Клініко-лабораторні особливості перебігу коронавірусної хвороби та рівень цистатину С у госпіталізованих пацієнтів

Аналіз клініко-лабораторних особливостей перебігу коронавірусної хвороби. Взаємозв’язок між рівнем цистатину C та функцією нирок у пацієнтів. Моніторинг ниркової дисфункції з оцінкою преморбідного фону, маркерів запалення, гемостазу та цистатину С.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.09.2024
Размер файла 22,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Клініко-лабораторні особливості перебігу коронавірусної хвороби та рівень цистатину С у госпіталізованих пацієнтів

С.Р. Магійович,

Т.А. Максимець,

Є.Я. Скляров

м. Львів, Україна

Анотація

Резюме. Перебіг коронавірусної хвороби часто супроводжується нирковою дисфункцією, яка є результатом коморбідної патології, а саме цукрового діабету, гіпертонії та, власне, нефрологічних захворювань. Визначення рівня креатиніну з подальшим розрахунком швидкості клубочкової фільтрації є найпоширенішим та доступним способом моніторувати стан нирок, однак «золотим стандартом» оцінки функції нирок є рівень цистатину C у сироватці крові.

Мета роботи проаналізувати клініко-лабораторні особливості перебігу коронавірусної хвороби та встановити взаємозв'язки між рівнем цистатину C та функцією нирок у госпіталізованих пацієнтів.

Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 79 пацієнтів з коронавірусною хворобою віком від 24 до 73 років. Серед них було 40,5% жінок та 59,5% чоловіків. Усіх пацієнтів обстежували згідно з діючим протоколом лікування коронавірусної хвороби, затвердженим в Україні. Додатково для оцінки ниркової дисфункції проводили визначення цистатину С біохімічним методом за допомогою тест-системи SPINREACT (Іспанія).

Результати. Рівень креатиніну становив 123,0 (96,0; 151,0) мкмоль/л. Швидкість клубочкової фільтрації була 52 (42,5; 71,0) мл/год/1,73м2, що свідчило про наявність ниркової дисфункції. Концентрація цистатину С становила 1,27 (0,81; 1,87) мг/л. Рівень цистатину С корелював із показником концентрації креатиніну (r = 0,62, p < 0,05) та негативно корелював із ШКФ (r = -0,65, p < 0,05), при цьому, на відміну від креатиніну, його рівень не залежав від віку та статі. Отже, підвищення концентрації цистатину С у перспективі може бути прогностичним маркером важкого перебігу коронавірусної хвороби, а не лише показником ниркової дисфункції.

Висновки. Клінічні прояви та лабораторні показники при поступленні залежать від преморбідного фону та характеризуються наявністю таких синдромів: системної запальної відповіді, дихальної недостатності, гіперкоагуляції та ниркової дисфункції. Підвищення рівня цистатину С є не лише показником ниркової дисфункції, а й прогностичним маркером важкого перебігу коронавірусної хвороби.

Ключові слова: коронавірусна хвороба, креатинін, швидкість клубочкової фільтрації, цистатин С.

Summary

Clinical and laboratory features of the course of the coronavirus disease and the level of cystatin C in hospitalized patients

S. Mahiiovych, T. Maksymets, E. Sklyarov, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

The course of coronavirus disease is often accompanied by renal dysfunction, which is the result of comorbid pathology, namely diabetes mellitus, hypertension and precisely nephrological diseases. The most common and affordable way to monitor the condition of the kidneys is by determining the level of creatinine and calculating the glomerular filtration rate. However, serum cystatin C level is the «gold standard» for assessing renal function.

This study aims to examine the clinical and laboratory aspects of coronavirus disease and establish the correlation between cystatin C and kidney function in hospitalized patients.

79 patients with coronavirus disease ranging from 24 to 73 years were involved in the study. The percentage of women in the group was 40,5%, while the percentage of men was 59,5%. The current protocol for the treatment of coronavirus disease, approved in Ukraine, was followed by all patients. Additionally, to assess renal dysfunction, cystatin C was determined biochemically using the SPINREACT test system (Spain).

Results. Creatinine level was 123.0 (96,0; 151,0) pmol/l. Glomerular filtration rate was 52 (42,5; 71,0) ml/h/l.73m2, suggesting renal dysfunction. The cystatin C concentration was 1,27 (0,81; 1,87) mg/l.

Cystatin C correlated with creatinine concentration (r = 0,62, p < 0,05) and negatively correlated with GFR (r = -0,65; p < 0,05), while, unlike creatinine, its level did not depend on age and gender. Increasing the concentration of cystatin C in the future could be a prognostic marker for the severe course of coronavirus disease, not just for renal dysfunction.

Conclusions. Clinical manifestations and laboratory parameters during hospital admission depended on the premorbid background and were characterized by the presence of the following syndromes: systemic inflammatory response, respiratory failure, hypercoagulation and renal dysfunction. An elevated level of cystatin C is an indicator of kidney dysfunction, as well as a prognostic marker of severe coronavirus disease.

Keywords: coronavirus disease, creatinine, glomerular filtration rate, cystatin C.

Вступ

На сьогодні відомо, що при COVID-19 виникає ураження багатьох органів, підґрунтям для яких є системне запалення, ендотеліальна дисфункція, гіперкоагуляція та імунні розлади [1]. Нирки також виступають органом-мішенню, тяжкість порушення функції яких різноманітна, починаючи від транзиторного підвищеного рівня креатиніну в сироватці крові до дебюту ниркової недостатності [2, 3, 4, 5]. Дедалі більше доказів вказують на те, що ниркова дисфункція при COVID-19 часто є наслідком наявної патології - цукрового діабету, гіпертонії, нефрологічних захворювань, проте не варто відкидати безпосередній вплив коронавірусної інфекції та медикаментів, які використовуються в комплексному лікуванні [6]. коронавірусний нирковий дисфункція преморбідний цистатин

Найпоширенішими доступними лабораторними показниками ниркової дисфункції є креатинін і сечовина. Однак, сучасні наукові дані свідчать про те, що ці маркери не є оптимальними для виявлення захворювань нирок на ранніх стадіях. На сьогодні «золотим стандартом» оцінки швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та раннім маркером ниркової дисфункції є визначення концентрації сироваткового цистатину С [7].

Цистатин C - білок із родини інгібіторів цистеїн-протеїнази, який синтезується всіма клітинами та виявляється у всіх біологічних рідинах організму людини. Завдяки низькій молекулярній масі цистатин С вільно фільтрується через клубочкову мембрану і його рівень у крові є відносно стабільним. Концентрація цистатину С у сироватці крові не залежить від статі, віку або м'язової маси - від типових факторів, що впливають на оцінку ШКФ. Встановлено, що підвищення рівня цистатину може бути інформативним вже на ранніх стадіях порушення функції нирок [8].

Однак, зовсім мало відомостей про прогностичну цінність цистатину C у хворих на COVID-19. Є окремі повідомлення, що в пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, із підвищенням концентрації цистатину C збільшується ризик розвитку важкого перебігу захворювання [3, 9, 10].

Метою нашої роботи було проаналізувати клініко-лабораторні особливості перебігу коронавірусної хвороби та встановити взаємозв'язки між рівнем цистатину C та функцією нирок у госпіталізованих пацієнтів.

Матеріали та методи. Комплексно обстежено 79 пацієнтів з коронавірусною хворобою середнього та важкого ступеня віком від 24 до 73 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП КЛШМД. Серед них було 40,5% жінок та 59,5% чоловіків. Усіх пацієнтів обстежували згідно з діючим протоколом лікування коронавірусної хвороби, затвердженим в Україні.

На момент поступлення детально з'ясовували анамнез захворювання та життя, проводили загально-клінічні обстеження, вимірювання сатурації, візуалізаційні та лабораторні дослідження. Діагноз коронавірусної хвороби верифікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, а ураження легень підтверджували за допомогою рентгенологічних методів (поліпозиційна рентгенографія або комп'ютерна томографія органів грудної клітки). Додатково проводили визначення цистатину С для оцінки ниркової дисфункції. Цистатин С визначали біохімічним методом за допомогою тест-системи SPINREACT (Іспанія). ШКФ розраховували за формулою Cockroft-Gault.

Cтатистичний аналіз проводили за допомогою бібліотеки SciPy, мови програмування Python. Результати величин наведені як середньоарифметичне зі статистичною похибкою. Для встановлення зв'язків між показниками використовували рангову кореляцію Спірмена. Відносні величини, представлені у відсотках, порівнювали за критерієм х2. Перевірку гіпотез здійснювали за рівнем значущості 0,05. Дозвіл комісії з біоетики про проведення досліджень: біоетична експертиза ЛНМУ ім. Данила Галицького, протокол №10 від 16 грудня 2019.

Результати та обговорення

Клінічна картина коронавірусної хвороби досить поліморфна та залежить від різних чинників. Найважливішими факторами, що можуть впливати на перебіг інфекції, є вік, супутня патологія та імунний статус. Симптоми при поступленні пацієнтів частково обумовлені фоновими захворюваннями, проте спостерігалися і специфічні для COVID-19.

Під час перебування у стаціонарі під впливом комплексного лікування спостерігалась позитивна динаміка: зростання сатурації, зменшення проявів задишки та кашлю, нормалізація температури тіла, зникнення кровохаркання та гастроентерологічних симптомів. Проте за час лікування померло 11 осіб з нашої вибірки, при цьому 5 осіб померло до 10 дня перебування в стаціонарі, у деяких пацієнтів розвинулися ускладнення, а саме - гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, декомпенсація серцевої та дихальної недостатності (табл. 1).

Таблиця 1

Клінічні прояви

При поступленні, n = 79

На 10 день, n = 74

Р

Зниження сатурації

71 (89,9%)

47 (65,3%)

< 0,001

Задишка

67 (84,8%)

36 (48,6%)

0,007

Кашель

61 (77,2%)

41 (56,8%)

< 0,001

Кровохаркання

12 (15,2%)

4 (5,4%)

< 0,001

Лихоманка

77 (97,5%)

29 (39,2%)

< 0,001

Біль у грудях

53 (67,1%)

32 (43,2%)

0,003

Біль голови

47 (59,5%)

23 (31,1%)

< 0,001

Біль у горлі

39 (49,4%)

12 (16,2%)

0,002

Лімфаденопатія

7 (8,9%)

10 (13,5%)

0,360

Міалгія/артралгія

43 (54,4%)

37 (50,0%)

0,580

Нудота/блювання

12 (15,2%)

1 (1,4%)

0,002

Діарея

6 (7,6%)

1 (1,4%)

0,060

Висип

3 (3,8%)

4 (5,4%)

0,630

Аносмія

31 (39,2%)

18 (24,3%)

0,048

Смерть

0

5 (6,8%)

-

Під час оцінки лабораторних показників очікувано спостерігали підвищення рівня СРП 48 (25,5; 96,0) мг/л та Д-димера 729 (309; 1801) нг/мл, гіперглікемію 7,6 (5,5; 12,1) ммоль/л та гіперфібриногенемію 5,4 (5,0; 5,8) г/л. Стосовно рівня лейкоцитів були пацієнти як з лейкопенією, так і з лейкоцитозом. Функція печінки значною мірою не змінилась: АЛТ - 32,1 (17,9; 49,7 ммоль/л), АСТ 29,1 (22,1; 44,3) ммоль/л.

Рівень креатиніну становив 123,0 (96,0; 151,0) мкмоль/л. ШКФ була 52 (42,5; 71,0) мл/год/1,73м2, що свідчило про наявність ниркової дисфункції. Концентрація цистатину С становила 1,27 (0,81; 1,87) мг/л. Цистатин С корелював з показником рівня креатиніну (r = 0,62, p < 0,05) та негативно корелював з ШКФ (r = -0,65, p < 0,05), при цьому, на відміну від креатиніну, його рівень не залежав від віку та статі пацієнтів.

Отже, підвищення концентрації цистатину С, ймовірно, може бути прогностичним маркером важкого перебігу коронавірусної хвороби, а не лише показником ниркової дисфункції.

Висновки

Клінічні прояви та лабораторні показники при поступленні залежать від преморбідного фону та характеризуються наявністю таких синдромів: системної запальної відповіді, дихальної недостатності, гіперкоагуляції та ниркової дисфункції. Підвищення рівня цистатину С є не лише показником ниркової дисфункції, а й прогностичним маркером важкого перебігу коронавірусної хвороби.

Прогнозування важкого перебігу коронавірусної хвороби потребує розробки алгоритму з включенням оцінки преморбідного фону, маркерів запалення, гемостазу та цистатину С. Це допоможе розробити стратегії раннього втручання з метою нефропротекції та профілактики ускладнень.

Посилання

1. AmraeiR, Rahimi N. COVID-19, Renin-Angiotensin System and Endothelial Dysfunction. Cells. 2020;9(7):1652.

2. Kolhe N.V., Fluck R.J., Selby N.M., Taal M.W. Acute kidney injury associated with COVID-19: A retrospective cohort study. PLoS Med. 2020;17(10):e1003406.

3. Chen S., Li J., Liu Z., Chen D., Zhou L., Hu D. Comparing the Value of Cystatin C and Serum Creatinine for Evaluating the Renal Function and Predicting the Prognosis of COVID-19 Patients. Frontiers in Pharmacology. 2021; 12:202.

4. Yang X., Jin Y., Li R., Zhang Z., Sun R., Chen D. Prevalence and impact of acute renal impairment on COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Crit Care. 2020 Jun 18; 24(1):356.

5. Matuszewski M., Reznikov Y., Pruc M., Peacock F.W., Navolokina A., Marez-Vela R., et al. Prognostic Performance of Cystatin C in COVID-19: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health. 2022 Nov 7; 19(21):14607.

6. Puelles V.G., Ltitgehetmann M., Lindenmeyer M.T., Sperhake J.P., Wong M.N., Allweiss L., et al. Multiorgan and renal tropism of SARS-CoV-2. New England Journal of Medicine. 2020; 383(6):590-2.

7. Grubb A., Horio M., Hansson L.O., Bjork J., Nyman U., Flodin M., et al. Generation of a new cystatin C-based estimating equation for glomerular filtration rate by use of 7 assays standardized to the international calibrator. Clin Chem. 2014 Jul; 60(7):974-86.

8. Gharaibeh K.A., Hamadah A.M., El-Zoghby Z.M., Lieske J.C., Larson T.S. Cystatin C predicts renal recovery earlier than creatinine among patients with acute kidney injury. Kidney international reports. 2018;3(2):337-42.

9. Lin L., Chen X., Chen J., Pan X., Xia P., Lin H., et al. The predictive value of serum level of cystatin C for COVID-19 severity. Scientific reports. 2021; 11:1-8.

10. Jha K., Kumar T., Bhushan D., Kumar S., Verma P., Ganguly A,. et al. Role of cystatin C and calprotectin as potential early prognostic biomarkers in COVID-19 patients admitted to a dedicated COVID care facility. J. Fam. Med. Prim. Care. 2022;11:3971-9.

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.