Психологія етносу: Росія

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Психологія етносу: Росія

Виконала студентка

групи Доб-1-10-4.0 д

Голубєва Наталія

Київ

2012

План:

Вступ

1. Географічне положення

2. Культурний стан

3. Архітектура

4. Символи

5. Свята та обряди

6. Ставлення до оточуючого середовища

Список використаної літератури

Вступ

Росіяни - населення Російської Федерації, яке там становить близько 119, 8 млн. чол. За даними 1989 р. в Україні проживає 11, 4 млн. росіян, отже вони нині є найчисельнішою національною меншиною в Україні.

Росіянин - це проста, пряма і нехитра людина, йому чужі напружений пафос і аристократичний гонор. Недолік російського національного характеру - це відсутність організованості і подтянутості, схильність опускатися і грішити. Російський здатний пройти вогонь і воду, але не здатний пройти випробування славою - «мідні труби». Російський не уміє користуватися досягнутим.

Як етнос московити (росіяни) сформувалися не раніше ХIV-ХV ст. Однак, запозичивши в українців наш давній етнонім руси, вони привласнили собі й нашу історію й спадщину Київської Русі. Як пише Петро Голубенко: "Назвавши себе Росією або Великоросією, Московія тим самим стверджувала себе спадкоємцем і продовжувачем Київської Русі, а цим стверджувала й своє право на "собирание земель русских". У супроводі цього маскараду і творилася Російська імперія. Незважаючи на те, що Московське царство являло і в національно-етнічному, і в культурно-історичному плані відмінну від Київської Русі формацію, північне племґя московитів пригадало свою колишню державну приналежність до "руських" підданих і, посилаючися на династичні звґязки своїх князів з київською династією, привласнило назву Русь і для новоповсталої московської держави" (Україна і Росія у світлі культурних взаємин. - К., 1993. - ст. 82).

Таким чином, історію двох різних етносів і двох держав росіяни почали пояснювати, як історію однієї спільноти, якою українці з московитами ніколи не були. Як свідчать різні іноземні автори вже ХV-ХVІ ст., українці й московини були двома різними за характером, звичаями, побутом і культурою народами. Однак, спільна назва "руси", "руські", "русини" внесла плутанину в історію цих народів, їх сприйняття іншими народами, особливо після того, як Москва проголосила своє виключне право на першість і старшинство.

1. Географічне положення

росія свято обряд культура

Росія є найбільшою країною в світі, що охоплює більше однієї восьмої площі Землі, та восьмою за чисельністю країною з населенням.

Росія простягається по всій північній Азії і на 40% в Європі, що охоплює дев'ять годинних поясів і включає в себе широкий спектр природних умов і рельєфу. Росія володіє найбільшими у світі запасами мінеральних та енергетичних ресурсів і є лідером з експорту природного газу і видобутку нафти в усьому світі. Росія володіє найбільшими у світі лісовими резервами, а її озера містять близько чверті запасів прісної води в світі.

Староруська народність виникла при об'єднанні таких слов'янських племен, як поляни, радимичі, вятічи, древляни, дреговичі, лутічи і тіверци, білі хорвати, мешканці півночі, крівічи, полочане. Вже на ранньому етапі сталося змішення слов'ян з фінськими і тюркськими племенами. Слов'янські племена прийшли на Дніпро з Карпат. Фінські племена жили на Волзі до слов'ян. Приклади фінських племен - це міряючи, мурома, черемиса, мещера, мордва, ліви, чудь, нарова, весь, пермь, югра. Тюркські племена - це печеніги, половці, татаро-монголи. З самого початку своєї історії Росія була «національним казаном», де змішувалися різні племена. Староруська народність розпалася на частини в 12 столітті на три близькі етноси - росіян, українців і білорусів. Російська нація утворилася в 15-17 ст. в процесі збирання земель довкола Москви. При Петрі I Росія стала імперією.

Зараз офіційна назва - Російська Федерація, на території проживає більше 180 народів, серед них 65 корінних, загальна чисельність яких становить близько 500 тис. осіб, серед них і 13 народів - малочислених, тобто тих що становлять менше тисячі осіб. Найбільш чисельнішим корінним народом Росії є "ненці" - 41 тис. осіб, а найменш чисельнішим народом Росії є "керекі" - 8 чоловік.

2.Культурний стан

Російська імперія через історичні обставини впродовж всього свого існування охоче запозичувала багато елементів західноєвропейської культури і звичаїв. І як наслідок, в розумінні «західного» спостерігача культурний рівень переважного населення Росії був невисокий. Проте, неможливо переоцінити вклад провідних російських діячів в світову культуру.

Культура СРСР є кумулятивною культурою країн і народностей, що проживає на території Радянського Союзу. Государствообразующей була російська культура, також величезний вклад в культуру СРСР таких народів як українці, білоруси, казахи, узбеки, грузини і так далі. Інтенсивно розвивалося театральне мистецтво, кінематограф, образотворче мистецтво. У окремі періоди заохочувався розвиток культур етнічних меншин, національних культур. Народні промисли не мали підтримки на державному рівні, у зв'язку з чим деякі промисли були втрачені і відновлені лише після розпаду СРСР.

3. Архітектура

Архітектура Росії збирає у собі найрізноманітніші споруди європейського рівня, у зв'язку з тим що Петро I так би мовити "прорубав вікно в Європу", він привозив з-за кордону багато макетів і нарисів різних архітектурних споруд. Такі споруди і досі збереглися.

Виділяють культурні пам'ятки Росії, такі, як:

· Кремль

· Великий театр

· Середньовічні церкви

· Величні парки та алеї.

4.Символи

Серед символів російського народу виділяють такі:

1. Серед їжі:

· Баранки;

· Печатні пряники;

· Ікра червона та чорна.

2. Серед одягу:

· Армяк;

· Довгорукавка;

· Косоворотка;

· Хустина;

· Лапті;

· Сарафани;

· Кокошник;

· Пояси, розшиті шовковими нитками.

3. Серед інших:

· Береза;

· Балалайка;

· Ведмідь;

· Мотрійка;

· Самовар;

· Трійця білих коней;

· Дерев'яний розписний посуд;

· Валянки;

· Дівчача руса коса.

5.Свята та обряди

Окрім слов'янських свят що святкуємо і ми, російський народ святкують масляну по особливому. Масленица, сирная неделя -- народний святковий цикл, що зберігся на Русі з язичних часів. Обряд пов'язаний з дротами зими і зустріччю весни. У народі щодня Масляниці має своя назва. Весь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляниця і Широка Масляниця. Вузька Масляниця -- перші три дні: понеділок, вівторок і середовище, Широка Масляниця -- це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота і воскресіння. У перші три дні можна було займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припинялися, і починалася Широка Масленица.

· Понеділок -- зустріч Початок Вузької Масляниці. Вранці свекор зі свекрухою відправляли невістку на день до батька і матері, увечері самі приходили до сватів в гості. Обговорювалися час і місце гулянь, визначався склад гостей. До цього дня добудовувалися снігові гори, гойдалки, балагани. Починали пекти млинці. Перший млинець віддавався малоімущим на помин покійних. В понеділок з соломи, старого одягу і інших підручних матеріалів споруджувалося чучело Масляниці, яке насаджували на кіл і возили в санях по вулицях.

· Вівторок -- заїгриш Цього дня відбувалися оглядини наречених. Всі масленічниє обряди, по суті, зводилися до сватання, для того, щоб після Великого поста, на Червону гору, зіграти весілля. З ранку молоді люди запрошувалися кататися з гір, поїсти млинців. Звали рідних і знайомих. Для зазивання Масляниці виголошували слова: «У нас гори снігові готові і млинці напечені -- просимо дарувати!».

· Середа -- ласунки. Цього дня зять приходив до тещі на млинці, які вона сама готувала. Цього дня теща демонструвала розташування мужові своєї дочки. Окрім зятя теща запрошувала і інших гостей.

· Четвер -- розгул (інші назви: Розгулюй, Широкий розгул, Перелом, Широкий четвер) З цього дня починалася Широка Масляниця, господарські роботи припинялися, святкування розверталися у всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіх, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які завершувалися галасливими гулянками. Головна дія в четвер -- штурм і подальший захват снігового містечка. Сенс широкого четверга, як і всієї Масляниці -- виплеск негативної енергії, що накопичилася за зиму, і вирішення різних конфліктів між людьми.

· П'ятниця -- вечірки тещ Цього дня з у відповідь візитом теща приходила в гості до зятя. Млинці цього дня пекла дочка -- дружина зятя. Теща приходила в гості зі своїми родичами і подругами. Зять повинен був продемонструвати свою прихильність до тещі і її близьким.

· Субота -- золовкини посиденьки Молоді невістки запрошували в гості до себе зовиць і інших родичів мужа. Якщо зовиця була не замужем, то невістка запрошувала своїх незаміжніх подруг, якщо сестри мужа вже були заміжні, то невістка звала свою заміжню рідню. Невістка повинна була подарувати зовиці який-небудь дарунок. Церква в суботу здійснює святкування Собору всіх преподобних отцов.

· Воскресіння -- проводи. Також називається Цілувальник, Прощений день, останній день Масляниці -- Прощене воскресіння.

Також святкують «Красную горку»:

Красная горка -- народне весняне свято у східних слов'ян, відоме із староруських часів. З поширенням християнства був приурочений до першого воскресіння після Пасхи (так званому Фоміну воскресінню або Фоміну дню). Це свято, окрім всього іншого, символізує зустріч парубків і дівчат, схожий на те, що весна -- це початок нового життя для всієї природи, тому Червона гора -- це ще і перше весняне гуляння молодих дівчат. Ігри і гуляння відбувалися на пагорбах, раніше тих, що інших звільнялися від снігу, звідси назва -- «червона» (тобто красива) гора. Зазвичай в Росії до Червоної гори приурочувалися весілля, в деяких місцях вона починалася поминанням небіжчиків (на кладовищі), після чого влаштовувалося свято.

Серед російських народних вірувань визначають такі, як Заговір (народно-поєтична заклинальна словесна формула, котрій приписують магічну силу) і Типун («типун тебе на язик!»- недобре побажання тому, хто висказав недобру думку).

Домовий - дух і охоронець будинку Мало хто бачив Домового, найчастіше чули його голос. Він шумить, бродить по ночах по кімнатах, зітхає і бурмоче. Будинковій в різних куточках Росії виглядав по-різному. По поверьям, Домовий міг перетворюватися на кішку, собаку, корову, інколи в змію, щура (миша) або жабу. Бувало, з'являвся у вигляді тіні на стіні.

Карачун - злий дух, слов'янське божество, пов'язане із зимою. Древні слов'яни вірили, що він повеліває взимку і морозами і укорочує світлий час доби. Слуги грізного Карачуна - ведмеді-шатуни, в яких обертаються бурани, і завірюхи-вовки.

6. Ставлення до середовища

Росіяни зацікавленні у збереженні середовища. З 2010 року у школах ввівся курс екології. На цих уроках діти вивчають закономірності природи, та географічні особливості, ресурси та природні матеріали.

Список використаної літератури

1. Бромлей Ю.В. Нариси теорії етносу. М., 1983.

2. Гумільов Л.М. Етногенез та біосфера Землі. Л., 1990.

3. Гумільов Л.М. Від Русі до Росії: Нариси етнічної історії. СПб. 1992

Размещено на Allbest.ru