П’ятирічний моніторинг показників здоров’я населення в системі громадського здоров’я Тернопільської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

П'ятирічний моніторинг показників здоров'я населення в системі громадського здоров'я Тернопільської області

Панчишин Наталія Ярославівна кандидатка медичних наук, доцентка кафедри громадського здоров'я та управління охороною здоров'я,

Смірнова Валентина Леонідівна кандидатка медичних наук, доцентка кафедри громадського здоров'я та управління охороною здоров'я,

Хархаліс Юлія Юріївна здобувачка вищої освіти 5 року навчання за спеціальністю «Медицина» медичного факультету,

Анотація

Мета: проведення комплексного аналізу стану здоров'я населення Тернопільської області за останні п'ять років, ідентифікація основних чинників, що впливають на ці показники, та надання рекомендацій для подальшого підвищення ефективності системи громадського здоров'я регіону.

Матеріали та методи. Проведено аналіз даних статистичних довідників «Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області» за вказаний період з використанням статистичного та аналітичного методів.

Результати. У статті розглядаються основні тенденції та зміни в стані здоров'я населення Тернопільської області, визначаються ключові проблеми та напрями для його покращення. За допомогою систематичного підходу до збору та аналізу даних, ця робота надає цінну інформацію для розробки стратегій та політик у сфері громадського здоров'я на регіональному рівні.

Отримані у ході дослідження результати підтвердили, що зусилля медичної галузі Тернопільської області скеровуються на реалізацію пріоритетних напрямків галузі охорони здоров'я, серед яких: охорона материнства та дитинства; зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, онкологічних захворювань.

Рівні захворюваності на злоякісні новоутворення, туберкульоз та ВІЛ/СНІД за період 2019 - 2023 років дещо знизилися.

Спостерігається зростання рівня первинного виходу на інвалідність серед дорослого і працездатного населення, при цьому більш істотне зростання відбу - лося у осіб пенсійного віку (у 4,6 рази). При аналізі структури інвалідності за причинами серед працездатного населення частка інвалідів з приводу загального захворювання майже не змінилася (85,5 % у 2019 р. до 84,4 % у 2023 р.), зросла частка інвалідів з числа військовослужбовців (з 1,7 % у 2019 р. до 7,0 % у 2023 р.). Визнання інвалідності відбувалося і у осіб із числа внутрішньо переміщених осіб (783 особи за 2022-2023 роки).

Відмічено зменшення середньої тривалості перебування пацієнта на ліжку (з 10,8 у 2019 р. до 8,8 днів у 2023 р.), що свідчить про зростання якості діагностики та лікування в області.

Висновки. Розвиток та покращення якості надання медичної допомоги, відповідно до світових стандартів, є одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров'я та громадського здоров'я України. Зусилля щодо трансформації системи охорони здоров'я Тернопільської області пріоритетно повинні бути спрямовані відповідно до потреб громадян та наявних ресурсів таким чином, щоб вона була спроможна не лише забезпечити надання громадянам якісної і своєчасної медичної допомоги, але й була готовою до реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я різного характеру.

Ключові слова: показники здоров'я, населення, громадське здоров'я.

Abstract

Panchyshyn Nataliya Yaroslavivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Health and Health Care Management, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachev's Ministry of Health of Ukraine

Smirnova Valentina Leonidovna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Health and Health Care Management, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachev Ministry of Health of Ukraine

Harkhalis Yulia Yuriyivna 5th year student of higher education majoring in "Medicine" at the Faculty of Medicine, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachev Ministry of Health of Ukraine

Slobodyan Nataliya Olerksandrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Public Health and Health Care Management, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachev Ministry of Health of Ukraine

Halytska-Kharkhalis Oleksandra Yaroslavivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Human Anatomy, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachev Ministry of Health of Ukraine

FIVE-YEAR MONITORING OF PUBLIC HEALTH INDICATORS IN THE PUBLIC HEALTH SYSTEM OF TERNOPIL REGION

Purpose: conducting a comprehensive analysis of the health condition of the population of Ternopil region over the past five years, identifying the main factors affecting these indicators, and providing recommendations for further improving the efficiency of the region's public health system.

Materials and Methods. The data from the statistical reference books "Main indicators of the health condition of the population and health care resources of the region" for the specified period were analyzed using statistical and analytical methods.

Results. The article examines the main trends and changes in the health condition of the population of Ternopil region, identifying key problems and areas for improvement. Using a systematic approach to data collection and analysis, this article provides valuable information for the development of public health strategies and policies at the regional level.

The results obtained during the study confirmed that the efforts of the medical sector in the Ternopil region are aimed at implementing the priority areas of the healthcare sector, including: maternal and child healthcare; reduction of morbidity, disability and mortality from cardiovascular and cerebrovascular diseases, tuberculosis, HIV/AIDS, and cancer.

The incidence rates of malignant tumors, tuberculosis, and HIV/AIDS decreased slightly in 2019-2023.

There has been an increase in the primary disability rate among adults and the able-bodied population, with a more significant increase among people of retirement age (by 4.6 times). When analyzing the structure of disability by cause among the ablebodied population, the proportion of people with disabilities due to a general disease remained almost unchanged (85.5% in 2019 to 84.4% in 2023), while the proportion of people with disabilities among military personnel increased (from 1.7% in 2019 to 7.0% in 2023). Disability was also recognized among internally displaced persons (783 persons in 2022-2023).

There was a decrease in the average length of stay (from 10.8 days in 2019 to 8.8 days in 2023), which indicates an increase in the quality of diagnosis and treatment in the region.

Conclusions. The development and improvement of the quality of medical care, in line with international standards, is one of the priorities of the healthcare and public health system of Ukraine. Efforts to transform the healthcare system in Ternopil region should be prioritized in accordance with the needs of citizens and available resources so that it is able not only to provide citizens with quality and timely medical care, but also to be ready to respond to health emergencies of various kinds.

Key words: health indicators, population, public health.

Постановка проблеми

Здоров'я населення є одним з ключових показників добробуту та розвитку будь-якого регіону. Загальновідомо, що здорове населення сприяє економічному розвитку, підвищенню продуктивності праці та зменшенню витрат на медичне обслуговування. Інвестиції в охорону здоров'я повертаються у вигляді зростання економічної активності та покращення добробуту громадян. Збереження та зміцнення здоров'я підвищує якість життя людей, сприяє довголіттю та зменшує тягар хронічних захворювань. Це дозволяє громадянам повніше реалізовувати свій потенціал та брати активну участь у суспільному житті. Ефективна система охорони здоров'я допомагає зменшити соціальну нерівність, забезпечуючи рівний доступ до медичних послуг незалежно від соціально-економічного статусу, місця проживання чи інших чинників. Інвестування в профілактичні заходи та раннє виявлення захворювань дозволяє зменшити навантаження на систему охорони здоров'я, знизити смертність та захворюваність, а також зекономити значні ресурси [1, 10].

У сучасних умовах важливою є систематична оцінка та моніторинг стану здоров'я громадян з метою своєчасного виявлення проблем та розробки ефективних заходів для їх вирішення [2, 8, 11]. Тернопільська область, як і інші регіони України, стикається з багатьма викликами у сфері громадського здоров'я, включаючи зростання хронічних захворювань, вплив екологічних чинників та інші.

Дії усіх лікувально-профілактичних закладів області у 2019-2023 роках були спрямовані на реалізацію конституційного права мешканців Тернопільщини на охорону здоров'я, виконання Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших законодавчих актів, які передбачають проведення глибоких структурних змін у медичній галузі, запровадження європейських стандартів забезпечення права громадян на медичну допомогу, кінцевим результатом чого є збереження генофонду нації [3, 4, 5]. Зусилля медичної галузі області скеровуються на реалізацію пріоритетних напрямків галузі охорони здоров'я, серед яких: охорона материнства та дитинства; зниження рівня захворю - ваності, інвалідності та смертності від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, онкологічних захворювань [6, 7, 8].

Мета роботи: проведення комплексного аналізу стану здоров'я населення Тернопільської області за останні п'ять років, ідентифікація основних чинників, що впливають на ці показники, та надання рекомендацій для подальшого підвищення ефективності системи громадського здоров'я регіону. здоров'я захворюваність смертність

Матеріали і методи

Проведено аналіз даних статистичних довідників «Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області» за вказаний період з використанням статистичного та аналітичного методів.

Виклад основного матеріалу

Слід відмітити, що демографічна ситуація, яка склалася в області, характеризується зменшенням народжуваності та від'ємним показником природного приросту (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників народжуваності, смертності та природного приросту населення Тернопільської області з 2019 по 2023 рр.

Основною причиною скорочення чисельності населення області є природне скорочення населення і міграційні процеси. Природний приріст населення у 2023 р. склав -7,6 %о, проте за вказаний період він був найнижчий у 2021 році -9,3 % за рахунок підвищення показника смертності, зумовленого пандемією COVID -19. Також за ці роки зріс показник дитячої смертності з 6,2 % до 8,1 % за рахунок перинатальної патології.

Рівень захворюваності на злоякісні новоутворення за вказаний період знизився на 1,8 % (з 334,0 до 328,6 на 100 тис. населення), проте найбільше його зниження спостерігалося у 2020 році, що, на нашу думку, пов'язане зі зниженням рівня виявлення раку в зв'язку з пандемією коронавірусної інфекції та введенням карантинних заходів на території області. У 2022-2023 роках спостерігається зростання частки пацієнтів з онкологічною патологією, яку вперше виявили у ІІІ та IV стадії відповідно до класифікації TNM.

Одними з важливих критеріїв оцінки якості онкологічної допомоги населенню області є летальність до року, морфологічна верифікація діагнозу та охоплення спеціальним лікуванням. Зокрема, показник летальності до 1 року життя онкологічних хворих з моменту встановлення діагнозу протягом досліджу - ваного періоду дещо зріс із 27,4 % до 28,8 %, показник п'ятирічного виживання збільшився із 62,8 % до 69,4 %, а показник охоплення спеціальним лікуванням первинних онкологічних пацієнтів коливався в межах 72,8-75,2 %.

Захворюваність на туберкульоз за даний період зменшилася майже втричі (з 34,4 до 10,5 на 100 тис. населення). Негативною прогностичною ознакою є реєстрація деструктивних форм туберкульозу серед вперше діагностованих випадків (45,1 % у 2023 році). Питома вага вперше виявлених хворих з бациляр - ними формами легеневого туберкульозу становить 58,6 %, що є негативною епідеміологічною ознакою, оскільки такі хворі є основним джерелом інфекції.

За вказаний період захворюваність на ВІЛ-інфекцію/СНІД в Тернопільській області зменшилася з 6,62 до 3,20 на 100 тис. населення. В усі роки переважає статевий шлях передачі ВІЛ-інфекції, який становить 81,6 %; 8,7 % пацієнтів інфікувалися парентеральним шляхом. Виявлення ВІЛ-інфекції серед жителів міста вище ніж серед жителів села - відповідно 54,1 % та 45,9 %.

За період 2019-2023 років зросла госпітальна захворюваність (з 22146,2 до 23336,8 на 100 тис. населення). Загалом, у структурі госпітальної захворюваності серед дорослого населення (18 років і старші) переважають хвороби системи кровообігу, хвороби кістково-м'язової системи, хвороби органів дихання та хвороби органів травлення; серед дітей - хвороби органів дихання, хвороби органів травлення, травми і отруєння та деякі інфекційні та паразитарні хвороби.

За проаналізований період в Тернопільській області спостерігається зростання рівня первинного виходу на інвалідність серед дорослого і працездатного населення, при цьому більш істотне зростання відбулося у осіб пенсійного віку (у 4,6 рази). При вивченні структури щодо груп інвалідності серед дорослого населення найбільше зросла частка осіб ІІ та ІБ груп інвалідності. Серед осіб працездатного віку зменшилася частка осіб І групи та зросла частка осіб ІІ групи інвалідності.

При аналізі структури інвалідності за причинами серед працездатного населення частка інвалідів з приводу загального захворювання майже не змінилася (85,5 % у 2019 р. до 84,4 % у 2023 р.), зросла частка інвалідів з числа військовослужбовців (з 1,7 % у 2019 р. до 7,0 % у 2023 р.). Визнання інвалідності відбувалося і у осіб із числа внутрішньо переміщених осіб (783 особи за 20222023 роки).

У загальній статистичній звітності провідними медико-соціальними причинами в структурі первинної інвалідності дорослого населення Тернопільської області тривалий час залишаються новоутворення, хвороби системи кровообігу, травми всіх локалізацій, хвороби кістково-м'язової системи. За досліджуваний період зріс рівень первинної інвалідності дорослого населення з приводу новоутворень, хвороб системи кровообігу, (зокрема, ішемічної хвороби серця, цере- броваскулярних захворювань), захворювань кістково-м'язової системи, травм та отруєнь, хвороб ендокринної системи, органів дихання, органів травлення, психічних розладів, патології нервової, сечостатевої систем, хвороб ока та його придаткового апарату.

На надання медичної допомоги населенню значно вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави.

В амбулаторних умовах стаціонарну допомогу в області надає розгорнута мережа денних і домашніх стаціонарів. За досліджуваний період число ліжок в денних стаціонарах зменшилася на 606 ліжок. Показник забезпеченості населення стаціонарозамінною допомогою зменшився із 16,0 до 10,4 на 10 тис. населення. Кількість відвідувань в амбулаторно-поліклінічні заклади на одного жителя також зменшилася із 8,9 до 5,2.

Розвиток стаціонарної медичної допомоги населенню області здійснювався у напрямку подальшої раціоналізації інфраструктури лікарняних закладів, підвищення економічного використання їх ліжкового фонду, поліпшення якості та ефективності медичної допомоги.

Забезпеченість населення ліжками по області зменшилася за вказаний період із 76,0 до 73,2 на 10 тис. населення (табл. 2). У районах області ліжковий фонд складає 45,6 % в міських закладах Тернополя розгорнуто 13,4 % ліжок, в обласних - 41,0 %.

Таблиця 2. Стаціонарна допомога населенню Тернопільської області з 2019 по 2023 рр.

Однією із ланок забезпечення трансформації надання медичної допомоги є кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров'я області.

Укомплектованість штатних посад фізичними особами у 2023 р. утримується на рівні 83,3 %, у 2019 р. цей показник становив 88,2 %. Дещо знизився рівень атестації лікарів, що можна пояснити відтермінуванням атестаційних вимог на час військового стану. Рівень забезпеченості населення ліжками зменшився, проте позитивним є зменшення середньої тривалості перебування пацієнта на ліжку (з 10,8 у 2019 р. до 8,8 днів у 2023 р.), що свідчить про зростання якості діагностики та лікування.

Матеріально-технічне забезпечення є базою для забезпечення якості медичної допомоги. Так за період 2019 - 2023 років у Тернопільській області було закуплено необхідне новітнє медичне обладнання та інвентар: меблі, холодиль - ники, ноутбуки лікарям, медичне обладнання згідно табеля оснащення (автома - тичний гематологічний аналізатор 3д, аналізатор сечі, ЕКГ апарати, пульсокси- метри, глюкометри, пікілуометри, пристрій для добового моні торування артеріального тиску) для ряду амбулаторій загальної практики.

За період 2019-2020 років закуплено та отримано медичне обладнання на суму 327772885 грн. з них 3 3% це благодійні кошти, 20,4 % кошти місцевих бюджетів, 40,3 % кошти НСЗУ і кошти обласного бюджету становили лише 0,88 % і кошти спец рахунку становили 5,4 %.

Було придбано сучасні, високої прохідності автомобілі для обслуговування сільського населення. Також придбано 151 комплект телемедичного обладнання для сільських амбулаторій. Для Тернопільської університетської лікарні було придбано електрокардіостимулятор для зовнішньої кардіостимуляції у пацієнтів, які перенесли операцію на відкритому серці на суму 100 тисяч гривень. В Кременецькій районній комунальній лікарні встановили ангіограф та облаштува - ли операційну для інтервенційних втручань. Головними напрямками технічного забезпечення є надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинною патологією, онкологічною патологією, покращення матеріально-технічного забезпечення амбулаторій загальної практики.

Збереження, охорона та зміцнення здоров'я громадян є одним із ключових пріоритетів держави, який покликана реалізувати система охорони здоров'я. Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило критичне навантаження на систему охорони здоров'я, що пов'язано з підвищенням попиту громадян на різні види медичної допомоги та послуг, які не були пріоритетними до війни. Гострота проблеми зумовлена також суттєвою міграцією серед населення та медичних працівників.

Зусилля щодо відновлення пріоритетно повинні бути спрямовані на трансформацію системи охорони здоров'я відповідно до потреб громадян та наявних ресурсів таким чином, щоб вона була спроможна не лише забезпечити надання громадянам якісної і своєчасної медичної допомоги, але й була готовою до реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я різного характеру.

Головною метою реалізації Плану відновлення у сфері охорони здоров'я є відновлення та розвиток системи охорони здоров'я з новою якістю і доступністю послуг для задоволення потреб громадян. Для реалізації цієї мети на регіональному рівні нами пропонуються наступні напрямки:

Вдосконалення системи ефективного управління закладами охорони здоров'я.

Забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров'я шляхом запровадження гнучких методів фінансування у сфері охорони здоров'я, розширення програми медичних гарантій, розвитку ринку добровільного медичного страхування.

Відновлення та трансформація мережі закладів охорони здоров'я для забезпечення надання базових послуг з охорони здоров'я шляхом розширення послуг первинної медичної допомоги, впровадження багаторічних договорів між Національною службою здоров'я України та закладами охорони здоров'я.

Подальше створення центрів високоспеціалізованої, високотехнологічної медичної допомоги на базі провідних обласних лікарень, розвиток послуг з психічного здоров'я, які наближені до людини та громад, розвиток травматологічних, ортопедичних, опікових та послуг інтенсивної терапії, вдосконалення пакетів програми медичних гарантій для врахування потреб ветеранів війни і осіб, які постраждали від воєнних дій.

Зміцнення та посилення кадрових ресурсів системи охорони здоров'я; планування та забезпечення кадрів системи охорони здоров'я в обсягах та структурі відповідно до потреб системи; створення умов для забезпечення професійного благополуччя працівників сфери охорони здоров'я.

Посилення готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я.

Подальший розвиток електронної охорони здоров'я та посилення кібербезпеки, шляхом формування єдиного медичного інформаційного простору. Створення зручних та прозорих механізмів доступу користувачів до повних даних про своє здоров'я, управління цією інформацією.

Пріоритетний розвиток закладів охорони материнства і дитинства; регіоналізація перинатальної допомоги області з подальшим активним впровадженням ефективних перинатальних технологій.

Удосконалення системи профілактичних медичних оглядів шляхом впровадження програм масового скринінгу населення.

Формування в області єдиної мережі закладів медичної реабілітації та відновного лікування хворих з врахуванням рекреаційних та кліматичних факторів регіону.

Висновки

Розвиток та покращення якості надання медичної допомоги, відповідно до світових стандартів, є одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров'я та громадського здоров'я України. Зусилля щодо трансформації системи охорони здоров'я Тернопільської області пріоритетно повинні бути спрямовані відповідно до потреб громадян та наявних ресурсів таким чином, щоб вона була спроможна не лише забезпечити надання громадянам якісної і своєчасної медичної допомоги, але й була готовою до реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я різного характеру.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з подальшим вивченням стану здоров'я населення та діяльності системи охорони здоров'я та громадського здоров'я щодо розвитку та покращення якості надання медичної допомоги в Тернопільській області відповідно до світових стандартів.

Література

1. Барзилович А.Д. Реформування системи охорони здоров'я в Україні: стратегічні аспекти. Державне управління: удосконалення та розвиток, 2020. № 2. С. 134-140.

2. Мотайло О. В. Стратегія удосконалення системи моніторингу за станом здоров'я населення України. Державне управління: удосконалення та розвиток, 2021. № 3.

3. З.Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області: статистичний довідник / за заг. ред. Богайчука В.Г. Тернопіль, 2020. 119 с.

4. 4.Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області: статистичний довідник / за заг. ред. Юровського В.Т. Тернопіль, 2021. 104 с.

5. 5.Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області: статистичний довідник / за заг. ред. Юровського В.Т. Тернопіль, 2022. 55 с.

6. б.Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області: статистичний довідник / за заг. ред. Юровського В.Т. Тернопіль, 2023. 45 с.

7. Основні показники стану здоров'я населення та ресурсів охорони здоров'я області: статистичний довідник / за заг. ред. Юровського В.Т. Тернопіль, 2024. 49 с.

8. Романюк Н.Є., Романюк Л.М., Нагорна О.П. Моніторинг стану здоров'я як основний елемент визначення проблем громадського здоров'я в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, 2023. № 1. С. 66-69.

9. Щорічний звіт про стан здоров'я населення України та епідемічну ситуацію. Київ, 2023. 39 с.

10. Юлія Володіна (Брикульська), Діана Руснак, ГО «Медичні лідери», Український центр охорони здоров'я (UHC), Павло Ковтонюк. Трансформація системи охорони здоров'я: можливості для громад: посібник. К.: Міжнародний республіканський інститут, 2021. 47 с.

11. Hurmat Ali Shah, Mowafa Househ. Purpose-oriented review of public health surveillance systems: use of surveillance systems and recent advances. BMJ Public Health, 2024. Volume 2, Issue 1. Р. 1-7.

References

1. Barzylovych A.D. (2020). Reformuvannya systemy okhorony zdorov'ya v Ukrayini: stratehichni aspekty. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 2, 134-140 [in Ukrainian].

2. Motaylo O.V. (2021). Stratehiya udoskonalennya systemy monitorynhu za stanom zdorov'ya naselennya Ukrayiny. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 3

3. (2020). Osnovni pokaznyky stanu zdorov'ya naselennya ta resursiv okhorony zdorov'ya oblasti: statystychnyy dovidnyk. Ternopil' [in Ukrainian].

4. (2021). Osnovni pokaznyky stanu zdorov'ya naselennya ta resursiv okhorony zdorov'ya oblasti: statystychnyy dovidnyk. Ternopil' [in Ukrainian].

5. (2022). Osnovni pokaznyky stanu zdorov'ya naselennya ta resursiv okhorony zdorov'ya oblasti: statystychnyy dovidnyk. Ternopil' [in Ukrainian].

6. (2023). Osnovni pokaznyky stanu zdorov'ya naselennya ta resursiv okhorony zdorov'ya oblasti: statystychnyy dovidnyk. Ternopil' [in Ukrainian].

7. (2024). Osnovni pokaznyky stanu zdorov'ya naselennya ta resursiv okhorony zdorov'ya oblasti: statystychnyy dovidnyk. Ternopil' [in Ukrainian].

8. Romanyuk N.YE., Romanyuk L.M., Nahorna O.P. (2023). Monitorynh stanu zdorov"ya yak osnovnyy element vyznachennya problem hromads'koho zdorov"ya v Ukrayini. Visnyk sotsial'noyi hihiyeny ta orhanizatsiyi okhorony zdorov"ya Ukrayiny, 1, 66-69 [in Ukrainian].

9. (2023). Shchorichnyy zvit pro stan zdorov"ya naselennya Ukrayiny ta epidemichnu sytuatsiyu. Kyyiv [in Ukrainian].

10. (2021). Yuliya Volodina (Brykul's'ka), Diana Rusnak, HO «Medychni lidery», Ukrayins'kyy tsentr okhorony zdorov"ya (UHC), Pavlo Kovtonyuk. Transformatsiya systemy okhorony zdorov"ya: mozhlyvosti dlya hromad: posibnyk. K.: Mizhnarodnyy respublikans'kyy instytut [in Ukrainian].

11. Hurmat Ali Shah, Mowafa Househ. (2024). Purpose-oriented review of public health surveillance systems: use of surveillance systems and recent advances. BMJPublic Health, 2, 1, 1-7.

Размещено на Allbest.ru