Результати ведення вагітних з Covid-19: наслідки для матеріа та новонароджених

Результати вагітності. Повні дані про народження були доступні для 946 жінок. 14 жінок у цій когорті перенесли викидень (1,5%). Живонародження було зареєстровано у 926/932 (99,4%) випадках, а мертвонародження - у 6/932 (0,6%) випадків. Жоден з викиднів або мертвонароджень не був пов'язаний COVID19. З 932 випадків 776 (83%) перенесли кесарів розтин, у той час як 156 (17%) мали вагінальні пологи (рис. 1). У подальшому проведено аналіз кесарських розтинів, 324 (42%) було пов'язано з COVID-19 та 452 (58%) інших показань. Загальний показник кесарського розтину був найвищим у Китаї тобто 92%. Рівень передчасних пологів становив 21,5% (201/932). Більшість були ятрогенні передчасні пологи 118/201 (58%) та 85/201 (42%) були спонтанні передчасні пологи.

Рис. 1 Результати вагітності

Неонатальні наслідки. Загальні дані про народження були доступні для 946 випадків. У 14 випадках вагітність завершилась викиднем 9/14 (64%) у Китаї, 6/9 були викиднями через побоювання щодо невідомого впливу COVID-19 на плід. Однак решту були спонтанними викиднями.

Мазки на COVID було проведено у 893 новонароджених. 14 (1,6%) немовлят були позитивними щодо COVID-19 <12 годин від народження. 11 (1%) немовлят мали позитивні мазки щодо Covid-19>12 годин після народження. Більшість ( 91%) тестів були негативними (рис.2). Було 12/926 (1,3%) смертей новонароджених, але жодна з них не була пов'язана з COVID-19. Вроджених аномалій не було виявлено.

Рис. 2 Результати досліджень мазків на COVID-19 у новонароджених

Обговорення

Після спалаху COVID-19 у грудні 2019 року були невизначеності щодо його впливу на вагітність та новонароджених. Початковою думкою було те, що вагітні жінки можуть бути більш сприйнятливим до важкого захворювання COVID-19 порівняно з загальною популяцією, як це спостерігається при MERS, SARS-COV-1 або вірусі ZIKA.

На відміну від цього, майже всі дослідження показали, що ризик тяжкого перебігу захворювання не збільшується у вагітних із SARSCOV-2 порівняно із загальною популяцією [1].

Дивлячись на первинні результати з материнського боку в нашому огляді 82 (7%) жінки були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії (ІТАР) та 8 (0,7%) потребували екстракорпоральної мембранної оксигенації ( ЕСМО). Загалом було зареєстровано 7(0,6%) смертей, 2 з США та 5 з Великобританії. Загальний рівень смертності серед пацієнтів відділення інтенсивної терапії був 7/82 (8, 5%). 11 % жінок у нашій серії досліджень мали супутні захворювання, при яких діабет є найпоширенішим фактором ризику (48% в європейських дослідженнях).

Огляд материнської захворюваності та смертності в інших дослідженнях, на основі характеристик важкості захворювання, проведених Wu та співавт. [1] та у порівнянні з вагітними у дослідженнях Бресліна та ін. [2], у 86% виявлено легке захворювання, у 9,3% важке захворювання, у 4,7% критичне захворювання. вагітний новонароджений пандемія захворюваність

Аллотей та ін. [2] включив 77 досліджень в свій систематичний огляд материнських та перинатальних результатів та виявив важкий стан у 13%, 4% були госпіталізовані, 3% потребували вентиляції, 0,4% отримали ЕСМО та 0,1% рівень смертності. Було встановлено, що важкість захворювання пов'язано з високим ІМТ, дефіцитом вітаміну D, багатоплідною вагітністю, жінок із супутніми захворюваннями та в темно Азіатській та меншинній етнічній групі. Локкен та ін. [2] виявили у 13% (6/46) акушерських пацієнтів з важким перебігом захворювання супутні захворювання. Система акушерського нагляду Великобританії повідомила, що 70% вагітних жінок, які потрапили до лікарні з COVID-19 мали надлишкову вагу або ожиріння і чверть з них мали супутні захворювання [3]. 56% жінок були темношкірими вихідцями з Азії та етнічної групи меншин, і було відзначено вдвічі більший ризик госпіталізації та важких захворювань порівняно з іншими етнічними групами.

Загальна материнська смертність від COVID-19 становить <1%, як очевидно з наших результатів, і це відповідає дослідженню Н. Бресліна та ін. [3] (<1 %), а також системи акушерського нагляду Великобританії (1%). Материнська смертність в реанімації прийнятих вагітних жінок - близько 12%; розглядається як 8% (7/82) у нашому огляді, 12,2% (5/41) у системи акушерського нагляду Великобританії, 15% (2/13) у Blitz та ін. [1] та 12,9% (11/85) у Kim, et al. [2].

Розглядаючи вторинні результати впливу на спосіб родорозрішення у жінок з COVID-19 під час вагітності ми виявили, що більшість жінок (83%) перенесли кесарів розтин, ніж вагінальні пологи. Наприклад, при подальшому аналізі кесарських розтинів, 42% покази пов'язані з COVID-19 та 58% інші покази. Загальний показник кесарського розтину був найвищим у Китаї, тобто 92% [3].

Частота кесаревого розтину знаходилась в діапазоні 70-100% в різних інших оглядах. Найбільший загальні покази включали попередній кесарів розтин, дистрес плода, меконіальні навколоплідні води, супутні захворювання та COVID-19 у матері [3]. Найвищий рівень було зафіксовано в Китаї і рівні можуть різнитися в різних країнах залежно від їх акушерської практики. Більше того, це може бути пов'язано з проблемами на ранніх стадіях щодо ризику важких респіраторних захворювань з COVID-19, як це спостерігається при інших важких гострих респіраторних синдромах коронавірус (SARS-CoV) та респіраторний синдром Близького Сходу коронавірусна інфекція (MERS-CoV) з високим рівнем материнської та внутрішньоутробної смертності. Також була занепокоєність щодо вертикальної передачі при вагінальних пологах дитині на ранніх стадіях пандемії. Але подальші дослідження показали, що вагінальні виділення і навколоплідні води були негативними щодо COVID-19, заперечуючи вертикальний ризик передачі [1,2,3].

У нашому огляді рівень передчасних пологів становив 21,5% (201/932). Більшість були ятрогенними передчасними пологами 118/201 (58%) та 85/201 (42%) були спонтанними передчасними пологами. Будь-яка реакція на стрес в організмі може спричинити передчасні пологи, але немає прямої асоціації COVID-19 спостерігається при передчасних пологах. Хоча підвищений ризик ятрогенних передчасних пологів та кесаревого розтину асоціюється з помірною та важкою інфекцією у 3 триместрі, але здебільшого це було пов'язано з погіршенням стану матері.

Немає доказів спонтанного викидня або будь-якого відхилення у плода в інфікованих жінок.

Прабху та ін. [1] описав плацентарну гістологію в 28/30 (93%) COVID-19 позитивні матері та 99/305 (32,5%) жінки без COVID-19. Було помічено, що тромбоз судин плода (р <0,001) та фарбування меконієм (р = 0,004%) більше часто зустрічається у COVID-19 позитивних пацієнтів. Однак частота хоріоамніоніту була подібною (Р = 0,36%). Це можна пояснити збільшенням ризику артеріальної та венозної тромбоемболії у пацієнтів з COVID-19 [2,3].

Тітуя та ін. повідомили про 2 випадки важкої інфекції COVID-19, які мали тромбоемболію на 3-й день після кесаревого розтину [6]. Це може бути через комбінацію факторів, включаючи сепсис, постнатальний період, серйозні операції на малому тазу та малорухомість. Це означає що всім вагітним жінкам та жінкам після пологів з важкою інфекцією потрібні вищі дози низькомолекулярного гепарину ніж стандартні дози.

Ризик вертикальної передачі з COVID-19 дуже низький. Тільки 1,2% немовлят у нашому огляді мали позитивні мазки COVID-19 > через 12 годин після народження. Жоден з немовлят не нездужав через COVID-19. Останній систематичний огляд Уокера та ін. [1] оцінив можливі шляхи передачі вірусу від матері до дитини. Лише 4,2% (28/666) немовлят, народжених від COVID-19 матерів мали позитивні результати і всі мали безсимптомний перебіг. Жоден з них не відповідав випадку вродженої інфекції COVID-19, описані Shah та ін. [2]. Отже, справжньої вертикальної передачі не було встановлено. Ризик передачі не був пов'язаний зі способом родорозрішення, не був вищим при грудному вигодовуванні та контакті шкіра до шкіри. В даний час не існує політики щодо регулярного тестування всіх новонароджених, якщо вони народилися у безсимптомно або навіть слабо виражених симптомах у матері. У деяких країнах немає доступних планових скринінгів для всіх працюючих жінок. Мазки з носоглотки та горла відразу після або протягом 12 годин після народження; ризик хибно позитивних результатів обумовлений материнськими виділеннями та IgM, можуть представляти інфекцію матері. Вірусна ПЛР у зразках може мати значення, але не є широко доступною. Кілька досліджень показали підвищений рівень IgG або IgM з негативною ПЛР у новонароджених дітей [3]. IgG є швидше за все, похідні від матері, проте IgM є більшими молекулами і не можуть проходити через плаценту. Постулюється, що передача IgM може бути або через пошкодження плаценти, спричинене інфекцією, або вироблення IgM у плода, вторинне після внутрішньоутробного впливу вироджених вірусних частинок на межі розділу плода та плаценти. За даними Wang et al, зниження рівня неонатального IgG після 14 днів представляють материнські антитіла, але неонатальна інфекція є частіше, якщо антитіла зберігаються через 6 місяців [1].

Більшість досліджень повідомляли про відлучення дитини від матері на 14 днів для запобігання горизонтальній передачі [2]. Уокер та ін. [2] Бреслін та ін. [3] та Nayak та ін. [3] показали, що грудне вигодовування та прямий материнський контакт не впливають на передачу дитині, за умови наявності маски для обличчя та правильної гігієни рук [3]. Концентрація РНК вірусу SARSCoV-2 знижується після появи симптомів, як це робить ймовірність отримання репліковано-компетентного вірусу, навіть коли тести ПЛР залишаються позитивними. Пацієнти з легким та середнім ступенем важкості COVID-19 можуть вважатись неінфекційними 10 днів після появи симптомів. Особи з важкими та критичними захворюваннями або з серйозним зниженням імунітету, ймовірно, залишаються інфекційними не довше 20 днів після появи симптомів. Отже, матері, що вони не становлять ризик для своєї дитини і тим самим полегшують сумісне перебування та годування груддю.

Висновки

Наш міжнародний огляд та аналіз літератури показує що вагітні жінки не є більш сприйнятливими до інфекції порівняно із загальною популяцією. Ризик тяжкого перебігу захворювання у вагітних із SARSCOV2 не збільшується порівняно із загальною популяцією. Ризик прийому до ІТАР вагітних із COVID-19 зазвичай становить 4-7% при потребі інвазивної вентиляційної підтримки - 4-5% та 0,4-0,7% жінок вимагає екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕСМО).

Встановлено, що важкість захворювання пов'язана з високим ІМТ, дефіцитом вітаміну D, багатоплідною вагітністю, у жінок з супутніми захворюваннями.

В даний час немає доказів мимовільного викидня або аномалії розвитку плода, відмічені у жінок з COVID-19, доказів вертикальної передачі або спонтанних передчасних пологів у цих жінок. Плодові васкулярні тромбози та меконіально забарвлені води були виявлені при проведенні патогістологічного дослідження плаценти у деяких COVID-19 позитивних жінок, але частота хоріонамніоніту була така сама як в загальній популяції жінок. Режим та терміни поступлення повинні бути визначені відповідно до стану матері у багатопрофільний стаціонар з неонатологічним, акушерським та анестезіологічним оглядом. Жінкам слід підтримувати грудне вигодовування, оскільки немає доказів про ризик для новонароджених.

Список використаних джерел

1. В.І. Пирогова, Т.В. Фартушок, Н.П. Нос (2001). Пероксидне окиснення ліпідів та антиоксидантна система захисту при невиношуванні вагітності. Вісник наукових досліджень (1): 68-70.

2. Т.В. Фартушок. (2011) Вірус грипу та вагітність. Актуальні питання педіатрії, акушерства, гінекології (1): 180-182.

3. Semenyna H.B., Shatylovych K.L.,Fartushok T.V., Komissarova O., Yurchyshyn O.M. (2020). A new approach to the combination therapy of polycystic ovary syndrome. World of Medicine and Biology. 2(72): 125-128.

Размещено на Allbest.ru