Ендоваскулярна діагностика захворювань прямої кишки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ендоваскулярна діагностика захворювань прямої кишки

Почечуєв Дмитро Анатолійович

аспірант, завідувач відділенням інтервенційної кардіології та малоінвазивної хірургії ТЧМЛ ШМД, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Анотація

Геморой - одне з найпоширеніших захворювань в промислово розвинених країнах. Це пов'язано із зміною способу життя людей, з їх малоактивною поведінкою. Геморой - це дистальне випадання артеріовенозного пучка, м'язових волокон і навколишньої сполучної тканини у вигляді оболонки нижче зубчастої лінії анального каналу. Зазвичай вони проявляються безболісною ректальною кровотечею. Лікування варіюється від основних дієтичних заходів до відкритої операції. Нещодавно було опубліковано багатообіцяючі дослідження емболізації геморою. Було продемонстровано значне та тривале зменшення симптомів без відповідних побічних ефектів. Ця мінімально інвазивна ендоваскулярна процедура може бути корисним доповненням до встановлених методів лікування пацієнтів із високим ризиком хірургічних процедур.

Ефективність лікування залежить від якості діагностики. Швидкий розвиток інтервенційних пристроїв і технік дозволяє відкрити новий метод ендоваскулярний діагностики та лікування судинних захворювань, які раніше лікували за допомогою більш агресивного хірургічного підходу.

Ендоваскулярна діагностика не викликає травми прямої кишки та анального отвору та пов'язаних з цим ускладнень. Крім того, ця техніка є ефективною для лікування геморою, що кровоточить. В роботах науковців було показано значне та тривале зменшення симптомів без відповідних побічних ефектів після. Ця мінімально інвазивна ендоваскулярна процедура може бути корисним доповненням для визначення тактики та схем лікування пацієнтів із захворюваннями прямої кишки, які мають високий ризик проведення хірургічних процедур. Це призводить до значного та тривалого зменшення болю, припинення кровотечі, покращення функціонального стану та якості життя пацієнтів.

Результати поточної аналізу літератури підтверджують доцільність, ефективність і безпеку ендоваскулярної діагностики захворювань прямої кишки. Що дозволяє широко застосовувати методи інтервеційної радіології в проктологічній практиці.

Ключові слова: інтервенційна радіологія, гемороїдальні захворювання, мініінвазивні методи, діагностика.

Abstract

Pochechuiev Dmytro Anatoliyovych PHD student, Head of the department of intervention cardiology and reperfusion therapy, Third Cherkasy city hospital ambulance, Shupyk National Healthcare University of Ukraine

ENDOVASCULAR DIAGNOSTICS OF RECTAL DISEASES

Hemorrhoids are one of the most common diseases in industrialized countries. This is due to changes in people's lifestyles and their inactive behavior. Hemorrhoids are distal prolapse of the arteriovenous bundle, muscle fibers and surrounding connective tissue in the form of a membrane below the dentate line of the anal canal. They are usually manifested by painless rectal bleeding. Treatment ranges from basic dietary measures to open surgery. Recently, promising studies of hemorrhoid embolization have been published. Significant and long-lasting symptom reduction was demonstrated without relevant side effects. This minimally invasive endovascular procedure can be a useful adjunct to established treatments for patients at high risk for surgical procedures.

The effectiveness of treatment depends on the quality of diagnosis. The rapid development of interventional devices and techniques allows us to open a new method of endovascular diagnosis and treatment of vascular diseases that were previously treated with a more aggressive surgical approach.

Endovascular diagnostics does not cause injuries to the rectum and anus and related complications. In addition, this technique is effective in treating bleeding hemorrhoids. In the works of scientists, a significant and long-term reduction of symptoms without relevant side effects afterwards has been shown. This minimally invasive endovascular procedure can be a useful addition to determine the tactics and treatment regimens for patients with rectal diseases who are at high risk of undergoing surgical procedures. It leads to a significant and long-term reduction in pain, cessation of bleeding, and improvement in the functional status and quality of life of patients.

The results of the current literature analysis confirm the feasibility, efficacy and safety of endovascular diagnosis of rectal diseases. This allows for the widespread use of interventional radiology methods in proctologic practice.

Keywords: interventional radiology, hemorrhoids, minimally invasive methods, diagnostics.

Постановка проблеми

ендоваскулярна діагностика пряма кишка

Сучасний розвиток науки та технологій сприяв появі нових ендоваскулярних методів діагностики захворювань прямої кишки. Це новітній напрямок медичної діагностики, який дозволяє застосовувати малоінвазивні процедури не тільки для діагностики, а й лікування гемороїдальних захворювань під безпосереднім контролем радіологічних методів візуалізації, не відволікаючи пацієнта від звичайного способу життя.

До найбільш поширених захворювань прямої кишки відносяться геморой, та колоректальний рак. Геморой - це локальне розширення судинної структури нижнього відділу прямої кишки, що пов'язане із захворюваністю та зниженням якості життя [1]. Хронічна кровотеча є основним симптомом. Часто тривіальна, вона може бути причиною погіршення якості життя, рідше спричиняти залізодефіцитну анемію і, як виняток, геморагічний шок. Він часто асоціюється з безболісним гемороїдальним випаданням, що класифікується від 1 до 4 ступеня за класифікацією Голігера. Ці два симптоми стосуються внутрішнього геморою, розташованого у верхній частині анального каналу, над пектонеальною лінією, який необхідно відрізняти від зовнішнього геморою, розташованого на анальному краї. Зовнішній геморой проявляється у вигляді болісних флюктуаційних нападів, часто пов'язаних з тромбозом. Тромбоз внутрішніх гемороїдальних вузлів трапляється значно рідше [2, 3].

Звичайне лікування внутрішнього геморою передбачає дотримання дієти, місцеве лікування, венотоніки та неінвазивні інструменти (фотокоагуляція, еластичне лігування). Однак у 10% пацієнтів необхідне хірургічне втручання, що включає в себе резекцію судинної ніжки та підтримуючих тканин гемороїдальних сплетінь.

Ретельний анамнез пацієнта та обстеження мають першорядне значення для діагностики ГХ, виключаючи інші анальні або товсті патології [4]. Діагностика геморою ґрунтується на анамнезі та фізикальному огляді, а не на лабораторних дослідженнях чи візуалізаційних дослідженнях. Як правило, основним симптомом є безболісна ректальна кровотеча, пов'язана з дефекацією, яка зазвичай проявляється у вигляді яскраво-червоної крові на туалетному папері або покриває стілець. Сильний свербіж і анальний дискомфорт також є поширеними, особливо при хронічному геморої [3, 5, 6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Постійний збільшення кількості встановлення захворювань прямої кишки вказує на необхідність пошуку та впровадження нових методів діагностики та лікування. Ці питання було висвітлено в роботах Talaie R., Tradi F., Sandler R. S., Pata F., Cengiz T. B., Gardner I. H.,Feyen L., Gallo G., Wolf A. M. D., Davis B.R., Buscail E., Tamrazi A., Damascelli B., Sun Y. F., Feyen L., Tradi F., Hasak S.

Мета статті - дослідження особливостей ендоваскулярної діагностики хвороб прямої кишки.

Виклад основного матеріалу

Терміни гемороїдальна хвороба або симптоматичний геморой використовуються для опису симптомів, викликаних збільшенням гемороїдальних вузлів. Геморой є одним із найпоширеніших захворювань у промислово розвинутих країнах із захворюваністю приблизно 4% від загального населення [7]. Трансанальна кровотеча, підтікання калу, свербіж і печіння є типовими симптомами гемороїдальної хвороби [9].

При геморої порушується цілісність гемороїдального сплетення. Окрім судинних змін, спостерігаються запальні зміни та дегенеративні процеси, що охоплюють еластичну тканину та м'язові волокна, які утримують гемороїдальні подушки. Дегенерація опорної тканини призводить до збільшення та зміщення вниз прямого кавернозного тіла. На судинному рівні спостерігався значно більший діаметр і більший і швидший кровотік у гілках верхньої ректальної артерії порівняно зі здоровими суб'єктами [8]. Внутрішній геморой - це судинні валики, розташовані в анальному каналі вище зубчастої лінії і вкриті стовпчастим епітелієм. Вони сприяють утриманню калу і підвищенню чутливості анального каналу. Розширення та/або зсув гемороїдальної тканини викликає симптоми та ускладнення, так звану гемороїдальну хворобу [4, 7]. У більшості пацієнтів спостерігається безболісна ректальна кровотеча, але це також може бути ознакою колоректального раку, який необхідно виключити [5].

Етіологія та патофізіологія ГХ все ще суперечлива, але багатофакторна. Порушення стромального каркасу, розширення судинного компонента, підвищений анальний тиск і ректальне надмірне є ключовими подіями в розвитку та ускладненнях захворювання. Місцеве запалення також може відігравати певну роль. Найпоширенішою залишається класифікація Голігера. За Голігером геморой поділяється на чотири ступені [4, 7]. У першому ступені ректоскопія показує незначне випинання гемороїдальних вузлів. У другому ступені гемороїдальні вузли пролабірують в анальний канал під час дефекації зі спонтанним скороченням. У разі геморою третього ступеня випали гемороїдальні вузли виступають за межі анального каналу і не зменшуються спонтанно, але їх можна вправити вручну. Геморой четвертого ступеня не вправляється і постійно випадає.

Що стосується молекулярної патології, є ознаки посиленого ангіогенезу в гемороїдальних тканинах з патологічними змінами. Окрім збільшення кількості кровоносних судин, у зразках тканини було виявлено підвищену експресію фактора росту ендотелію судин. Крім того, у гемороїдальних тканинах була виявлена надекспресія цинк-залежної матриксної металопротеїнази 9. Окрім руйнування еластичних волокон, активована протеїназа призводить до підвищення активності ангіопроліферативного трансформуючого фактора росту-в [3].

Симптоми гемораїдальної хвороби можуть збігатися з симптомами інших аноректальних захворювань, таких як шкірні плями, абсцеси, тріщини, поліпи, запальні захворювання кишечника і аноректальні новоутворення [9]. Також важливо виключити зовнішній тромбований геморой, анальні тріщини, анальний абсцес і хворобу Крона [10].

Для правильної діагностики хвороби важливим є детальний анамнез пацієнта. Він повинен включати ступінь, тяжкість і тривалість симптомів, частоту випорожнень, супутні симптоми (наприклад, запор, нетримання калу), щоденні харчові звички та деталі випорожнень [11]. Що стосується спорожнення, деякі пацієнти відчувають запори або діарею протягом усього життя. Тому те, що пацієнт вважає нормальною звичкою випорожнення, може не бути нормальним і його слід дослідити [10].

Другим кроком є пальцеве ректальне дослідження. Під час обстеження зверніть увагу на шкірні плями, тонус сфінктера, гігієну періанальної порожнини та синхронні анальні ураження. Зверніть увагу, що маневр Вальсальви можна виконувати під час пальцевого ректального дослідження.

Червоні прапорці колоректального раку при пальцевому ректальному дослідженні включають утворення з наявністю або без наявності гемороїдальних мішків і джерело кровотечі вище рівня внутрішніх гемороїдальних вузлів [5]. Оскільки ректальна кровотеча може бути ознакою кількох захворювань, у тому числі колоректального раку, важливо переглядати будь-які попередні ендоскопічні результати. Пацієнти з високим ризиком раку товстої кишки повинні пройти жорстку проктоскопію, гнучку сигмоїдоскопію або колоноскопію [5, 10].

Buscail та ін. [12] вказують, що виявлення та підрахунок циркулюючих клітин пухлини (ЦКП) стають частиною загальної клінічної практики, особливо при раку товстої кишки. Однак їх нестача у зразках периферичної крові є перешкодою для їх ідентифікації. Швидкість їх відновлення може бути збільшена шляхом отримання зразків крові з судин, близьких до дренажних територій ураженого органу, коли анатомічна ситуація сприятлива. Цей підхід був випробуваний переважно під час операції з видалення пухлини, коли найближчі до пухлини судини легко доступні. Крім того, радіологічні (включаючи ехо-наведення та ендоваскулярні методи) та/або ендоскопічні шляхи можуть бути використані для отримання зразків ЦКП поблизу пухлини менш інвазивним способом, ніж звичайна біопсія. За допомогою ендоваскулярної процедуру, який є допоміжним діагностичний тест можно визначити стратегію лікування хворих [12, 13].

Кілька хірургічних та ендоскопічних досліджень повідомляють про більш високі рівні певних онкологічних біомаркерів у дренуючих пухлинах венах солідних злоякісних новоутворень порівняно з периферичним кровообігом [14]. Це означає, що анатомія судинної системи може диктувати відносні концентрації різних біомаркерів у різних судинних руслах. Є також повідомлення про те, що властивості та розподіл цих маркерів у судинних руслах проксимально до пухлини можуть надати інформацію про мутаційний статус, метастатичний потенціал та механізми імунного ухилення [15]. Крім того, Buscail та ін. в своєму огляді зазначається [12], що певні біомаркери, такі як проксимальні ЦКП пухлини, можуть бути більш актуальними як діагностичні та прогностичні маркери при певних типах раку, ніж при інших. Однак біологія асоційованих з пухлиною біомаркерів не повністю охарактеризована, оскільки більшість цих повідомлень з хірургічної літератури обмежені однією точкою взяття зразка з вени під час резекції пухлини [13].

Щоб вирішити описані вище проблеми можна взяти аналіз крові з найпроксимальнішого венозного дренажу пухлини з використанням стандартних мінімально інвазивних ендоваскулярних методів із зображенням і низькопрофільними м'якими катетерами. Це забезпечить найвищий результат точності рівня онкологічних біомаркерів, таких як ЦПК, мікроРНК, отримані з екзосом (міРНК), мутації циркулюючої пухлинної ДНК (ctDNA) і певні пов'язані з раком білки/біохімічні маркери [13].

Гемороїдальні сплетення являє собою губчасту судинну подушку в аноректальному з'єднанні над зубчастою лінією. Сплетення складається з артеріовенозного конгломерату судин, гладкого м'язового каналу та еластичних сполучнотканинних волокон. Фізіологічна судинна подушка допомагає герметизувати задній прохід і в основному містить кінцеві гілки верхньої ректальної артерії. Додаткові живильні судини відходять від внутрішньої клубової артерії через середню прямокишкову артерію та від внутрішньої пудендальної артерії через нижню прямокишкову артерію. Судинна подушка отримує поживні речовини від судин, що розгалужуються в проміжних просторах [6].

Спектр способів лікування варіюється в залежності від ступеня: від основного лікування, що складається з дієти з високим вмістом клітковини, фізичних вправ і прийому рідини, до склеротерапії, лігування гумовими стрічками та хірургічних втручань [5].

Відповідно до чинних рекомендацій S3, склеротерапія може бути виконана у випадку геморою першого та другого ступеня. Під час ректоскопії в область живильних артерій або в гемороїдальні вузли вводять склерозуючий засіб. Найпоширеніші ускладнення включають урологічні побічні ефекти, такі як простатит, затримка сечі та гематурія в 31% випадків. Існує висока частота рецидивів до 81% через 4 роки [7].

При геморої другого ступеня рекомендується лікування гумовою стрічкою. Гемороїдальну тканину перев'язують біля основи гумкою. Тканина відмирає і відпадає. Отримане рубцювання призводить до відновлення залишкової тканини геморою. Біль і кровотеча є найпоширенішими ускладненнями. У новіших дослідженнях повторна кровотеча спостерігалася до 13 % випадків, а місцевий біль -- до 45 %. Відповідно до чинних настанов S3, протипоказаннями є порушення згортання крові та прийом сильнодіючих антикоагулянтних препаратів [16]. Хірургічне лікування показано при третьому або четвертому ступені геморою. Процедури резекції поділяються на сегментарну резекцію та циркулярну резекцію. Однією з процедур сегментарної резекції, яка, імовірно, найчастіше використовується в Німеччині, є процедура гемороїдектомії Міллігана-Моргана [16]. Видаляють гемороїдальні валики і припиняють проксимальний артеріальний кровопостачання. Новіші методи включають скобчасту гемороїдопексію та лігатуру під контролем Доплера. У разі степлерної гемороїдопексії для видалення кільця слизової прямої кишки використовується циркулярний скобний пристрій. Це призводить до підняття гемороїдальних вузлів у краніальному напрямку та перев'язки кінцевих гілок верхньої прямокишкової артерії. У разі лігатури гемороїдальних артерій під контролем Доплера, артерії ідентифікують і перев'язують за допомогою спеціального проктоскопа під контролем УЗД Доплера [2]. Ці хірургічні втручання проводяться під загальним наркозом. Залежно від методу можлива травма анального або прямої кишки.

Ендоваскулярну емболізацію верхньої артерії прямої кишки, процедуру, відому як емболізація, яка сама по собі є технікою, заснованою на патофізіологічних характеристиках гіпертрофії артеріовенозної мережі при геморої та трансанальній деартеріалізації та лікуванні гемороїдальних артерій [2].

В наш час ендоскопічне ультразвукове дослідження (ЕУЗД) зазвичай використовується для оцінки розладів нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. Останні рекомендації рекомендують ректальне УЗД для визначення стадії раку прямої кишки як метод другої лінії у випадках, коли МРТ протипоказане. Ехоендоскопи переднього огляду та наскрізні мінізонди EUS дають змогу отримати EUS зображення уражень усієї товстої кишки та оцінити за межами стенозу чи звуження просвіту. EUS можна використовувати для оцінки перианального захворювання та дренування тазового абсцесу, пов'язаного з IBD, разом із новими застосуваннями, які зараз досліджуються. Для варикозного розширення вен прямої кишки УЗД може підтвердити діагноз, визначити оптимальне місце для перев'язування, скерувати розміщення терапії за допомогою склеротерапії та/або спіралей та оцінити відповідь на лікування шляхом підтвердження відсутності кровотоку. Терапевтичне ректальне EUS з'являється як багатообіцяючий метод дренування дренажу тазової рідини та фідуціального розміщення при раку прямої кишки або передміхурової залози. Механізми доставки ліків і речовини, які можуть збільшити обсяг терапії за допомогою ректального ЕУЗД, знаходяться на різних стадіях розробки. Ректальне УЗД продовжує залишатися важливим методом оцінки доброякісних і злоякісних захворювань нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, хоча його використання як методу визначення стадії раку скоротилося через удосконалення технології МРТ. Було розроблено різні технології для покращення ультразвукової візуалізації та для терапії, які мають або можуть сприяти розширенню показань до ректального ЕУЗД [17].

Висновки

В ході проведення дослідження було встановлено, що сучасний розвиток діагностичних технологій сприяє більш точному та своєчасному виявленню захворювань прямої кишки. Ректальна ендоваскулярна діагностика продовжує залишатися важливим методом оцінки доброякісних і злоякісних захворювань нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. Було розроблено різні технології для покращення ендоваскулярна діагностика та для терапії, які мають або можуть сприяти розширенню показань до їх застосування.

Література:

1. Talaie R., Torkian P., Moghadam A. D., Tradi F., Vidal V., et al. Hemorrhoid embolization: A review of current evidences. Diagnostic and interventional imaging. 2022. Vol. 103(1). P. 3-11. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.diii.2021.07.001.

2. Talaie R., Tradi F., Mege D., Louis G., Bartoli J. M., Sielezneff I., Vidal V. Emborrhoi'd: traitement des hdmorroi'des par embolisation des arteres rectales [Emborrhoid: Rectal arteries embolization for hemorrhoid treatment]. Presse medicale (Paris, France: 1983). 2019. Vol. 48(4). P. 454-459. https:ZZdoi.orgZ10.1016Zj.lpm.2019.04.011.

3. Sandler R. S., Peery A. F. Rethinking What We Know About Hemorrhoids. Clinical gastroenterology and hepatology: the official clinical practice journal of the American Gastroenterological Association. 2019. Vol. 17(1). P. 8-15. https:ZZdoi.orgZ10.1016Zj.cgh.2018. 03.020.

4. Pata F., Sgro A., Ferrara F., Vigorita V., Gallo G., Pellino G. Anatomy, Physiology and Pathophysiology of Haemorrhoids. Reviews on recent clinical trials. 2021. Vol. 16(1). P. 75-80. https:ZZdoi.orgZ10.2174Z1574887115666200406115150.

5. CengizT. B., Gorgun E. (2019). Hemorrhoids: A range of treatments. Cleveland Clinic journal of medicine, 86(9), 612-620. https:ZZdoi.orgZ10.3949Zccjm.86a.18079.

6. Gardner I. H., Siddhartha, R. V., Tsikitis V. L. Benign anorectal disease: hemorrhoids, fissures, and fistulas. Annals of gastroenterology. 2020. Vol. 33(1). P. 9-18. https:ZZdoi.orgZ10.20524Z aog.2019.0438.

7. Feyen L., Freyhardt P., Schott P., Wullstein C., Dimitriou-Zarra A., Katoh M. Embolization of Hemorrhoidal Arteries: A Novel Endovascular Therapy Option for the Treatment of Hemorrhoidal Disease. Hamorrhoidenembolisation: Eine neue minimalinvasive endovaskulare Therapieoption bei Hamorrhoidalleiden. RoFo: Fortschritte auf dem Gebiete der Rontgenstrahlen undder Nuklearmedizin. 2022. Vol. 194(3). P. 266-271. https:ZZdoi.orgZ10.1055Za-1662-5487.

8. Trilling B., Mancini A., Reche F., Pflieger H., Sage P. Y., Faucheron J. L. Assessment of haemorrhoidal artery network using Doppler-guided haemorrhoidal artery ligation for haemorrhoids and pathogenesis implications. ANZ journal of surgery. 2019. Vol. 89(7-8). P. E288-E291. https:ZZdoi.orgZ10.1111Zans.15143.

9. Gallo G., Martellucci J., Sturiale A., Clerico G., Milito G., et al. Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of hemorrhoidal disease. Techniques in coloproctology. 2020. Vol. 24(2). P. 145-164. https:ZZdoi.orgZ10.1007Z s10151-020-02149-1.

10. Wolf A. M. D., Fontham E. T. H., Church T. R., Flowers C. R., Guerra C. E., et al. Colorectal cancer screening for average-risk adults: 2018 guideline update from the American Cancer Society. CA: a cancer journalfor clinicians. 2018. Vol. 68(4). P. 250-281. https:ZZdoi.orgZ 10.3322Zcaac.21457.

11. Davis B.R., Lee-Kong S.A., Migaly J., Feingold D.L., Steele S.R. The American Society of Colon and Rectal Surgeons clinical practice guidelines for the management of hemorrhoids. Dis Colon Rectum. 2018. Vol. 61(3). P. 284-292. https:ZZdoi.orgZ10.1097ZDCR. 0000000000001030.

12. Buscail E., Chiche L., Laurent C., Vendrely V., Denost Q., et al. Tumor-proximal liquid biopsy to improve diagnostic and prognostic performances of circulating tumor cells. Molecular oncology. 2019. Vol. 13(9). P. 1811-1826. https:ZZdoi.orgZ10.1002Z1878-0261.12534.

13. Tamrazi A., Sundaresan S., Gulati A., Tan F. J., Wadhwa V., et al. Endovascular image- guided sampling of tumor-draining veins provides an enriched source of oncological biomarkers. Frontiers in oncology. 2023 Vol. 13, 916196. https://doi.org/10.3389/fonc.2023.916196.

14. Damascelli B., Ticha V., Repetti E., Dorji T. Beyond Standard Practice in Liquid Biopsy: Selective Venous Sampling. Journal of vascular and interventional radiology: JVIR. 2021. Vol. 2(5). P. 668-671. https://doi.org/10.1016/j.jvir.2021.02.010.

15. Sun Y. F., Wu L., Liu S. P., Jiang M. M., Hu B., et al. Dissecting spatial heterogeneity and the immune-evasion mechanism of CTCs by single-cell RNA-seq in hepatocellular carcinoma. Nature communications. 2021.Vol. 12(1). P. 4091. https://doi.org/10.1038/s41467-021-24386-0.

16. Feyen L., Freyhardt P., Schott P., Wullstein C., Dimitriou-Zarra A., Katoh M. Embolization of Hemorrhoidal Arteries: A Novel Endovascular Therapy Option for the Treatment of Hemorrhoidal Disease. Hamorrhoidenembolisation: Eine neue minimalinvasive endovaskulare Therapieoption bei Hamorrhoidalleiden. RoFo: Fortschritte auf dem Gebiete der Rontgenstrahlen und der Nuklearmedizin 2022. Vol. 194(3). P. 266-271. https://doi.org/10.1055/a-1662-5487.

17. Hasak S., Kushnir, V. Rectal Endoscopic Ultrasound in Clinical Practice. Current gastroenterology reports. 2019. Vol. 21(4). P. 18. https://doi.org/10.1007/s11894-019-0682-9.

References:

1. Talaie, R., Torkian, P., Moghadam, A. D., Tradi, F., Vidal, V., Sapoval, M., & Golzarian, J. (2022). Hemorrhoid embolization: A review of current evidences. Diagnostic and interventional imaging, 103(1), 3-11. https://doi.org/10.1016/j.diii.2021.07.001.

2. Tradi, F., Mege, D., Louis, G., Bartoli, J. M., Sielezneff, I., & Vidal, V. (2019). Emborrhoi'd : traitement des hdmorroi'des par embolisation des arteres rectales [Emborrhoid: Rectal arteries embolization for hemorrhoid treatment]. Presse medicale (Paris, France: 1983), 48(4), 454-459. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.lpm.2019.04.011.

3. Sandler, R. S., & Peery, A. F. (2019). Rethinking What We Know About Hemorrhoids. Clinical gastroenterology and hepatology: the official clinical practice journal of the American Gastroenterological Association, 17(1), 8-15. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.03.020.

4. Pata, F., Sgro, A., Ferrara, F., Vigorita, V., Gallo, G., & Pellino, G. (2021). Anatomy, Physiology and Pathophysiology of Haemorrhoids. Reviews on recent clinical trials, 16(1), 75-80. https://doi.org/10.2174/1574887115666200406115150.

5. Cengiz, T. B., & Gorgun, E. (2019). Hemorrhoids: A range of treatments. Cleveland Clinic journal of medicine, 86(9), 612-620. https://doi.org/10.3949/ccjm.86a.18079.

6. Gardner, I. H., Siddharthan, R. V., & Tsikitis, V. L. (2020). Benign anorectal disease: hemorrhoids, fissures, and fistulas. Annals of gastroenterology, 33(1), 9-18. https://doi.org/10.20524/ aog.2019.0438.

7. Feyen, L., Freyhardt, P., Schott, P., Wullstein, C., Dimitriou-Zarra, A., & Katoh, M. (2022). Embolization of Hemorrhoidal Arteries: A Novel Endovascular Therapy Option for the Treatment of Hemorrhoidal Disease. Hamorrhoidenembolisation: Eine neue minimalinvasive endovaskulare Therapieoption bei Hamorrhoidalleiden. RoFo: Fortschritte auf dem Gebiete der Rontgenstrahlen und der Nuklearmedizin, 194(3), 266-271. https://doi.org/10.1055/a-1662-5487.

8. Trilling, B., Mancini, A., Reche, F., Pflieger, H., Sage, P. Y., & Faucheron, J. L. (2019). Assessment of haemorrhoidal artery network using Doppler-guided haemorrhoidal artery ligation for haemorrhoids and pathogenesis implications. ANZ journal of surgery, 89(7-8), E288-E291. https://doi .org/ 10.1111/ans.15143.

9. Gallo, G., Martellucci, J., Sturiale, A., Clerico, G., Milito, G., Marino, F., Cocorullo, G., Giordano, P., Mistrangelo, M., & Trompetto, M. (2020). Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of hemorrhoidal disease. Techniques in coloproctology, 24(2), 145-164. https://doi.org/10.1007/s10151-020-02149-1.

10. Wolf, A. M. D., Fontham, E. T. H., Church, T. R., Flowers, C. R., Guerra, C. E., LaMonte, S. J., Etzioni, R., McKenna, M. T., Oeffinger, K. C., Shih, Y. T., Walter, L. C., Andrews, K. S., Brawley, O. W., Brooks, D., Fedewa, S. A., Manassaram-Baptiste, D., Siegel, R. L., Wender, R. C., & Smith, R. A. (2018). Colorectal cancer screening for average-risk adults: 2018 guideline update from the American Cancer Society. CA: a cancer journal for clinicians, 68(4), 250-281. https://doi.org/10.3322/caac.21457.

11. Davis, B. R., Lee-Kong, S. A., Migaly, J., Feingold, D. L., & Steele, S. R. (2018). The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for the Management of Hemorrhoids. Diseases of the colon and rectum, 61(3), 284-292. https://doi.org/10.1097/DCR. 0000000000001030.

12. Buscail, E., Chiche, L., Laurent, C., Vendrely, V., Denost, Q., Denis, J., Thumerel, M., Lacorte, J. M., Bedel, A., Moreau-Gaudry, F., Dabernat, S., & Alix-Panabieres, C. (2019). Tumor- proximal liquid biopsy to improve diagnostic and prognostic performances of circulating tumor cells. Molecular oncology, 13(9), 1811-1826. https://doi.org/10.1002/1878-0261.12534.

13. Tamrazi, A., Sundaresan, S., Gulati, A., Tan, F. J., Wadhwa, V., Bartlett, B. R., & Diaz, L. A. J. (2023). Endovascular image-guided sampling of tumor-draining veins provides an enriched source of oncological biomarkers. Frontiers in oncology, 13, 916196. https://doi.org/10.3389/fonc.2023. 916196.

14. Damascelli, B., Ticha, V., Repetti, E., & Dorji, T. (2021). Beyond Standard Practice in Liquid Biopsy: Selective Venous Sampling. Journal of vascular and interventional radiology: JVIR, 32(5), 668-671. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.jvir.2021.02.010.

15. Sun, Y. F., Wu, L., Liu, S. P., Jiang, M. M., Hu, B., Zhou, K. Q., Guo, W., Xu, Y., Zhong, Y., Zhou, X. R., Zhang, Z. F., Liu, G., Liu, S., Shi, Y. H., Ji, Y., Du, M., Li, N. N., Li, G. B., Zhao, Z. K., Huang, X. Y., ... Yang, X. R. (2021). Dissecting spatial heterogeneity and the immune-evasion mechanism of CTCs by single-cell RNA-seq in hepatocellular carcinoma. Nature communications, 12(1), 4091. https://doi.org/10.1038/s41467-021-24386-0.

16. Feyen, L., Freyhardt, P., Schott, P., Wullstein, C., Dimitriou-Zarra, A., & Katoh, M. (2022). Embolization of Hemorrhoidal Arteries: A Novel Endovascular Therapy Option for the Treatment of Hemorrhoidal Disease. Hamorrhoidenembolisation: Eine neue minimalinvasive endovaskulare Therapieoption bei Hamorrhoidalleiden. RoFo: Fortschritte auf dem Gebiete der Rontgenstrahlen undder Nuklearmedizin, 194(3), 266-271. https://doi.org/10.1055/a-1662-5487.

17. Hasak, S., & Kushnir, V. (2019). Rectal Endoscopic Ultrasound in Clinical Practice. Current gastroenterology reports, 21(4), 18. https://doi.org/10.1007/s11894-019-0682-9.

Размещено на Allbest.ru