Антисептична обробка пародонтальних тканин з використанням водно-аерозольної суміші озонованої титанізованої дистильованої води

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антисептична обробка пародонтальних тканин з використанням водно-аерозольної суміші озонованої титанізованої дистильованої води

Олійник Андрій кандидат медичних наук, асистент, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Лука Микола асистент, кафедра хірургічної та ортопедичної стоматології, факультет післядипломної освіти

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Вступ

Алгоритм надання допомоги при локалізованих захворюваннях пародонтальних тканин, яким сьогодні користуються в Україні та за кордоном, полягає у механічній очистці, місцевій антисептичній та антибактерійній терапії, усуненні запально змінених тканин у супроводі остеопластичних технік, антибіотикотерапії.[1]

Особливий інтерес представляють методи, які, володіючи локальним впливом, мають мінімальні побічні ефекти. До таких методів, серед іншого, відноситься й озонотерапія. Вона володіє імуномоделюючим, протизапальним, бактерицидним, вірусолітичним, фунгіцидним, цитостатичним, антистресовим та анальгізуючим впливом. Методики її проведення достатньо прості та доступні в практичній діяльності. [2]

Спрощено реакцію взаємодії озону з дистильованою водою можна представити наступним чином:

Н2О + Оз ---- Н2О2 + О2І .

Фундаментальною молекулою активних форм кисню є перекис водню (Н₂О₂). Озон генерує утворення перекису водню і виділення активного (протонованого) кисню. [3]

Доведеним вважається факт кращої дії на вогнище ураження м'яких тканин ротової порожнини озонованої дистильованої води, введеної водно- аерозольним способом. [4]

Для місцевого лікування локалізованих запальних захворювань пародонтальних тканин в останні роки все частіше застосовують детоксикацію сорбентами. Одним з таких є діоксид титану субмікронного розміру. Його основна перевага - велика площа поверхні та висока обмінна ємність. [5] Озонована вода з мікродисперсними частинками діоксиду титану забезпечує сорбцію мікроорганізмів та їхніх токсинів, продуктів розпаду тканин, токсичних метаболітів, локалізацію їх у рані та наступну елімінацію з вогнища запалення. пародонтальний запальний діоксин аерозольний

Метою дослідження стало підсилення лікувального ефекту та скорочення термінів лікування локалізованих пародонтальних запальних змін м'яких тканин шляхом удосконалення методів отримання та застосування водно - аерозольної суміші розчину діоксиду титану субмікронного розміру в озонованій дистильованій воді.

Матеріал і методи дослідження

З приводу лікування локалізованих запальних змін тканин пародонту в клініку звернулось 90 пацієнтів (58 жінок, 32 мужчин) віком 21-65 років. При обстеженні звертали увагу на індекс кровоточивості ясен, оскільки цей показник виражено корелює з вираженістю запального процесу, гігієнічний стан м'яких тканин і зубів, дані pH-метрії вмісту зубо-ясенної борозни, яка є предиктором деструктивних процесів при патології пародонту та верифікантом ефективності лікувальних заходів.

Пацієнтам основної групи виготовляли розчин діоксиду титану субмікронного розміру в озонованій дистильованій воді пропонованим нами способом, антисептику проводили шляхом водно-аерозольного зрошування ротової порожнини. Пацієнтам групи порівняння - розчин готували традиційним відкритим способом, антисептику проводили шляхом полокання ротової порожнини.

Запропонований спосіб здійснювали таким чином: у дистильовану воду вводили порошок діоксиду титану (рутил) субмікронного розміру, закупорювали стерильною гумовою пробкою та металевим ковпачком і стерилізували способом автоклавування. У фіксований догори дном флакон з дистильованою водою та діоксином титану, вводили довгу (до дна флакона) і дві короткі (занурені в розчин) голки. Довгу голку приєднували до компресора стоматологічної установки для створення у системі тиску. Одну коротку голку з'єднювали зі штуцером озонатора, другу - з водно-повітряним пустером стоматологічної установки. Після барботажу готову до застосування ОТДВ за допомогою пустера подавали в ротову порожнину. При одночасному натисканні на пустері двох кнопок подачі (рідина і повітря) на виході утворювалась водно-аерозольна суміш, необхідна для кращої іригації м'яких тканин. Процедури проводити щодня, але не більше 5-7 діб, у залежності від швидкості очищення рани.

Результати дослідження

Після проведення механічної очистки поверхні зуба і місцевої антисептичної та антибактерійної обробки з використанням озонованої титанізованої води (ОТДВ), приготованої та застосованої пропонованим нами способом, усунення запально змінених пародонтальних тканин за допомогою кюретажу, лікувальний ефект наступив після п'ятиденного проведення процедур. Після аналогічного алгоритму лікування, але з традиційним методом приготування та застосування ОТДВ, лікувальний ефект наступив після семиденного проведення процедур.

Цифрові показники засвідчують позитивний ефект при застосуванні обох лікувальних схем, проте виразніший та статистично достеменний ефект осягнуто завдяки запропонованій нами методиці отримання та застосування розчину діоксиду титану субмікронного розміру в озонованій дистильованій воді.

Висновок

Оцінку ефективності розробленого методу лікування і профілактики локалізованих уражень тканин пародонта проводили на основі результатів клінічних, фізико-хімічних та функціональних методів дослідження у порівнянні з групою хворих, яким здійснювали антисептичні заходи традиційним способом.

Простежено спільність позитивної динаміки цифрових показників стану тканин пародонту після лікування, тобто позитивного ефекту досягнуто при ведені усіх пацієнтів. Однак, достеменно кращі результати отримано при застосуванні пропонованої нами методики отримання та застосування розчину ОТДВ.

Математичний аналіз представлених даних доказово засвідчує переваги розробленої методики лікування захворювань тканин пародонту, особливо при безопераційних схемах терапії. Метод дозволяє скоротити терміни лікування даних категорій хворих, досягнути більшої ефективності при початкових ураженнях, а відтак - профілактичної скерованості опрацьованих заходів комплексного контролю стану пародонтальних тканин.

Список використаних джерел:

[1] Graziani F., Cei S., Tonetti M., Paolantonio M., Serio R., Sammartino G.,

Gabriele M., D'Aiuto F. (2010) Systemic inflammation following non-surgical and surgical periodontal therapy. J Clin Periodontal., 37(9), 848-54.

[2] Azarpazhooh A, Limeback H. (2008) The application of ozone in dentistry: a systematic review of literature. J Dent., 36(2), 104-16.

[3] Sacco G, Campus G. (2017) The treatment of periodontal disease using local oxygenozone. Ozone Ther., 1,45-52.

[4] Saini R. J. Ozone therapy in dentistry: A strategic review. (2011) Nat. Sci. Biol. Med., 2(2), 151-3.

[5] Єрмолаєва М. С. (2010) Ситез та дослідження сорбційних властивостей діоксиду титану субмікронного розміру. Вісник Харківського національного університету, № 895. Хімія. Вип. 18, 41.

Размещено на Allbest.ru