Розробка жіночої зачіски спеціального призначення з довгого волосся на основі моди зачісок стилю "Рококо"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Однією з найбільш творчих і популярних професій є професія перукаря. На сьогодні перукарська справа в Україні знаходиться на етапі розвитку, але перші успішні кроки в цій галузі дають надію сподіватись на подальші вдалі успіхи.

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Отже, можемо сказати, що мода є однією з форм масової поведінки в сучасному суспільстві. Виходячи з того, що Україна сьогодні перебуває в стадії становлення як самостійна демократична держава, відновлення традицій української культури є надзвичайно актуальними та необхідними для суспільства.

Поняття краси в різних верствах суспільства було різноманітним і з плином часу неодноразово змінювалось. Проте, надзвичайно привабливим завжди був образ української дівчини. Саме тому була обрана тема дипломного проекту, що пов'язана з українським національним фольклором. Створюючи сучасний фантазійний образ, було переглянуто дуже багато матеріалу різних напрямків: побут українців, мода українців, новітні технології дизайну, інформацію з шоу-показів, конкурсів, сучасні напрямки моди. На сьогодні модні тенденції грають вирішальну роль при створенні зачіски та макіяжу. Існує безліч варіантів виконання традиційних зачісок та макіяжу, що залежить від типу обличчя, події та одягу. Тема традиційності сьогодні в суспільстві повноправно завоювала ведучі позиції в моді жіночих зачісок. Сьогодні традиційність - це не повернення до минулого, а лише пошук джерел натхнення в класичних темах минулих років, що варіюють по-новому в силуетних формах і композиційних рішеннях, малюнку ліній і модній кольоровій гамі. Авангард і традиційність гармонійно співіснують в сучасних зачісках, особливо помітним це є у вечірніх, святкових зачісках. Врахування модних тенденцій зобов'язує використання різноманітних аксесуарів для волосся різної довжини і форми, це можуть бути штучні пасма, блискучі стрази, заколки та шпильки в будь-яких варіаціях (у вигляді метеликів, геометричні, в стилі бароко та ін.).

З урахуванням сучасної та традиційної моди, напрямків, тенденцій, переглянувши літературу та спостерігаючи за розвитком і пропозицією «ринку краси» розроблена для практичного використання дипломної роботи зачіска з урахуванням вимог, що вказані в методичних вказівках до написання дипломної роботи. У даній роботі охарактеризовано сучасні та перспективні напрями моди в зачісках. Вибір базової моделі був зроблений з врахуванням сучасних тенденцій в моді, тобто елементи історичної зачіски актуальні в сучасній моді.

Дотримуючись правил естетики та гармонії, які панували в той період, зачіску розроблено на сучасний лад з вимогами до групи зачісок на подіум.

1. Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

Людини поза модою не було, не має та не буде…Яке майбутнє моди, або яка мода майбутнього? За всі часи мода була…сексуальна у тій чи іншій мірі: сексуальність, бажання подобатись - ось найголовніші стимули її розвитку. Навряд чи і у майбутньому вона змінить свої головні принципи - бути привабливою. Сьогодні, коли змінюється ритм життя, коли люди (особливо молодь ) намагаються жити енергійніше, встигнути завжди та всюди, мода набуває шокую чого, на перший погляд, змісту. Разом з цим, вона намагається бути мобільнішою, зручнішою, практичнішою. Комусь вона подобається, а комусь - ні. Але, як відомо, «о смаках не сперечаються», а людини поза модою не було, немає та не буде. Ну а мода… вона як метелик: її життя скорочене та мимолітне. Мода з кожним роком йде все в перед, не зупиняючись на минулому. Цьому допомагають сприяти нові напрямки та тенденції в моді.

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгераус, Відал Сесун Олександр де Ларі, Толух Guy, Pivot Point, Альда Копала, Patrick Cameron.

Нагороджений титулом «людина легенда» Відал Сесун. Він справді відомий по всьому світу, навіть поза межами перукарської майстерності.

Patrick Cameron вважається найталановитішим стилістом по виготовленню зачісок з довгого волосся.

На сьогоднішній день перукарі модельєри пропонують лаконічність форм в вікторіанському стилі. Стрижки на основі видовженого квадратного силуету з використанням техніки слайсінга. Виконуються завивки за допомогою різноманітних накруток створюються оригінальні форми, насичені кольори. Також модними є природні, плавні лінії.

Є нові способи стрижок - це поінтінг, слайсінг, pointeut. Також з'являються нові методи укладки - брамінг, бомбаж, політинг.

Сем Макнайт (Лондон) запропонував завитки, які повинні бути блискучими розділеними. В покрасці І. Bogatti (Aduachic) , (Франція) пропонує медові відтінки в співвідношенні з жіночою неповторною лінією.

Jean Marc Joubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чілкою і по начесаними пасмами які підібрані на потилиці.

Щодо українських центрів моделювання зачіски, то до них можна віднести школи Тарасюка, та Дюденка. В сучасному світі вони найбільш відданіші з усіх інших. Світ моди характеризують чотири тренди: De-lush, Interse Xion, Utopia, Virtual Life.

Тренд De-lush дає можливість залишатись в гармонії з собою та сприймати себе в первозданному, природному величі. Для даного тренду особливо у моді золотисті, коричнево-мідні відтінки. У макіяжі підкреслюють жіночність, переплітаються відтінки імбиря, мускатного горіху та ірису.

Тренд- Interse Xion це відображення нової епохи, змінюючи наше уявлення о чоловічих та жіночих образах. Чоловіки залишались сильними та могутніми, віднині можуть собі дозволити бути більш чутливими, відкритими, емоціональними.

А м”які та ніжні жінки мають активну життєву позицію та цілеспрямовано йдуть к своєї цілі. На сцену виходить леді-денді, одягнута у шикарний та присутній тільки її манерам. Наприклад у елегантний коктейльний одяг з чоловічими дуталями. Монохромна чорна палітра розріджена різноманітними відтінками сірого кольору. Волосся темних відтінків, можуть бути прямі та курчаві, блискучими та матовими. Форми зачісок - округлими та графічно чіткими. Головне усе повинно гармонічно. У макіяжі модні чорні, коричневі, сірі, сині та фіолетові кольори. Туш глибоко коричневого кольору буде гарно дивитися на довгих віях.

Тренд Utopia - це мрії о світлому майбутньому, дозволяючи вийти з рамок буту. Комфортний мир нових технологій, творіння, чуття та емоцій. Образи прості та тонкі. Модні короткі чи середньої довжини стрижки та зачіски з чистими лініями. Холодні відтінки та пастельні акценти на білявому волоссі придають волоссю драматичного ефекту, а платиновий блонд підкреслює їх елегантну форму. Легкий прозорий макіяж робить образи завершеними.

Тренд Virtual Life появився не перехрещенні реального та віртуального світів, тому йому близькі такі поняття, як інформативність, швидкість, креативність, незалежність. Зачіски фантазійні, їх форма може бути різною. Відтінки яркі, радісні та дуже різноманітні - від червоного до кремово персикового, кислотно-жовтого та коричневого.

Знову в моді твід і смужка.

В сучасній моді в жіночих стрижках почали з'являтись густі чілки та рвані форми; пишні та об'ємні кудряшки, креативні покраски; стрижки видовжені на обличчя та закорочені на потилиці. Також в моді залишаються модними такі зачіски, як консервативні - це ті, які відповідають «вчорашній» моді.

Всі перукарі світу говорять, що сьогодні, так як і у всіх сферах діяльності, чоловіки задають тон в моді на зачіски. Топі & Оиу пропонує стиль теігозехиаіз, який продиктований традиційною культурою Ьгііп-рор, яка диктує свій набір чоловічих якостей. Чоловіки носять волосся різної довжини від короткого до довгого. На короткому вибривають різноманітні малюнки та викрашують їх у екстримальні кольори, вибривають ерокези.

Дитячі зачіски повинні виглядати гарно, прикрашати дитину та водночас вони повинні бути простими у виконанні та не заважати дітям при грі чи за уроками. В дівчаток це можуть бути різноманітні стрижки, але без чітких, нависаючих на очі чілок, асиметричних стрижок. А в хлопчиків - короткі стрижки.

Так, як темою дипломної роботи передбачено зачіску спеціального призначення - це зачіска нарядна, яка має складну форму, технологію виконання, виконується на один вечір, її можна доповнювати постипенними виробами, аксесуарами. Зачіску можна доповнити різноманітними джгутами, плетінням, накрутками на бігуді і т.д.

На сьогоднішній день з'явилися нові методи стрижок, таких, як слайтинг, градуїровка, роіпісиі, поінтінг; нові методи укладок - «бомбашинг», «брашинг», «полішинг». Хімічна завивка стала простішою у виконанні і не так сильно пошкоджує волосся. Фарбування волосся виконується від простого (хрестоподібний проділ) до самих екстравагантних (риб'яча кістка, у вигляді букви, по діагоналі). Всі ці технологічні прийоми змінилися завдяки новим технологіям, новим косметичним препаратам, які стали доступними у використанні і легкими у застосуванні.

2. Характеристика історичної епохи та обгрунтування вибору базової моделі

Ми постійно задаємо собі питання: звідки іде мода? Відповідь таїться у глибині століть. Протягом усіх віків різні країни та міста набували ведучої ролі у моді на одяг та зачіску: Італія, Іспанія, Франція, Англія… Сьогодні (і вже давно) - це Париж! Простежте разом зі мною історичні періоди красуні-моди: «Італійський» період в історії моди приходиться на епоху Ренессанса та бурхливого розквіту міст-країн. Венеція та Флоренція були перевалочними пунктами в прибутковій торгівлі з країнами Сходу. Починаючи з 13 ст. у самій Італії виготовлялись розкішні шовкові тканини, У Мілані розвивалося виробництво оксамиту. Саме ці умови зробили Італію центром моди.

У 17 ст., з ослабленням могутності Іспанії, чопорний стиль пішов у минуле. Його змінив життєрадісний стиль одягу парижан. Легендарний любовник та авантюрист Казанова писав: «Париж є, мабуть, єдиним містом у світі, зовнішній вид якого повністю змінюється через кожні 5-6 років.

Париж - столиця світової моди. Цьому сприяє багато причин: вигідне географічне розташування столиці сильної європейської країни, і давня традиція високо розвинутого текстильного виробництва, і вміла робота паризьких кравчих та швачок. У наш час найгарніші паризькі дома моделей високого рівня, « от кутюр », як називають вузьке блискуче коло авторитетних паризьких модельєрів, розташовані в особливому районі Єлисейських Полях. Саме цьому я хочу відзначити один з періодів «паризької» моди. А їх дійсно було багато: «піжонська епоха» Людовика 14, барокко епохи регентства Філипа Орлеанського, інтимний рококо, свіжий вітер змін у моді французької революції 1789 р., щегольський ампир початку 19 ст., мода часів реставрації династії Бурбонів, пізній рококо…

Оригінальний костюм завершався прекрасною жіночою голівкою зі значно меншими розмірами гладкої зачіски. Та вже у другій половині 18 ст., зачіска знову «зростає» у гору, іноді на висоту до 60 сантиметрів. Причому це стається майже паралельно тому, як все більш і більш розширюється юбка на стегнах. Відомі перукарі (легендарний Даже - особистий кауфер маркізи де Попандур - всевладної фаворитки Людовика 15, блискучій Леонар Боляр - придворний перукар Марії Антуанетти) разом з модистками творять на головах своїх вельможних клієнток натюрморти з квітів, стрічок, декоративних шпильок та пір'їв; тюрбаноподібні чепці, прикрашені полу місяцем; навіть цілі кораблі з піднятими вітрилами; вітряні млини, мости та інше. Дуже допомагали у створенні цих зачісок шиньйони, накладне волосся, каркаси. Іноді у зачісках кріпили флакони з водою, щоб довше не в'янули живі квіти.

Щоб зберегти зачіску, дами змушені були спати на спеціальних потиличних подушечках. Проти паразитів, які заводилися у цих зачісках, існували гострі чесальні спиці. На ніч рекомендувалося надягати на велику зачіску металеву сітку, щоб у волоссі не заводились гризуни.

Складні зачіски, які начебто придавали своїм власницям вишуканий вигляд, неодмінно поєднувались з особливим гримом (рум”янами та білилами). Гримувались так сильно, що інколи чоловіки не впізнавали своїх дружин.

Посеред кравців з*являлись справжні майстри своєї справи, наприклад, широко відома славнозвісна модистка Роз Бертєн, яка обслуговувала саму королеву, свавільну та капризну Марію-Антуанетту. Самозадоволена та пихата, але безумовно талановита, Бертєн була так відома в паризьких верхах, що була нагороджена неофіційним титулом «міністерши моди».

Після бароко настав час стилю рококо. Рококо, реверсований стиль до бароко, що в другій половині 18 в. дійшов (з Франції і Австрії) на Україну -- до Києва, Львова, а звідси у 1760 -- 1770-их рр. поширився по всій території. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі («езргії») на противагу чуттєвості («зепзіЬіііїе») бароко чи рації («гаізоп») класицизму.

Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її смаку, у мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними а химерними формами («грайливе» рококо).

У першій половині XVIII ст. тривало вдосконалення придворних поглядів на моду. Законодавцями у моді, як і раніше, залишалися Париж і королівський двір. Однак естетичний ідеал змінився. Порівняно з перевантаженістю та помпезністю зачісок бароко з'явилися деяка легкість, витонченість, граціозність рококо, але залишилася характерна для бароко театральність. Жінки й чоловіки нагадували ляльок, що не мають вікової межі. Надзвичайно модними стали напудрені перуки. Стиль рококо відображав смаки аристократів. Модним, зокрема, було все, пов'язане з морською стихією. Це не випадково, бо термін «рококо» (гососо) походить від слова «раковина» (госаіllе). Завиті у візерунки пасма, хвилі, буклі порівнювали з обрисами мушлі, морськими хвилями; навіть використання пудри для зачісок нагадувало морську піну. З'явилися неймовірно складні зачіски, які виконували «куафери» -- висо-кокваліфіковані майстри.

За часів Марії-Антуанетти в Парижі було засновано Академію перукарського мистецтва. Тоді у моді переважала висока зачіска на каркасі (до 70-80 см заввишки), яку називали «куафюра». Таку зачіску прикрашали мереживом, пір'ям, перлами, стрічками й іншими аксесуарами. Своє мистецтво в оформленні зачісок виявляли справжні художники-перукарі (Легре, Леонар, Антуан, Даже та ін.) У Парижі куафер короля Людовика XV метр Легре створив Академію перукарського мистецтва, яка готувала спеціалістів-куаферів.

Характеризуючи зачіски стилю рококо, слід зазначити, що на ранньому етапі його розвитку ще можна було іноді побачити зачіски типу «фонтанж». Вони дещо змінилися, стали зручнішими («фонтанж-комод»). їх, як і раніше, прикрашали наколками з мережива.

На зміну «фонтанжам» з'явилися зовсім нові форми -- компактні, з великою кількістю завитків, що нагадували мушлі в морських хвилях. Найчастіше волосся на потилиці зачісували гладенько догори в напрямку маківки. Зачіску посипали пудрою. Мабуть, саме тому її називали «мала пудрена».

Як і в попередні часи, свою назву зачіска часто отримувала на честь жінки, яка її вигадала й перша почала носити. Так, фаворитка короля графиня Коссель до зачіски «мала пудрена» додала два локони, що спускалися з потилиці на плечі й груди, і зачіску стали називати «мадам Коссель». Зачіска мала великий успіх і була відома у багатьох варіантах. Марія Лещинська додала до неї перо та брошку, і зачіску вже почали називати «мадам Лещинська», або «полонез».

Пізніше, в 30-ті роки XVIII ст., з'явився новий силует зачіски. Великі, Овальні, гладенькі, створені зі збитого волосся форми зачісували догори. Ці зачіски горизонтально прикрашали стрічками або буклями. В деяких випадках на потилиці додатково кріпили постижі, квіти, випускали з потилиці на груди одне або два пасма. Великі форми зачісок створювали також за рахунок завивки волосся -- «тапі». Крім квітів і постижів, подібні зачіски доповнювали стрічками, пір'ям, брошками, посипали пудрою. З метою збереження конструкції складних об'ємних зачісок використовували спеціальні помади для волосся, яєчний білок, тваринний жир.

У деяких жіночих зачісках стилю рококо волосся укладали у вигляді джгутів та кіс або у вигляді вінка, діадеми. Назви зачісок у цей час найрізноманітніші -- від імен жінок до назв типу «сумна», «таємниця», «меланхолія» та III.

Наприкінці 70-х років стала популярною одна з багатьох зачісок Марії-Антуанетти. За силуетом вона нагадувала перевернуту трапецію, виконували її на каркасі, з боків додатково кріпили постижі у вигляді буклів. З потилиці наперед спускали два довгих локони. Зверху зачіску прикрашали пір'ям, намистом із перлів, брошкою, мереживом. Зачіска мала величезний успіх, тому з'явилося дуже багато її варіантів. Вони були різні за розмірами -- від помірних до дуже великих.

«Подвійна» зачіска того часу являла собою велику збиту кулю з волосся. Зверху її доповнювали дві-три страусові пір'їни та мереживо, а знизу асиметрично укладали горизонтальні локони: з правого боку -- два, з лівого -- один. Локони підв'язували стрічками.

Неймовірно вигадливими, декоративними були зачіски типу «фрегат», їх робили з великою кількістю постижів створюючи форми, що нагадували бурхливі морські хвилі. Доповнювали такі зачіски моделями кораблів, фігурками людей, прапорцями.

Виконували також зачіски, в які кріпили кошики з квітами, фруктами, овочами. Такі «куафюри» сягали до 80 см заввишки, зберігалися декілька днів, навіть тижнів. Зачіска робилася індивідуально і вимагала великої кількості шпильок, пудри, помади, тому намагалися зберегти її якнайдовше.

Леонар придумав і механізм, який давав змогу зачісці ставати меншою, коли дама користувалася каретою. В застосуванні косметики змін у цей період майже не сталося.

Наприкінці XVIII ст. популярною стала зачіска принцеси Ламбаль. її характерна риса -- асиметрія. Волосся хвилясте зачісували від чола до маківки. З правого боку від маківки кріпили каркас із м'якого валика й начісували на нього волосся. Зверху на потилиці укладали три великих буклі, під ними -- дрібні завитки, а знизу на потилиці залишали три пасма. Одне завивали штопороподібне, друге підгортали у вигляді петлі, третє робили коротшим і завивали легкою хвилею.

Зверху зачіску прикрашали бантом і стрічками, доповнювали квітами, розміщеними асиметрично. Зачіска мала величезний успіх; було розроблено велику кількість її варіантів.

Більшість зачісок у період панування рококо виконувалися на перуках. Це вимагало великої кількості штучного волосся, шиньйонів, різних доповнень. Наприкінці XVIII ст. замість білих пудрених перук, з'явилися каштанові, мідні, золотаві, руді.

Ми увійшли у глибини давніх часів рококо. Я намагалася створити таку зачіску, яка б мала характер тих часів і відповідала тенденціям сучасної високої моди. У ті часи, часи Марії-Антуанетти, було дуже актуально великий, багато об”ємний начіс, складно-розроблений декор, білявий колір волосся. Натхнення, бажання створити щось нове та актуальне, ось що мені було треба. Я промоделювала зачіску, узявши за основу складні зачіски с фрегатом стилю рококо, створила декор - постижний виріб корабля, для нашої, сучасної моди, назначена для подіумних виходів у світ. Моя зачіска не тільки відповідає усім тенденціям моди але і спонукає для поштовхів фантазії інших майстрів-спеціалістів. Узявши за фундамент об'ємну зачіску тих часів, я убрала складний каркас, змінила силует зачіски, взяла до розроблення нові технології накручування волосся, колорування волосся, красиві а саме головне модні буклі-раковини, з'являється новий вид, стилізація зі старої моди, часів рококо.

3. Розробка моделі зачіски, відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

Розвиток і вдосконалення перукарського мистецтва тісно пов'язані з еволюцію суспільства, підвищенням загального рівня культури. У зачісці найяскравіше проявляється подих епохи, вона відтворює національні та расові риси, класову приналежність, соціальний стан у суспільстві, а також ознаки статі та віку. Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя і завуалювати деякі недоліки. Певний відбиток накладають на зачіску особисті смаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначає стиль людини. Стиль - це конкурентна, стійка, складна мода епохи , в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, ставлення до зовнішнього світу.

Авангардний стиль цієї зачіски - стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них.

Призначення видовищних зачісок - виступи в театрі, на естраді, в цирку, на подіумі. Видовищними є конкурсні зачіски, що визначають напрями розвитку моди, дають новий імпульс розробці побутових зачісок.

Художнє оформлення зачіски безпосередньо пов'язане з композицією, тобто побудовою, розташуванням, співвідношенням її складових частин. При створенні моделі я враховую закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як форма і силует, лінії, колір. Засобами або прийомами, за допомогою яких вони формуються, є пропорції, баланс, ритм, контраст, нюанс. Обов'язковими для композиції є єдність стилю та образність форми.

Створюємо зачіску за певними законами композиції:

1. Усі компоненти та композиційні засоби підпорядковані призначенню зачіски. З цього випливає, що практичне призначення зачіски повинно бути і змістом її форми. Фантазійна зачіска, історичного характеру, якраз підходить під мій образ розробленого проекту.

2. У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого трактується як місце зосередження основних, важливих зв'язків між елементами. Він розташовується на тім'яній зоні голови.

3. Усі частини, компоненти співвідносяться між собою, а також з обличчям і фігурою моделі. Це базується на масштабності, тобто відношенні величини форми зачіски до величини голови, деталей обличчя, фігури моделі. Масштабність має прямий зв'язок із кольором і фактурою. Зачіска зі світлого волосся здається дещо більшою, ніж с темного. Сучасні зачіски надзвичайно різноманітні та різнобарвні. Вибір варіантів та образів величезний. Від гладко виголеної лисої голови до каскаду довгого волосся всіх кольорів веселки та виду завивок. Тому, при виборі зачіски краще опиратися на індивідуальність, з огляду на не тільки модні тенденції, але й, переважно, рід діяльності, особливості обличчя моделі. Кожну людину природа наділила певною гармонією рис. У кожному обличчі є щось своє, властиве тільки цьому обличчю і ніякому іншому. Завжди можна знайти засоби, щоб підкреслити цю індивідуальність, відтінити її ще більше. І сучасний стиліст - перукар, повторюючи форми та мотиви існуючих модних зачісок, знайде деталі й контури, які зроблять зачіску підходящою до обличчя та образу. Саме тому при роботі над нашою зачіскою ми враховували не лише запланований образ зачіски (поєднання стилю Рококо і модних тенденцій сьогодення), а й особливості волосся та обличчя моделі.

Класично правильною, ідеальною є овальна форма обличчя. Відхиленням від овальної вважається кругла, трикутна, ромбоподібна, квадратна, прямокутна та інші похідні від перелічених форм обличчя.

Форма обличчя визначається за такими вимірами:

-- висота обличчя визначається відстанню від крайової лінії росту волосся по середній лінії обличчя до підборіддя;

-- ширина лоба визначається відстанню між крайовими лініями росту волосся від правої скроні до лівої через середину лоба;

-- ширина вилиць визначається відстанню між вилицями в найширшому місці:

Людей із правильними рисами обличчя небагато, як і з яскраво вираженими недоліками, наприклад, різкою асиметрією тих чи інших рис обличчя. Проте маленькі недоліки притаманні майже кожному обличчю. Неправильно обрана зачіска може зробити їх помітнішими. І навпаки, вміло дібрана та зі смаком виконана зачіска згладить недоліки, підкреслить привабливість обличчя.

Зачіска -- одна з головних прикрас людини, але при її виборі слід враховувати, крім зовнішності, колір, структуру та початкову довжину волосся по всій поверхні голови. Вибір зачіски залежить від характеру, темпераменту, звичок, віку, стилю, одягу, в тому числі й від типу обличчя.

«Чисті» типи обличчя трапляються досить рідко, частіше бувають змішані.

Овальне обличчя вважається ідеальним, тому завжди необхідно намагатися надати обличчю форми овалу.

До обличчя такого типу підходять зачіски, виконані в будь-якому стилі. Можливі також такі контрасти у виконанні, як чілка або її відсутність, висока або низька зачіска, відкриті або закриті вуха, проділ будь-якого типу або, навпаки, його відсутність, симетрична чи асиметрична зачіска. і

З овальним обличчям підходить будь-яка зачіска. Решту типів обличчя необхідно за допомогою зачіски наблизити до овального.

Подовжене (прямокутне) обличчя. Для подовженої форми обличчя характерні високий лоб подовжене підборіддя, які справляють враження вузькою й довгого обличчя.

При розчісуванні волосся, форму голови визначаємо, за її потиличною частиною.

За допомогою правильно підібраного фасону зачіски можна візуально змінити не-правильну форму голови.

Обираючи зачіску, необхідно брати до уваги зріст і фігуру. Людям невисокого зросту не підходять об'ємні зачіски, а високим -- маленькі.

Загалом правильно, що форма обличчя здебільшого визначає вибір зачіски, але необхідно врахувати й загальний силует фігури.

При широких стегнах не слід робити гладенькі зачіски, бо голова буде дуже маленькою на фоні фігури.

Для фігури з короткою шиєю рекомендується зачіска, яка створить ілюзію довгої шиї. Для цього волосся на шиї (окантовку) стрижуть у вигляді подовженого мису (трикутником) або зачісують його догори на потилицю. Довге волосся зачісують догори і роблять зачіску на верхніх ділянках голови, як у моєму випадку.

Якщо в зачісці переважають пишні кільця й локони в поєднанні з видовженою формою стрижки на потилиці, то це допоможе приховати недоліки обличчя

За допомогою правильно підібраного фасону зачіски можна візуально змінити не-правильну форму голови.

Обираючи зачіску, необхідно брати до уваги зріст і фігуру. Людям невисокого зросту не підходять об'ємні зачіски, а високим -- маленькі.

Жінкам високого зросту не підійде як дуже висока, так і дуже гладенька зачіска, оскільки в обох випадках зріст здаватиметься більшим. Не рекомендуються також дуже короткі стрижки або довге «русалкове» волосся, розпущене по плечах -- це візуально подовжує фігуру. Не варто також дуже гладенько зачісувати волосся, бо це візуально зменшує об'єм голови, що, у свою чергу, ніби збільшує зріст. Найкращий вихід для людей високого зросту -- волосся середньої довжини.

Загалом правильно, що форма обличчя здебільшого визначає вибір зачіски, але необхідно врахувати й загальний силует фігури.

При широких стегнах не слід робити гладенькі зачіски, бо голова буде дуже маленькою на фоні фігури. Такий же результат, якщо у жінки великі груди. У таких ситуаціях волосся має бути максимально пишним, щоб не викликати надмірної уваги до грудей і стегон.

Для фігури з короткою шиєю рекомендується зачіска, яка створить ілюзію довгої шиї. Для цього волосся на шиї (окантовку) стрижуть у вигляді подовженого мису (трикутником) або зачісують його догори на потилицю. Для такого типу обличчя не рекомендується дуже коротка стрижка. Довге волосся зачісують догори і роблять зачіску на верхніх ділянках голови.

Плоске обличчя рекомендується відкрити, а основні деталі зачіски перемістити назад. - Не повинно бути різких переходів від обличчя до зачіски. Зачіска має плавно поєднуватись із лінією обличчя, приховуючи його плоску форму. Особливу увагу слід приділити стрижці на потилиці. Вона має бути трохи видовженої форми. Якщо в зачісці переважають пишні кільця й локони в поєднанні з видовженою формою стрижки на потилиці, то це допоможе приховати недоліки обличчя.

Для обличчя із тонкими рисами рекомендується зачіска, в якій усі деталі гармонійно поєднуються з рисами обличчя, тобто вони повинні бути дрібними та пишним.

Видовищні зачіски, як жодні інші, призначенні для демонстрації, істотно відрізняються від звичних, буденних моделей.

Ця сучасна зачіска для подіуму, відображає певну історичну епоху, а саме рококо, ті ж самі складні елементи, які тягнуться вгору, ці елементи прикрашені та навіть доповненні постижним виробом, без котрого, мабуть, не відчувався би дух рококо.

Ця зачіска - погляд у майбутнє, через призму минулого, вона відрізняється авангардністю, не традиційністю, має елементи перспективної моди, відображає тенденції розвитку перукарського мистецтва.

4. Технологічна частина

зачіска косметичний обладнання парфумерний

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в будинках громадських і торговельних центрів, побутових послуг, вокзалах, лазнях; перших та цокольних поверхах житлових будинків із обладнанням входу, окремого від входів до квартир, за умови забезпечення нормативних рівнів фізичних, хімічних і біологічних факторів в приміщеннях суміжних квартир.

Робочі зали обладнуються робочими місцями, що складаються з стінного дзеркала з полицею, тумбочки (візка) для інструментарію, перукарського крісла з регульованою висотою і підставкою для ніг.

В перукарні дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Рекомендується встановлювати їх з розрахунку: одна сушарка не більш ніж на три крісла в жіночому залі та одна сушарка на п'ять крісел в чоловічому залі.

Для дітей повинні бути передбачені спеціальні крісла або накладні сидіння, що можна встановлювати на крісла.

При розташуванні робочих місць паралельними рядами відстань між ними приймається не менше трьох метрів.

Відстань між кріслами (по осі) не менше 1,8 м, від крайнього крісла до стіни не менше 0,7 м.

Робоче місце для манікюру обладнується спеціальним манікюрним столом висотою від підлоги не менше 0,7 м. Поверхня стола повинна бути зроблена з вологостійкого матеріалу, що витримує багаторазову дезінфекцію.

Поблизу від стола для манікюру обладнується раковина для миття рук і інструментарію.

Косметологічний кабінет косметологічним кріслом, столиком (візком) для інструментарію, стільцем, що обертається, тумбою для косметологічних препаратів, умивальною раковиною, настінним дзеркалом, фізіотерапевтичним обладнанням, стелажами для чистої білизни, приладами для проведення дезінфекції та стерилізації. Все обладнання косметологічних кабінетів повинно мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи

Перукарні обладнуються всіма видами інженерного устаткування: водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням.

В перукарні повинно бути передбачене заземлення устаткування у відповідності з “Правилами устройства злектроустановок”.

Санвузли в перукарні обладнуються умивальною раковиною, до якої підводиться холодна та гаряча вода.

Вода, що подається в перукарню для технологічних цілей, повинна відповідати ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю”.

Вентиляційні системи перукарень, вбудованих у житлові будинки, влаштовуються окремо від вентиляції цих будинків. Попадання газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування, в житлові приміщення не допускається. Повітропроводи не повинні проходити крізь приміщення житлових квартир, що розташовані на наступних поверхах житлового будинку.

В перукарнях, що стоять окремо, при кількості робочих місць до 3-х, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

В перукарнях рекомендується проводити кондиціювання повітря.

За відсутністю централізованого гарячого водопостачання обов'язковим є установлення електричних проточних обігрівачів або інших нагрівально-опалювальних систем. Забороняється нагрівання води в відкритих місткостях.

Кратності обміну повітря для всіх робочих залів слід приймати з розрахунком на асиміляцію тепла і виділення вологи від відвідувачів та обслуговуючого персоналу, сонячної радіації, електроприладів та освітлення, а також відведення вологи і газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування.

Концентрація шкідливих речовин в повітрі основних і допоміжних приміщень перукарні не повинна перевищувати гранично допустимої концентрації забруднення для робочої зони.

При проведенні хімічної завивки, забарвлення та знебарвлення волосся перукар повинен користуватися гумовими чи поліетиленовими рукавичками.

З метою захисту шкіри від впливу хімічних речовин працівникам перукарні рекомендується користуватися захисними мазями та кремами типу силіконового крему для рук і т. ін. Після роботи руки рекомендується змащувати кремами і мазями на жировій основі, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Рівні локальної вібрації від перукарського обладнання (електромашинок для стрижки волосся, електрофонів та ін.) не повинні перевищувати допустимі згідно з “Санітарними правилами при роботі з машинами та обладнанням, створюючим локальну вібрацію, передающуюся на руки робочих” N 3041-84.

Загальне мікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000 колоній/мЗ бактерій, 50 колоній/мЗ представників гемолітичної кокової мікрофлори. В змивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групи кишкової палички не повинно бути.

Концентрація хімічних речовин в повітрі робочої зони, що утворюються при завивці, забарвленні та інших перукарських послугах, не повинна перевищувати відповідних гранично допустимих рівнів.

Забруднення поверхонь меблів, одягу персоналу, інструментів, різних видів білизни багаторазового використання різноманітними видами пилових кліщів (сімейств пірогліфід (Руго§1урпіс1ае), гліцифагід (С1усурпа§іс1ае), хелітід (СЬеуіеїісіае), акарід (Асагісіае), особливо такими алергенними представниками сімейства пірогліфід як Вегтаїорпа^оісіез ріегопіззіпш, и. ґагіпае), не повинно перевищувати кількості 20 екз. на 1 м2. На робочому інструменті та інвентарі не повинні виявлятися кліщі виду Бетосіех та патогенні мікроорганізми.

5. Технологічна послідовність вироблення постижного виробу

Будь-яку зачіску можна прикрасити постижними виробами клеєними прикрасами з волосся, накладками, завивками штучних вій, плетивом кріпе, шиньйонами, перуками.

Слово «постиж», «постижер» означає «неприродний» або «неприродне волосся». У перекладі з німецького «постиж» означає «підроблене волосся», а постижер - майстер по виготовленню перук. Хоча перший «париковий цех» з'явився в Європі лише в XVII столітті, це ремесло, що сміло можна назвати мистецтвом, існувало з найдавніших часів.

Постижні вироби застосовуються у перукарській справі здавна.

Технологія виготовлення перук, шиньйонів, кіс, локонів змінювалася з розвитком техніки. Із застосуванням перук у побуті ми зустрічаємося в Древньому Єгипті, Древній Греції й Римі, у багатьох європейських країнах в XVI, XVII, XVIII століттях і наприкінці XX століття.

На сьогоднішній день постижна справа є популярною і високо цінується. Щодня перукар не може обійтись без постижного виробу при виконанні зачіски, тому що за допомогою цих виробів можна збільшити об'єм, зробити довшим волосся, доповнити зачіску прикрасами з волоссям чи плетінням.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду.

За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

До постижного виробництва можна віднести тресування, тулірування, виконання постижних прикрас, тамбурування вій, перук, накладок, борід, вус.

Якщо спочатку постижні вироби використалися по більшій частині як захисна міра, то із часом у багатьох культурах перука стає показником певного положення в суспільстві й обов'язковою деталлю в костюмі людини вищого рівня.

У постижній справі існують два способи закріплення волосся на основі. Один з них -тресування й наступне пришивання готового тресу до монтюру, другий - тамбурування - безпосереднє закріплення волосся на основі спеціальним постижним гачком.

Основою більшості виробів з волосся, виконаних ручним способом, є трес ряд сплетених по, що представляє собою, певній системі волосся.

Виготовлення тресу зумовлюється в його довгому плетінні з достатньо тонкого пасма волосся. Цей процес потребує терпіння і окремих зусиль. Довжина волосся тресу обирається за бажанням. Частіше за все для тресування використовують довге натуральне волосся однієї структури.

Перед початком роботи здійснюють попередню обробку натурального волосся, яка зводиться до таких операцій: сортування за кольором, довжиною, якістю; дезінфекція; визначення положення головок і кінців; складання волосся в одному напрямку; розчісування на карді; знебарвлення, тонування або фарбування; промивання після фарбування; просушування; розчісування закатних головок; змішування волосся різного кольору; зв'язування пасмом.

Під час підготовки волосся визначають положення волосся, складають в одному напрямку, щоб запобігти заплутування.

Далі волосся розчісують на карді - це пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

Пасма починають розчісувати з кінців. їх кладуть на зубці корди, тримаючи за середину, кілька разів просмикують крізь зубці. Коли кінці волосся почнуть вільно проходити крізь корду, пасма перевертають і прочісують волосся з боку голівок. Тривалість розчісування в обох напрямках залежить від довжини та ступеня заплутаності волосся.

Зістрижине волосся в пасмі має різну довжину. Цю різницю зберігають і у тресі, для чого після розчісування на карді відокремлюють, довге волосся від короткого й чергують при тресуванні.

Тресування - виготовлення тресу вплетеного в пасма волосся за певною системою між міцними нитками та подальшого пришивання готового тресу до основи постижних виробів. Виготовлення тресу виконуються на тресбанку -- це основний пристрій для тресування, який складається з двох металевих або дерев'яних стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори - гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками. Номер нитки повинен бути №10, (синтетична).

Майже в кожній вечірній, весільній, видовищній, конкурсній, нарядній зачісці використовуються клеєні прикраси з волосся. Фантазійні зачіски можуть на 90 % складатися з постижних виробів і декоративних доповнень.

Підготовлені заздалегідь деталі дають можливість значно прискорити виконання складної зачіски, різноманітити модель,

Для виготовлення прикрас використовують скляний посуд потрібного діаметра й форми, кисть для нанесення клею.

Профарбовуємо окремі пасма в потрібні кольори. У нашім випадку ми блондуємо пасма блондораном фірми Блек, а потім тонуємо крем фарбою Блек. Підготовлене пасмо розчісуємо, викладаємо внутрішню частину пасма, прикладаємо її до скла, густо наносимо клей.

Після повного висихання клеїмо (6 - 12годин) пасмо відокремлюємо від скляної поверхні, надаємо бажану форму ,вітрила, ножицями. Окремі деталі збираємо у композицію й фіксуємо. Основа композиції пластиковий каркас, який густо оздоблюємо трестованим волоссям, за допомогою ниток та клею.

Пасма можемо зробити плоскими, завитими, вигнутими, хвилястими залежно від основи на якій проклеюємо деталь. (Додаток 4 мал. 1)

Доповненням до виробу беремо намисто, пір'я, мушлі.

Таким чином, постижна справа є найпопулярнішою в цьому сезоні. Найбільш виражено це в журналі «Долорес».

6. Визначення початкових даних для виконання розробленої зачіски. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски

Розробку технологічної частини послідовності виконання зачіски ми розпочали з обмовлення початкових даних, тобто з'ясували, якими операціями і в якій послідовності слід піддати волосся, щоб досягти бажаного результату. Я розпочала з фарбування волосся.

Починаємо з знебарвлювання барвниками першої групи. До цих барвників належать препарати для блондування, освітлювання та знебарвлювання волосся. Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває луски; засіб проникає в середину, вступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окислює його.

Робиться первинне освітлення так як у моделі натуральне не пофарбоване волосся. Корені волосся освітлюються швидше, ніж кінчики, завдяки теплу шкіри голови. Тому при первинному освітленні суміш наносимо на немите волосся, відступивши від коренів 1-3 сантиметри по всій довжині пасма, а через 8-10 хвилин - на корені. Витримуємо 30 хвилин, змиваємо на мийці, та готуємо волосся к колоруванню на фользі.

Вершиною майстерності у фарбуванні волосся вважається колорування. Сьогодні завдяки вдосконаленню звичних процесів однотонного фарбування, технологій мелірування та блондування досягаються чисті природні кольори, волоссю надаються природні відтінки, живий блиск. Застосування двох і більше кольорів, їх різних відтінків характеризує сучасний колірний дизайн,зумовлює безмежність стильових рішень і варіантів зачісок.

Колорування у перукарській практиці визначається як фарбування волосся у більш ніж два кольори. Техніка колорування передбачає використання готових до застосування барвників різних відтінків і кольорів однієї фірми виробника. Фарбування волосся моделі, буде складатись з чотирьох кольорів. 9.1, 11.1, 8.34, 8.03. Волосся моделі повинні бути білявими, з різними відтінками білявих кольорів, та відрізнятися по тону між собою. Корені ми зробимо темними, для контрасту та гри кольору, та ще щоб гармонічніше поєднувались з аксесуаром постижного виробу - кораблем, який в свою чергу зроблений у кольорі темних відтінків палітри.

Починаємо з потиличної зони. Розподіливши потилицю на зони, пасмо за пасмом я почала наносити фарбники. Ближче до коренів, більш темні фарбники, далі - світліші, прочісуємо розчіскою та накладаємо на пасмо фольгу. Таким чином виходить розтяжка кольорів на волоссі. Після того як прокрасили усі зони голови, профарбуємо корені проміж фольги, темною фарбою. Витримуємо 40-45 хвилин, змиваємо на мийці, обов'язково наносимо бальзам для пофарбованого волосся. Підсушуємо волосся та підготовлюємо укладання в задуману мною форму.

Робимо розподіл волосся на зони. Ділимо тім'яну зону та потиличну на вертикальний проділ. Лобну зону ділимо трикутником та закручуємо у джгут і затискаємо тиском, для подальшої роботи з цією зоною голови. Нижні скроневі частини горизонтальними проділами з обох сторін відділюємо та затискаємо тиском, нижню потиличну зону трикутником униз відділяємо для подальшої роботи. Розпочинаємо робити начіс з центру тім'яної зони вертикальними проділами, після того як ми зробили начіс, цією технікою я підготувала волосся к запаюванню електричними щипцями - гафре. На начіс робимо закрутку Щипцями - гафре, направляючи волосся у гору, так як зачіска буде моделюватися в загалом на тім'яній зоні. Після закрутки, розчісуємо пасмо, після чого виходить цікава структура закрутки. Зачіска складається з двох основних елементів - буклі-мушлі, які розташовуються та викладаються паралельно проділу. Укладаємо за допомогою розчіски та пальців, придаємо округлу рівну форму . Фіксуємо мушлі шпилями, по напрямку проділу, після - лаком для волосся ЛОНДА. Переходимо до другої частини: нижнє скроневе пасмо накручуємо на звичайну шпилю, та запаюємо щипцями для вирівнювання волосся. Таким засобом робимо усе пасмо з обох сторін. Переходимо до третього етапу зачіски: лобну частину укладаємо від лиця угору до укладених вже раніше буклей-мушлей. Четвертий етап - це нижнє потилична частина , яка була виділена трикутником. Обережно піднімаємо це пасмо прокручуючи та заколюємо шпилькою до гори. Те пасмо яке залишилось не нав'язливо звисати, закручуємо та фіксуємо лаком для волосся. Залишився останній етап, п'ятий…

Закріплюємо корабель - постижний виріб, розроблений ще раніше та підготовлений до подальшої роботи. Корабель-прикрасу кріпимо по середині тім'яної зони, між буклями-мушлями, закріпляємо довгими, самими великими шпилями. Останній штрих - це пір'їна, ненароком спадаюча у любому напрямі.

7. Обґрунтування вибору і характеристика парфюмерно-косметичних засобів, інструментів та обладнання, необхідних для виконання зачіски

Робоче місце перукаря обладнається туалетним столом і кріслом. Столик, облицьований пластиком із вмонтованої в нього раковиною або без її. У столику є висувні ящики для інструментів, пристосувань, парфумерії й білизни.

Над столиком установлене прямокутне або овальне дзеркало, що виконується з товстого, міцного скла без колірних рішень і перекручувань, розміром не менш 60Ч100 див. Перукарське крісло повинне мати напівм'які сидіння зі спинкою й підлокітниками. Оббивку з водонепроникних матеріалів і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Крісла можуть бути гідравлічні або гвинтові. Розташування туалетних столів і крісел у робочому залі перукарні залежить від площі приміщення і його форми. Туалетні столики й крісла розміщаються уздовж стіни або в центрі залу. Мінімальна відстань між осями крісла 180 див.

Для виконання тих або інших операцій по обробці волосся перукареві потрібні інструменти й пристосування. Інструменти - це знаряддя праці перукаря, застосоване для виконання різних операцій з волоссям в результаті чоло вони змінюють свій стан.

Пристосування - відрізняється від інструментів тем. що вони лише сприяють виконанню операції , тобто відіграє допоміжну роль. До пристосувань відносяться: затиски, пензлик, сітка для волосся, губка із тримачем, мензурка й ін.

Залежно від призначення всі інструменти діляться на 4 групи.

1-я група: інструменти для розчісування (гребінця, щітки всіх видів). Гребінці-найпоширеніший інструмент перукаря, можуть бути виготовлені з металу, пластмаси, нейлону, капрону, дерева й силікону. Можна використати гребінці практично з кожного матюкала, однак кожна з них повинна відповідати наступним вимогам: бути гладкої, добре відшліфованої, пружної, стійкою до впливу хімічних речовин і високої температури.

Найбільш зручними для роботи вважаються інструменти з матеріалів, які не накопичують електричних зарядів. Гребінці застосовувані в перукарнях з на 4 типи: комбіновані, однорідна, гребінець із гострою ручкою , гребінець зі звичайною ручкою.

Щітки роблять із щетини, що буває натуральна, свиняча, пластмасова, нейлонова, або металева. Щетина уставляється в дерев'яну пластмасову або формову гумову підставу рядами або пучками. Щітки також діляться на 4 типи: круглі радикальні, брашинг - використаються для укладання волосся, діаметр щітки визначає обсяг і рухливість зачіски.

- плоскі або напівкруглі щітки, ідеальні для всіх операцій з мокрим й сухим волоссям та для сушіння волосся феном.

- пневматичні щітки мають вигнута гумова підстава із щетинками зібраними в пучки. - продувні щітки мають порожній центр, що дозволяє продувати через них повітря.

2-а група: різальні інструмент, до них відносяться ножиці із прямим щільному, філіруючи однобічної й двосторонні, бритви - небезпечні й безпечні, машинка для стрижки волосся (роторна вібраційна).

Ножиці повинні бути дуже леговані, не більше 14-17 довжиною . їх виготовляють із високоякісної легованої сталі. Можуть бути покриті титаном, хромом, позолоттю мати кольоровий перелив. Дорогі ножиці виконані методом ручного кування й мають дуже високий рівень обробки й заточення поверхні. Часто перукарські ножиці мають на одному з кілець спеціальних хвостик - підсилювач.

Ножиці бувають двох видів: звичайні із прямим полотном і філіруючи. які мають на робочому полотні зубці. У свою чергу прямі звичайні ножиці діляться на: окантовочні, ножиці для виконання точного зрізу - мають на ріжучому полотні мікрозуб'я, такі ножиці застосовуються для тупого зрізу, градуїровки й зняття волосся на пальцях; ножиці для ковзного зрізу (слайсинг). Мають дуже гладку робочу поверхню, тому що оброблені шліфуванням.

3-я група: інструменти для укладання волосся. До них відносяться: бігуді, затиски, електричні щипці, фен.

Фен - це один з головних інструментів перукаря, які мають різну потужність і модифікацію Фени бувають побутові й професійні. Часто професійні фени випускають із ударостійкі корпуса, двигун має дві-три швидкості, із трьома температурними режимами - холодний, теплий, гарячий. Потужність такого фена становить приблизно!500-2000 Вт.

До 4-ої групи відносять інструменти для завивки волосся - бігуді, коклюшки різного діаметра.

У своїй роботі використовується наступні інструменти:

Фен. Професійний фен від побутового відрізняється потужністю (1500-2000 Ват), має ударостійкий корпус, довжина шнура набагато перевищує довжину шнура побутового фена. Двигун має дві - три швидкості із трьома повітряними режимами (холодний, теплий, пароподібний).