Застосування післяопераційної лазерної епіляції у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово-куприкової ділянки

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця м. Київ

Застосування післяопераційної лазерної епіляції у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово-куприкової ділянки

Бурка Анатолій Олексійович д.мед.н., професор кафедри хірургії з курсом невідкладної та судинної хірургії

Білянський Леонід Семенович д.мед.н., професор кафедри хірургії №1, Національний

Бик Павло Леонідович к.мед.н., асистент кафедри хірургії з курсом невідкладної та судинної хірургії

Анотація

Постановка проблеми. Пілонідальна хвороба крижово- куприкової ділянки (ПХККД) - розповсюджене захворювання, що найчастіше вражає молодих людей працездатного віку. В країнах Північної Америки захворюваність на ПХККД складає до 26 випадків на 100 000 населення та призводить до близько 70000 звернень за профільною медичною допомогою, що створює значне навантаження на систему охорони здоров'я цих країн. В окремих етнічних групах та серед представників деяких спеціальностей спостерігається вища захворюваність на ПХККД, аніж загальнопопуляційна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно з рекомендаціями профільних фахових асоціацій (США, Італія) видалення волосся з міжсідничної складки та навколишніх ділянок за допомогою лазерної епіляції може бути застосовано у пацієнтів з гострою і хронічною формами ПХККД як основний або додатковий метод лікування. Видалення волосся з вищеописаних ділянок, що виконується інтраопераційно у пацієнтів з пілонідальними абсцесами (в комплексі з основним лікуванням) сприяє швидшому загоєнню післяопераційної рани та зменшує вірогідність рецидивування ПХККД. В цих же рекомендаціях зазначається, що для виконання лазерної епіляції у таких пацієнтів можливе застосування неодимового та александритного типу лазерів.

Мета. Визначити ефективність застосування лазерної епіляції в післяопераційному періоді у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово- куприкової ділянки для зниження рівня рецидивування захворювання.

Виклад основного матеріалу. Проведене клінічне ретроспективне дослідження в якому проаналізовані випадки лікування 19 пацієнтів, що мали ПХККД та отримували хірургічне лікування. Пацієнти були розподіленні на 2 групи: група 0 - пацієнти, що отримали хірургічне лікування з приводу ПХККД та яким була виконана лазерна епіляція в післяопераційному періоді (через 3-6 місяців після проведення оперативного втручання) та група 1 - пацієнти, що отримали хірургічне лікування з приводу ПХККД та яким лазерна епіляція не виконувалась. В групі 0 (11 пацієнтів) рецидив ПХККД спостерігався у 2 пацієнтів за період спостереження (18,8%). В групі 1 (8 пацієнтів) рецидивування захворювання було виявлене у 6 осіб (75%).

Висновки. Застосування лазерної епіляції в післяопераційному періоді у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово-куприкової ділянки знижує ризик розвитку рецидиву захворювання. Використання методики лазерної епіляції має етіо-патогенетичне обґрунтування і є безпечним та ефективним способом видалення волосся у пацієнтів з пілонідальною хворобою.

Ключові слова: пілонідальна хвороба, пілонідальна кіста, лазерна епіляція, аноректальна ділянка, крижово-куприкова ділянка, профілактика.

післяопераційний епіляція рецидивування куприковий

Burka Anatoly Oleksiyovych Professor of Department of Surgery with a course of emergency and vascular surgery, Bogomolets National medical University, Kyiv

Bilianskyi Leonid Semenovych Professor of Department of Surgery №1, Bogomolets National medical University, Kyiv

Byk Pavlo Leonidovych Ph.D., Assistant of Department of Surgery with a course of emergency and vascular surgery, Bogomolets National medical University, Kyiv

Honza Roman Volodymyrovych Ph.D., associate professor of Department of Surgery with a course of emergency and vascular surgery, Bogomolets National medical University, Kyiv

POSTOPERATIVE LASER EPILATION IN PATIENTS WITH SACROCOCCYGEAL PILONIDAL DISEASE

Abstract

Introduction. Sacrococcygeal pilonidal disease (SPD) is a widespread disease that most often affects young people of working age. In the countries of North America, the incidence of SPD is up to 26 cases per 100,000 population. It leads to about 70,000 referrals for specialized medical care, which significantly burdens the healthcare system of these countries. In certain ethnic groups and among representatives of some specialities, there is a higher incidence of SPD than in the general population.

Analysis of recent research and publications. According to the recommendations of specialized professional associations (USA, Italy), hair removal from the perineal fold and surrounding areas with the help of laser epilation can be used in patients with acute and chronic forms of SPD as the main or additional treatment method. Removal of hair from the above-described areas performed intraoperatively in patients with pilonidal abscesses (combined with the primary treatment) promotes faster healing of the postoperative wound and reduces the likelihood of recurrence of SPD. In the same recommendations, it is noted that neodymium and alexandrite-type lasers can be used for laser hair removal in such patients.

Aim. To determine the effectiveness of using laser hair removal in the postoperative period in patients with pilonidal disease of the sacrococcygeal region to reduce the rate of recurrence of the disease.

Presenting main material. A clinical retrospective study was conducted in which the cases of treatment of 19 patients who had SPD and received surgical treatment were analyzed. The patients were divided into two groups: group 0 - patients who received surgical treatment for SPD and who underwent laser hair removal in the postoperative period (3-6 months after surgery) and group 1 - patients who received surgical treatment for SPD and for which laser epilation was not performed. In group 0 (11 patients), recurrence of SPD was observed in 2 patients during the observation period (18.8%). In group 1 (8 patients), disease recurrence was detected in 6 people (75%).

Conclusions. Laser hair removal in the postoperative period in patients with pilonidal disease of the sacrococcygeal region reduces the risk of disease recurrence. The laser hair removal technique has an etiopathogenetic rationale and is a safe and effective hair removal method in patients with pilonidal disease.

Keywords: pilonidal disease, pilonidal cyst, laser hair removal, anorectal area, sacrococcygeal area, prevention.

Постановка проблеми. Пілонідальна хвороба крижово-куприкової ділянки (ПХККД) - розповсюджене захворювання, що найчастіше вражає молодих людей працездатного віку [1]. В країнах Північної Америки захворюваність на ПХККД складає до 26 випадків на 100 000 населення та призводить до близько 70000 звернень за профільною медичною допомогою, що створює значне навантаження на систему охорони здоров'я цих країн. В окремих етнічних групах та серед представників деяких спеціальностей спостерігається вища захворюваність на ПХККД, аніж загальнопопу- ляційна[2].

ПХККД характеризується утворенням гострого абсцесу або кісти у крижово-куприковій ділянці, що призводить до зниження якості життя таких пацієнтів та різкого зниження у них працездатності. Слово «пілонідальна» походить від латинських слів pilus «волосся» та nidus «гніздо». Згідно з сучасними теоріями, ПХККД - це захворювання, що має набуту природу. Хоча питання етіології ПХККД і досі залишається дискутабельним, найбільш поширеними поясненнями розвитку ПХККД є фолікулярно-ретенційна теорія та теорія фолікулярної оклюзії[3], [4], [5].

ПХККД найбільш часто зустрічається серед молодих людей, переважно чоловіків. Співвідношення за статтю серед пацієнтів із ПХКККД складає приблизно 1:4. Пік захворюваності припадає на 16-35 років[6].

Факторами ризику розвитку ПХККД є: чоловіча стать, молодий вік, підвищений індекс маси тіла, збільшений рівень оволосіння, анатомічні особливості крижово-куприкової та сідничної ділянок, хронічний травматизм крижово-куприкової ділянки та недостатня гігієна[7].

Опції лікування ПХККД можна розподілити на дві категорії: хірургічні та нехірургічні методи. Ці категорії суттєво відрізняються. Також доцільно виділити методи профілактики, що базуються на етіо-морфогенезі захворювання. До таких методів належить, зокрема, і видалення волосся з крижово-куприкової та суміжних ділянок. Цей метод можна розглядати як і метод лікування так і метод профілактики. Видалення волосся у пацієнтів із ПХККД можна здійснювати за допомогою простого гоління або з використанням спеціалізованих засобів - наприклад, лазерної епіляції [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перші згадки про необхідність видалення зайвого волосся в крижово-куприковій ділянці у пацієнтів з ПХККД з'явились ще у середині минулого століття. В той час для видалення волосся у таких пацієнтів застосовувались класичні методи гоління та доволі специфічні, для сьогоднішнього розуміння, засоби як місцеве радіаційне опромінення крижово-куприкової ділянки.

Сучасні методи видалення волосся базуються на застосуванні епіляційних лазерів та епіляційних кремів. Використання кремів є небажаним внаслідок їх вираженої подразнювальної дії на структури шкіри. Цей факт лімітує використання епіляційних кремів у більшості пацієнтів [9].

Згідно з рекомендаціями профільних фахових асоціацій (США, Італія) видалення волосся з міжсідничної складки та навколишніх ділянок за допомогою лазерної епіляції може бути застосовано у пацієнтів з гострою і хронічною формами ПХККД. як основний або додатковий метод лікування. Видалення волосся з вищеописаних ділянок, що виконується інтраопераційно у пацієнтів з пілонідальними абсцесами (в комплексі з основним лікуванням) сприяє швидшому загоєнню післяопераційної рани та зменшує вірогідність рецидивування ПХККД. В цих же рекомендаціях зазначається, що для виконання лазерної епіляції у таких пацієнтів можливе застосування неодимового та александритного типу лазерів [10], [11].

Згідно з рандомізованим клінічним дослідженням 2023 року, застосування лазерної епіляції як додатку до хірургічного лікування значно знижувало частоту рецидивування ПХККД протягом 1 року спостереження. У жодного з пацієнтів, залучених до дослідження не спостерігалось побічних ефектів або уражень, пов'язаних із використанням лазерної епіляції. Ці результати також вказують на те, що використання лазерної епіляції є безпечним лікувальним та профілактичним методом [12].

Мета статті. Визначити ефективність застосування лазерної епіляції в післяопераційному періоді у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово- куприкової ділянки для зниження рівня рецидивування захворювання.

Виклад основного матеріалу. Нами проведене ретроспективне клінічне дослідження, в якому проаналізовані випадки лікування 19 пацієнтів в нашій клініці, що мали ПХККД та отримували хірургічне лікування. Пацієнти були розподіленні на 2 групи: група 0 - пацієнти, що отримали хірургічне лікування з приводу ПХККД та яким була виконана лазерна епіляція в післяопераційному періоді (через 3-6 місяців після проведення оперативного втручання) та група 1 -пацієнти, що отримали хірургічне лікування з приводу ПХККД та яким лазерна епіляція не виконувалась Критеріями включення до дослідження були: вік 18 і більше років, наявність ПХККД (пілонідальний абсцес або пілонідальна кіста). Критеріями виключення були: вагітність, наявність дерматологічних захворювань, що обмежують використання лазерної епіляції, наявність у пацієнтів цукрового діабету. До групи 0 були включені 11 пацієнтів. Серед них 8 були чоловіками, 3 - жінками. Середній вік складав - 27,2 роки. У 7 з 11 пацієнтів спостерігалась надмірна маса тіла (ІМТ більше 24,9). У 8 з 11 пацієнтів оперативне втручання було виконане з приводу гострого пілонідального абсцесу, у 3 - з приводу хронічної пілонідальної кісти. Лазерна епіляція виконувалась згідно з рекомендаціями на 3-6 місяць після оперативного втручання на крижово- куприковій, поперековій та сідничній ділянках за стандартною методикою в приватних косметологічних установах. До групи 1 були включені 8 пацієнтів. Серед них 6 були чоловіками, 2 - жінками. Середній вік складав - 25,9 років. У 4 з 8 пацієнтів спостерігалась надмірна маса тіла (ІМТ більше 24,9). У 6 з 8 пацієнтів оперативне втручання було виконане з приводу гострого пілонідального абсцесу, у 2 - з приводу хронічної пілонідальної кісти. Групи були статистично співставні за клінічними, гендерними, віковими та морфологічними характеристиками. Період спостереження за пацієнтами оцінювався в межах 24 місяців. В обох групах оцінювалась частота виникнення рецидиву ПХККД.

Результати. В групі 0 (11 пацієнтів) рецидив ПХККД спостерігався у 2 пацієнтів за період спостереження (18,8%). В групі 1 (8 пацієнтів) рецидивування захворювання було виявлене у 6 осіб (75%) (таблиця 1).

Таблиця 1.

Виникнення рецидивів ПХККД у групах спостереження

В групі 0 випадки рецидиву захворювання були зафіксовані у пацієнтів через 12 місяців після хірургічного лікування (пацієнт 1) та через 14 місяців (пацієнт 2). В групі 1 випадки рецидиву ПХККД були зафіксовані у пацієнтів через 4 місяці після хірургічного лікування (пацієнт 1), через 6 місяців (пацієнти 2,3), через 9 місяців (пацієнт 4), через 12 місяців (пацієнт 5) та через 16 місяців (пацієнт 6) (таблиця 2).

В групі 0 рецидиви були представлені пілонідальним абсцесом (пацієнт

та повторним формуванням норицевого отвору пілонідальної кісти (пацієнт

. В групі 1 рецидиви були представлені пілонідальними абсцесами (пацієнти 1-5) та формуванням норицевого отвору пілонідальної кісти (пацієнт 6).

В групі 0 під час огляду пацієнтів з приводу рецидиву захворювання волосяних стрижнів в порожнині абсцесу або норицевому отворі пілонідальної кісти - не виявлено. В групі 1 у 5 пацієнтів під час огляду з приводу рецидиву волосяні стрижні були виявлені (83,3%) (таблиця 3).

Таблиця 2.

Період виникнення рецидивів ПХККД у групах спостереження

Таблиця 3.

Наявність волосяних стрижнів в порожнині абсцесу або кісти при огляді пацієнтів з рецидивом ПХККД

Висновки

Згідно з аналізом літературних джерел та клінічних настанов, використання лазерної епіляції у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово- куприкової ділянки після виконання оперативного втручання є ефективним методом профілактики рецидивування.

В межах нашого дослідження, використання лазерної епіляції крижово- куприкової та сідничної ділянок у пацієнтів з пілонідальною хворобою сприяло зниженню рівня рецидиву захворювання у 3,89 разів, (18,8%) у групі 0 в порівнянні з пацієнтами, яким відповідна методика не застосовувалась (група 1) (75%).

Використання лазерної епіляції в післяопераційному періоді сприяє зниженню рівня рецидивів незалежно від початкової форми захворювання (гострого пілонідального абсцесу або хронічної пілонідальної кісти).

Література

A. Khanna and J. L. Rombeau, “Pilonidal Disease,” Clin Colon Rectal Surg, vol. 24, no. 1, p. 46, 2011, doi: 10.1055/S-0031-1272823.

D. Doll, V. Stauffer, M. Diekann, P. Van Wyk, and M. M. Luedi, “Turkey is leading in the 21st century pilonidal sinus disease research,” Turk J Surg, vol. 36, no. 3, p. 284, Sep. 2020, doi: 10.47717/TURKJSURG.2020.4750.

C. T. Kraft, I. Khansa, and J. E. Janis, “Practical Management of Pilonidal Disease,” Plast Reconstr Surg Glob Open, vol. 8, no. 12, p. E3270, Dec. 2020, doi: 10.1097/GOX.0000000000003270.

R. L. Harries, A. Alqallaf, J. Torkington, and K. G. Harding, “Management of sacrococcygeal pilonidal sinus disease,” Int Wound J, vol. 16, no. 2, pp. 370-378, Apr. 2019, doi: 10.1111/iwj.13042.

K. T. Choy and H. Srinath, “Pilonidal disease practice points: An update,” Aust J Gen Pract, vol. 48, no. 3, pp. 116-118, Mar. 2019, doi: 10.31128/AJGP-07-18-4649.

I. Iesalnieks, A. Ommer, A. Herold, and D. Doll, “German National Guideline on the management of pilonidal disease: update 2020,” Langenbecks Arch Surg, vol. 406, no. 8, p. 2569, Dec. 2021, doi: 10.1007/S00423-020-02060-1.

D. Doll et al., “Rethinking the causes of pilonidal sinus disease: a matched cohort study,” Scientific Reports 202111:1, vol. 11, no. 1, pp. 1-7, Mar. 2021, doi: 10.1038/s41598-021-85830-1.

P. C. Minneci et al., “Laser Epilation as an Adjunct to Standard Care in Reducing Pilonidal Disease Recurrence in Adolescents and Young Adults: A Randomized Clinical Trial,” JAMA Surg, vol. 159, no. 1, Jan. 2024, doi: 10.1001/JAMASURG.2023.5526.

E. Mezin-Sarbu and J. Wohlrab, “Epilation and depilation in the genital area - motivation, methods, risks and recommendations from a dermatological point of view,” JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft, vol. 21, no. 5, pp. 455-462, May 2023, doi: 10.1111/DDG.14993.

M. Milone et al., “Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of pilonidal disease,” Tech Coloproctol, vol. 25, no. 12, p. 1269, Dec. 2021, doi: 10.1007/S10151-021-02487-8.

S. R. Steele, T. L. Hull, N. Hyman, J. A. Maykel, T. E. Read, and C. B. Whitlow, “The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition,” The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition, pp. 1-1216, Jan. 2021, doi: 10.1007/978-3-030-660499/COVER.

P. Czarnecki, J. Kopec, and P. Przewratil, “Sequential, ultrasound-guided, minimally invasive pit-picking procedure with Nd:YAG laser epilation treatment for pilonidal disease.,” Pol Przegl Chir, vol. 96, no. 0, pp. 13-16, Oct. 2023, doi: 10.5604/01.3001.0053.9305.

References

A. Khanna and J. L. Rombeau, “Pilonidal Disease,” Clin Colon Rectal Surg, vol. 24, no. 1, p. 46, 2011, doi: 10.1055/S-0031-1272823.

D. Doll, V. Stauffer, M. Diekann, P. Van Wyk, and M. M. Luedi, “Turkey is leading in the 21st century pilonidal sinus disease research,” Turk J Surg, vol. 36, no. 3, p. 284, Sep. 2020, doi: 10.47717/TURKJSURG.2020.4750.

C. T. Kraft, I. Khansa, and J. E. Janis, “Practical Management of Pilonidal Disease,” Plast Reconstr Surg Glob Open, vol. 8, no. 12, p. E3270, Dec. 2020, doi: 10.1097/GOX. 0000000000003270.

R. L. Harries, A. Alqallaf, J. Torkington, and K. G. Harding, “Management of sacrococcygeal pilonidal sinus disease,” Int Wound J, vol. 16, no. 2, pp. 370-378, Apr. 2019, doi: 10.1111/iwj.13042.

K. T. Choy and H. Srinath, “Pilonidal disease practice points: An update,” Aust J Gen Pract, vol. 48, no. 3, pp. 116-118, Mar. 2019, doi: 10.31128/AJGP-07-18-4649.

I. Iesalnieks, A. Ommer, A. Herold, and D. Doll, “German National Guideline on the management of pilonidal disease: update 2020,” Langenbecks Arch Surg, vol. 406, no. 8, p. 2569, Dec. 2021, doi: 10.1007/S00423-020-02060-1.

D. Doll et al., “Rethinking the causes of pilonidal sinus disease: a matched cohort study,” Scientific Reports 202111:1, vol. 11, no. 1, pp. 1-7, Mar. 2021, doi: 10.1038/s41598-021-85830-1.

P. C. Minneci et al., “Laser Epilation as an Adjunct to Standard Care in Reducing Pilonidal Disease Recurrence in Adolescents and Young Adults: A Randomized Clinical Trial,” JAMA Surg, vol. 159, no. 1, Jan. 2024, doi: 10.1001/JAMASURG.2023.5526.

E. Mezin-Sarbu and J. Wohlrab, “Epilation and depilation in the genital area - motivation, methods, risks and recommendations from a dermatological point of view,” JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft, vol. 21, no. 5, pp. 455-462, May 2023, doi: 10.1111/DDG.14993.

M. Milone et al., “Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of pilonidal disease,” Tech Coloproctol, vol. 25, no. 12, p. 1269, Dec. 2021, doi: 10.1007/S10151-021-02487-8.

S. R. Steele, T. L. Hull, N. Hyman, J. A. Maykel, T. E. Read, and C. B. Whitlow, “The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition,” The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition, pp. 1-1216, Jan. 2021, doi: 10.1007/978-3-030-660499/COVER.

P. Czarnecki, J. Kopec, and P. Przewratil, “Sequential, ultrasound-guided, minimally invasive pit-picking procedure with Nd:YAG laser epilation treatment for pilonidal disease.,” PolPrzegl Chir, vol. 96, no. 0, pp. 13-16, Oct. 2023, doi: 10.5604/01.3001.0053.9305.

ПХККД Размещено на Allbest.ru