Аналіз перинатальних наслідків у жінок із високим і критичним рівнем співвідношення sFlt-1/PIGF

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний медичний університет

Аналіз перинатальних наслідківужінок із високим і критичним рівнем співвідношення sFlt-1/PIGF

Ю.М. Дука, М.І. Ющенко

Україна

Анотація

Мета -- проаналізувати материнські і перинатальнінаслідки вагітності в жінок із високим та критичним співвідношенням водорозчин- ноїтирозинкінази-1 / плацентарного фактора росту^І-їМ/РЮІ-).

Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз перебігу вагітності в 137 жінок із загрозою невиношування вагітності віком від 20 до 47 років (І група -- 60 пацієнток із ретрохоріальною гематомою (РХГ), II група -- 77 пацієнток із загрозою переривання вагітності без гематоми). Додатково проведено в терміни гестації 19--23+6 тижні і 32-33+6тижнівизначення рівня співвідношення sFlt-1/PIGF за допомогою TRACE-technoIoge («BRAHSMS Krypton»). Пацієнток зізначенням показника співвідношення понад 110 внесено до групи подальшого вивчення. Ретроспективно в усіх пацієнток оцінено антенатальний ризик розвитку перинатальних ускладнень згідно з адаптованою шкалою «Alberta perinatalhealth program».

Результати. Середній вік жінок І групи становив 31,2±0,6 (95% ДІ: 30,0-32,4) року, II групи -- 32,2±0,6 (95% ДІ: 31,0-33,3) року (р=0,243 за t-критерієм). Розрахунок ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) у жінок тематичних груп за допомогою калькулятора Fetalmedicine foundacion (FMF) «Preeclampsia risk assessment first and second trimester» встановив високий ризик її розвитку у 28 (46,7%) жінок І групи проти 23 (29,9%) жінок II групи (р=0,044 за %2). Аналіз результатів показника співвідношення sFlt-1/PlGF в 19-23+6тижнівиявив високе або критичне значення в 7 (5,1%) випадках спостереження. Під час дослідження sFIt-1/PIGFу32-33+6тижнl в обох групах спостерігалися випадки високого або критичного значення співвідношення вжінок, у яких під час попереднього дослідження в 19-23+6 тижніне було змін співвідношення sFlt-1/PlGF: у 3 випадках -- високе значення співвідношення sFlt-1/PlGF, в 1 випадку -- критичне. В усіх випадках високого та критичного рівня співвідношення вагітність завершилася достроково з приводу розвитку ПЕ середнього або тяжкого ступеня, затримки росту плода.

Висновки. Високе співвідношення sFlt-1/PlGF протягом другої половини вагітності пов'язане з плацентарною дисфункцією (ПД) і має високе предикторне значення. Важливу роль відіграє саме термін гестації, у якому вперше виявленіцізміни, а також обтяжений анамнез. Виникнення РХГ на етапіранньої плацентації підвищує ризики розвитку ПДта акушерськихускладнень, пов'язаних з нею. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначениху роботі установ. На проведення досліджень отримано інформованузгодужінок.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: ретрохоріальна гематома, прееклампсія, стратифікація ризику, плацентарна дисфункція, плацентарний фактор росту, водорозчинна тирозинкіназа-1, співвідношення sFlt/PIGF.

Abstract

Analysis of perinatal outcomes in women with high and critical levels of the sFlt-1/PlGF ratio

Yu.M. Duka, M.I. Yushchenko

Dnipro State MedicalUniversity, Ukraine

Purpose -- to analyze the maternaland perinataloutcomes of pregnancy in women with high and criticalwater-soluble tyrosine kinase-1/placentalgrowth factor (sFlt-1/PIGF) ratios.

Materials and methods. A prospective analysis of the course of pregnancy in 137 women with a threat of miscarriage aged 20 to 47 years was performed (the Group I -- 60 patients with retrochorionic hematoma (RCH), the Group II -- 77 patients with a threat of pregnancy termination without hematoma). Additionally, the level of sFlt-1/PlGF ratio was determined atgestationalages 19-23+6 weeks and 32-33+6 weeks usingTRACE-technology(BRAHSMS Kryptor). Patientswith a ratiovalue of morethan 110were included in thefurtherstudygroup. The antenatal risk of perinatalcomplications was assessed retrospectively in allpatients according to the adapted Alberta perinatalhealth program scale. Results. The mean age of women in the Group I was 31.2±0.6 (95% CI: 30.0-32.4) years, and in the Group II -- 32.2±0.6 (95% CI: 31.0-33.3) years (p=0.243 byt-test).The calculation of the risk of pre-eclampsia (PE) in women of the thematic groups using the Fetalmedicine foundation (FMF) calculator «Preeclampsia risk assessment first and second trimester» revealed a high risk of its development in 28 (46.7%) women of the Group I against 23 (29.9%) women of the Group II (p=0.044 at %2). An analysis of the results of the sFlt-1/PlGF ratio at 19-23+6 weeks revealed a high or criticalvalue in 7 (5.1%) cases. During the study of sFlt-1/PlGF at 32-33+6 weeks in both groups, cases of high or criticalvalues of the ratio were observed in women who had no changes in the sFlt-1/PlGF ratio during the previous study at 19-23+6 weeks: in 3 cases -- high value ofthe sFlt-1/PlGF ratio, in 1 case -- critical. Inallcases of high and critical levels ofthe ratio, the pregnancy ended prematurely due to the development of moderate orsevere PE and fetalgrowth retardation.

Conclusions. A high sFlt-1/PlGF ratio during the second half of pregnancy is associated with placentaldysfunction (PD) and has a high predictive value. An important role is played by the gestationalage at which these changes were first detected, as wellas by a burdened medical history. The occurrence of RCH in early placentation increases the risk of developing PD and the obstetric complications associated with it. The research was carried out in accordance with the principles ofthe HelsinkiDeclaration. The study protocolwas approved by the LocalEthics Committee ofthe participating institution. The informed consent ofthe patientwas obtained forconducting the studies.

No conflict of interests was declared bythe authors.

Keywords: retrochorialhematoma, preeclampsia, risk stratification, placentaldysfunction, placentalgrowth factor, soluble fms-like tyrosine kinase 1, sFlt/PIGF ratio.

Вступ

Прееклампсія (ПЕ) є мультисистемним розладом при вагітності, який, як і раніше, є провідною причиною захворюваності матері та смертності плода. ПЕ є однією з основних причин ятрогенних передчасних пологів, що призводять до тяжких ускладнень у новонароджених і навіть до їхньої інвалідизації в майбутньому [3].

Згідно з чинним Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.01.2022 року № 151 «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», виділяють ранню та пізню ПЕ, які мають різний патогенез, ускладнення та довгострокові наслідки для матері та дитини [7]. Враховуючи плацентарне походження ускладнень ранньої ПЕ, доцільно оцінювати маркери, які можуть вказувати на плацентарну дисфункцію (ПД) або ан- гіогенний дисбаланс. Одним із таких маркерів є співвідношення водорозчинної fms-подібної ти- розинкінази-1 (sFlt-1) /плацентарного фактора росту (PlGF) (sFlt-1/PlGF). sFlt-1 є коротким фрагментом мембранозв'язаного Flt-1 білка, який циркулює в сироватці та є антиангіоген- ним фактором, що зв'язується з судинно-ен- дотеліальним фактором росту (VEGF) і PlGF, нейтралізує їхню активність шляхом інактивації їх [6]. У низці досліджень показано зв'язок між збільшенням сироваткової концентрації sFlt-1 і розвитком ПЕ. На відміну від жінок із нормальним перебігом вагітності, сироватковий рівень sFlt-1 починає зростати за 5 тижнів до появи перших симптомів ПЕ і в подальшому прогресивно зростає [5,8]. Високе співвідношення sFlt-1/PlGF у сироватці крові матері протягом другої половини вагітності пов'язане з ПД та її проявами: ПЕ, затримкою росту плода (ЗРП) і відшаруванням плаценти. Чим вище значення співвідношення sFlt-1/PlGF, тим швидше прогресує ураження плаценти та спостерігається коротший інтервал між реєстрацією цього значення і розвитком клінічних симптомів [4,9,10]. Порогове значення співвідношення sFlt-1/PlGF >655 описано як критичне, що корелює зі швидким розвитком ранньої ПЕ. На жаль, даних про вагітність з високим і критичним рівнем співвідношення sFlt-1/PlGF без розвитку ПЕ не так багато [2]. Найбільшою працею, що описує наслідки вагітностей з критичним рівнем співвідношення sFlt-1/PlGF у жінок з і без ПЕ, є наукова робота авторів

Cecilia Villalain, Ignacio Herraiz та інших [11]. Це дослідження показало, що, окрім співвідношення sFlt-1/PlGF, важливу роль відіграє саме термін гестації, у якому вперше виявлено цей рівень. Адже рівень материнської захворюваності був високим (>30%) на будь-якому ге- стаційному терміні, тоді як перинатальна тяжка захворюваність і смертність перевищувала 50% у терміні до 29-30 тижнів і значно знижувалася, приблизно до 15%, між 30-34-м тижнями [11]. Утім, на жаль, досі не розроблена уніфікована тактика ведення пацієнток як із критичним, так і з високим рівнем співвідношення sFlt-1/ PlGF, що «зв'язує руки» акушерам-гінекологам у всьому світі та навіть призводить до збільшення рівня материнської смертності.

Мета дослідження -- проаналізувати материнські та перинатальні наслідки вагітностей у жінок із високим і критичним співвідношенням sFlt-1/PlGF.

Матеріали та методи дослідження

Проведено проспективний аналіз перебігу вагітності в 137 жінок із загрозою невино- шування вагітності. Вік вагітних жінок коливався в межах від 20 до 47 років і в середньому становив 31,8+0,4 (95% ДІ: 30,9-32,6) року. Усі жінки звернулися до лікаря з приводу загрозливих симптомів для виношування вагітності. У 60 (43,8%) випадках йшлося про діагностовану під час ультразвукового дослідження ретрохоріальну гематому -- РХГ (І клінічна група). Середній вік цих жінок становив 31,2+0,6 (95% ДІ: 30,0-32,4) року. У 77 (56,2%) пацієнток віком 32,2+0,6 (95% ДІ: 31,0-33,3) року спостерігалися загрозливі симптоми без ознак антенатальної кровотечі (ІІ клінічна група) (р=0,243 за t-критерієм). Середній гестацій- ний вік у тематичних жінок на момент взяття наоблікдорівнював 6,7+0,4(95% ДІ:5,9-7,5)тиж- ня: 6,1+0,55 (95% ДІ: 5,0-7,2) і 7,2+0,61 (95% ДІ: 6,0-8,4) тижня відповідно по групах (р=0,192 за t-критерієм). Отже, за цими показниками тематичні жінки, незалежно від проявів загрози переривання вагітності, були статистично порівнянними (р>0,05). Незважаючи на зберігаючу терапію, у 2 (3,3%) пацієнток вагітність перервалася до 12 тижнів гестації та в 3 (5,0%) випадках завершилася мимовільним викиднем до 20 тижнів. Такі випадки зафіксовано в І групі. Тому розрахунок співвідношення sFlt-1/PlGF проведено лише в132 жінок.

Дослідження проведено в рамках науково- дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядиплом- ної освіти Дніпровського державного медичного університету «Діагностика та превентивне лікування акушерських та гінекологічних захворювань при екстрагенітальній патології» (№ державної реєстрації 0120U101467, термін виконання -- 2020-2023 рр.). Дисертаційну роботу виконано відповідно до основних положень GCP ІСН і Гельсінської декларації, методологічно побудовано на застосуванні системного підходу до комплексу досліджень, проведених у вагітних жінок, і визначено окресленою метою й конкретними завданнями. Для досягнення мети проаналізовано 11 клінічних випадків спостереження жінок із високим і надзвичайно високим співвідношенням sFlt-1/PlGF в анте-, інтра- та постнатальному періоді. Згоду на використання анонімних даних отримано від усіх пацієнток. Для відокремлення випадків високих і вкрай високих співвідношень, напередодні запланованого аналізу проведено дослідження рівнів PlGF і sFlt-1 у сироватці крові 137 вагітних у термінах гестації 21-33+6 тижні протягом 2020-2022 рр. на базі відділення медицини плода КЗ «Дніпропетровський обласний центр зі стаціонаром Дніпропетровської обласної ради» (на тепер -- КП «Регіональний медичний центр родинного здоров'я»), оцінено перебіг вагітностей у цих жінок, вивчено наслідки та ускладнення. Під час дослідження рівня співвідношення використано тест-системи виробництва «BRAHMS Kryptor» («Thermo Fisher Scientific», Німеччина), аналіз виконано за допомогою аналітичного методу TRACE (Time Resolved Amplified Cryptate Emission). Дослідження проведено в лабораторії медико-біологічного центру «Геном» на автоматичному аналізаторі «BRAHMS Kryptor Compact Plus» у повній відповідності до інструкцій до тест-наборів. Пацієнток, у яких співвідношення sFlt-1/PlGF перевищувало 110, внесено до групи подальшого вивчення. Також ретроспективно в усіх пацієнток оцінено антенатальний ризик виникнення перинатальних ускладнень згідно з адаптованою шкалою ризику «Alberta perinatal health program». перинатальний вагітність водорозчинний

Таблиця 1 Аналіз зіставлення клінічнихданих і рівня співвідношення БРГС-І/РЮРужінок з його високим і критичним значенням у 19-23+6 тижні

Статистичну обробку матеріалів дослідження проведено з використанням методів біостати- стики, реалізованих у пакеті програм «Statistica v.6.1» (серійний номер AGAR909E415822FA). Для опису і порівняння статистичних характеристик кількісних даних, розподілених за нормальним законом (перевірка за критерієм Шапіро--Уілка), використано середню арифметичну (M), її стандартну похибку (m) і 95% довірчий інтервал (95% ДІ), t-критерій Стью- дента для незв'язаних вибірок з урахуванням однорідності дисперсій (критерій Фішера); при анормальному законі розподілу даних -- медіану (Ме) з інтерквартильним розмахом (25%; 75%) та U-критерій Манна--Уітні. Порівняння відносних показників проведено за критерієм Хі-квадрат Пірсона (х2). Критичний рівень статистичної значущості результатів дослідження (р) прийнято <0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Під час дослідження біохімічних маркерів, які характеризують ризик розвитку ПЕ, у І триместрі встановлено: середній рівень асоційованого з вагітністю протеїну А (РАРР-А) становив 1,04 (0,69; 1,56) МоМ і 0,96 (0,63; 1,40) МоМ відповідно в жінок І та ІІ клінічних груп (р=0,292 за U). Значення РАРР-А <0,45 МоМ відмічалося в 3 (5,0%) пацієнток з РХГ, причому в 1 (1,7%) випадку йшлося про зниження рівня до 0,15 МоМ. Подібне зниження спостерігалося в 6 (7,8%) пацієнток ІІ групи (р=0,513 за X2). Рівень PlGF в 11 тижнів гестації становив 0,73 (0,56; 0,93) МоМ і 0,75 (0,60; 1,03) МоМ відповідно в І та ІІ клінічних групах без достовірних відмінностей між показниками (р=0,279 за U).

Показники пульсаційного індексу в маткових артеріях (МА) у межах від 95 до 99 перцентиля спостерігалися в 9 (15,0%) та 7 (9,1%) пацієнток відповідно по групах спостереження (р=0,285 за х2). Особливу увагу привертала кількість випадків перевищення значення пульсаційного індексу в обох МА понад 99 перцентиль: 8 (13,3%) пацієнток з РХГ проти 3 (3,9%) без її ознак (р=0,044 за х2). При цьому частота виявлення декратичних виїмок була вищою: в обох МА -- у 21 (35,0%) вагітних І групи та у 13 (16,9%) жінок ІІ групи (р=0,015 за х2); в одній МА (частіше правій) -- у 12 (20,0%) жінок з РХГ та 40 (51,9%) жінок без неї (р<0,001 за х2).

Після розрахунку ризику розвитку ПЕ в тематичних жінок відмічався високий ризик її розвитку у 28 (46,7%) жінок з РХГ проти 23 (29,9%) жінок без неї (р=0,044 за х2). Це свідчило на користь того, що виникнення РХГ на етапі ранньої плацентації підвищує ризики розвитку ПД та акушерських ускладнень, пов'язаних з нею.

Дослідження співвідношення sFlt-1/PlGF проводилося у 19--23+6 та 32--33+6 тижні гестації. У жінок І групи в І триместрі вагітності показники співвідношення sFlt-1/PlGF у 19--23+6 тижні коливалися від 0,453 ум. од. до 747,5 ум. од. та в середньому становили 4,83 (3,06; 7,20) ум. од. У ІІ групі показники співвідношення sFlt-1/ PlGF в 19--23+6 тижні коливалися від 0,56 ум. од. до 341 ум. од. та в середньому становили 4,32 (2,35; 7,41) ум. од. Відповідно до чинних рекомендацій, у терміні гестації 19--23+6 тижні показник співвідношення sFlt-1/PlGF <38 ум. од. характеризував низьку ймовірність розвитку ПЕ. Результат розрахунку >110 ум. од. свідчив про високу ймовірність наявності або розвитку ПЕ протягом 7 діб. Критичним вважався результат >655 ум. од. у цьому терміні. У терміні гестації 32--33+6 нормативні значення змінювалися: <38 ум. од. -- низька ймовірність розвитку ПЕ; >85 ум. од. -- висока ймовірність наявності або розвитку ПЕ; >255 ум. од. -- критичне значення.

Аналіз результатів показника співвідношення sFlt-1/PlGF в 19--23+6 тижні виявив високе або критичне значення в 7 (5,1%) випадках спостереження: у 6 (10,0%) жінок І групи та в 1 (1,3%) жінки ІІ групи. Аналіз зіставлення клінічних даних і рівня співвідношення sFlt-1/ PlGF наведено в таблиці 1.

У 2 жінок І клінічної групи йшлося про критичне значення показника: 722 ум. од. і 747 ум. од. В обох випадках вагітність завершилася тяжкою ПЕ з передчасним розродженням (1 випадок оперативного та 1 консервативного розродження). Але різнилися терміни спостереження. При рівні співвідношення 747 ум. од. ПЕ почала розвиватися протягом 48 год після отримання результату. В іншому випадку вагітність під спостереженням була пролонгована ще на 7 тижнів. Але саме в цьому випадку був проведений ургентний кесарів розтин у зв'язку з відшаруванням нормально розташованої плаценти на тлі розвитку ПЕ. У 4 (%) випадках жінки мали показник співвідношення sFlt-1/PlGF 117, 248, 377 і 425 ум. од. Через місяць після отримання попереднього результату проводилося контрольне дослідження в трьох випадках. Результати становили: 248^974, 377^384, 425^431. В усіх випадках вагітність завершилася до 30 тижнів в ургентному порядку у зв'язку з виникненням дистресу плода під час вагітності та тяжкої ПЕ (по 2 випадки кожного ускладнення). Жінка з показником 117 ум. од. через місяць відмовилася повторно здати дослідження на співвідношення sFlt-1/PlGF з матеріальних міркувань. У цьому випадку вагітність завершилася в терміні 30 тижнів в ургентному порядку шляхом кесаревого розтину з приводу розвитку тяжкої ПЕ, ЗРП і реєстрацією нульового кровоплину в артерії пуповини.

В 1 жінки ІІ клінічної групи показник перевищував 110 ум. од. та становив 341 ум. од. Цей випадок завершився розвитком тяжкої ПЕ в терміні 30 тижнів, передчасним розродженням крізь природні пологові шляхи та, на жаль, загибеллю новонародженого протягом першої доби.

Під час дослідження аналогічних показників у терміні гестації 32--33+6 тижні в обох групах також відмічалося високе або критичне значення співвідношення sFlt-1/PlGF у жінок, у яких при попередньому дослідженні в 19--23+6 тижні не було змін співвідношення sFlt-1/PlGF: 1 (1,7%) випадок -- у І групі; 3 (3,9%) випадки -- у ІІ групі. У 3 випадках йшлося про високе значення співвідношення sFlt-1/PlGF, а в 1 випадку -- про критичне (табл. 2).

Цікавим був випадок спостереження жінки з великою РХГ в І триместрі, у якої на момент 23 тижнів співвідношення sFlt-1/PlGF становило 2,287 ум. од. Тому жінка не планувала досліджувати цей показник через 4 тижні. Тривалість реєстрації РХГ становила понад тижнів. За результатами поглибленого дослідження виявлено гетерозиготний поліморфізм гена Бг-протромбіну. Після регресу гематоми вагітність на амбулаторному етапі перебігала гладко. Але в терміні гестації 31 тиждень під час планового візиту виявлено тромбоцитопенію на рівні 45,9*109/л. Додатково проведено повторне дослідження показника співвідношення sFlt-1/ PlGF, який становив 155,4 ум. од. Додатково відзначено збільшення рівня печінкових трансаміназ: аланінамінотрансфераза -- 52 Од/л, аспарта- тамінотрансфераза -- 34 Од/л; звертала на себе увагу анемія середнього ступеня тяжкості -- гемоглобін 82 г/л (зниження рівня гемоглобіну протягом 2 діб становило 20 г/л), протеїнурія (разова порція) -- 0,75 г/л. За результатами кардіотоко- графії та ультразвукового дослідження в динаміці, стан плода був задовільним. Надалі різко почали наростати клінічні ознаки ПЕ: рівень артеріального тиску збільшився до 140/110 мм рт. ст., рівень тромбоцитів знизився до 30 Г/л. Проведено негайний КР. Через добу в жінки з'явився ге- нералізований петехіальний висип та екхімози в поєднанні з відсутністю позитивної динаміки збоку показників рівнягемоглобінутатромбоцитів. У зв'язку з цим пацієнтці рекомендовано дослідження крові на активність ADAMTS-13: активність ADAMTS-13 -- 2%, рівень антитіл ADAMTS-13 -- 14,5 u/ml (прикордонне значення). Встановлено діагноз тромботичної тромбо- цитопенічної пурпури [1].

Таблиця 2 Аналіз зіставлення клінічних даних і рівня співвідношення вжінокз його високим і критичним значенням у 32-33+6 тижні

Таблиця З Аналіз ускладнень у жінок із високим і критичним рівнем співвідношення sFlt-1/PIGF та перинатальні наслідки цихускладнень

Аналіз перинатальних результатів, отриманих при розродженні цих жінок, наведено в таблиці 3.

Таблиця 4 Адаптована шкала перинатального ризику Alberta Perinatal Health Program

Середній проміжок часу між отриманням високого і критичного рівнів співвідношення sFlt-1/PlGF і розродженням коливався від 1 до 49 діб та становив 28 (4; 42) діб. Привертав увагу той факт, що найвищий рівень співвідношення sFlt-1/PlGF пов'язаний з найшвидшим розвитком клінічних проявів. Але цього кореляційного зв'язку немає при оцінці випадку з найдовшим проміжком часу до розвитку клінічних симптомів. Адже деякі інші пацієнтки мали нижчий рівень співвідношення sFlt-1/PlGF, але клінічні прояви розвивалися швидше, ніж у разі з найдовшим проміжком часу між виявленням змін показника sFlt-1/PlGF і розвитком клінічних симптомів. Незважаючи на це, в усіх випадках зафіксовано плацента-асоційовані ускладнення. Несприятливі неонатальні результати відзначено в двох випадках. В одному випадку підтверджено діагноз дитячого церебрального паралічу, ще в одному -- йшлося про ранню нео- натальну смерть.

Для поглибленого усвідомлення причин- но-наслідкового зв'язку в цих 11 випадках ретроспективно проводилася оцінка антенатальних ризиків за допомогою адаптованої шкали перинатального ризику «Alberta Perinatal Health Program» (табл. 4) [9,10].

Антенатальна оцінка ризику проводилася з урахуванням загальної кількості балів частини А, В і С. Частина D була виключена, оскільки містила інформацію, що не могла бути повною мірою відома на момент прогнозування.

Низький ризик встановлено за кількості від 0 до 2 балів; помірний ризик -- від 3 до б балів; високий ризик -- від 7 балів.

За результатами проведення ретроспективної оцінки антенатального ризику за допомогою адаптованої шкали перинатального ризику «Alberta Perinatal Health Program», жодна з 11 пацієнток не відносилася до групи низького перинатального ризику. До групи середнього ризику належало 5 пацієнток, а до групи високого ризику -- б пацієнток. Це свідчить, що всі пацієнтки мали вищий ризик перинаталь- них ускладнень, навіть без використання різноманітних плацентарних маркерів, і потребували більш розширеного антенатального спостереження. З огляду на вищезазначене доцільно рекомендувати використання цієї шкали на амбулаторному етапі спостереження вагітності для виявлення груп середнього і високого перинатального ризику, для своєчасного, більш раннього призначення вторинної профілактики розвитку ПЕ та поліпшення перинатальних наслідків.

Висновки

Високе співвідношення sFlt-1 до PlGF у сироватці крові матері протягом другої половини вагітності пов'язане з ПД і має високе пре- дикторне значення.

Окрім рівня співвідношення sFlt-1/PlGF, важливу роль відіграє саме термін гестації, у якому вперше виявлено ці зміни, а також об- тяжений анамнез, як соматичний, так і акушерський.

Виникнення РХГ на етапі ранньої плацента- ції підвищує ризики розвитку ПД та акушерських ускладнень, пов'язаних із нею.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

References/Література

1. Duka YuM, Yushchenko MI. (2022). Klinichnyi vypadok trombotychnoi trombotsytopenichnoi purpury, yaka prykhovuvalasia pid maskoiu vazhkoi preeklampsii. Sciences of Europe. 94: 63-66.

2. Haddad B, Sibai BM. (2009). Expectant management in pregnancies with severe pre-eclampsia. Seminars in perinatology. 33 (3): 143-151.

3. Khan KS, Wojdyla D, Say L, Gulmezoglu AM, Van Look PF (2006). WHO analysis of causes of maternal death: a systematic review. Lancet (London, England). 367 (9516): 1066-1074.

4. Levine RJ, Maynard SE, Qian C, Lim Kh, England LJ, Yu KF et al. (2004). Circulating angiogenic factors and the risk of preeclampsia. The New England journal of medicine. 350 (7): 672-683. https://doi.org/10.1056/NEJMoa031884.

5. Maynard SE, Karumanchi SA. (2011). Angiogenic factors and preeclampsia. Seminars in nephrology. 31 (1): 33-46.

6. Maynard SE, Min JY Merchan J, Lim KH, Li J, Mondal Set al. (2003). Excess placental soluble fms-like tyrosine kinase 1 (sFlt1) may contribute to endothelial dysfunction, hypertension, and proteinuria in preeclampsia. The Journal of clinical investigation. 111 (5): 649-658.

7. MOZ Ukrainy. (2022). Hipertenzyvni rozlady pid chas vahitnosti, polohiv ta u pisliapolohovomu periodi. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 24.01.2022. No. 151. [МОЗ України. (2022). Гіпертен- зивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.01.2022 року № 151].

8. Mutter WP, Karumanchi SA. (2008). Molecular mechanisms of preeclampsia. Microvascular research. 75 (1): 1-8.

9. Oshovskij V, Nikolenko M, Polyakova Ye. (2021). Rezultati vagitnostej u paciyentok z nadzvichajno visokim spivvidnoshennyam sFlt-1/PLGF: ceriya klinichnih vipadkiv. Reproduktivnezdorov'yazhinki. 1: 17-20.

10. Oshovskyy V, Arbuzova S, Nikolenko M, Mylytsya K. (2022). Pregnancy outcomes in women with extremely high stlt-1/ pigf ratio: case series. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960.75(1): 141-143.

11. Villalain C, Herraiz I, Valle L, Mendoza M, Delgado JL, Vazquez-Fernandez M, Martinez-Uriarte J et al. (2020). Maternal and Perinatal Outcomes Associated With Extremely High Values for the sFlt-1 (Soluble fms-Like Tyrosine Kinase 1)/PLGF (Placental Growth Factor) Ratio. Journal of the American Heart Association. 9: 7.

Размещено на Allbest.ru