2

Вступ

Предметом статистики населення чи демографічної статистики є саме населення, вся сукупність людей, що населяє земну кулю, або будь-яку країну, чи її частину.

Матеріали статистики населення важливі для характеристики соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня.

Використовуючи такі джерела даних про населення, як перепис населення, а також матеріали поточної реєтрації статистика разробляє такі питання:

- чисельність населення та його розміщення на території країни;

- склад населення;

- рух населення.

Вирішення основних соціальних, економічних і культурних проблем суспільства здійснюється для населення, яке є визначальним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад, територіальний розподіл, темпи та інтенсивність демографічних процесів.

У завдання статистики населення входить вивчення і характеристика:

- чисельності населення і його розміщення по території та місцю проживання;

- природного та механічного руху населення (народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення, міграції населення, реєстрація шлюбів та розлучень);

- складу населення за соціальним станом, галузями економіки, заняттями і професією, національністю, віком і статтю, освітою тощо.

Статистика руху населення

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення - це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст (?е) та механічний приріст (?_М)

Природний рух - процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів природного приросту та його складових, а саме: чисельності померлих, народжених за період (як правило, за один рік); чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Таблиця 1. Шлюби та розлучення

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою

?e = N - M,

де ?e - природний приріст чисельності населення за період (рік)

N - чисельність народжених за період (рік)

M - чисельність померлих за той самий період.

?e може набувати як додатних, так і від'ємних значень. Тривале зберігання від'ємного приросту призводить до депопуляції населення країни або її окремого регіону. Депопуляція - це процес систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Саме такий процес відбувається зараз в Україні.

На підставі абсолютної чисельності померлих, народжених, а також одружених і розлучених, поданих у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами, розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ). До групи останніх належать коефіцієнт життєвості (Покровського):

Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

,

де D - число одружених;

С - число розлучених пар за рік.

Своєрідним індикатором соціально-демографічного стану країни є так званий індекс людського розвитку. Це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх: середньої очікуваної тривалості життя при народженні середнього освітнього рівня та середнього рівня доходів. У свою чергу, середній освітній рівень визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в початкових, середніх та вищих навчальних закладах серед осіб молодших 24 років. При цьому ваги розподіляються в пропорції 2:1 на користь процента грамотності дорослих. Кожна нормована середня розраховується за формулою:

де - середнє фактичне значення показника

x_min, x_max - відповідно мінімальна та максимальна межа нормування показника.

Використовують такі межі нормування показників: середньої очікуваної тривалості життя (25 та 85 років), процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в навчальних закладах (0 та 100%), середнього розміру реального ВВП на душу населення з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 $ США).

Інтенсивний аналіз ґрунтується на коефіцієнтах інтенсивності, які обчислюються в розрахунку на 1000 населення (%):

смертності , народжуваності , шлюбності , розлучувань , природного приросту .Таблиця 2. Народжуваність, смертність та природний приріст населення

Чисельність народжених групується за віком матері з п'ятирічним інтервалом (від 15 до 49 років), а також за місяцями народження. Окремо групуються мертвонароджені за регіонами та видами поселень. Будується ряд розподілу народжених для контингенту матерів молодших 20 років (до 16 років і далі з однорічним інтервалом).

Новонароджені також поділяються за порядком їх народження (виокремлюють вісім черговостей). Вирізняють також сукупність народжених поза шлюбом за окремими регіонами.

Чисельність одружених поділяється окремо для кожної статі за віком. При цьому враховується шлюбоздатне населення (жінки віком від 17 років та чоловіки віком від 18 років) і виділяються такі вікові групи:

- 18 - 19 років;

- 20 - 24 роки;

- далі з п'ятирічним інтервалом до останньої групи 60 років і більше.

Цікавим є комбінаційний розподіл подружніх пар за віком нареченої та нареченого. Він дозволяє дослідити зв'язок між віком наречених, а також визначити лаг віку одружених - середній інтервал між віком наречених ?:

? = у_х - х?_і,

де х?_і - середина і-вікового інтервалу наречених жінок,

у_{х -} середній вік чоловіків, одружених з жінками і-вікової групи. Лаг, розрахований за окремими віковими групами, дозволяє виявити традиції шлюбності. Так, для України характерною є невелика різниця у віці подружніх пар (2,6 роки за даними 1998 року).

Чисельність розлучених розподіляється в цілому за окремими регіонами, а для кожної статі за віком розлучених з таким самим інтервалом, як і для одружених.

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники природного приросту ?e та k_e:

k_e = n - m,

де n - коефіцієнт народжуваності,

m - коефіцієнт смертності.

Рівень коефіцієнта природного приросту k_e визначає напрям відтворення населення:

- відтворення розширене, якщо k_e>0,

- відтворення просте, якщо k_e=0,

- відтворення звужене, якщо k_e<0

Механічний рух - переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язане із зміною їх місця проживання. У результаті переміщення змінюється чисельність населення на території прибуття або вибуття мігрантів та його структура.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція - міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньо регіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) ті міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція (міждержавна) - міграційні потоки перетинають державні кордони.

Таблиця 3. Основні напрямки міграції населення за 2000 р.

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого - сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

Валова міграція (ВМ), що є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

ВМ = П + В,

а також сальдо міграції - характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

?_М = П - В.

Загальні коефіцієнти міграції (прибуття, і вибуття; рухомості та механічного приросту) обчислюють до загальної чисельності населення.

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремих контингентів або груп населення, наприклад, окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції розраховуються окремо для кожної вікової групи мігрантів.

Завданням статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й моделювання таких станів і процесів. Моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються страчені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).

Перспективні розрахунки - це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Розрізняють короткострокові (на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів), середньострокові (на перспективу в 20-30 років і стосуються загальної чисельності населення країни) та довгострокові (перспектива 50-100 років і стосується лише загальної чисельності населення) розрахунки населення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення:

S₁ = S₀ + ?e + ?_M.

Висновок

В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний.

Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюди відносяться шлюби і розлучення.

Механічний рух населення (міграція населення) - це рух населення: приїзди, виїзди.

Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році. Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали.

Механічний приріст населення дорівнює кількості, що приїхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і від'ємний, або дорівнювати 0.

Коефіцієнти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в проміле (‰ ).

Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбутнього життя. Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління.

Важливим джерелом статистичних даних про населення є переписи населення , які дають найбільш повні і точні дані про чисельність в складі населення на певну дату ( критичний легмент).

Проведення перепису населення велика і відповідальна робота. Підготовка до цієї роботи проводиться за кілька років. Сюди відноситься підготовка переписного листа , складання плану , програми , встановлення дати проведення , контрольний обхід населення, підготовка працівників перепису, що включає в проведення інструктажу, курсів, проводиться роз'яснювальна робота по радіо , телебаченню і т. д.

Переписи населення проводяться приблизно через 10р. Але для характеристики населення в міжпереписні періоди необхідне інше джерело-поточна статистика населення, що дає характеристику і природнього і механічного руху населення.

Природній рух (народження, смертність, шлюб, розлучення) обліковується ЗАГС (в записах актів громадського стану), чи в сільських, місцевих радах. Другі екземпляри цих актів передаються в органи ЦСУ.

Механічний рух населення обліковується при прописувані, або виписуванні на спеціальних адресних листках, відривні талони яких передаються в органи статистики для подальшої статистичної обробки.

Матеріали поточної статистики поряд із даними попереднього перепису дають можливість визначити фактичну чисельність.

Використана література:

1. “Статистичний щорічник України за 2000 рік”.

2. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

3. Економічна статистика: Практикум / А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, .О.Кальян - К.: “Екс об”, 2002.