Клінічна ефективність застосування motomed-терапії в ранній реабілітації пацієнтів після інсульту

Размещено на http://www.allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Клінічна ефективність застосування motomed- терапії в ранній реабілітації пацієнтів після інсульту

Бакалюк Тетяна Григорівна доктор медичних наук, професор кафедри медичної реабілітації,

Макарчук Надія Романівна кандидат медичних наук, асистент кафедри медичної реабілітації

Стельмах Галина Олегівна кандидат медичних наук, асистент кафедри медичної реабілітації

Анотація

Мета. Оцінити вплив тренування на тренажері MOTOmed у пацієнтів після перенесеного інсульту з наявністю геміплегії на відновлення функції верхньої кінцівки в підгострому періоді реабілітації. Методи. У досліджені взяли участь 17 пацієнтів з геміплегією після перенесеного інсульту (7 жінок, 10 чоловіків), які проходили в стаціонарі підгострий період реабілітації протягом 24 днів. Діапазон віку пацієнтів становив від 57 до 67 років (середній вік 62,2 ± 2,4 років). Тривалість захворювання була від 20 до 40 днів (в середньому 34,2 ± 1,5 дні). Методом рандомізації пацієнтів було розподілено на 2 групи. Пацієнтам контрольної групи (КГ), в яку входило 8 осіб, проводилась планова стандартна реабілітація, включаючи тренування для суглобів верхньої кінцівки: кінезіотерапію, ерготерапію. На основі стандартної програми реабілітації в експериментальній групі (ЕГ), в яку входило 9 пацієнтів, збільшили інтенсивність тренування верхньої кінцівки, включивши заняття на тренажері MOTOmed. У дослідженні були використані такі методи для визначення ефективності реабілітації: гоніометрія (вимір амплітуди пасивних рухів); больовий синдром за ВАШ; тест функцій руки Френчай (Frenchаy Arm Test). Результати. У всіх пацієнтів включених в дослідження було обмеження рухів в плечовому та ліктьовому суглобах. Після завершення реабілітації в стаціонарі за даними гоніометрії спостерігалась достовірна різниця в ЕГ, що свідчить про переваги програми реабілітації із включенням MOTOmed-терапії. Також в ЕГ було відмічено більш виражене зменшення больового синдрому та покращення функціонального стану верхньої кінцівки. Висновок. Включення в програму реабілітації у пацієнтів після перенесеного інсульту з геміплегією інтенсивного тренування зміцнення верхньої кінцівки за допомогою MOTOmed-терапії в пігострому періоді реабілітації сприяє покращенню рухової функції руки, зменшує тяжкість геміплегії та больовий синдром, збільшує об'єм рухів в плечовому та ліктьовому суглобах та покращує якість життя.

Ключові слова: нейрореабілітація, підгострий період реабілітації, Motomed-терапія, геміплегія

Bakaliuk Tetiana H^hor^^ Doctor of Medicine, Professor at the Department of Medical Rehabilitation, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Makarchuk Nadiia Romanivna Candidate of Medical Sciences, assistant at the Department of Medical Rehabilitation, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Stelmakh Halyna Olehivna Candidate of Medical Sciences, assistant at the Department of Medical Rehabilitation, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Vasylyk Mykhailo Mykolayovych master's degree in the specialty "Physical therapy. Occupational therapy", I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

CLINICAL EFFECTIVENESS OF THE APPLICATION OF MOTOMED THERAPY IN THE EARLY REHABILITATION OF PATIENTS AFTER STROKE

Abstract

Purpose. To assess the effect of training on the MOTOmed simulator in patients after a stroke with hemiplegia on the recovery of the function of the upper limb in the subacute period of rehabilitation. Methods. 17 patients with hemiplegia after a stroke (7 women, 10 men) who underwent a subacute period of rehabilitation in a hospital for 24 days took part in the study. The age range of the patients was from 57 to 67 years (mean age 62.2 ± 2.4 years). The duration of the disease was from 20 to 40 days (on average 34.2 ± 1.5 days). Patients were divided into 2 groups using the method of randomization. Patients of the control group (CG), which included 8 people, underwent planned standard rehabilitation, including training for the joints of the upper limb: kinesiotherapy, ergotherapy. On the basis of a standard rehabilitation program, the experimental group (EG), which included 9 patients, increased the intensity of training of the upper limb by including classes on the MOTOmed simulator. The following methods were used in the study to determine the effectiveness of rehabilitation: goniometry (measurement of the amplitude of passive movements); pain syndrome for VAS; Frenchy Arm Test. Results. All patients included in the study had movement limitations in the shoulder and elbow joints. After completion of rehabilitation in the hospital, according to goniometry data, a significant difference in EG was observed, which indicates the benefits of the rehabilitation program with the inclusion of MOTOmed therapy. Also, a more pronounced reduction in pain syndrome and improvement in the functional state of the upper limb was noted in the EG.

Conclusions. The inclusion in the rehabilitation program of patients after a stroke with hemiplegia of intensive upper extremity strengthening training using MOTOmed therapy in the pygostrome period of rehabilitation improves the motor function of the hand, reduces the severity of hemiplegia and pain syndrome, increases the range of motion in the shoulder and elbow joints, and improves quality of life.

Keywords: neurorehabilitation, subacute period of rehabilitation, Motomed therapy, hemiplegia

Постановка проблеми. Інсульт - гостре цереброваскулярне захворювання, викликане ураженням тканин мозку внаслідок порушення кровопостачання судин головного мозку. Більшість інсультів трапляється у людей старше 40 років, частіше чоловіків, ніж у жінок [1].

Геміплегія є поширеним симптомом гострого цереброваскулярного захворювання. При виникненні геміплегії у хворих спостерігаються рухові розлади верхніх і нижніх кінцівок. Клінічно виявлено, що понад 50% пацієнтів, які вижили після інсульту, мають дисфункцію кінцівок різного ступеня [2], що серйозно впливає на їхню здатність до повсякденного життя [3].

Однак, чим раніше розпочата реабілітація, тим більша ймовірність допомогти пацієнтам, які перенесли інсульт, повернути свої функції та покращити їх якість життя.

MOTOmed - це новий тип реабілітаційного обладнання, в якому запрограмовано різні режими тренувань. Він може записувати та отримувати відгуки про прогрес навчання та відновлення пацієнтів у режимі реального часу, допомагати фізичним терапевтам вчасно визначити наступну інтенсивність та частоту тренувань, максимізувати покращення здатності рухів кінцівок та сприяти відновленню рухових функцій [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. При вивченні ефективності активно-пасивних вправ у реабілітаційному лікуванні інсультної геміплегії [5] було показано, що інтенсивне тренування може покращити здатність до щоденної активності та рухову функцію пацієнтів, які перенесли інсульт [5]. Застосування кінезіотерапії позитивно впливає на відновлення функції верхньої кінцівки та покращує щоденну життєдіяльність та самообслуговування, що сприяє швидшому відновленню пацієнтів із постінсультною геміплегією [6].

Інтенсивне тренування зміцнення верхніх кінцівок має клінічне значення для раннього реабілітаційного догляду за пацієнтами з інсультом і геміплегією Розширене застосування комплексної реабілітаційної терапії хворих на інсульт із геміплегією може запобігти ускладненням, сприяти відновленню рухової функції, піклуватися про себе та покращити якість життя [7].

Проаналізовані вище дослідження, показують, що тренування рухової функції верхньої кінцівки може сприяти реабілітаційному ефекту пацієнтів, які перенесли інсульт, але через складність системи рухової функції відновлення функції руки відбувається повільно, що впливає на ефективність реабілітації. Аномальна пропріоцепція ураженої верхньої кінцівки може відображати прогностичні фактори рухової функції після інсульту, які враховуються для планування реабілітаційних заходів [8].

Метод активно-пасивної терапії на тренажері Motomed - засіб корекції порушень м'язового тонусу, патологічних рухових стереотипів при порушеннях центральної нервової системи. Цей метод дозволяє кількісно і якісно дозувати фізичне навантаженння в процесі заняття, а також підбирати індивідуальний режим рухової активності з наступним аналізом тренування на основі отриманих результатів.

Заняття на тренажері Motomed проводять за принципом виконання циклічних стереотипових локомоторних актів рук або ніг, що сприяє моделюванню виробленого паттерну нейром'язової активності. Ця особливість методу є передумовою формування і закріплення «більш фізіологічного паттерну» по відношенню до існуючого «патологічного».

Мета. Оцінити вплив тренування на тренажері MOTOmed у пацієнтів після перенесеного інсульту з наявністю геміплегії на відновлення функції верхньої кінцівки в підгострому періоді реабілітації.

Виклад основного матеріалу. У досліджені взяли участь 17 пацієнтів з геміплегією після перенесеного інсульту (7 жінок, 10 чоловіків), які проходили в стаціонарі підгострий період реабілітації протягом 24 днів. Діапазон віку пацієнтів становив від 57 до 67 років (середній вік 62,2 ± 2,4 років). Тривалість захворювання була від 20 до 40 днів (в середньому 34,2 ± 1,5 дні).

Критерії включення в дослідження: пацієнти з первинним інсультом, який діагностовано за допомогою КТ або МРТ головного мозку, рухові порушення верхньої кінцівки внаслідок перенесеного інсульту; надання інформаційної згоди на участь у дослідженні. Критерії виключення: зменшений об'єм рухів в суглобах перед інсультом; нездатність виконувати прості команди; аудіовізуальні розлади і порушення розуміння; пацієнти із погіршенням стану; комплексні симптоми дисфункції важливих органів, таких як серце, печінка та легені; порушення зорового простору; не здатність переносити щоденні інтенсивні тренування; відмова від участі у дослідженні.

Усі пацієнти підписали інформовану згоду і були дотримані правила безпеки пацієнтів, збереження прав та канонів людської гідності, а також морально-етичні норми відповідно до основних положень GCP, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1977 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 рр.) і наказом МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.

Методом рандомізації пацієнтів було розподілено на 2 групи. Пацієнтам контрольної групи (КГ), в яку входило 8 осіб, проводилась планова стандартна реабілітація, включаючи тренування для суглобів верхньої кінцівки: кінезіотерапію, ерготерапію. Реабілітація проводилась двічі на день, по 40 хвилин. На основі стандартної програми реабілітації в експериментальній групі (ЕГ), в яку входило 9 пацієнтів, збільшили інтенсивність тренування верхньої кінцівки, включивши заняття на тренажері MOTOmed, тривалість встановлювалась індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням його загального стану та фізичних можливостей. Розпочиналась тривалість MOTOmed-терапії з коротших сесій, по 10-15 хвилин, і поступово збільшувалась залежно від толерантності пацієнта до навантаження. Тривалість та інтенсивність MOTOmed-терапії були під контролем фізичного терапевта.

У дослідженні були використані такі методи для визначення ефективності реабілітації: гоніометрія (вимір амплітуди пасивних рухів); больовий синдром за ВАШ; тест функцій руки Френчай ^гепЛау Arm Test).

Аналіз й обробку статистичних даних результатів клінічних обстежень проводили на персональному комп'ютері з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 10 та MS Excel 2021. Порівняння показників в групі проводилися за допомогою непараметричного методу Вілкоксона, а між групами Манна-Уітні. Різницю показників вважали вірогідною при показнику p<0,05.

При вимірюванні амплітуди пасивних рухів до і після проведення підгострого періоду реабілітації (ППР) в КГ та ЕГ отримали наступні результати (див. табл.1):

Примітки:* - Різниця між показниками КГ та ЕГ достовірна (р< 0,05) ППР - підгострий період реабілітації

У всіх пацієнтів включених в дослідження було обмеження рухів в плечовому та ліктьовому суглобах. Після завершення реабілітації в стаціонарі за даними гоніометрії в двох досліджуваних групах спостерігались достовірні зміни в об'ємі рухів верхньої кінцівки. Згинання в плечовому суглобі покращилось в КГ на 43,2%, в ЕГ на 64,3%. Відведення в плечовому суглобі збільшилось в КГ на 20,6%, в ЕГ на 47,2%. Згинання в ліктьовому суглобів поліпшилось в КГ на 34,8 %, в ЕГ на 49,1 %. При порівнянні досліджуваних показників гоніометрії між групами за методом Манна-Уітні спостерігалась достовірна різниця в ЕГ, що свідчить про переваги програми реабілітації із включенням MOTOmed-терапії.

На початку дослідження середній бал вираженності больового синдрому за ВАШ становив в КГ 5,57±0,25; в ЕГ 5,75±0,31 та статистично не відрізнявся між групами (р>0,05).

Після проведеного дослідження показник ВАШ в КГ становив 4,71±0,22 бали ( больовий синдром зменшився на 15,4 %) в ЕГ 3,51±0,17 бали (відбулось зменшення болю на 38,9 %). При порівнянні даних ВАШ в кожній групі після проведеного дослідження виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). Динаміка показників ВАШ в КГ та ЕГ при проведенні реабілітації показана на рис. 1.

Рис. 1 Коробкова діаграма динаміки ВАШ в КГ та ЕГ (ППР - підгострий перід реабілітації)

Результати проведенного дослідження свідчать про те, що інтенсифікація реабілітації в підгострому періоді за рахунок включення MOTOmed-терапії сприяло достовірному зменшенню больового синдрому.

При проведенні тестування функцій руки Френчай на початку дослідження середній показник становив в КГ 2,71±0,15; в ЕГ 2,75±0,11 та статистично не відрізнявся між групами (р>0,05).

Після проведеного дослідження показник тестування функцій руки Френчай в КГ становив 3,14±0,21 бали ( зменшився на 13,7 %) в ЕГ 4,11±0,25 бали (зменшився на 33,1 %). При порівнянні даних тесту в кожній групі виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). Динаміка показників ВАШ в КГ та ЕГ при проведенні реабілітації показана на рис. 2.

тренування тренажер кінцівка реабілітація

Рис. 2 Коробкова діаграма динаміки тестування Френчай в КГ та ЕГ (ППР - підгострий перід реабілітації)

Достовірне покращення функціонального стану верхньої кінцівки відбулось у пацієнтів ЕГ, тобто включення MOTOmed-терапії в програму реабілітації сприяло покращенню здатності пацієнтів виконувати різноманітні рухи і завдання, в тойчас як пацієнти з КГ справлялись з такими завданнями менш ефективно.

Отже, дані проведеного дослідження продемонстрували, що збільшення інтенсивності тренування верхніх кінцівок за допомогою MOTOmed-терапії на основі традиційного реабілітаційного лікування, створює умови для раннього відновлення рухової функції верхньої кінцівки.

Виконання дозованих циклічних рухів дозволяє збільшити об'єм рухів в суглобі, що сприяє більш ефективному проведенню фізичної терапії.

Крім того, регулярні заняття на тренажері сприяють укріпленню паретичних м'язів, покращенню трофіки тканин, створенню нових рухових навичок, а також покращенню психо-емоційного стану пацієнта.

Висновки

Включення в програму реабілітації у пацієнтів після перенесеного інсульту з геміплегією інтенсивного тренування зміцнення верхньої кінцівки за допомогою MOTOmed-терапії в пігострому періоді реабілітації сприяє покращенню рухової функції руки, зменшує тяжкість геміплегії та больовий синдром, збільшує об'єм рухів в плечовому та ліктьовому суглобах та покращує якість життя.

Література

Cerebrovascular Disease. / Caplan L. R., Searls D. E., Hon F. K. S. // Medical Clinics of North America. - 2009. - № 93(2). - P. 353-369. URL: https://doi.org/10.1016/j.mcna.2008.09.004

Effects of MOTOmed movement therapy on the mobility and activities of daily living of stroke patients with hemiplegia: a systematic review and meta-analysis / C. Shen et al. // Clinical Rehabilitation. - 2018. - №32(12) - P. 1569-1580. URL: https://doi.org/10.1177/0269215518790782

Mirror therapy for improving lower limb motor function and mobility after stroke: A systematic review and meta-analysis / P. Broderick et al. // Gait & Posture. - 2018. - №63. - P. 208-220. URL: https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2018.05.017

Sympathetic activity and early mobilization in patients in intensive and intermediate care with severe brain injuries: a preliminary prospective randomized study / A. Rocca et al. // BMC Neurology. - 2016. - №16(1). URL: https://doi.org/10.1186/s12883-016-0684-2

Research progress of mandatory exercise therapy in rehabilitation of stroke hemiplegia / Jia L., Juan N., Xifeng P. I. et al. // Chinese Modern Doctor. - 2021. - №59(31). - Р.182-187.

Effect of intensive training on upper limb motor function in patients with stroke sequelae. / Yi O., Liju W. et al. // Rural Health in China.- 2020. - №12(16).

Wenli Q. To observe the effect of preventive nursing on the incidence of shoulder hand syndrome and the recovery of upper limb function in stroke patients with hemiplegia. / Wenli Q. // Electronic Journal of Clinical Medical Literature. - 2020. - №7(52).

Ankang Y. Nomogram_ for Predicting the Prognosis of Upper Limb Motor Function after Stroke. / Ankang Y. // Nanchang University. - 2021.

References

Caplan, L. R., Searls, D. E., & Hon, F. K. (2009). Cerebrovascular disease. Med Clin North Am, 93(2), 353-369. viii. doi:10.1016/j.mcna.2008.09.004.

Shen, C., Liu, F., Yao, L., Li, Z., Qiu, L., & Fang, S. (2018). Effects of MOTOmed movement therapy on the mobility and activities of daily living of stroke patients with hemiplegia: a systematic review and meta-analysis. ClinRehabil, 32(12), 1569-1580. doi:10.1177/0269215518790782.

Broderick, P., Horgan, F., Blake, C., Ehrensberger, M., Simpson, D., & Monaghan, K. (2018). Mirror therapy for improving lower limb motor function and mobility after stroke: A systematic review and meta-analysis. Gait Posture, 63, 208-220. doi:10.1016/j.gaitpost.2018.05.017.

Rocca, A., Pignat, J. M., Berney, L., Johr, J., Van de Ville, D., & Daniel, R. T., et al. (2016). Sympathetic activity and early mobilization in patients in intensive and intermediate care with severe brain injuries: a preliminary prospective randomized study. BMC Neurol, 16(1), 169. doi:10.1186/s12883-016-0684-2.

Jia, L., Juan, N., Xifeng, P. I., & Jing, H. (2021). Research progress of mandatory exercise therapy in rehabilitation of stroke hemiplegia. Chinese Modern Doctor, 59(31), 182-187.

Yi, O., Liju, W., Lizao, C., Ping, S., Zhuolin, Y., & Sisi, C. (Eds.). (2020). Effect of intensive training on upper limb motor function in patients with stroke sequelae. Rural Health in China, 12(16).

Wenli, Q. (2020). To observe the effect of preventive nursing on the incidence of shoulder hand syndrome and the recovery of upper limb function in stroke patients with hemiplegia. Electronic Journal of Clinical Medical Literature, 7(52).

Ankang, Y. (2021). Nomogram for Predicting the Prognosis of Upper Limb Motor Function after Stroke. Nanchang University.

Размещено на Allbest.ru