Особливості автономної регуляції в молодих осіб з різним компонентним складом тіла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості автономної регуляції в молодих осіб з різним компонентним складом тіла

Вадзюк Степан Несторович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізіології з основами біоетики і біобезпеки Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Горбань Людмила Ігорівна, доктор філософії в медицині, старший викладач кафедри фізіології з основами біоетики і біобезпеки Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Папінко Ігор Ярославович, кандидат медичних наук, доцент кафедри фізіології з основами біоетики і біобезпеки Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Анотація

Зі збільшенням поширеності ожиріння та захворювань, пов'язаних із особливостями способу життя, зростає потреба в оцінці компонентного складу тіла та його впливу на функціонування організму в цілому, а також на можливий розвиток патологій. Відомо, що жирова тканина іннервується симпатичною частиною автономного відділу периферійної нервової системи і стимулює ліполіз адипоцитів через в-адренергічні рецептори, тоді як вплив на а-адренорецептори веде до його пригнічення. Вплив симпатичної частини зростає при ожирінні, забезпечуючи механізми фізіологічної компенсації. Однак надмірна її активність спричиняє розвиток багатьох захворювань, пов'язаних з ожирінням, таких як артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних артерій і раптова коронарна смерть. Тому метою нашого дослідження було вивчити особливості автономної регуляції у молодих осіб різної статі, віком 18-22 роки в залежності від композиційного складу тіла. Для встановлення складу тіла нами використано біоімпедансометричні ваги Body Composition Monitor BF511 (Omron, Японія), які дають можливість визначати відсотковий вміст загального жиру (ВЗЖ, %), вміст вісцерального жиру (ВВЖ, ум. од.) та вміст скелетних м'язів (ВСМ, %).

Обстеження проводили окремо для осіб чоловічої та жіночої статі віком 18 -22 роки. На основі проведеного дослідження складу тіла обстежених ми провели розподіл їх на три групи: із зниженим, нормальним і підвищеним вмістом загального та вісцерального жиру. Для оцінки балансу автономного відділу периферійної нервової системи застосовували спектральний аналіз серцевого ритму.

Нами встановлено зниження функціональних резервів в осіб обох статей із переважанням жирового компонету в складі тіла порівняно із обстежуваними з нормальним та зниженим вмістом жирової тканини. Таке зниження функціональних резервів на фоні встановленого нами зростання активності центрального контуру регуляції серцевим ритмом, говорить про напруження регуляторних систем та відповідно зменшення адаптаційних можливостей організму в осіб, в яких у композиційному складі тіла переважає жирова тканина. Для ефективної нормалізації як окремих показників компонентного складу тіла, так і ваги в цілому, слід включати заходи, що будуть також напралені на врегулювання тонусу автономного відділу периферійної нервової системи, та її вкладу у регуляцію ритму серця, зокрема.

Ключові слова: баланс автономного відділу периферійної нервової системи; варіабельність серцевого ритму; компонентний склад тіла.

Abstract

автономна регуляція особа тіло

Vadzyuk Stepan Nestorovych, M.D., professor, head of the Department of Physiology with Basics of Bioethics and Biosafety of the I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

Horban Liudmyla Igorivna, Ph.D. in Medicine, senior lecturer of the Department of Physiology with Basics of Bioethics and Biosafety of the I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

Papinko Ihor Yaroslavovych, Ph.D. in Medicine, associate professor of the Department of Physiology with Basics of Bioethics and Biosafety of the I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

FEATURES OF AUTONOMIC REGULATION IN YOUNG PERSONS WITH DIFFERENT BODY COMPOSITION

With the increase in the prevalence of obesity and lifestyle-related diseases, there is a growing need to assess the component composition of the body and its impact on the functioning of the body as a whole, as well as on the possible development of pathologies. It is known that adipose tissue is innervated by the sympathetic part of the autonomic department of the peripheral nervous system and stimulates lipolysis of adipocytes through 0-adrenergic receptors, while the effect on a-adrenergic receptors leads to its inhibition. The influence of the sympathetic part increases with obesity, providing physiological compensation mechanisms. However, its excessive activity causes the development of many obesity-related diseases, such as hypertension, coronary artery disease, and sudden coronary death. Therefore, the purpose of our investigation was to study the peculiarities of autonomic regulation in young people of different sexes, aged 18-22 years, depending on the composition of the body. To determine the body composition, we used the Body Composition Monitor BF511 (Omron, Japan) bioimpedance-metric scales, which make it possible to determine the percentage of total fat (PTF, %), visceral fat (VF, units) and skeletal muscle content (SMC, %). Examinations were conducted separately for male and female persons aged 18-22 years. Based on the study of the body composition of the examinees, we divided them into three groups: with reduced, normal and increased content of total and visceral fat. To assess the balance of the autonomous department of the peripheral nervous system, spectral analysis of the heart rhythm was used.

We established a decrease in functional reserves in persons of both sexes with a predominance of the fat component in the body composition compared to subjects with normal and reduced fat tissue content. Such a decrease in functional reserves against the background of the increase in the activity of the central circuit of heart rhythm regulation, which we have established, indicates a strain on the regulatory systems and, accordingly, a decrease in the adaptation capabilities of the body in individuals whose composition of the body is dominated by adipose tissue. For the effective normalization of both individual indicators of the component composition of the body and weight as a whole, measures should be included that will also be aimed at regulating the tone of the autonomous department of the peripheral nervous system, and its contribution to the regulation of heart rhythm, in particular.

Keywords: balance of the autonomous department of the peripheral nervous system; heart rate variability; component composition of the body.

Постановка проблеми

Зі збільшенням поширеності ожиріння та захворювань, пов'язаних із особливостями способу життя, зростає потреба в оцінці компонентного складу тіла та його впливу на функціонування організму в цілому, а також на можливий розвиток патологій. На сьогодні розроблено достатньо методик визначення складу тіла, що грунтуються на різних фізичних принципах та моделях. Кожен з них має свої переваги та недоліки, та серед них можна виділити достатньо об'єктивний та точний - метод аналізу біоелектричного опору тканин тіла. Техніка використовується для прогнозування складу тіла на основі електропровідних властивостей організму та передбачає вимірювання опору для потоку слабкого електричного струму на фіксованій частоті. Принцип полягає в тому, що м'язова таканина складається з води та електролітів, які є хорошими провідниками електричного стимулу, тоді як жир, який не містить води - навпаки. Завдяки оптимальній стандартизації методика аналізу біоелектричного опору може забезпечити швидкі, прості та відносно недорогі результати оцінки компонентного складу тіла як у здорових людей, так в осіб з ожирінням [1,2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Автономний відділ периферійної нервової системи відіграє важливу роль у патофізіології ожиріння, адже має суттєвий вплив на енергетичні та метаболічні процеси. Обидві частини, як парасимпатична, так і симпатична, відіграють свою роль в інтегрованій регуляції маси тіла, модулюючи сигнали голоду та насичення, витрати чи накопичення енергії. Парасимпатичні вагусні аферентні шляхи відіграють важливу ланку в ланцюгу «кишки-гіпоталамус», залучаючи велику кількість адипокінів і гормонів [3-5].

Відомо, що жирова тканина іннервується симпатичною частиною автономного відділу периферійної нервової системи і стимулює ліполіз адипоцитів через ^-адренергічні рецептори, тоді як вплив на а- адренорецептори веде до його пригнічення [6,7]. Вплив симпатичної частини зростає при ожирінні, забезпечуючи механізми фізіологічної компенсації. Однак надмірна її активність спричиняє розвиток багатьох захворювань, пов'язаних з ожирінням, таких як артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних артерій і раптова коронарна смерть [8]. Адипоцити вісцерального депо характеризуються високим катехоламін-стимульованим рівнем ліполізу, а також зниженою відповіддю на антиліполітичні стимули інсуліну, аденозину та простагландинів. Це сприяє швидкій мобілізації ліпідів з вісцерального депо порівняно з адипоцитами глютеофеморального депо [9,10]. Крім того вісцеральний жир має добру васкуляризацію, іннервацію, високу щільність кортикостероїдних та андрогенних рецепторів. Його надмірна метаболічна активність викликає метаболічні порушення, інсулінорезистентність. Застосування біоімпедансометрії для діагностики вмісту загального, вісцерального жиру і метаболічного віку дозволяє з високою точністю діагностувати вісцеральне ожиріння, яке не розпізнається за індексом маси тіла, а також проводити порівняльну оцінку біоімпедансометричних параметрів в динаміці [11,12].

Таким чином, можна зробити висновок про наявність супутнього двостороннього зв'язку між ожирінням і тонусом автономного відділу периферійної нервової системи, тому цей зв'язок необхідно зрозуміти для розвитку перспективних методів профілактики та лікування метаболічних порушень та ожиріння, а також пов'язаних з ним розладів.

Мета статті - дослідження особливостей автономної регуляції у молодих осіб різної статі, віком 18-22 роки в залежності від композиційного складу тіла.

Виклад основного матеріалу

Проведені дослідження не суперечать прийнятим біоетичним нормам Гельсінської декларації прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації про права людини, Міжнародному кодексу медичної етики та законам України і можуть бути використані в науковій роботі (рішення комісії з біоетики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, протокол №76 від 14 січня 2024 р.

Всі обстеження проводилися на базі атестованої МОЗ України лабораторії психофізіологічних досліджень кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (Свідоцтво № 182/23). Обстежено 132 осіб віком 18-22 роки (66 осіб чоловічої статі і 66 жіночої).

Для встановлення складу тіла нами використано біоімпедансометричні ваги Body Composition Monitor BF511 (Omron, Японія), які дають можливість визначати відсотковий вміст загального жиру (ВЗЖ, %), вміст вісцерального жиру (ВВЖ, ум. од.) та вміст скелетних м'язів (ВСМ, %). Обстеження проводили окремо для осіб чоловічої та жіночої статі віком 18-22 роки. На основі проведеного дослідження складу тіла обстежених ми провели розподіл їх на три групи: із зниженим, нормальним і підвищеним вмістом загального та вісцерального жиру. До першої групи віднесли осіб жіночої статі із ВЗЖ менше 21,0 %, а ВВЖ менше 4 ум.од. Другу групу складали особи із ВЗЖ в межах 21,0 - 32,9 %, ВВЖ - 4-9 ум.од. До третьої групи входили обстежені із ВЗЖ більше 33,0 %, ВВЖ - більше 10 ум.од. Такий же розподіл ми провели для осіб чоловічої статі. При цьому до першої групи віднесли осіб із ВЗЖ менше 8,0 % і ВВЖ менше 5 ум.од., до другої - ВЗЖ в межах 8,0 - 19,9 % і ВВЖ 5-9 ум.од. і до третьої входили обстежені із ВЗЖ більше 20,0 %, ВВЖ - 10 і більше ум.од.

Для оцінки балансу автономного відділу периферійної нервової системи застосовували спектральний аналіз серцевого ритму. Спектральний метод аналізу варіабельності серцевого ритму є найбільш адекватним для оцінки симпатичної та парсимпатичної активності за короткі проміжки часу. Використовували комп'ютерний програмний комплекс «Спектр+» (ООО «Спектрометр-Україна», Харків). Дотримувались наступних параметрів обстеження: проводили не раніше, ніж через 2 год після їди, у першій половині дня, після 10-хвилинного перебування у лежачому положенні на кушетці, при температурі повітря +20-22°С. Реєстрували ЕКГ в II стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/c. Для оцінки варіабельності серцевого ритму використоували такі показники: загальна потужність спектра (ТР - total power, мс2) - відображає сумарну активність автономного контролю серцевого ритму, при цьому зростання показника вказує на переважаючий симпатичний, зниження - на парасимпатичний вплив; високочастотні коливання (HF - high frequency, мс2) - коливання ритму серця в діапазоні 0,15 - 0,4 Гц, потужність в цьому діапазоні відображає вагусний контроль серцевого ритму (переважно дихальний компонент варіабельності); низькочастотні коливання (LF - low frequency, мс2) - коливання ритму серця в діапазоні 0,04 - 0,15 Гц, на потужність в цьому діапазоні переважаючий вплив має симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи; дуже низькочастотні коливання (VLF - low frequency, мс2) - коливання ритму серця у діапазоні 0,003 - 0,04 Гц, до факторів, що мають вплив на ці коливання відносять ренін-ангіотензин- альдостеронову систему, катехоламіни та ін. На основі вищеописаних показників спектрального аналізу визначали індекс централізації (ІЦ = (HF+LF)/VLF), що демонструє баланс між активністю сегментарного (автономного) та надсегментарного (центрального) контурів регуляції серцевої діяльності [13].

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою MS Excel, використовуючи програму StatPlus 6. Достовірність результатів оцінювали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу з використанням критерію Фішера. Для порівняння достовірності відмінності показників між групами обстежуваних застосували метод апостеріорного порівняння Бонфероні. Для перевірки нормального розподілу даних використовували критерій Колмогорова-Смірнова та Ліліфорса [14].

Результати й обговорення. При проведенні спектрального аналізу серцевого ритму, нами встановлено вірогідно нижчі значення показника ТР в осіб жіночої та чоловічої статі з підвищеним вмістом жирової тканини порівняно з жінками та чоловіками, в яких вміст загального та вісцерального жиру були в межах та нижче норми, що вказує на суттєво меншу сумарну активність впливу автономної нервової системи на серцевий ритм в осіб із переважанням жирового компоненту. Це свідчить про залучення вищих підкіркових центрів у регуляції серцевого ритму та зниження функціональних резервів організму в цих осіб (табл.1).

Статистично значимої різниці показника загальної потужності спектру між групами чоловіків та жінок не встановлено (p>0,05).

Таблиця 1

Показники загальної потужності спектру в осіб різної статі у залежності від складу тіла.

Примітки:

Статистично значима різниця між групами при р<0,05;

1. * Порівняно з першою та другою групою у чоловіків - р=0,0209;

2. ** Порівняно з першою та другою групою у жінок - р=0,0002.

Величини показника низькочастотних коливань спектру були вірогідно вищими в осіб жіночої та чоловічої статі першої та другої груп порівняно з жінками та чоловіками із третьої групи, що зумовлено зниженням тонусу автономної нервової системи, в тому числі впливу симпатичної її частини на регуляцію серцевого ритму (табл. 2). Проте між представниками різних груп чоловіків та жінок величина LF не мала значущої різниці (p>0,05).

Таблиця 2

Величини LF в осіб різної статі у залежності від складу тіла

Примітки:

Статистично значима різниця між групами при р<0,05;

1. * Порівняно з другою групою у чоловіків - р=0,0209;

2. ** Порівняно з другою групою у жінок - р=0,0212.

В обстежуваних осіб чоловічої та жіночої статі різних груп нами не встановлено значних відмінностей у показниках VLF, що говорить приблизно однакову активність гуморальних чинників у регуляції серцевого ритму у молодих осіб з різним вмістом вмістом загального та вісцерального жиру (табл. 3).

Таблиця 3

Величини VLF в осіб різної статі у залежності від складу тіла.

У жінок та чоловіків другої групи нами встановлено значно вищі значення HF порівняно з обстеженими чоловічої та жіночої статі третьої групи, що говорить про домінування впливу парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи в осіб із нормальним вмістом загального та вісцерального жиру, тоді як у обстежуваних з підвищеним жировим компонентом у складі тіла суттєво зменшилася потужність дихальної складової у спектрі. Втім, між чоловіками та жінками достовірних відмінностей високочастотних коливань спектру нами не виявлено (табл. 4).

Таблиця 4

Величини HF в осіб різної статі в залежності від складу тіла

Примітки:

Статистично значима різниця між групами при р<0,05;

1. * Порівняно з другою групою у чоловіків - р=0,0012;

2. ** Порівняно з другою групою у жінок - р=0,0066.

Відомо [13], що індекс централізації відображає співвідношення між активністю автономного та центрального контурів регуляції серцевого ритму. Нами встановлено найвищу активність підкіркових центрів регуляції серцевої діяльності в осіб із переважанням жирового компоненту в складі тіла (табл. 5).

Потрібно підкреслити, що нам не вдалось встановити статистично значиму різницю індексу централізації між обстеженими особами чоловічої та жіночої статі.

Таблиця 5

Величини ІЦ осіб різнї статі в залежності від складу тіла.

Примітки:

Статистично значима різниця між групами при р<0,05;

1. * Порівняно з другою групою у чоловіків - р=0,0017;

2. ** Порівняно з другою групою у жінок - р=0,0021.

Система кровообігу має резервні можливості, які використовуються у випадку сильних або помірних, але довготривалих впливах на організм, завдяки чому вихідний рівень її функціонування знижується. Ступінь напруження регуляторних систем, у тому числі тонусу симпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи, впливає на діяльність системи кровообігу шляхом мобілізації необхідного функціонального резерву. Якщо рівень цих резервів достатній, несприятливий вплив навколишнього середовища може протягом тривалого часу не викликати порушень гомеостазу, а лише призводити до незначного зсуву значень фізіологічних показників у межах норми. Це супроводжується відповідним напруженням регуляторних систем. Однак, при зниженні функціональних резервів створюються умови для порушення пристосувальних реакцій організму й, відповідно, зростає ризик розвитку патологій [15].

Нами встановлено зниження функціональних резервів в осіб обох статей із переважанням жирового компонету в складі тіла порівняно із обстежуваними з нормальним та зниженим вмістом жирової тканини. Таке зниження функціональних резервів на фоні встановленого нами зростання активності центрального контуру регуляції серцевим ритмом, говорить про напруження регуляторних систем та відповідно зменшення адаптаційних можливостей організму в осіб, в яких у композиційному складі тіла переважає жирова тканина.

Також слід відзначити, що суттєвих відміностей у показниках спектрального аналізу серцевого ритму в осіб різної статі з однаковим компонентним складом тіла нами не встановлено. Це говорить про те, що в молодих осіб композиційний склад тіла в більшій мірі впливає на адаптаційні можливості організму, аніж гендерна складова.

Для ефективної нормалізації як окремих показників компонентного складу тіла, так і ваги в цілому, слід включати заходи, що будуть також напралені на врегулювання тонусу автономного відділу периферійної нервової системи, та її вкладу у регуляцію ритму серця, зокрема.

Висновки.

1. В осіб жіночої та чоловічої статі з підвищеним вмістом жирової тканини у компонентному складі тіла, встановлено зниження тонусу автономного відділу периферійної нервової системи, із переважаючим впливом його симпатичної частини та залученням надсегментарних центрів у регуляції серцевим ритмом. Статистично значимих гендерних відмінностей показників спектрального аналізу серцевого ритму у групах обстежених з різним композиційним складом тіла, нами не встановлено, що говорить про домінуючий вплив особливостей компонентного складу тіла на регуляцію серцевої діяльності.

2. Метод біоімпедансометрії є достатньо об'єктивним, неінвазивним та доступним способом оцінки компонентного складу тіла та співвідношення його складових, що в поєднанні із визначенням варіабельності серцевого ритму, буде сприяти первинній та вторинній профілактиці захворювань, а також дозволить розробити індивідуальні програми корекції ожиріння.

Література:

1. Громнацька Н.М., Черкас А.П. Залежність варіабельності серцевого ритму від характеру розподілу жирової тканини у дітей з метаболічним синдромом // Сімейна медицина. 2014. № (4). С. 42-46.

2. Кентеш О. П., Немеш М. І., Паламарчук О. С., Костенчак-Свистак О. Є., Фекета В. П. Залежність складових компонентів маси тіла від функціонального стану автономної регуляції у здорових осіб чоловічої статі молодого віку // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 4. С. 81-88.

3. D'Innocenzo S., Biagi C., Lanari M. Obesity and the Mediterranean Diet: A Review of Evidence of the Role and Sustainability of the Mediterranean Diet. Nutrients. 2019. №11. 1306 р.

4. Phillips C.M. Metabolically healthyobesity across the life course: Epidemi-ology, determinants, and implications. Ann N YAcadSci. 2017. №1391(1). P. 85-100.

5. Михайленко В.Л. Профілактика ожиріння - запорука здоров'я нації // Омейна медицина. 2022. №1-2 (99-100). С. 54-59.

6. Bi F., Samantaray P. A Study on the Association between Body Mass Index (BMI) and Nutritional Knowledge among Adolescent Girls. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 2022. №11(5). P. 62-68.

7. Blackburn H., Jacobs D. Commentary: Origins and Evolution of Body Mass Index (BMI): Continuing Saga. International Journal of Epidemiology. 2014. №43(3). P. 665-669.

8. Arterial hypertension: New concepts in diagnosis and treatment? Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018. №39. P. 3104-3121. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy3399. Chooi Y. C., Ding C., Magkos F. The Epidemiology of Obesity. Metabolism: Clinical and Experimental. 2019. №92.P. 6-10.

10. Bray G. A., Kim K. K.. Obesity: A Chronic Relapsing Progressive Disease Process. A Position Statement of the World Obesity Federation. Obesity Reviews. 2017. №18. P. 715-723.

11. Harris C.V., Bradlyn A.S., Coffman J., Gunel E., Cottrell L. BMI-based body sizeguides for women and men: Development and validation of a novel pictorialmethod to assess weight-related concepts. Int J Obes. 2008. №32(2). P. 336-42.

12. Martinez-Gonzalez M.A., Gea A., Ruiz-Canela M. The Mediterranean Diet and Cardiovascular Health. Circ. Res. 2019. №124. Р. 779-798.

13. Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. Методологія аналізу варіабельності ритму серця: вікові аспекти // Кровообіг та гемостаз. 2014. № 3. С. 5-17.

14. Giorgi F.M., Ceraolo C., Mercatelli D. The R Language: An Engine for Bioinformatics and Data Science. Life. 2022. №12(5). 648 р.

15. Acevedo M, Valentino G, Kramer V, Bustamante MJ, Adasme M, Orellana L, Baraona F, Navarrete C. Evaluation the American College of Cardiology and American Heart Association Predictive score for cardiovascular diseases. Rev. Med. Chil. 2017. №145(3). P. 292-298. https://doi.org/10.4067/S0034-98872017000300002

References:

1. Hromnatska, N.M., & Cherkas, A.P. (2014). Zalezhnist variabelnosti sertsevoho rytmu vid kharakteru rozpodilu zhyrovoi tkanyny u ditei z metabolichnym syndromom [Dependence of cardiac rhythm variability on the distribution of fatty tissue in children with metabolic syndrome]. Simeina medytsyna - Family Medicine, (4), 42-46 [in Ukrainian].

2. Nemesh, M.I., Kentesh, O.P., Palamarchuk, O.S., Kostenchak, O.Ye., & Feketa, V.P. (2018). Х'/аіетохууіахок pokaznykiv komponentnoho skladu tila z fUnktsionalnym stanom sertsevo-sudynnoi systemy u cholovikiv molodoho viku zalezhno vid typu hemodynamiky [Relationship of the components of the body composition with the functional state of the cardiovascular system in young men, depending on the type of hemodynamics]. Wiadomosci Lekarskie, LXXI, 366- 371 [in Ukrainian].

3. D'Innocenzo, S., Biagi, C., & Lanari, M. (2019). Obesity and the Mediterranean Diet: A Review of Evidence of the Role and Sustainability of the Mediterranean Diet. Nutrients, 11(6), 1306. https://doi.org/10.3390/nu11061306

4. Phillips C. M. (2017). Metabolically healthy obesity across the life course: epidemiology, determinants, and implications. Annals of the New York Academy of Sciences, 1391(1), 85-100. https://doi.org/10.1111/nyas.13230

5. Mykhailenko, V.L. (2022). Profilaktyka ozhyrinnia - zaporuka zdorovia natsii [Prevention of obesity is the key to the health of the nation]. Simeina medytsyna - Family Medicine, 1-2 (99-100), 54-59 [in Ukrainian].

6. Bi F., Samantaray P. (2022). A Study on the Association between Body Mass Index (BMI) and Nutritional Knowledge among Adolescent Girls. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 11(5), 62-68.

7. Blackburn, H., & Jacobs, D. (2014). Commentary: Origins and Evolution of Body Mass Index (BMI): Continuing Saga. International Journal of Epidemiology, 43(3), 665-669.

8. Chooi, Y. C., Ding, C., & Magkos, F. (2019). The Epidemiology of Obesity. Metabolism: Clinical and Experimental, 92, 6-10.

9. Bray, G. A., & Kim, K. K. et al. (2017). Obesity: A Chronic Relapsing Progressive Disease Process. A Position Statement of the World Obesity Federation. Obesity Reviews, 18, 715-723.

10. Harris, CV, Bradlyn, AS, Coffman, J, Gunel, E, Cottrell, L. (2008). BMI-based body sizeguides for women and men: Development and validation of a novel pictorialmethod to assess weight-related con-cepts. Int J Obes, 32(2), 336-42. https://doi:10.1038/sj.ijo.080370

11. Martinez-Gonzalez, M., Gea, A., Ruiz-Canela, M. (2019). The Mediterranean Diet and Cardiovascular Health. Circ. Res, 124, 779-798.

12. Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G. Y. H., ESC Scientific Document Group (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European heart journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

13. Giorgi, F. M., Ceraolo, C., & Mercatelli, D. (2022). The R Language: An Engine for Bioinformatics and Data Science. Life (Basel, Switzerland), 12(5), 648. https://doi.org/10.3390/ life12050648

14. Korkushko, O.V., Pysaruk, A.V., Shatylo, V.B. Metodolohiia analizu variabelnosti rytmu sertsia: vikovi aspekty. [Methodology of heart rhythm variability analysis: age aspects]. Krovoobih ta hemostaz - Blood circulation and hemostasis, 3, 5-17 [in Ukrainian].

15. Acevedo, M., Valentino, G., Kramer, V., Bustamante, M. J., Adasme, M., Orellana,

L., Baraona, F., & Navarrete, C. (2017). Superioridad del nuevo puntaje de riesgo ACC/AHA 2013 por sobre el puntaje de Framingham, en la prediccion de riesgo de mortalidad cardiovascular en Santiago [Evaluation the American College of Cardiology and American Heart Association Predictive score for cardiovascular diseases]. Revista medica de Chile, 145(3), 292-298.

https://doi.org/10.4067/S0034-98872017000300002

Размещено на Allbest.ru