Використання баз даних хемоінформатики та біоінформатики у процесах комп’ютерного конструювання ліків (огляд)
Розгляд основних підходів до застосування методів молекулярного моделювання у процесі конструювання ліків. Аналіз та узагальнення інформації про сучасні бази хемоінформатики та біоінформатики, які використовуються у розробленні лікарських засобів.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.09.2024 |
Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
* Веб-портал EMBL-EBI створено Європейським інститутом біоінформатики (European Bioinformatic Institute, EBI) (www.ebi.ac.uk), який є підрозділом Європейської лабораторії молекулярної біології (EMBL) та спеціалізується на дослідженнях та послугах у галузі біоінформатики. Веб-портал надає доступ до широкого спектра основних баз даних і інструментів аналізу, що мають ключове значення у біоінфор- матиці. Окрім надання веб-інтерфейсів до цих ресурсів, веб-сервіси порталу забезпечуються програмним доступом за допомогою протоколів REST і SOAP та дозволяють інтегрувати їх в інші програми та аналітичні робочі процеси. Ресурси даних EMBL- EBI включають: бази даних, які архівують експериментальну інформацію; доповнювані бази даних, які забезпечують анотування, адміністрування, повторний аналіз та інтеграцію депонованих даних; інструменти програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, які дозволяють повторно використовувати ці ресурси. Двома найбільшими архівними ресурсами є Європейський архів нуклеотидів (ENA) та Європейський архів геному-феному (EGA), на які припадає понад 90% усіх даних порталу на сьогодні. Помітно швидке зростання даних за останні роки спостерігалося для ресурсу даних зображень - BioImage Archive (BIA), який зберігає та надає доступ до біологічних зображень, пов'язаних з рецензованою публікацією. Іншими веб-ресурсами є: ArrayExpress (база експериментальних даних функціональної геноміки), BioModels (репозиторій рецензованих опублікованих обчислювальних моделей), BioSamples (база даних, що описує біологічні зразки та надає посилання на відповідні експериментальні дані), BioStudies (база даних, що містить описи біологічних досліджень, посилання на них у інших базах даних у складі EMBL-EBI або за її межами), ChEBI (база еталонних хімічних структур, їх номенклатура та онтологічна класифікація), ChEMBL (база даних, пов'заних з біологічно активними сполуками - функціональні дані прояву їх біоактивності та ADME-Tox властивості), а також багато інших ресурсів та інструментів. Новим ресурсом EMBL-EBI є AlphaFold - система штучного інтелекту, розроблена компанією DeepMind, яка дає змогу прогнозувати тривимірну структуру протеїна за його амінокислотною послідовністю з точністю, яка може конкурувати з експериментальною.
? ExPASy - це веб-портал ресурсів біоінформатики Швейцарського інституту біоінформатики (Bioinformatics Resource Portal, SIB) (http://expasy.org/), який надає доступ до наукових баз даних і програм для їх аналізу в різних галузях біомедичних наук. Цей інтегрований портал надає доступ до понад 160 баз даних і програмних інструментів, розроблених SIB Groups у галузі ряду наук про життя та клінічних досліджень, від геноміки, протеоміки, транскриптоміки та структурної біології до еволюції та філогенії, системної біології та медичної хімії.
3.4 Поєднання досягнень хемоінформатики та біоінформатики у процесах конструювання ліків
Хемоінформатика та біоінформатика доповнюють одна одну у галузі дослідження бімолекулярних процесів, зокрема при вивченні структури та функцій білків, зв'язування ліганду із біологічною мішенню та видів взаємодій у ділянках зв'язування, перетворення субстрату в складі фермент-субстратного комплексу та ферментативного каталізу біохімічних реакцій. Розробка нових методів та інструментів хемо- і біоінформатики дозволяє збільшувати ефективність адміністрування накопичених біологічних та хімічних даних та їх використання.
Інструменти хемоінформатики та біоінформатики є взаємодоповнюючими на різних етапах процесу комп'ютерного конструювання ліків (рис. 7, адаптований за Raslan M. A. et al. [36]). Ідентифікувати біологічну мішень на початковому етапі раціонального конструювання ліків можна за допомогою різних біоінформатичних інструментів, наприклад, методами геноміки та протеоміки. Пошук і оптимізацію сполук-хітів та сполук-лідерів зазвичай здійснюють з використанням ряду інструментів хемоінформатики, наприклад, аналізу та скринінгу хімічних баз даних, QSAR аналізу та in silico прогнозування ADME-Tox властивостей з метою пошуку потенційних лігандів з мінімальними побічними ефектами.
Сучасні наукові тенденції в галузі конструювання ліків спрямовані на застосування існуючих алгоритмів пошуку та аналізу для обробки величезної кількості накопичених цифрових даних [37]. Такий підхід сприяє розширеному прогнозуванню біологічних особливостей поведінки біомолекул при їх модуляції потенційними лігандами. У процесах конструювання більш ефективних та безпечних ліків широко запроваджується інтеграція структурної, генетичної інформації та фармакологічних даних від рівня окремих молекул до рівня всього організму.
Рис. 6. Застосування інструментів біоінформатики та хемоінформатики на різних етапах процесу конструювання ліків
Деякі приклади результативного застосування низки інструментів хемоінформатики та біоінформатики у галузі конструювання ліків та класифікації захворювань наведено в таблиці, зокрема у разі розроблення нового антибіотика, діагностиці COVID-19 на основі даних рентгенографії і комп'ютерної томографії, при ідентифікації мікрорезистентних організмів та з метою пошуку нових протипухлинних агентів - інгібіторів гену ECT2.
Велика кількість існуючих баз даних хімічної та біологічної інформації зумовила необхідність розробки великомасштабного веб-інструмента, який би дозволив встановлювати зв'язки та здійснювати пошук між всіма збереженими і описаними хімічними структурами та їхніми хімічними ідентифікаторами з усіх окремих хімічних ресурсів. Таким веб-інструментом може слугувати UniChem.
UniChem (https://www.ebi.ac.uk/unichem/) - це масштабна служба відображення ідентифікаторів та гіперпосилань між хімічними структурами та інтернет-ре- сурсами, що містять первинну хімічну інформацію про дану структуру, а також іншими базами даних, що стосуються макромолекул, проте містять інформацію, певним чином пов'язану із зазначеною хімічною сполукою (наприклад, UniProt, PDBe тощо) [42]. UniChem є безкоштовним вільнодоступним інтернет-сервісом, у якому обмін даними між веб-інструментом і браузером надається за допомогою безпечного протоколу HTTPS.
Таблиця
Узагальнена інформація про успішне застосування інструментів хемоінформатики та біоінформатики у конструюванні ліків
№ |
Галузь знань, інструмент |
Медична галузь |
Результат |
|
1 |
Хемоінформатика (поліпшення фармакологічного профілю, зокрема показників біодоступності та стійкості, шляхом обчислення показника відносної біодоступності) |
Розробка антибіотиків |
Тетрацикліновий аналог В (йодоци- клін). Більш активний, ніж тетрациклін, і менш бактеріорезистентний [38] |
|
2 |
Біоінформатика (застосування методів глибокого навчання, зокрема методу створення конволюційної нейронної мережі, Convolutional Neural Networks (CNNs), та розробка моделі логістичної регресії, що складається з ансамблю з п'яти класифікаторів: SGD, SVM, Naive Bayes, Random Forest і KNN |
Діагностика захворювання |
Ґрунтуючись на даних рентгенографії і комп'ютерної томографії, було проведено дослідження можливості діагностики COVID-19. Було показано, що таку діагностику можливо забезпечити шляхом використання декількох класифікаторів, нашарованих у вигляді ансамблю. Кількісна оцінка результатів дослідження вказує на ефективність запропонованої техніки на рівні 99% точності діагностики [39] |
|
3 |
Хемоінформатика (біоізостер- не заміщення скафолда, SAR аналіз, докінг); Біоінформатика (метод 3D-SAR аналізу з метою біологічно-релевантного порівняння молекул, зокрема з метою пошуку кращих кон- формерів шляхом порівняння бази конформерів з еталонною молекулою) |
Визначення антибактеріальної активності відносно резистентних мікроорганізмів |
Три досліджені сполуки на основі піразолу та бензімідазолу показали помірну бактерицидну ефективність проти MSSA, MRSA та ванкомі- цин-резистентного Staphylococcus aureus (VRSA) [40] |
|
4 |
Хемоінформатика (генетична зміна ECT2 та її кореляція з виживанням пацієнтів, молекулярний докінг із наступним моделюванням методом молекулярної динаміки) |
Дія на ракові клітини |
Результати дослідження демонструють, що ген ECT2 здатний підвищувати концентрацію як мРНК, так і білка при різних типах раку людини, тим самим забезпечуючи більше елімінування супресорних клітин мієлоїдного походження (MDSC - (myeloid-derived suppressor cells) і зменшуючи популяцію природних Т-лімфоцитів, що безпосередньо впливає на прогноз виживання хворого. У дослідженні здійснено пошук протипухлинних агентів - інгібіторів ECT2 [41] |
На сьогодні UniChem містить інформацію про більш ніж 145 мільйонів хімічних структур та акумулює дані з 40 джерел, включаючи такі ресурси:
- бази даних первинної хімічної інформації, що відноситься до низькомолекулярних сполук, зокрема ChEMBL, DrugBank, PubChem, ZINC, NIH Clinical Collection та інші;
- бази даних, які мають інший основний фокус, наприклад PDBe та Gene Expression Atlas, основними цільовими об'єктами яких є структури протеїнів та дані про експресію генів відповідно, проте ці дані часто анотуються інформацією про низькомолекулярні речовини, наприклад, про положення та взаємодію хімічної сполуки-інгібітора у центрі зв'язування білкової макромолекули, або про регуляцію транскрипції генів низькомолекулярними сполуками.
Таким чином, веб-сервіси в UniChem надають користувачам єдиний простий автоматизований механізм для підтримки усіх посилань з їхнього ресурсу на всі інші джерела, представлені в UniChem, тобто для кожного надісланого запиту усі посилання на та з усіх інших джерел автоматично ідентифікуються та стають доступними для використання. Тому веб-сервіс UniChem можна вважати гнучким інтеграційним рішенням для створення, підтримки та адміністрування зв'язків та гіперпосилань між іншими інтернет-ресурсами хімічної та біологічної інформації, яке потребує мінімальних зусиль з боку користувача, важливою властивістю якого є також можливість залучати нові додаткові джерела в майбутньому.
Завдяки стрімкому зростанню кількості загальнодоступних онлайн-ресурсів було розроблено багато методів прогнозування, заснованих на машинному навчанні, для встановлення взаємодії лікарських засобів та біологічних рецепторів, кількісної оцінки проникності гематоенцефалічного бар'єру для різних речовин [43] та прогнозування ADME-Tox властивостей потенційних лікарських засобів [44]. Напрям комп'ютерного моделювання лікарських засобів стрімко розвивається, зокрема активно розробляються нові методики та інструменти. Таким чином, протягом останніх кількох років інтеграція великих баз біологічних даних і методів машинного навчання відкрила нові можливості для підвищення ефективності комп'ютерного конструювання ліків із заданою активністю та прогнозованою низькою точністю.
Висновки
1. Технології комп'ютерного конструювання ліків є важливою складовою сучасної медичної хімії, оскільки дають змогу суттєво скоротити час і затрати для створення нових лікарських засобів.
2. Завдяки прогресу в обчислювальних алгоритмах і накопичених базах даних, інструменти комп'ютерного моделювання інтегровані у кожен етап процесу конструювання ліків.
3. Із розвитком органічного синтезу та високопродуктивного скринінгу, біоінформатики, експериментальної біології, хімії та медицини, великі обсяги накопичених результатів дали змогу розробити численні бази даних хімічних сполук, лікарських засобів та біологічних мішеней, що містять інформацію про структуру речовин, фармакологічну активність сполук, роль протеїнів у патогенезі захворювань та механізми інгібіторної дії лігандів. Використання таких баз даних у процесі in silico раціонального конструювання ліків є надзвичайно ефективним з огляду на їх високу структурованість, що дає можливість здійснювати пошук і фільтрування даних за ключовими словами, а також наявність великої кількості перехресних посилань.
References
1. Shaker B., Ahmad S., Lee J. et al. In silico methods and tools for drug discovery // Computers in Biology and Medicine. - 2021. - V 137 - P. 104851. https://doi.org/10.1016/j.compbiomed.2021.104851
2. Paul S. M., Mytelka D. S., Dunwiddle C. T. et al. How to improve R&D productivity: the pharmaceutical industry's grand challenge // Nature Reviews Drug Discovery. - 2009. - V 9. - P. 203-214. https://doi. org/10.1038/nrd3078
3. Giri S., Bader А. А 1ow-cost, high-quality new drug discovery process using patient-derived induced pluripotent stem cells // Drug Discov. Today. - 2015. - V 20. - P. 37-49. https://doi.org/10.1016/). drudis.2014.10.011
4. Rognan D. The impact of in silico screening in the discovery of novel and safer drug candidates // Pharmacology & Therapeutics. - 2017. - V 175 - P. 47-66. https://doi.org/10.1016/j.phar
5. Robinson В. S., Riccardi К. А., Gong Y.-f et al. BMS-232632, а highly potent human immunodeficiency virus protease inhibitor that can be used in combination with other available antiretroviral agents // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. - 2000. - V 44. - P. 2093-2099. https://doi.org/10.1128/ AAC.44.8.2093-2099.2000
6. Anderson А. С. The process of structure-based drug design // Chem. Biol. - 2003. - V 10. - P. 787-797. https://doi.org/10.10167j.chembiol.2003.09.002
7. RutenberЕ. Е., StroudR. M. Binding of the anticancer drug ZD1694 to Е. coli thymidylate synthase: assessing specificity and affinity // Structure. - 1996. - V 4. - P. 1317-1324. https://doi.org/10.1016/s0969- 2126(96)00139-6
8. Jhoti H., Leach A. R. Structure-based drug discovery. - Dordrecht (Netherland): Springer, 2007. - 250 p.
9. Vidal D., Garcia-Serna R., Mestres J. Ligand-based Approaches to in silico pharmacology // Chemoinformatics and Computational Chemical Biology. - 2011. - V. 672. - P. 489-502. https://doi. org/10.1007/978-1-60761-839-3_19
10. Talele Т. Т., Khedkar S. А., Rigby А. С. Successful applications of computer aided drug discovery: moving drugs from concept to the clinic // Current Topics in Medicinal Chemistry. - 2010. - V. 10. - P. 127-141. https://doi.org/10.2174/156802610790232251
11. Klenina O. V., Tsepelevski H. O., Bannyi I. P. ta in. Vyvchennia zalezhnosti diuretychnoi, hemostatychnoi, deprymuiuchoi, analhetychnoi ta protyzapalnoi aktyvnosti pokhidnykh e-karboksypentylamidiv R-benzolsulfoniloksamnoovykh kyslot, a takozh ikh toksychnosti vid kvantovo- khimichnykh parametriv budovy ikh molekul // Farmats. zhurn. - 2011. - № 1 - S. 54-63.
12. Yang S.-Y. Pharmacophore modeling and applications in drug discovery: Challenges and recent advances // Drug Discovery Today. - 2010. - V 15. - P. 444-450. https://doi.org/10.1016/j.drudis.2010.03.013
13. Vucicevic J., Nikolic K., Mitchell J. B. Rational drug design of antineoplastic agents using 3D-QSAR, cheminformatic, and virtual screening approaches // Current Medicinal Chemistry. - 2019. - V. 26. - P. 3874-3889. https://doi.org/10.2174/0929867324666170712115411
14. Batool М., Ahmad В., Choi S. A Structure-based drug discovery paradigm // Inter. J. Mol. Sci. - 2019. - V 20, N 11. - P. 2783. https://doi.org/10.3390/ijms20112783
15. Nunes A. M. V., de Andrade F. D. C. P., Filgueiras L. A. et al. preADMET analysis and clinical aspects of dogs treated with the Organotellu'rium compound RF07: A possible control for canine visceral leishmaniasis? // Environ. Toxicol. Pharmacol. - 2020. - V 80. - P. 103470. https://doi.org/10.1016/j. etap.2020.103470
16. Daina А., Michielin О., Zoete V. SwissADME: a free web tool to evaluate pharmacokinetics, drug- likeness and medicinal chemistry friendliness of small molecules // Sci. Reports. - 2017. - V. 7. - P. 42717. https://doi.org/10.1038/srep42717
17. Wishart D. S. Introduction to Cheminformatics // Current Protocols in Bioinformatics. - 2007. https://doi.org/10.1002/0471250953.bi1401s18
18. Begam B. F., Kumar J. S. A study on cheminformatics and its applications on modern drug discovery // Procedia engineering. - 2012. - V 38. - P. 1264-1275. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.06.156
19. Manzoni C., Kia D. A., Vandrovcova J. et al. Genome, transcriptome and proteome: the rise of omics data and their integration in biomedical sciences // Briefings in bioinformatics. - 2018. - V. 19, N 2 - P. 286-302. https://doi.org/10.1093/bib/bbw114
20. Lesk A. M. «Bioinformatics». Encyclopedia Britannica, 12 Sep. 2023. - URL: https://www. britannica.com/science/bioinformatics.
21. XiaX. Bioinformatics and drug discovery // Current Topics in Medicinal Chemistry. - 2017. - V 17, N 15. - P. 1709-1726. https://doi.org/10.2174/1568026617666161116143440
22. Wishart D. S., Knox С., Guo А. С. et al. DrugBank: a knowledgebase for drugs, drug actions and drug targets // Nucleic Acids Research. - 2008. - V 36. - P. D901-D906. https://doi.org/10.1093/nar/gkm958
23. Irwin J. J., Tang K. G., Young J. et al. ZINC20 - a free ultralarge-scale chemical database for ligand discovery // J. Chemical Information and Modeling. - 2020. - V 60, N 12. - P. 6065-6073. https://doi. org/10.1021/acs.jcim.0c00675
24. Pence Н. Е., Williams А. ChemSpider: an Online Chemical Information Resource // J. Chem. Education. - 2010. - V 87, N 11. - P. 1123-1124. https://doi.org/10.1021/ed100697w
25. Kim S., Chen J., Cheng T. et al. PubChem in 2021: new data content and improved web interfaces // Nucleic Acids Research. - 2021. - V 49, N D1. - P. D1388-D1395. https://doi.org/10.1093/nar/gkaa971
26. Zdrazil B., Felix E., Hunter F. et al. The ChEMBL Database in 2023: a drug discovery platform spanning multiple bioactivity data types and time periods // Nucleic Acids Research. - 2023. - gkad1004. https://doi.org/10.1093/nar/gkad1004
27. Wishart D. S., Feunang Y. D., Guo A. C. et al. DrugBank 5.0: a major update to the DrugBank database for 2018 // Nucleic Acids Research. - 2018. - V 46, N D1. - P. D1074-D1082. https://doi. org/10.1093/nar/gkx1037
28. Sayers E. W., Cavanaugh M., Clark K. et al. GenBank 2023 update // Nucleic Acids Research. - 2023. - V. 51, N D1. - P D141-D144. https://doi.org/10.1093/nar/gkac1012
29. Goodsell D. S., Zardecki C., Di Costanzo L. et al. RCSB Protein Data Bank: Enabling biomedical research and drug discovery // Protein Sci. - 2020. - V 29, N 1. - P 52-65. https://doi.org/10.1002/pro.3730
30. UniProt: the universal protein knowledgebase in 2023 // Nucleic Acids Research. - 2023. - V 51, N (D1). - P. D523-D531. https://doi.org/10.1093/nar/gkac1052
31. Wang Y., Zhang S., Li F. et al. Therapeutic target database 2020: enriched resource for facilitating research and early development of targeted therapeutics // Nucleic Acids Research. - 2020. - V. 48. - P. DI03I-DI04I. https://doi.org/10.1093/nar/gkz981
32. Hecker N., Ahmed J., von Eichborn J. et al. SuperTarget goes quantitative: update on drug-target interactions // Nucleic Acids Research. - 2012. - V 40. - P. D1113-DI117. https://doi.org/10.1093/nar/gkr912
33. Chang A., Jeske L., Ulbrich S. et al. BRENDA, the ELIXIR core data resource in 2021: new developments and updates // Nucleic Acids Research. - 2021. - V 49, N D1. - P D498-D508. https://doi. org/10.1093/nar/gkaa1025
34. Andreeva A., Howorth D., Brenner S. E. et al. SCOP database in 2004: refinements integrate structure and sequence family data // Nucleic Acids Research. - 2004. - V 1, N 32 (Database issue). - P. D226-D229. https://doi.org/10.1093/nar/gkh039
35. Gillespie M., Jassal B., Stephan R. et al. The reactome pathway knowledgebase 2022 // Nucleic Acids Research. - 2022. - V 50, N D1. - P. D687-D692. https://doi.org/10.1093/nar/gkab1028
36. Raslan M. A., Raslan S. A., Shehata E. M. et al. Advances in the Applications of Bioinformatics and Chemoinformatics // Pharmaceuticals. - 2023. - V 16, N 7. - P. 1050. https://doi.org/10.3390/ph16071050.
37. Lin X., LiX., LinX. A review on applications of computational methods in drug screening and design // Molecules. - 2020. - V 25, N 6. - P. 1375. https://doi.org/10.3390/molecules25061375
38. Kassab M. M. Development of novel antimicrobial tetracycline analog b (iodocycline) by chemoinformatics // Ain Shams Med. J. - 2022. - V. 73. - P. 969-981. https://doi.org/10.21608/ASMJ.2022.285476
39. Dawod E. F., Mahmoud N., Elsisi A. Hybrid approach for COVID-19 detection from chest radiographylJCI // Inter. J. Computers and Information. - 2021. - V 8. - P. 71-76. https://doi.org/10.21608/ IJCI.2021.207754
40. Shalaby M.-A. W., Dokla E. M., Serya R. A. T. et al. Identification of novel pyrazole and benzimidazole based derivatives as PBP2a inhibitors: Design, synthesis, and biological evaluation // Archives of Pharmaceutical Sciences Ain Shams University. - 2019. - V. 3. - P. 228-245. https://doi.org/10.21608/ APS.2019.16625.1010
41. Soltan M. A., Eldeen M. A., Sajer B. H. et al. Integration of Chemoinformatics and Multi-Omics Analysis Defines ECT2 as a Potential Target for Cancer Drug Therapy // Biology. - 2023. - V. 12. - P. 613. https://doi.org/10.3390/biology12040613
42. Chambers J., Davies M., Gaulton A. et al. UniChem: a unified chemical structure cross-referencing and identifier tracking system // J. Cheminformatics. - 2013. - V 5, N 1. - P. 3. https://doi.org/10.1186/1758- 2946-5-3
43. Wang W., Kim М. Т., Sedykh А. et al. Developing enhanced blood-brain barrier permeability models: integrating external bio-assay data in QSAR modeling // Pharmac. Res. - 2015. - V 32, N 9. - P. 3055-3065. https://doi.org/10.1007/s11095-015-1687-1
44. Schyman Р., Liu R., Desai V. et al. vNN web server for ADMET predictions // Frontiers in Pharmacology. - 2017. - V. 8 - P. 889. https://doi.org//10.3389/fphar.2017.00889
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття лікарських засобів, їх характеристика, основні представники фармацевтичного ринку. Висвітлення властивостей ліків різних товаровиробників, їх відмінні риси. Вплив сировини та технології вироблення на формування якості лікарських засобів.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 19.10.2010Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 26.09.2010Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009Особливості зберігання лікарських засобів, що вимагають захисту від світла, вологи, випаровування, дії підвищеної температури. Правила утримання пахучих і забарвлених ліків, готових лікарських форм. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних засобів.
реферат [45,7 K], добавлен 29.11.2010Умови промислового випуску лікарських препаратів. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва. Базові терміни, якими користуються в літературі и у виробничій діяльності. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 31.10.2010Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011Основні завдання фармацевтичної технології. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків. Біофармащя як новий теоретичний напрям. Основні принципи класифікації лікарських форм. Перспективи розвитку фармацевтичної технології.
курсовая работа [22,3 K], добавлен 27.10.2010Правила GMP та застосування чистих приміщень у виробництві лікарських засобів. Нормативні та рекомендаційні документи по ізоляторах. Розділення зон з різними класами чистоти. Потоки та баланс повітря. Конструктивні і планувальні рішення приміщень.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 28.03.2016Розчини як лікарська форма, їх класифікація і біофармацевтична оцінка. Визначення та класифікація рідких лікарських форм. Характеристика розчинників, що використовуються в приготуванні рідких лікарських форм. Розрахунки по розведенню етилового спирту.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 18.03.2010