Стан здоров’я новонароджених від матерів із HCV-інфекцією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Стан здоров'я новонароджених від матерів із HCV-інфекцією

Ю.М. Запопадна

Мета -- вивчити стан здоров'я новонароджених від матерів із вірусним гепатитом С (HCV-інфекцією).

Матеріали та методи. Проведено проспективний клініко-статистичний аналіз стану здоров'я 40 новонароджених від матерів із HCV-інфекцією (основна група -- ОГ) і 50 новонароджених від здорових жінок (контрольна група -- КГ). Статистичну обробку результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Ехсеїб.О» і «Statistics 8.0».

Результати. У дітей ОГ порівняно з дітьми КГ встановлено нижчу оцінку за шкалою Апгар при народженні(р<0,001). Оцінка за шкалою Апгар <7 балів виявлена в 15,0% (6/40) новонароджених ОГ (F=4,61; р=0,032), що було достовірно вищим, ніжу новонароджених КГ -- 4,0% (2/50), (р<0,001). Частота кон'югаційної жовтяниців новонароджених КГ становила 4,0% (2/50), тодіяку дітей ОГ -- 17,5% (7/40) (х2=7,97; р=0,005). Кореляційний аналіз виявив, що оцінка за шкалою Апгар має позитивнізв'язки середньої сили з довжиною тіла (т=0,266; р<0,001), а розвиток кон'югаційної жовтяниців новонароджених має середнінегативнікореляційнізв'язки з такими фізичними параметрами при народженні, як маса тіла (т=-0,302; р<0,001) і довжина тіла (т=-0,306; р<0,001), а також з оцінкою за шкалою Апгар (т=-0,302; р<0,001) ітерміном гестації при народженні(т=-0,249; р<0,001). здоров'я новонароджений інфекція

Висновки. Стан новонароджених дітей від жінок із HCV-інфекцією характеризується нижчими параметрами фізичного розвитку та нижчою оцінкою за шкалою Апгар, підвищеною частотою розвитку кон'югаційної жовтяниці. Фізичніта клінічніпараметри новонароджених від матерів із HCV-інфекцією пов'язаніз патологічними станами періоду вагітності та пологів.

Ключові слова: HCV-інфекція, стан здоров'я, новонароджені, фізичніпараметри, шкала Апгар.

Health status of newborns from mothers with HCV infection

Yu.M. Zapopadna

Shupyk NationalHealthcare University of Ukraine, Kyiv

Purpose -- to studythe health status of newborns from motherswith viralhepatitis C (HCV infection).

Materials and methods. A prospective clinical and statisticalanalysis of the health status of 40 newborns born to mothers with HCV infection (the main group -- MG) and 50 newborns born to healthy women (the controlgroup -- CG) was performed. The statisticalprocessing ofthe study resultswas carried out using standard software Microsoft Excel5.0 and Statistics 8.0.

Results. In children of MG compered to children of CG had a lower Apgar score at birth (p<0.001). An Apgar score <7 points in 15.0% (6/40) of newborns of MG (F=4.61; p=0.032) was diagnosed, which was significantly higherthan in newborns of CG -- 4.0% (2/50), (p<0.001). The freguency of conjugated jaundice in newborns of CG was 4.0% (2/50), while in children of MG it was 17.5% (7/40) (x2=7.97; p=0.005). Correlation analysis revealed that the Apgar score has medium strength positive correlations with body length (t=0.266; p<0.001), and the development of conjugated jaundice in newborns has medium negative correlations with these physical parameters at birth as body weight (t=-0.302; p<0.001) and body length (t=-0.306; p<0.001), as wellas with Apgar score (t=-0.302; p<0.001) and gestationalage at birth (t=-0.249; p<0.001).

Conclusions. The condition of newborns from women with HCV infection is characterized by lower parameters of physical development and a decrease in Apgar score, increased freguency of development of conjugation jaundice. Physicaland clinicalparameters of newborns from mothers with HCV infection were related to pathologicalconditions during pregnancy and delivery.

Keywords: HCV infection, health status, newborns, physical parameters, Apgarscore.

Вагітність у поєднанні з гепатитом С має багато ускладнень як для матері, так і для плода. А відсутність можливості проведення специфічного лікування потребує пошуку інших методів у підході до профілактики та лікування ускладнень [1,13]. За останнє десятиліття значно зросла кількість вагітних жінок, у яких виявляють вірусний гепатит С (HCV-інфекцію), що є реальною загрозою передачі цього захворювання від матері до дитини, оскільки збудників вірусного гепатиту можна віднести до можливих етіологічних факторів материнсько-плодової інфекції, що позначаються літерою «О» (англ, others -- інші) в абревіатурі TORCH (Toxoplasma, Rubella, Cytomegalovirus, Herpes) -- токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус, герпес та інші [2,5,15]. У зв'язку з цим виникає необхідність подальшого вивчення впливу вірусного гепатиту на перебіг вагітності, стан плода та ризик його інфікування. Незважаючи на значний прогрес у вивченні HCV-інфекцій, залишаються дискутабельними і недостатньо вивченими питання про їхній вплив на перебіг вагітності. Проблема вірусних гепатитів у вагітних набуває особливого значення через негативний вплив не тільки на організм жінки, але й на плід, що розвивається, і на новонародженого [4,9].

Проблема горизонтальної передачі вірусу гепатиту В (ВГВ) і вірусу гепатиту С (ВГС) через грудне молоко залишається остаточно не- вирішеною. Незважаючи на наявність у грудному молоці ВГВ, дослідники не виявили різниці в частоті інфікування дітей, які були на штучному та грудному вигодовуванні. Однак, за даними інших авторів, ризик інфікування плода зростає за наявності в жінки з високим вірусним навантаженням тріщин сосків, а в новонародженого -- афтозного стоматиту [3,14]. У невеликій кількості ВГС також виявляють у грудному молоці, однак підтверджених випадків зараження дитини від матері при грудному вигодовуванні на сьогодні немає. Більшість дослідників вважають, що воно не є фактором ризику передачі ВГС [11,16], інші -- повністю виключити цей шлях інфікування не можуть [8,11]. За даними D.M. Gibb (2000) та О.А. Арендар (2009), загальний рівень горизонтальної трансмісії вірусу в жінок, які годували грудним молоком, і тих, що не годували, не різнився. У новонароджених від матерів із хронічним гепатитом С (ХГС) найчастіше виявлялися перинатальна енцефалопатія (25%) і внутрішньоутробна гіпоксія [6,17].

У цілому, аналіз проведених в Україні та світі досліджень свідчить, що вагомими факторами ризику перинатального інфікування ВГВ і ВГС є період хвороби, ступінь вірусемії в матері, термін вагітності, тактика ведення пологів, недоношеність, низька маса тіла дитини при народженні [8,12,18]. Подальші дослідження цієї проблеми є актуальними у зв'язку з необхідністю удосконалити тактику ведення вагітності і пологів у жінок із HCV-інфекцією та запобігти передачі ВГС новонародженій дитині.

Мета дослідження -- вивчити стан здоров'я новонароджених від матерів із HCV-інфекцією.

Матеріали та методи дослідження

На базі КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатально'! медицини» за період 2020-2021 рр. проведено проспек- тивний клініко-статистичний аналіз стану здоров'я 40 новонароджених від матерів із HCV-інфекцією (основна група -- ОГ) і 50 новонароджених від здорових жінок (контрольна група -- КГ).

Статистичну обробку результатів виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 8.0» [10]. Критичний рівень значущості під час перевірки статистичних гіпотез прийнято за р<0,05. Порівняльний аналіз кількісних даних, відповідних закону нормального розподілу, проведено за допомогою розрахунку параметричних показників t-критерію Стьюдента, описаних у вигляді середньої величини (М), стандартного відхилення (SD), стандартної помилки середнього (ш). Кількісні ознаки, що не відповідають закону нормального розподілу, наведено у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху Me (Q1-Q3). Під час аналізу якісних ознак використано кількість спостережень, відсоткові співвідношення, розраховано відносний ризик (ВР) і відношення шансів (ВШ) та їхній 95% довірчий інтервал (ДІ). Для оцінки зв'язку між числовими змінними з нормальним розподілом використано кореляційний лінійний аналіз із розрахунком коефіцієнта Пірсона (г). Для визначення статистичної значущості відмінностей номінальних ознак у таблицях сполученості застосовано критерій // Пірсона [10].

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.

Результати дослідження та їх обговорення

Стан здоров'я новонароджених дітей від матерів із HCV-інфекцією визначено на основі фізичних параметрів та оцінки за шкалою Апгар при народженні (табл. 1).

За даними таблиці 1, у новонароджених ОГ виявлено нижчі показники маси та довжини тіла порівняно з дітьми КГ (р<0,001). Крім того, у дітей ОГ встановлено нижчу оцінку за шкалою Апгар при народженні (р<0,001). Оцінку за шкалою Апгар <7 балів відмічено у 15,0% (6/40) новонароджених ОГ (р=0,032), що було достовірно вищим, ніж у новонароджених КГ - 4,0% (2/50) (р<0,001).

Частота кон'югаційної жовтяниці в новонароджених КГ становила 4,0% (2/50), тоді як у дітей ОГ - 17,5% (7/40) (х2=7,97; р=0,005). Кореляційний аналіз виявив, що оцінка за шкалою Апгар має позитивні зв'язки середньої сили з довжиною тіла (т=0,266; р<0,001), а розви- ток кон'югаційної жовтяниці в новонароджених має середні негативні кореляційні зв'язки з такими фізичними параметрами при народженні, як маса тіла (т=-0,302; р<0,001) і довжина тіла (т=-0,306; р<0,001), а також з оцінкою за шкалою Апгар (т=-0,302; р<0,001) і терміном гестації при народженні (т=-0,249; р<0,001).

За результатами оцінки факторів, які могли б вплинути на фізичні та клінічні параметри у новонароджених ОГ, не встановлено впливу таких факторів, як вік матері, паритет вагітності та пологів, наявність абортів в анамнезі, вживання психоактивних речовин в анамнезі, куріння, високого рівня віремії в матері, на параметри новонароджених.

У таблиці 2 наведено дані щодо визначення залежності фізичних параметрів у новонароджених від перебігу вагітності в матері. Зниженням фізичних параметрів при народженні умовно визнано показники <25 центиля в новонароджених: для маси тіла -- <3100 г, а для довжини тіла -- <49,8 см, згідно з рептильними таблицями.

За даними таблиці 2, чітко простежено вплив таких факторів, як ранній токсикоз, на довжину тіла при народженні, анемії та прееклампсії, - на масу тіла. Загроза переривання та плацентарної недостатності в період вагітності з HCV-інфекцією пов'язана зі зниженням маси та довжини тіла в новонароджених.

Під час кореляційного аналізу виявлено слабкий негативний кореляційний зв'язок рівня плацентарного альфа-мікроглобуліна-1 (PAMG-1) у сироватці крові в III триместрі вагітності (що є маркером плацентарної недостатності та внутрішньоутробного страждання плода) із масою тіла (rs=-0,232; р=0,038) і довжиною тіла новонароджених (rs=0,332; р=0,008).

Оцінку впливу патологічного перебігу вагітності та пологів на клінічні параметри новонароджених наведено в таблиці 3.

За даними таблиці 3, зниження оцінки за шкалою Апгар при народженні має значний зв'язок із передчасним розривом плодових оболонок, а також дуже виражений зв'язок із передчасними пологами. Розвиток кон'югаційної жовтяниці в новонароджених має значний зв'язок з анемією та загрозою переривання в матері, а також дуже сильний зв'язок із передчасним розривом плодових оболонок і передчасними пологами.

Таблиця 1

Фізичні параметри та оцінка за шкалою Апгар при народженні в дітей від обстежених жінок

Таблиця 2

Вплив ускладнень вагітності в жінок із HCV-інфекцією на фізичні параметриїхніх новонароджених

Таблиця З

Вплив ускладнень вагітності в жінок із HCV-інфекцією на клінічні параметри новонароджених

Висновки

Новонароджені діти від матерів із HCV-інфекцією мають нижчі параметри фізичного

розвитку та нижчу оцінку за шкалою Апгар, підвищену частоту розвитку кон'югаційної жовтяниці. Фізичні та клінічні параметри новонароджених від матерів із HCV-інфекцією мають зв'язок із патологічними станами періоду вагітності та пологів.

References/Література

Barritt AS, Jhaveri R. (2018). Treatment of Hepatitis C during Pregnancy-Weighing the Risks and Benefits in Contrast to HIV. Current HIV/AIDS reports. 15 (2): 155-161. https:// doi.org/10.1007/s11904-018-0386-z.

Chilaka VN, Konje JC. (2021). Viral Hepatitis in pregnancy.

European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. 256 : 287-296. https://doi.org/10.1016/j.

ejogrb.2020.11.052.

Compagnone A, Catenazzi P, Riccardi R, Zuppa AA. (2019). Mother-to-child transmission of hepatitis C virus. Minerva pediatrica. 71 (2): 174-180. https://doi.org/10.23736/ S0026-4946.18.04898-3.

Dibba P, Cholankeril R, Li AA, Patel M, Fayek M, Dibble C et al. (2018). Hepatitis C in Pregnancy. Diseases (Basel, Switzerland). 6 (2): 31. https://doi.org/10.3390/ diseases6020031.

Hofstraat S, Falla AM, Duffell EF, Hahn6 S, Amato- Gauci AJ, Veldhuijzen IK, Tavoschi L. (2017). Current prevalence of chronic hepatitis B and C virus infection in the general population, blood donors and pregnant women in the EU/EEA: a systematic review. Epidemiology and infection. 145 (14): 2873-2885. https://doi.org/10.1017/ S0950268817001947.

Huang QT, Hang LL, Zhong M, Gao YF, Luo ML, Yu YH. (2016). Maternal HCV infection is associated with intrauterine fetal growth disturbance: A meta-analysis of observational studies. Medicine. 95 (35): e4777. https://doi.org/10.1097/ MD.0000000000004777.

Kushner T, Djerboua M, Biondi MJ, Feld JJ, Terrault N, Flemming JA. (2022). Influence of hepatitis C viral parameters on pregnancy complications and risk of mother-to-child transmission. Journal of hepatology. 77 (5): 1256-1264. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2022.05.016.

Mateyko HB, Matvisiv MV. (2017). Risk of the fetus

and newborn infection in pregnant women with HBV- and HCV-infection. Infectious diseases. 2: 9-14. [Матейко ГБ, Матвісів MB. (2017). Ризик інфікування плода і новонародженого у вагітних жінок з HBV- і HCV-інфекцією. Інфекційні хвороби. 2: 9-14]. https://doi.

org/10.11603/1681-2727.2017.2.7994.

Mavilia MG, Wu GY (2017). Mechanisms and Prevention of Vertical Transmission in Chronic Viral Hepatitis. Journal of clinical and translational hepatology. 5 (2): 119-129. https://doi.org/10.14218/JCTH.2016.00067.

Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-

and child health. 54 (6): 647-652. https://doi.org/10.1111/ jpc.13832.

Roudot-Thoraval F. (2021). Epidemiology of hepatitis C virus infection. Clinics and research in hepatology and gastroenterology. 45 (3): 101596. https://doi.org/10.1016/j. clinre.2020.101596.

Tosone G, Maraolo AE, Mascolo S, Palmiero G, Tambaro O, Orlando R. (2014). Vertical hepatitis C virus transmission: Main questions and answers. World journal of hepatology. 6 (8): 538-548. https://doi.org/10.4254/wjh.v6.i8.538.

Towers CV, Fortner KB. (2019). Infant follow-up postdelivery from a hepatitis C viral load positive mother. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine : the official journal of the European Association of Perinatal Medicine, the Federation of Asia and Oceania Perinatal Societies, the International Society of Perinatal Obstetricians. 32 (19): 3303-3305. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1458836.

Znovets TV, Baranovskaya EI, Zhavoponok CB, Znovets IA. (2018). Perinatal outcomes of HCV infection. Medical Journal. 4: 57-61. [Зновец ТВ, Барановская ЕИ, Жаворонок СВ, Зновец ИА. (2018). Перинатальные исходы HCV-инфекции. Медицинскийжурнал. 4: 57-61].

45. [МинцерАП. (2010). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3:41-45]. 15.

Pfaender S, Heyden J, Friesland M, Ciesek S, Ejaz A, Steinmann J et al. (2013). Inactivation of hepatitis C virus infectivity by human breast milk. The Journal of infectious diseases. 208 (12): 1943-1952. https://doi.org/10.1093/ infdis/jit519.

Public Health Center. (2018). Hepatitis C in Ukraine: epidemiological characteristics and severity assessment. [Центр громадського здоров'я. (2018). Гепатит С в Україні: епідеміологічна характеристика та оцінка тягаря]. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/virusni-gepatiti/ statistika-z-vg.

Ragusa R, Corsaro LS, Frazzetto E, Bertino E, Bellia MA, Bertino G. (2020). Hepatitis C Virus Infection in Children and Pregnant Women: An Updated Review of the Literature on Screening and Treatments. AJP reports. 10 (1): e121-e127. https://doi.org/10.1055/s-0040-1709185.

Reid S, Day CA, Bowen DG, Minnis J, Ludlow J, Jacobs S et al. (2018). Vertical transmission of hepatitis C: Testing and health-care engagement. Journal of paediatrics

Размещено на Allbest.ru/