"Козацька Вежа" – осередок відродження українських козацько-лицарських традицій бойового мистецтва на Донеччині

“КОЗАЦЬКА ВЕЖА” - ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ БОЙОВОГО МИСТЕЦТВА НА ДОНЕЧЧИНІ

Серед українських національних традицій провідне місце займає спадщина козацького духовно-фізичного гартування. І це є закономірним, бо козацько-лицарські традиції свої витоки беруть із доісторичних часів, коли вперше з'явився воїн-захисник, а остаточно сформувались у вигляді козацького звичаю в середині XVII ст. Лише повернення до традицій і звичаїв наших пращурів може стати запорукою українського відродження на зламі тисячоліть, бо інакше остаточна втрата свого коріння призведе до падіння в прірву бездуховності й аморальності.

Сучасне козацьке відродження в Україні розпочалось у 1990-х роках. На Донеччині у 1984 р. з ініціативи родових кубанських козаків Д.Білого й В.Задунайського серед студентів історичного факультету Донецького державного університету було утворено Козацьке земляцтво [1].

Сучасні негаразди з козацьким відродженням вимагають визнати основою покозачення новаків оволодіння основами козацько-лицарського мистецтва, залишки котрого збереглись у середовищі родових кубанських (частково донських) козаків українського походження. Підтвердженням цього є беззаперечний факт збереження на Кубані і нижньому Дону на початку ХХ ст. залишків традиційної козацької військової громади та особливого військового вишколу та бойового мистецтва. Такий стан речей було чітко зазначено й регламентовано низкою нормативних актів Російської імперії кінця ХІХ - початку ХХ ст. [2].

Відповідно до козацького звичаю, найбільш прийнятним і доцільним в умовах сьогодення є поєднання фізичного й духовного гартування особи на засадах козацько-лицарської духовності. Також варто відзначити, що козацько-лицарські традиції базуються на глибинних шарах української культурної спадщини, а тому особа, сформована на таких засадах, буде закономірно успадковувати найкращі ознаки української ментальності. Відродженням козацько-лицарських традицій бойового мистецтва й, на її засадах, вихованням молоді займається Донецьке обласне спортивно-просвітницьке товариство українських бойових мистецтв «Козацька Вежа». Витоки товариства лежать в “Донецькому козацькому земляцтві”(1984 р.) та історико-етнографічному товаристві «Курінь» (жовтень 1989 р.) [3].

Стосовно козацького бойового мистецтва та відповідного вишколу слід зазначити наступне: з часів виникнення українського козацького руху (кінець XV ст.) і до часу його знищення (кінець XVIII ст.), козаки завжди вишколювались у володінні зброєю, серед якої постійне домінуюче значення відігравали спис і шабля. Стосовно прийомів бою без зброї маємо зазначити, що вони для професійного козака-воїна, котрий постійно готувався до збройного протистояння, відігравали другорядне значення й формувались на основі напрацьованих зі зброєю стереотипних рухів.

Сучасний процес відродження козацького бойового мистецтва в Україні йде складно, бо більшість козацьких структур не мають належного зв'язку з прадавньою козацькою спадщиною. Вони створені “на потребу дня”, а не згідно з дійсними традиціями та звичаями козацького товариства [4]. В Україні сьогодні діють кілька спортивно-просвітницьких та козацьких товариств, які представляють 8 основних різновидів (стилів) традиційного українського бойового мистецтва [5]. «Козацька Вежа» відроджує та поширює на Донеччині стиль, що відповідає основним козацько-лицарським традиціям як бойової, так і духовної спадщини.

Особливо потрібно наголосити на важливості духовного виховання під час оволодіння молоддю основами козацько-лицарського бойового мистецтва за стилем, що відроджується в межах товариства «Козацька Вежа». Справжнім бойовим мистецтвом є тільки таке мистецтво, в якому поєднуються фізичний і духовний аспекти самовдосконалення. Саме тому «Козацька Вежа» приділяє значну увагу духовному вихованню козака-лицаря згідно з стародавніми традиціями і звичаями. По-перше, юнаки обов'язково оволодівають і вільно спілкуються українською мовою. По-друге, відбувається ознайомлення із козацькими “заповідями” - стрижнем козацько-лицарської моралі. По-третє, під час занять відбувається налаштування на ту чи іншу діяльність за допомогою ритуального співу стародавніх козацьких дум та пісень. По-четверте, робота товариства передбачає цілеспрямоване ознайомлення молоді з українською історією та історією українського козацтва [6].

Певне порозуміння, щодо пріоритетності для козака володіння зброєю, а на її основі - щодо напрацювання прийомів і тактики бою без зброї, відбулось між “Козацькою Вежею” (Донеччина, Україна) та “Пірначем” (Дон, Росія). Підсумком порозуміння стало видання зусиллями “Пірнача” і Всевеликого Війська Донського “Посібника з козацького Бойового Мистецтва” у співавторстві В. Задунайського (“Козацька Вежа”) та В. Єрашова (“Пірнач”) [7].

Робота проводиться як серед молоді, так і серед дорослих. Заняття відбуваються на базі донецької спеціалізованої СШ № 65 та Донецького державного інституту інтелекту серед школярів, студентів і козаків “Азовського Козацького Війська” та “Українського Реєстрового Козацтва” (Гетьман А.І.Шевченко). Вихованці “Козацької Вежі” беруть участь у різноманітних фестивалях і турнірах в Україні та козацьких регіонах РФ (Дон, Кубань). Проводимо і власне “Свято Козацької Звитяги”, що поєднує козацькі традиційні розваги й змагання з традиційного козацько-лицарського мистецтва [8].

Діяльність Донецького обласного спортивно-просвітницького товариства українських бойових мистецтв «Козацька Вежа» засвідчує існування на Донеччині самобутнього громадського об'єднання, яке, попри всі складності сьогодення, проводить кропітку роботу з відродження українських козацько-лицарських традицій бойового мистецтва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Задунайський В. Пантелюк М. Відродження козацтва на Донеччині // Схід. - 2000. - № 1. - с. 42-50.

2. Учреждение Гражданского Управления Казаков. - СП.б, 1903. - 218 с.; Устав о воинской повинности. - Пд., 1915. - 293 с.; Наставление для ведения занятий с казаками в учебных лагерях. / Собрание узаконений и распоряжений правительства, издаваемое при правительствующем сенате. - СП.б, 1911. - От. 1. - с. 2455-2495.

3. Статут Донецького областного спортивно-просвітницького товариства бойових мистецтв «Козацька Вежа» (Зареєстровано Управлінням юстиції в Донецькій області № 221 від 19.02.1997). - С. 2.

4. Там само. - С. 2-7.

5. Український бойовий звичай на Запорозькій Хортиці. - Запоріжжя, 2001. - 44 с.

6. Задунайський В. Відродження українських козацько-лицарських традицій бойового мистецтва на Донеччині // Межэтнические культурные связи в Донбассе. - Донецк, 2000. - С. 172-177.

7. Ерашов В., Задунайский В. Пособие казачьему боевому искусству. - Ростов-на-Дону, 2003. - 137 с.

8. Свято Козацької Звитяги. // Козацька Рада. - 2003. - №1. - с. 12-15.