895, Лясконожский (1, 1907), Lamirault (1, 1895), Линиченко О. (1, 1912), Маевский Е. (1, 1908), Макиевская-Зубок Г. (5, 1890), Малинка О. (2, 1901), Малиев Н. (1, 1916), Манизер Г. (2, 1914), Мандуврие Л. (17, 1903-1915), Мари А. (22, 1890-1901), Маринов Д. (1, 1894), Маркович Д. (1,1908 , Мартен Н. (4, 1904-1914), Мартыненко А. (1, 1911), Матьежка М. (9, 1897-1909), Мацкевич А. (1, б/д), Машкевич О. (1, 1914), Мевиль А. (2, 19061912), Мечникова О. (1, б/д), Миллер А. А. (24, 1903-1917), Миллер Вас (1,1908 , Милле Вс. (1, 1900), Миллер Мих. (1, 1905), Мильон Н. (2, 1913), Минков Ф. (12, 1900-1902), Мисиков М. А. (2, 1912), Миславський 3, 1914, Михайлов Н. (1, б/д), Михалевич А. (8, 1908-1915), Милановский И. (1, 1892), Мищенко Г. (1, б/д), Мищенко Ф. (1, 1894), Могилянская М. (12, 1897-1902), Могилянский Н. (101, 1896-1917), Млокосивич Г. (1, 1909), Мийков Ф. (1, 19021905), Миславский Н. А. (2, 1904), Мещерский А. князь (1, б/д), Масловська А. (1, 1902), Минзе (1, б/д), Мендельсон (1, 1880), Маниев (1, 1912), Моро (1, 1891), Модзалевский В. Л. (1, 1916), Мортільє (18, 1891-1903), Моисейченко А. (3, 1899), Морской Г. (1, 1908), Мурко М. (1, 1912), Мустянович Е. (1, 1906), Мочульський М. (2, 1917), Мощенков (1, 1901), Матова Д. (1, 1894), Меггоден (4, 1893-1895), Маковський Д. Я. (1, 1915), Мер Де (1, 1897), Науменко В. (2, 1917), Наткин С. (1, 1884), Невилья (1, б/д), Неклепаев І. (7, 1903), Нідерле Л. (60, 1891-1910), Нідерле Б. (1, б/д), Николаев М. (2, 1889), Николаевский К. (1, 1901), Никольский Д. П. (1, 1909), Новицький А. П. (4, 1911-1914), Новожилов А. (1, 1917), Новокаменных М. (12, 1895-1899), Носов Ан. (3, 1916), Нос Р. С. (2, 1911), Одрна (1, 1091) Ольденбург С. Ф. (3, 1907), Орнаський Н. (1, 1909, Орешников А. В. (1, 1908), Павленко В. (1, б/д), Павлик М. (1, 1899), Палндачин М. (6, 1883-1882), Папини Н. (2, 1879), Паписсан (1, 1898), Парушев А. (1, 1906), Пахлов (3, 1914-1915), Пащенко В. (4, 1892-1894), Петлюра С. (2, 1913), Петров С. М. (2, 1911-1909), Питар (3, 1902-1912), Пирассов Ар. (1, 1901), Пан (Петровський Яр.) (6, 1879), Пентегов Б. П. (1, 1097), Пекарський Е. К. (1, б/д), Подолинський С. (5, 1880), Покровська О. (8, 1894 , Покровський А. М. (110, 1894-1911), Поливка (2, 1900), Полунин В. (2, 1887 , Попиль Ив. (4, 1903-1904), Попов М. (1, б/д), Попов С. Я. (1, б/д), Поповський И. (3, 1903), Потемкин Е. и С. (16, 1890-1908), Птицын В. В. (19, 1893-1902), Понятовський С. Ф. (1, 1913), Потихоновы И. и В. (9, 1890-1911), Присташ 3. (1, 1904), Прусевич Ал. (1, 1914), Прокопович В. (1, 1912), Прохазка Ал. (3, 1903-1904), Путятин П. А. (2, 1913), Пяновський Л. А. (2, 1916), Пяницк В. и Н. (2, 1905-1906), Пфитцнер Н. (6, 1901-1902), Рагозина А. (1, 1917), Радаков Е. П. (153, 1888-1906), Радакова А. (1, 1896), Радикова В. П. (1, б/д), Радикова В. (7, 1893-1910), Рубисова К. М. , Е. М. П. и К. (190, 1879-1908), Раммельмейер Р. (4, 1895-1097), Раммельмейер-Волкова (1, 1901), Ронен (1, 1898), Раковський И. (5, 1904-1913), Ромбо Ал. (1, б/д), Райов Б. (2, 1883), Реньоль (1, 1896), Ридоколини (1, 1897), Рейбун Р. (1, 1910), Руденк С. (5, 19051914), Русанов (1, 1905), Русов О. (1, 1902), Рюссель Д-р, Судзиловський М. К. (1, б/д), Рюто А. (2, 1909-1910), Руадо Жан (1, б/д), Рулен Е. Е. (1, 1914), Рудський А. (1, 1911), Ромбо (1, 1890), Ролан Е. (1, 1901), Роше Е. (1, 1902), Рубисов К. и К. М. (4, 1879), Рябков П. (16, 1904-1917), Самойлович А. (1, 1912), Стрекалов Е. (6, 1886-1891), Столчиво К. (3, 1909), Студинський К. (2, 19041905), Сытин А. В. (2, 1889-1886), Сумцов Н. Ф. (2, 1911-1916), Сутугин О. (2, 1910-1911), Стравинський Ф. И. (1, 1901), Стразова М. (1, 1900), Стрицький Т. (1, б/д), Самойленко В. И. (9, 1893-1908), Смирнов Я. И. (4, 1908-1909, Соловейчик (1, 1886), Спаська Е. Ю. (1, 1916), Степаненко В. (1, 1907), Стеткевич Я. (1, б/д), Спекторский Е. (1, 1897), Стасов В. (2, 1903-1908), Стебницький П. Я. (28, 1902-1916), Стрекалов Е. (6, 1886), Стерев Д. (2, 1886), Спивак М. (1, б/д), Сунзон (1, 1916), Себилло П. (3, 1901-1900), Сальмони (1, 1898), Сахаров В. (1, 1914), Синваль І. (6), Сергиєвських (2, 1912), Славінський М. А. (2, 1897), Смирнов А. (4, 1913), Смалько Р. (1, б/д), Соколовський А. А. (1, 1914), Сташенко І. М. (1, 1908), Тальвінський В. С. (1, 1909, Тальгрем М. (7, 1916-1917), Талько-Гринцевич Ю. (14, 1896-1910), Танфільєв Г. (2, 1917), Таранущенко С. А. (1, б/д), Тарановський Ф. В. (7, 1900-1899, Тарасевич А. А. (1, 1915), Тель С. (2, б/д), Тенішев В. (1, 1899), Теплоухов С. (1, 1916), Телешовський Т. (1, б/д), Тесеен М. Н. і М. (58, 1884 1913, Титушкин Н. Н. (5, 1900), Тимченко Е. (2, 1894), Терещенко М. Н. (1, 1879), Тьєрсо Ж. (8, 1895-1901), Томашевський С. (5, 1898-1913), Топінар П. (4, 1897, Трилевський К. (3, 1904), Трачевський А. (2, 1905), Тригубов (2, 1884), Толмачев Й. (1, 1916), Толстой Д. (1, 1902), Торок А. (1, 1905), Тойхман (1, 1890), Тружу Г. (2, 1901), Троцина В. (1, б/д), Трокенхайм А. Ф. (1, 1887), Тшубреній (1, 1879), Тейлор Е. (4, 1893-1899), Тригар Самуркас Пл. (1, б/д), Трушковський (1, 1879), Тюллике (1, 1888), Тутковський П. (1, 1917), Тулуз П. (1, 1901), Устианович С. Н. (1, 1905), Ухтомський Н. (3, 1916-1917), Ухтовський Д. (3, 1910-1912), Ухтомський Е. (1, 1915), Уварова П. (4, 1906 1910-, Ухманн Г. (1, 1901), Ушинський М. (1, б/д), Федорчук Яр. (6, 1907-1910), Фикереда Фаз. (2, 1899), Фикередо Антоніо Мезкита де (6, 1899), Форек (5, 1903-1909), Фотиський О. (2, 1909), Франко Л. (1, 1911), Франше Л. (1, 1912), Фундеску Л. (3, 1886), Флореску В. (1, б/д), Фіало Ф. (2, 1897), Фате Е. (1, б/д), Фужу Г. (1, 1890), Форафонтовч Т. (9, 1900-1901), Федровський А.С. (1, 1911), Флаш (2, 1904), Флешель Же (1, 1898), Франко І.Я. (43, 1880-1911), Ханенко Б.І. (19, 1899-1902), Харузино В.Н. (2, 1916), Хардшюс Е. (бабушка) (2, 1885), Хеченов В. (4, 1914-1916), Хлебцевич Євг. (3, 1913), Хвойка В. В. (6, 1897-1906, Христов-Бродваров (1, 1890), Цеглинський С. (3, 1903), Цинис А. (1, 1900, Цветковський Ю. (1, 1909), Чабурина К. (1, б/д), Чернявський І. (1, б/д), Чертков В. (1, 1899), Черепахін О. і В. (7, 1888-1900), Черни А. (1, 1898), Чепурковський Е. М. (4, 1908-1913), Чудновський Ж. А. (1, 1897), Червичко Ж. Л. (1, 1903), Червен (3, 1901-1903), Чекановський (2, 1911), Чекаленко В. Е. (2, б/д), Чекаленко Г. Е. (7, 1904-1910), Чекалеко Е. Х. (5, 19041917), Чекаленко Л. Е. (40, 1910-1916), Чекаленко П. Е. (3, 1914-1917), Чекановський Я. В. (1, б/д), Чижевський П. Н. (8, 1884-1899), Чижевський П. І. (25, 1906-1917), Чубинський М. П. (1, 1902), Черний Г. (1, 1890), Шахматов О. (52, 1908-1916), Шамрион Б. (3, 1911), Шангарньє А. (2, 1900-1911), Шеболдаєв П. (21, 1884-1894), Шеболдаєва І. Н. (10, 1890-1896), Шемета С. М. (1, 1904), Шибуєв Н. (1, б/д), Шеффер Р. (1, 1901), Шильдер М. (1, 1909), Шимкевич В. (1, б/д), Шиманський Ю. (2, 1904-1906), Широцький К. В. (5, 1910-1917), Шишманов І. Д. (3, 1897), Шишкевич М. (1, 1903), Шишков С. (1, 1894), Шкляревич В. (9, б/д), Шлепьянов М. (4, 1898), Шое Др. (1, 1903), Шелух А. (4, 1908-1911), Шокальський Ю. (1, б/д), Шостак А. (4, 1909), Шраг І. (2, 1905-1906), Штерн Е. (2, 1899), Штейнгель Ф. Р. (2, 1909), Штромберг М. (1, б/д), Шумахер (1, 1903), Шульгин Я. (4, 1907-1909), Шульгин Я. (12, 1910-1913, Шульгина Н. Я. (1, 1914), Шульгин В. Я. (1, 1916), Шульц Н. (1, б/д), Шухевич В. (13, 1904), Швальб Г. (3, 1901-1907), Шлюмбергер (9, 1902-1903), Шлегнер (1, 1902), Шарп А. (1, б/д), Шаганель Ф. (1, б/д), Шмигельський, д-р (1,1908 , Щавинський В. (1, 1903), Щеглов (1, 1910), Щепотьєв В. (1, 1916), Щербаківський В. М. (9, 1911-1916), Щукін І. (3, 1902-1903), Юрьєв А. (Галя) (42, 1879-1886), Юрьєв К. Г. (17, 1880-1908), Яворницький Д. І. (3, 1912-1915), Янжула І. (1, 1908), Яновська Л. (1, 1897), Янчук Н. А. (1, 1893), Ясоцкая (1,1887, Яснопольскій Л. (1, б/д), Яциник (2, 1915), Ястребов В. М. (14, 1894-1895).

Бібліотеку Ф. Вовка разом з його архівом перевіз з Петрограда до Києва його учень А. Алешо за сприяння відомого археолога М. Макаренка 1921 р.

Вона стала основою Музею (Кабінету) антропології ім. проф. Хведора Вовка. Після скасування музею у 30-ті рр., бібліотека вченого ввійшла в розосередженому стані у фонд бібліотеки Інституту Археології АН України. На багатьох книгах та журналах зберігся екслібрис із зображенням “Вовка в окулярах, який читає книгу”. Під час війни частину книг та журналів іноземними мовами вивезено до Німеччини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вовк Г. Бібліографія праць Хведора Вовка (1847-1918). - К., 1929.

2. Вовк Г. Бібліографія праць Федора Вовка (1847-1918) [з доповненнями

М. Д. Антоновича та О. О. Франко] // Джерела до новітньої історії України. - Нью- Йорк, 1997. - С. 303-362.

3. Вовк Г. Бібліографія праць Хведора Вовка // Федір Вовк. Сторінки наукової спадщини та бібліографія праць. - К., 2001. - С. 32-106.

4. Вовк Хв. Палеолетичні знахідки на Кирилівський улиці у Києві // Матеріали до українсько-руської етнології. - Львів, 1899. - Т. 1. - С. 211-219.

5. Вовк Хв. Міжнародний археологічно-антропологічний конгрес у Парижі у вересні 1900 р. // Матеріали до українсько-руської етнології. - 1900. - Т. ІІІ. - С. 180-181.

6. Волков Ф. К. Отличительные черты южно-русской народной орнаментики // Труды третьего Археологического сьезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 г. - К., 1878. - Т. 2. - С. 317-326. - Табл. XVI-XXV.

7. Волков Ф. Палеолитическая стоянка в Мезине Черниговской губ. // Труды

ХІУ Археологического сьезда в Чернигове 1909 г. - М., 1911. - Т. 3. - С. 262-270.

8. Золотарьов Д. А. Волков Ф. А. (1847-1918). Некролог // Русский исторический журнал. - 1918. - № 5. - С. 353-365 (з додатком списку праць).