25

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз сучасних і перспективних напрямів моди

2. Характеристика історичної епохи і обґрунтування вибору базової моделі зачіски

3. Технологічна частина

4. Опис організації праці перукарні

5. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

6. Обґрунтування виробу і характеристика парфумерно-косметичних засобів, інструментів і обладнання, потрібних для виконання зачіски

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



ВСТУП

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода нестримна. Вчора - африканські кучері і гладенький шовк, сьогодні - розвіяні текстурні локони і начіси, тупіровки. Що буде завтра? У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції та тільки одиниці виявляються на гребені хвилі.

На сучасному етапі більшість людей прагнуть кардинально змінити свій імідж. Зараз в іміджі важливо все: від усмішки до самих кінчиків нігтів. Враховується простота та легкість у виконанні. На даний час не є проблемою підбір зачіски для клієнтів, різноманітних стрижок, та навіть форми брів, губ, макіяжу. Це все можна зробити за допомогою комп'ютерної графіки. І це зменшує ризик неправильного виконання роботи при обслуговуванні клієнта.

Сучасний розвиток мистецтва доповнює красу людського тіла незвичайними, стильними прикрасами - це пірсінг і татуїровки, але це дуже екстравагантно та екстримально. Проте і цьому знайшли заміну. Є інше мистецтво для створення фантастичного іміджу - боді-арт - одне із самих модних і популярних на сьогодні направлень дизайну, і методика створити особистий, оригінальний імідж, по іншому подивитися на людське тіло, людський образ і стиль.

Впроваджуються нові технології, нові види послуг, організовуються українські школи перукарів, конкурси, майстер-класи моделюванні зачісок і макіяжу та розвитку сучасної моди. Сьогодні в моді асиметрія, де поєднується класика, авангард, настройка контрасту, колорування, різні трикутники, а також стрижки у формі бахроми - рвана структура.

До розвитку перукарського мистецтва і декоративної косметики можна віднести відкриття великої кількості спеціалізованих кваліфікованих шкіл, де викладають спеціалісти своєї справи і навіть відкриття вищих закладів з поглибленим вивченням перукарського мистецтва, декоративної косметики.



1. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ І ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ МОДИ

З кожним роком, століттям, тисячоліттям мода розвивається, удосконалюється як в одязі так і в зачісках, стрижках, макіяжі. Кожна жінка, дівчина і без виключення чоловіки, юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо. Для того, щоб кожному догодити перукарі-модельєри надзвичайно уважно і довго працюють над волоссям, тобто щоб створити нові зачіски чи стрижки треба обов'язково враховувати індивідуальні властивості клієнта, приховати чи навпаки відкрити деякі риси обличчя, а також підібрати зачіску до одягу, характеру, віку людини.

Провідні вітчизняні і зарубіжні майстри та центри моделювання створюють та диктують нам напрям моди. Провідними українськими майстрами можна вважати: В'ячеслава Дюденка, Ірину Павлюк, Марину Каніковську, Олександра Кирилюка, Тетяну Шинкаренко. Із зарубіжних: Патрік Камерон, Мартіна Ахт. Центри моделювання розміщені в Києві, Львові, Сімферополі, Харкові та інших великих містах.

Перспективні і сучасні напрямки в моді допомагають розвиватися декоративній косметиці і удосконалювати методи роботи. Декоративна косметика стає настільки потрібною і незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг. Завдяки макіяжу можна підкреслити естетичну красу, витонченість, гармонійне поєднання, макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, доповнює зачіску та одяг. Найголовнішим напрямком моди є натуральна краса людини, а макіяж служить для підкреслення та відтворення цієї краси. Ми міняємо фасон, форму, колір в прагненні красивого.

Зачіска відображає прагнення до ідеалу, базується на простоті. Сучасна мода неоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся і характер деталей зачіски. Художні особливості залежать від соціального психологічного образу. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок, плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щоб створити відповідний стиль.

Знову в сезоні моди начіси в стилі афро, пишно і необережно розпущене волосся. Ще місяць назад стилісти пропонували об'ємні начіси у вигляді піднятих і зафіксованих піднятих і зафіксованих чілок. Тепер можна сміливо експериментувати зі всім об'ємом волосся.

Моделювання форм зачіски тісно пов'язане з технологією модної стрижки. У формоутворюючому задумі укладка відходить на другий план. Форма стрижки вишукана і витончена, перевага чітким лініям, колір волосся чистих, нейтральних, не яскравих відтінків.

Геометрія також не залишається без уваги: гострі кути, відтіночність прямих ліній. Все в єдиному пориві створює враження досягненого ідеалу. Графічне зображення, деякі декоративні прийоми є особливістю тенденцій. Усі стрижки базуються на основному методі градуювання: саваж та сессун. У модельних стрижках другим основним методом є філірування. Сучасних методів філірування є декілька: слайсінг (стрижка від кореня до кінців); пойтінг (зрізання і філірування сухого волосся) є класичний і вільний; карвінг (слайсінг, що утворює окремі прядки); пунктирна стрижка (обробка кінців волосся звичайними ножицями), метод надріз (це стрижка кінців волосся закриваючи відкриваючи ножиці); вільна виїмка (ножицями вихоплюють кінці волосся); метод скользіння (проріджування волосся для досягнення послідовних змін довжини).

Щоб силует стрижки завжди мав форму, необхідно кожного місяця поповнювати її. Та можна вибрати іншу людну стрижку. Є гарні модні стрижки для волосся різної довжини, яка зберігається протягом декількох місяців.

Сьогоднішній сезон диктує найбільш актуальні відтінки, які надають волоссю виразності та не залишають при цьому натуральності. Стилісти-перукарі цієї весни роблять ставку на натуральні відтінки та особливу техніку мілірування, надаючи волоссю м'який блиск: в моді гармонія, але ніяк не радикальні тони. У тонуванні головною задачею є спробувати нові кольори.

Тренд цього року - сріблясті, білі пасма декількох відтінків, відрізняється блиском. Гарно дивиться на волоссю середньої довжини, гладкому волоссю додає об'єму. Колір волосся легко міняється за допомогою тонуючого шампуню - інколи хочеться змінити темний колір на деякий час. Чоловічі зачіски відрізняються індивідуальністю. Образ наївності, відчуття невинності і свободи на власному смаку.

Дитячі зачіски - справа відповідальна. З однієї сторони хочеться, щоб було яку дорослих, з іншої - не можна залишати дитячої наївності. Для хлопчиків - коротка стрижка під їжачок дивиться завжди актуально. Для дівчаток в моді різні плетіння і косички, аксесуари у вигляді квітів. Актуально і просто розпущене волосся.

Нещодавно у Києві визначився напрям моди - так званий тренд. Зараз побутує комерційна мода, тобто це прості у виконанні зачіски і стрижки. Їх не тяжко виконувати, а також це під силу любому перукареві. Вони створені саме для щоденного використання в житті.

Для чоловіків коротке волосся це дуже скромно, тому зараз у моді довге волосся - класика, стабільність і авангард.

Мода початку тисячоліття позволяє змінювати фасон традиційної весільної фати і навіть прикрасити голову нареченої яскравою пов'язкою чи оригінальною шапочкою.

Також моду нам диктують зірки естради, телеведучі та їхні показові особи. Вони підкреслюють простоту та елегантність у виконанні.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРИЧНОЇ ЕПОХИ І ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ БАЗОВОЇ МОДЕЛІ ЗАЧІСКИ

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарському мистецтві, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходило з безпосереднім зв'язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними умовами, загальним художнім стилем, модою.

Художники-модельєри облагородили стиль панків, створивши стрижки "їжак", "каскад". Моду 80-х років вирізняють зачіски з довгого волосся вільного силуету. Переважають теплі природні кольори волосся: каштанове, руде, коричневе, блонд. Новинка цього періоду - перловий блондин, сполучення попелястого волосся із більш світлим волоссям на кінцях.

У 70-80-ті роки XX ст. стали систематично проводитися народні конкурси перукарів і косметологів, серед яких конкурси на приз «Кубок дружби», в яких брали участь спеціалісти перукарської справи Болгарії, Угорщини, Румунії, Чехословаччини, Польщі, Монголії, НДР, Радянського Союзу. Головним напрямом у моді став курс на щоденну елегантність, простоту та зручність.

У ці роки мода стала інтернаціональною, але разом із тим зберігалися національні традиції, особливості, притаманні лише певній країні або народу. Тому часто англійську, канадську, німецьку, французьку стрижки можна було зустріти в різних країнах світу. Розрив у модах значно скоротився, зачіски 70-х років XX ст. були різноманітними, поєднуючи у собі декілька елементів -- стрижку, завивку в локони, м'які хвилі. Поширилися зачіски із «ступінчастою» стрижкою, «голівка пажа», зачіски з довгими чубками, що закривають чоло і брови, типу «поні», пряме розпущене волосся, «кінський хвіст». Фаворитами залишилися стрижки «сессун» і «паж».

Жінки продовжували носили стрижки «французька», «гаврош», але об'єм на маківці зник. Переважав каштановий колір волосся, за контрастом Популярним став білявий. Жінки фарбували волосся «рубіном», «ірисом», «іридою». Хімічна завивка в стилі «афро» набувала величезного успіху.

У зачісках на довгому волоссі спостерігалося велике перевантаження елементами, еклектика. В одній зачісці можна було побачити кіски, джгути, валики, аксесуари.

Набули популярності буклі, плетіння.

Чоловічі зачіски стали подовженими, їх доповнювали бакенбарди.

Класична стрижка залишилася в моді. Вона стала еталоном конкурсних зачісок. У чоловічих зачісках широко використовувалася технологія градуювання.

Мода 80-х років XX ст. характеризується новими технологіями, які дають можливість урізноманітнити модні зачіски.

На Заході після бурхливих 60-70-х років припинилася орієнтація на стиль хіпі з його негативним ставленням до багатства і влади. Тепер було модним заробляти гроші, гарно одягатися й не цікавитися політикою. Західний світ став консервативним.

У моді все почалося з простих речей. У молоді традиційними лишилися зачіски панків: «їжачок» і «могиканин», а ушляхетнену версію панка демонстрували навіть на подіумах. В Англії ця течія швидко відійшла у минуле й більшість жінок охопила романтична лихоманка.

У 1980 р. великий вплив на зачіски мали Олімпійські ігри: перукарі різних країн створили чоловічі та жіночі моделі, які отримали назви «спортивна», «олімпійська»; з'явилася жіноча стрижка «олімпія». Для них характерні коротке волосся на потилиці й об'ємна тім'яна зона, яку часто оформляли за допомогою хімічної завивки.

Зачіску «олімпію» робили як з напівдовгого, так і з короткого волосся.

Характерною рисою є велика легка хвиля, що повністю закриває чоло. На основі цієї стрижки виникло багато варіантів, З'явилися зачіски з дрібно завитими локонами, укладеними над чолом, типу стародавньоримської зачіски «доміція».

При цьому використовували суміші, які надавали волоссю пружності, жорсткості, еластичності. Суміші мали різний колір (блакитний, білий, матовий), бували желеподібними або рідкими, а також у аерозольній упаковці. «Ехотон», «Кохінор форте», «Белі» вважалися тонізуючими, надали волоссю природного блиску, оживлюючи його. Популярними стали стрижки «аврора», «каскад», в яких волосся, коротке на маківці, поступово подовжується донизу.

У той час була змодельована стрижка «австрійська». На її основі з'явилася пухнаста зачіска «чайка». Деякі жінки носили коротку стрижку в стилі «манекен», що нагадувала чоловічу.

Хімічна завивка мала багато варіантів. Популярними стали «Вертикальна завивка, завивка гофре, зиґзаґ, часткова та інші.

Майстри при оформленні зачісок почали використовувати гель.

Наприкінці XX ст. відмінності між різними країнами в галузі моди на костюми, зачіски помітно зменшилися. Тепер важко відрізнити за зовнішнім виглядом представниць Східної Європи від західноєвропейських жінок. Протягом останніх років в Україні спостерігається піднесення перукарського мистецтва. У великих містах провідні стилісти, модельєри-перукарі відкривають свої салони. У Києві, Харкові та інших українських містах відкриваються школи, де готують спеціалістів перукарського мистецтва за авторськими системами.

З'являються нові техніки колорування, мелірування волосся, балаяж. Фарбування волосся за методом колорування та стрижки, оформлені з динамічною легкістю філірування, стали справжнім вибухом у моді.

Зачіски з довгого волосся набувають природного вигляду. Навіть накручене на бігуді волосся потребує мінімальної укладки.

У чоловічій моді 80-х років XX ст. панують спортивні зачіски. Найбільшого поширення набувають силуети «трапеція» та «трикутник». Домінують стрижки двох напрямів: коротке волосся на потилиці та об'ємне зверху; коротке волосся зверху у вигляді «їжачка» і подовжене в нижній потиличній зоні. Проте зачіски, що нагадують моделі 70-х років, не зникають.

Популярними силуетами жіночих зачісок 1981 р. були «квадрат», «трапеція», «овал», «трикутник», які виконували на основі стрижок методом «сессун». Це надавало моделям компактності, об'єму і незначної динамічності ліній. Волосся фарбували в один колір -- каштановий, коричневий, світло-русий -- із незначним висвітленням кінців прядок на темному волоссі або затемненням -- на світлому. Силует найпопулярнішої чоловічої зачіски наближався до овалу. Особливості цієї зачіски: низький важкий Чубок-козирок, який повністю закриває лоб. Баки підстрижені під гострим кутом і разом з волоссям на скроневих зонах прикривають вуха до середини.

Волосся на потилиці подовжене та прикриває комір сорочки. Лінія зачіски на потилиці значно виступає за природні обриси голови. З 1981 р. чітко стали ділити макіяж па денний -- ніжний пастельних тонів та вечірній -- більш яскравий і сміливий.

З 1982 р. жіночі й чоловічі зачіски стають легшими і природнішими. Волосся фарбували у світло-каштановий та яскраво-рудий кольори.

У моді 1983 р. простежується збільшення об'єму всіх силуетних форм зачісок. Як символ жіночності, в моду входять подовжені каскадні зачіски із збільшеним овальним силуетом. У зачісках авангардного напряму з'являється висвітлення тонких прядок на фронтальних зонах голови. Для мелірування використовують фольгу та спеціальний гребінець.

У чоловічій моді помітна відмова від подовженого волосся. Того часу переважали класичні форми зачісок з чітким силуетом, помірним об'ємом і довжиною волосся.

1984 р. -- пік панування легких, динамічних моделей зачісок з перевагою голчастого скуйовдженого волосся. Моделям надавали модного вигляду за рахунок мистецьки філірованого волосся. Градуйовану стрижку було цілком витіснено стрижкою із застосуванням філірування волосся.

Жіночі зачіски 1985 р. дуже різноманітні. Це давало майстрові змогу зробити точний вибір зачіски та вдало розкрити індивідуальність. З цього часу починається новий етап у створенні образу людини. Майстер не сліпо слідує моді, а індивідуально моделює зачіску, зважаючи на особистість. Нові тенденції в моделюванні зачісок знайшли яскравий прояв у модних елементах і деталях. Це було особливо помітно в чілках: пір'єподібна, «сходинками», двошарова, асиметрична. З'являється тенденція вкорочувати чілку з метою надання жіночому обличчю молодого вигляду. Така тенденція у подальшому матиме значне поширення. Відроджується інтерес до хвилястості, що підкреслює жіночість у зачісках. Хвилі виконують за допомогою електричних щипців і гребінця. В чоловічих зачісках домінує класика. Вони мають компактну форму, прямі або трохи хвилясті лінії, бачки відсутні, а чілка відчесана від лиця легкою хвилею, часом укладена у формі «кока».

З 1986 р. першість у моді перейшла від силуету «квадрат» до силуету «крапля», від зачісок із волосся середньої довжини до моделей із дуже вкороченого волосся. На основі зачіски форми «біб» було розроблено варіант моделі з ефектом «подиху вітру». Вперше за тривалий час кольорові ефекти стали основним акцентом зачісок, які надають їм легкості та своєрідності, глибини і гри «світла й тіні». Модна кольорова гама мала широкий діапазон від чорного до білявого, але завжди колір волосся підбирали строго індивідуально з урахуванням стрижки й типу обличчя. У чоловічих зачісках були поширені моделі силуету «трапеція» та «витягнутий овал».

Моделювання зачісок із волосся середньої довжини в 1987 р. базувалося на створенні нових модифікацій класичної стрижки «каре». Нові модифікації були створені завдяки хімічній завивці або застосуванню укладки волосся на бігуді. На розвиток моди цього періоду впливали тенденції моди 60-х років, геометричні стрижки Сессуна. Актуальними стали доповнення з постижерних виробів: коси, «хвости», пучки, окремі пасма. Волосся фарбували у золотаво-рудий, каштановий та бронзово-мідний відтінки. Поширеними стали спеціальні коклюшки для виконання оригінальної спіральної хімічної завивки.

У 1988 р. зачіски зі скуйовдженого волосся були витиснуті моделями спокійного лаконічного характеру. Головну роль відводили ретельному оформленню ліній і деталей зачіски, основну - увагу спрямовували па композиційну будову моделей та їх художнє оформлення. Це був період панування жіночого романтичного стилю. Модні жіночі зачіски оформляли хвилями, дрібними та великими локонами. Великого значення надавали фарбуванню волосся у теплі яскраві відтінки коричневого, червоно-каштанового та рудого кольорів. Кольорова гама волосся підкреслювала форму і лінії в зачісці, відтінювала обличчя, допомагала створити яскравий, колоритний образ. Значне місце відводили каскадним зачіскам із довгого, дуже завитого, що вільно спадало, волосся. Для завершення композиції такі зачіски часто доповнювали елементом «кок», бантом, заколкою, штучною квіткою. У чоловічих зачісках і далі панували класичний та спортивний напрями. 1989 р. сформувалося декілька нових модифікацій силуетних форм зачісок, які визначили наймодніші напрями. Так, на основі силуету «квадрат» з'явилися моделі «дзвоник». Такі зачіски характеризуються невеликим облягаючим об'ємом, рівномірним ритмом прямого волосся, розширенням форми при основі. Моделі цього силуету виконують як для жінок, так і для чоловіків, що є нового рисою моди.

В моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода.

Мода модою, якою б вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.

3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Головне завдання перукаря зводиться до того, щоб максимально прикрасити жінку зачіскою: підкреслити природні якості обличчя і приховати його недоліки.

Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки.

Красу людини формує не тільки природі, а й результати творчої роботи модельєрів одягу, перукарів, косметологів, які прагнуть завдяки своїм знанням підкреслити індивідуальність.

Споживацька цінність зачіски як і любого іншого об'єкта моди своєрідна і оригінальна. Але багаторазове копіювання нищить оригінальність. Тому особливо актуально на сьогодні - оновлення і розширення зачісок, які надають населенню і які виготовлені в творчих лабораторіях держав. Кожна нова композиція це свіжий штрих на картині моди, а мода відповідає естетичним вимогам людини враховуючи напрям суспільства вона дуже примхлива.

Моделювання та художнє оформлення зачісок - це мистецтво, його особливий вид. Воно підпорядковане тим же законам і логіці що у минулому. Перукарі модельєри постійно повинні впроваджувати в життя нові розробки зачісок зважаючи на індивідуальний тип клієнта, його запроси вміло надавати послуги консультативного характеру. Розуміння ритму і композиції смаку відчуття кольору і форм дозволяє їм втілювати в зачіски ідею сучасної моди. Вибирати зачіску жінці з правильними рисами і овалом обличчя, з красивою шиєю, природно, простіше. Але таке поєднання зустрічається не так уже часто.

У зачісці дуже важливий силует, який більше ніж решта деталей виражає напрям моди. Майстер має композиційно правильно об'єднати всі елементи зачіски. Це досягається в першу чергу тупіруванням волосся. З урахуванням усіх індивідуальностей клієнтки, володіючи повним багажем знань сучасних силуетів, новинок моди (при різній довжині волосся), майстер повинен запропонувати варіант зачіски, який зробить жінку красивішою, чарівнішою, підкреслить її індивідуальність.

Майстер, виявляючи терпіння і витримку, в тактовній, доброзичливій формі, щадячи самолюбність клієнтки, повинен переконати її змінити вибрану раніше зачіску. Модна, до лиця зачіска, що гармоніює з костюмом, робить жінку молодшою, чарівнішою. Переконавшись у цьому, вона буде вдячна майстрові, стане його незмінною клієнткою.



4. ОПИС ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРУКАРНІ

Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23. 08. 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень їх площі наведено в таблиці.



Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень

Назва приміщення	Розрахунок площі	Площа кв м
Зал очікування	на одне робоче місце	1,5 але не менше 0,75
Гардероб для відвідувачів	на одне робоче місце	не менше 0,3
Жіночий зал	на одне робоче місце	не менше 8 0
Чоловічий зал	на одне робоче місце	не менше 6,0
Універсальні зали	на одне робоче місце	не менше 8 0
Манікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6 0
Педікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6,0
Склад	на одне робоче місце	не менше 1,0
Кімната персоналу	на одне робоче місце	не менше 0,75
Приміщення для прання	на перукарню	за розрахунком
Санвузол дія персоналу	на перукарню	не менше 2 0
Санвузол для відвідувачів	на перукарню	не менше 2,0
Косметологічний кабінет	на одне робоче місце косметолога	не менше 12,0

Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою Із застосуванням дезинфікуючих засобів Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.

Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити у гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти -- припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.



5. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОСТИЖНОГО ВИРОБУ

Штучне волосся люди застосовували ще в давні часи. Якщо спочатку це було доцільним засобом захисту, то згодом вироби із штучного волосся стали предметом розкоші і водночас ознакою певного становища в суспільстві.

Тепер ця галузь промисловості працює в основному на охорону здоров'я та мистецтва. Багато і літніх, і молодих людей, яким неспроможні допомогти лікарі, звертаються до тих чия професія - виготовлення перук.

Штучне волосся оберігає голову від будь-якого фізичного впливу і красиво обрамляє обличчя. В ряді випадків воно виявляє деяку психологічну дію, дозволяючи більш упевнено почуватися в товаристві. Волосся може служити матеріалом для виготовлення штучних виробів. Найбільше для цього підходить довге жіноче волосся, з посеред якого перевага віддається білявому і натурального білого кольору.

Сучасний розвиток постижного виробництва, асортименту сучасних постижних виробів таких як шиньйони, коси, локони накладні вії із волосся на сьогодні актуальні.

Коса традиційна як в Росії так і на Україні. Це жіночі прикраси з волосся. Коса це три прядки однакової довжини і товщини. Гарною рахується коса зроблена із довгого волосся. Коса це три прядки однакової довжини і товщини. Гарною рахується коса зроблена із довгого волосся. Постижні вироби такі як шиньйони також входять в моду і використовуються у зачісках.

Шиньйони розрізняються за формою їхніх основ і за розмірами, так і за конструктивними особливостями побудови. Шиньйони виготовляють на монтюрі або без нього. Причому шиньйони на монтюрі може бути виготовлений методом тамборування або тресування, а без монтюра - методом тресування, або збиранням в пучок.

Але перш ніж приступити до виготовлення постижного виробу, волосся, з якого його виготовлятимуть повинно пройти технологічний цикл (обробку), який складається із таких операцій:

· сортування волосся по кольору, довжині, якості;

· розчісування волосся на карді;

· фарбування або тонування волосся;

· промивання після фарбування;

· сушіння волосся;

· розчісування закатаних головок;

· перетягування волосся по довжині;

· мілірування волосся.

Всі ці операції мають свою технологію. Наприклад: така операція як розчісування волосся на карді.

Волосся розчісують на карді, яка закріплена на робочому столі. Для спрощення процесу чистки карди від вичесаного і бруду, на її зубці рекомендується накласти лист чистого паперу і проколоти його до основи зубців. Головна ціль первинного розчісування - це вичісування спутаного і короткого волосся, яка є вже непотрібне для подальшої роботи. Прядку волосся, масою 20-30 гр. потрібно взяти головками в праву руку, потім покласти половину довжини прядки на зубці карди, протягуємо прядку на себе. Цю операцію повторюємо декілька раз до тих пір доки волосся почне проходити крізь зубці карди вільно.

Окреме спутане волосся, яке знаходилося в прядці, залишиться на карді, а решту прийме паралельне положення з загальною масою волосся. Після того як волосся почне вільно проходити крізь зубці карди, прядки потрібно перевернути і взяти її кінцями в праву руку. Потім операцію розчісування другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні головок прядок із неї попри спутане волосся випадає більш коротке волосся, яке вже не буде використовуватися. Для того, щоб разом з коротким волоссям на карді не залишилося і довге потрібно сильно тримати прядку на деякій відстані від головок.

Головки прядки потрібно розчісувати до тих пір, доки волосся не буде вільно проходити крізь зубці карди. Чим більше короткого волосся буде вичесано із прядки, тим рівніше буде прядка, тим легше потім буде працювати з нею. По мірі забруднення основи карди і накопичення вичесаного волосся на лист паперу, попередньо закладений на карду, потрібно замінити новим.

Провівши мілірування волосся, можна приступати до виготовлення постижного виробу.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду. За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

6. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИРОБУ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ІНСТРУМЕНТІВ І ОБЛАДНАННЯ, ПОТРІБНИХ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАЧІСКИ

Інструменти -- це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

для розчісування волосся:

ріжучі інструменти для стрижки волосся;

для укладання волосся;

для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся -- це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся -- це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Ріжучі інструменти: ножиці, бритва, машинка. Інструменти для укладки: бігуді, електрощипці, електрофен, гофре. Для фарбування волосся: кісточка, пластмасовий гребінець, пластмасова мисочка, резинові рукавички, ковпачок. Для хімічної завивки: коклюшки, пластмасовий гребінець, мисочка, резинові рукавички. Для фарбування і хімічної завивки волосся, потрібно: гребінці з пластмаси, тому що вони м'які, хімічно інертні. Для стрижки і укладки волосся необхідні гребінці виготовлені з дюралюмінію тому, що дюралюміній твердий сплав металу, легкий і не створює статичної електрики і волосся не електризується.

Гребінці та щітки є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування -- тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. Довжина зубчиків у щітках коливається від 10 до 20 міліметрів. За формою робочої поверхні щітки бувають прямі, круглі, овальні.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок -- скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

-- металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

-- пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

-- пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

-- металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

-- для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

-- гребінця;

-- щітки;

-- щипців;

-- форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);

-- дифузора.

Для хімічної завивки в перукарнях використовують бігуді, коклюшки, м'які бігуді (папільйотки), фермери.

Коклюшки бувають класичної та видозміненої форми, їх виготовляють із дерева, пластмаси, стійкої проти дії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки прогумованою тасьмою.

Класичні коклюшки -- це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на які утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляють завдовжки 6-10 см, діаметром посередині 5-15 мм.

Матеріали в роботі перукаря займають важливе місце. В перукарні використовують такі матеріали як: миючі засоби по догляду за шкірою і волоссям, лаки для волосся, одеколони, туалетні води, фарбуючи засоби, хімічні препарати. До миючих засобів відносимо: мила, шампуні, мильний крем і порошок для бриття і манікюрних робіт.

До допоміжних матеріалів відносимо: вату, папір, марлю, фольгу.

Вата використовується в перукарській роботі для витирання підтьоків фарби при фарбуванні волосся, використовує вату перукар при стрижці волосся. Також використовують при травмах. Використовують звичайну бавовняну вату. Розрізняють вату (бавовняну, шерстяну і синтетичну).

Існує велика кількість засобів, що надають волоссю блиск. Та нажаль, вони не забезпечують надійну фіксацію укладки або швидко роблять волосся жирним. З серію Wellaflex „Блиск і надійна фіксація” можна досягнути подвійного ефекту: натурального блиску і шовковистості та еластичної фіксації протягом 24 годин.

Закріплюючий блиск-лак та мус „Блиск і надійна фіксація” не пересушують волосся та легко зчісуються. З мусом „Блиск і надійна фіксація” волосся переливається блиском і легко моделюється. Віск „Блиск і надійна фіксація” допомагає розставити сяючі акценти та особливо підходить для довгого, тонкого волосся, оскільки не обтяжує його. Гель-спрей „Блиск і надійна фіксація” - це універсальний засіб. Його можна наносити на вологе або на сухе волосся, висушуючи волосся феном або на відкритому повітрі. Гель-спрей завжди забезпечить неймовірний блиск та сильну фіксацію. До засобів для укладки волос належать різноманітні гелі, пінки, муси, лосьйони лаки й інші спеціальні засоби. Ці всякі хитрощі можуть зробити наше волосся слухняним і захистять їх від пошкоджень при укладці.

Пінка. Швидко укласти волосся й уберегти зачіску від вітру вам допоможе пінка (мус). Перед використанням балончик варто струснути, потім видавити пінку на долоню, зігріти її своїм теплом і нанести на вологе волосся, моделюючи форму. Вибирайте пінки у відповідності зі своїми намірами й за типом волосся (для рідких, кучерявих, фарбованих, після хімічної завивки) - сильної, середньої або слабкої фіксації. Тоді зачіска вийде саме такою, яку ви задумали. Причому пінки не роблять важким і не склеюють волосся. Для фарбованих - рекомендується використовувати пінки слабкої фіксації. Для ушкодженого волосся (рідкого, мелірованого, після хімічної завивки) необхідні пінки-бальзами. Вони обволікають кожну волосинку, підживлюючи його й створюючи захисну плівку, котра вберігає від шкідливого впливу сонячних променів. Після нанесення на волосся пінку не змивають.

Гель ідеальний для створення гладких зачісок і для створення ефекту мокрого волосся. У використанні він напрочуд простий: нанесіть гель на сухе або вологе волосся (гребінцем або пальцями), розчешіть їх і дайте волю фантазії - укладіть прядки в спіральки, завитки, хвильки...

Гель-спрей - такий самий гель, але більш рідкої консистенції, має пульверизатор, що рівномірно розподіляє гель на волоссі. Використовують його для укладки на бігуді й для створення ефекту мокрого волосся після перманенту. Гель-спрей допоможе підняти волосся біля кореня, виділити окремі пасма. Залежно від ступеня фіксації він закріпить отриманий результат: злегка (слабка фіксація), щоб зберегти природність, або дуже сильно (сильна фіксація), щоб жоден волосок не колихнувся.

Гель-віск створює гладкі "блискучі" зачіски, ним можна ефектно підкреслити окремі пасма або змоделювати хвилі. Кінчиками пальців потрібно взяти невелику кількість воску й розподілити по довжині волосся.

Лаки для волосся останнього покоління мають різні ступені фіксації, не перетворюють зачіску в "шолом", зовсім нешкідливі для волосся, але вимагають індивідуального підходу. Для "рухливих" зачісок досить лаку слабкої фіксації. Для укладання "на весь день" необхідна сильна. Якщо ви любите волосся, яке не розлітається, зачіску потрібно закріпити лаком нормальної фіксації.



ВИСНОВОК

Поняття краси змінювалися протягом століть, і те, що здавалося прекрасним в один період, пізніше виглядало потворним і навпаки. Найбільше помітним це виявлялося в костюмі і зачісках, що тісним чином зв'язане із зовнішнім виглядом людей.

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Що ж до тенденцій і напрямків у сучасному перукарському мистецтві, то вони характеризуються стильовою різноманітністю зачісок і технік виконання стрижок. На основі однієї базової сnрижки виникають різні її варіанти.

Елементи зачісок збереглися від середньовіччя до сьогодні. Можливе використання минулих зачісок, але не у повсякденному житті, як це було за часів її популярності, а у різноманітних конкурсах, театрі, кіно, фотосесій для журналів. Майстри також використовують зачіски минулих років додаючи, щось нове, якийсь елемент сучасності.

Зараз моди на зачіски можна сказати, що не існує, багато, що залежить від стилю жінки її характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби,а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер-стилист. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 254 с.

2. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. -- Харків: Фоліо, 1997. - 367 с.

3. Козлова І.В. Перукарські послуги. - К.: Знання, 1997. - 236 с.

4. Константинов А.В. Парикмахерское дело. -- М.: Высшая школа, 1999. - 227 с.

5. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. - К.: Знання, 2001. - 294 с.

6. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. -- М.: Эксмапресс, 2002. - 211 с.

7. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. -- Ростов-на-Дону: Март, 2002. - 309 с.

8. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. -- К.: Будівельник, 2002. - 255 с.

9. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. -- СПб.: Папирус, 1999. - 261 с.

10. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. -- СПб.: Парителы, 2002. - 304 с.