Науково-бібліографічна діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918–2010): етапи, напрями, зміст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

УДК 027.54(477):01:011.89”1918/2010”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Науково-бібліографічна діяльність національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського (1918-2010): етапи, напрями, зміст

Устиновський Дмитро Володимирович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського

Науковий керівник доктор історичних наук, професор Омельчук Володимир Юхимович, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, завідувач відділу національної бібліографії

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор, Слободяник Михайло Семенович, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри соціальних комунікацій

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Зубкова Наталія Михайлівна, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, завідувач відділу джерелознавства Інституту рукопису

Захист відбудеться “23” червня 2011 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою : 03039, Київ, просп. 40- річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: Київ, просп. 40- річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “23” травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук Удовик В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бібліотека національний бібліографія

Актуальність дослідження. Українська бібліографія та бібліографознавство сьогодні переживає важливий етап трансформації, сутність якого обумовлена з одного боку - створенням національної бібліографії, з іншого - формуванням нового інформаційного суспільства, яке надає великі можливості для організації багаторівневої інформаційно-бібліографічної системи та включення України до світового інформаційного простору.

Досліджуються питання історії та розвитку науково-бібліографічної діяльності однієї з найбільших книгозбірень світу - Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ), покликаної створювати та розвивати загальнонаціональний бібліографічний ресурс, методологічні засади його формування. Це знайшло свій прояв у створенні системи бібліографічних посібників у відповідності з потребами кожного історичного періоду розвитку, що до цього часу не була предметом системного вивчення та узагальнення. Не були висвітлені специфіка та традиції спадкоємності науково-бібліографічної роботи бібліотеки на всіх етапах її розвитку, характер основних тенденцій та особливостей бібліографічної діяльності, функції бібліографії як в історичному контексті, так і під час створення інформаційно-бібліографічних ресурсів України на сучасному етапі з урахуванням перспектив входження до світового інформаційного простору.

Оскільки впродовж ХХ ст. НБУВ виконувала роль загальнонаціонального центру бібліографічної науки, методики та практики, її досвід відображає загальноісторичний шлях розвитку української бібліографії. Цим і пояснюється актуальність обраної теми, як історико-бібліографічного дослідження, яке дозволить проаналізувати розвиток бібліографічної діяльності НБУВ за весь період її існування, допоможе не лише осмислити минуле, але й використати історичний досвід з метою подальшого розвитку системи національної бібліографії в умовах інформатизації суспільства.

Стан наукової розробки теми. У вітчизняній історіографії відсутні комплексні праці, присвячені науково-бібліографічній діяльності НБУВ 1918-2010 рр. Лише окремі аспекти цієї теми знайшли відображення в загальноісторичних дослідженнях, присвячених історії НБУВ і бібліотечної справи в Україні. У переважній більшості - це принагідні згадки про видані бібліографічні покажчики, методику їх підготовки, а також біографічні нариси щодо життєвого шляху та аналізу доробку відомих співробітників НБУВ. Ці праці, що детальніше розглядаються у першому розділі дисертації, розкривали різні фрагменти історії науково-бібліографічної діяльності Бібліотеки, внесок окремих осіб в бібліографічну роботу, однак етапи, напрями і зміст науково-бібліографічної діяльності НБУВ не були предметом окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до науково-дослідних проектів: «Формування баз даних національної бібліографії України» (2002-2006), № державної реєстрації 0102U000897; «Формування Зведеного каталогу-репертуару україномовної книги. Створення системи каталогів спеціалізованих фондів НБУВ» (2007-2009), № державної реєстрації 0107U000173; «Міжнародний зведений каталог-репертуар української книги» (2010-2012), № державної реєстрації 0110U002002.

Об'єкт дослідження - науково-бібліографічна діяльність НБУВ.

Предмет дослідження - з'ясування основних етапів та спадкоємності розвитку науково-бібліографічної діяльності, виявлення різних видів бібліографічної продукції як результату діяльності, формування сучасної концепції національної бібліографії України.

Поняття науково-бібліографічної діяльності ми розуміємо в звуженому значенні як створення бібліографічних посібників і теоретико-методичне забезпечення цього процесу.

Мета дослідження полягає у вивченні історії розвитку науково-бібліографічної діяльності НБУВ як національної, наукової та певний час публічної Бібліотеки у ХХ - на початку ХХІ ст. в Україні, виявлення основних етапів і тенденцій її розвитку, функцій та завдань.

Завдання дослідження:

1. провести історіографічний аналіз і оцінити стан вивчення питання, встановити основні етапи дослідження даної теми в українській історіографії; виявити джерельну базу дослідження: як архівні джерела, так і увесь комплекс бібліографічної продукції НБУВ за період існування установи, провести її хронологічний та змістовний аналіз;

2. з'ясувати роль Бібліотеки як національної в процесі розвитку бібліографії в Україні, від заснування і в різні періоди як головної наукової, державної публічної, загальнонаціональної у вирішенні питань формування національної ретроспективної бібліографії;

3. встановити специфічні умови, тенденції та етапи розвитку науково-бібліографічної діяльності НБУВ в різні історичні періоди;

4. проаналізувати основні напрями діяльності у формуванні системи різних видів науково-бібліографічних видань;

5. виявити спадкоємність науково-бібліографічної роботи у різні історичні періоди розвитку бібліографії та формування новітніх тенденцій, визначити специфіку їх реалізації у практиці бібліографічної роботи;

6. охарактеризувати сучасний стан науково-бібліографічної діяльності НБУВ, яка засновувалась як загальнонаціональна та повернулася до цього статусу у 90-х роках ХХ ст. перетворившись на головний науковий та координаційний центр ретроспективної національної бібліографії України, який об'єднує діяльність бібліотек у напряму створення зведеного каталогу-репертуару української книги.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період існування НБУВ упродовж 1918-2010 рр.

Методологічною базою дослідження є комплексний підхід до дослідження предмета, який ґрунтується на принципах історизму та об'єктивності. Використано історичний, історико-порівняльний, хронологічно-ретроспективний методи, структурно-функціональний аналіз, а також спеціальні методи - бібліографічний, інформаційний, джерелознавчий.

Джерельна база дослідження складається з опублікованих законодавчих і нормативних актів державних органів влади та управління, що впливали на розвиток НБУВ та її науково-бібліографічної діяльності, постанови та рішення уряду про розвиток бібліографічної роботи; архівних джерел, що розкривають історію та сучасний стан розвитку бібліографії в Бібліотеці; науково-методичних матеріалів; значного за обсягом корпусу бібліографічних видань НБУВ на усіх етапах її розвитку.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у постановці та розробленні актуального питання, яке не отримало всебічного та об'єктивного висвітлення в історичній науці. На основі залучення широкого кола наукових джерел і архівних матеріалів системно висвітлено історію розвитку науково-бібліографічної діяльності НБУВ як загальнонаціонального бібліографічного центру України у ХХ - на почату ХХІ ст., зокрема:

Здійснено історіографічний аналіз питання і охарактеризовано стан його вивчення, виявлено джерельну базу дослідження.

Вперше розроблено періодизацію та з'ясовано основні етапи розвитку науково-бібліографічної діяльності НБУВ як національно-державної впродовж її трансформацій у ХХ ст. - на початку ХХІ ст. в контексті змін суспільно-політичної ситуації в Україні;

Встановлено спадкоємність наукових, інформаційних, публічних, загальнонаціональних функцій НБУВ.

Виявлено специфіку та характер основних тенденцій розвитку науково-бібліографічної діяльності на кожному з історичних етапів, встановлено внесок бібліографів НБУВ в бібліографічну діяльність;

Охарактеризовано засоби вирішення сучасних проблем розвитку інформаційно-бібліографічної діяльності в умовах інформатизації держави, стан та перспективи створення баз даних національної бібліографії у загальноукраїнському та міжнародному аспектах.

Практичне значення дослідження обумовлюється важливим значенням системи науково-бібліографічної інформації України в сучасних умовах. Результати дослідження використано в процесі створення бібліографічних покажчиків та баз даних (БД) з національної ретроспективної бібліографії України. Матеріали дисертації та її основні положення можуть бути використані в навчальній та науковій діяльності вищих навчальних закладів бібліотечного, документознавчого, інформаційного та культурологічного профілів. Результати дослідження сприятимуть подальшому розвитку українського бібліографознавства, трансформації змісту науково-бібліографічної діяльності сучасних бібліотек.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі положення та висновки дисертації, винесені на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дослідження було викладено й обговорено на міжнародних наукових конференціях: «Історія національної науки: новий зміст і суспільна значимість» (ХІХ Міжнародний київський симпозіум з наукознавства та історії науки Київ, 2002 р.), «Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек» (Київ, 2003 р.), «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ» (Київ, 2004 р.), «Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України» (Київ, 2006 р.), «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань» (Київ, 2009 р.), «Еволюція структури і функцій бібліотекознавства під впливом сучасних інформаційних технологій» (Київ, 2010 р.).

Основні результати дослідження викладені у 8 публікаціях, 6 з яких є одноосібні та надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України за даною спеціальністю, 13 бібліографічних покажчиках.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, його метою та основними завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, що містить 868 позицій. Обсяг основного тексту дисертації 185 сторінок, загальний обсяг 263 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, розкрито ступінь наукової розробленості теми, окреслено предмет та об'єкт дослідження, поставлена мета і завдання дослідження, розкриті новизна та практичне значення дисертації.

Розділ 1. «Історіографія та джерельна база дослідження». Інтенсивність висвітлення теми науково-бібліографічної діяльності НБУВ, присвяченої питанням створення системи бібліографічних посібників, на різних етапах її існування, має нерівномірний характер, що пояснюється специфікою розвитку Бібліотеки у різних суспільно-політичних обставинах.

Так, дослідження що висвітлюють основні питання науково-бібліографічної діяльності Бібліотекою у першій, найбільш плідний період 20-х рр. ХХ ст., щодо вирішення питань українського бібліографічного репертуару (УБР), належать Ф.П. Максименку Максименко Ф.П. Межі етнографічної території українського народу: (У зв'язку зі складанням укр. бібліогр. репертуару). - К., 1927. - 31 с., С.П. Постернаку Постернак С.П. До дискусії про український бібліографічний репертуар // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. - 1928. - № 2. - С. 87-95., М.І. Ясинському Ясинський М.І. Головні моменти з історії української бібліографії / М.І. Ясинський // Бібл. зб. - К., 1927. - Ч. 3. - С. 8-34., С.І Маслову Маслов С.І. Спроба інструкції та план роботи над складанням українського бібліографічного репертуару XVI-XVIII ст. - К., 1928. - 28 с.. Вони публікували в цей час, матеріали у вигляді історичних оглядів розвитку української бібліографії що торкались основних завдань Всенародної бібліотеки України (ВБУ) в контексті розвитку питань національного бібліографічного репертуару.

У період середини 1930-х - середини 1960-х років ХХ ст. вивчення бібліографічної діяльності НБУВ не велось. Це пояснюється призупиненням науково-бібліографічної роботи, пов'язаної з репресіями, війною, післявоєнною відбудовою. У 50-х роках ХХ ст. починається активна робота з підготовки та видання різних видів рекомендаційної бібліографії, однак, теоретичне осмислення ролі Бібліотеки у процесі бібліографічної діяльності в цьому контексті відсутнє.

Наступний період - 60-70 рр. ХХ ст., коли починається певне пожвавленні інтересу до історії бібліографії і бібліографічної діяльності в НБУВ. Створюються загальні нариси про становлення радянської бібліографії, де присутня інформація щодо окремих діячів в галузі бібліографії та бібліографознавства, в тому числі й тих, хто працював в НБУВ.

В статтях І.І. Корнєйчика і С.В. Сороковської розглядається внесок у бібліографію Д. Балики, М. Ясинського, Ю. Меженка, С. Маслова, А. Кримського, які були високо оцінені у працях дослідників. Досвід Бібліотеки у створенні біобібліографічних покажчиків розглядався в статтях О.С. Ровнер, А.Д. Ульянової, К.І. Скокан, Ф.К. Сарани.

Роль бібліографів НБУВ висвітлював Л.І. Гольденберг Гольденберг Л.І. Українська Радянська літературна бібліографія / АН УССР, ЦНБ; відп. ред. Є.С. Шабліовський. - К.: Наук. думка, 1971. - 179 с., який плідно займався літературознавчою бібліографією. Певний матеріал, що узагальнює досвіду Бібліотеки в галузі складання бібліографії історичної бібліографії, подає у своїх статтях С.В. Сороковська Сороковская С.В. Библиография библиографии об Украинской ССР и проблемы ее совершенствования // Библиография библиографии и ее место в системе научной информации: тез. докл. IV всесоюз. совещания, Вильнюс, май 1981 г. - Л., 1981. - С. 26-27. Її ж. Развитие библиографии второй степени в УССР // Вопросы национальной библиографии второй степени в СССР. - Л., 1976. - С. 24-33. .

Період 1980-1991 рр. - наступний етап в історіографії питання історії бібліографічної діяльності НБУВ. Розглядаються такі питання: досвід бібліотеки у створенні науково-допоміжних бібліографічних покажчиків з природничих та технічних наук Н.О. Шемець, В.С. Петрова, З.О. Врублевська, М.К. Погребняк, формування системи науково-допоміжної бібліографії з охорони природи розкриває В.М. Грамма, характеризує покажчики в галузі зарубіжної слов'янської літератури Н.Ф. Королевич, стан бібліографічної роботи у Бібліотеці в галузі філологічних наук у 60-х рр. ХХ ст. - Е.К. Адайкіна. Разом з тим, статті присвячувались вузьким питанням і мають описовий характер.

Узагальнений погляд на бібліографічну діяльність Бібліотеки у 80-і рр. ХХ ст. представлений, як фрагмент, в роботах Б.П. Ковалевського, Л.І. Вакуленка, І.А. Вовченко, І.М. Андрєєвої. До 90-х років ХХ ст. публікації переважно носили характер історичних нарисів, оглядів, повідомлень, методичних матеріалів. Особливості розвитку української національної бібліографії знаходились в тіні, бібліотечні здобутки періоду 1920-х - початку 1930-х років ХХ ст. висвітлювались вкрай обмежено.

Отримання незалежності Україною відкрило можливість проведення всебічного, поглибленого та об'єктивного вивчення історії української бібліографії, дозволило розпочати дослідження процесу її становлення у 20-30-і роки ХХ ст., об'єктивно визначити внесок окремих бібліографів у формування теоретичних та практичних засад бібліографії, в тому числі тих, хто працював на різних етапах існування Бібліотеки. Серед таких досліджень необхідно назвати загальні праці науковців НБУВ: Л.А. Дубровіної та О.С. Онищенка Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. 1918-1991 [у 3 ч.] / НАН України, НБУВ. - К., 1998. - 2008.; Їх же. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / НАН України, НБУВ. - К., 2009. - 530 с., В.Ю. Омельчука Омельчук В.Ю. Національна бібліографія України: тенденції розвитку, проблеми розробки // Бібл. вісн. - 1995. - № 5. - С. 3-13., В.В. Матусевич Матусевич В.В. Діяльність Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії в 1925-1933 рр. / НАН України, НБУВ. - К., 1998. - 120 с., Н.В. Стрішенець Стрішенець Н.В. Бібліографічна спадщина Юрія Меженка / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 1997. - 144 с., Г.І. Ковальчук Ковальчук Г.І. Керівники ВБУ-НБУВ (1918-1998) // Бібл. вісн. - 1998. - № 5. - С. 18-28., І.Г. Лиханової Лиханова І.Г. Розвиток концепції національної бібліографії України у ХХ столітті: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.08 / НАН України; НБУВ. - К., 2005. - 20 с., O.П. Степченко Степченко О.П. Українські вчені - фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-1934 рр.). - К., 2008. - 217 с. та ін.

Н.Ф. Королевич досліджує життя та діяльність найзначніших постатей - Ю.О. Меженка, І.М. Ясинського, М.Ф. Яшека, С.І. Маслова, Ф.П. Максименка, І.З. Бойка, О.П. Куща, М.П. Гуменюка, Ф.К. Сарани та ін.

Початковий етап діяльності НБУВ досліджували Т.І. Ківшар Ківшар Т.І. Український книжковий рух як історичне явище (1917-1923). - К. - 1996. - 339 с., М.С. Слободяник Слободяник М.С. До історії діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави // Бібл. вісн. - 1998. - № 4. - С. 30-34.. Біографічних праць, де частково розкривався бібліографічний доробок, або характеризувався бібліографічний внесок вчених ВБУ, на сьогодні вже значна кількість. В.Д. Шульгіна показала роль Ю.О. Меженка в створенні музичної бібліографії, С.М. Кіржаєв, Т.І. Шовкопляс та А.Л. Герус досліджували життя та діяльність В.О. Кордта, його внесок у бібліографію картографічних матеріалів. Т.І. Ківшар, Н.В. Козакова, Ю.В. Секунова займались спадщиною Л.У. Биковського. У той, чи іншій мірі в кожному з цих досліджень коротко розкривався внесок діяча у розвиток бібліографічної діяльності. Велике значення цих праць полягає в тому, що вони вперше об'єктивно досліджували внесок вчених у розвиток української бібліографії.

Отже, окремі моменти історії Бібліотеки та науково-бібліографічної роботи НБУВ були досліджені в низці статей та монографій, проте аналіз історіографії та джерельної бази дослідження показав недостатню вивченість цих питань.

Розділ 2. «Науково-бібліографічна та інформаційно-бібліографічна діяльність НБУВ у 1918-1991 рр.» Цей проміжок часу поділяється на три етапи: 1918-1941; 1942-1964; 1965-1991, які характеризуються особливостями науково-бібліографічної діяльності Бібліотеки. Основним напрямами науково-бібліографічної діяльності першого етапу стало створення бібліографічних покажчиків різних видів та форм, розвивалась національна, рекомендаційна, професійно-виробнича бібліографія, проводились теоретико-методологічні дослідження. Перший етап складається з декількох періодів: 1918-1934 рр. коли ВБУ працювали над вирішенням багатьох питань в галузі теорії і практики бібліографії, були створені теоретико-методологічні засади розвитку української національної бібліографії. Враховуючи, що реальна бібліографічна робота з підготовки та видання бібліографічних посібників велась лише протягом п'яти років - з 1925 по 1930 рр., результат можна назвати успішним, доробок фундаментальним.

В подальшому Бібліотека втрачає статус національної і стає Бібліотекою ВУАН а з 1936 Бібліотекою АН УРСР (БАН). Нова радянська бібліографія була спрямована на реалізацію завдань з побудови соціалізму та забезпечення наукової діяльності Академії наук Української радянської соціалістичної республіки (АН УРСР). Тематика науково-бібліографічної діяльності БАН зорієнтована на вирішення завдань соціалістичного будівництва, за допомогою рекомендаційних та науково-допоміжних бібліографічних посібників. Біобібліографія присвячується діячам літератури та політики.

Другий етап 1942-1964 рр. В ньому можна виокремити період Великої Вітчизняної війни, евакуації, післявоєнної відбудови (1942-1948 рр.) та період коли установа діє як Державна публічна бібліотека (1948-1964 рр.), виконуючи функції головної республіканської бібліотеки, методичного центра рекомендаційної бібліографії. Основними напрямами діяльності стала робота в галузі рекомендаційної, науково-допоміжної, професійно-виробничої, національної бібліографії, науково-методичного забезпечення бібліографічної діяльності.

В евакуації основна робота зосереджувалась на бібліографічному забезпеченні наукових розробок, досліджень, організації виставок наукового та історико-патріотичного змісту. Не відразу після повернення до Києва була відновлена в повному обсязі робота Бібліотеки, основні сили були спрямовано на ліквідацію наслідків війни, упорядкування фондів і науково-довідкового апарату. Певним виключенням є спроба відновити роботи в галузі національної бібліографії, ініційована новим директором БАН Ю.О. Меженком.

У 1948 р. БАН була перетворена на Державну публічну бібліотеку УРСР (ДПБ) вона стає головною бібліотеки України без знаття функцій академічної. За новим Статутом, ДПБ визначалась як центральна республіканська, що проводить обслуговування фондами широких кіл трудящих, партійних, радянських і наукових організацій; центрального державного книгосховища; науково-дослідною установою (НДУ) в галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, а також республіканським центром рекомендаційної бібліографії.

В період існування ДПБ (1948-1965 рр.), одночасно відбулось значне розширенням комплексних наукових досліджень в АН УРСР та збільшилась інтенсивність робіт з їхнього інформаційно-бібліографічного супроводу у природничих і гуманітарних науках. Підготовка науково-допоміжної і рекомендаційної бібліографії велась з тематики фундаментальних і прикладних наукових напрямів, сприяла впровадженню наукових досягнень в народне господарство. У цей період відпрацьовані раціональні методики в галузі підготовки бібліографічних покажчиків різних видів і форм.

Значне місце займала рекомендаційна бібліографія з різних суспільно-політичних питань, розвитку літератури та культури, популяризації наукових досягнень радянської науки і її вчених. Увага приділялась і педагогічним проблемам виховання в навчальних закладах.

Статус головної бібліотеки України сприяє тому, що науково-методичні розробки цього періоду поступово розвивають науково-допоміжну бібліографію, її тематика починає орієнтуватись на національно-культурні проблеми, серед яких виділяється бібліографічна «Шевченкіана». Водночас, Бібліотека розширює інформаційно-бібліографічне обслуговування партійних, державних та громадських організацій, НДУ, підприємств, а також усіх читачів.

Поступова передача завдань з розвитку рекомендаційної бібліографії, відповідальність за окремі тематичні напрями до новостворених Державної республіканської та галузевих бібліотек, дали можливість зосередитись на розвитку науково-допоміжної бібліографії, інформаційно-бібліографічному забезпеченні академічної науки, пріоритетних напрямів прикладних досліджень в галузі техніки, промисловості, сільського господарства, розвитку освіти та культури, а також всебічного розкриття її спеціалізованих фондів та колекцій (цінних і рідкісних книг, рукописів, газет, образотворчих і нотних видань).

Третій етап охоплює період 1965-1991 рр., коли ДПБ реорганізується у Центральну наукову бібліотеку АН УРСР (ЦНБ) і її основним завданням стає інформаційно-бібліографічне забезпечення розвитку науки. Основними напрямами діяльності стає робота з підготовки та видання науково-допоміжних, професійно-виробничих бібліографічних посібників, теоретико-методичного забезпечення бібліографічної діяльності, проведення історико-біографічних досліджень. Реорганізація не зняло з Бібліотеки багатьох завдань, вона залишається утримувачем найбільшого фонду українських видань, набуває статус наукової із функціями національної.

У період другої половини 1960-х - середини 1970-х рр. велика увага приділяється розвитку системи науково-технічної інформації. Ці процеси супроводжуються централізацією управління соціально-економічною сферою держави, подальшим посиленням ідеологічного контролю в галузі науки та культури. Основною характерною рисою цього періоду стає формування системи поточних бібліографічних покажчиків.

Побудова «розвинутого соціалізму» характеризується спробами поєднати організацію системи науково-інформаційної діяльності для забезпечення розвитку економіки, з ідеологічними обмеженнями в галузі науки, культури, освіти. Розгорнулась широка цензурна кампанія по перевірці опублікованих та підготовлених до друку наукових праць, творів художньої літератури, посилився ідеологічний контроль. Внаслідок цього під удар потрапили й деякі бібліографічні покажчики ЦНБ: «Леся Українка», «Українське радянське літературознавство і критика», «Видання АН УРСР (1919-1967). Суспільні науки», «Павло Тичина», «Розвиток радянської археологічної науки на Україні (1917-1966)». Підготовлені до друку покажчики не побачили світ, решта була вилучена з відкритого доступу.

Ідеологічний контекст викликав появу бібліографічних видань: «Вопросы совершенствования идеологической политико-воспитательной работы», «Социалистический образ жизни и вопросы идеологической работы», «Социалистический образ жизни и формирование нового человека», «Українська РСР в братній сім'ї радянських народів».

Окремий напрям представляють покажчики, що розкривають фонди Бібліотеки: «Український політичний плакат 1917-1941 рр. у фондах ЦНБ», «Газети Радянської України. 1930-1934 рр.: каталог», «Каталог нелегальних та заборонених видань ХІХ - поч. ХХ ст. у фондах ЦНБ АН УРСР», «Колекція листівок 1879-1927 рр.» тощо.

Розвивається співпраця ЦНБ та академічних інститутів в галузі підготовки бібліографічних видань. Зокрема, плідною була робота бібліографів в галузі літературознавчої та мовознавчої бібліографії. Серед них ретроспективні покажчики: «Бібліографічні джерела українського літературознавства», поточні покажчики «Славянская филология на Украине» та «Філологічні науки на Україні». У співпраці з загальносоюзними бібліотеками створювались покажчики іноземних видань «Бібліографії іноземної періодики в фондах бібліотек АН СРСР».

За участю ЦНБ реалізовані загальносоюзні видання стародруків та рукописної книги: «Сводный каталог славяно-русских рукописных книг, хранящихся в СССР», «Сводный каталог книг на иностранных языках, изданных в России в ХVІІІ в.», «Сводный каталог изданий кирилловской печати и глаголических шрифтов XV-XVII ст.».

Розвивається напрям теорії, історії і методики бібліографії. Значна увага приділяється вдосконаленню системи бібліографічних посібників, плануванню та опрацюванню нових методів довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів, організації та координацію інформаційного обслуговування в системі АН УРСР. Активного розвитку у 70-80-х рр. ХХ ст. набуває біобібліографії українських вчених.

Виходять поточні покажчики призначені на допомогу розвитку науки в галузі порошкової металургії, охорони природи, колоїдної хімії, органічних напівпровідників, паливно-енергетичного комплексу, методам захисту від радіоактивних забруднень, біотехнології, тощо. Значного розвитку отримали бібліографічні дослідження історії історичної науки та суспільних наук в Україні.

У кінці 1980-х - на початку 1990-х рр. змінюється суспільно-політична ситуація, відбувається звільненням від ідеологічних обмежень у тематиці бібліографічних покажчиків, введенням до наукового обігу величезних обсягів літератури обмеженого доступу або тої, що не вважалась актуальною, насамперед, літератури історико-культурного та національного характеру, іноземної літератури, видань української діаспори тощо. Набуває розвитку автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів. Створюються нові умови для розвитку бібліографічної діяльності та наукових засад бібліографії в умовах розбудови незалежного, інформаційного деідеологізованого суспільства.

Розділ 3. Розвиток національної бібліографії та бібліографічних досліджень в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського в умовах незалежності та державотворення у 1992-2010 рр. Основними напрямами науково-бібліографічної діяльності четвертого етапу (1992-2010) стає відновлення робіт в галузі національної бібліографії; продовжується підготовка та видання науково-допоміжних бібліографічних посібників; проводяться історико-бібліографічні дослідження; розробляється тема історії бібліографічних установ, бібліографічної діяльності бібліотек; досліджується історія наукового опису рукописних та стародрукованих книг; активізуються дослідження спеціалізованих фондів друкованої продукції.

Діяльності періоду 1992-1995 рр. стає для ЦНБ підготовчим етапом до відновлення статусу національної у 1996 р., що покладало на неї необхідність переглянути зміст та напрями розвитку науково-бібліографічної діяльності.

Це відбувалось в умовах переосмислення ролі бібліотек у суспільних перетвореннях, пошуку нових форм та методів інформаційно-бібліографічної роботи, перетворення їх на інформаційні центри. Значною мірою цей процес був пов'язаний з розвитком інформатизації суспільства. Зростає роль бібліографічної діяльності в розбудові Української держави, підвищується роль бібліотек у розвитку сучасного українського суспільства.

Науково-бібліографічна діяльність НБУВ набуває в кінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. фундаментального значення як бібліотеки загальнонаціонального рівня, в якій актуалізуються ті принципи, що були закладені фундаторами у 1918 р.

Втрата актуальності та нові економічні умови припиняють вихід практично всіх поточних бібліографічні покажчиків. Значно поглибилась і розширилась проблематика бібліографічних досліджень, основна увага була сконцентрована на розробці концепції національної бібліографії, українського бібліографічного репертуару і перспективах розвитку бібліографознавства.

З ініціативи НБУВ розробляється цілісний напрямок - «бібліографічна україніка», тісно пов'язаний з концепцією національної бібліографії. Головні функції національної бібліографії було запропоновано розглядати в контексті цілеспрямованої передачі інформації про рукописні (з IX ст.) і друковані (з XVI ст.) твори.

Розвиваються теоретичні засади розвитку національної бібліографії, починається робота над створенням покажчиків де концентрується інформація про українську книгу за мовною та територіальною ознаками. Інститут рукопису опрацював основні методики наукового кодикологічного опису рукописних книг ХІ-ХVІІ ст., опублікована серія фундаментальних наукових каталогів за ХІV-ХV ст. Розвиваються історико-бібліографічні дослідження.

Важливою частиною науково-бібліографічної діяльності є облік видань спеціалізованих фондів НБУВ. Вони представлені науковими каталогами: «Українські нотні видання 1917-1923 років у фондах НБУВ», «Українські нотні видання 1923-1934 у фондах НБУВ (інструментальна музика)». Активно досліджуються періодичні видання (газети) в результаті чого видані каталоги «Газети України у фондах НБУВ» за 1930-1934 і 1941-1945 рр. Образотворчі видання представлені покажчиками «Радянський лубок із фондів НБУВ» та «Аркушеві образотворчі видання у фондах НБУВ (1904-1923)».

Подальший розвиток науково-бібліографічної діяльності тісно пов'язаний з створенням системи електронних бібліографічних ресурсів. Створюється зведений каталог-репертуар україномовної книги 1798-1923; електронний каталог видань відділу зарубіжної україніки; електронний каталог «Періодичні видання України (газети) 1818-1922»; електронний каталог «Український плакат 1917-2001 рр.»; електронний каталог відділу формування музичного фонду; різні БД рукописів і стародруків; картографічних видань XVI-XVIII ст. Науково-бібліографічна продукція формується як система друкованих видань і електронних інформаційних ресурсів.

Окремим напрямом, який набув значного розвитку, стала історико-бібліографічна реконструкція історії науки та НАН України. НБУВ відновлює дослідження за темою «Шевченкіана», яке продовжить опрацювання наукового напряму, започаткованого ще в перші роки існування Бібліотеки її фундаторами і продовженого в подальшому.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз історіографії та джерельної бази показав, що проблема науково-бібліографічної діяльності НБУВ досі не була предметом спеціального історичного дослідження, була висвітлена фрагментарно і розглядалась в контексті інших досліджень. Джерельна база що була використана при проведенні дослідження є репрезентативною для вирішення поставлених завдань.

2. Хоча НБУВ впродовж багатьох років не мала статусу національної бібліотеки у тому розумінні, що закладали її засновники в 1918 р., а була академічною або державною публічною бібліотекою, вона в будь-якому разі виконувала функції національної бібліотеки: повноцінно комплектувалась вітчизняними виданнями, в тому числі завдяки наявності обов'язкового примірника, забезпечувала збереженість бібліотечного фонду, здійснювала інформаційно-бібліографічне забезпечення користувачів, займалась формуванням національного за змістом колекційного рукописного та книжкового фонду.

3. На розвиток науково-бібліографічної діяльності НБУВ на різних етапах її існування впливали, перш за все, суспільно-політичний устрій держави; завдання бібліотеки як ідеологічного, інформаційного, наукового, та культурного закладу; зміни в статусі, як національної, наукової, публічної установи. Виділяються такі основні етапи науково-бібліографічної діяльності: 1) 1918-1941 рр. 2) 1942-1964 рр. 3) 1965-1991 рр. 4) 1992-2010 рр.

4. За багатолітню історію НБУВ її фахівці займались створенням майже всіх видів бібліографічних посібників: за призначенням - національних, науково-допоміжних, рекомендаційних, професійно-виробничих; за хронологією охоплення - поточних, ретроспективних; за змістом - універсальних, галузевих, тематичних, персональних краєзнавчих; за структурою - бібліографічних покажчиків, списків, оглядів, бібліографічних монографій; за формою організації бібліографічної інформації - явної, прихованої; напрацьовувала бібліографію бібліографії.

5. НБУВ була заснована як загальнонаціональна, в різні етапи розвитку напрями її роботи змінювались але вона залишалась науково-бібліографічним центром України. Основні засади бібліографічної діяльності закладені її засновниками були збережені протягом багатьох років і відроджені після набуття Україною незалежності. На першому етапі (1918-1941) основними напрямами роботи стали: національна, рекомендаційна, професійно-виробнича бібліографія, теоретико-методологічні дослідження. На другому (1942-1964) - рекомендаційна, професійно-виробнича, науково-допоміжна бібліографія, науково-методичні розробки. На третьому етапі (1965-1991) - науково-допоміжна, професійно-виробнича бібліографія, науково-методичні розробки. Багато видавалось поточних бібліографічних покажчиків, активізується науково-методична робота у галузі підготовки різних видів бібліографічних посібників, бібліографічного опису документів. Четвертий етап (1992-2010) характеризується значною кількістю бібліографічних праць гуманітарного профілю, пріоритетності набула проблема створення національної ретроспективної бібліографії України. Основними напрямами стали: національна, науково-допоміжна, професійно-допоміжна бібліографія. Значного розвитку набули історико-бібліографічні дослідження, дослідження історії бібліографічних установ, бібліографічної діяльності бібліотек, дослідження з історії опису рукописної та стародрукованої книги, біобібліографічні дослідження, історико-бібліографічні дослідження спеціальних видів друкованої продукції України. Комп'ютерні технології істотно видозмінили й прискорили підготовку бібліографічної продукції.

6. Здобуття Україною незалежності у 1991 р. відкриває абсолютно новий етап у розвитку науково-бібліографічної діяльності, де в центрі уваги знаходяться питання повноти репертуару україномовної книги, ретроспективної національної бібліографії. Інформаційні технології надають великі можливості у забезпеченні наукових досліджень шляхом створення електронних БД та використання бібліографічних ресурсів. Напрацьовано основний методичний інструментарій та технологічні аспекти НБ, а також узгоджені координаційні засади співпраці бібліотек у цій галузі. В результаті створений електронний ресурс «Зведений каталог - репертуар україномовної книги. 1798-1923», у якому зібрані відомості про книгу українською мовою виданої в усьому світі, зазначена інформація про її місцезнаходження в бібліотеках України. В продовження цієї роботи створюється «Міжнародний зведений каталог-репертуар української книги. 1798-1923». Паралельно авторський колектив НБУВ працює над історико-бібліографічним дослідженням «Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару української книги» де міститься інформація про видання, що вийшли на території сучасної Україні російською та українською мовами.

Вченими НБУВ були опрацьовані основні методики наукового кодикологічного опису кириличної рукописної книги та стародруків, опублікована серія фундаментальних наукових каталогів слов'янської кириличної рукописної книги ХІV-ХV ст.

Важливою частиною національної бібліографії є облік видань спеціалізованих фондів НБУВ. Нотні видання 1917-1934 представлені каталогами «Українські нотні видання у фондах НБУВ», газетні видання за 1930-1934 і 1941-1945 рр. - каталогами «Газети України у фондах НБУВ». В галузі образотворчих видань були досліджені радянський лубок (1923-1957 рр.), аркушеві образотворчі видання (1904-1923 рр.). Бібліографічна інформація про картографічні матеріали з фондів НБУВ міститься в БД рукописних та стародрукованих картографічних видань XVI-XVIII ст. Національна бібліографія України формується як система електронних і друкованих інформаційних ресурсів. Проекти, що створюються в друкованій версії, одночасно можуть бути представлені в якості електронного ресурсу. В перспективі Україна зможе мати розвинену й гнучку систему електронних ресурсів і друкованих видань в галузі НБ, що буде сприяти виконанню важливого соціального завдання - зробити інформацію й знання доступними для всіх і в остаточному підсумку - інтеграцію нашої країни у світовий інформаційний простір.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Одноосібні статті у наукових фахових виданнях

1. Устиновський Д.В. Діяльність ЦНСГБ УААН в галузі створення біобібліографічної інформації / Д.В. Устиновський // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2002. - Вип. 8. - С. 432-444.

2. Устиновський Д.В. Літературна біобібліографія як джерело збереження і передачі персонологічної інформації / Д.В. Устиновський // Українська біографістика: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 287-301.

3. Устиновський Д.В. Електронні бібліографічні ресурси як джерела створення персональних покажчиків (на прикладі біобібліографії В.І. Вернадського) [Електронний ресурс] / Д.В. Устиновський // Історія науки і біографістика. - К., 2010. - № 3. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2010-3/index.html

4. Устиновський Д.В. Бібліографічні покажчики Всенародної бібліотеки України та Бібліотеки АН УРСР (1918-1941) і розвиток засад української бібліографії / Д.В. Устиновський // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2010. - Вип. 13. - 241-261.

5. Устиновский Д.В. Развитие историко-библиографических исследований в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского (1990-2010) / Д.В. Устиновский // Библиотеки национальных академий наук: пробл. функционирования, тенденции развития. - 2010. - Вып. 8. - С. 356-368.

6. Устиновський Д.В. Підготовка рекомендаційних бібліографічних покажчиків Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського в 1948-1964 роках / Д.В. Устиновський // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2011. - № 1. - С. 64-72.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження

7. Устиновський Д.В. Розвиток науки і роль біобібліографії в сиcтемі наукових комунікацій / Д.В. Устиновський // Библиотечное дело и краеведение: сб. науч. тр. - К.; Симферополь, 2004. - Вып. 5. - С. 17-24.

8. Омельчук В.Ю. Національна бібліографія України - пріоритетний напрям наукової діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / В.Ю. Омельчук, Д.В. Устиновський // Бібл. вісн. - 2011. - № 2. - С. 3-7.

Бібліографічні покажчики

9. Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. 1798-1916: бібліогр. покажч. Вип. 5, ч. 1-2 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; уклад.: Л.С. Новосьолова, Ж.В. Барчук, О.В. Давидович, О.О. Ісаєнко, Т.Б. Корольова, С.А. Парпалій, Л.І. Тіманова, Д.В. Устиновський; наук. ред. В.Ю. Омельчук. - К., 2002.

Вип. 5, ч. 1: 1917-1923. - 740 с.

Вип. 5, ч. 2: 1917-1923. - 410 с.

10. Видання Секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України 1998-2003: бібліогр. покажч. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; авт. кол.: В.Ю. Омельчук, Л.В. Бєляєва, О.Д. Давидович, С.А. Дзюбич, Т.Б. Корольова, Л.В. Лісовська, Л.С. Новосьолова, Ж.В. Огунаіке, Л.І. Тіманова, Д.В. Устиновський, О.О. Фіклістова, Т.Є. Яковець. - К., 2003. - 754 с.

11. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 8, ч. 1-2. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2006.

Вип. 8, ч. 1: «К-Кн». - 406 с.

Вип. 8, ч. 2: «Ко-Кя». - 492 с.

12. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 9 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2006 - 340 с.

13. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 10 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2007 - 486 с.

14. Видання Секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України. 2003-2008: бібліогр. покажч / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; уклад.: В.Ю. Омельчук, Л.В. Бєляєва, С.А. Дзюбич, Л.М. Ковінченко, Т.Б. Корольова, Л.В. Лісовська, А.М. Магурчак, Л.С. Новосьолова, Л.І. Тіманова Д.В. Устиновський, О.О. Фіклістова, Т.Є. Яковець. - К., 2008. - 568 c.

15. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 11 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2008 - 340 с.

16. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 12, ч. 1-2 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2009.

Вип. 12, ч. 1: «О-От». - 672 с.

Вип. 12, ч. 2: «От-Ош». - 616 с.

17. Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн. Вип. 13, ч. 1-2 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; упоряд.: С.Й. Петров, С.С. Петров, В.С. Гоїнець, О.В. Давидович, І.Г. Лиханова, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський; наук. ред.: В.Ю. Омельчук. - К., 2010.

Вип. 12, ч. 1: «П-По». - 511 с.

Вип. 12, ч. 2: «По-Пя». - 517 с.

АНОТАЦІЯ

Устиновський Д.В. Науково-бібліографічна діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-2010): етапи, напрями, зміст. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена науково-бібліографічної діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ) в галузі підготовки та створення бібліографічних посібників, науково-методичному забезпечення цього процесу. Виділені етапи, показані основні напрями, розкритий зміст науково-бібліографічної роботи бібліотеки в різні історичні періоди її діяльності. Обгрунтовано необхідність осмислення і розкриття ролі НБУВ в науково-бібліографічній діяльності, що є актуальним завданням бібліографознавства в період трансформації змісту, методів і форм інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб українського суспільства. Зроблено історіографічний аналіз і оцінено стан вивчення питання. Охарактеризовано сучасний стан науково-бібліографічної діяльності НБУВ, яка засновувалась як загальнонаціональна та повернулась до цього статусу у 90-і рр. ХХ ст. перетворившись на головний науковий та координаційний центр ретроспективної національної бібліографії України, який об'єднує діяльність бібліотек у напряму створення зведеного каталогу-репертуару української книги.

Ключові слова: бібліографічна діяльність, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, бібліографознавство, бібліографічні посібники.

АННОТАЦИЯ

Устиновський Д.В. Научно-библиографическая деятельность Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского (1918-2010): этапы, направления, содержание. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины имени В.И. Вернадского. - Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено изучению истории создания, становления и развития научно-библиографической деятельности Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского (НБУВ).

За годы существования НБУВ видоизменялись акценты в реализации её функций, направлений деятельности, одновременно трансформировались формы и методы научно-библиографической работы. За время своего существования с 1918 г. Библиотека прошла сложный путь, в котором рельефно отображены закономерности развития библиотечно-библиографической работы, присущи этому периоду. Изучение таких закономерностей представляет особенный интерес в период информатизации современного общества и включение в этот процесс современных библиотек. Таким образом, научно-библиографическая деятельность НБУВ как научного и информационного центра нуждается в комплексном историческом исследовании с учетом специфики разных этапов социально-политического и экономического развития общества.

Хотя НБУВ в течение многих лет не имела статус национальной, а была академичной или государственной публичной, она продолжала исполнять функции национальной библиотеки. За свою многолетнюю историю НБУВ принимала участие в подготовке и издании почти всех видов библиографических пособий.

Суть работы состоит в определении этапов развития, изучению направлений, анализе содержания научно-библиографической деятельности НБУВ в сфере подготовки и издания библиографических пособий, изучении научно-методического обеспечения этого процесса.

Первый этап (1918-1941 гг.) включает период основания НБУВ; начало работ в области создания библиографических пособий, проведении исследований, прежде всего, в области национальной и рекомендательной библиографии; период репрессий и переориентации научно-библиографической деятельности Библиотеки исключительно на выполнение заданий советской библиографии.

Второй этап (1942-1964 гг.) включает период Великой Отечественной войны, восстановление библиотечной системы и деятельность НБУВ, одновременно в качестве Государственной публичной библиотеки УССР и Библиотеки академии наук УССР.

Третий этап (1965-1991 гг.) ознаменовался реорганизацией НБУВ в Центральную научную библиотеку АН УССР, основное внимание уделяется развитию научно-вспомогательной библиографии, информационно-библиографическому обеспечению академической науки, приоритетных направлений исследований в области науки, техники, культуры.

Отдельно выделяется период независимости Украины (1992-2010 гг.), в который возобновилась работа по созданию ретроспективной национальной библиографии Украины, в центре внимания находится создание «Сводного каталога-репертуара украинской книги 1798-1923», важным заданием становится раскрытие содержания специализированных фондов НБУВ.

Ключевые слова: библиографическая деятельность, Национальная библиотека Украины имени В.И. Вернадского, библиографоведение, библиографические пособия.

SUMMARY

Ustynovsky D.V. Research and bibliographical activities of V. Vernadsky the National Library of Ukraine (1918-2010): steps, directions, content. - The manuscript.