Деонтологічний підхід до підготовки майбутніх медичних сестер

Размещено на http://www.allbest.ru

Деонтологічний підхід до підготовки майбутніх медичних сестер

Олександр Рикачевський

аспірант кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Анотація

У статті розглядається роль та значення деонтологічного підходу у професійній підготовці майбутніх медичних сестер, його сутнісні характеристики та особливості впровадження. Зазначено, що поняття «деонтологія» включає такі характеристики, а саме це : наукове учіння про обов'язкове, важливе належне; підрозділ етики, що досліджує проблему професійного обов'язку, галузь обов'язкового, різні форми моральних вимог. Медична деонтологія потрактовується у статті як наука, що інтегрує етику і медицину, як наука міждисциплінарна, що розглядає питання професійного обов'язку, нормативів та відповідної поведінки в корпоративних відносинах. Визначено деонтологічні принципи поведінки медичного персоналу в професійній діяльності. У статті узагальнено різні підходи до розуміння сутності деонтології та деонтологічного підходу, а саме: медики мають бути компетентними та одночасно терпеливими у стосунках; критерії поведінки медичних фахівців мають бути спрямовані на постійне підвищення ефективності надання медичних послуг; деонтологія має бути певним статутом професійних медичних обов'язків, а етичні принципи мають відображати конкретний фах медичної професії; етичні принципи у медицині загальні для всіх категорій медиків, це неподільне ціле. Доведено, що поняття медичної етики та медичної деонтології взаємопов'язані, вони оперують моральними нормами та відповідними принципами й правилами професійної поведінки медиків, які виконують професійний обов'язок. Визначено, що базовими деонтологічними категоріями є: відповідальність, обов'язок, честь і гідність, справедливість, демократичність, гуманність, співчуття повага, що відображують загальні моральні норми; до загальнолюдських моральних норм та обов'язків, що регулюють суспільне життя милосердя, віднесено добро, співчуття й співпереживання, повага та чесність. Визначено структуру деонтологічної культури, що складається з таких компонентів: когнітивного; аксіологічного; мотиваційного; особистісно-рефлексивного; поведінкового.деонтологічний медичний сестра

Ключові слова: деонтологія, деонтологічний підхід, майбутніх медичні сестри, підготовка медсестер, медична деонтологія.

Oleksandr Rykachevskyi

Postgraduate, the Department of Pedagogy,

Professional Education and Management of Educational Institutions, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University,

Vinnytsia, Ukraine,

DEONTOLOGICAL APPROACH TO THE TRAINING OF FUTURE NURSES

Abstract

The article examines the role and significance of the deontological approach in the professional training of future nurses, its essential characteristics, and its implementation features. It is noted that the concept of "deontology" includes the following characteristics: scientific teaching about mandatory and important proper; a subdivision of ethics that examines the problem of professional duty; the field of obligation; and various forms of moral requirements. Medical deontology will be interpreted in the article as a science that integrates ethics and medicine, as an interdisciplinary science that considers issues of professional duty, standards, and appropriate behavior in corporate relations. The deontological principles of the behavior of medical personnel in their professional activities have been determined. The article summarizes different approaches to understanding the essence of deontology and the deontological approach, namely: doctors should be competent and at the same time patient in relationships; the criteria for the behavior of medical professionals should be aimed at constantly improving the efficiency of providing medical services; deontology should be a certain charter of professional medical duties; and ethical principles should reflect a specific specialty of the medical profession; ethical principles in medicine are common to all categories of doctors; it is an indivisible whole. It has been proven that the concepts of medical ethics and medical deontology are interconnected; they operate with moral norms and the corresponding principles and rules of professional behavior of doctors who perform their professional duty. It was determined that the basic deontological categories are: responsibility, duty, honor and dignity, justice, democracy, humanity, compassion, and respect, which reflect general moral norms; goodness, compassion, empathy, respect, and honesty are included in the general human moral norms and duties that regulate the social life of charity. The structure of deontological culture is determined, consisting of the following components: cognitive; axiological; motivational; personal and reflective; and behavioral.

Keywords: deontology, deontological approach, future nurses, training of nurses, medical deontology.

Постановка проблеми. У сучасних умовах глобалізаційних та транс¬формаційних зрушень освітньої парадигми, деструкції ціннісних орієнтирів, моральних сенсів та ідеалів великого значення набуває питання етичного буття людини. Саме деонтологічна спрямованість професійної підготовки майбутніх медичних сестер засвідчує значення основних моральних засад деонтології у галузі професійної медичної етики. Звернення до деонтоло- гічного підходу визначається традиційним у сучасній філософії положенням, що основні засади етичних теорій мають вплив на формування моральних переконань майбутніх медичних працівників, на вибір моделі професійної поведінки, на прийняття етичних рішень. У цьому контексті актуальності набуває проблема виявлення значення деонтологічного підходу у професійній підготовці майбутніх медичних сестер.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема сутності та харак¬теристики деонтологічного підходу, його значення у підготовці майбутніх медичних сестер досліджувалася вітчизняними науковцями: теоретичні засади деонтологічного підходу до формування екологічної культури майбутніх фахівців (К. Стецюк); деонтологічний підхід до підготовки майбутніх лікарів- стоматологів (Р. Вербовська); залучення деонтологічного підходу у вищій школі підготовки Іт-фахівця (Г. Шліхта); деонтологічна етика у системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії, ерготерапії (О. Беспалова, Ю. Курнишев, А. Сітовський, І. Савчук, Е. Косинський).

Мета статті - на основі теоретичного аналізу різних наукових підходів до розуміння сутності деонтологічного підходу визначити значення цього підходу у професійній підготовці майбутніх медичних сестер.

Виклад основного матеріалу. К. Стецюк, досліджуючи проблему розвитку теоретичних засад деонтологічного підходу, зазначає, що поняття «деонтологія» включає такі характеристики, а саме це: наукове учіння про обов'язкове, важливе належне; підрозділ етики, що досліджує проблему професійного обов'язку, галузь обов'язкового, різні форми моральних вимог. Це поняття вперше було вжито англійським філософом І. Бентом у праці «Деонтологія або наука про мораль» (1834), де автор розкрив власне розуміння моралі та обов'язку, що полягає у тому, що мораль піддається математичному обрахуванню (моральна арифметика). Відповідність поведінки вимогам моралі має характеризуватися такими ознаками: універсальність, тобто правильність з позиції моралі; повага до інших особистостей; нормативність як дотримання об'єктивних умов і професійних відносин. Деонтологічний принцип нормативності передбачає регуляцію взаємовідносин, вирішення суперечностей [1 ].

Р. Вербовська, яка досліджувала особливості деонтологічного підходу до підготовки майбутніх медиків, визначає медичну деонтологію як науку про професійну поведінку медичних фахівців, про систему етичних норм, обов'язкових для виконання ними. Медична деонтологія - це наука, що інтегрує етику і медицину, це наука міждисциплінарна, що розглядає питання професійного обов'язку, нормативів та відповідної поведінки в корпоратив¬них відносинах. Медична деонтологія регулює принципи поведінки медичного персоналу в професійній діяльності, тому автор потрактовує її як вчення про загальні принципи поведінки медичних працівників задля виконання професійних обов'язків. Медична деонтологія оперує поняттями обов'язку, дотримання норм спілкування у професійному медичному середовищі, дотримання законності [2, с. 95].

У педагогічній літературі (Р. Вербовська) узагальнено різні підходи до розуміння сутності деонтології та деонтологічного підходу, а саме: медики мають бути компетентними та одночасно терпеливими у стосунках (Н. Касевич); критерії поведінки медичних фахівців мають бути спрямовані на постійне підвищення ефективності надання медичних послуг (Н. Пасєчко); деонтологія має бути певним статутом професійних медичних обов'язків, а етичні принципи мають відображати конкретний фах медичної професії (Ю. Колісник-Гуменюк); етичні принципи у медицині загальні для всіх категорій медиків, це неподільне ціле (Н. Герасимчук) [2, с. 95].

Г. Шліхта, узагальнивши різні точки зору науковців, визначає деонтоло- гічний підхід як напрям осмислення моральної активності фахівця у різних комунікативних середовищах на основі деонтологічних категорій (обов'язок, відповідальність), що зреалізовують зміст етичних й ціннісних переконань у професійній діяльності. Використання деонтологічного підходу у вищій освіті автор обумовлює низкою наукових позицій (Т. Лехтонен, Г. Франсон, Л. Ортман) [3]. Так, Т. Лехтонен вважає завданням деонтології розрізнення дозволеної поведінки та забороненої поведінки. Розвиток цієї думки передбачає, що медичні фахівці, які виконуватимуть ці алгоритми, повинні бути поінформо¬вані про основи теорії норматичності та зміст деонтологічних обов'язків. У цьому твердженні автор виходить з позиції деонтології як етичної теорії, що передбачає моральність, що обумовлена певними правилами та ціннісною метою [ 4]. Г. Франссон акцентує увагу на моральній проблематиці та стверджує, що система освіти має містити гуманітарний аспект, а викладачі, які зреалізовують професійну підготовку фахівців, мають гарантувати набуття студентами етичних знань [5].

Деякі науковці (О. Беспалова, Ю. Курнишев, А. Сітовський, І. Савчук, Е. Косинський) вважають теоретичною основою медичної деонтології як науки про професійну поведінку фахівця є етика, котра виступає важливим компонентом формування компетентного фахівця, здатного компетентно

виконувати професійні функції. На думку авторів, професійна етика конкре¬тизує загальнолюдські моральні принципи відповідно до вимог професійної діяльності, регулює моральні відносини фахівців у професійній сфері, що забезпечує продукування духовних цінностей. Науковці додержуються думки, що медична етика та деонтологія - це не тотожні за змістом поняття, деонтологія є значно вужчим поняттям та частиною медичної етики, вона досліджує правила поведінки медичного працівника у процесі виконання професійних обов'язків та конкретизує норми, що регламентують поведінку. Таким чином, поняття медична етика та медична деонтологія взаємопов'язані, вони оперують моральними нормами та відповідними принципами й правилами професійної поведінки медиків, які виконують професійний обов'язок. Здійснений авторами аналіз дозволив їм виокремити основні підходи до трактування поняття «деонтологія», а саме це: деонтологія як вчення про моральні та професійні обов'язки, принципи поведінки медичного фахівця; як розділ етики, що досліджує проблеми обов'язку, аспект обов'язкового, різні форми етичних вимог; етична наука, котра вивчає питання обов'язку людини або учіння про професійні й моральні обов'язки, принципи та правила поведінки фахівців до людей, які перебувають у сфері соціальних і професійних стосунків. Базовими деонтологічними категоріями є: відповідальність, обов'язок, честь і гідність, справедливість, демократичність, гуманність, співчуття повага, що відображують загальні моральні норми. До загальнолюдських моральних норм та обов'язків, що регулюють суспільне життя милосердя, добро, співчуття й співпереживання, повага та чесність [6].

Н. Касевич вважає, що деонтологічний підхід сприяє підвищенню рівня моральної культури й професійно важливих психологічних якостей. У сучасних умовах глобалізації, інтеграції та цифровізації усіх суспільних процесів медична сестра має бути компетентною, мотивованою до самовдос¬коналення. Водночас для медичного фахівця важливо керуватися правилами внутрішньої й зовнішньої етичної культури. Внутрішня культура передбачає добросовісне ставлення до функціональних обов'язків, додержання дисцип¬ліни, підтримання корпоративної дружелюбності. Внутрішня культура визначає манери, культуру мовлення, стриманість, зовнішній вигляд, ввічливість. Важливим показником деонтологічної культури майбутніх медичних сестер є демонстрація у поведінці такі моральні якості, як милосердя, благородність, співчуття, здатність до самопожертви, чесність. На думку автора, розвиток світоглядної культури майбутньої медичної сестри передбачає єдність профе¬сійної компетентності з моральними рисами патріота, громадянина, соціально активною особистістю, що здатна до самовдосконалення й самореалізації, відповідальності й духовності [7].

Л. Лохвицька особливістю деонтологічного та особистісно орієнтованого підходів у процесі реалізації морального виховання називає їхню спорідненість, а специфічність цих підходів автор схарактеризовує такими положеннями: визнання ціннісної сутності особистості; спрямування людини на моральне самоствердження й самореалізацію, моральне ставлення до оточуючих; формування у людини моральної системи (цінності, почуття, емоції, моральні переконання); забезпечення морального стилю життєдіяльності в оточуючому середовищі; розвиток моральної свідомості людини. Синергію основних положень автор пояснює тим, що зміст обох підходів являє сумарність окремих складових особистісно орієнтованого й деонтологічна підходів як співмірних частин в єдину систему, тому автор використовує поняття «особистісно-деонтологічний» підхід [8].

С. Верхратський вважає конструктивним для розвитку світоглядної культури медичних сестер в освітньому середовищі коледжу звернення до моральної компоненти деонтологічного підходу, адже особливістю феномену деонтології є рієнтація на етичне. На думку автора, деонтологія є важливим складником етичної філософії, що посилює моральні засади людського існування на основі категорій імперативності, обов'язку, спрямованості на належне та категоричності. У медичній галузі ця ідея витлумачується як вчення про закономірності та принципи поведінки медичних працівників з метою виконання професійних обов'язків [9, с. 36].

О. Ковтун стверджує, що такі важливі морально-етичні риси, як милосердя, доброта, співчуття мають не вимагатися формально, а стати складовою світогляду, життєвою цінністю, духовним змістом, потребою, яку майбутній фахівець реалізує вчинками й поведінкою. На думку автора, розвиток деонтологічної культури у майбутніх медсестер передбачає формування відповідних переконань, що відтворюють потреби особистості та є усвідомленням суспільної ваги професійної діяльності. Несумісними з медичною професією є халатність, цинізм, самовпевненість, відсутність самоконтролю та самокритики. У світогляді медичної сестри мають бути сформовані такі ціннісні установки: допомога пацієнту є забезпеченням прав особистості; принципами медичної деонтології є свобода волі і вибору, автономність індивіда; медична сестра має бути здатною до виявлення творчого, гуманного підходу [10, с. 135].

М. Попіль, І. Галян стверджують, що у відносинах «медсестра - пацієнт», пріоритетними є такі категорії медичної деонтології: совість, відповідальність, гідність, честь, сенс життя, такт, щастя людини. Зазначені категорії автори розглядають як світоглядні цінності, засвоєння котрих забезпечує деонтологічний підхід, вони зумовлює формування деонтологічної культури. Набуттю деонтологічної культури медичних сестер у великій мірі сприяє ефективна соціально-виховна робота закладів освіти, фахова практика, цілеспрямована викладацька діяльність, взаємодія із стейкхолдерами та соціальними інститутами [11, с. 132].

0. Ковтун, досліджуючи роль деонтологічного підходу у розвитку світоглядної культури медсестер, виокремлює структуру деонтологічного світогляду, що складається з таких компонентів: когнітивного; аксіологічного; мотиваційного; особистісно-рефлексивного; поведінкового. Розвиток світог¬лядної культури медичної сестри, на думку автора, передбачає: розширення гуманітарної складової у змісті професійної підготовки медичних сестер задля розвитку деонтологічних знань, умінь, навичок; упровадження в освітній процес медичних коледжів новітніх інтерактивних технологій, орієнтованих на набуття основ деонтологічної культури майбутніх медичних сестер; активізацію самостійної, позааудиторної, творчої діяльності, організацію відповідного культурного дозвілля, залучення студентів-медиків до волонтерської діяльності задля формування ціннісного компоненту світогляду [10, с. 138].

Висновки

Таким чином, деонтологічний підхід у процесі підготовки майбутніх медичних сестер забезпечує формування у студентів моральних та етичних норм, оволодіння уміннями, навичками, сприяє усвідомленню морально-етичних цінностей, виховання у майбутніх медиків необхідних рис характеру та відповідної спрямованості особистості. Перспективними для подальших досліджень з цієї проблеми вважаємо узагальнення аналізу найсучасніших наукових джерел та впровадження їх у практику освітньої діяльності закладаів фахової передвищої освіти.

Література

1. Стецюк К. В. Теоретичні засади деонтологічного підходу до формування еколо¬гічної культури майбутніх фахівців. URL : https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=947.

2. Вербовська Р. І. Деонтологічний підхід до підготовки майбутніх лікарів- стоматологів. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. Т. 19, вип. 1 (65). С. 93-96.

3. Шліхта Г. О. Залучення деонтологічного підходу у вищій школі підготовки ІТ- фахівця. URL : https://web.archive.Org/web/20221227140948/https://archive.logos-science.com/ index.php/conference-proceedings/article/download/518/534.

4. Lehtonen T. Ethics of Security: From Personal Safety to Cyber Security. Multidisciplinary Approaches to Ethics in the Digital Era / Taskiran, M. N. & Pinarba§i, F. (eds.). Hershey, PA: IGI Global. 2021. URL : https://osuva.uwasa.fi/bitstream/handle/10024/12447/ Osuva_Lehtonen_2021.pdf?sequence=2&isAllowed=y.

5. Fransson G. Understanding Morality and Ethics: Maneuvering Ethical Dilemmas in Digital Educational Contexts. Teacher Education for Ethical Professional Practice in the 21st Century / Oliver Dreon and Drew Polly (eds.). IGI Global. 2017. URL : https://www.academia.edu/ 29307672/Fransson_G_2017_Understanding_Morality_and_Ethics_Maneuvering_Ethical_Dilemmas_ in_Digital_Educational_Contexts.

6. Беспалова О., Курнишев Ю., Сітовський А., Савчук І., Косинський Е. Деонтологічна етика у системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії, ерготерапії. DOI : https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.209896.

7. Касевич Н. Медсестринська етика і деонтологія: підручник / Н. Касевич. 2-ге видання. Київ : ВСВ «Медицина», 2010. 200 с.

8. Лохвицька Л. В. Особистісно-деонтологічний підхід у моральному вихованні дошкільників: сучасні виміри психологічної науки. Збірник наукових праць РДГУ Психологія: реальність і перспективи. Випуск 9. 2017. С.90-97.

9. Верхратський С. Історія медицини. Київ : Здоров'я. 2011. 352 с.

10. Ковтун О. М. Деонтологічний підхід та його роль у формуванні світоглядної культури майбутніх медичних сестер. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 61, 2018. С. 134-139.

11. Попіль М., Галян І. Психологічні умови становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія «Психологічна». Львів : ЛьвДУВС. 2008. Вип. 1. С. 130-141.

References

1. Stetsiuk, K. V. Teoretychni zasady deontolohichnoho pidkhodu do formuvannia ekolohichnoi kultury maibutnikh fakhivtsiv. [Theoretical foundations of the deontological approach to the formation of the ecological culture of future specialists]. URL : https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=947. [in Ukrainian].

2. Verbovska, R. I. (2019). Deontolohichnyi pidkhid do pidhotovky maibutnikh likariv- stomatolohiv. [Deontological approach to the training of future dentists]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 19, 1 (65). 93-96. [in Ukrainian].

3. Shlikhta, H. O. Zaluchennia deontolohichnoho pidkhodu u vyshchii shkoli pidhotovky IT-fakhivtsia. [Involvement of the deontological approach in the higher school of IT specialist training.]. URL: https://web.archive.org/web/20221227140948/https://archive.logos-science.com/ index.php/conference-proceedings/article/download/518/534. [in Ukrainian].

4. Lehtonen, T. (2021). Ethics of Security: From Personal Safety to Cyber Security. Multidisciplinary Approaches to Ethics in the Digital Era / Taskiran, M. N. & Pinarba§i, F. (eds.). Hershey, PA: IGI Global. URL : https://osuva.uwasa.fi/bitstream/handle/10024/12447/Osuva_ Lehtonen 2021.pdf?sequence=2&isAllowed=y.

5. Fransson, G. (2017). Understanding Morality and Ethics: Maneuvering Ethical Dilemmas in Digital Educational Contexts. Teacher Education for Ethical Professional Practice in the 21st Century / Oliver Dreon and Drew Polly (eds.). IGI Global. URL : https://www.academia.edu/ 29307672/Fransson_G_2017_Understanding_Morality_and_Ethics_Maneuvering_Ethical_Dilemmas_ in_Digital_Educational_Contexts.

6. Bespalova, O., Kurnyshev, Yu., Sitovskyi, A., Savchuk, I., & Kosynskyi, E. Deontolohichna etyka u systemi profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv z fizychnoi terapii, erhoterapii. [Deontological ethics in the system of professional training of specialists in physical therapy, occupational therapy]. DOI : https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.209896. [in Ukrainian].

7. Kasevych, N. (2010). Medsestrynska etyka i deontolohiia: pidruchnyk. [Nursing ethics and deontology: textbook]. 2-he vydannia. Kyiv : VSV «Medytsyna», 200. [in Ukrainian].

8. Lokhvytska, L. V. (2017). Osobystisno-deontolohichnyi pidkhid u moralnomu vykhovanni doshkilnykiv: suchasni vymiry psykholohichnoi nauky. [Personal and deontological approach in moral education of preschoolers: modern dimensions of psychological science]. Zbirnyk naukovykh prats RDHU Psykholohiia: realnist i perspektyvy. 9. 90-97. [in Ukrainian].

9. Verkhratskyi, S. (2011). Istoriia medytsyny. [History of medicine]. Kyiv : Zdorovia. 352. [in Ukrainian].

10. Kovtun, O. M. (2018). Deontolohichnyi pidkhid ta yoho rol u formuvanni svitohliadnoi kultury maibutnikh medychnykh sester. [Deontological approach and its role in the formation of worldview culture of future nurses]. Naukovyi chasopys NPUimeniM. P. Drahomanova. 61, 134-139. [in Ukrainian].

11. Popil, M., & Halian, I. (2008). Psykholohichni umovy stanovlennia profesiinoi identychnosti maibutnikh medsester. [sychological conditions for the formation of the professional identity of future nurses]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia «Psykholohichna». Lviv : LvDUVS. 1. 130-141. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru