Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розвиток сучасної моди неможливо уявити без розвитку перукарського мистецтва, яке започаткували стародавні єгиптяни. Незважаючи на примітивність косметичних засобів, вони вміли фарбувати волосся хною і знебарвлювати його.

Вже тоді застосовувалась завивка волосся на залізний стрижень «каламіс». Як прикраси використовували срібні та золоті обручі, діадеми, стрічки, квіти. Єгиптяни були віртуозними майстрами і в мистецтві перук, створюючи зачіски надзвичайної краси й витонченості.

Вони значно збільшували розміри голови, порушуючи, здавалось би пропорції фігури. Але витонченість єгиптянок, пластика їх рухів були настільки досконалими, що гармонія не порушувалась, величина зачіски здавалась виправданою.

На відміну від єгиптян, греки дали світу приклад простоти, доведеної до досконалості. Вони стягували волосся і укладали його на потилиці у витончений вузол. Суворому і лаконічному стилю греків Рим протиставив пишність і надзвичайну розкішність, давши волю фантазії майстрів-перукарів. Саме римляни почали застосовувати доповнення з волосся у вигляді локонів, шиньйонів тощо. У своїй витонченості знать доходила до того, що замовляла перуки навіть для скульптурних зображень, змінюючи їх залежно від примх моди.

Кожна епоха виробляла свій еталон краси. Цей процес відбувався завжди досить повільно і непомітно, проте поступово створювався єдиний стиль, що відповідав духовному настрою епохи. Єгипетський, грецький і римський силуети збереглись у зачісках до наших днів.

Свого розквіту перукарське мистецтво досягло наприкінці XVI - на початку XVII століття. Характерні для цієї епохи художні стилі барокко, рококо знайшли своє відображення і в зачісках. Зачіски стали відрізнятись надзвичайною різноманітністю і хитромудрістю форм, при їх створенні використовували доповнення не лише з волосся, а й з стрічок, квітів, пір'я, вуалей тощо.

Наприкінці XVIII століття прагнення пишності дійшло до того, що з волосся стали споруджувати кораблі, башти, кошики з фруктами, укріплюючи такі зачіски на спеціальних каркасах з дроту. Вимагалась настільки велика виконавська майстерність, що створювались академії перукарського мистецтва. Але все це свідчило не про досконалість художнього смаку, а про марнославне бажання знаті вразити суспільство своїм багатством, адже законодавицями моди були, як правило, королеви, принцеси та знатні дами…

Справжнім переворотом, який ознаменував нову еру в історії перукарської майстерності, стали два винаходи. У 1882 р. француз Марсель запропонував щипці для гарячої завивки, а в 1904 р. німець Нестле винайшов завивку, яка зберігалась протягом півроку і отримала назву перманент. Але повне визнання перманент дістав лише в 20 - 30-ті роки. Шестимісячна завивка потребувала короткої стрижки, зручність і практичність якої з часом визнали всі жінки.

Розвиток промисловості та удосконалення різних технологічних процесів сприяли тому, що мода стала змінюватись із карколомною швидкістю. 1 це було не просто примхою художників-модельєрів, а зовсім звичайним прагненням до різноманітності й художньої досконалості.

Змінювались фасони костюмів, фактура тканин, оздоблення, довжина одягу. Все це знаходило відображення як на силуетах зачісок, так і на окремих деталях.

Створюючи нові зачіски, художники-перукарі керуються навіть незначними змінами моди. Так, до спортивних костюмів пасують зачіски простих ліній з гладенького волосся.

1. Різновиди розчину

Хімічна завивка - це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся.

Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними - хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебудовує» його для набуття нової форми.

Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаблює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації. Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки.

Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на основі біоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся.

Важливою характеристикою хімічних препаратів для перукарських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий - скорочення і затвердіння. Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку.

Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж лужна, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка. Кислотно збалансовані препарати застосовують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі.

Незалежно від основи - лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної завивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:

- для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;

- для нормального волосся;

- для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;

- для блондованого та меліруваного волосся.

Сьогодні широко рекламується і впроваджується в роботу перукарів біозавивка - нова технологія завивки, заснована на застосуванні інноваційних препаратів, які містять біологічні компоненти (наприклад, білок цистеїн), м'яко діють на волосся та шкіру.

У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному поколінні препаратів однієї фірми.

Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації.

Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з волоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка.

Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані.

Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування.

Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, води та шампуню. Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не передбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте препарат для завивки та фіксатор.

Сучасні технології перманентної завивки передбачають використання широкого ряду супутніх препаратів. Із профілактичною метою перед хімічною завивкою для послабленого та довгого волосся рекомендується застосовувати спеціальні засоби, які накопичують вологу у волоссі, полегшують процес накручування, вирівнюють структуру волосся та забезпечують отримання рівномірного завитка.

Після хімзавивки застосовують різноманітні стабілізатори, бальзами для нейтралізації залишків перекису водню, відновлення властивостей волосся, збереження його природної вологості та блиску, пружності завитка.

2. Матеріали та інструменти. Підготовчі роботи

У процесі хімічної завивки волосся використовують такі матеріали, інструменти та приладдя:

1) засіб для виконання завивки;

2) засіб для фіксації;

3) шампунь;

4) бальзам для поновлення структури волосся;

5) коклюшки певного діаметра;

6) гребінець із «хвостиком»;

7) мисочки для препаратів, достатньо стійкі, щоб уникнути випадкового перевертання під час роботи;

8) захисні рукавиці;

9) губки, епонжі для нанесення препаратів;

10) затискачі для волосся;

11) утеплювальний ковпак;

12) рушники.

Підготовчі роботи. До підготовчих робіт перед хімічною завивкою належать:

1) зовнішній огляд шкіри голови та волосся;

2) добір хімічного препарату за типом волосся;

3) перевірка шкіри голови на подразнення препаратом;

4) перевірка стану волосся при змочуванні препаратом;

5) вибір виду завивки волосся;

6) вибір методу нанесення препарату на волосся;

7) вибір методу та розміру коклюшок;

8) миття голови;

9) стрижка волосся.

3. Послідовність виконання хімічної завивки

а) вибір препарату

Зовнішній огляд шкіри голови й волосся необхідний для виявлення різноманітних захворювань шкіри та волосся, при яких хімічну завивку виконувати заборонено. Протипоказанням для виконання хімічної завивки волосся є наявність на шкірі подряпин, порізів, виразок та інших яскраво виражених подразнень.

Важливо оцінити стан волосся, щоб зробити правильний вибір препарату для хімзавивки. Необхідно визначити структуру волосся (тонке, товсте, нормальне), якість (м'яке, середнє, жорстке), вид попередньої обробки (фарбоване, освітлене, із залишками перманенту).

Після вибору суміші слід перевірити реакцію шкіри голови клієнта на дію препарату. Для цього потрібно шматочком вати, змоченим у препараті, нанести суміш на шкіру за вушною раковиною. Через 8-10 хв. буде помітна реакція шкіри на подразнення. За відсутності на шкірі почервоніння вважають, що суміш клієнтові не протипоказана. Якщо буде виявлено подразнення, нанесену суміш потрібно змити водою, а від хімічної завивки цим препаратом відмовитись.

Одночасно з перевіркою реакції шкіри на подразнення необхідно перевірити реакцію волосся на дію на нього препарату для завивки.

При огляді волосся слід звернути увагу на його стан. У разі, коли волосся піддавалось сильному знебарвленню чи фарбуванню хімічними барвниками, потрібно перевірити його на розрив. Якщо волосся в сухому стані легко розривається, завивку виконувати заборонено.

Для проби хімпрепарат наносять на тонке пасмо волосся, через 3-5 хв. випробовують волосся на розрив. Якщо волосся зберігає міцність - препарат підходить для завивки, якщо ж воно легко розривається, необхідно дібрати суміш слабшої концентрації.

б) різновиди завивок

Залежно від об'єму волосся, яке завивається, та кінцевого результату визначають такі види хімзавивки:

- на всю довжину волосся по всій поверхні волосяного покриву;

- прикоренева - застосовується для коренів волосся, відрослого після хімічної завивки, або для створення об'єму біля коренів, тоді як кінці залишаються прямими (рис. 8.1);

- часткова - для надання об'єму на окремих ділянках (частіше на маківці та тім'яній зоні;

Рис. 8.1 Метод прикореневої завивки

- антихімія - для випрямлення волосся, сильно кучерявого від природи, або пом'якшення крутого завитка після хімзавивки. Технологія виконання антихімії відрізняється від традиційної тим, що волосся зволожують розчином для хімзавивки і протягом часу дії препарату постійно розчісують гребінцем.

На вибір виду завивки впливають:

- довжина волосся;

- вікові особливості клієнта:

- бажання клієнта.

в) методи нанесення препарату для завивки

При виборі методу нанесення суміші враховують:

- структуру та стан волосся;

- довжину волосся;

- вид накручування на коклюшки.

Прямий метод - волосся змочують засобом для хімзавивки перед накручуванням на коклюшки. Завершивши накручування, волосся змочують повторно.

Непрямий метод характерний тим, що вологе волосся накручують на коклюшки, а потім змочують сумішшю для завивки.

Змішаний метод застосовується для волосся завдовжки понад 25 см. Перед накручуванням змочують засобом тільки кінці волосся, відступивши на 2/3 від коренів. Інша частина пасма залишається сухою. Коклюшки накручують по всій голові, а потім усе волосся змочують засобом.

4. Техніка виконання хімічної завивки

завивка хімічний препарат розчин

Миття волосся. Перед хімічною завивкою, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту попереднього миття голови, необхідно обов'язково вимити волосся шампунем без кондиціонера. Інакше бруд, жир і препарати, які використовувались при попередньому укладанні, заважатимуть проникненню хімічної суміші у глибинні шари структури волосся.

Стрижка волосся

Рішення про виконання стрижки перед завивкою перукар приймає з урахуванням довжини волосся, його стану та побажань клієнта.

Стрижка виконується, якщо необхідно:

- кардинально змінити форму стрижки;

- вкоротити волосся;

- зрізати ушкоджене волосся;

- ліквідувати сліди попередньої завивки.

Стрижку можна виконати і перед завивкою, і після неї. Стрижка перед завивкою - попередня, намічає форму майбутньої зачіски, полегшує технологічний процес завивки. Стрижку можна рекомендувати і для економії препарату. Кінці волосся, особливо густого, перед завивкою бажано філірувати, тому що волосся однієї довжини важко піддається накручуванню на коклюшки. Якщо волосся коротке (до 6 см), попередня стрижка не виконується. Майстру слід завчасно попередити клієнта, що після завивки волосся завжди виглядає дещо коротшим. Стрижка після завивки (заключна) моделює і формує вибрану лінію зачіски. Якщо ЇЇ не зробити, волосся буде погано розчісуватись і матиме недоглянутий вигляд.

Вибір коклюшок. Вибір діаметра коклюшок залежить від якості волосся та бажаної форми завитка. Тонкі коклюшки створюють дрібні пружні завитки. Чим більший діаметр коклюшок, тим більші виходять хвилі, але пружність їх зменшується.

При виборі коклюшок слід орієнтуватись на те, що в результаті завивки отримується хвиля у половину діаметра коклюшки.

Накручування волосся. За принципом накручування пасом на коклюшку хімічна завивка буває двох типів:

- горизонтальна - найпоширеніша завивка на коклюшки різних розмірів. Коклюшки розміщують горизонтально відносно основи пасма на всіх ділянках голови. Накручування проводиться від кінця пасма до його основи (рис. 8.3);



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8.3. Горизонтальне накручування пасом волосся на коклюшки

- вертикальна - коклюшку розміщують вертикально, пасмо волосся накручують від кореня до кінців (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Вертикальний тип завивки

Пасма для накручування відділяють завтовшки не більше діаметра коклюшки залежно від густоти та довжини волосся. Вичесане пасмо відтягують під кутом 90° і накручують (рис. 8.5).

Кут відтягування при накручуванні може бути іншим, ближчим до природного росі у волосся.

Особливо уважно потрібно закручувати кінці волосся, щоб не заламувати їх.

Напрямок накручування волосся залежить від напрямку росту волосся та від майбутньої зачіски. Якщо не врахувати напрямку природного росту волосся, можна отримати залом біля коренів волосся.

Якщо об'єм біля коренів не потрібний, на коклюшку накручують середину та кінці пасма.

Коклюшки накручують так, як і звичайні бігуді. Для полегшення накручування та рівномірності розподілу витків пасма на коклюшці застосовують папірці, які підкладають під кінці волосся (рис. 8.6).

Рис. 8.5. Прийом накручування пасом волосся на коклюшки

Рис. 8.6. Накручування волосся на коклюшки за допомогою папірців

Прогумовану тасьму для закріплення розміщують на поверхні волосся паралельно коклюшці або хрестоподібне (вісімкою) (рис. 8.7).

а б

Рис. 8.7. Закріплення прогумованої тасьми:

а - паралельне, б - хрестоподібне

Прогумована тасьма не повинна бути занадто тугою, тиснути на волосся та розміщуватись занадто близько до коренів (рис. 8.8). Сучасні коклюшки для завивки мають отвори, що дає змогу користуватися шпильками для закріплення волосся.

Рис. 8.8. Правильне та неправильне накручування волосся на коклюшки·

а - неправильний кут накручування, б - правильний кут накручування, в-неправильна ширина пасма, г - правильна ширина пасма, д - помилкова товщина пасма, е - правильна товщина пасма, є - неправильне приколювання, ж - накручування і приколювання, близьке до правильного

Перед вертикальним накручуванням на коклюшки пасмо волосся можна скрутити у джгут, а потім спірально намотати на коклюшку (рис. 8.9 а). Використовуючи спіралеподібні коклюшки, тонке пасмо волосся вкладають у заглибини на коклюшці (рис. 8.9 б).



Рис. 8.9 Вертикальне накручування пасом волосся на коклюшку

Накручування на папільйотки виконують так, як І на коклюшки Після накручування пасма папільйотку згинають навпіл, щоб основа пасма знаходилася з боку згину папільйотки.

Для хімічної завивки довгого та середньої довжини волосся використовують способи накручування на дві або три коклюшки.

Для отримання ефекту гофрованого волосся використовують шпилькоподібні коклюшки або пасма перед обробкою препаратом туго заплітають у косички й закручують у джгут, який закріплюють біля основи вертикально.

На шпилькоподібні коклюшки волосся намотується вісімкою (рис. 8.11).

Рис. 8.11. Накручування на шпилькоподібні коклюшки

На волосяному покриву голови коклюшки можна розмістити за поданими нижче схемами.

1. Традиційним способом - від обличчя або за класичною схемою накручування бігуді (рис. 8.12).

Рис. 8.12. Метод традиційного накручування

2. З урахуванням майбутньої зачіски - від проділів, у шаховому порядку в напрямку майбутньої укладки (рис. 8.13).

Рис. 8.13. Накручування з урахуванням майбутньої зачіски

Послідовність виконання прямого способу хімічної завивки

Для накручування на коклюшки волосяний покрив голови ділять на тім'яну, потиличну, скроневі зони. Відокремлене тім'яне пасмо закріплюють затискачами, щоб не перешкоджати виконанню подальших операцій.

Потиличну зону ділять на середню, ліву та праву ділянки. Ширина кожної ділянки повинна відповідати довжині коклюшки. Волосся лівої та правої потиличних зон закріплюють затискачами.

Накручування на коклюшки. Враховуючи особливості кровопостачання голови, волосся починають накручувати із середньопотиличної зони. Відразу змочувати розчином усе волосся не рекомендується. Невеликою кількістю розчину змочують тільки частину волосся завширшки 3-4 см приблизно на чверть довжини пасма від кінців (рис. 8.14). Для запобігання шкідливої дії розчину на шкіру голови не слід змочувати волосся біля коренів. Від підготовленого волосся «хвостиком» гребінця відокремлюють пасмо для накручування на коклюшку, ретельно прочісують гребінцем і відтягують під кутом не більше 90° до поверхні голови для запобігання заломів біля коренів волосся. Кінець пасма фіксують на коклюшці великим пальцем правої руки, обома руками закручують пасмо на коклюшку до поверхні голови в потрібному напрямку. Для полегшення накручування та запобігання заломів використовують спеціальні папірці. Накручене на коклюшці пасмо фіксують прогумованою тасьмою. Наступні пасма накручують аналогічно першому, рухаючись до крайової лінії росту волосся на шиї. Потім накручують волосся лівої та правої потиличних зон. Волосся лобно-тім'яної зони бажано накручувати в напрямку від маківки до чола за ростом волосся.

Останнім накручують волосся скроневих зон.



Рис. 8.14 Підготовка волосся до накручування на коклюшки

Після завершення накручування повторно наносять препарат, надівають утеплювальний ковпак і встановлюють час витримки. Витрати препарату для хімзавивки:

- коротке волосся (завдовжки до 25 см) - 40 мл;

- волосся середньої довжини (завдовжки 35 см) - 60 мл;

- довге волосся (завдовжки 45 см) - 80 мл;

- дуже довге волосся - 120 мл.

Час витримки препарату. У кожному окремому випадку час витримки визначається індивідуально, залежно від властивостей волосся, застосованого препарату або бажання клієнта мати стійку чи слабку завивку. Завершивши накручування волосся скроневих зон, для визначення швидкості перебігу процесу завивки розкручують волосся з першої коклюшки середньопотиличної зони та визначають пружність завитка. За необхідності використовують додаткове тепло.

Швидкість перебігу процесу завивки залежить від:

- типу хімічного препарату для завивки;

- структури волосся;

- часу витримки препарату;

- температури середовища.

Орієнтуючись на стандартні норми, визначають такий час витримки хімічного препарату без застосування додаткового тепла, хв.:

- для нормального волосся - 15;

- для нормального волосся, яке важко піддається хімічній завивці-15-25;

- для фарбованого волосся - 8-17;

- для висвітленого та блондованого волосся - 8-18;

- для мелірованого волосся - 12-20.

При застосуванні клімазонів хімічний процес прискорюється, а час дії препарату скорочується майже вдвічі.

Приблизно за 5 хвилин до завершення встановленого часу дії препарату слід не до кінця розкрутити по одній коклюшці з різних ділянок і перевірити якість завитка. За необхідності час витримки можна подовжити, але не більше ніж на 5 хвилин.

Змивання засобу для хімічної завивки (пропарювання). Після завершення часу витримки, не знімаючи коклюшок, препарат для хімічної завивки змивають з волосся значною кількістю води. Температура води визначається залежно від стану шкіри клієнта, може бути теплою (33-38 °С) або гарячою (39-45 °С).

З практики встановлено, що для повного змиття засобу необхідно не менше 10 літрів води. Час споліскування залежить також від довжини волосся.

Волосся необхідно ретельно промити, щоб максимально видалити залишки розчину для завивки, інакше фіксація завивки матиме поверхневий характер.

Після змивання препарату волосся ретельно промокують рушником, видаляють зайву вологу, щоб вона не вплинула на концентрацію фіксатора.

Фіксація завивки. Фіксуючий засіб готують безпосередньо перед виконанням, спінюють, наносять губкою на волосся. Час витримки фіксатора - до 10 хв. Після цього коклюшки обережно знімають з волосся, намагаючись не відтягувати завитки.

На довге волосся фіксатор наносять двічі:

1. Коли волосся накручене на коклюшки на 6-7 хв.

2. Після розкручування на кінці пасом на 3-4 хв.

Хімічний препарат для завивки та фіксатор рекомендується використовувати виробництва однієї фірми.

Оскільки у фіксуючій суміші міститься перекис водню, намагайтесь уникати її контакту з очима. У разі потрапляння фіксатора в очі відразу ретельно промийте їх холодною водою.

Волосся після фіксації промивають без шампуню й обробляють бальзамом-ополіскувачем.

5. Санітарно технічні вимоги

1. Перед процедурами з кожним новим відвідувачем майстер повинен вимити руки з милом, нігті повинні бути чистими

2. Персонал повинен мати необхідну кількість комплектів інструментів для почергового їхнього знезаражування, але не менше 2-х.

3. Інструменти після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, і наступній стерилізації. Для цього:

а) інструменти і предмети з пластичних мас - щітки, гребені після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати. Рекомендується застосування засобів, призначених для дезінфекції і стерилізації виробів з пластмаси;

б) затискачі і бігуді - після використання обробляються дезрозчином, механічно очищаються, миються теплою водою після кожного клієнта;

4. Під час обслуговування клієнт повинен бути укритий чистим пеньюаром. Місце стикання пеньюара з тілом клієнта (шия) закривається одноразовим комірцем чи серветкою. Допускається використання одноразових пеньюарів.

5. Весь інструментарій, що використовується при проведенні хімічної завивки та забарвлення, повинен зберігатися в чистому сухому виді у спеціально відведеному місці чи у підсобному приміщенні.

6. Працівники перукарні повинні ретельно виконувати правила особистої гігієни.

7. При проведенні хімічної завивки, забарвлення та знебарвлення волосся перукар повинен користуватися гумовими чи поліетиленовими рукавичками.

8. З метою захисту шкіри від впливу хімічних речовин працівникам перукарні рекомендується користуватися захисними мазями та кремами типу силіконового крему для рук і т.ін. Після роботи руки рекомендується змащувати кремами і мазями на жировій основі, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Висновок

Хімічна завивка - це комплекс операцій, унаслідок яких волосся стає пишним і податливим, пасма завиваються в локони різної величини та твердості.

Виконання хімічної завивки вимагає від майстра-перукаря великої уваги до клієнта. Залежно від довжини волосся й особливостей його структури майстер для виконання хімічної завивки «чаклує» над головою клієнта 2 - 3 години.

Сучасні методи хімічної завивки направлені на те, щоб зробити волосся пружним, слухняним, об'ємним та блискучим.

Хімічну завивку можна вважати виконаною правильно, якщо вона протримається 3-6 місяців. А це залежить, як ми розглядали вище, від товщини та стану волосся. Вважається, що чим тонше волосся, тим воно більш вимогливе до засобів для хімічної завивки, так як тонке волосся саме по собі м'яке, слабке та швидко обвиса. Цьому засоби для завивки повинні бути досить сильними, щоб зафіксувати тонке волосся в новій формі. Густе тонке волосся по від природи міцніше та краще зберігає форму, тому для них вистачить більш легка «хімія». Класична завивка краще всього підійде для здорового волосся.

Загальна тенденція - хімічна завивка повинна якомога більше щадити волосся та шкіру. Тепер у рідинах для завивки міститься набагато менше спирту. Однак вони все-таки роблять волосся сухим і ламким.

Нове покоління засобів хімічної завивки містить у собі значну кількість живильних речовин. Таким чином, навіть потоншені й ушкоджені кінці волосся краще переносять хімічну обробку. Вони обробляються спеціальною рідиною, що робить більш рівномірною товщину волосся. Тепер під час і після завивки перукар використовує додаткові засоби.

Серед різноманітності класичних та сучасних методів виконання хімічної завивки разом з особистим перукарем можливо знайти саме той найкращій, який підходив би і стилю клієнта, і типу його волосся.

Список використаної літератури

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.

3. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. - Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). - СПб.: Весь, 2002. - 256 с.

5. Константинов А.В. Парикмахерское дело. - М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В.Д. Мы причесываем женщин. - М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. - М.: Академия, 2002.

8. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. - М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О.В., Федорова Л.В. Технология парикмахерских услуг. - Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. - К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. - 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. - Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. - К.: 1990.

14. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. - СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О.А. Мелирование и прическа. - СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. - 2004. - №5. - С. 38-39.

17. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. - СПб.: Парителы, 2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. - 2004. - №1. - С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. - М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». - К.: - 1999-2004.

Размещено на Allbest.ru