Якість життя хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану з Covid-19 та коморбідну артеріальну гіпертензію з різним кардіоваскулярним ризиком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якість життя хворих на негоспітальну пневмонію,

асоційовану з Covid-19 та коморбідну артеріальну гіпертензію з різним кардіоваскулярним ризиком

Чабан Інна Вікторівна

аспірант кафедри функціональної та лабораторної діагностики, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Марущак Марія Іванівна

доктор медичних наук, професор кафедри функціональної та лабораторної діагностики, декан факультету іноземних студентів, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Анотація

Метою дослідження було проаналізувати якість життя пацієнтів, що перенесли негоспітальну пневмонію, спричинену SARS-CoV-2, у коморбідності з артеріальною гіпертензією через 1 рік після виписки із стаціонару з врахуванням кардіоваскулярного ризику. З цією метою було проведено дослідження 191 пацієнта з негоспітальною пневмонією, в яких встановлена епідеміологічна історія інфікування SARS-CoV-2 з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 у мазках з горла або нижніх дихальних шляхів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі не пізніше ніж за 1 місяць до прийняття на стаціонарне лікування. Пацієнтів поділили на три групи залежно від тяжкості пневмонії, а кожну групу - на дві підгрупи залежно від наявності/відсутності АГ. Якість життя оцінювали за допомогою загальний опитувальника SF-36. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерної програми STATISTICA 7.0.

У пацієнтів з негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19 незалежно від наявності артеріальною гіпертензією через 1 рік після виписки спостерігається зниження якості життя за окремими показниками фізичного та психологічного компонентів здоров'я в міру прогресування тяжкості пневмонії.

При співставленні показників опитувальника SF-36 у хворих з негоспіта- льною пневмонією при COVID-19 встановлено вірогідно нижче значення МСН, RE та МН у хворих з АГ 2 групи відповідно на 8,44%, 46,25% та 10,73%, фізичного функціонування у хворих з артеріальною гіпертензією 2 і 3 групи відповідно на 25,55% та 71,25%, фізичного компоненту здоров'я та рольового функціонування, обумовленого фізичним станом у 3 групі відповідно на 22,21% та 120,27%, а також VT, SF та RE відповідно на 22,70%, 41,76% та 78,83% та у 4 групі життєва активність та психічне здоров'я вірогідно нижчі відповідно на 40,61% та 25,94% стосовно таких даних у хворих без АГ.

Аналіз частоти поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією внаслідок COVID-19 вказує на вірогідний вплив на фізичний компонент здоров'я у 2 групі та на психологічний компонент здоров'я у 3 групі ступеня кардіоваскулярного ризику. Як на фізичний, так і психологічний компоненти здоров'я через 1 рік після перенесеної негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19 впливає ступінь кардіоваскулярного ризику.

Ключові слова: негоспітальна пневмонія, COVID-19, кардіоваскуляр- ний ризик, фізичний компонет здоров'я, психологічний компонент здоров'я, якість життя.

Abstract

Chaban Inna Viktorivna PhD student of the Functional and Laboratory Diagnostics Department, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine

Mariya Ivanivna Marushchak Doctor of Medical Sciences, Professor, Department of Functional and Laboratory Diagnostics, Dean of the International Students Faculty, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine

QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA ASSOCIATED WITH COVID-19 AND COMORBID ARTERIAL HYPERTENSION WITH DIFFERENT CARDIOVASCULAR RISK

The aim of the study was to analyze the quality of life of patients with community-acquired pneumonia caused by SARS-CoV-2 in comorbidity with arterial hypertension 1 year after hospital discharge, taking into account cardiovascular risk. To this end, a study was conducted of 191 patients with community-acquired pneumonia in whom an epidemiological history of SARS- CoV-2 infection was established with the identification of SARS-CoV-2 nucleic acid in throat or lower respiratory tract swabs using real-time polymerase chain reaction no later than than 1 month before admission to inpatient treatment. Patients were divided into three groups depending on the severity of pneumonia, and each group - into two subgroups depending on the presence/absence of hypertension. Quality of life was assessed using the SF-36 general questionnaire. Statistical data processing was carried out using the STATISTICA 7.0 computer program.

In patients with community-acquired pneumonia associated with COVID-19, regardless of the presence of arterial hypertension, 1 year after discharge, there is a decrease in the quality of life according to individual indicators of physical and psychological components of health as the severity of pneumonia progresses.

When comparing the indicators of the SF-36 questionnaire in patients with community-acquired pneumonia with COVID-19, it was found that the values of MSN, RE and MN in patients with hypertension of group 2 were 8.44%, 46.25% and 10.73%, respectively, of physical functioning in patients with arterial hypertension of groups 2 and 3 by 25.55% and 71.25%, respectively, the physical component of health and role functioning due to physical condition in group 3 by 22.21% and 120.27%, respectively, as well as VT, SF, and RE, respectively, by 22.70%, 41.76%, and 78.83%, and in group 4, vital activity and mental health are probably lower by 40.61% and 25.94%, respectively, in relation to such data in patients without hypertension.

Analysis of the frequency of poor quality of life in patients with community- acquired pneumonia due to COVID-19 indicates a likely impact on the physical component of health in group 2 and on the psychological component of health in group 3 of the degree of cardiovascular risk. Both physical and psychological components of health 1 year after acquired community-acquired pneumonia associated with COVID-19 are affected by the degree of cardiovascular risk.

Keywords: community-acquired pneumonia, COVID-19, cardiovascular risk, physical component of health, psychological component of health, quality of life.

Постановка проблеми

хворий на негоспітальна пневмонія covid

Пандемія COVID-19 спричинила значну захворюваність і смертність мільйонів людей у всьому світі [1, 2]. Причиною захворювання є вірус SARS-CoV-2, який вражає в першу чергу дихальну систему [3]. Клінічний спектр COVID-19 коливається від легких безсимптомних випадків до важкої пневмонії, яка разом із інтенсивним системним запаленням призводить до гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), органної недостатності та смерті [4]. Іншими причинами смертельних випадків були гостра серцева травма, венозна тромбоемболія, гостра ниркова травма, коагулопатія та шок [5]. Були висунуті гіпотези про основні патофізіологічні шляхи, які можуть передбачити різноманітні клінічні прояви, проте залишається питання наслідків перенесеного COVID-19, який ускладнився пневмонією чи ГРДС [6]. Тяжкість COVID-19 зростає з віком, чоловічою статтю та супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет й артеріальна гіпертензія. Артеріальна гіпертензія (АГ) у дорослих досить поширена, але через пандемію вона викликає особливий інтерес, оскільки існує занепокоєння, що вірус використовує рецептор ангіотензинперетворю- вального ферменту 2 для проникнення в клітини господаря [7]. Цікавим підходом до дослідження потенційного впливу інфекції SARSCoV-2 на АТ може бути спостереження за пацієнтами, госпіталізованими з важким перебігом COVID-19 [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

COVID-19 пневмонія зумовлює погіршення якості життя людини. Кілька досліджень показують, що пацієнти, які пережили пневмонію SARS-CoV-2, мають нижчу якість життя, ніж загальна популяція, з нижчими балами за всіма розділами опитувальника SF-36 [9]. Встановлено довгострокові проблеми з фізичним і психічним здоров'ям у хворих, що перенесли COVID-19 [10-13]. Крім того, ці порушення зберігаютьсятривалий час із погіршенням через 8 і 12 місяців після виписки з лікарні [14]. Дослідження Niyatiwatchanchai та співавт. показало, що майже половина пацієнтів з пневмонією внаслідок COVID-19 все ще мали симптоми, включаючи низьку якість життя і обмежену фізичну здатність через місяць після виписки з лікарні порівняно зі здоровими особами [15]. Якість життя, пов'язана зі здоров'ям, згідно Euro Quality of Life-5 Dimensions-5 Levels, була значно нижчою в групі важкої пневмонії COVID-19 порівняно з групою пацієнтів із легкою пневмонією після COVID-19 і здоровими людьми за рахунок фізичного, емоційного, соціального та психічного компонентів здоров'я [15]. Крім того, попередні дослідження продемонстрували погіршення якості життя через 3, 6, 12 і 24 місяці після інфікування COVID-19 [16-20], зокрема, Todt та співавт. виявили, що показник якості життя через 3 місяці був значно нижчим порівняно з показниками до початку інфікування COVID-19 [16].

Мета статті - проаналізувати якість життя пацієнтів, що перенесли негоспітальну пневмонію, спричинену SARS-CoV-2, у коморбідності з артеріальною гіпертензією через 1 рік після виписки із стаціонару з врахуванням кардіоваскулярного ризику.

Виклад основного матеріалу

У роботі проведено ретроспективне неінтервенційне дослідження медичних карт 191 пацієнта, яких було госпіталізовано в пульмонологічне відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні з приводу негоспітальної пневмонії з негативним результатом дослідження мазка на SARS-CoV-2 на момент поступлення протягом січня - квітня 2021 р.

Критеріями включення були: встановлена епідеміологічна історія інфікування SARS-CoV-2 з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 у мазках з горла або нижніх дихальних шляхів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі не пізніше ніж за 1 місяць до прийняття на стаціонарне лікування; ознаки пневмонії при комп'ютерній томографії високої роздільної здатності; діагностована есенціальна артеріальна гіпертензія.

Діагностували негоспітальну пневмонію, а також визначали її тяжкість відповідно до класу ризику летальності на основі вітчизняної адаптованої клінічної настанови “NICE Clinical Guideline (CG 191). Pneumonia in adults: diagnosis and management” [21, 22].

Діагноз есенціальної артеріальної гіпертензії I ступеня встановлювали згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів з АГ 2018 р. [23]. Діагностичними критеріями високого артеріального тиску (АТ) були: систолічний АТ >140 мм рт. ст. або діастолічний АТ >90 мм рт. ст., або обидва АТ >140/90 мм рт. ст. без антигіпертензивного лікування тричі, але не протягом одного дня.

Пацієнтів поділили на три групи залежно від тяжкості пневмонії:

2- га (n=115) - пацієнти ІІ класу ризику летального наслідку при пневмонії;

3- тя (n=60) - пацієнти ІІІ класу ризику летального наслідку при пневмонії,

4- та (n=16) - пацієнти IV класу ризику летального наслідку при пневмонії. Кожну групу поділили на дві підгрупи залежно від наявності/відсутності АГ (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 залежно від наявності/відсутності артеріальної гіпертензії

Група хворих	АГ I ступеня	х2, р
	відсутня (n=137)	наявна(n=54)
2-га (n=115)	89 (64,96)	26 (48,15)	Х2=8,34;р=0,015*
3-тя (n=60)	41 (29,93)	19 (35,19)
4-та (n=16)	7(5,11)	9 (16,67)

Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

Під час оцінки кардіоваскулярних ризиків враховували: 1) фактори ризику - вік (>55 років у чоловіків та >65 років у жінок), паління, ожиріння (індекс маси тіла >30 кг/м2), дисліпідемія (концентрація загального холестеролу > 4,9 ммоль/л і/або холестерол ЛПНЩ > 3,0 ммоль/л і/або холестерол ЛПВЩ: чоловіки < 1,0 ммоль/л, жінки < 1,2 ммоль/л і/або триацилгліцероли > 1,7 ммоль/л); асимптоматичне ураження органів чи захворювання: цукровий діабет, цереброваскулярні захворюванняішемічна хвороба серця, серцева недостатність, захворювання периферичних судин, хронічна хвороба нирок. Всі захворювання в медичних картах підтверджені вузькими спеціалістами. Стратифікація загального кардіоваскулярного ризику базувалася на основі: відсутній - фактори ризику та ураження органів відсутні, помірний - 3 і більше факторів ризику, високий - ураження органів, хронічна хвороба нирок (ХХН) 3 стадії чи цукровий діабет, дуже високий - кардіоваскулярні захворювання, ХХН 4 стадії чи діабет з ураженням органів та факторами ризику [24].

Через 1 рік після виписки із стаціонару було проведено телефонне опитування з метою оцінки якості життя пацієнтів. Телефонне опитування проводила Чабан І.В., яка була невідома пацієнтам і не мала відношення до надання їм допомоги з метою зменшення потенційної соціальної бажаності.

Якість життя оцінювали за допомогою загальний опитувальника SF-36, який був адаптований на українську мову за процедурою міжнародного центру з вивчення якості життя (The International Quality of Life Assessment, Бостон, США) [25, 26] Рівень якості життя визначали за 8 шкалами: фізична активність (PF), роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (RP), тілесний біль (BP), загальний стан здоров'я (GH), життєздатність (VT), соціальна активність (SF), роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (RE) і психічне здоров'я (MH). Вісім субдоменів об'єднували у два загальні показники: бали фізичного компонента здоров'я (PCS) і бали психологічного компонента здоров'я (MCS). Під час інтерпретації результатів враховували, що низький MCS або PCS (< 50) вказує на погану якість життя [27].

Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерної програми STATISTICA 7.0. Абсолютні показники представляли у вигляді середнього значення (Mean) та його стандартного відхилення (SD). Порівняльний аналіз кількісних показників у трьох групах проводили із застосуванням критерію Краскела - Уолліса, який вважали статистично значущим при його значеннях p<0,05. Подальше попарне порівняння груп здійснювали з використанням U-критерію Манна - Уїтні. Частотні характеристики досліджуваних показників описували як абсолютне значення (n), відсоткову величину (%). Порівняльний аналіз таблиць частот здійснювали з використанням /2-квадрата Пірсона (Pearson Chi-Square, /2). Також проведено логістичний аналіз для встановлення прогностично несприятливих факторів зниження якості життя.

Аналіз опитувальника SF-36 проведено за загальноприйнятою методикою з обрахунком внутрішньої узгодженості шкал опитувальника шляхом визначення коефіцієнту альфа Кронбаха, який складав 0,86.

Оцінка фізичного компоненту здоров'я у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 показала, що при коморбідному перебігу з АГ вірогідно вищим у 2 групі стосовно 3 і 4 груп є РСН відповідно на 19,05% та 21,02%, PF відповідно на 42,62% та 62,51%, RP відповідно на 124,73% та 217,22% та GH відповідно на 22,11% та 26,75% (табл 2). Варто зазначити, що моноперебіг негоспітальної пневмонії через рік після виписки супроводжувався вірогідно вищим у 2 групі RP на 32,10% стосовно даних 3 групи, а також BP стосовно 3 і 4 груп відповідно на 19,18% та 41,47% та GH відповідно на 16,36% та 27,07%.

При співставленні показників фізичного здоров'я у хворих з негоспіта- льною пневмонією при COVID-19 залежно від наявності артеріальної гіпертензії встановлено вірогідно нижче значення фізичного функціонування у хворих з АГ 2 і 3 групи відповідно на 25,55% та 71,25% стосовно таких даних у хворих без АГ. У 3 групі пацієнтів з негоспітальною пневмонією при COVID-19 та АГ встановлено вірогідно нижчі значення також фізичного компоненту здоров'я та рольового функціонування, обумовленого фізичним станом відповідно на 22,21% та 120,27% стосовно даних у хворих без АГ.

Таблиця 2

Оцінка фізичного компоненту здоров'я у хворих з негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, залежно від наявності артеріальної гіпертензії

Показник	2 група	3 група	4 група	р<0,05*
Фізичний компонент здоров'я ^СИ)	АГ 1 ст. -	43,62 ±9,26	41,32 ±9,04	37,23 ±7,68	-
	АГ 1 ст. +	40,25 ±7,14	33,81* ±7,59	33,26 ±5,31	рІІ-ІІІ; ріі-iv
Фізичне функціонування (PF)	АГ 1 ст. -	66,88 ±26,01	64,15 ±25,93	49,29 ±23,88	-
	АГ 1 ст. +	53,27* ±22,71	37,35* ±28,51	32,78 ±16,98	ріІ-ІІІ; ріі-iv
Рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (RP)	АГ 1 ст. -	68,47 ±41,26	51,83 ±42,35	42,86 ±31,34	рл-ш
	АГ 1 ст. +	52,88 ±42,03	23,53* ±28,60	16,67 ±7,68	ріі-ііі; ріі-iv
Інтенсивність болю (BP)	АГ 1 ст. -	64,88 ±20,71	54,44 ±18,81	45,86 ±9,99	Ріі-ііі; ріі-iv
	АГ 1 ст. +	57,69 ±20,02	48,12 ±19,91	44,56 ±23,10	-
Загальний стан здоров'я (GH)	АГ 1 ст. -	53,19 ±7,04	45,71 ±6,69	41,86 ±10,79	Ріі-ііі; ріі-iv
	АГ 1 ст. +	50,42 ±6,38	41,29 ±7,72	39,78 ±9,20	Ріі-ііі; ріі-iv
Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

Оцінка психологічного компоненту здоров'я у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 показала, що при коморбідному перебігу з АГ вірогідно вищим у 2 групі стосовно 3 і 4 груп є MCH відповідно на 12,39% та 30,49%, VT відповідно на 22,38% та 49,80%, SF відповідно на 39,13% та 82,69% та MH відповідно на 15,13% та 27,50% (табл 3). Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом у хворих з коморбідним перебігом негоспітальної пневмонії та АГ у 2 групі було вірогідно вищим в 3,08 раза стосовно даних 4 групи. Варто зазначити, що моноперебіг негоспітальної пневмонії через рік після виписки супроводжувався вірогідно вищим у 2 групі SF на 54,97% стосовно даних 3 групи, МН на 18,93% стосовно даних 4 групи, а також МСН стосовно 3 і 4 груп відповідно на 11,40% та 30,49% та RE відповідно на 33,69% та 162,51%.

При співставленні показників фізичного здоров'я у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 залежно від наявності артеріальної гіпертензії встановлено вірогідно нижчі значення МСН, RE та МН у хворих з АГ 2 групи відповідно на 8,44%, 46,25% та 10,73% стосовно таких даних у хворих без АГ. У 3 групі пацієнтів з негоспітальною пневмонією після COVID-19 та АГ встановлено вірогідно нижчі значення також VT, SF та RE відповідно на 22,70%, 41,76% та 78,83% стосовно даних у хворих без АГ. У пацієнтів 4 групи з негоспітальною пневмонією та АГ життєва активність та психічне здоров'я були вірогідно нижчі стосовно таких показників у хворих без АГ відповідно на 40,61% та 25,94%.

Таблиця 3

Оцінка психологічного компоненту здоров'я у хворих з негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, залежно від наявності артеріальної гіпертензії

Показник	2 група	3 група	4 група	р<0,05*
Психологічний компонент здоров я (MGH)	АГ 1 ст. -	46,23 ±5,37	41,50 ±7,95	38,15 ±8,21	РІІ-ІІІ; ріі-iv
	АГ 1 ст. +	42,63* ±6,93	37,93 ±6,64	32,67 ±3,01	РІІ-ІІІ; ріі-iv
Життєва активність (VT)	АГ 1 ст. -	57,22 ±10,96	53,41 ±12,67	50,00 ±13,54	-
	АГ 1 ст. +	53,27 ±8,12	43,53* ±12,60	35,56* ±9,17	РІІ-ІІІ; ріі-iv
Соціальне функціонування (SF)	АГ 1 ст. -	69,18 ±16,30	64,63 ±18,09	44,64 ±18,90	ріі-iv
	АГ 1 ст. +	63,43 ±18,34	45,59* ±17,65	34,72 ±15,02	РІІ-ІІІ; ріі-iv
Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (RE)	АГ 1 ст. -	75,00 ±32,46	56,10 ±38,33	28,57 ±23,00	РІІ-ІІІ; ріі-iv
	АГ 1 ст. +	51,28* ±35,57	31,37* ±27,56	16,67 ±11,11	ріі-iv
Психічний компонент здоров'я (MH)	АГ 1 ст. -	61,50 ±9,93	51,71 ±8,83	54,86 ±12,59	РІІ-ІІІ
	АГ 1 ст. +	55,54* ±8,79	48,24 ±9,32	43,56* ±8,59	РІІ-ІІІ; ріі-iv
Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

Аналіз частоти поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 з артеріальною гіпертензією та без неї на підставі оцінки зведених балів фізичного компонента і психологічного компонентів здоров'я засвідчив зниження якості життя за фізичним і психологічним компонентами в міру прогресування негоспітальної пневмонії незалежно від наявності АГ (табл. 4).

Таблиця 4

Частота поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 з артеріальною гіпертензією та без неї на підставі оцінки зведених балів фізичного компонента (PCS) і психологічного компонентів (MCS) здоров'я

Показник	2 група	3 група	4 група	X2, Р
Фізичний компонент здоров'я (РСН< 50)	АГ 1 ст. -	65 (73,03)	33 (80,49)	7 (100,00)	X2=14,16; p=0,015*
	АГ 1 ст. +	25 (96,15)	18 (94,74)	9 (100,00)
Психологічний компонент здоров'я (ЛІСІ 1- 50)	АГ 1 ст. -	64 (71,91)	31 (75,61%)	6 (85,71)	X2=12,23; p=0,032*
	АГ 1 ст. +	23 (88,46)	19 (100,00)	9 (100,00)

Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

Аналіз частоти поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 залежно від кардіоваскулярного ризику вказує на вірогідний вплив на фізичний компонент здоров'я у 2 групі та на психологічний компонент здоров'я у 3 групі ступеня кардіоваскулярного ризику (табл. 5).

Таблиця 5

Частота поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19 на підставі оцінки зведених балів фізичного і психологічного компонентів здоров'я залежно від кардіоваскулярного ризику

Показник	2 група	3 група	4 група	x2, p
Фізичний компонент здоров'я (PH< 50)	Відсутній	17 (60,71)	6 (75,00)	1 (100,00)	X2=20,36; p=0,041*
	Помірний	39 (76,47)	24 (82,76)	4 (100,00)
	Високий	19 (90,48)	10 (83,33)	5 (100,00)
	Дуже високий	15 (100,00)	11 (100,00)	6 (100,00)
	X2, Р	x2=11,17; p=0,011*	X2=2,71; p=0,439	-
Психологічний компонент здоров'я (MH< 50)	Відсутній	16 (57,14)	4 (50,00)	1 (100,00)	X2=22,53; p=0,021*
	Помірний	41 (80,39)	23 (79,13)	3 (75,00)
	Високий	17 (80,95)	12 (100,00)	5 (100,00)
	Дуже високий	13 (86,67)	11 (100,00)	6 (100,00)
	X2, Р	X2=7,14; p=0,068	X2=11,34; p=0,010*	-
Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

При аналізі фізичного компоненту здоров'я (РСН) у хворих із негоспіта- льною пневмонію при COVID-19 не встановлено вірогідної залежності величини даного показника від ступеня кардіоваскулярного ризику в 2 і 4 групах, тоді як РСН в 3 групі був вірогідно нижчий у хворих з дуже високим кардіоваскулярним ризиком стосовно відсунього ризику на 26,55% (табл. 6). При цьому, в межах помірного кардіоваскулярного ризику величина РСН була найвища в 2 групі та вірогідно відрізнялася від даних 3 і 4 груп відповідно на 11,10% та 26,53%.

Таблиця 6

Фізичний компонент здоров'я (РСН) у хворих із негоспітальною пневмонію при COVID-19 залежно від кардіоваскулярного ризику

Кардіоваскулярний ризик	2 група	3 група	4 група	р<0,05*
Відсутній (0)	44,20 ±10,30	42,52 ±11,22	31,06	-
Помірний (1)	43,93 ±8,55	39,54 ±8,45	34,72 ±6,64	рп-ш; ріі-iv
Високий (2)	40,42 ±7,57	40,53 ±10,01	35,21 ±9,14	-
Дуже високий (3)	39,87 ±8,52	33,60 ±7,88	35,66 ±5,61	-
р<0,05*	-	р0-3	-
Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

При аналізі психологічного компоненту здоров'я (МСН) у хворих із негоспітальною пневмонію при COVID-19 не встановлено вірогідної залежності величини даного показника від ступеня кардіоваскулярного ризику в 2 групі, тоді як в 3 групі МСН був вірогідно нижчий у хворих з високим і дуже високим кардіоваскулярним ризиком стосовно відсунього ризику відповідно на 18,68% та 25,72%, а в 4 групі даний показник при помірному кардіоваскулярному ризику був вірогідно вищий на 31,14% стосовно дуже високого ризку (табл. 7). При цьому, в межах високого кардіоваскулярного ризику величина МСН була вірогідно вища в 2 групі на 28,25% стосовно даних 4 групи, а в межах дуже високого кардіоваскулярного ризику величина МСН була найвища в 2 групі та вірогідно відрізнялася від даних 3 і 4 груп відповідно на 24,17% та 43,27%.

Таблиця 7

Психологічний компонент здоров'я (MCH) у хворих із негоспітальною пневмонію при COVID-19 залежно від кардіоваскулярного ризику

Кардіоваскулярний ризик	2 група	3 група	4 група	р<0,05*
Відсутній (0)	47,67 ±4,97	45,56 ±8,38	40,07	-
Помірний (1)	45,26 ±5,79	41,29 ±7,86	41,19 ±8,32	-
Високий (2)	43,04 ±6,82	38,39 ±6,47	33,56 ±3,62	ріі-iv
Дуже високий (3)	45,00 ±5,79	36,24 ±5,73	31,41 ±3,70	рп-ш; ріі-iv
р<0,05*	-	р0-2; р0-3	р1-3
Примітка. * - статистично вірогідна відмінність.

Зважаючи на наявність достовірних відмінностей у показниках якості життя через рік після перенесеної негоспітальної пневмонії при COVID-19 залежно від її тяжкості, наявності артеріальної гіпертензії 1 ступеня та кардіоваскулярного ризику, проведено логістичний аналіз задля встановлення прогностично несприятливого факторів зниження фізичного (РСН < 50 балів) та/або психологічного здоров'я (МСН < 50 балів). При цьому встановлено, що як на фізичний, так і психологічний компоненти здоров'я через 1 рік після перенесеної негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19 впливає ступінь кардіоваскулярного ризику (табл. 8).

Таблиця 8

Фактори, що зумовлюють погіршення фізичного й психологічного здоров'я через 1 рік після перенесеної негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19

Фактор	в	SE	t	P
фізичний компонент здоров'я
Константа	0,55	0,11	5,10	<0,001*
Тяжкість негоспітальної пневмонії	0,06	0,04	1,30	0,194
Наявність артеріальної гіпертензії 1 ступеня	0,06	0,08	0,71	0,477
Ступінь кардіоваскулярного ризику	0,09	0,04	2,44	0,016*
психологічний компонент здоров'я
Константа	0,54	0,11	4,75	<0,001*
Тяжкість негоспітальної пневмонії	0,05	0,04	1,02	0,310
Наявність артеріальної гіпертензії 1 ступеня	0,07	0,08	0,80	0,425
Ступінь кардіоваскулярного ризику	0,09	0,04	2,36	0,019*
Примітка 1. в - коефіцієнт логістичної регресії, SE - стандартна похибка; t - показник тесту Вальда; р - коефіцієнт достовірності. Примітка 2. * - статистично вірогідна відмінність.

Deesomchok та співавт. провели дослідження довгострокового впливу пневмонії, після перенесеного COVID-19, на пов'язану зі здоров'ям якість життя та психологічні проблеми кожні 3 місяці до 12 місяців після госпіталізації з приводу пневмонії COVID-19 [28]. Результати їх дослідження показали, що якість життя була нижчою у пацієнтів з пневмонією після COVID-19 порівняно з контрольною групою. Крім того, незважаючи на поступове поліпшення протягом усього періоду спостереження, якість життя залишалася нижчою, ніж у контрольній групі. Результати наших досліджень відображають загальну тенденцію щодо погіршення фізичного та психологічного компонентів здоров'я у пацієнтів через 1 рік після перенесеної COVID- 19 негоспітальної пневмонії, проте наші дані враховують також коморбідність. Результати Гомелюк і Марущак на основі проведеного ROC-аналізу засвідчують, що загальний індекс коморбідності Чарлсона > 3 бали є вірогідним критерієм низької якості життя пацієнтів через 1 рік після перенесеної пневмонії, зумовленої COVID-19 [29].

Дослідження Deana та співавт. показало, що пневмонія після COVID-19 впливає на загальне фізичне здоров'я більше, ніж на психологічне, про що свідчить нижчий бал PCH, ніж бал MCH через 12 місяців [30]. В свою чергу інші дослідження якості життя у довгостроковій перспективі (3, 6 та 12 місяців), виявили покращення фізичного компоненту якості життя [31]. Результати нашого дослідження свідчать про тенденцію до нижчого фізичного компоненту здоров'я, стосовно психологічного компоненту у пацієнтів з негоспіта- льною пневмонією за наявності або відсутності АГ, при цьому понад 90% хворих з коморбідною гіпертензією мають погану якість життя. Погана якість життя була виявлена у 59% осіб, що пережили COVID-19 [32]. Інші дані, що включали лише госпіталізованих пацієнтів, виявили, що всі COVID-19 пацієнти мали гіршу якість життя, пов'язану зі здоров'ям, порівняно з госпіталізованими пацієнтами без COVID-19 [33]. Ці висновки можна пояснити самою хворобою (поствірусний синдром або пов'язане з вірусом ураження легень та інших органів) та/або психосоціальними факторами, не пов'язаними з COVID-19, такими як погана якість сну, зниження фізичної активності, страх, тривога, депресія та фінансові витрати у звязку з лікуванням, що підтверджено іншими дослідженнями [34].

Декілька великих досліджень надали вагомі докази того, що ризик серцево-судинних наслідків був значно вищим у тих, хто пережив COVID-19, порівняно з контрольною групою без COVID-19 [35-37]. COVID-19 асоціюється з ендотеліальною дисфункцією та протромбічним станом [38], що може призвести до мікро- та макросудинного тромбозу з подальшим ураженням різних органів [39]. Крім того, передбачувані механізми включають фіброз і рубцювання серцевої тканини через підвищену секрецію прозапальних цитокінів й активацію сигналізації трансформуючого фактора росту-0 та метаболічні зміни, які сприяють виживанню вірусу, що призводить до стійкого запалення та пошкодження тканин [40]. Результати нашого дослідження підтвердили, що на якість життя через 1 рік після перенесеної COVID-19 асоційованої пневмонії впливає ступінь кардіоваскулярного ризику.

Висновки

У пацієнтів з негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19 незалежно від наявності артеріальною гіпертензією через 1 рік після виписки спостерігається зниження якості життя за окремими показниками фізичного та психологічного компонентів здоров'я в міру прогресування тяжкості пневмонії.

При співставленні показників опитувальника SF-36 у хворих з негоспі- тальною пневмонією при COVID-19 встановлено вірогідно нижче значення МСН, RE та МН у хворих з АГ 2 групи відповідно на 8,44%, 46,25% та 10,73% , фізичного функціонування у хворих з артеріальною гіпертензією 2 і 3 групи відповідно на 25,55% та 71,25%, фізичного компоненту здоров'я та рольового функціонування, обумовленого фізичним станом у 3 групі відповідно на 22,21% та 120,27%, а також VT, SF та RE відповідно на 22,70%, 41,76% та 78,83% та у 4 групі життєва активність та психічне здоров'я вірогідно нижчі відповідно на 40,61% та 25,94% стосовно таких даних у хворих без АГ.

Аналіз частоти поганої якості життя у хворих з негоспітальною пневмонією внаслідок COVID-19 вказує на вірогідний вплив на фізичний компонент здоров'я у 2 групі та на психологічний компонент здоров'я у 3 групі ступеня кардіоваскулярного ризику. Як на фізичний (р=0,016), так і психологічний (р=0,019) компоненти здоров'я через 1 рік після перенесеної негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19 впливає ступінь кардіоваскулярного ризику.

Література:

1. Karlinsky A., Kobak D. Tracking excess mortality across countries during the COVID-19 pandemic with the World Mortality Dataset. Elife. 2021. № 10. Р. e69336.

2. Ferrer R. COVID-19 Pandemic: The greatest challenge in the history of critical care. Med. Intensiva. 2020. № 44. Р. 323-324.

3. Ochoa-Ramirez L. A., De la Herran Arita A. K., Sanchez-Zazueta J. G. et al. Association between lipid profile and clinical outcomes in COVID-19 patients. Sci Rep. 2024. № 14. Р. 12139. https://doi.org/10.1038/s41598-024-62899-y

4. Chen N., Zhou M., Dong X., Qu J., Gong F., Han Y. Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: A descriptive study. Lancet. 2020. № 395(10223). Р. 507 -513.

5. Potere N., Valeriani E., Candeloro M., et al. Acute complications and mortality in hospitalized patients with coronavirus disease 2019: A systematic review and meta-analysis. Crit Care. 2020. № 24(1). Р. 389. doi: 10.1186/s13054-020-03022-1.

6. Gordon D. E., Jang G. M., Bouhaddou M., et al. A SARS-CoV-2 protein interaction map reveals targets for drug repurposing. Nature. 2020. № 583. Р. 459-468. doi: 10.1038/s41586- 020-2286-89

7. Wan Y., Shang J., Graham R., Baric R. S., Li F. Receptor recognition by the novel coronavirus from wuhan: an analysis based on decade-long structural studies of SARS coronavirus. J Virol. 2020. № 94(7). Р. e00127-e220.

8. Angeli F., Verdecchia P., Reboldi G. Pharmacotherapy for hypertensive urgency and emergency in COVID-19 patients. Expert Opin Pharmacother. 2022. № 23. Р. 235-242.

9. Rodriguez-Galan I. Albaladejo-Blazquez N., Ruiz-Robledillo N. et al. Impact of COVID-19 on health-related quality of life: A longitudinal study in a spanish clinical sample. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19(16). Р. 10421. https:// doi. org/ 10. 3390/ ijerp h1916 10421 (2022).

10. World Health Organization. A Clinical Case Definition of Post COVID-19 Condition by a Delphi Consensus. 6 October 2021. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/345824 (accessed on 26 February 2023).

11. National Institute for Health and Care Excellence (NICE), Scottish Intercollegiate Guideline Network (SIGN), Royal College of General Practitioners (RCGP). COVID-19 Rapid Guideline: Managing the Long-Term Effects of COVID-19. Version 1.20, Published on 3 November 2022. URL: https://www.nice.org.uk (accessed on 26 February 2023).

12. Crook H., Raza S., Nowell J., Young M., Edison P. Long COVID-mechanisms, risk factors, and management. BMJ. 2021. № 374. Р. 1648.

13. Nalbandian A., Sehgal K., Gupta A., et al. Post-acute COVID-19 syndrome. Nat. Med. 2021. № 27. Р. 601-615.

14. Aranda J., Oriol I., Martin M., et al. Long-term impact of COVID-19 associated acute respiratory distress syndrome. J. Infect. 2021. № 83. Р. 581-588.

15. Niyatiwatchanchai N., Deesomchok A., Chaiwong W., et al. Comparative Study of Early Impacts of Post-COVID-19 Pneumonia on Clinical Manifestations, Pulmonary Function, and Chest Radiographs. Medicina 2022. № 58. Р. 216.

16. Todt B. C., Szlejf C., Duim E., et al. Clinical outcomes and quality of life of COVID-19 survivors: A follow-up of 3 months post hospital discharge. Respir. Med. 2021. № 184. Р. 106453.

17. Sirayder U., Inal-Ince D., Kepenek-Varol B., Acik, C. Long-term characteristics of severe COVID-19: Respiratory function, functional capacity, and quality of life. Int. J. Environ. Res. Public Health 2022. № 19. Р. 6304.

18. Huang L., Yao Q., Gu, X., et al. 1-year outcomes in hospital survivors with COVID-19: A longitudinal cohort study. Lancet 2021. № 398. Р. 747-758.

19. Huang L., Li X., Gu X., et al. Health outcomes in people 2 years after surviving hospitalisation with COVID-19: A longitudinal cohort study. Lancet Respir. Med. 2022. № 10. Р. 863-876.

20. Lorent N., Vande Weygaerde Y., Claeys E., et al. Prospective longitudinal evaluation of hospitalised COVID-19 survivors 3 and 12 months after discharge. ERJ Open Res. 2022. № 8. Р. 00004-2022.

21. Woodhead M., Blasi F., Ewig S., et al. Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections--full version. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 2011. № 17(6). E1-E59.

22. Pneumonia in adults: diagnosis and management. 11. NICE Clinical Guideline (CG 191). URL: https://www.nice.org.uk/guidance/cg191 (date of access: 30.03.2024).

23. Williams В., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018. Vol. 39, № 33. P. 3021-3104.

24. Kjeldsen S. E. Hypertension and cardiovascular risk: General aspects. Pharmacological research. 2018. № 129. Р. 95-99. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.phrs.2017.11.003

25. Ware J. E., Sherbourne C. D. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36).

I. Conceptual framework and item selection. Medical Care. 1992. № 30. Р. 473-483.

26. Фещенко Ю. І., Мостовой Ю. М., Бабійчук Ю. В. Процедура адаптації міжна-родного опитувальника оцінки якості життя в Україні. Досвід застосування у хворих на бронхіальну астму. Укр. пульмонол. журн. 2002. № 3. С. 9-11.

27. Mishra G. D., Hockey R., Dobson A. J. A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Qual Life Res. 2014. № 23(5). Р. 1515-1521.

28. Deesomchok A., Liwsrisakun C., Chaiwong W., et al. Long-Term Impacts of COVID-19 Pneumonia on Quality of Life: A Single Institutional Pilot Study. Healthcare. 2023. № 11(13). Р. 1963.

29. Гомелюк Т. М., Марущак М. І. Маркери якості життя у хворих, які перенесли негоспітальну пневмонію, спричинену вірусом SARS-CoV-2. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2023. № 2(53). С. 44-50.

30. Deana C., Vetrugno L., Cortegiani A., et al. Quality of life in COVID-related ARDS patients one year after intensive care discharge (Odissea study): A multicenter observational study.

J. Clin. Med. 2023. № 12. Р. 1058.

31. Eberst G., Claudd F., Laurent L., et al. Result of one-year, prospective follow-up of intensive care unit survivors aer SARS-CoV-2 pneumonia. Ann. Intensive Care. 2022. № 12. Р. 23.

32. Malik P., Patel K., Pinto C., et al. Postacute COVID-19 syndrome (PCS) and health- related quality of life (HRQoL)-A systematic review and meta-analysis. J Med Virol. 2022. № 94(1). Р. 253-262. https://doi.org/10.1002/jmv.27309

33. Figueiredo E. A. B., Silva W. T., Tsopanoglou S. P., et al. The health-related quality of life in patients with post-COVID-19 after hospitalization: a systematic review. Rev Soc Bras Med Trop. 2022. № 55. Р. e0741. https://doi.org/10.1590/0037-8682- 0741-2021

34. Clauw D. J., Hauser W., Cohen S. P., Fitzcharles M. A. Considering the potential for an increase in chronic pain after the COVID-19 pandemic. Pain. 2020. № 161. Р. 1694-1697.

35. Xie Y., Xu E., Bowe B., Al-Aly Z. Long-term cardiovascular outcomes of COVID-19. Nat Med. 2022. № 28. Р. 583-590.

36. Raisi-Estabragh Z., Cooper J., Salih A., et al. Cardiovascular disease and mortality sequelae of COVID-19 in the UK Biobank. Heart. 2022. № 109. Р. 119-126.

37. Wang W., Wang C. Y., Wang S. I., Wei J. C. Long-term cardiovascular outcomes in COVID-19 survivors among non-vaccinated population: a retrospective cohort study from the TriNetX US collaborative networks. EClinicalMedicine. 2022. № 53. Р. 101619.

38. Jin Y., Ji W., Yang H., Chen S., Zhang W., Duan G. Endothelial activation and dysfunction in COVID-19: from basic mechanisms to potential therapeutic approaches. Signal Transduct Target Ther. 2020. № 5. Р. 293.

39. Varga Z., Flammer A. J., Steiger P., et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020. № 395. Р. 1417-1418.

40. Farshidfar F., Koleini N., Ardehali H. Cardiovascular complications of COVID-19. JCI Insight. 2021;6: e148980, Andrade Silva M, da Silva ARPA, do Amaral MA, Fragas MG, Camara NOS. Metabolic alterations in SARS-CoV-2 infection and its implication in kidney dysfunction. Front Physiol. 202. № 12. Р. 624698

References:

1. Karlinsky, A., & Kobak, D. (2021). Tracking excess mortality across countries during the COVID-19 pandemic with the World Mortality Dataset. eLife, 10, e69336. https://doi.org/ 10.7554/eLife.69336

2. Ferrer R. (2020). COVID-19 Pandemic: the greatest challenge in the history of critical care. Pandemia por COVID-19: el mayor reto de la historia del intensivismo. Medicina intensiva, 44(6), 323-324. https://doi.org/10.1016/j.medin.2020.04.002

3. Ochoa-Ramirez, L. A., De la Herran Arita, A. K., Sanchez-Zazueta, J. G., Rios-Burgueno, E., Murillo-Llanes, J., De Jesus-Gonzalez, L. A., Farfan-Morales, C. N., Cordero-Rivera, C. D., Del Angel, R. M., Romero-Utrilla, A., Camberos-Barraza, J., Valdez-Flores, M. A., Camacho-Zamora, A., Batiz-Beltran, J. C., Angulo-Rojo, C., Guadron-Llanos, A. M., Picos-Cardenas, V. J., Norzagaray- Valenzuela, C. D., Rabago-Monzon, A. R., Velarde-Fdlix, J. S., ... Osuna-Ramos, J. F. (2024). Association between lipid profile and clinical outcomes in COVID-19 patients. Scientific reports, 14(1), 12139. https://doi.org/10.1038/s41598-024-62899-y

4. Chen, N., Zhou, M., Dong, X., Qu, J., Gong, F., Han, Y., Qiu, Y., Wang, J., Liu, Y., Wei, Y., Xia, J., Yu, T., Zhang, X., & Zhang, L. (2020). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. Lancet (London, England), 395(10223), 507-513. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30211-7

5. Potere, N., Valeriani, E., Candeloro, M., Tana, M., Porreca, E., Abbate, A., Spoto, S., Rutjes, A. W. S., & Di Nisio, M. (2020). Acute complications and mortality in hospitalized patients with coronavirus disease 2019: a systematic review and meta-analysis. Critical care (London, England), 24(1), 389. https://doi.org/10.1186/s13054-020-03022-1

6. Gordon, D. E., Jang, G. M., Bouhaddou, M., Xu, J., Obernier, K., White, K. M., O'Meara, M. J., Rezelj, V. V., Guo, J. Z., Swaney, D. L., Tummino, T. A., Huttenhain, R., Kaake, R. M., Richards, A. L., Tutuncuoglu, B., Foussard, H., Batra, J., Haas, K., Modak, M., Kim, M., ... Krogan, N. J. (2020). A SARS-CoV-2 protein interaction map reveals targets for drug repurposing. Nature, 553(7816), 459-468. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2286-9

7. Wan, Y., Shang, J., Graham, R., Baric, R. S., & Li, F. (2020). Receptor Recognition by the Novel Coronavirus from Wuhan: an Analysis Based on Decade-Long Structural Studies of SARS Coronavirus. Journal of virology, 94(7), e00127-20. https://doi.org/10.1128/JVI.00127-20

8. Angeli, F., Verdecchia, P., & Reboldi, G. (2022). Pharmacotherapy for hypertensive urgency and emergency in COVID-19 patients. Expert opinion on pharmacotherapy, 23(2), 235-242. https://doi.org/10.1080/14656566.2021.1990264

9. Rodriguez-Galan, I., Albaladejo-Blazquez, N., Ruiz-Robledillo, N., Pascual-Lledo, J. F., Ferrer-Cascales, R., & Gil-Carbonell, J. (2022). Impact of COVID-19 on Health-Related Quality of Life: A Longitudinal Study in a Spanish Clinical Sample. International journal of environmental research andpublic health, 19(16), 10421. https://doi.org/10.3390/ijerph191610421

10. World Health Organization. (2021). A Clinical Case Definition of Post COVID-19 Condition by a Delphi Consensus. 6 October 2021. Available online: https://apps.who.int/iris/ handle/10665/345824 (accessed on 26 February 2023).

11. National Institute for Health and Care Excellence (NICE), Scottish Intercollegiate Guideline Network (SIGN), Royal College of General Practitioners (RCGP). (2022). COVID-19 Rapid Guideline: Managing the Long-Term Effects of COVID-19. Version 1.20, Published on 3 November 2022. Available online: https://www.nice.org.uk (accessed on 26 February 2023).

12. Crook, H., Raza, S., Nowell, J., Young, M., & Edison, P. (2021). Long covid-mechanisms, risk factors, and management. BMJ (Clinical research ed.), 374, n1648. https://doi.org/10.1136/ bmj.n1648

13. Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C., Stevens, J. S., Cook, J. R., Nordvig, A. S., Shalev, D., Sehrawat, T. S., Ahluwalia, N., Bikdeli, B., Dietz, D., Der- Nigoghossian, C., Liyanage-Don, N., Rosner, G. F., Bernstein, E. J., Mohan, S., Beckley, A. A., Seres, D. S., ... Wan, E. Y. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nature medicine, 27(4), 601-615. https://doi.org/10.1038/s41591-021-01283-z

14. Aranda, J., Oriol, I., Martin, M., Feria, L., Vazquez, N., Rhyman, N., Vall-Llosera, E., Pallards, N., Coloma, A., Pestana, M., Loureiro, J., Guell, E., Borjabad, B., Leon, E., Franz, E., Domenech, A., Pintado, S., Contra, A., Cortes, M. D. S., Chivite, I., ... Carratala, J. (2021). Long-term impact of COVID-19 associated acute respiratory distress syndrome. The Journal of infection, 53(5), 581-588. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.08.018

15. Niyatiwatchanchai, N., Deesomchok, A., Chaiwong, W., Duangjit, P., Pothirat, C., Liwsrisakun, C., Bumroongkit, C., Theerakittikul, T., Limsukon, A., Tajarernmuang, P., Trongtrakul, K., Euathrongchit, J., Wannasopha, Y., & Srisuwan, T. (2022). Comparative Study of Early Impacts of Post-COVID-19 Pneumonia on Clinical Manifestations, Pulmonary Function, and Chest Radiographs. Medicina (Kaunas, Lithuania), 55(2), 216. https://doi.org/10.3390/ medicina58020216

16. Todt, B. C., Szlejf, C., Duim, E., Linhares, A. O. M., Kogiso, D., Varela, G., Campos, B. A., Baghelli Fonseca, C. M., Polesso, L. E., Bordon, I. N. S., Cabral, B. T., Amorim, V. L. P., Piza, F. M. T., & Degani-Costa, L. H. (2021). Clinical outcomes and quality of life of COVID-19 survivors: A follow-up of 3 months post hospital discharge. Respiratory medicine, 154, 106453. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2021.106453

17. Sirayder, U., Inal-Ince, D., Kepenek-Varol, B., & Acik, C. (2022). Long-Term Characteristics of Severe COVID-19: Respiratory Function, Functional Capacity, and Quality of Life. International journal of environmental research and public health, 19(10), 6304. https://doi.org/10.3390/ijerph19106304

18. Huang, L., Yao, Q., Gu, X., Wang, Q., Ren, L., Wang, Y., Hu, P., Guo, L., Liu, M., Xu, J., Zhang, X., Qu, Y., Fan, Y., Li, X., Li, C., Yu, T., Xia, J., Wei, M., Chen, L., Li, Y., ... Cao, B. (2021). 1-year outcomes in hospital survivors with COVID-19: a longitudinal cohort study. Lancet (London, England), 398(10302), 747-758. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)01755-4

19. Huang, L., Li, X., Gu, X., Zhang, H., Ren, L., Guo, L., Liu, M., Wang, Y., Cui, D., Wang, Y., Zhang, X., Shang, L., Zhong, J., Wang, X., Wang, J., & Cao, B. (2022). Health outcomes in people 2 years after surviving hospitalisation with COVID-19: a longitudinal cohort study. The Lancet. Respiratory medicine, 10(9), 863-876. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(22)00126-6

20. Lorent, N., Vande Weygaerde, Y., Claeys, E., Guler Caamano Fajardo, I., De Vos, N., De Wever, W., Salhi, B., Gyselinck, I., Bosteels, C., Lambrecht, B. N., Everaerts, S., Verschraegen, S., Schepers, C., Demeyer, H., Heyns, A., Depuydt, P., Oeyen, S., Van Bleyenbergh, P., Godinas, L., Dupont, L., ... Van Braeckel, E. (2022). Prospective longitudinal evaluation of hospitalised COVID-19 survivors 3 and 12 months after discharge. ERJ open research, 8(2), 00004-2022. https://doi.org/10.1183/23120541.00004-2022

21. Woodhead, M., Blasi, F., Ewig, S., Garau, J., Huchon, G., Ieven, M., Ortqvist, A., Schaberg, T., Torres, A., van der Heijden, G., Read, R., Verheij, T. J., & Joint Taskforce of the European Respiratory Society and European Society for Clinical Microbiology and Infectious Diseases (2011). Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections--full version. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 17 Suppl 6(Suppl 6), E1-E59. https://doi.org/ 10.1111/j .1469-0691.2011.03672.x

22. Pneumonia in adults: diagnosis and management. 11. (n. d.) NICE Clinical Guideline (CG 191). Available online: https://www.nice.org.uk/guidance/cg191 (date of access: 30.03.2024).

23. Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G. Y. H., ... Authors/Task Force Members: (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. Journal of hypertension, 36(10), 1953-2041. https://doi.org/10.1097/HJH.000000 0000001940

24. Kjeldsen S. E. (2018). Hypertension and cardiovascular risk: General aspects. Pharmacological research, 129, 95-99. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2017.11.003

25. Ware, J. E., Jr, & Sherbourne, C. D. (1992). The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Medical care, 30(6), 473-483.

26. Feshchenko Yu. I., Mostovoi Yu. M., Babiichuk Yu. V. (2002). Protsedura adaptatsii mizhnarodnoho opytuvalnyka otsinky yakosti zhyttia v Ukraini. Dosvid zastosuvannia u khvorykh na bronkhialnu astmu [The procedure for adapting the international questionnaire for assessing the quality of life in Ukraine. Experience of use in patients with bronchial asthma.]. Ukr. pulmonol. Zhurn, 3, 9-11. [Ukrainian]

27. Mishra, G. D., Hockey, R., & Dobson, A. J. (2014). A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Quality of life research: an international journal of quality of life aspects of treatment, care and rehabilitation, 23(5), 1515-1521. https://doi.org/10.1007/s11136-013-0586-3

28. Deesomchok, A., Liwsrisakun, C., Chaiwong, W., Pothirat, C., Duangjit, P., Bumroongkit, C., Theerakittikul, T., Limsukon, A., Tajarernmuang, P., Trongtrakul, K., & Niyatiwatchanchai, N. (2023). Long-Term Impacts of COVID-19 Pneumonia on Quality of Life: A Single Institutional Pilot Study. Healthcare (Basel, Switzerland), 11(13), 1963. https://doi.org/10.3390/healthcare11131963

29. Homeliuk T. M., Marushchak M. I. (2023). Markery yakosti zhyttia u khvorykh, yaki perenesly nehospitalnu pnevmoniiu, sprychynenu virusom SARS-CoV-2 [Markers of quality of life in patients who suffered from nosocomial pneumonia caused by the SARS-CoV-2 virus.]. Tuberculosis, lung diseases, HIV infection., 2(53), 44-50. [Ukrainian]

30. Deana, C., Vetrugno, L., Cortegiani, A., Mongodi, S., Salve, G., Mangiagalli, M., Boscolo, A., Pettenuzzo, T., Miori, S., Sanna, A., Lassola, S., Magnoni, S., Ferrari, E., Biagioni, E., Bassi, F., Castaldo, N., Fantin, A., Longhini, F., Corradi, F., Forfori, F., ... On Behalf Of The Italian Odissea Group (2023). Quality of Life in COVID-Related ARDS Patients One Year after Intensive Care Discharge (Odissea Study): A Multicenter Observational Study. Journal of clinical medicine, 12(3), 1058. https://doi.org/10.3390/jcm12031058

31. Eberst, G., Claude, F., Laurent, L., Meurisse, A., Roux-Claude, P., Barnig, C., Vernerey, D., Paget-Bailly, S., Bouiller, K., Chirouze, C., Behr, J., Grillet, F., Ritter, O., Karaer, S., Pili-Floury, S., Winiszewski, H., Samain, E., Decavel, P., Capellier, G., & Westeel, V. (2022). Result of one-year, prospective follow-up of intensive care unit survivors after SARS-CoV-2 pneumonia. Annals of intensive care, 12(1), 23. https://doi.org/10.1186/s13613-022-00997-8

32. Malik, P., Patel, K., Pinto, C., Jaiswal, R., Tirupathi, R., Pillai, S., & Patel, U. (2022). Post-acute COVID-19 syndrome (PCS) and health-related quality of life (HRQoL)-A systematic review and meta-analysis. Journal of medical virology, 94(1), 253-262. https://doi.org/10.1002/jmv.27309

33. Figueiredo, E. A. B., Silva, W. T., Tsopanoglou, S. P., Vitorino, D. F. M., Oliveira, L. F. L., Silva, K. L. S., Luz, H. D. H., Avila, M. R., Oliveira, L. F. F., Lacerda, A. C. R., Mendonca, V. A., Lima, V. P., Mediano, M. F. F., Figueiredo, P. H. S., Rocha, M. O. C., & Costa, H. S. (2022). The health-related quality of life in patients with post-COVID-19 after hospitalization: a systematic review. Revista da Sociedade Brasileira deMedicina Tropical, 55, e0741. https://doi.org/10.1590/ 0037-8682-0741-2021

34. Clauw, D. J., Hauser, W., Cohen, S. P., & Fitzcharles, M. A. (2020). Considering the potential for an increase in chronic pain after the COVID-19 pandemic. Pain, 161(8), 1694-1697. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001950

35. Xie, Y., Xu, E., Bowe, B., & Al-Aly, Z. (2022). Long-term cardiovascular outcomes of COVID-19. Nature medicine, 28(3), 583-590. https://doi.org/10.1038/s41591-022-01689-3