Зміни у будові лімфоідної тканини як морфологічне підгрунття окремих клінічних аспектів перебігу корової інфекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»

Запорізький державний медичний університет

Зміни у будові лімфоідної тканини як морфологічне підгрунття окремих клінічних аспектів перебігу корової інфекції

Торяник І.І., Мінухін В.В., Калініченко С.В., Моісеєнко Т.М., Христян Г.Є., Мельник А.Л.

Вступ

Нагальність переосмислення проблеми розвитку, розповсюдження, діагностики та привентації корової інфекції стала зрозумілою останніми роками, коли рівень захворюваності на неї сягнув карколомних показників [1, 2]. Сотні захворілих осіб, десятки леталізацій підкреслили важливість дослідження сучасного кору, його особливий статус. Надзвичайну небезпеку становили моменти захворювань у щепленого контингенту, який демонстрував появу блискавичних форм, стійких маніфестацій хвороби, давно забутих варіантів тяжкого перебігу, з ускладненнями з боку провідних систем організму дітей і навіть дорослого контингенту [3, 4]. Останнє спонукало посилення профілактичних заходів серед населення, за діяння новаторських методів детекції збудника /чи ознак його перебування у організмі людини з метою грунтації певних аспектів перебігу цієї хвороби [5, 6]. Отже, структурно- функціональна домінанта у методології вивчення кору посіла провідне місце. З метою об'єктивізації доказової бази дослідження сучасних аспектів перебігу корової інфекції, їхнього впливу на епідпроцес опрацьовано поетапну програму з комплексом клініко-лабораторних, макромікроскопічних, гістологічних, генетичних, біоінформаційних, статистичних методів. Останній, у тому числі, сприяв ґрунтовній структурно-функціональній оцінці стану таргетних щодо збудників клітин/органів (епітелій, лімфоїдний апарат апендикса) хворих осіб. Започаткована методологічна платформа водночас сприяла пошуку нових та вдосконаленню існуючих критеріїв клініко-лабораторної, морфологічної діагностики корової інфекції, об'єктивній оцінці епідемічної складової; ймовірному моніторингу оптимальних заходів профілактики, скринінгу прогнозу ризику виникнення ускладнень, хронізацій, інвалідності, летального виходу.

Виклад основного матеріалу

Об'єктом дослідження стали хворі на корову інфекцію особи обоєї статі віком від 0 до 49 років (табл.1), що відігравали роль донаторів зразків біологічного матеріалу (ЗБМ) у залежності від status praesens objectivus, anamnesis epidemicus, morbi et vitae, обтяжливих клінічних обставин, своєчасності та ефективності задіяних до них терапевтичних заходів. З огляду на останнє, об'єм вибірки складав як біопсійний, так і некропсійний архіви; власні ретроспективні анали. Кожен із учасників/родичів надавав згоду на участь у дослідженні відповідно до існуючого законодавства та принципів біоетики та медичної танатології [7].

Таблиця.1 Вікова градація осіб, задіяних у дослідженні, Ј=38

З метою структурно-функціональної грунтації окремих аспектів характерної кору клінічної симптоматики, коморбідних йому станів проводили стандартне оглядове макромікроскопічне дослідження померлих. Останнє базувалось на принципах морфологічного аналізу. Сутність дослідження зводилась до оцінки мікротопографічних даних, аналізу та узагальнення макромікроскопічних параметрів тіла, таргетного органу. У цілому дослідження складалось із таких поступових етапів: оцінка клініко-анатомічної (топографічної) специфіки locus morb біологічних об'єктів КГ; дослідження та порівняльний групи;характеристика аналіз із показниками ІК макроскопічної структури та органолептичних / біомеханічних параметрів біологічних об'єктів, що належали до КГ та порівняння останніх із результатами в групі ІК. Оцінка клініко-анатомічної (топографічної) специфіки locus morbi полягала у ретельному вивченні особливостей їхньої просторової конфігурації, локалізації у звичній/тривіальній системі площин (фронтальна, сагітальна, горизонтальна), вісів (вертикальна, сагітальна, поперекова) такоординат (ОХ; OY; OZ), білатеральної симетрії (dexter/sinister), сегментної орієнтації (anterior/posterior, cranialis/caudalis), глибини та пошарової будови (superficialis/profundus). До того проводили аналіз голо-, скелетотопії, специфічних змін у співвідношенні (синтопія), розташування останніх відносно магістральних судин (вазотопія), розосередження у просторових координатах порожнин (голотопія). Органолептично ad oculi визначали зовнішній вигляд органу (на предмет наявності та ступені ушкоджень цілісності структури, мацерацій, артефактів, крововиливів), колір (гіперрагічний, ксенотичний, цианотичний, блідий) наявність стороннього, неприємного запаху (гнилісний, кислий, бродильний, гіркавий), зайві/недостатні сухість/вологість досліджених органів. Аналіз біомеханічних показників зводився до визначення тургору органу (у разі пробних натиснень у 5-ти точках/зонах), щільності (відсутності розривів у разі розтягнення, стиснення), пружності (здатності до відновлення форми, її строки/терміни), пластичності (гнучкості), пойкіло-, анізоморфність (зміни форми, розмірів, об'єму, у тому числі, атрофія, мегалія, набряк, гідратація, гіпо-гіперволія). Для визначення специфіки тканинних реакцій таргетного органу (апендикс) досліджували шматочки (0,5 куб.см) строми, епітелію, лімфоїдної тканини його реґіонарних лімфовузлів, судин у групах ІК та КГ хворих на кір. Біологічний (секційний) матеріал, взятий від прооперованих та померлих, обережно видаляли, відокремлювали шматочки з ділянками оболонок, строми, фрагментами магістральних судин. Ретельно промивали у проточній воді. Фіксували не менше 24 годин у 12 %-му розчині формаліну на фосфатному буфері (pH=7,0-7,2), при t0 =18-200 Co у склокерамічному посуді із щільно притертими корками. Далі зневоднювали методом проведення матеріалу через систему розчинів етилових спиртів від 300 до абсолютного спирту включно, заливали у смоли (парафін/ целоїдин за потребами дослідження). З парафінових / целоїдинових блоків виготовляли серії гістологічних зрізів товщиною від 5 до 10-15 мкм. З метою детального вивчення будови окремих мікроструктур апендиксів, судин, препарати різали за допомогою мікротому (МК-25) в одній із трьох взаємно перпендикулярних площин (фронтальній, горизонтальній, сагітальній). Отримані зрізи забарвлювали у залежності від задач пошуку, його стратегії, з урахуванням типу тканини (гематоксилін-еозин, за Ван-Гізоном). Гістологічне дослідження речовини органів, їхніх судин, оболонок проводили за традиційною схемою, поетапно. Для мікроскопічного аналізу матеріалу застосовували світлооптичну систему мікроскопу «Olympus ВХ-41», Японія (х 40; х 100; х 200; х 400). Дослідженню піддавали оболонки, строму, судини. Співставлення контрольних зразків із клінічними проводили у порівняльному аспекті. Мікроскопічному вивченню підлягали ділянки з вогнищами запалення, крововиливів, некрозів, деструктивно- дегенеративних змін, регенерації. Конкретизації належали зміни у судинному руслі (стази, тромбози, діапедез еритроцитів, агрегатні властивості). Результати заносили до робочого журналу з морфологічних досліджень експериментального та клінічного матеріалу.

Дослідження структурно-функціональні змін у апендиксах осіб, які належали до групи інтактного контролю (ІК) чітко відповідала статево-віковим параметрам постнатального онтогенезу за умов анатомо-фізіологічної норми. Параметри пойкіло- та анізоморфності відповідали варіантам вікової анатомічної мінливості. На поперековому розрізі кожен із морфоскопічно проаналізованих органів мав вільній трикутної форми отвір, без мінімальних ознак облітерації (характерна для дитячого організму ознака). Слизова оболонка оснащена кишковими криптами, бокалоподібними клітинами. Дно крипт містило певне число екзокриноцитів з поодинокими ацидофільними гранулами. Власна пластина без чіткої межі переходила у підслизову основу, насичену численними доволі великим за розмірами, з наявною тенденцією до злиття лімфоїдними утвореннями. Лімфоїдні фолікули різнились за наявністю чітко диференційованих гермінативних центрів з ознаками активації (вогнищами/осередками просвітлень). Явищ нодулярної лімфоїдної гіперплазії, збільшення чисельності лімфоїдних вузликів, зональної дезорганізації фолікулярного апарату у препаратах інтактного контролю не спостерігали. Спустошення гермінативних центрів виявлено не було. Лімфоцити активно мігрували у розташовані поблизу зони власної пластини, епітелій апендиксу. Підслизова основа (без ознак набряку) щедро насичена густою сіткою кровоносних судин, що у власних отворах містили численні скупчення вільних еритроцитів. Деталізація структурно-функціональних параметрів лімфатичних утворень апендиксу з найбільш характерними змінами у ІК та за умов корової інфекції (КГ) представлена у таблиці 2. Тромби стази дефекти, периваскулярні крововиливи встановлені не були. М'язова оболонка відростків долучала два шари (прокольний та циркулярний) Зовнішня оболонка була представлена серозною висилкою, ознак розвитку запальних процесів, набряку, ексудацій не долучала.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика структурно-функціональних параметрів лімфатичних утворень апендиксу у КГ та за умов корової інфекції (КГ)

Аналіз біологічного матеріалу, взятого (як пре-, так і постмортально) від хворих з коровою інфекцією у клінічній групі спостереження (КГ), показав, що ad oculi апендикс помітно збільшений у розмірах, запальний, з ознаками набряку. Морфологічні зміни органу відповідали профілю нозологічного прототипу кору [6, 8]. Отвір органу округлої форми, облітерований поліморфними конгломератами слизу із вмістом поодиноких еритроцитів. Відросток наповнений водянистою рідиною з характерним неприємним запахом. На препаратах добре візуалізовані набряклі кишкові крипти, бокаловидні клітини з виразними дефектами апікальних відділів. Екзокриноцити містили велику кількість ацидофільних гранул, чергувались з позначеними гістологічно атрофічними структурами. Крипти доволі щільно розташовувались одне до одного, у окремих сегментах злипались. Попередньо ушкоджений за рахунок деструкції епітелій (ентеротелій) піддавався інтенсивній десквамації, сумісно із ушкодженими клітинами, переважним чином лімфоцитами, накопичувались у отворі апендикса, у подальшому ускладнював перебіг захворювання. Дно крипт вислано численними недиференційованими епітеліоцитами (від 7-8 до 11-15 у полі зору препаратів). Власна пластина слизової місцями розшарована, дещо дезорганізована, розмежована стосовно набряклої, порохнявої, із наявними запальними елементами м'язової пластини. Повздовжній м'язовий шар стінок органу розташований переривисто, мало контрастний. Циркулярний шар із ознаками розм'якнення волокон. Кровоносні судини підслизової основи звилясті, спалі, їхні окремі ділянки звужені, чергуються із розширеними фрагментами. На поперекових зрізах препаратів чітко диференційовані еритроцитарні тромби, у віддаленні від яких знаходяться мегакаріоцити (у вигляді поодиноких екземплярів). Явище секвестрації представлене помірно. У окремих зразках наявні ознаки дефектів судинних стінок, осередки десквамації ендотеліоцитів, периваскулярних крововиливів. Зростання числа еритроцитів, що зосереджені за межами судинного русла, потенціювало макрофагальну активність з фактами еритрофагії. У певних зрізах звертала увагу наявність фактів ексудативних реакцій. Лімфоїдні вузлики, як проксимальні, дистальні, так і лімфоїдні муфти лімфоїдного апарату апендикса демонстрували ознаки виразної гіперплазії. Порівняно із контролем їхня чисельність та розміри були збільшені у 2-2,5 рази. На зазначеному тлі спостерігали дезорганізацію крайових зон із характерним клітинним розшаруванням примежових ділянок та наближених до них фрагментів. Як і у випадках ураження кишки, мантійна та маргінальна зони лімфоїдних вузликів, муфт окреслені слабко, малопомітно. Вони видаються розмитими, розпливчастими, з низьким хроматофільним контрастом. Їхня мікротопографічна диференціровка вкрай утруднена (у окремих випадках визначена виразною тенденцією до злиття). Герминативні центри вузликів просвітлені, деякі з ознаками клітинного спустошення, що великою мірою розглядали як результат функціонального виснаження структури. У площині зрізів зосереджені лімфо-, плазмоцити, що топографічно тяжіли до Т-зон. Останніми та гранулоцитами були активно просякнені стінки апендиксів: з одного боку інтенсивно проникали до епітеліальної висилки, з іншої, - щільно прилягали до серозної оболонки. (Саме ці фактори пояснювали клінічну картину появи позитивної симптоматики за Щеткіним-Блюмбергом, як відображення розвитку запальних реакцій у шарах стінок органу за умов тяжких форм перебігу інфекції [8]). Загалом структурна динаміка лімфатичного апарату апендикса нагадувала зміни, що відбувались у інших органах лімфатичної системи (накшталт, селезінки[9]). Таким чином, розвиток корової інфекції призводив до суттєвого виснаження структурно- функціональних ресурсів спочатку органів провідних систем, а за цим організму - в цілому. Зазначена стратегія неодмінно призводила до розвитку декомпенсаторних розладів, об'єктом для яких стала сама слабка ланка у ланцюгу органів-мішеней (елементи лімфоїдного апарату). Морфологічні форми діагностованого запалення відповідали : поверхневому (простому) гострому (з формуванням первинного афекту); гострому гнійному (флегмонозному, апостематозному) та хронічному процесам. Перебіг кожної із зазначених форм характеризувався послідовним та цілковитим відтворенням етапів ідентичної за патофізіологічною суттю тенденції. Гостре запалення розпочиналось з утворення вогнищ деструкції на дні однієї із крипт слизової оболонки з позначеним набряком та лейкоцитарною інфільтрацією сусідньої ділянки підслизової основи, (що знаменувало собою утворення первинного афекту). За проведеними нами спостереженнями, кількість встановлених, таким чином, афектів не обмежувалась поодинокими фактами, іноді їхня чисельність досягала декількох десятків (у полі зору препарату). Подекуди спостерігали формування генералізованих осередків. Локальна гнійна інфільтрація ілюструвала стадію затухання, ознак розповсюдження не мала, відповідала поверхневій формі запального процесу [6,8]. У відповідності до неї дефект слизовою оболонки тяжів до сталої епітелізації. На тлі гострого гнійного процесу лейкоцитарна інфільтрація розповсюджувалась всіма шарами стінок відростку (зі стовщенням, повнокрів'ям, утворенням порохнявого нальоту). За цим оболонки зазнавали деструкції, залишаючись збереженими лише у вигляді окремих острівців (флегмонозно-виразковий процес) здорової тканини. У одному із випадків (n=1) спостерігали появу гнійників (апостематозна форма). Появу та розвиток лімфангініту, виразного тромбозу власних судин, розплавлення тканин, деструкції та остаточної руйнації оцінювали як старт гнійного запального процесу. Хронічна форма супроводжувалась значним розростанням волокнистої сполучної тканини, що поєднувало атрофію слизової оболонки та м'язового шару. У окремих спостереженнях відмічали часткове відновлення слизової оболонки з заміщенням дефектів рубцевою тканиною, розростанням фіброзної сполучної тканини, звуженням отвору, позначеною облітерацією. Процеси, що відповідали хронічній формі запалення, супроводжувались формуванням периапендукулярних спайок, осумковуванням. Морфологічні зміни у відростку залишались неоднаково виразними у його різних відділах. Слід зауважити, що наявність лейкоцитів у стінках апендиксу мала місце і без клінічної симптоматики апендициту (наприклад, за умов блискавичної смерті, тяжка форма перебігу корової інфекції). лімфоідний клінічний інфекція декомпенсаторний

Висновки

Зміни у будові органів лімфоідної системи є доцільним застосовувати у якості морфологічного підгрунття з метою визначення та усвідомлення окремих клінічних аспектів перебігу корової інфекції. Структурними маркерами зазначених процесів є сенс вважати інфільтраційні реакції, наявність ексудації, проліферативні явища, гіперхроматоз, гігантоклітинний метаморфоз, базофілізацію цитоплазми швидко проліферуючих клітин епітеліального походження.

Список використаних джерел

1. Стан захворюваності на корову інфекцію у Харківський області в період 2017-2019 років / Калініченко С.В., Мелентьєва Х.В., Торяник І.І., Попова Л.О., Антушева Т.І. // Annals of Mechnikov Institute, №2. - С. 49-70

2. Стан популяційного імунітету до кору у Харківський області / Калініченко С.В., Антушева Т.І., Торяник І.І., Моісеєнко Т.М. // The 2 nd International scientific and practical conference --Modern research in world science, Lviv, Ukraine, May 17, 2022.- Р. 161-164.

3. European Centre for Disease Prevention and Control. Measles outbreaks still ongoing in 2018 and fatalities reported from four countries.

4. Епідеміологія кору. Класичні тенденції та сучасність І.І. Торяник, Т.І. Антушева, С.В. Калініченко, Л.О. Попова // Науково- практична дистанційна конференція, присвячена пам'яті відомого вченого-мікробіолога, доктора медичних наук, професора І.Л. Дикого 19 березня 2020 року, Харків. - С. 82.

5. Особливості поширення корової інфекції в сучасних умовах / І.І. Торяник, Н.І. Філімонова, С.В. Калініченко, І.Ю. Дубиніна //Науково-практична дистанційна конференція, присвячена пам'яті відомого вченого-мікробіолога, доктора медичних наук, професора І.Л. Дикого 19 березня 2020 року, Харків. - С. 40.

6. Особливості патогенезу та клініки сучасного кору / І.І. Торяник, С.В. Калініченко, В.В. Мінухін, Т.М. Моісеєнко, Х.В. Мелентьєва, В.В. Гнатюк, М.І. Грищенко // JV науково- практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації», 19 травня 2022 р., м. Харків.- с. 118-120.

7. Сутність, специфіка та принципи медико-правової галузі сучасної біоюристпруденції / В.І. Цимбалюк, О. Ольховський, Р.І. Бабіченко, М.С. Бабіченко, І. Данильченко // Актуальні проблеми сучасної медицини». 2017. Том 17, випуск 3 (59). С. 234-239.

8. Сучасні аспекти епідеміології та етіопатогенезу корової інфекції / Торяник І.І., Калініченко С.В., Мелентьєва Х.В., Кононенко Н.М., Попова Л.О., Остапець М.О., Антушева Т.І. // Матеріали ІІ науково-практичної конференції студентів та олодих вчених з міжнародною участю «Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації». - 15 травня, 2020, м. Харків. - с. 207

9. Гістопатологічні зміни селезінки у разі розвитку тяжких форм кору І.І. Торяник, С.В. Калініченко, Х.В. Мелентьєва, Л.О. Попова, Д.В. Мінухін, Н.М. Кононенко, Д.Г. Шуба// ІІ науково-практична конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Від експериментальної та клінічної патофізіології ло досягнень сучасної медицини та фармації», 15 травня 2020 року, Харків. - С. 205-206.

Размещено на Allbest.ru