Інфекції судинного алотрансплантанта: сучасний стан проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інфекції судинного алотрансплантанта: сучасний стан проблеми

Мальченко Вадим Юрійович молодший науковий співробітник, Ратушнюк Андрій Володимирович старший науковий співробітник, Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім Шалімова, Бігарі Владислав Олегович лікар інтерн

Анотація

Висвітлено результати наукових досліджень щодо використання алотрансплантата в судинній хірургії. В наш час вирішення питання лікування інфекцій судинного алотрансплантата є досить актуальним. Незважаючи на їх невелику поширеність, вони часто залишаються складними для діагностики та лікування в клінічній практиці. Із зростанням кількості пацієнтів із судинними алотрансплантатами зросла також кількість пацієнтів з їх інфекціями. Септичні стани та вибір трансплантатів є важливою проблемою в судинній хірургії.

Метою роботи був аналіз сучасного стану проблеми інфекції судинного алотрансплантата. Було проведено аналіз сучасних наукових джерел із доступних наукометричних баз даних. У галузі кардіохірургії та хірургії судин фундаментальне значення має профілактика інфікування та повторного інфікування судинних трансплантатів. Наслідки таких післяопераційних ускладнень для пацієнтів є серйозними. Спектр ускладнень різноманітний і варіюється від порушення загоєння ран і ерозії судинної стінки до блискавичного сепсису. Показано, що використання артеріальних алотрансплантатів є визнаним методом у багатьох центрах для реконструкції in situ. Алотрансплантати використовуються як один із варіантів заміни судин. Інфекція судинних протезів, особливо в центральному положенні аорти, є проблемою в судинній хірургії. Незважаючи на рідкість, інфекції аортального трансплантата пов'язані з високим рівнем захворюваності та смертності від 25% до 60%. Оптимальне процедурне лікування в діагностиці, хірургічному лікуванні та режимі антибіотиків досі є предметом суперечок.

У той час як численні дослідження були зосереджені на хірургічних варіантах лікування, і багато з них показали спектр патогенних мікроорганізмів. Висновки. Встановлено, що до 58% складають грампозитивні мікроорганізми, зокрема ентерококи та стафілококи, а грамнегативні мікроорганізми становлять 34%, в деяких випадках встановлено впливом асоціацій з грибами роду Candida. Інфекції в судинній хірургії залишаються складною проблемою, потребують подальших досліджень для визначення оптимальних та своєчасних методів діагностики.

Ключові слова: алотрансплантат, судини, інфекції, хірургія, лікування.

Abstract

Vascular allograft infections: current state of the art

Malchenko VadymYuriyovych Junior Research Fellow, Ratushnyuk AndriiVolodymyrovych Senior Research Fellow, Bigari Vladyslav Olegovych Internal medicine doctor

The results of scientific research on the use of allografts in vascular surgery are presented. Nowadays, the issue of treatment of vascular allograft infections is quite relevant. Despite their low prevalence, they often remain difficult to diagnose and treat in clinical practice. As the number of patients with vascular allografts has increased, so has the number of patients with their infections. Septic conditions and graft selection are an important issue in vascular surgery.

The aim of the study was to analyze the current state of the problem of vascular allograft infection. An analysis of modern scientific sources from available scientometric databases was conducted. In cardiac and vascular surgery, prevention of infection and reinfection of vascular grafts is of fundamental importance. The consequences of such postoperative complications for patients are serious. The spectrum of complications is diverse and ranges from impaired wound healing and vascular wall erosion to fulminant sepsis. It has been shown that the use of arterial allografts is a recognized method in many centers for in situ reconstruction. Allografts are used as one of the options for vascular replacement. Infection of vascular prostheses, especially in the central position of the aorta, is a problem in vascular surgery. Although rare, aortic graft infections are associated with a high morbidity and mortality rate of 25% to 60%. The optimal procedural treatment in diagnosis, surgical treatment, and antibiotic regimen is still a matter of controversy.

While numerous studies have focused on surgical treatment options, and many of them have shown a spectrum of pathogens. Conclusions. It has been found that up to 58% are gram-positive microorganisms, in particular enterococci and staphylococci, and gram-negative microorganisms account for 34%, in some cases due to the influence of associations with fungi of the genus Candida. Infections in vascular surgery remain a challenging problem, requiring further research to determine optimal and timely diagnostic methods.

Keywords: allograft, blood vessels, infections, surgery, treatment.

Постановка проблеми

Науковці у всьому світі постійно вдосконалюють і розвивають технологічні можливості використання алотрансплантата в медичній практиці. За останні десятиліття тактика і техніка хірургічного лікування інфекції судинного трансплантата змінилися. Інфекція судинного трансплантата є рідкісним, але серйозним ускладненням у хірургії судин, пов'язаним із високою захворюваністю та смертністю. Рання діагностика інфекції судинного трансплантата є важливою для ефективного та своєчасного хірургічного лікування та призначення антибіотикотерапії [1; 2].

Ще на початку минулого століття Alexis Carrel повідомив про успішну експериментальну трансплантацію венозних аутотрансплантатів і алотрансплантатів для артеріальної реконструкції. За роботу в галузі трансплантації органів і тканин у 1912 році він був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини [3; 4].

Незважаючи на значний прогрес у хірургічному лікуванні, післяопераційному догляді та антимікробній терапії інфекції судинного трансплантата продовжують мати високий рівень смертності до 75% та захворюваності (від 2 до 4% пацієнтів), а 4 з 10 пацієнтів потребують ампутації. Основні ускладнення включають порушення анастомозу з масивною кровотечею, аорто-ентеральні фістули, дистальну емболізацію інфікованих тромбів, сепсис і смерть. Інтраопераційна контамінація вважається найпоширенішою причиною інфекції судинного трансплантату [5-7], особливо коли залучено пах. Фактори ризику інфікування можуть бути пов'язані із станом пацієнта, наприклад, наявність цукрового діабету, імуносупресія та ожиріння, або пов'язані з хірургічним втручанням, наприклад, невідкладні процедури та повторні втручання. До 58% інфекцій судинного трансплантату спричинені грампозитивними бактеріями, включаючи Staphylococcus aureus та Enterococcus spp [8]. Грамнегативні бактерії є наступними найпоширенішими збудниками (38% випадків), за ними йдуть дріжджі та анаеробні мікроорганізми.

Інфекції судинного трансплантата є складним станом, який вимагає мультидисциплінарного лікування. Основними методами лікування є антимікробна терапія та агресивна хірургія, що включає повне видалення трансплантата та реконструкцію in situ або позаанатомічну реконструкцію.

Однак повне видалення трансплантата не завжди можливо через високий ризик захворюваності та смертності. Антимікробна терапія, часто довготривала і її ефективність може бути обмежена утворенням біоплівки на поверхні трансплантатів, які неможливо видалити. Інтраопераційні заходи для запобігання інфікування трансплантата є вирішальними та добре встановленими, але слід також враховувати тип використовуваного трансплантата. Синтетичні трансплантати часто використовуються при втручаннях на периферичних артеріях і операціях на аорті. Вони розроблені таким чином, щоб бути максимально подібними до аутологічного матеріалу трансплантата з точки зору ризику інфікування, прохідності та зручності для користувача. Для хірургії судин найкращим є аутологічний матеріал.

Стафілококові інфекції частіше зустрічаються у периферичних судинних трансплантатах, тоді як грамнегативні інфекції частіше зустрічаються у внутрішньочеревних трансплантатах. Трансплантати також обробляють антимікробними агентами для зниження ризику інфікування. Хоча трансплантати, які було оброблено рифампіцином, і трансплантати з ацетату срібла показали хороші результати в експериментальних дослідженнях, у клінічних умовах спостерігалися значні показники повторного зараження [9; 10].

Кріоконсервовані артеріальні алотрансплантати були описані як цінний альтернативний реконструкційний матеріал при судинних інфекціях, що забезпечує стійкість до інфекції, скорочує час операції та кращу сумісність [3].

Таким чином, цей огляд спрямований на висвітлення сучасних даних з приводу інфекцій у осіб після судинного аллотрансплантата.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У статті розглядається актуальне питання щодо впровадження алотрансплантата в клінічну практику судинної хірургії та подоланню їх інфекцій. Судинна алотрансплантація є дослідницькою галуззю, яка з'явилася як альтернативний варіант для відновлення серйозних спотворюючих дефектів, які є результатом інфекцій або травматичної ампутації у відібраній групі пацієнтів.

Актуальність сучасної проблеми визначення ризиків виникнення інфекцій аллотрансплантата в судинній хірургії було вивчено в роботах Certik B. [1], Garbaisz D. [2], Carrel A. [3], Jashari R. [4], Tatar A.R. [5], Omran S. [6], Chakfe N. [7], Anagnostopoulos A. [8], Witten J. C. [9], Tello-Diaz C. [10], Furlough C.L. [11], Lee J. [12], Giannis D. [13], Omran S. [14], Steinbrink J.M. [15], Masabni K. [16], Haidar G. [17], van den Bogaart L. [18], Jashari R. [19], Kim A. [20], van den Bogaart L. [21], Jashari R. [22], Dorpmans D. [23].

Мета статті - провести аналіз сучасного стану проблеми інфекції судинного аллотрансплантата.

Виклад основного матеріалу

Приблизно у 6% випадків в кардіохірургії та хірургії периферичних судин (серцева/судинна хірургія) ускладнення, які виникають, пов'язані із інфекціями. Лікування таких інфекцій включає агресивне хірургічне втручання з повним видаленням пристрою/трансплантата та реконструкцією, коли це можливо. У багатьох випадках хірургічне лікування є недоцільним через високий ризик захворюваності або смертності, і можуть знадобитися тривалі курси антибіотиків. Окрім потенційно руйнівних наслідків для пацієнтів, такі інфікування місця хірургічного втручання мають значні витрати для постачальників медичних послуг. Наприклад, судинні інфекції місця хірургічного втручання були пов'язані з від 4,8 до 24,0 надлишкових ліжко-днів і значною тривалістю повторної госпіталізації [23].

Передбачуваний час залежить від типів інфекцій, частоти та конкретних збудників після трансплантації. Найчастіше специфічні інфекції після трансплантації виникають: перші 30 днів, другий місяць до 180 днів і після шостого місяця.

Бактеріальні інфекції є найпоширенішими інфекційними ускладненнями в ранньому посттрансплантаційному періоді. Мікроорганізми-збудники вдається ідентифікувати в 75-98% випадків. Повідомлялося, що грампозитивні мікроорганізми, зокрема ентерококи та стафілококи, спричиняють до 60% інфекцій судинного трансплантата, а грамнегативні мікроорганізми становлять 34% [23].

Інфекція Escherichia coli, Aspergillus spp, Enterococcus spp і Pseudomonas викликала до 54% всіх зареєстрованих інфекційних епізодів і корелюють з вищими показниками хронічної дисфункції алотрансплантата. Ці інфекції пов'язані зі значною ранньою посттрансплантаційною захворюваністю та смертністю, особливо у випадках інфекції, спричиненої мультирезистентними мікроорганізмами. Тим не менш, все ще існує потреба в проспективних інтервенційних дослідженнях для оцінки потенційних ефектів профілактичних і терапевтичних стратегій проти бактеріальної та грибкової інфекції для зменшення або затримки розвитку хронічної дисфункції алотрансплантата [14; 17; 18].

Інфекція судинних алотрансплантатів, особливо в центральному положенні аорти, є зростаючою проблемою в судинній хірургії. Крім використання позаанатомічних протезних обходів, зростає потреба в анатомічній реконструкції інфекційно-стійкими матеріалами. Використання артеріальних алотрансплантатів є визнаним методом у багатьох центрах для реконструкції in situ. Активне використання алотрансплантатів свідчить про широке визнання матеріалу та його придатність для використання в судинній хірургії [13].

У судинній хірургії шунтування є стандартним методом лікування багатьох захворювань артерій і вен. Вибір каналу для шунтування є основоположним при плануванні відповідного втручання для кожного окремого пацієнта. Незважаючи на те, що аутогенний кондуїт кращий, цей варіант недоступний для багатьох пацієнтів, і протези є кращим кондуітом у різних клінічних ситуаціях. Однак, оскільки інфекції алотрансплантата зустрічаються в усіх сферах судинної хірургії, від артеріовенозного доступу до інфекцій аортального трансплантата та інфекцій шунтування нижніх кінцівок, кріоконсервовані артеріальні та венозні алотрансплантати, які є відносно стійкими до інфекції, стали каналом вибору [12]. Крім того, кріоконсервовані артеріальні алотрансплантати людини є визнаною прийнятною альтернативою для реконструкції судин, коли інші традиційні методи або недоступні, або протипоказані [11].

Кріоконсервований артеріальний алотрансплантат є корисним альтернативним каналом для реконструкції периферичних судин в інфікованих або забруднених операційних полях, коли інші аутологічні або протезні канали недоступні або протипоказані. У найближчому післяопераційному періоді вони демонструють прийнятну стійкість до відторгнення трансплантата та реінфекції, особливо в поєднанні з додатковим покриттям ротаційним м'язовим клаптем. Віддалені ускладнення, пов'язані з каналом, виникають нечасто [11].

Частота повторного втручання, пов'язаного з алотрансплантатом, коливалася від 5,9% до 29% (раннє та пізнє), рівень повторного зараження трансплантата був нижче 10% [2].

В своїх дослідженнях Witten із співавтор. показали, що під час спостереження 30 алотрансплантатів (26 експлантованих) були інфіковані у пацієнтів у групі неендокардиту та 49 (41 експлантований) у пацієнтів з ендокардитом. Через 20 років ймовірність інфікування алотрансплантата становила 5,6% у пацієнтів у групі неендокардиту та 14% у пацієнтів з ендокардитом. Факторами ризику інфікування алотрансплантата у пацієнтів у групі неендокардиту були молодший вік пацієнта та старший вік донора. У пацієнтів з ендокардитом 18% інфекцій алотрансплантата були спричинені вихідним мікроорганізмом [9].

Проведені дослідження щодо віддалених результатів застосування артеріальних алотрансплантатів для лікування інфікованої нативної черевної аорти або протезного трансплантата. Стійкої чи рецидивуючої інфекції не спостерігалося, і жоден із пацієнтів не отримував тривалої (> 3 місяців) антибіотикотерапії. Рівень прохідності первинного та вторинного алотрансплантата через 3 роки становив 81% та 96% відповідно. Це дослідження прийшло до висновку, що лікування інфекції черевної аорти за допомогою кріоконсервованого артеріального алотрансплантата є корисним варіантом [19].

Було опубліковано подібне дослідження, у якому повідомлялося про серію пацієнтів, які отримували артеріальні алотрансплантати або для нативної черевної аорти, або при інфікування протезного трансплантата. Показники виживаності становили 75%, 64% і 54% через 1, 3 і 5 років відповідно. Пізнє реінфекція під час диспансерного спостереження виникало у 4% пацієнтів. Первинні показники прохідності алотрансплантата становили 100%, 96%і 96% через 1, 3 і 5 років відповідно. Автори цього дослідження дійшли висновку, що, незважаючи на те, що прогноз нативної або протезної інфекції трансплантата аорти поганий, лікування інфекції кріоконсервованим артеріальним алотрансплантатом дає прийнятні результати [19].

Інфекції трансплантата аорти продовжують мати високий рівень смертності та захворюваності, незважаючи на значний прогрес у хірургічному лікуванні, післяопераційному догляді та антимікробній терапії. Протягом останніх десятиліть багато досліджень розглядали видалення інфікованого матеріалу трансплантата та реконструкцію in situ за допомогою біологічного матеріалу як лікування першої лінії інфекцій трансплантата аорти. Хоча аутогенні глибокі стегнові вени та кріоконсервований людський алотрансплантат показали найнижчі показники повторного зараження (<10%), дослідження, що порівнюють ці два методи, є рідкісними [9].

З точки зору смертності та захворюваності, статистика є більш послідовною: 20%-75% випадків інфекції мають поганий прогноз.

Статистичні дані щодо захворюваності можуть відрізнятися від повідомлених цифр через додаткові фактори, які слід враховувати, такі як проміжок часу між операцією та розпізнаванням інфекції трансплантата, відмінності в процедурах управління лікарнею. Інфекція аортального трансплантата може проявлятися багатьма способами, при цьому інфекція більш імовірна у пацієнтів із супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет і мієлодиспластичний синдром, а також у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Ранні ознаки інфікування трансплантата включають біль у животі, лихоманку, озноб і нездужання. Тривала інфекція може супроводжуватися ознаками сепсису, фістулами, ішемією кінцівок і шлунково-кишковими кровотечами [20]. Мікробіологічна причина інфекції аортального трансплантата змінювалася з роками.

У той час як Staphylococcus aureus був переважаючим мікроорганізмом у ранніх дослідженнях, мультирезистентні штами, полімікробна інфекція та види Candida ставали все частіше основними збудниками. Існуючі здебільшого звіти про випадки, в основному з описом катастрофічних клінічних перебігів [23; 24]. В наукових дослідженнях було показано, що посів крові був позитивним у 52% пацієнтів. Найпоширенішими грибковими та бактеріальними зразками в крові були Staphylococcus spp. (24%), E. coli (12%), Candida spp. (12%) та Enterococcus faecium (6,9%). Культуральні дослідження вирізаного трансплантата або периваскулярної рідини були позитивними у всіх пацієнтів у групі Candida spp. та у 53% пацієнтів у групі без Candida spp. Candida spp. виявлено у 32% пацієнтів в вирізаному трансплантаті, 86% пацієнтів мали один вид Candida, у двох пацієнтів виявлено два види, а в одного - 3 види. Найбільш доведеним збудником у 76% пацієнтів був Candida albicans, у 19% пацієнтів - Candida glabrata, у 2 (10%) - Candida parapsilosis, Candida tropicalis, Candida kefyr і Candida dubliniensis - у одного пацієнта. Відповідно до часу зараження не було виявлено статистично значущої різниці між пацієнтами з ранньою та пізньою інфекцією в кандидозних інфекціях (24% проти 11%) [24].

Хоча немає встановлених критеріїв золотого стандарту для діагностики інфекції аортального трансплантата, співпраця з лікування аортальної інфекції трансплантата є злагоджена співпраця лікарів, які прагнуть побудувати послідовний стандарт діагностики [15]. Рекомендації включають 3 категорії: клінічні/хірургічні, радіологічні та лабораторні, які далі поділяються на основні та другорядні критерії. Для постановки діагнозу на основі цих вказівок необхідні один основний, а також додатковий великий або другорядний критерій у 2 категоріях. Основні радіологічні критерії включають рідину навколо трансплантата на КТ через > 3 місяці після введення, периграфтовий газ на КТ через > 7 тижнів після введення або збільшення периграфтового газу, продемонстрованого на серійних зображеннях. Незначні рентгенологічні критерії є широкими та включають інші підозрілі перитрансплантатні запалення газу/рідини/м'яких тканин, підвищену метаболічну активність на позитронно-емісійна томографія/комп'ютерна томографія (ФДГ ПЕТ/КТ), аномальне поглинання радіоактивно мічених лейкоцитів [20].

Діагностика інфекції судинного трансплантата за допомогою ПЕТ/КТ 18F ФГД дозволяє виявити функціональні зміни, пов'язані з інфекцією, на основі збільшення утилізації глюкози активованими макрофагами та гранулоцити. Асептичні судинні трансплантати, як і всі чужорідні тіла, можуть стимулювати запальну реакцію, яка може проявлятися у вигляді підвищеної активності на 18F-FDG ПЕТ/КТ. Отже, відрізнити асептичне запалення від інфекції трансплантата, хоча й важливо, може бути важко. У разі ендоваскулярної пластики аневризми, мінімально інвазивної процедури, яка передбачає трансфеморальне введення ендопротезного стент-графта, нормальний післяопераційний вигляд цих трансплантатів на 18F-FDG ПЕТ/КТ може змінюватися з часом, що потенційно може вплинути на інтерпретацію дослідження.

ПЕТ/КТ 18F ФГД була виконана у чотирьох пацієнтів (13%) і виявила ознаки інфікування трансплантата в усіх випадках. Крім того, бактеріологічні зразки були зібрані з крові, трансплантата та внутрішньочеревних тканин для культуральних досліджень. Мікроорганізми можна ідентифікувати в 75-98% випадків. У поточному дослідженні зразки були позитивними в 77% випадків, а серед штамів найпоширенішими бактеріями, які виділені були: штами стафілококів у 48% із них, метицилін-резистентний золотистий стафілокок у 10% пацієнтів. У 23% випадках бактеріальний ріст залишався негативним, у 29% пацієнтів була монобактеріальна інфекція, у 48% - полімікробна інфекція. У 36% пацієнтів кандида була позитивною, у тому числі Candida albicans у дев'яти пацієнтів [9].

Отже, лікування інфекцій аорти є складним завданням. У пацієнтів, які не потребують негайного втручання, реконструкція аорти in situ за допомогою кріоконсервованих алотрансплантатів є життєздатним методом лікування з відносно низьким рівнем захворюваності та смертності [9; 16].

інфекція судинний алотрансплантат

Висновки

До 58% інфекцій судинного алотрансплантату спричинені грампозитивними бактеріями, включаючи Staphylococcus aureus та Enterococcus spp. Грамнегативні бактерії є наступними найпоширенішими збудниками (38% випадків), за ними йдуть дріжджі та анаеробні мікроорганізми. Рання діагностика інфекції судинного трансплантата є важливою для ефективного та своєчасного хірургічного лікування та призначення антибіотикотерапії.

Література

1. Certik B., Treska V., Molacek J., Sulc R., Houdek K., Opatrny V. Infections associated with vascular reconstruction procedures at the Department of Surgery in Pilsen in retrospect. Ohlednuti za infekcemi cevnich rekonstrukci na chirurgicke klinice v Plzni. Rozhledy v chirurgii: mesicnik Ceskoslovenske chirurgicke spolecnosti. 2022. Vol. 101(7). P. 318-325.

2. Garbaisz D., Szeberin Z., Hidi L., Sotonyi P. Homograftok hasznalata ersebeszeti fertozesekben [Use of allografts in vascular surgery infections]. Orvosi hetilap. 2023. Vol. 164(32). P. 1256-1262.

3. Carrel A. Results of the transplantation of blood vessels, organs and limbs. By Alexis Carrel. JAMA. 1983. Vol. 250(7). P. 944-953.

4. Jashari R., Bouzet V., Alcaraz Blanco M. J., Oleffe A., Lecocq E., Mastrobuoni S. Vascular allografts for clinical application in Europe: assessment of 30 years of experience with vascular tissue banking in Brussels. Cell and tissue banking 2023. Vol. 24(3). P. 613-625.

5. Tatar A.R., Derycke L., Cochennec F., Jaziri A., Desgranges P., Touma J. Unmet Needs in Cryopreserved Arterial Allograft Implantation for Peripheral Vascular Graft Infections. European journal of vascular and endovascular surgery: the official journal of the European Society for Vascular Surgery. 2020. Vol. 60(5). P. 788-789.

6. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Konietschke F., Greiner A. Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular. 2023. Vol. 31(5). P. 850-857.

7. Chakfe N., Diener H., Lejay A., Assadian O., Berard X., Caillon J., Fourneau I., Glaudemans A. W. J. M., Koncar I., Lindholt J., Melissano G., Saleem B. R., Senneville E., Slart R... Wanhainen A. Editor's Choice - European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2020 Clinical Practice Guidelines on the Management of Vascular Graft and Endograft Infections. European journal of vascular and endovascular surgery: the official journal of the European Society for Vascular Surgery. 2020. Vol. 59(3). P. 339-384.

8. Anagnostopoulos A., Ledergerber B., Kuster S.P., Scherrer A.U., Naf B., Greiner M. A., Rancic Z., Kobe A., Bettex D., Hasse B., VASGRA Cohort Study. Inadequate Perioperative Prophylaxis and Postsurgical Complications After Graft Implantation Are Important Risk Factors for Subsequent Vascular Graft Infections: Prospective Results From the Vascular Graft Infection Cohort Study. Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 2019. Vol. 69(4). P. 621-630.

9. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Konietschke F., Greiner A. Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular.2023. Vol. 31(5). P. 850-857.

10. Tello-Diaz C., Palau M., Munoz E., Gomis X., Gavalda J., Fernandez-Hidalgo N., Bellmunt-Montoya S. Methicillin-Susceptible Staphylococcus aureus Biofilm Formation on Vascular Grafts: an In Vitro Study. Microbiology spectrum. 2023. Vol. 11(2). P. e0393122.

11. Furlough C.L., Jain A.K., Ho K.J., Rodriguez H.E., Tomita T.M., Eskandari M.K. Peripheral artery reconstructions using cryopreserved arterial allografts in infected fields. Journal of vascular surgery. 2019. Vol. 70(2). P. 562-568.

12. Lee J., Chan M.C., James C., Lantis J.C. Cryopreserved Allograft Use in Vascular Surgery. Surgical technology international.2020. Vol. 37. P. 237-243.

13. Giannis D., Moris D., Cendales L.C. Costimulation Blockade in Vascularized Composite Allotransplantation. Frontiers in immunology. 2020. Vol. 11. P. 544186.

14. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Konietschke F., Greiner A. Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular. 2023. Vol. 31(5). P. 850-857.

15. Steinbrink J.M., Wolfe C.R. Infectious complications of vascularized composite allograft transplantation. Current opinion in organ transplantation. 2020. Vol. 25(4). P. 377-382.

16. Masabni K., Weaver M. R., Kandagatla P., Shepard A. D., Huang J., Al Adas Z., Liang L., Balraj P., Nypaver T. J., Kabbani L. S. Cryopreserved Allograft in the Management of Native and Prosthetic Aortic Infections. Annals of vascular surgery. 2019. Vol. 56. P. 1-10.

17. Haidar G., Boeckh M., Singh N. Cytomegalovirus Infection in Solid Organ and Hematopoietic Cell Transplantation: State of the Evidence. The Journal of infectious diseases. 2020. Vol. 221(Suppl 1). P. S23-S31.

18. van den Bogaart L., Lang B.M., Neofytos D., Egli A., Walti L.N., Boggian K., Garzoni C., Berger C., Pascual M., van Delden C., Mueller N.J., Manuel O., Mombelli M., Swiss Transplant Cohort Study. Epidemiology and outcomes of medically attended and microbiologically confirmed bacterial foodborne infections in solid organ transplant recipients. American journal of transplantation: official journal of the American Society of Transplantation and the American Society of Transplant Surgeons. 2022. Vol. 22(1). P. 199-209.

19. Jashari R., Bouzet V., Alcaraz Blanco M. J., Oleffe A., Lecocq E., Mastrobuoni S. Vascular allografts for clinical application in Europe: assessment of 30 years of experience with vascular tissue banking in Brussels. Cell and tissue banking. 2023. Vol. 24(3). P. 613-625.

20. Kim A., Koshevarova V., Shure A., Joseph S., Villanueva-Meyer J., Bhargava P. FDG PET/CT in abdominal aortic graft infection: A case report and literature review. Radiology case reports. 2022. Vol. 18(1). P. 27-30.

21. van den Bogaart L., Lang B.M., Neofytos D., Egli A., Walti L.N., Boggian K., Garzoni C., Berger C., Pascual M., van Delden C., Mueller N.J., Manuel O., Mombelli M., Swiss Transplant Cohort Study. Epidemiology and outcomes of medically attended and microbiologically confirmed bacterial foodborne infections in solid organ transplant recipients. American journal of transplantation: official journal of the American Society of Transplantation and the American Society of Transplant Surgeons. 2022. Vol. 22(1). P. 199-209.

22. Jashari R., Bouzet V., Alcaraz Blanco M. J., Oleffe A., Lecocq E., Mastrobuoni S. Vascular allografts for clinical application in Europe: assessment of 30 years of experience with vascular tissue banking in Brussels. Cell and tissue banking. 2023. Vol. 24(3). P. 613-625.

23. Dorpmans D., Peeters K., Mufty H., Debaveye Y., Van Wijngaerden E., Fourneau I. Vascular Graft Infections With Candida: A Factor for Increased Mortality in in-situ Reconstructions. Annals of vascular surgery. 2022. Vol. 82. P. 206-211.

24. Omran S., Groger S., Shafei B., Schawe L., Bruder L., Haidar H., Greiner A. Outcomes of Candida and Non-Candida Aortic Graft Infection. Vascular and endovascular surgery. 2023. Vol. 57(2). P. 97-105.

References

1. Certik B., Treska V., Molacek J., Sulc R., Houdek K., Opatrny V. (2022). Infections associated with vascular reconstruction procedures at the Department of Surgery in Pilsen in retrospect. Ohlednuti za infekcemi cevnich rekonstrukci na chirurgicke klinice v Plzni. Rozhledy v chirurgii: mesicnik Ceskoslovenske chirurgicke spolecnosti, 101(7), 318-325. [in English].

2. Garbaisz D., Szeberin Z., Hidi L., Sotonyi P. (2023). Homograftok hasznalata ersebeszeti fertozesekben [Use of allografts in vascular surgery infections]. Orvosi hetilap, 164(32), 1256-1262. [in English].

3. Carrel A. (1983). Landmark article, Nov 14, 1908: Results of the transplantation of blood vessels, organs and limbs. By Alexis Carrel. JAMA, 250(7), 944-953. [in English].

4. Jashari R., Bouzet V., Alcaraz Blanco M.J., Oleffe A., Lecocq E., Mastrobuoni S. (2023). Vascular allografts for clinical application in Europe: assessment of 30 years of experience with vascular tissue banking in Brussels. Cell and tissue banking, 24(3), 613-625. [in English].

5. Tatar A.R., Derycke L., Cochennec F., Jaziri A., Desgranges P., Touma J. (2020). Unmet Needs in Cryopreserved Arterial Allograft Implantation for Peripheral Vascular Graft Infections. European journal of vascular and endovascular surgery: the official journal of the European Society for Vascular Surgery, 60(5), 788-789. [in English].

6. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Greiner A., Konietschke F. (2023). Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular, 31(5), 850-857. [in English].

7. Chakfe N., Diener H., Lejay A., Assadian O., Berard X., Caillon J., Fourneau I., Glaudemans A.W.J.M., Koncar I., Lindholt J., Melissano G., Saleem B.R., Senneville E., Slart R.H.J.A., Wanhainen A. (2020). Editor's Choice - European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2020 Clinical Practice Guidelines on the Management of Vascular Graft and Endograft Infections. European journal of vascular and endovascular surgery: the officialjournal of the European Society for Vascular Surgery, 59(3), 339-384. [in English].

8. Anagnostopoulos A., Ledergerber B., Kuster S.P., Scherrer A.U., Naf B., Greiner M.A., Rancic Z., Kobe A., Bettex D., Hasse B., VASGRA Cohort Study (2019). Inadequate Perioperative Prophylaxis and Postsurgical Complications After Graft Implantation Are Important Risk Factors for Subsequent Vascular Graft Infections: Prospective Results From the Vascular Graft Infection Cohort Study. Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 69(4), 621-630. [in English].

9. Witten J.C., Houghtaling P.L., Shrestha N.K., Gordon S.M., Jaber W., Blackstone E.H., Pettersson G.B., Infectious Endocarditis Working Group (2023). Aortic allograft infection risk. The Journal of thoracic and cardiovascular surgery, 165(4), 1303-1315.e9. [in English].

10. Tello-Diaz C., Palau M., Munoz E., Gomis X., Gavalda J., Fernandez-Hidalgo N., Bellmunt-Montoya S. (2023). Methicillin-Susceptible Staphylococcus aureus Biofilm Formation on Vascular Grafts: an In Vitro Study. Microbiology spectrum, 11(2), e0393122. Advance online publication. [in English].

11. Elalouf A. (2023). Infections after organ transplantation and immune response. Transplant immunology, 77, 101798. [in English].

12. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Greiner A., Konietschke F. (2023). Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular, 31(5), 850-857. [in English].

13. Baseri N., Meysamie A., Campanile F., Hamidieh A.A., Jafarian A. (2022). Bacterial contamination of bone allografts in the tissue banks: a systematic review and metaanalysis. The Journal of hospital infection, 123, 156-173. [in English].

14. Furlough C.L., Jain A.K., Ho K.J., Rodriguez H.E., Tomita T.M., Eskandari M.K. (2019). Peripheral artery reconstructions using cryopreserved arterial allografts in infected fields. Journal of vascular surgery, 70(2), 562-568. [in English].

15. Lee J., Chan M.C., James C., Lantis J.C. (2020). Cryopreserved Allograft Use in Vascular Surgery. Surgical technology international, 37, 237-243. [in English].

16. Giannis D., Moris D., Cendales L.C. (2020). Costimulation Blockade in Vascularized Composite Allotransplantation. Frontiers in immunology, 11, 544186. [in English].

17. Omran S., Groger S., Bruder L., Burger M., Kapahnke S., Haidar H., Greiner A., Konietschke F. (2023). Neoaortoiliac system and cryopreserved human allograft for the treatment of aortic graft infections. Vascular, 31(5), 850-857. [in English].

18. Steinbrink J.M., Wolfe C.R. (2020). Infectious complications of vascularized composite allograft transplantation. Current opinion in organ transplantation, 25(4), 377-382. [in English].

19. Masabni K., Weaver M.R., Kandagatla P., Shepard A.D., Huang J., Al Adas Z., Liang L., Balraj P., Nypaver T.J., Kabbani L.S. (2019). Cryopreserved Allograft in the Management of Native and Prosthetic Aortic Infections. Annals of vascular surgery, 56, 1-10. [in English].

20. Haidar G., Boeckh M., Singh N. (2020). Cytomegalovirus Infection in Solid Organ and Hematopoietic Cell Transplantation: State of the Evidence. The Journal of infectious diseases, 221(Suppl 1), S23-S31. [in English].

21. van den Bogaart L., Lang B.M., Neofytos D., Egli A., Walti L.N., Boggian K., Garzoni C., Berger C., Pascual M., van Delden C., Mueller N.J., Manuel O., Mombelli M., Swiss Transplant Cohort Study (2022). Epidemiology and outcomes of medically attended and microbiologically confirmed bacterial foodborne infections in solid organ transplant recipients. American journal of transplantation: official journal of the American Society of Transplantation and the American Society of Transplant Surgeons, 22(1), 199-209. [in English].

22. Jashari R., Bouzet V., Alcaraz Blanco M.J., Oleffe A., Lecocq E., Mastrobuoni S. (2023). Vascular allografts for clinical application in Europe: assessment of 30 years of experience with vascular tissue banking in Brussels. Cell and tissue banking, 24(3), 613-625. [in English].

23. Dorpmans D., Peeters K., Mufty H., Debaveye Y., Van Wijngaerden E., Fourneau I. (2022). Vascular Graft Infections With Candida: A Factor for Increased Mortality in in-situ Reconstructions. Annals of vascular surgery, 82, 206-211. [in English].

24. Omran S., Groger S., Shafei B., Schawe L., Bruder L., Haidar H., Greiner A. (2023). Outcomes of Candida and Non-Candida Aortic Graft Infection. Vascular and endovascular surgery, 57(2), 97-105. [in English].

Размещено на Allbest.ru