Динаміка показників глутатіонової антиоксидантної системи серця та ендогенної інтоксикації за умов експериментальної краніоскелетної травми у щурів різної статі та ефективність корекції 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинатом
Краніо-скелетна травма – одне з найтяжчих травматичних ушкоджень, яке супроводжується вираженими локальними і системними порушеннями. Мета наукової роботи: з’ясувати роль статі у проявах вторинного ураження печінки за умов краніоскелетної травми.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2024 |
| Размер файла | 41,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Динаміка показників глутатіонової антиоксидантної системи серця та ендогенної інтоксикації за умов експериментальної краніоскелетної травми у щурів різної статі та ефективність корекції 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинатом
Гудима Анастасія Арсенівна аспірант кафедри патологічної фізіології, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Денефіль Ольга Володимирівна д-р. мед. наук, професор, завідувач кафедри патологічної фізіології, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Анотація
Краніо-скелетна травма - одне з найтяжчих травматичних ушкоджень, яке супроводжується вираженими локальними і системними порушеннями. Система глутатіону відіграє вагому роль в антиоксидантному захисті організму та боротьбі з ендогенної інтоксикацією. Дотепер немає даних щодо гендерних особливостей реакції глутатіонової системи серця та розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у відповідь на травму. не досліджена гендерна ефективність 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату, який володіє антиоксидантними та антигіпоксантними властивостями.
Мета роботи: з'ясувати роль статі у проявах вторинного ураження печінки за умов краніоскелетної травми та оцінити ефективність корекції 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом.
В експериментах використано 156 білих щурах обох статей лінії Вістар масою 200-220 г. Під тіопенталонатрієвим наркозом у дослідній групі 1 моделювали краніо-скелетну травму, у дослідній групі 2 щурам з краніо- скелетною травмою проводили корекцію розчином 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинату в дозі 100 мг-кг-1 внутрішньоочеревинно. Контрольних щурів різної статі тільки вводили в наркоз. Через 1, 3, 7, 14 та 28 діб посттравматичного періоду щурів дослідної групи 1 виводили з експерименту й у серці визначали вміст відновленого глутатіону, у сироватці крові - фракції молекул середньої маси, встановлені при довжині хвилі 238 і 280 нм. На основі цих даних розраховували індекс ароматичності.
Встановлено, вміст відновленого глутатіону в серці під впливом краніоскелетної травми у щурів різної статі порівняно з контролем змінювався хвилеподібно з першим зниженням через 1 добу посттравматичного періоду та другим з меншою амплітудою - через 7 діб. До 28 доби показник зростав проте не досягав рівня контролю. Через 1, 7 та 28 доби посттравматичного періоду вміст відновленого глутатіону в серці ставав суттєво меншим у самців, порівняно з самицями. Індекс ароматичності в динаміці модельованої травми порівняно з контролем у щурів різної статі зменшувався. Ступінь зменшення в гострий період та період ранніх проявів травматичної хвороби (через 1 і 3 доби) переважав у самиць, у пізній період травматичної хвороби (через 7, 14 та 28 діб) - у самців. Уведення щурам різної статі з краніо-скелетною травмою 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату в дозі 100 мг-кг-1 протягом 6 діб посттравматичного періоду у подальшому викликав зменшення порушень досліджуваних показників, ступінь якого у самців був статистично вірогідно більшим в усі терміни посттравматичного періоду, ніж у самиць.
Таким чином, проведене дослідження демонструє гендерні відмінності динаміки вмісту відновленого глутатіону в серці та індексу ароматичності під впливом краніо-скелетної травми та ефективність корекції 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинатом.
Ключові слова: черепно-мозкова травма, скелетна травма, щури-самці, щури-самиці, серце, відновлений глутатіон, молекули середньої маси, 2-етил- 6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат.
Hudyma Anastasiia Arsenivna PhD student of the Department of Pathological Physiology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine
Denefil Olha Volodymyrivna MD, PhD, Professor, Head of the Department of Pathological Physiology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine
DYNAMICS OF INDICATORS OF GLUTATHIONE ANTIOXIDANT HEART SYSTEM AND ENDOGENOUS INTOXICATION UNDER CONDITIONS OF EXPERIMENTAL CRANIO-SKELETAL TRAUMA IN RATS OF DIFFERENT SEXES AND THE EFFECTIVENESS OF CORRECTION WITH 2-ETHYL-6-METHYL-3- HYDROXYPYRIDINE SUCCINATE травма печінка скелетний
Abstract. Cranio-skeletal trauma is one of the most severe traumatic injuries, which is accompanied by pronounced local and systemic disorders. The glutathione system plays a significant role in the body's antioxidant defense and the fight against endogenous intoxication. There is still no data on the gender peculiarities of the response of the cardiac glutathione system and the development of endogenous intoxication syndrome in response to trauma. Also the gender effectiveness of 2- ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate, which has antioxidant and antihypoxant properties, has not been studied.
The aim of the study is to determine the dynamics of indicators of glutathione antioxidant heart system and endogenous intoxication under conditions of experimental cranio-skeletal trauma in rats of different sexes and the effectiveness of correction with 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate.
In experiments, 156 white Wistar line rats of both sexes weighing 200-220 g were used. Cranio-skeletal trauma was modeled under thiopental sodium anesthesia in experimental group 1, and in experimental group 2, rats with cranio-skeletal trauma were corrected with a solution of 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate at a dose of 100 mg-kg-1 intraperitoneally. Control rats of different sexes were only injected with anesthesia. After 1, 3, 7, 14, and 28 days of the posttraumatic period, rats of experimental group 1 were taken out from the experiment and the content of restored glutathione was determined in the heart, and the fraction of medium mass molecules in the blood serum was determined at a wavelength of 238 and 280 nm. Based on these data, the aromaticity index was calculated.
It was found that the content of restored glutathione in the heart under the influence of cranio-skeletal trauma in rats of different sexes compared to the control changed in a wave-like manner with the first decrease after 1 day of posttraumatic period and the second with a smaller amplitude - after 7 days. By the 28th day, the index increased but did not reach the control level. After 1, 7, and 28 days of posttraumatic period, the content of restored glutathione in the heart became significantly lower in males compared to females. The aromaticity index in the dynamics of the modeled trauma decreased in rats of different sexes compared to the control. The degree of decrease in the acute period and the period of early manifestations of traumatic disease (after 1 and 3 days) was predominant in females, and in the late period of traumatic disease (after 7, 14, and 28 days) - in males. The injection of 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate at a dose of 100 mg-kg-1 during 6 days of posttraumatic period in rats of different sexes with cranio-skeletal trauma subsequently caused a decrease in the disorders of the studied parameters, the degree of which in males was statistically significantly greater at all times of the posttraumatic period than in females.
Therefore, the performed study demonstrates gender differences in the dynamics of restored glutathione content in the heart and aromaticity index under the influence of cranio-skeletal trauma and the effectiveness of 2-ethyl-6-methyl-3- hydroxypyridine succinate correction.
Keywords: cranio-cerebral trauma, skeletal trauma, male rats, female rats, heart, restored glutathione, medium mass molecules, 2-ethyl-6-methyl-3- hydroxypyridine succinate.
Постановка проблеми. Краніо-скелетна травма (КСТ) - одне з найтяжчих травматичних ушкоджень, яке супроводжується вираженими локальними і системними порушеннями. Характерною рисою такої травми є розвиток вторинних уражень внутрішніх органів із формуванням синдрому поліорганної недостатності. В його патогенезі провідну роль відіграє посилення процесів ліпідної пероксидації, зниження антиоксидантного захисту та накопичення продуктів ендогенної інтоксикації [1, 2, 3].
Система глутатіону відіграє вагому роль в антиоксидантному захисті організму. До неї належить глутатіон, сульфгідрильні групи білків і ферменти глутатіонтрансфераза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза [4]. Під впливом глутатіонпероксидази за наявності активних форм оксигену та продуктів вільно-радикального окиснення відновлена форма глутатіону (ВГ) переходить в окиснювальну, що забезпечує утилізацію гідрогену пероксиду та відновлення гідроперокисів жирних кислот та інших органічних перокисів. Відновлення окисненого глутатіону каталізує глутатіонредуктаза.
ВГ проявляє не тільки антиоксидантні, але й детоксикаційні властивості. Під впливом глутатіонтрансферази ВГ кон'югує з токсичними субстратами, які в подальшому виводяться з організму [5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні існують дані щодо реакції глутатіонової антиоксидантної системи печінки, нирок та легень у відповідь на експериментальну політравму [6, 7], селезінки, легень у відповідь на гостру крововтрату, ускладнену ішемією-реперфузією кінцівки [8, 9], печінки у відповідь на скелетну травми, ускладнену гострою крововтратою та механічним пошкодженням шкіри [10]. Автори констатують, що на тлі зростання показників пероксидного окиснення ліпідів зменшується вміст у внутрішніх органах ВГ та активності глутатіонзалежних ферментів, що є чутливим діагностичним критерієм системних проявів травматичної хвороби та розвитку оксидативного стресу.
Найменш вивченим за умов КСТ залишається серце. Дотепер немає даних щодо гендерних особливостей реакції глутатіонової системи серця та розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у відповідь на травму. За цих умов не досліджена гендерна ефективність 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату, який володіє антиоксидантними та антигіпоксантними властивостями.
Мета статті - з'ясувати динаміку показників глутатіонової антиоксидантної системи серця та рівень ендогенної інтоксикації за умов експериментальної краніоскелетної травми у щурів різної статі та ефективність корекції 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом.
Виклад основного матеріалу. В експериментах використано 156 білих щурах обох статей лінії Вістар масою 200-220 г. Усіх щурів розділили на 3 групи: контрольну групи, куди увійшли по 6 щурів самиць і самців; 1 дослідну групу, куди увійшли по 45 щурів кожної статі, яким моделювали КСТ; 2 дослідну групу, куди увійшли по 27 щурів кожної статі, яким після нанесення КСТ проводили корекцію шляхом внутрішньочеревинного введення розчину 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату. Усі експерименти, в яких моделювали травму, виконували в умовах тіопентало-натрієвого наркозу (40 мг-кг-1). Контрольних щурів тільки вводили в наркоз.
Для відтворення КСТ щурам послідовно наносили дозований удар тупим предметом по черепі з енергією з енергією 0,375 Дж, який викликав закриту черепно-мозкову травму середнього ступеня тяжкості, та дозований удар по стегну з енергією 0,637 Дж, що викликав закритий перелом стегнової кістки [3]. З метою корекції у дослідній групі 2 щурам різної статі з першої доби після нанесення КСТ протягом 6 діб внутрішньочеревинно вводили 2- етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат (Армадін, виробництво ТОВ Науково-виробнича фірма "Мікрохім", Україна) у дозі 100 мг/кг [11].
Через 1, 3, 7, 14 та 28 діб після моделювання КСТ щурів дослідної групи 1 в умовах тіопенталонатрієвого наркозу виводили з експерименту методом тотального кровопускання з серця. Щурів дослідної групи 2 виводили з експерименту через 7, 14 та 28 діб експерименту. Для досліджень брали серце, та сироватку крові. Серце відмивали від крові, охолоджували та гомогенізували в гомогенізаторі Silent Crasher 75000 (Німеччина). У 10 % екстракті гомогенату серця з використанням спектрофотометра LabAnalyt SP- V1000 (Granum, Китай) визначали вміст ВГ [12]. Для оцінки рівня ендогенної інтоксикації в сироватці крові досліджували вміст низькомолекулярних пептидів - продуктів деструкції тканин, а саме фракції молекул середньої маси, визначеної при 238 нм (МСМ 238), а також хроматофорної фракції, які включають ароматичні амінокислоти, що є продуктами аномального метаболізму. Їх визначали при 280 нм (МСМ 280). Використовували спектрофотометр програмований "ULAB-108UV" (КНР) [13]. Метод, заснований на осадженні білків сироватки крові 10 % розчином трихлороцтової кислоти з подальшим центрифугуванням і визначенням спектрів поглинання світла кислоторозчи- нною фракцією. На основі отриманих даних розраховували індекс аромати- чості (МСМ 238/МСМ 280), який характеризує внесок ароматичних хроматофорів і формування синдрому ендогенної інтоксикації [1].
При виконанні експериментів дотримувалися "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", які були ухвалені Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001) та узгоджені із положенням "Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1986).
Отримані цифрові дані опрацьовували з використанням програмного пакету StATISTIcA 10.0 ("StatSoft Inc.", США), серійний номер диска BXXR303F737429FA-8. Визначали медіану (Ме), нижній і верхній квартилі (LQ, UQ). Додатково з метою нівелювання різного вихідного вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності в динаміці КСТ розраховували відношення індивідуальних величин цих показників до середньої величини контрольної групи. З метою порівняння ступеня приросту досліджуваних показників під впливом корекції додатково розраховували відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності щурів різної статі з КСТ, яким уводили 2- етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат, до середньої величини групи травмованих щурів без корекції через 7, 14 і 28 діб експерименту.
Відмінності між контрольною та дослідними групами оцінювали за критерієм Манна-Уітні.
Як показали наші дослідження (табл. 1), вміст ВГ у серці у щурів різної статі під впливом КСТ змінювався хвилеподібно. У самиць через 1 добу експерименту показник порівняно з контролем зменшувався (на 38,1 %, р<0,05). Через 3 доби показник зростав - на 57,7 % порівняно з результатом 1 доби експерименту (рі<0,05). В цей термін показник досягав рівня контролю (р>0,05). Через 7 діб показник повторно знижувався, що виявилося статистично вірогідним порівняно з результатом 3 доби експерименту (на 9,8 %, рз<0,05) та контрольною групою (на 11,9 %, р<0,05). В цей термін показник на 42,3 % перевищував результат 1 доби експерименту (рі<0,05). У подальшому через 14 і 28 діб експерименту показник зростав, проте результат виявився статистично не значущим порівняно з 7 добою експерименту (р?>0,05, рі4>0,05).
Таблиця 1
Статеві відмінності вмісту ВГ у серці та величини коефіцієнта ароматичності сироватки на тлі експериментальної краніоскелетної травми ((Ме (LQ;UQ)) - медіана (нижній і верхній квартилі)
|
Контроль |
Термін обстеження |
|||||
|
1 доба |
3 доба |
7 доба |
14 доба |
28 доба |
||
|
ВГ, ммоль-кг-1 |
||||||
|
Самиці |
||||||
|
0,84 (0,82; 0,88) |
0,52* (0,50; 0,54) |
0,82 (0,80; 0,85) р 1<0,05 |
0,74* (0,70; 0,77) р 1<0,05 р 3<0,05 |
0,78* (074; 0,79) р 1<0,05 р 3<0,05 ру>0,05 |
0,77* (0,75; 0,80) р 1<0,05 р 3>0,05 р 7>0,05 р 14>0,05 |
|
|
Самці |
||||||
|
0,88 (0,85; 0,88) |
0,42* (0,42; 0,44) |
0,86 (0,82; 0,87) р 1<0,05 |
0,69* (0,65; 0,70) р 1<0,05 р 3<0,05 |
0,72* (0,70; 0,77) р 1<0,05 р 3<0,05 р 7<0,05 |
0,73* (0,71; 0,74) р 1<0,05 р 3<0,05 р 7<0,05 р 14>0,05 |
|
|
р>0,05 |
р<0,05 |
р>0,05 |
р<0,05 |
р>0,05 |
р<0,05 |
|
|
Індекс ароматичності, ум.од.-1 |
||||||
|
Самиці |
||||||
|
0,42 (0,41; 0,46) |
0,31* (0,28; 0,33) |
0,28* (0,27; 0,31) р 1>0,05 |
0,38* (0,35; 0,38) р 1<0,05 р 3<0,05 |
0,39* (0,34; 0,40) р 1<0,05 р 3>0,05 р 7>0,05 |
0,39* (0,38; 0,39) р 1<0,05 р 3<0,05 р 7>0,05 р 14>0,05 |
|
|
Самці |
||||||
|
0,41 (0,37; 0,44) |
0,39 (0,36; 0,41) |
0,36 (0,36; 0,41) р 1>0,05 |
0,21* (0,19; 0,22) р 1<0,05 р 3<0,05 |
0,27* (0,26; 0,33) р 1<0,05 р 3<0,05 р 7<0,05 |
0,32* (0,29; 0,35) р 1<0,05 р 3<0,05 р 7<0,05 р 14>0,05 |
|
|
р>0,05 |
р<0,05 |
р<0,05 |
р<0,05 |
р<0,05 |
р<0,05 |
Примітка:
1. - відмінності стосовно контрольної групи статистично вірогідні (р<0,05);
2. р - вірогідність відмінностей між дослідними групами самиць і самців;
3. рі - вірогідність відмінностей стосовно 1 доби експерименту;
4. рз - вірогідність відмінностей стосовно 3 доби експерименту;
5. ру - вірогідність відмінностей стосовно 7 доби експерименту;
6. р 14 - вірогідність відмінностей стосовно 14 доби експерименту.
У самців вміст ВГ у серці під впливом КСТ через 1 добу експерименту порівняно з контролем зменшувався на 52,3 % (р<0,05). Через 3 доби показник зростав - у 2,05 раза порівняно з результатом 1 доби експерименту (рі<0,05) і досягав рівня контрольної групи (р>0,05). Через 7 діб наставало повторне зниження показника, який ставав на 19,8 % меншим порівняно з результатом 3 доби експерименту (рз<0,05) та на 21,5 % порівняно з контролем (р<0,05). В цей термі показник залишався на 64,3 % більшим, ніж через 1 добу експерименту (рі<0,05). Через 14 діб показник залишався на рівні 7 доби експерименту (р 7>0,05), через 28 діб - зростав, що виявилося статистично вірогідно більшим, порівняно з результатами 1, 3 та 7 діб експерименту (рі<0,05, рз<0,05, р 7<0,05). Проте показник не досягав рівня контролю й залишався статистично вірогідно меншим (на 17,0 %, р<0,05).
Порівняння дослідних груп щурів різної статі показало, що в контролі відмінності за вмістом ВГ у серці між самицями і самцями були статистично не значущі (р>0,05). У посттравматичному періоді через 1, 7 та 28 доби експерименту у самців показник виявився статистично вірогідно меншим, ніж у самиць (р<0,05).
У свою чергу індекс ароматичності у самиць під впливом КСТ вже через 1 добу експерименту порівняно з контролем зменшувався - на 26,2 % (р<0,05). Через 7 діб показник досягав мінімального рівня і був на 9,7 % меншим, ніж через 1 добу експерименту (рі<0,05) та на 33,3 % порівняно з контролем (р<0,05). Через 14 діб показник збільшувався. В цей термін показник на 35,7 % перевищив результат 3 доби експерименту (рз<0,05) та на 22,6 % результат 1 доби (рі<0,05), проте не досягав рівня контролю й залишався статистично вірогідно меншим (р<0,05). На такому ж рівні показник залишився до 28 доби експерименту (рі4>0,05).
У самців протягом 1 і 3 діб посттравматичного індекс ароматичності знижувався порівняно з контролем, проте результат виявився статистично не вірогідним (р>0,05). Через 7 діб показник досягав мінімуму і ставав на 48,8 % меншим, ніж у контролі (р<0,05), на 46,1 % порівняно з результатом 1 доби експерименту (рі<0,05) та на 41,7 % порівняно з результатом 3 доби (рз<0,05). У подальшому через 14 діб експерименту показник суттєво зростав і ставав на 28,6 % більшим, ніж через 7 діб (р 7<0,05), проте не досягав рівня попередніх термінів спостереження (рі<0,05, рз<0,05) й залишався на 34,1 % меншим, ніж у контролі (р<0,05).
Порівняння дослідних груп за величиною коефіцієнта ароматичності показало, що у контролі не спостерігали суттєвих відмінностей між групами самиць і самців (р>0,05). Після моделювання КСТ через 1 і 3 доби посттравматичного періоду індекс ароматичності у самців виявився статистично вірогідно більшим, ніж у самиць (відповідно на 25,8 та 28,6 %, р<0,05). Проте починаючи з 7 доби експерименту показник істотно переважав у самиць: через 7 діб - на 80,9 % (р<0,05) через 14 діб - на 44,4 % (р<0,05), через 28 діб - на 25,0 % (р<0,05).
Аналіз ступеня відхилення досліджуваних показників від контролю (табл. 2) показав, що у самців порівняно з самицями відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці до середньої величини контрольної групи після моделювання КСТ змінювалося коливально: через 1 добу експерименту було статистично вірогідно меншим, ніж у самиць (на 21,0 %, р<0,05); через 7 діб, навпаки, ставало істотно більшим (на 10,2 %, р<0,05). Через 14 і 28 діб повторно знижувався й був статистично вірогідно меншим, ніж у самиць (р<0,05). Через 3 доби відмінності показника між щурами різної статі були статистично не вірогідними (р>0,05).
У свою чергу відношення індивідуальних величин індексу ароматичності до середньої величини контрольної групи після моделювання КСТ через 1 і 3 доби посттравматичного періоду виявилося істотно більшим у самців, ніж у самиць (відповідно на 26,7 та 34,3 %, р<,05). Через 7, 14 та 28 діб експерименту показник у групі самців ставав статистично вірогідно меншим - відповідно на 42,7, 32,3 та 17,2 % (р<0,05).
Таблиця 2
Динаміка відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності до середньої величини контрольної групи після моделювання краніоскелетної травми у щурів різної статі ((Ме (LQ;UQ)) - медіана (нижній і верхній квартилі)
|
Стать щурів |
Термін обстеження |
|||||
|
1 доба |
3 доба |
7 доба |
14 доба |
28 доба |
||
|
ВГ |
||||||
|
Самиці |
0,62 (0,60; 0,64) |
0,98 (0,96; 1,01) |
0,88 (0,83; 0,92) |
0,92 (0,88; 0,94) |
0,89 (0,88; 0,93) |
|
|
Самці |
0,49 (0,48; 0,50) |
0,98 (0,93; 1,00) |
0,97 (0,94; 1,00) |
0,83 (0,82; 0,84) |
0,84 (0,82; 0,86) |
|
|
р |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Індекс ароматичності |
||||||
|
Самиці |
0,75 (0,67; 0,79) |
0,70 (0,64; 0,73) |
0,89 (0,83; 0,91) |
0,96 (0,84; 0,97) |
0,93 (0,90; 0,94 |
|
|
Самці |
0,95 (0,88; 1,01) |
0,94 (0,87; 0,97) |
0,51 (0,47; 0,53) |
0,65 (0,62; 0,80) |
0,77 (0,71; 0,84) |
|
|
р |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
Примітка. Тут і в табл. 5: р - вірогідність відмінностей між групами самиць і самців.
Шестиденне застосування з метою корекції 2-етил-6-метил-3-гідрокси- піридину сукцинату (табл. 3) в самиць з КСТ порівняно з аналогічною групою без корекції супроводжувалося зростанням вмісту в серці ВГ, що через 7, 14 та 28 діб виявилося статистично вірогідним (р<0,05). Величина індексу ароматичності під впливом корекції в самиць порівняно зі щурами без корекції через 7, 14 та 28 діб між групами порівняння істотно не відрізнялася (р>0,05).
Таблиця 3
Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на вміст ВГ у серці та величину індексу ароматичності у самиць після моделювання КСТ ((Ме (LQ;UQ)) ^ - медіана (нижній і верхній квартилі)
|
Стать щурів |
Термін обстеження |
|||
|
7 доба |
14 доба |
28 доба |
||
|
ВГ, ммоль-кг-1 |
||||
|
Без корекції |
0,74 (0,70; 0,77) |
0,78 (074; 0,79) |
0,77 (0,75; 0,80) |
|
|
2-етил-6-метил-3 - гідроксипіридину сукцинат |
0,80 (0,79; 0,82) |
0,82 (0,80; 0,82) |
0,87 (0,86; 0,90) |
|
|
р |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Індекс ароматичності, ум. од. |
||||
|
Без корекції |
0,38 (0,35; 0,38) |
0,39 (0,34; 0,40) |
0,39 (0,37; 0,39) |
|
|
2-етил-6-метил-3 - гідроксипіридину сукцинат |
0,38 (0,38; 0,42) |
0,43 (0,40; 0,47) |
0,38 (0,36; 0,43) |
|
|
р |
>0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
Примітка. Тут і в табл. 4: р - вірогідність відмінностей стосовно групи без корекції..
Уведення 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату самцям з КСТ (табл. 4) порівняно з такою ж групою без корекції викликало статистично вірогідне збільшення вмісту в серці ВГ через 7, 14 та 28 діб посттравматичного періоду (відповідно на 16,8, 13,9 та 20,8 %, р<0,05). Аналогічно суттєво зростав й індекс ароматичності. Відмінності порівняно зі щурами без корекції виявилися статистично значущими через 7 та 28 діб експерименту (відповідно на 9,5 та 18,8 %, р<0,05).
Таблиця 4
Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на вміст ВГ у серці та величину індексу ароматичності у самців після моделювання КСТ ((Ме (LQ;UQ)) ^ - медіана (нижній і верхній квартилі)
|
Стать щурів |
Термін обстеження |
|||
|
7 доба |
14 доба |
28 доба |
||
|
ВГ, ммоль-кг-1 |
||||
|
Без корекції |
0,68 (0,65; 0,69) |
0,72 (0,70; 0,77) |
0,72 (0,71; 0,73) |
|
|
2-етил-6-метил-3 - гідроксипіридину сукцинат |
0,78 (0,76; 0,81) |
0,82 (0,80; 0,82) |
0,87 (0,86; 0,90) |
|
|
р |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Індекс ароматичності, ум. од. |
||||
|
Без корекції |
0,21 (0,19; 0,22) |
0,27 (0,26; 0,34) |
0,32 (0,29; 0,35) |
|
|
2-етил-6-метил-3 - гідроксипіридину сукцинат |
0,23 (0,22; 0,24) |
0,35 (0,33; 0,36) |
0,38 (0,35; 0,40) |
|
|
р |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
Аналіз корегувальної ефективності 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату у щурів різної статі показав (табл. 5), що у самців відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці, яким уводили 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинат, до середньої величини групи травмованих щурів без корекції у всі досліджувані терміни посттравматичного періоду виявився статистично вірогідно більший, ніж у самиць (р<0,05). Аналогічно більшим у самців з КСТ порівняно з самицями виявилося відношення індивідуальних величин індексі ароматизації, яким уводили 2-етил-6-метил-3-гідроксипі- ридину сукцинат, до середньої величини групи травмованих щурів без корекції (р<0,05).
Таблиця 5
Динаміка відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності щурів різної статі з краніоскелетною травмою, яким уводили 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат, до середньої величини групи травмованих щурів без корекції ((Ме (LQ;UQ)) - медіана (нижній і верхній квартилі)
|
Стать щурів |
Термін обстеження |
|||
|
7 доба |
14 доба |
28 доба |
||
|
ВГ |
||||
|
Самиці |
1,08 (1,07; 1,11) |
1,06 (1,03; 1,06) |
1,14 (1,12; 1,17) |
|
|
Самці |
1,16 (1,13; 1,20) |
1,14 (1,11; 1,15) |
1,21 (1,19; 1,24) |
|
|
р |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Індекс ароматичності |
||||
|
Самиці |
1,03 (1,01; 1,12) |
1,09 (1,00; 1,19) |
0,97 (0,91; 1,10) |
|
|
Самці |
1,10 (1,06; 1,14) |
1,31 (1,22; 1,35) |
1,20 (1,11; 1,28) |
|
|
р |
>0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
Отримані результати свідчать про те, що під впливом КСТ у щурів різної статі в серці знижується вміст ВГ. Показник знижується хвилеподібно з першим зниженням через 1 добу посттравматичного періоду та другим, але з меншою амплітудою - через 7 діб. У подальшому до 14 доби показник зростає і залишається на такому ж рівні до 28 доби експерименту.
Відомо, що ВГ завдяки глутатіонзалежним ферментам (глутатіонпе- роксидазі та глутатіонтрансферазі), є донатором протону в системі складних окисно-відновних реакцій. Завдяки цьому ВГ акцептує гідроксильні радикали і захищає тканини від активних сполук оксигену, знижує інтенсивність процесів ліпідної пероксидації, виявляє мембранопротекторну дію [14]. Крім цього, під впливом глутатіонтрансферази ВГ бере участь у знешкодження ксенобіотиків та ендогенних токсинів шляхом утворення парних сполук [15]. Наші попередні дослідження показали [16], що в серці у щурів різної статі під впливом КСТ через 1 добу виникають передумови до утворення активних форм оксигену з суттєвим посиленням процесів ПОЛ. На цьому етапі система глутатіону серця, очевидно, проявляє в основному антиоксидантну дію. На другому етапі - через 3 доби, вміст ВГ не зменшується, а, навпаки, - зростає, що вказує на врівноваження вільнорадикальних процесів з їх нейтралізації шляхом мобілізації антиоксидантної системи організму. На третьому етапі (7 доба) витрати ВГ посилюються, що, на наш погляд, пов'язано із прогресуванням травматичної хвороби із поглибленням ураження не тільки нервової системи, але й системним вторинним ушкодженням внутрішніх органів, у тому числі - серця, з формуванням синдрому ендогенної інтоксикації, що наведено у роботі [1]. Можна припустити, що за цих умов система глутатіону відіграє не тільки антиоксидантну роль, але й бере активну участь у знешкодженні ендотоксинів.
Слід зауважити, що у самців вміст ВГ у серці в динаміці КСТ через 1, 7 та 14 діб експерименту виявився статистично вірогідно меншим, ніж у самиць. Це вказує на менші затрати тіол-дисульфідних сполук у відповідь на патогенний вплив модельованої травми в організмі самиць, ніж у самців. Отриманий результат можна пояснити з позиції впливу жіночих і чоловічих статевих гормонів на процеси вільнорадикального окиснення. На сьогодні переконливо доведено, що естрогени володіють здатністю виконувати функцію пастки вільних радикалів і хелатування окисноактивних іонів металів [17]. За даними [18] естрогени здатні стимулювати клітинні антиоксидантні ферменти в мозку. Наші результати засвідчують таку можливість й у серці. Додатковим підтвердженням цього висновку є той факт, що ступінь зниження вмісту ВГ на тіл КСТ у самців через 1, 14 та діб експерименту суттєво більший, ніж у самиць.
Що стосується динаміки рівня ендогенної інтоксикації, яку оцінювали за коефіцієнтом ароматичності (МСМ 238/МСМ 280), з'ясувалося, що у самиць порівняно з контролем показник знижується вже через 1 добу експерименту і досягає мінімуму через 3 доби з наступним зростанням, проте до 28 доби показник не досягає рівня контролю й продовжує залишатися істотно меншим. У самців показник протягом 1 і 3 діб експерименту практично не змінюється порівняно з контролем, проте, починаючи з 7 доби, стає статистично вірогідно меншим. В ці ж терміни показник у самців суттєво менший, ніж у самиць.
Отже, у самиць пептиди, що містять ароматичні хроматофори, з'являються вже в гострий період ТХ й досягають максимуму - в період ранніх проявів ТХ. Їх концентрація поступово зменшується до 28 доби експерименту У самців вміст ароматичних хроматофор наростає в більш пізній період - починаючи з 7 доби експерименту й суттєво перевищує самиць.
Поява хроматофорів пептидної природи, в основному циклічних амінокислот свідчить про значне розбалансування метаболічних процесів [19]. У самиць ці порушення виникають швидше, ніж у самців, і до 28 доби суттєво зменшуються. В самців активізацію дизметаболічних процесів відмічають пізніше, проте амплітуда цих порушень суттєво більша ніж у самиць. Так само через 7-28 діб експерименту в організмі самців суттєво більший ступінь зниження індексу ароматичності порівняно і з контрольною групою.
Застосування з метою корекції 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату, який уводили внутрішньоочеревинно в дозі 100 мг-кг-1 протягом перший шести діб посттравматичного періоду у самиць з КСТ порівняно з аналогічною групою без корекції викликає збільшення вмісту ВГ у серці лише через 14 діб експерименту. Водночас у самців цей показник стає суттєво більшим під впливом корекції у всі досліджувані терміни спостереження (7,14 та 28 доби). Що стосується ефективності впливу препарату на індекс ароматичності, то в самиць ефекту практично не спостерігали, в той же час у самців - через 7 і 28 діб показник стає суттєво більшим, порівняно зі щурами без корекції.
Отримані результати дозволили припустити, що у самців з КСТ 2-етил- 6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат виявляє вищий ефект, ніж у самиць. Дане припущення підтвердилося на основі аналізу динаміки відношення індивідуальних величин вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності щурів різної статі з КСТ, яким уводили 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат, до середньої величини групи травмованих щурів без корекції. У самців у всі терміни показник як за вмістом ВГ у серці, так і величиною індексу ароматичності у всі терміни спостереження статистично вірогідно більший, ніж у самиць.
Отже, ефективність препарату в самців є вищою, ніж у самиць. Очевидно, препарат завдяки своїм антиоксидантним та антигіпоксантним властивостям в організмі самців компенсує менший рівень природних антиоксидантів, обумовлених естрогенами.
Таким чином, проведене дослідження демонструє гендерні відмінності динаміки вмісту ВГ у серці та індексу ароматичності під впливом КСТ та ефективність корекції 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом. Отримані результати вказують на доцільність застосування препаратів з антиоксидантними властивостями у травмованих щурів-самців з метою компенсації меншої спроможності антиоксидантної системи, що вимагає свого подальшого поглибленого вивчення на доклінічному рівні.
Висновки
1. Вміст ВГ у серці під впливом КСТ у щурів різної статі порівняно з контролем змінюється хвилеподібно з першим зниженням через 1 добу посттравматичного періоду та другим з меншою амплітудою - через 7 діб. До 28 доби показник зростає проте не досягає рівня контролю. Через 1, 7 та 28 доби посттравматичного періоду вміст ВГ у серці суттєво менший у самців, порівняно з самицями.
2. Індекс ароматичності в динаміці КСТ порівняно з контролем у щурів різної статі зменшується. Ступінь зменшення в гострий період та період ранніх проявів ТХ (через 1 і 3 доби) переважає у самиць, у пізній період ТХ (через 7, 14 та 28 діб) - у самців.
2. Уведення щурам різної статі з КСТ 2-етил-6-метил-3-гідроксипіри- дину сукцинату в дозі 100 мг-кг-1 протягом 6 діб посттравматичного періоду у подальшому викликає зменшення порушень досліджуваних показників, ступінь якого у самців статистично вірогідно більший в усі терміни посттравматичного періоду, ніж у самиць.
Перспективи подальших досліджень. Дослідження впливу експериментальної КСТ у щурів різної статі на динаміку маркерів ТХ у віддалений період та розробка засобів системної корекції та відновлення.
Література
1. Зябліцев С. В., Єльський В.М. Синдроми травматичної хвороби при черепно- мозковій травмі : монографія. Краматорськ: Каштан, 2020. 264 с.
2. Prokhorenko O. O. The dynamics of cytolytic syndrome parameters in the period of late manifestations of cranioskeletal trauma in case of concomitant chronic hepatitits and the effectiveness of armadine correction. Journal of Education, Health and Sport. 2021. Vol. 11, № 11. P. 392-401. DOI: https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.11.037.
3. Antioxidant-prooxidant balance of the kidneys in rats of different ages under conditions of experimental cranioskeletal trauma / N. V. Izhytska, Y. I. Sushko, A. A. Hudyma et al. Wiadomosci Lekarskie. 2023. Vol. 76, № 9. P. 1930-1935. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202309105.
4. Ясінський Р.М. Оцінювання показників системи глутатіону залежно від варіанта перебігу захворювання у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень при коінфекції туберкульоз/ВІЛ. Запорізький медичний журнал. 2016. № 2. С. 36-39. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.2.69214.
5. Салига Н.О. Активність глутатіонової системи антиоксидантного захисту в щурів за дії L-глутамінової кислоти. The Ukrainian Biochemical Journal. 2013. Т. 85, № 4. С. 40-47. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj85.04.040.
6. Волотовська Н.В., Гудима А.А. Особливості реакції глутатіонової системи внутрішніх органів на тлі експериментальної політравми. Вісник наукових досліджень. 2018. № 2 (91). С. 141-143. DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9117.
7. Volotovska, N. V., Cliff Nhokwara, T., Zhulkevych, I. V. Changes in the glutathione system's activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019. № 1. С. 23-27. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10043.
8. Яворська І. В. Вплив гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на динаміку показників глутатіонової антипероксидазної системи в селезінці та його корекція карбацетамом. Медична та клінічна хімія. 2021. № 2. С. 77--84. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12243.
9. Порушення вмісту відновленого глутатіону в легенях щурів на тлі гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та їх корекція карбацетамом / О.В. Стахів, А.А. Гудима, І. В. Корда, Ю.В. Угляр. Медична та клінічна хімія. 2020. № 3. С. 74-80. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11537.
10. Смаглій З.В. Вплив механічного пошкодження шкіри на показники глутатіонової антиоксидантної системи печінки за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою, та ефективність PRP-терапії. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2022. № 2. С. 139-147. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13145.
11. Пискливець Т. І., Шульгай А.Г. Функціональні й метаболічні порушення нирок за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою різного ступеня тяжкості, та ефективність 2-етил-6-метил-3- гідроксипіридину сукцинату в корекції виявлених порушень. Медична та клінічна хімія. 2023. № 3. С. 43-54. DOI: https://doi.org/10.11603/ mcch.2410-681X.2023.i3.14130.
12. Лабораторні методи дослідження у біології, тваринництві і ветеринарній медицині : довідник / В.В. Влізло, Р.С. Федорук, І. Б. Ратич та ін. ; за ред. В.В. Влізла. Львів: Сполом, 2012. 764 с.
13. Рівень молекул середньої маси в синовіальній рідині хворих на ревматоїдний артрит / О.В. Синяченко, М.В. Єрмолаєва, Т.Ю. Алієва та ін. Травма. 2020. Т. 21, № 6. С. 21-26. DOI: https://doi.Org/10.22141/1608-1706.6.21.2020.223884.
14. Антиоксидантна система захисту організму (огляд) / І. Ф. Бєленічев, Е.Л. Левицький, Ю. І. Гунський та ін. Сучасні проблеми токсикології. 2002. № 3. URL: http://www.medved.kiev.ua/ arhiv_mg/st_2002/02_3_3.htm (дата звернення 14.07.2024)
15. Кузьмінський І. В. Активність глутатіонпероксидазної системи в тканині печінки в моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на фоні гіповолемічного шоку та реперфузії кінцівки. Екстрена медицина: від науки до практики. 2018. № 3. С. 23-32.
16. Гудима А.А. Статеві особливості динаміки показників вільнорадикального окиснення ліпідів і протеїнів серця в динаміці краніоскелетної травми. "Інновації в медицині та фармації" : тези доповідей 91-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю, м. Івано-Франківськ, 24-26 берез. 2022 р. Івано-Франківськ, 2022. С. 248-249.
17. Redox changes in the brains of reproductive female rats during aging / F. M. Heemann, A. C. da Silva, T. B. et al. Experimental gerontology. 2017; Vol. 87 (Pt A). Р. 8-15. DOI: https://doi.org/10.1016/_j.exger.2016.11.005.
18. Вплив естрогенів на проокисно-антиоксидантну систему лімбічних структур головного мозку / І. Р. Тимофійчук, С.Б. Семененко, Т.П. Савчук, О. І. Юрків, К.В. Слободян. Art of medicine. 2019. № 1. С. 140-145. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2019.L9.140.
19. Етіопатогенетичні біомаркери формування синдрому гепатоспленомегалії та вибір тактики лікування хворих з кровотечами із флебектазій стравоходу / О.М. Клімова, С.В. Сушков, Т. І. Кордон та ін. Харківська хірургічна школа. 2020. № 2. С. 193-200. DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2020.37.
20. References
21. Ziablitsev, S. V., & Yelskyi, V. M. (2020) Syndromy travmatychnoi khvoroby pry cherepno-mozkovii travmi [Traumatic disease syndromes in traumatic brain injury]. Kramatorsk: Kashtan. [in Ukrainian].
22. Prokhorenko, O. (2021). The dynamics of cytolytic syndrome parameters in the period of late manifestations of cranioskeletal trauma in case of concomitant chronic hepatitits and the effectiveness of armadine correction. Journal of Education, Health and Sport, 11(11), 392-401. https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.11.037
23. Izhytska, N. V., Sushko, Y. I., Hudyma, A. A., Zachepa, O. A., & Prokhorenko, O. O. (2023) Antioxidant-prooxidant balance of the kidneys in rats of different ages under conditions of experimental cranioskeletal trauma. Wiadomosci Lekarskie,76(9),1930-1935. https://doi.org/10. 36740/WLek202309105.
24. Yasinskiy, R. M. (2016). Otsiniuvannia pokaznykiv systemy hlutationu zalezhno vid varianta perebihu zakhvoriuvannia u khvorykh na vpershe diahnostovanyi tuberkuloz lehen pry ko-infektsii tuberkuloz/VIL [Estimation of the glutathione system parameters depending on the variant of the disease course in patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis at coinfection tuberculosis/HIV]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal - Zaporozhye Medical Journal, 18(2). https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.2.69214. [in Ukrainian]
25. Salyha, N. O. (2013) Aktyvnist hlutationovoi systemy antyoksydantnoho zakhystu v shchuriv za dii L-hlutaminovoi kysloty [Activity of the glutathione system of antioxidant defense in rats under the action of L-glutamic acid]. The Ukrainian Biochemical Journal, 85(4), 40--47. https://doi.org/10.15407/ubj85.04.040. [in Ukrainian]
26. Volotovska, N. V., & Hudyma, A. A. (2018). Osoblyvosti reaktsii hlutationovoi systemy vnutrishnikh orhaniv na tli eksperymentalnoi politravmy [Features of glutathyon system reaction of internal organs on the background of experimental polytrauma]. Visnyk naukovykh doslidzhen - Bulletin of Scientific Research, (2), 141-143, https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9117. [in Ukrainian]
27. Volotovska, N. V., Cliff Nhokwara, T., & Zhulkevych, I. V. (2019). Changes in the glutathione system's activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemiareperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny - Achievements of Clinical and Experimental Medicine, (1), 23-27. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10043.
28. Yavorska І. V. (2021). Vplyv hostroi krovovtraty, uskladnenoi ishemiieiu-reperfuziieiu kintsivky, na dynamiku pokaznykiv hlutationovoi antyperoksydaznoi systemy v selezintsi ta yoho korektsiia karbatsetamom [Influence of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion on the dynamics of glutation antiperoxidase indicators in the spleen and its correction with carbacetam]. Medychna ta klinichna khimiia - Medical and Clinical Chemistry, (2), 77-84. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12243. [in Ukrainian]
29. Stakhiv, O. V., Hudyma, A. A., Korda, I. V., & Uglyar, Y. V. (2020). Porushennia vmistu vidnovlenoho hlutationu v leheniakh shchuriv na tli hostroi krovovtraty, uskladnenoi ishemiieiu-reperfuziieiu kintsivky, ta yikh korektsiia karbatsetamom [Disturbance of the content of restorated glutation in the lungs of rats on the background of acute blood loss complicated by ischemia-reperfusion of the limbs and their correction with carbacetam]. Medychna ta klinichna khimiia - Medical and Clinical Chemistry, (3), 74-80. https://doi.org/10.11603/mcch.2410- 681X.2020.v.i3.11537. [in Ukrainian].
30. Smagliy, Z. V. (2022). Vplyv mekhanichnoho poshkodzhennia shkiry na pokaznyky hlutationovoi antyoksydantnoi systemy pechinky za umov skeletnoi travmy, uskladnenoi hostroiu krovovtratoiu, ta efektyvnist PRP-terapii [Effect of mechanical damage to the skin on the indicators of the glutation antiperoxidase system of the liver in conditions of skeletal injuries complicated by acute blood loss and efficacy of prp therapy]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny -Achievements of Clinical and Experimental Medicine, (2), 139-147. https://doi.org/ 10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13145. [in Ukrainian]
31. Pysklyvets, T. I., & Shulhai, A. H. (2023). Funktsionalni y metabolichni porushennia nyrok za umov skeletnoi travmy, uskladnenoi hostroiu krovovtratoiu riznoho stupenia tiazhkosti, ta efektyvnist 2-etyl-6-metyl-3- hidroksypirydynu suktsynatu v korektsii vyiavlenykh porushen [Functional and metabolic kidney disorders under conditions of skeletal trauma complicated by acute blood loss of various severity degrees and effectiveness of 2-ethyl-6-methyl-3- hydro-xypyridine succinate in the correction of identified disorders]. Medychna ta klinichna khimiia - Medical and Clinical Chemistry, (3), 43-54. https://doi.org/10.11603/mcch.2410- 681X.2023.i3.14130. [in Ukrainian]
32. Vlizlo, V. V. (Ed.). (2012) Laboratorni metody doslidzhennia u biolohii, tvarynnytstvi i veterynarnii medytsyni [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine]. Lviv: Spolom. [in Ukrainian].
33. Syniachenko, O., Yermolaieva, M., Aliieva, T., Lientsova, K., Verzilov, S., & Syniachenko, T. (2021). Riven molekul serednoi masy v synovialnii ridyni khvorykh na revmatoidnyi artryt [Level of middle mass molecules in synovial fluid of patients with rheumatoid arthritis]. Travma- Trauma, 21(6), 21-26. https://doi.org/10.22141/1608-1706.6.21.2020.223884. [in Ukrainian]
34. Belenichev, I. F., Levytskyi, Ye. L., Hubskyi, Yu. I., Kovalenko, S. I., & Marchenko O. M. (2002) Antyoksydantna systema zakhystu orhanizmu (ohliad) [Antioxidant protection system of the body (review)]. Suchasni problemy toksykolohii - Modern problems of toxicology. (3), 24-29. Retrieved from http://www.medved.kiev.ua/arhiv_mg/st_2002/02_3_3.htmjin Ukrainian]
35. Kuzminskyi, I. V. (2018) Aktyvnist hlutationperoksydaznoi systemy v tkanyni pechinky v modeli poiednanoi travmy orhaniv cherevnoi porozhnyny na foni hipovolemichnoho shoku ta reperfuzii kintsivky [Activity of the glutathione peroxidase system in the liver tissue in the model of combined injury of the abdominal organs against the background of hypovolemic shock and limb reperfusion]. Ekstrena medytsyna: vidnauky dopraktyky - Emergency medicine: from science to practice, (3), 4-14.
36. Hudyma, A. A. (2022) Statevi osoblyvosti dynamiky pokaznykiv vilnoradykalnoho okysnennia lipidiv i proteiniv sertsia v dynamitsi kranioskeletnoi travmy [Gender characteristics of the dynamics of indicators of free radical oxidation of lipids and proteins of the heart in the dynamics of cranioskeletal trauma]. Abstracts from IMPH'22: 91 naukovo-praktychna konferentsiia studentiv ta molodykh vchenykh iz mizhnarodnoiu uchastiu "Innovatsii v medytsyni ta farmatsii" 91th Scientific Conference of Students and Young Scientists with International Participation "Innovations In Medicine And Pharmacy". (pp. 248-249). Ivano-Frankivsk.
37. Heemann, F. M., da Silva, A. C., Salomon, T. B., Putti, J. S., Engers, V. K., Hackenhaar, F. S., & Benfato, M. S. (2017). Redox changes in the brains of reproductive female rats during aging. Experimental gerontology, 87(Pt A), 8-15. https://doi.org/10.1016/_j.exger.2016.11.005.
38. Tymofiichuk, I. R., Semenenko, S. B., Savchuk, T. P., Yurkiv, O. I., & Slobodian, K. V. (2019). Vplyv estroheniv na prookysno-antyoksydantnu systemu limbichnykh struktur holovnoho mozku [Influence of estrogenes on the oxidative-antioxidant system of limbic system of the brain]. Art of Medicine, (1), 140 - 145. https://doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.140. [in Ukrainian].
39. Klimova, O. M., Sushkov, S. V., Kordon, T. I., Drozdova, L. A., Smachilo, R. M., Lazirsky, V. A., & Bychenko, K. O. (2020). Etiopatohenetychni biomarkery formuvannia syndromu hepatosplenomehalii ta vybir taktyky likuvannia khvorykh z krovotechamy iz flebektazii stravokhodu [Ethiopathogenetic biomarkers for the formation of hepatosplenomegal syndrome and the choice of treatment of patients with esophageal phlebectasis bleeding]. Kharkivska khirurhichna shkola - Kharkiv Surgical School, (2), 193-200. https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2020.37. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність поняття "сумісна травма". Механізми ушкоджень при автомобільних травмах. Травми від згинання і розгинання хребта. Характерні ушкодження при падінні з висоти. Фактори, на підставі яких встановлюється діагноз. Патофізіологія сумісних травм.
реферат [22,4 K], добавлен 15.05.2011Поняття травми як ураження поверхні тіла, внутрішніх органів. Класифікація травм за походженням. Причини травм, результати їх проявів та методи усунення. Рівень травматизму в Україні. Види нещасних випадків. Дитячий травматизм та його профілактика.
презентация [16,2 M], добавлен 18.05.2013Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009Оцінка інтенсивності еритропоезу у щурів з експериментальним стрептозотоциновим діабетом. Активність NO-синтази в еритроцитах щурів у нормі і за умов ЦД 1-го типу. Динаміка вмісту лігандних форм гемоглобіну та кисень-зв’язуюча функція пігмента крові.
автореферат [35,8 K], добавлен 29.03.2009Тиреоїдний дисбаланс, розвиток поведінкового дефіциту і порушення мнестичних функцій. Накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів в різних структурах головного мозку у білих щурів. Порушення інтегративної діяльності центральної нервової системи.
автореферат [125,7 K], добавлен 05.04.2009Метаболічни зміни у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом. Доцільність використання даних препаратів з метою корекції метаболічних порушень.
автореферат [41,3 K], добавлен 24.03.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015- Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
Особливості РЕГ-показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків залежно від віку, статі та соматотипу. Кількісні нормативні вікові та конституційні значення РЕГ у хлопчиків і дівчаток Поділля. Практичне значення одержаних результатів.
автореферат [36,4 K], добавлен 10.04.2009 Фактори ендогенної інтоксикації у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт. Показники антиоксидантної системи у хворих. Компоненти пластичних функцій та енергозабезпечення. Параметри нейроендокринної регуляції у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт.
автореферат [171,1 K], добавлен 21.03.2009
