Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Ризик переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини серед дітей і підлітків з целіакією: аналіз даних клінічних досліджень

Ризик переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини серед дітей і підлітків з целіакією: аналіз даних клінічних досліджень

Целіакія – захворювання імунного ґенезу. Метою дослідження було проведення та аналіз даних у базах PubMed, Scopus, Google Scholar, та визначення залежності між целіакією у дітей та високим ризиком переломів і зниження мінеральної щільності кісток.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.06.2024
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ризик переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини серед дітей і підлітків з целіакією: аналіз даних клінічних досліджень

Воронцова Тамара Олександрівна кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль,

Козловська Яна Ігорівна студентка 5-го курсу, медичного факультету, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Левенець Софія Сергіївна кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль,

Горішній Ігор Мирославович кандидат медичний наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Дживак Володимир Георгійович доктор філософії (медицина), асистент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Анотація

Целіакія (глютенова ентеропатія) - це захворювання імунного ґенезу, спричинене глютеном (фракцією білків, що присутні у зернах пшениці, жита, ячменю та зернових гібридів, напр. тритикале), яке розвивається в осіб із генетичною схильністю (з антигенами HLA-DQ2 або DQ8). В літературних даних вказано, що зниження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей та підлітків з целіакією, що суттєво підвищує ризик переломів у ранньому віці, патогенетичної та біохімічної залежності між дефіцитом вітаміну Д, цілісністю кишкового епітелію та метаболізмом кісткової тканини у дітей з целіакією. Все дедалі частіше трапляються випадки "прихованої" целіакії та целіакії з позакишковими проявами, що підверджує важливість ранньої діагностики при підозрі на целіакію навіть у пацієнтів без класичної клініки целіакії та дотримання суворої безглютенової дієти.

Метою нашого дослідження було проведення та аналіз літературних даних у базах PubMed, Scopus, Google Scholar, та визначення залежності між целіакією у дітей та високим ризиком переломів і зниження мінеральної щільності кісток. В результаті визначено, що ризик переломів та втрати мінеральної щільності кісткової тканини є вищою у пацієнтів з мальабсорбцією на момент встановлення діагнозу, присутня у безсимптомних пацієнтів та у пацієнтів з некишковими проявами. Важливо діагностувати целіакію якомога раніше, щоб звести до мінімуму порушення щільності кісток і запобігти високому ризику переломів, дефекти метаболізму кальцію, а також дефіцит вітаміну Д є поширеними у нелікованих дітей із целіакією і нормалізуються лише після введення безглютенової дієти. Золотим стандартом діагностики целіакії залишається біопсія слизової оболонки 12-палої кишки з подальшою гістологічною верифікацією. Пацієнти, які перебувають на нестрогій безглютеновій дієті мають підвищений ризик низької мінеральної щільності кісткової тканини, крім того, пацієнти, які перебувають на суворій безглютеновій дієті мають ризик низької мінеральної щільності кісткової тканини, через дефіцит вітаміну Д, таким чином, слід розглядати питання про рекомендацію споживання кальцію та добавки вітаміну Д, які необхідно підібрати індивідуально, відповідно до віку та дефіциту вітаміну Д за лабораторними показниками. імунний перелом кістка

Ключові слова: целіакія, дефіцит вітаміну Д, глютен, діти, дефіцит кальцію.

Voroncova Tamara Oleksandrivna PhD, MD, Associate Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Kozlovska Yana Ihorivna 5 th -year student of the Medical Faculty, medical faculty, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Levenets Sofiya Sergiivna PhD, MD, Associate Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Horishniy Ihor Myroslavovych PhD, MD, Associate Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Dzhyvak Volodymyr Georgiyovych - PhD (Medicine), MD, Assistant Professor of the department of Children's Diseases and Pediatric Surgery I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

RISK OF FRACTURES AND DECREASED BONE MINERAL DENSITY AMONG CHILDREN AND ADOLESCENTS WITH CELIAC DISEASE: AN ANALYSIS OF CLINICAL TRIAL DATA

Celiac disease (gluten enteropathy) is a disease of immune genesis caused by gluten (a fraction of proteins present in wheat, rye, barley and cereal hybrids, e.g. triticale), which develops in individuals with a genetic predisposition (with HLA-DQ2 or DQ8 antigens). Literature data indicate that decreased bone mineral density in children and adolescents with celiac disease significantly increases the risk of fractures at an early age, and that there is a pathogenetic and biochemical relationship between vitamin D deficiency, intestinal epithelial integrity and bone metabolism in children with celiac disease. Cases of "occult" celiac disease and celiac disease with extraintestinal manifestations are increasingly common, which confirms the importance of early diagnosis in suspected celiac disease even in patients without a classic celiac clinic and following a strict gluten-free diet. The aim of our study was to conduct and analyse literature data in PubMed, Scopus, and Google Scholar databases and determine the relationship between celiac disease in children and a high risk of fractures and decreased bone mineral density. As a result, it was determined that the risk of fractures and bone mineral density loss is higher in patients with malabsorption at the time of diagnosis, is present in asymptomatic patients and in patients with nonintestinal manifestations. It is important to diagnose celiac disease as early as possible to minimise bone density abnormalities and prevent a high risk of fractures, as calcium metabolism defects and vitamin D deficiency are common in untreated children with celiac disease and only improve after the introduction of a gluten-free diet. The gold standard for diagnosing celiac disease is a biopsy of the duodenal mucosa with subsequent histological verification. Patients on a non-strict gluten-free diet are at increased risk of low bone mineral density, and patients on a strict gluten-free diet are at risk of low bone mineral density due to vitamin D deficiency, thus, calcium intake and vitamin D supplementation should be considered, which should be selected individually, according to age and vitamin D deficiency according to laboratory parameters.

Keywords: celiac disease, vitamin D deficiency, gluten, children, calcium deficiency

Постановка проблеми. Целіакія - це хронічне аутоімунне захворювання тонкої кишки, що характеризується атрофією ворсинок, гіперплазією крипт, збільшенням внутрішньоепітеліальних лімфоцитів [1]. Целіакія призводить до метаболічної остеопатії (остеопенія, остеопороз). Ризик втрати кісткової щільності є вищою у пацієнтів із мальабсорбцією на момент встановлення діагнозу, а також присутня у безсимптомних пацієнтів.

Порушення всмоктування кальцію та вивільнення прозапальних цитокінів, що активують остеокласти, є основними механізмами, відповідальними за порушення щільності кісток [2].

До класичних симптомів целіакії належать: постійна діарея, здуття, погіршення набору ваги, втрата ваги, біль у живота, закреп, блювота [3]. Позакишкові прояви: неврологічні та поведінкові симптоми, такі як головний біль, труднощі з концентрацією або дратівливість, артрит/артралгії, аномальні біохімічні проби печінки, хронічна втома, низький ріст або низька швидкість росту, затримка статевого дозрівання, залізодефіцитна анемія, висип схожий на герпетиформний дерматит, гіпоплазія зубної емалі постійних зубів, рецидивуючий афтозний стоматит, остеопенія або перелом, що не пояснюється рівнем травми [4,5]. Основною причиною низької мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) при даному захворюванні є результат вторинного гіперпаратиреозу внаслідок мальабсорбції кальцію та вітаміну D [6,7]. Серед осіб із шлунково-кишковою мальабсорбцією порушення всмоктування кальцію призводить до збільшення фекальних втрат кальцію, зниження екскреції кальцію з сечею та негативного балансу кальцію [8]. Подібним чином, у разі стеатореї, абсорбція вітаміну D при прийомі всередину обернено пропорційна ступеню стеатореї [9].

Метою статті є оцінка та аналіз літературних даних у базах PubMed, Scopus, Google Scholar, та визначення залежності між целіакію у дітей та високим ризиком переломів і зниження мінеральної щільності кісток.

Виклад основного матеріалу Для формування первинної когорти публікацій, асоційованих із метою дослідження, пошук таких проводився у базі даних PubMed Central, Google Scholar та Scopus. Пошук у даних наукових базах здійснювався за допомогою використання таких дескрипторів: "celiac", "celiac in children", "celiac and fractures", "treatment of celiac" та з врахуванням можливостей розширеного пошуку. До первинної когорти наукових робіт були включені дослідження, опубліковані лише англійською мовою.

В якості критеріїв включення публікацій до досліджуваної вибірки наукових робіт, які підлягали деталізованому аналізу, були застосовані наступні:

1.

Репрезентація та обгрунтування ознак розвитку переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з целіакією

2.

Кількісна та якісна репрезентація вираженості переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з целіакією

3.

Дані щодо причин розвитку та умов підвищеного ризику переломів та зниження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з целіакією

4.

Співставлення даних випадків целіакії у дітей, які приймають строгу безглютенову дієту та нестрогу безглютенову дієту

5.

Результати лікування безглютенової дієти у випадку зниженої мінеральної щільності кісткової тканини.

На сьогоденні постає питання про ризик переломів та зниження щільності кісткової тканини у дітей з целіакією. У статті Dias Costa F. (2017) et al. описано випадок хлопчика 7 років, направленого на обстеження з приводу повторних переломів кісток [10]. З анамнезу було відомо, що на протязі попередніх двох років хлопчик отримав три переломи верхніх кінцівок, а саме - надвиростковий перелом правої та лівої плечової кістки, правого медіального виростка правої плечової кістки [11]. Усі три епізоди травми були спричинені незначними або помірними енергетичними травмами вдома чи в школі, жодна з яких не пов'язана зі спортивними заняттями. Переломи зрослись після 4-5 тижнів гіпсової іммобілізації без наслідків. При опитуванні хлопчик не відзначав болю в кістках, спазмів в животі, здуття живота, змін сечовипускання чи дефекації. Всі первинні захворювання кісток були виключені. Додаткові лабораторні дослідження виключили більшість вторинних причин крихкості кісток. Дані лабораторних обстежень: аналіз сечі та оцінка екскреції кальцію нирками та реабсорбції фосфату в ниркових канальцях відповідали межам норми. Загальний аналіз крові в межах норми, ШОЕ дещо підвищене (16 мм/с; референтні значення <13 мм/с). Ферменти печінки, функція нирок і сироватковий альбумін в межах норми. Крім того, визначали рівні кальцію, магнію, фосфору, тиреотропного гормону, вільного тироксину та паратгормону, результати були в межах норми. Проте, лужна фосфатаза була дещо знижена (160 UI/л, референтний ліапазон (175-420)), а 25-гідроксивітамін Д був дещо вищим за нижню межу (25,9 нг/мл, референтний діапазон 20-100). Проте, серологічні результати на целіакію були позитивними, а біопсія дванадцятипалої кишки підтвердила цей діагноз (Marsh III B). Також була проведена рентгенівська абсорбціометрія з подвійною енергією, яка показала Z-показник мінеральної щільності кісткової тканини -1,2. Було розпочато прийом холекальциферолу, а також були надані інструкції щодо дієтичних заходів для забезпечення достатнього споживання молочних продуктів і дотримання безглютенової дієти. Протягом 3,5 років, переломи кісток не повторювались, через 15 місяців, після проведеного лікування, виконали повторну рентгенографію, та виявили покращення за Zпоказником, який становив -1. В результаті, перебуваючи на безглютеновій дієті, повторні переломи не виникали, а мінеральна щільність кісток покращилась.

В журналі "Bone" 2010 року Blazina S. з колегами опублікували статтю, метою якої було порівняти мінеральну щільність кісткової тканини і поширеність низької мінеральної щільності у дітей та підлітків із суворою та не суворою безглютеновою дієтою [12]. До участі загалом було запрошено 107 дітей та підлітків з целіакією. Усі отримували безглютенову дієту (БД) протягом 2-х років, яке регулярно контролювалось. Було виміряно МЩКТ у 55 дітей і підлітків (сувора БД) з негативними антитілами до ендомізію за останні 2 роки та у 19 (не сувора БД) з позитивними антитілам до ендомізію на момент дослідження. За допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометри вимірювали МЩКТ попереку, лівого стегна та всього тіла. У всіх пацієнтів визначали антитіла до ендомізію, тканинної трансглютамінази, сироватковий кальцій, фосфат, 25-гідроксивітамін Д, інтактний паратгормон, альбумін, сечовину та креатинін. Результати дослідження вказуються на те, що у пацієнтів зі строгою БД МЩКТ була значно вищою, ніж у пацієнтів з нестрогою БД (поперековий р=0,01, загальне тіло р = 0,005). У групі, яка не суворо дотримувалась режиму, загальна МЩКТ становила нижче -1,0 (71% порівняно з 38%; р=0,03). Рівні споживання кальцію та вітаміну Д були нижчими за рекомендовані в обох групах. Дане дослідження вказує на те, що діти та підлітки перебуваючи на нестрогій безглютеновій дієті, мають підвищений ризик низької МЩКТ. Водночас, група, яка перебувала на строгій БД, мають ризик низької МЩКТ через низьке споживання кальцію та дефіцит вітаміну Д. Тому, слід додатково розглядати введення вітаміну Д індивідуально, відповідно до віку та дефіциту, спираючись на лабораторні показники дефіциту.

Дослідження Yusuf Aydemir et al. (2021) вказує негативний вплив дефіциту вітаміну Д на цілісність кишкового епітелію і на метаболізм кісткової тканини у дітей з целіакією [13]. Метою цієї роботи було оцінити рівень вітаміну Д у сироватці крові, експресію рецептора вітаміну Д в кишковому епітелії та їх зв'язок з епітеліальними бар'єрними білками та кістковим метаболізмом у дітей з целіакією. Авторами було застосовано метод імунофарбування рецепторів вітаміну Д (VDR), Claudin-2 та E-cadherin (бар'єрні білки) в дуоденальних зразках пацієнтів з целіакією та контрольної групи. За результатами дослідження: 36 пацієнтів із целіакією (20 дівчат (55%), 16 хлопчиків (45%), середній вік 138,3 ± 41,7 місяці, а вік і стать відповідали 36 особам контролю [20 дівчат (55 %), 16 хлопчиків (45 %), середній вік 136,7 ± 39,9 місяців] були зараховані до дослідження. Середній рівень вітаміну D 25-OH був нижчим у групі пацієнтів порівняно з контрольною групою [13,4 (4,7-32,1) МО/л проти 30,2 (14,1-56,3) МО/л, p < 0,001], а дефіцит вітаміну D був більшим частіше в групі пацієнтів, ніж у контрольній групі [22 (61 %) проти 9 (25 %),p < 0,001)]. Дані результати свідчать про те, що дефіцит вітаміну Д є поширеним серед дітей з целіакією. Експресія VDR та епітеліальних бар'єрних білків Claudin-2 та E-cadherin, які відіграють важливу роль у парацелюлярному шляху, була знижена у дітей з CD у зв'язку з гістологічними результатами тяжкості захворювання. Крім того, дефіцит вітаміну D був пов'язаний зі зниженою експресією VDR та епітеліальних бар'єрних білків E-cadherin і Claudin-2.

Стаття Chiara Zanchi et al. (2008) описує дослідження, щодо поширеності змін метаболізму кальцію та дефекти кісткової тканини у дітей з целіакією [14]. Для проведення даного дослідження було обрано 54 пацієнтів з целіакією, діагноз яких був підтверджений за допомогою біопсії (22 хлопчики та 32 дівчинки; середній вік: 7,4 ± 4 роки; діапазон від 1,5 до 15 років; 4 пацієнти були віком до 4 років і 2 підлітки віком 15 років), діагностовано за допомогою критерію ESPGHAN 11 між січнем 2004 року та липнем 2005 року; Групу Б склали 60 практично здорових дітей (27 хлопчиків і 33 дівчинки). За результатами дослідження: тринадцять дітей із целіакією були безсимптомними (діагностовано під час попередньої скринінгової програми); У 32 спостерігалася або затримка росту, або діарея, або сидеропенічна анемія, тоді як у 9 спостерігалися нетипові симптоми (астенія, дратівливість, дерматит). Що стосується ваги, 6 пацієнтів мали <3-й процентиль, 22 були між 3-м і 25-м процентилем, 14 були між 25-м і 50-м, а 12 пацієнтів мали вагу >50-го процентиля. Рівні кальцію та 25(OH)вітаміну D3 були нижчими у дітей з ЦК, ніж у контрольних суб'єктів, а рівень ПТГ був вищим у дітей з ЦК, ніж у контрольних суб'єктів (P < 0,001). Гіперпаратиреоз виявлено у 29 дітей із 10 з них була остеопенія. Через 6 місяців безглютенової дієти нормалізувалися рівні кальцію, 25(OH)vit D3 і ПТГ, покращилася мінеральна щільність кісткової тканини. Було підтверджено, що гіпокальціємія, низький рівень вітаміну D і зменшення кісткової маси часто присутні у нелікованих дітей з ЦК. Однак у цьому дослідженні поширеність гіперпаратиреозу серед дітей із ХК на момент встановлення діагнозу була вищою (53,7%), ніж в літературі (від 12% до 30%),із середнім рівнем паратгормону в 3 рази вищим, ніж у здорових дітей, які використовувалися як контрольні суб'єкти.

Zacay G et al. (2024) у свої роботі опублікував популяційне дослідження - це когортне дослідження на основі реєстру включало 2372 дітей з целіакією, які були зіставлені 1:5 з 11 860 дітьми без целіакії [15]. Демографічні та клінічні дані були отримані з електронної бази даних Meuhedet, організації з підтримки здоров'я. За результатами: загальний рівень випадків переломів становив 256 на 10 000 пацієнто-років (PY) у групі з целіакією та 165 на 10 000 PY у групі порівняння (р < 0,001). Коефіцієнт ризику (HR) перелому становив 1,57 (95% ДІ 1,43-1,73, р < 0,001) для групи з целіакією порівняно з відповідною групою. HR для множинних переломів становив 1,67 (95% ДІ 1,38-2,01, p < 0,001). Аналіз періодів до та після діагностики окремо показав, що HR для переломів у період до діагностики становив 1,64 (95% ДІ 1,42-1,88, р < 0,001) для групи з целіакією порівняно з відповідною групою та 1,52 (95% ДІ 1,26-1,71, р < 0,001) у період від встановлення діагнозу до кінця періоду спостереження.

Kamycheva E. et al (2017) опублікували статтю у якій досліджували, чи целіакія пов'язана зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини [16]. Результатами дослідження стали, такі показники як: у дітей віком 8-17 років целіакія асоціювалась зі зниженням Z-показників на 0,85 для кульшового суглоба та 0,46 для хребта (обидва P < 0,001). Дані показники, дозволяють зробити висновок, що целіакія незалежно асоціюється зі зниженням мінеральної щільності кісткової тканини у дітей.

У дослідженні Keaveny, A. P. et al автори розглядали зниження мінеральної щільності кісток та ризик переломів у дітей з целіакією, внаслідок дефіциту вітаміну Д [17]. Зокрема, дефіцит вітаміну Д призводить до виникнення гіперпаратиреозу, який виявляється у 19-28% з целіакією, що оцінювалось за допомогою маркерів утворення та резорбції кісткової тканини. В дослідженні обстежено 43 пацієнта з целіакією: 1 група - вперше виявлена целіакія (n-19), група 2 - пацієнти з целіакією, які гістологічно відповіли на безглютенову дієту (n-16), група 3 - рефрактерна целіакія, нечутлива до безглютенової дієти (n-8). У сироватці крові відбирали інтактний паратиреоїдний гормон, 25-гідроксивітамін D [25(OH)D], іонізований кальцій (Cai), загальну лужну фосфатазу (АП) і біохімічні маркери формування кісткової тканини: карбоксикінцевий пропептид проколагену I (PICP) та остеокальцин (Oc). Індекси резорбції кісткової тканини, дезоксипіридиноліну (DPD), піридиноліну (PyD) і гідроксипроліну (OHP) вимірювали у 2-годинній сечі натще. 22 пацієнтам проведено комп'ютерну томографію на визначення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). За результатами: поширеність у групах 1, 2 і 3 відповідно гіповітамінозу D (< 50 нмоль/л) становила 58%, 25% і 88%, а поширеність SHPT (> 5,4 нмоль/л) становила 25%. %, 19 % і 25 %. Маркери резорбції кісткової тканини були значно підвищені в усіх групах, а індекси формування кісткової тканини були підвищені у вперше виявленої целіакії порівняно з групою здорових. Низька МЩКТ (T-показник більше -1 SD одиниці) була виявлена у 68% обстежених пацієнтів; 36% пацієнтів мали Т-показник більше -2,5 SD одиниць.

Висновок

Важливо діагностувати целіакію якомога раніше, щоб звести до мінімуму порушення щільності кісток і запобігти високому ризику переломів, дефекти метаболізму кальцію, а також дефіцит вітаміну Д є поширеними у нелікованих дітей із целіакією і нормалізуються лише після введення безглютенової дієти. Пацієнти які перебувають на нестрогій безглютеновій дієті мають підвищений ризик низької мінеральної щільності кісткової тканини, крім того, пацієнти, які перебувають на суворій безглютеновій дієти мають ризик низької мінеральної щільності кісткової тканини, через дефіцит вітаміну Д, таким чином, слід розглядати питання про рекомендацію споживання кальцію та добавки вітаміну Д індивідуально, відповідно до віку та дефіциту згідно з лабораторними показниками.

Література

1. Di Sabatino, A., & Corazza, G. R. (2009). Coeliac disease. Lancet (London, England), 373(9673), 1480-1493. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60254-3

2. Corazza, G. R., Di Stefano, M., Maurino, E., & Bai, J. C. (2005). Bones in coeliac disease: diagnosis and treatment. Best practice & research. Clinical gastroenterology, 19(3), 453-465. https://doi.org/10.1016/_j.bpg.2005.01.002

3. Caio, G., Volta, U., Sapone, A., Leffler, D. A., De Giorgio, R., Catassi, C., & Fasano, A. (2019). Celiac disease: a comprehensive current review. BMC medicine, 17(1), 142. https:// doi.org/10.1186/s12916-019-1380-z

4. Setty, M., Hormaza, L., & Guandalini, S. (2008). Celiac disease: risk assessment, diagnosis, and monitoring. Molecular diagnosis & therapy, 12(5), 289-298. https://doi.org/ 10.1007/BF03256294

5. Kelly, C. P., Bai, J. C., Liu, E., & Leffler, D. A. (2015). Advances in diagnosis and management of celiac disease. Gastroenterology, 148(6), 1175-1186. https://doi.org/10.1053/ j.gastro.2015.01.044

6. Kota, S., Jammula, S., Kota, S., Meher, L., & Modi, K. (2013). Correlation of vitamin D, bone mineral density and parathyroid hormone levels in adults with low bone density. Indian journal of orthopaedics, 47(4), 402-407. https://doi.org/10.4103/0019-5413.114932

7. Dehghani, S. M., Ilkhanipour, H., Samipour, L., Niknam, R., Shahramian, I., Parooie, F., Salarzaei, M., & Tahani, M. (2022). Investigation of the Factors Affecting Bone Mineral Density in Children with Celiac Disease. Pediatric gastroenterology, hepatology & nutrition, 25(2), 138-146. https://doi.org/10.5223/pghn.2022.25.2.138

8. Wright, M. J., Sullivan, R. R., Gaffney-Stomberg, E., Caseria, D. M., O'Brien, K. O., Proctor, D. D., Simpson, C. A., Kerstetter, J. E., & Insogna, K. L. (2010). Inhibiting gastric acid production does not affect intestinal calcium absorption in young, healthy individuals: a randomized, crossover, controlled clinical trial. Journal of bone and mineral research : the official journal of the American Society for Bone and Mineral Research, 25(10), 2205-2211. https://doi.org/10.1002/jbmr.108

9. Blazina, S., Bratanic, N., Campa, A. S., Blagus, R., & Orel, R. (2010). Bone mineral density and importance of strict gluten-free diet in children and adolescents with celiac disease. Bone, 47(3), 598-603. https://doi.org/10.1016/j.bone.2010.06.008

10. Dias Costa, F., Maia, C., Almeida, S., & Ferreira, R. (2017). Child with multiple fractures: a rare presentation of a common disease. BMJ case reports, 2017, bcr2016218477. https://doi.org/10.1136/bcr-2016-218477).

11. Dmytrovych, P. M., Volodymyrovych, H. P., Orestovych, K. I., & Georgiyovych, D. V. (2022). Pediatric high-energy and other traumatic injury: Cases and reviews . International Journal of Health Sciences, 6(S1), 11513-11524. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS1.7790

12. Blazina, S., Bratanic, N., Campa, A. S., Blagus, R., & Orel, R. (2010). Bone mineral density and importance of strict gluten-free diet in children and adolescents with celiac disease. Bone, 47(3), 598-603. https://doi.org/10.1016/j.bone.2010.06.008

13. Aydemir, Y., Erdogan, B., & Turkeli, A. (2021). Vitamin D deficiency negatively affects both the intestinal epithelial integrity and bone metabolism in children with Celiac disease. Clinics and research in hepatology and gastroenterology, 45(4), 101523. https://doi.org/ 10.1016/j.clinre.2020.08.002

14. Zanchi, C., Di Leo, G., Ronfani, L., Martelossi, S., Not, T., & Ventura, A. (2008). Bone metabolism in celiac disease. The Journal of pediatrics, 153(2), 262-265. https://doi.org/ 10.1016/j.jpeds.2008.03.003

15. Zacay, G., Weintraub, I., Regev, R., Modan-Moses, D., & Levy-Shraga, Y. (2024). Fracture risk among children and adolescents with celiac disease: a nationwide cohort study. Pediatric research, 95(1), 386-392. https://doi.org/10.1038/s41390-023-02826-5,

16. Kamycheva, E., Goto, T., & Camargo, C. A., Jr (2017). Celiac disease is associated with reduced bone mineral density and increased FRAX scores in the US National Health and Nutrition Examination Survey. Osteoporosis international : a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA, 28(3), 781-790. https://doi.org/10.1007/s00198-016-3791-4

17. Keaveny, A. P., Freaney, R., McKenna, M. J., Masterson, J., & O'Donoghue, D. P. (1996). Bone remodeling indices and secondary hyperparathyroidism in celiac disease. The American journal of gastroenterology, 91(6), 1226-1231.

18. References:

19. Di Sabatino, A., & Corazza, G. R. (2009). Coeliac disease. Lancet (London, England), 373(9673), 1480-1493. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60254-3

20. Corazza, G. R., Di Stefano, M., Maurino, E., & Bai, J. C. (2005). Bones in coeliac disease: diagnosis and treatment. Best practice & research. Clinical gastroenterology, 19(3), 453-465. https://doi.org/10.1016/_j.bpg.2005.01.002

21. Caio, G., Volta, U., Sapone, A., Leffler, D. A., De Giorgio, R., Catassi, C., & Fasano, A. (2019). Celiac disease: a comprehensive current review. BMC medicine, 17(1), 142. https://doi.org/10.1186/s12916-019-1380-z

22. Setty, M., Hormaza, L., & Guandalini, S. (2008). Celiac disease: risk assessment, diagnosis, and monitoring. Molecular diagnosis & therapy, 12(5), 289-298. https://doi.org/ 10.1007/BF03256294

23. Kelly, C. P., Bai, J. C., Liu, E., & Leffler, D. A. (2015). Advances in diagnosis and management of celiac disease. Gastroenterology, 148(6), 1175-1186. https://doi.org/10.1053/ j.gastro.2015.01.044

24. Kota, S., Jammula, S., Kota, S., Meher, L., & Modi, K. (2013). Correlation of vitamin D, bone mineral density and parathyroid hormone levels in adults with low bone density. Indian journal of orthopaedics, 47(4), 402-407. https://doi.org/10.4103/0019-5413.114932

25. Dehghani, S. M., Ilkhanipour, H., Samipour, L., Niknam, R., Shahramian, I., Parooie, F., Salarzaei, M., & Tahani, M. (2022). Investigation of the Factors Affecting Bone Mineral Density in Children with Celiac Disease. Pediatric gastroenterology, hepatology & nutrition, 25(2), 138-146. https://doi.org/10.5223/pghn.2022.25.2.138

26. Wright, M. J., Sullivan, R. R., Gaffney-Stomberg, E., Caseria, D. M., O'Brien, K. O., Proctor, D. D., Simpson, C. A., Kerstetter, J. E., & Insogna, K. L. (2010). Inhibiting gastric acid production does not affect intestinal calcium absorption in young, healthy individuals: a randomized, crossover, controlled clinical trial. Journal of bone and mineral research : the official journal of the American Society for Bone and Mineral Research, 25(10), 2205-2211. https://doi.org/10.1002/jbmr.108

27. Blazina, S., Bratanic, N., Campa, A. S., Blagus, R., & Orel, R. (2010). Bone mineral density and importance of strict gluten-free diet in children and adolescents with celiac disease. Bone, 47(3), 598-603. https://doi.org/10.1016/j.bone.2010.06.008

28. Dias Costa, F., Maia, C., Almeida, S., & Ferreira, R. (2017). Child with multiple fractures: a rare presentation of a common disease. BMJ case reports, 2017, bcr2016218477. https://doi.org/ 10.1136/bcr-2016-218477).

29. Dmytrovych, P. M., Volodymyrovych, H. P., Orestovych, K. I., & Georgiyovych, D. V. (2022). Pediatric high-energy and other traumatic injury: Cases and reviews . International Journal of Health Sciences, 6(S1), 11513-11524. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS1.7790

30. Blazina, S., Bratanic, N., Campa, A. S., Blagus, R., & Orel, R. (2010). Bone mineral density and importance of strict gluten-free diet in children and adolescents with celiac disease. Bone, 47(3), 598-603. https://doi.org/10.1016/j.bone.2010.06.008

31. Aydemir, Y., Erdogan, B., & Turkeli, A. (2021). Vitamin D deficiency negatively affects both the intestinal epithelial integrity and bone metabolism in children with Celiac disease. Clinics and research in hepatology and gastroenterology, 45(4), 101523. https://doi.org/10.1016/ j.clinre.2020.08.002

32. Zanchi, C., Di Leo, G., Ronfani, L., Martelossi, S., Not, T., & Ventura, A. (2008). Bone metabolism in celiac disease. The Journal of pediatrics, 153(2), 262-265. https://doi.org/ 10.1016/j.jpeds.2008.03.003

33. Zacay, G., Weintraub, I., Regev, R., Modan-Moses, D., & Levy-Shraga, Y. (2024). Fracture risk among children and adolescents with celiac disease: a nationwide cohort study. Pediatric research, 95(1), 386-392. https://doi.org/10.1038/s41390-023-02826-5,

34. Kamycheva, E., Goto, T., & Camargo, C. A., Jr (2017). Celiac disease is associated with reduced bone mineral density and increased FRAX scores in the US National Health and Nutrition Examination Survey. Osteoporosis international : a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA, 28(3), 781-790. https://doi.org/10.1007/s00198-016-3791-4

35. Keaveny, A. P., Freaney, R., McKenna, M. J., Masterson, J., & O'Donoghue, D. P. (1996). Bone remodeling indices and secondary hyperparathyroidism in celiac disease. The American journal of gastroenterology, 91(6), 1226-1231.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены