Функціональний нирковий резерв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональний нирковий резерв

Романів Людмила Вікторівна

канд. мед. наук, доцент кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної підготовки

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, Україна

Пішак Ольга Василівна

Наприкінці 60-х і аж до початку 90-х років XX сторіччя в літературі склалося загальновизнане уявлення про те, що основне місце в регуляції та виконанні гомеостатичних функцій нирок належить керованій зміні процесів канальцевої реабсорбції й секреції у фізіологічних умовах, а також що їх ушкодження за умов патології сприяє порушенню гомеостазу [1, 3]. Одночасно передбачалося, що величина клубочкової фільтрації є дуже стабільним показником і, особливо у фізіологічних умовах, надзвичайно мало змінюється, лише в умовах патології спостерігається, як правило, зниження клубочкової фільтрації [2]. Однак останнім часом стало відомо, що в умовах, які відносяться до фізіологічних, пов'язаних із природними коливаннями водних, харчових навантажень й інших видів впливу на організм людини, спостерігаються також і зміни клубочкової фільтрації [5]. А втім, механізму й ролі змін клубочкової фільтрації до останнього часу суттєва увага не приділялася. І лише наприкінці 80-х років уперше почали звертати увагу на те, що величини клубочкової фільтрації в умовах функціонального спокою, а також при виконанні різних навантажень і при зміні гомеостатичних функцій нирками можуть істотно коливатися [2]. Причому стало ясно, що в більшості випадків виконання тих чи інших видів роботи нирок супроводжується збільшенням обсягу клубочкової фільтрації, у результаті чого було сформоване уявлення про те, що в умовах відносного спокою нирки клубочкова фільтрація знаходиться на фізіологічному мінімально низькому рівні. Тоді як виконання додаткових функцій, включення в дію ряду адаптивних реакцій супроводжується збільшенням клубочкової фільтрації. Відтак ця різниця між показниками величин клубочкової фільтрації в умовах спокою організму й при виконанні додаткової роботи була названа функціональним нирковим резервом (ФНР).

ФНР визначається як різниця між максимальною (стимульованою) і базальною величинами клубочкової фільтрації [1, 5]. ФНР відображає спроможність нирок підвищувати швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), як правило, на 5-60 % на різні навантаження [1, 4]. Вперше термін «функціональний нирковий резерв» був введений в клінічну практику J. Bosch і співавторами в 1983 році [7]. Кількісною мірою ФНР є різниця між максимальною швидкістю та її базальним рівнем, виражена у відсотках від вихідного рівня. Залежно від ступеня підвищення швидкості клубочкової фільтрації у відповідь на стимули розрізняють збережений ФНР, тобто здатність нирок збільшувати ШКФ більше ніж на 10 %, знижений ФНР -- при зростанні ШКФ у відповідь на стимул на 5-10 % і відсутність резерву фільтрації -- при прирості ШКФ менше, ніж на 5 % [5]. У здорових осіб приріст ШКФ у відповідь на функціональну стимуляцію, частіше за все, коливається від 10 до 60 %, що відображає збереження ФНР і нормальний рівень тиску крові в ниркових капілярах [2]. Відсутність ФНР свідчить про те, що рівень ШКФ, у режимі якого працює нирка, є гранично високим, і це розглядається як еквівалент станам гіперфільтрації [4]. Такий стан часто виявляється при хронічній нирковій недостатності (ХНН), артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті, в осіб з єдиною ниркою.

Обґрунтовано та визначено, що діагностично оптимальною та такою, що ґрунтується на фізіологічних механізмах, є методика вивчення ФНР з водно- сольовим навантаженням 0,5% розчином хлориду натрію в об'ємі 0,5 % від маси тіла, з визначенням ШКФ та її відсотковим відношенням до ШКФ при спонтанному добовому діурезі або до величини розрахункової ШКФ за формулою Кокрофта -- Голта та GFR-EPI [6, 7]. Оскільки збір добового діурезу становить певні труднощі для пацієнта, особливо в амбулаторних умовах, а величини ШКФ, визначені як за добовим кліренсом креатиніну, так і за розрахунковою формулою в наших дослідженнях, практично збігаються, ми вважаємо за доцільне розраховувати рівень ФНР як відсоток приросту ШКФ після водно-сольового навантаження порівняно з розрахуковою ШКФ згідно з останніми рекомендаціями KDIGO, за формулою GFR-EPI [7]. Про це свідчать результати подальших наших досліджень ФНР у здорових осіб, у пацієнтів із цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою та токсичною нефропатією патологія функціональний нирковий резерв

Останніми роками зросла увага до вивчення стану та змін швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) у нефрологічних хворих, це обумовлено тим, що на сьогоднішній день одним з найважливіших критеріїв ступеню ушкодження нирок та виявлення прихованих порушень клубочкової фільтрації є визначення ФНР. Абсолютні і відносні величини ФНР (величина приросту ШКФ, виражена у відсотках по відношенню до її вихідних значень) є дуже важливими діагностичними і прогностичними критеріями функціонального стану нирок у людини, у тому числі при виявленні латентних форм ниркової недостатності різного ґенезу, при моніторингу діяльності донорської нирки, при діагностиці ренальних дисфункцій імунного і токсичного ґенезу.

ФНР є важливим фізіологічним механізмом виконання ниркових функцій, в першу чергу волюморегулюючої, а його визначення у клініці є важливим діагностичним тестом щодо кількості та функціонального стану діючих нефронів.

Список використаних джерел:

[1] Гоженко, А.И., Хаминич, А.В. & Гоженко, Е.А. (2009). Функциональный почечный резерв: механизмы, методики определения и диагностическое значение.

Нефрология, (13), 149.

[2] Гоженко, А.И., Куксань, Н.И. & Гоженко, Е.А. ( 2001). Методика определения почечного функционального резерва у человека. Нефрология, (5), 70-73.

[3] Кравчук, А. В. & Романів, Л.В. Вікові особливості функції нирок. ХІІ-і читання ім. В.В. Підвисоцького: Бюлетень матеріалів наукової конференції (с. 51-53). 23-24 травня, 2013 р., Одеса.

[4] Наточин, Ю. В. (2009). Клиническая и молекулярная физиология осморегулирующей функции почки. Клиническая нефрология, (4), 25-31.

[5] Гоженко, А.І., Кравчук, А.В., Никитенко, О.П., Москоленко, О.М. & Сірман, В.М. (2015). Функціональний нирковий резерв. Гоженко, А.І. (ред.). (182 с.), Одеса: Фенікс. ISBN 978-966-438-882-2.

[6] KDIGO: Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease ( 2013), Kidney Int. (Vol. 3, Issue 1).

[7] Bosch, J.P., Saccaggi, A., & Lauer, A.W. (2003). Renal functional reserve in humans. Effect of protein intake on glomerular filtration rate. Am. J. Med. (Vol. 75, № 6, р. 943-950).

Размещено на Allbest.ru