Роль остеокальцину в модуляції ефектів цукрознижувальних препаратів при цукровому діабеті 2 типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль остеокальцину в модуляції ефектів цукрознижувальних препаратів при цукровому діабеті 2 типу

До дослідження залучено 86 пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2 типу, старше 50-ти років. З них 57 чоловіків та 29 жінок, що знаходились в стані постменопаузи. Відповідно до Міжнародного Кодексу медичної етики клінічні дослідження проводились за усною згодою пацієнтів після відповідного роз'яснення. Пацієнти були розділені на 2 групи за індексом маси тіла (ІМТ). Група 1 (n= 41) - з ІМТ < 29,9 кг/м2 (середній вік 60,33 ± 1,48 років), група 2 (n= 45) - ІМТ > 30 кг/м2 (середній вік 57,7 ± 1,15 років, p > 0,5). Група з ІМТ < 29,9 кг/м2 складалась з 30 чоловіків та 11 жінок, група з ІМТ > 30 кг/м2 з 27 пацієнтів і 18 пацієнток. В свою чергу, кожна з груп поділялась на три підгрупи за видом цукрознижувальної терапії: інсулін або інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (іНЗКТГ-2) або аналог людського глюкагоноподібного пептиду-1 (аГПП-1). Слід зауважити, що окрім зазначених препаратів, всі пацієнти приймали базальну терапію у вигляді метформіну. Визначали вміст ОК, глікованого гемоглобіну та встановлювали ІМТ. глікований гемоглобін остеокальцин

Для порівняння абсолютних величин в досліджуваних групах використовувався метод множинних порівнянь за допомогою тесту Краскела - Уолліса.

Мета роботи полягала у встановленні залежності вмісту ОК в сироватці крові від виду цукрознижувальної терапії у хворих на цукровий діабет 2 типу.

Результати

За результатами множинного порівняння між групами з різною цукрознижувальною терапією серед хворих з відсутністю ожиріння (ІМТ < 29,9 кг/м2) встановлено достовірну різницю у вмісті ОК між пацієнтами, які приймають іНЗКТГ-2 і тими, що застосовують інсулінотерапію (2,9 нг/мл [2,4-3,5] проти 4,1 нг/мл [3,1-5,0], р<0,05). Разом з тим, не знайдено різниці при порівнянні концентрації ОК у пацієнтів, що приймали аГПП-1 (3,7 нг/мл [3,2-5,6]) з хворими груп іНЗКТГ-2 або інсулінотерапії, не дивлячись на значення, близькі до останньої.

У пацієнтів з різними ступенями ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2) достовірної різниці у вмісті ОК між групами не знайдено. Лише спостерігається тенденція до різниці між групами інсулінотерапії та аГПП-1 ( 2,6 нг/мл [2,1 -3,7] проти 4,0 нг/мл [3,3-4,8], р<0,1).

При об'єднанні пацієнтів з ожирінням і без нього в групи за видом цукрознижувальної терапії виявлено вищий рівень ОК у пацієнтів групи аГППП- 1 (3,7 нг/мл [3,3 - 5,6] порівняно з тими, які приймали іНЗКТГ-2 (2,8 нг/мл [2,3 - 3,55], p < 0,05) і відсутність різниці з групою інсулінотерапії (3,65 нг/мл [2,6 - 4,75], p >0,05).

При порівнянні між собою значень ОК у пацієнтів, які приймають однаковий вид цукрознижувальної терапії, проте мають різний ступінь ожиріння або без нього, ми виявили наступне. Так встановлено, що достовірна різниця спостерігається тільки в підгрупах інсулінотерапії. У хворих підгрупи інсулінотерапії без ожиріння виявлено вищі значення остекальцину порівняно з пацієнтами з різним ступенем ожиріння. При порівнянні рівня остеокальцину у пацієнтів, які приймають іНЗКТГ-2 або аГПП-1 не було різниці між групами з ожирінням і без такого.

Таким чином, вміст ОК має цілком метаболічне спрямування і є найвищим у пацієнтів без ожиріння, що отримують лікування метаболічно активними препаратами: інсуліном або аГПП-1. Слід зазначити, що на тлі пригнічуючого впливу ожиріння спостерігається підвищення ОК при застосуванні аГПП-1, як препарату, що прямо впливає на ступінь ожиріння і вісцерального зокрема.

При визначенні ступеню порушення вуглеводного обміну серед пацієнтів без ожиріння, рівень глікованого гемоглобіну був найнижчим в підгрупі з прийомом аГПП-1. Подібна картина спостерігалась у пацієнтів з групи ожиріння, де вміст глікованого гемоглобіну був найнижчим в підгрупі, яка застосовувала аГПП-1. Паралельно із вмістом ОК, рівень глікованого гемоглобіну вірогідно відрізнявся в залежності від наявності чи відсутності ожиріння на тлі застосування аГПП-1 або інсуліну, на відміну від підгрупи із застосуванням іНЗКТГ-2. В останніх показники глікованого гемоглобіну не мали різниці в залежності від ожиріння.

Заключення

Встановлено, що вміст остеокальцину в сироватці крові є найвищим у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу без ожиріння на тлі інсулінотерапії, порівняно з тими, що мають ожиріння і приймають інсулін або іНЗКТГ-2.

Разом з тим, рівень глікованого гемоглобіну був вірогідно вищим у пацієнтів з ожирінням, що застосовують інсулінотерапію, порівняно з такими, які приймають іНЗКТГ-2 або аГПП-1.

Враховуючи різнонаправленість вмісту ОК на різних видах цукрознижувальної терапії, визначальними є особливості розвитку цукрового діабету 2 типу у пацієнтів без ожиріння або з різним його ступенем, а вид цукрознижувальної терапії носить коригуючий ефект.

Размещено на Allbest.ru