Українські колядки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Колядки

Колядки - це обрядові, величально обрядові пісні, які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво.

Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягають ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце - маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кличкали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.

Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з'явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря - розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртомі йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!

Святвечір - це перш за все родинна вечеря. У будинку панує мир, спокій і згода, привітність і доброзичливість. Весь жаль, невдачі і печалі віддані забуттю. Вся сім'я накриває святковий стіл. По старовинному звичаю, стіл раніше посипали сіном - на згадку про кубло і ясла, потім застилали білосніжну накрохмалену скатертину; у центрі ставили ритуальні сочиво і інші страви, яких неодмінно повинно було бути дванадцять.

У Різдвяний святвечір не прийнято було їсти до першої зірки - на згадку про зірку віфлєємську. У церквах у вечірній час йшла урочиста служба, а ті, що не пішли на богослужіння готувалися до сходу зірки вдома. У селянських сім'ях в очікуванні зірки всі разом читали вечірню молитву, старші розповідали дітям про народження Ісуса Хріста, про волхвів, дари, та пастухів. Таким чином виховувалася в дитині пошана до звичаїв і традицій. Росіяни благоговійно відносилися до Різдва Хрістового, святкували його весело, яскраво і красиво. На вулицях і площах славили Христа. Славленням Христа займалися діти і дорослі. Вони ходили по будинках з зіркою (засвіченою свічкою) і співами про народження Спасителя. Як правило, до них приєднувався скрипаль. Хрістославів, колядувальників одаровували грошима, пірогами, медовими пряниками. Люди всіх станів брали участь в славленні. Не прийняти хрістославов вважалося великим гріхом для господаря будинку образою для хрістославов і неповаги традицій.

Православна Церква починає святкувати Різдво Христове в ніч з 6-го на 7 січня по новому стилю, католицька трохи раніше - 25 грудня. Вечір 6 січня - Різдвяний святвечір, переддень, навечеріє Різдва, зване також Коляда. Святвечір, або сочевник, отримав назву від «сочиво» - ритуальної страви, обов'язкової для цього вечора, що готується з соку мигдального, макового з медом і каші з червоної пшениці або ячменю, жита, гречки, гороху, чечевиці, пізніше - рису. Сочивом починалася трапеза в Різдвяний і Водохресний святвечори, на хрестинах, поминаннях, з тією лише різницею, що ця каша, частіше звана «кутя», була різною по складу. Так, різдвяну кутю готували пісною. Її готували з соком, або молочком маковим, мигдальним, горіховим, конопляним з додаванням меду і подрібнених ядер волоських, ліщинових горіхів, мигдаля, розтертого маку. На другий день Різдво готувало бабину кашу, або бабкину кутю. В давнину був звичай відвідувати будинок, в якому з'явився новонароджений, а в числі дарів приносити бабкину кашу і бабкини піроги. На відміну від різдвяної пісної куті бабкину готували «багатою». На поминаннях подавали пісну поминальну кутю - коливо. До речі, житню або пшеничну соломину, стебло і колос в давнину називали коливо.

У Різдвяний святвечір не прийнято було їсти до першої зірки - на згадку про зірку віфлєємську. У церквах у вечірній час йшла урочиста служба, а ті, що не пішли на богослужіння готувалися до сходу зірки вдома. У селянських сім'ях в очікуванні зірки всі разом читали вечірню молитву, старші розповідали дітям про народження Ісуса Хріста, про волхвів, дари, та пастухів. Таким чином виховувалася в дитині пошана до звичаїв і традицій. Росіяни благоговійно відносилися до Різдва Хрістового, святкували його весело, яскраво і красиво. На вулицях і площах славили Христа. Славленням Христа займалися діти і дорослі. Вони ходили по будинках з зіркою (засвіченою свічкою) і співами про народження Спасителя. Як правило, до них приєднувався скрипаль. Хрістославів, колядувальників одаровували грошима, пірогами, медовими пряниками. Люди всіх станів брали участь в славленні. Не прийняти хрістославов вважалося великим гріхом для господаря будинку образою для хрістославов і неповаги традицій.

У колядуванні тісно переплелися язичницькі і християнські мотиви. Раніше Коляда символізував поклоніння Сонцю, теплу, що дарує родючість і веселість, в колядках оспівувалися сонце, гроза, місяць, звучали побажання рясного урожаю, щасливого весілля та ін. Поступово коляда злилася з Різдвом, що наступає якраз в той час, коли сонце повертає до весни. Під впливом церкви, яка довго не визнавала Коляду, з колядок майже витіснилися язичницькі символи і стали переважати християнські.

Безліч різноманітних народних прикмет і повір'я пов'язували з святвечором: вечірнє небо, зірки, погода як би передбачали врожай. Наприклад, якщо небо усипане зірками - чекай багато грибів і ягід в лісі, врожаю гороху і багатого приплоду худоби. Якщо паморозь на деревах - до рясних хлібів, бджоли роїтимуться. Якщо сніги підносяться уподовж дороги, жито шалено колоситиметься, якщо ж дорога вище за сніги на полях - до неврожаю. Стежини чорні - до врожаю гречки. У цю ніч ніжки столу зв'язували мотузком, щоб худоба не бігала з двору; кури не годували - щоб грядки не копали; пряжу в тугі клубки мотали - щоб капуста уродилася.

колядка обрядовий святвечір страва

Добрий вечір тобі, пане Господарю!

Добрий вечір тобі, пане Господарю:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами:

Радуйся,

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники

В гості: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Ой перший же празник-то Різдво

Христове: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А другий же празник - Василя

Святого: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А третій же празник - Святе

Водохреще: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що перший празник зішел тобі

Втіху:радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що другий празник зішле тобі

Щастя: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що третій празник зішле всім нам

Долю: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

З Різдвом Христовим! (Й. Стуцюк)

Хай за вікном хуртеча злиться,

А нам співати і радіти.

Горить ялинка у світлиці -

З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,

А в хаті вже кутя і сіно.

Дозвольте заколядувати:

- З Різдвом Христовим, Україно!

Маленький Ісусик

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,

Своїми рученятами весь світ обіймає.

І вашу хатину, і вашу родину,

І всю Україну - Христос ся рождає!

Я маленький пастушок

Я маленький пастушок

Загорнувся в кожушок

На скрипочку граю,

Вас усіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте -

Яблучка, горішки

Дітям для потішки.

Колядин, колядин….

Колядин, колядин,

Я у батька один.

Мене не дивуйте

Ковбасу лаштуйте.

Колядин, колядин,

Я у батька один.

По коліна кожушок, -

Дайте, дядьку, пиріжок!

Щедрик, ведрик

Щедрик, ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

Решетце овса

І колядка вся!

Сію, сію, посіваю

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб вродило краще,

Ніж торік!

Колядка (Н. Мудрик - Мриц)

Ой ішла Колядка

Вулицями в місті,

У стічках сріблястих,

В світлому намисті.

Іскорки веселі

На сніг розсипала,

«Божий син родився!» -

Усіх сповіщала.

Сію, сію, засіваю

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоб діти всі здорові,

Їли кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха.

А нам грошей з півміха!

Коляда українських діточок

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,

Пригорни до себе нині українські діти.

Щоби були добрі, щоби були щасні,

І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.

Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,

Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

Поколядь

Віншуєм вам щастям, здоров» ям,

Щастям, здоров» ям, святим Рождеством!

Гей, дай же, Боже, два стоги гречки,

Два стоги гречки на пиріжечки!

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця.

(Добра з маком паляниця)

А без меду (маку) не така,

Дайте, дядьку, п'ятака!

Колядка

Бігла теличка та й з березничка

Та й стала.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай сала.

Бігла теличка та й березничка

Та в дядьків двір.

Я тобі, дядьку, заколядую,

То дай пиріг.

Размещено на Allbest.ru