Засоби зменшення інтенсивності епідемічного процесу вірусних гепатитів. Вивчення особливостей поширення інфекцій серед різних груп населення у Полтавській області. Клінічні симптоми цирозу печінки. Удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів.
- 12092. Епідеміологічна характеристика та роль водного фактору в розповсюдженні гепатиту А в м. Одесі
Визначення можливого кореляційного зв'язку між рівнем захворюваності на гепатит А та показниками контамінації вірусного гепатиту А різних водних об'єктів. Виявлення ролі групи крові і соматичного типу людини в формуванні імунної відповіді при гепатиті А.
Визначення на основі когортних епідеміологічних досліджень закономірностей розвитку захворюваності на непухлинну тиреоїдну патологію в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр. Вивчення можливих дозо-залежних та віко-залежних ефектів.
Аналіз даних захворюваності і смертності родичів і свояків пробандів в китайській провінції Хебей. Перевірка гіпотези про зв'язок раку стравоходу з генетичними і епігенетичними змінами гена-супресора. Розрахунок показника успадковуваності захворювання.
Вивчення динаміки поширеності та перебігу епідемічного процесу кору й епідемічного паротиту в Збройних Силах України на сучасному етапі. Аналіз ефективності існуючої системи епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом в ЗС України.
Дослідження стану епідеміологічного нагляду за поліомієлітом і гострими в’ялими паралічами в Україні. Особливості контролю та моніторингу захворювань. Заходи, спрямовані на підтримку статусу країни, вільної від циркуляції поліовірусу поліомієліту.
Вивчення поширеності, визначення ризику виникнення цереброваскулярних захворювань. Аналіз уражень судин головного мозку у хворих на вібраційну хворобу від дії загальних вібрацій у постекспозиційному періоді. Ризики розвитку судинних порушень у людей.
Здійснення комплексного вивчення епідеміологічних особливостей Лайм-бореліозу та встановлення частоти виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до B. burgdorferis.l. у медичних працівників, які перехворіли на COVID-19. Патогномонічна ознака інфекції.
Аналіз розповсюдження природно-вогнищевих, вірусно-бактеріальних і протозойних інфекцій на території України. Вивчення динаміки захворюваності лептоспірозом, туляремією, сибірською виразкою, малярією. Дослідження схеми круговороту збудника в природі.
Вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією на основі поглибленого вивчення епідеміологічних особливостей. Оцінка профілактичного щеплень проти дифтерії, проведених дорослому населенню. Вплив техногенних екологічних чинників.
Розвиток епідпроцесу інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, причини поширення хламідіозу, мікоплазмозу і генітального герпесу. Спектр патології та патогенів у розрізі вікових, статевих і поведінкових груп населення України.
Аналіз симптомів хвороби Лайма (бореліоза), кліщового енцефаліту, її збудників та переносників. Розгляд питань можливого впливу при укусі іксодових кліщів, на організм людини та свійських тварин. Обґрунтування комплексу протиепідемічних заходів.
Шляхи передачі збудника і розповсюдження гепатиту А у західному регіоні України. Прихований перебіг епідемічного процесу, групи високого ризику інфікування вірусом. Методи лабораторної діагностики, закономірності утворення природного імунітету населення.
Визначення сезонних та етіологічних особливостей стенозуючого ларинготрахеїту та рецидивного стенозуючого ларинготрахеїту у дітей. Дослідження етіологічної структури та частоти дебюту захворювань за допомогою імуноферментного аналізу в різні сезони.
Критерії розмежування стадій інфекційного процесу при гострих гнійно-запальних захворюваннях нирок. Оцінка тяжкості стану хворих з позицій сучасної концепції сепсису. Ведення хворих на гострий пієлонефрит. Лікування гострих гнійних уражень нирок.
Аналіз даних про поширеність та фактори ризику лейоміоми матки та генітального ендометріозу. Клінічні ознаки захворювань. Причини збільшення захворюваності на міому матки та пов'язаної з нею смертності. Регулятори росту міоми. Фактори захисту від ЛМ.
Розгляд грипу як антропонозної гострої вірусної інфекції ,яка характеризується гострим початком, високою гарячкою, вираженою інтоксикацією, ураженням дихальних шляхів, тяжкими ускладненнями, епідемічним розповсюдженням. Види грипу, асоби його лікування.
Аналіз захворюваності на грип і гострі респіраторні інфекції в Україні. Групи ризику для проведення імунопрофілактики грипу на сучасному етапі. Вплив метеорологічних факторів (коливання температури повітря та опади) на рівень захворюваності населення.
Аналіз патогенетичних аспектів порушення мінерального обміну в організмі на основі джерел літератури. Причини та структура захворювань пародонту. Вивчення механізмів розвитку агресивних форм пародонтиту у дітей. Кандидатні гени кісткового метаболізму.
Дослідження показників епідеміології інфаркту міокарда в Україні в розрізі адміністративних територій. Дослідження тенденції до зменшення показника смертності населення України внаслідок інфаркту міокарда як в цілому так і сільського та міського.
Дослідження питання щодо епізоотичних наслідків антропогенної трансформації ландшафту відносно лептоспірозу. Встановлення змін просторової, видової й етіологічної структури природних осередків лептоспірозу. Джерела збудника інфекції і механізми передачі.
Здійснено аналіз літературних джерел з вивченням сучасних поглядів щодо епідеміології метаболічного синдрому та прозапальних концепцій механізмів розвитку інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу, як одних з складових його компонентів.
Безперервне зростання захворюваності населення на злоякісні новоутворення. Основні показники епідеміології раку прямої кишки в Рівненській області. Реєстрація стійкої тенденції до зростання рівня поширеності серед дорослого населення раку прямої кишки.
Вивчення бактерії Legionella pneumophila, що є причиною легіонельозу - серйозного захворювання дихальних шляхів. Legionella pneumophila є грамнегативною бактерією, яка становить значний ризик для здоров’я населення, особливо в системах водопостачання.
Аналіз літературних джерел щодо поширеності та основних етіологічних чинників гострого респіраторного дистрес-синдрому. Дослідження причин високої частоти гострого респіраторного дистрес-синдрому, що асоціюється зі зростанням смертності при цій патології.
Сучасні соціально-економічні та медико-біологічні чинники ризику розвитку синдрому раптової смерті дітей. Аналіз практики догляду за немовлятами в регіонах різних держав. Розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо попередження синдрому.
Залежність виникнення соматичних ефектів від дози опромінення, вікового цензу та екологічних факторів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Аналіз латентного періоду розвитку захворювань ліквідаторів та розробка реабілітаційних заходів їх оздоровлення.
Дослідження епідеміологічних показників маніакальних розладів серед стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні. Аналіз психологічних характеристик хворих на маніакальні розлади залежно від індивідуального біоритмологічного статусу.
Епідеміологічні показники маніакальних розладів серед стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні. Вплив геліогеофізичних факторів і цирканнуальних ритмів на розвиток маніакальної патології. Клініко-психопатологічні особливості хворих.
Оцінка поширеності неалкогольного стеатогепатиту та стеатозу печінки. Дослідження особливостей порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини з формуванням остеопінічного синдрому у хворих з хронічними дифузними захворюваннями печінки.